"Дякуємо всім за вашу наполегливу працю!"
Цей коментар Кан Соль Хі ознаменував початок зйомок.
"Будь ласка, подивіться на екран. Він покаже, чи впоралися команди зі своїми завданнями, чи ні."
На екрані з'явилося зображення.
Там були імена всіх учасників, а поруч із кожним було написано «успіх».
"Усі команди успішно зачистили свої підземелля першого рівня."
Соль Хі заплескала в долоні, і учасники наслідували її приклад.
"Хаах(позіхання). Швидше б уже."
Чже У апатично плескав.
Він ніколи не прагнув потрапити на телебачення, тому єдине, чого він хотів, — це щоб усе закінчилося якнайшвидше.
"Пані Соль Хі, чи не варто нам поставити їм кілька запитань?"
"Звісно, пане Сон Гук. Беріть ініціативу у свої руки."
Сон Гук підійшов до Пак Бе Шика, який сидів крайнім праворуч.
"Пане Бе Шик, як пройшло підкорення підземелля?"
Пак Бе Шик розплився в посмішці.
"Це було справді чудово. Пані Ліза, що сидить поруч, дуже добре впоралася."
Бе Шик показав знаменитості поруч із ним «сердечко» пальцями.
"З того, що я бачу, цього разу ви досягли успіху" — сказав Сон Гук.
"Звісно!" — негайно відповів Бе Шик.
"Ох, це досить прикро. Я б хотів знову побачити, як ви випльовуєте сік сікхе..."
Підкорення підземелля не лише приносило винагоду, а й давало команді можливість перейти до наступного рівня.
Однак невдача змусила б команду проходити той самий рівень знову.
Також їх би покарали: вони мали б витягнути картку і виконати те покарання, яке на ній написане.
"Ха-ха. Цього разу такого не станеться."
"Побачимо... Наступний у нас..."
Чон Сон Гук поспілкувався з кожним учасником особисто.
Чже У та Су А були останніми в черзі, тож вони просто слухали та відповідно реагували.
Зрештою вони дійшли до партнера Юн Се Хва, Пак Те Гю.
"Пане Те Гю. Як воно — підкорювати підземелля разом із Юн Се Хва з Fortune?" — запитав Чон Сон Гук.
Пак Те Гю мав мужнє красиве обличчя.
"Пані Юн Се Хва має чудовий характер. Вона добре грає, і ми чудово працюємо разом" — сказав Те Гю, розплившись у посмішці.
- Чудовий характер? Ну й нісенітниця!
Почувши це, Чже У подумки хмикнув.
"Чи могли б ви пояснити, що маєте на увазі під "чудово працюємо разом"?"
"Пані Се Хва — жриця, а я — мечник. Ви самі зможете побачити це пізніше, але ми були як лицар і принцеса" — сказав Те Гю, продовжуючи посміхатися.
- Лицар і принцеса, значить... Тобто ти просто тягнув її на собі весь шлях.
Чже У приблизно розумів, як саме Юн Се Хва та Пак Те Гю підкорили підземелля.
"Пані Се Хва, а як це було для вас?"
"Для мене..."
Далі перейшли до Юн Се Хва. Загалом вона сказала щось на кшталт: "Це було весело" або "Він був надійним". Ну, знаєте, очевидні речі. Звісно, вона не забула додати фальшивий сміх.
"Ми переходимо до останньої команди. Пане Ога, ви раніше брали участь у програмі до Чхусока разом із пані Су А, тож я відчуваю, що ваша командна робота має бути кращою, ніж у інших... Як усе пройшло?" — запитав Сон Гук.
"У нас не було таких стосунків, як у попередньої команди. Ми були як партнери чи друзі. Або, можливо, як брат із сестрою?"
Чже У подивився на Су А. Вона сяяла, мабуть, погоджуючись із цим, і кивнула головою.
"Ох, дивлячись на вас двох, я відчуваю, що між вами буде чудова хімія."
Сон Гук ненадовго перевів подих і продовжив: "Пані Су А. Який пан Ога як партнер? І чи бачили ви коли-небудь його справжнє обличчя?"
"Він чудовий вчитель і турботливий друг. Мені довелося бачити його справжнє обличчя, але... кожен, хто сподівається, що він красень, буде розчарований" — грайливо сказала Су А.
"Наскільки ж усе погано... Ви закрили обличчя, бо потворні? О боже!"
Сон Гук зробив жалісливий вигляд.
"Я не потворний" — твердо сказав Чже У.
"Справді?"
"Справді."
"Тоді не хотіли б ви показати нам своє обличчя?" — Сон Гук спробував його підловити.
"Ні, дякую."
Звісно, Чже У не клюнув на наживку.
Тоді втрутилася Су А, сказавши: "Обличчя в нього звичайне, але... воно має свою чарівність."
Вона злегка почервоніла.
"Зрозуміло. Здається, ви двоє справді близькі й добре працюєте разом!"
Розмова закінчилася в теплій атмосфері.
"Пані Соль Хі."
Сон Гук передав слово Соль Хі.
"Які захопливі розмови. Ми з нетерпінням чекатимемо на хімію між командами" — чітко сказала Соль Хі.
"Дійсно."
Сон Гук підтакнув грайливим голосом.
"Усі, будь ласка, ще раз подивіться на екран."
Зображення на величезному екрані змінилося.
Слово «успіх» поруч з іменами учасників змінилося на «1 мільйон вон».
"Кожна команда успішно виконала завдання в підземеллі першого рівня, тому вони отримують 1 мільйон вон як винагоду."
"Вау."
Учасники палко заплескали. Навіть Чже У вирішив аплодувати сильніше, ніж будь-коли.
"Ху-ху. Це лише початок. Команда, яка зачистить усі підземелля, отримає винагороду в 15 мільйонів вон для кожного члена команди! Тому, будь ласка, старайтеся."
Соль Хі підвищила голос і глянула на Сон Гука, даючи знак, що вони мають "починати закінчувати".
Вони працювали разом тривалий час, тому він миттєво зрозумів її сигнал.
"Пані Соль Хі. Це дуже прикро, але настав час прощатися з нашими глядачами."
"Ой, уже?"
Вона вдала розчарування, незважаючи на те, що сама наказала йому згортатися.
"Ху-ху. Вам не варто так засмучуватися, адже "Людина, що підкорює підземелля" більше не пілотний випуск; це стала регулярна програма!"
"А, ваша правда! Тоді побачимося з вами всіма пізніше!"
Кан Соль Хі розплилася в посмішці й замахала обома руками.
"На наших учасників чекають ще складніші підземелля, тож, будь ласка, чекайте на це!"
Сон Гук теж посміхнувся і вимовив заключне слово.
Учасники позаду ведучих теж замахали руками.
"Знято!" — сказав головний продюсер Джин Чхоль.
"Гарна робота, всім дякую!"
"Дякуємо за вашу наполегливу працю!"
"Швидше збирайте обладнання... І можемо йти додому!"
"Так!"
Персонал гукав звідусіль.
"Уап! Нарешті ми закінчили."
Кан О потягнувся.
"Гарна робота, оппа" — сказала Су А.
"Так, ти теж молодець. Це було все у твоєму сьогоднішньому графіку?"
"Ні. Мені ще треба багато чого зробити."
"Ох, мабуть, це важко."
"А ти? Ти зараз йдеш додому?" — запитала Су А.
"Звісно. Але я думав заскочити в ігровий магазин."
В ігрових магазинах продавали окуляри віртуальної реальності та капсули.
Звісно, це було не все; там продавали й інші товари, які могли знадобитися геймерам.
"Зрозуміло."
Су А кивнула головою.
У цей момент повз них пройшла Юн Се Хва.
Вона глянула на Су А та Чже У, здавалося б, розлючено, і прошепотіла собі під ніс: "Яке невдале місце."
"Пхух, вона знову за своє."
Чже У насупився, але ніхто не міг побачити виразу його обличчя, бо він усе ще був у шоломі.
"Наступного разу, коли ми зустрінемося, я висловлю їй усе, що думаю" — пообіцяла Су А.
"Так. І від мене теж додай, добре?"
"Добре! У будь-якому разі, давай попрощаємося з продюсером та персоналом і підемо."
"Звісно."
Чже У та Су А спочатку підійшли до продюсера Пак Джин Чхоля.
"Дякуємо за вашу наполегливу працю."
"Дякуємо за все."
"Ну, як вам перші зйомки?" — запитав Джин Чхоль.
"Ви ж будете скаржитися, якщо я скажу, що це було довго, чи не так?" — запитав Чже У.
"Так, буду. Ми сьогодні зняли два епізоди, тож... це дрібниці" — сказав Джин Чхоль, посміхаючись.
"Мені було набагато веселіше, ніж минулого разу. Я також побачила дещо дивовижне!"
Су А дала відповідь, гідну айдола.
"Будь ласка, покажіть сцени, де Су А виглядає гарно" — тонко зауважив Чже У.
Його не цікавило телебачення, тому йому було байдуже, чи часто він з'являтиметься на екрані.
Однак Су А була айдолом, тому було б краще, якби вона виглядала красиво та чарівно в ефірі.
"Зрозумів" — відповів Джин Чхоль із ввічливості.
Це не було обіцянкою; він просто був ввічливим!
Чже У та Су А не були дурнями; вони розуміли, що він просто виявляє тактовність.
"Тоді ми підемо."
"Гаразд. Побачимося на наступних зйомках."
Вони розійшлися з Джин Чхолем і подякували решті персоналу за їхню наполегливу працю.
Ось так закінчилися перші зйомки програми «Людина, що підкорює підземелля».
***
Чже У вийшов із телецентру і сів на автобус до найближчого ігрового магазину.
"Геймер-март Ханбьоль, значить..." — прочитав він гігантську вивіску на вході.
Передня стіна була зроблена з прозорого скла, демонструючи розкішні капсули на вітрині.
Чже У відчинив двері й зайшов усередину.
"Ласкаво просимо. Що саме ви шукаєте?" — привітала його працівниця в охайній формі.
"Я прийшов купити капсулу."
"О, будь ласка, зачекайте хвилинку."
Вона взяла трубку і комусь зателефонувала.
"Так, у нас тут клієнт, хоче купити капсулу. Так, так, я зрозуміла."
Вона поклала трубку.
"Вибачте, чи не могли б ви присісти он там і зачекати? Спеціаліст вийде і допоможе вам за мить."
Працівниця вказала на диван.
"Зрозумів."
Трохи згодом...
З'явився чоловік у костюмі, на вигляд років за 30.
"Вітаю. Я Лі Хьон Шик, дилер ігрового обладнання."
"Вітаю."
Чже У та чоловік потиснули один одному руки.
"Ви сказали, що прийшли купити капсулу?"
"Так."
"Ви прийшли за адресою. Наш магазин продає лише найкраще. Тоді давайте почнемо оглядати..."
"А, я вже вирішив, що хочу купити. Dreamgate Origin 400."
Компанія Dreamgate, яка створила Warlord та Arth, також вправно створювала обладнання для віртуальної реальності.
Капсули, які вони створювали, відомі як серія Dreamgate Origin, вважалися шедеврами серед геймерів.
Origin 400 була найновішою версією цієї лінійки.
"О, ви прийшли за серією Origin."
Хьон Шик розплився в посмішці.
Звичайні капсули коштували від 5 до 10 мільйонів вон, але Origin 400 коштувала 20 мільйонів вон.
Чже У прийшов із наміром купити дорогий товар, тому Хьон Шик не міг не посміхнутися.
Проте...!
"Я чув, що тут проходить промо-акція, яка дає 20% знижки на серію Origin. Крім того, я буду купувати за готівку, тож ви можете дати мені ще 10% знижки, чи не так? Також, будь ласка, додайте піврічну підписку на Арт, безкоштовну доставку, 5 років гарантії на ремонт, а також різні подарунки" — сказав Чже У, налетівши на нього, наче шторм.
"Е-е, вибачте, пане..."
Хьон Шик почав пітніти.
"Будь ласка, не кажіть, що їх більше немає в наявності. Я провів дослідження. Якщо мої умови вас не влаштовують, я можу просто піти кудись в інше місце" — твердо сказав Чже У.
"Кхм. Зрозумів. Давайте спершу поглянемо на сам товар."
Чже У пішов за дилером і оглянув Origin 400.
Origin 400 була довгою та овальною. Вона була сріблястого кольору, а її дизайн був гладким та витонченим.
Чже У сів усередину і спробував запустити її.
"Мм. Як і очікувалося, капсула Origin працює чудово."
Якщо окуляри віртуальної реальності можна було використовувати лише для ігор, то капсули мали багато інших застосувань.
Капсула могла піклуватися про тіло під час гри за допомогою масажу чи стимуляції, пропонувала підтримку віртуальної реальності для особистого офісного використання, підтримку ШІ тощо.
Іншими словами, це був ігровий пристрій, персональний комп'ютер, масажер і зручне ліжко!
Origin 400 була моделлю, яка перевершувала всіх своїх конкурентів за всіма цими параметрами.
"Фізичний догляд за геймером тут найкращий."
Для таких геймерів, як Чже У, які грали протягом тривалого часу, було найкраще купити капсулу, якщо були гроші, оскільки вона завдавала менше шкоди організму!
"Ви хочете її купити?" — запитав Хьон Шик.
"Якщо ви включите все, про що я говорив раніше, то я куплю її прямо зараз."
"Зрозумів. Ми надамо вам знижку за акцію та за оплату готівкою. Ми додамо 5 років безкоштовної гарантії на ремонт і таке інше."
"Будь ласка, дайте мені чорну."
"Зрозумів."
"Її встановлять завтра, так?"
"Звісно."
Чже У задоволено посміхнувся і відразу ж придбав Origin 400.
Вона коштувала понад 10 мільйонів вон, але він відчував, що вона того варта.
Для геймера гарне обладнання було тим самим, що зброя для солдата.
"До побачення."
"Кхм. На все добре."
Чже У вийшов із магазину бадьорим кроком.
Який чудовий шопінг!