Пролог
У день церемонії канікул після обіду почав лити сильний дощ з густими краплями. Хмари, які я спочатку сприйняв за купчасті, виявилися шарувато-дощовими.
Зрештою, мені довелося скоротити тренування й повернутися до гуртожитку Доріс.
Після того, як дощ добряче мене обмив, я вирішив упорядкувати свої плани на майбутнє й почати їх втілювати. Оскільки настали літні канікули, я подумав, що це чудова нагода остаточно їх зафіксувати.
Я сів за стіл, розстелив аркуш паперу, занурив перо в чорнило й почав записувати.
«По-перше, плата за навчання наступного семестру».
Плата за кожен семестр становила 50 000 гелів. Я міг використати зовнішні кошти, конвертовані в гелі, які призначалися виключно для оплати навчання, або ж сплатити безпосередньо гелями.
Я заробив чималу суму гелів, продаючи зефірим, якого в великій кількості здобув у підземній печері Тантака.
Однак, коли я купував Жезл Армана, витрати були значними, тож зараз у мене трохи не вистачало до повної суми за навчання.
Враховуючи витрати на життя під час канікул, мені потрібно було приділити деякий час заробітку додаткових гелів.
Я знав про підробіток, який підвищував [Ефективність елемента]. Якщо під час канікул я візьму цю роботу й додам зароблені гелі до тих, що вже маю, то зможу покрити плату за навчання. Те, що ця робота ще й допомагатиме з тренуваннями, буде приємним бонусом.
«Щодо розкладу на канікули…»
Окрім годин підробітку, мій графік канікул буде заповнений безперервними тренуваннями. Зовнішній контент академії може допомогти з ростом, але повторювані тренування все одно залишаються найефективнішим способом.
Якби не моє вікно статусу, я був би просто Ісааком — найслабшим студентом, який катастрофічно відстає від усіх за швидкістю розвитку. Мені потрібно стати сильнішим з максимальною ефективністю.
«Отже, це буде безкінечний цикл нудного підробітку й тренувань. А що залишилося…»
Крижаний Серп Гільде — мабуть, головна визначна пам’ятка цих літніх канікул.
Під час перерви в мене з’явиться шанс отримати бажану легендарну зброю ще в перший рік навчання.
Щоб здобути Крижаний Серп Гільде, необхідно пройти випробування, що складається з психологічних викликів. Воно відбуватиметься в нереальному просторі, тож мені просто потрібно подолати всі перешкоди, які з’являться.
Оскільки вміст випробування відрізняється для кожної людини, те випробування, яке я проходив як Іан у ❰Магічному Лицарі Мархена❱, буде суттєво відрізнятися від того, що чекає мене як Ісаака.
«Не впевнений, чи допоможуть мені знання гри».
Мені доведеться перебувати в холодній аури, яку випромінює Крижаний Серп, аж до завершення випробування.
Саме тому мінімальною вимогою для отримання Серпа було підняти [Опір холоду] щонайменше до 60 — це означало «мінімальний поріг, щоб витримати холод до кінця випробування».
Іншими словами, якщо я не пройду випробування до того, як тіло досягне межі, я помру.
«…Це ж небезпечно?»
Коли час наближався, усвідомлення того, що я можу реально померти від цієї авантюри, вдарило дуже сильно. Це відчувалося ще серйозніше після того, як я вже пережив, що смерть — не щось далеке, коли бився з Громовим Птахом.
До того ж, я був вправним мисливцем на демонів, але щодо випробувань я залишався просто звичайним Ісааком…
«І все ж… Якщо я це отримаю, то сильно посилюсь».
Ризикнути життям мало достатньо сенсу. Я не вмів поводитися зі зброєю, але просто тримати в руках Крижаний Серп Гільде вже значно посилювало силу крижаної магії. Я міг використовувати його так само, як чарівник використовує посох.
Іншими словами, якщо активувати [Володаря Криги] і тримати Крижаний Серп Гільде — з’явиться найсильніший Ісаак. Курс Ісаак-коїна злетить аж до Марса.
Звісно, я ще не міг нормально керувати навичкою [Володар Криги]. Як остаточна пасивна навичка крижаного елемента, було б дивно, якби я вже міг нею добре володіти.
До того ж у Крижаного Серпа Гільде були побічні ефекти. Чим більше використовується зброя, тим сильніше її холодна аура руйнує тіло власника. Однак у міру того, як я ставатиму сильнішим, ця проблема поступово зменшуватиметься.
Ну, це не так страшно, як [Володар Криги], яким я взагалі не міг керувати. Тож це вже щось.
«Треба підготувати спорядження для захисту від холоду».
Дивно, але всі остаточні елементальні зброї розташовані саме в Академії Мархен.
«У майбутньому, коли воскресне Злий Бог Апокаліпсису і наблизиться кінець світу, з’явиться хоробрий герой, який зупинить Злого Бога».
Це був проблиск майбутнього, який побачили архімаги кожного елемента, разом відомі як «Первісні Королі Елементів». Звісно, героєм, про якого йшлося в пророцтві, був не хто інший, як головний герой Іан Фейрітейл — Дитина Світла.
Первісні Королі Елементів вирішили допомогти герою з далекого майбутнього. Однак майбутнє було невизначеним, тож вони не могли точно знати, яким елементом скористається герой, щоб зупинити Злого Бога.
Тому вони вирішили залишити остаточні зброї для кожного елемента. Місцем вони обрали Академію Мархен — саме тут герой мав розкрити свій справжній потенціал.
«Ця частина сюжету розкривається в другому семестрі другого курсу».
Іншими словами, Іан отримає остаточні зброї кожного елемента під час другого семестру другого року. Ну, решта мене не дуже хвилювала. Я лише сподівався, що пізніше він добре співпрацюватиме з Сіль і безпечно отримає Сяючий Меч, коли настане час.
Тепер моє завдання було зрозумілим. Мені потрібно знайти приховані частини, розкидані по всьому ❰Магічному Лицарю Мархена❱, а саме — «Сліди Володаря Криги». Загалом їх було чотири.
Зібравши всі чотири «Сліди Володаря Криги» і поклавши руку на певне магічне коло в лісі Айла,
якщо я проголошу: «Я прийму Випробування Морозу», мене автоматично перенесе до місця випробування.
«Щодо підготовки…»
Я склав список речей, які потрібно підготувати: одяг, спорядження проти холоду, грілки з вогняним елементом. Щоб витримати випробування, насамперед потрібно було тримати тіло в теплі.
Поки я писав, мій погляд упав на ліву руку, яка тримала пергамент.
Чорна печатка, викарбувана на зап’ясті, — «Коло Контракту Знайомого 8-зіркового рівня».
Я підняв ліву руку й уважно розглянув печатку. Вона мала ту саму форму, що й знайоме мені Коло Контракту 8-зіркового рівня. Однак у ньому нічого не було викарбувано — лише тьмяний чорний колір.
На перший погляд це виглядало як звичайне татуювання — воно не зникало й нічого не відчувалося.
Після того, як Велика Відьма Небесного Гніву побачила мою долю, вона наділила мене цим колом контракту як найважливішим подарунком.
Якщо Велика Відьма Небесного Гніву передбачила мою причетність до 8-зіркового магічного звіра, то це могла бути лише та істота.
«Морозний Дракон Гільде…»
Морозний Дракон, що охороняє Крижаний Серп.
8-зірковий крижаний магічний звір — «Морозний Дракон-Гільде».
У ❰Магічному Лицарі Мархена❱ усі істоти, що охороняли остаточні зброї, були 8-зірковими магічними звірами.
На пізніх етапах гри, отримавши Коло Контракту 8-зіркового рівня, можна було укласти контракт із 8-зірковим магічним звіром, що відповідав твоєму елементу.
Існувало дві обов’язкові умови. По-перше, потрібно було отримати остаточну зброю. По-друге, необхідно було перемогти 8-зіркового магічного звіра й довести, що ти сильніший.
Щоб зробити «Морозного Дракона Гільде» своїм, мені недостатньо просто пройти випробування й отримати Крижаний Серп — я також мав його перемогти.
Однак, на відміну від демонів, це був чистий магічний звір. Це означало, що мені доведеться протистояти йому тілом звичайного Ісаака, без активованої риси [Мисливець].
«Це неможливо».
Немає жодного шансу перемогти. Я ледь не помер, б’ючись із 8-зірковим знайомим Громовим Птахом Галією, коли риса [Мисливець] була активована. І то його здоров’я вже було значно зменшено.
Як же звичайний Ісаак може перемогти повноцінного 8-зіркового магічного звіра — Морозного Дракона Гільде? Яким би чином я не думав, це здавалося неможливим.
Однак… окрім Морозного Дракона, я не міг придумати жодного іншого 8-зіркового магічного звіра.
«Що саме та відьма побачила в моїй долі?»
Можливо, вона просто дала мені щось випадкове, що було під рукою?
…Я вирішив відкинути ці думки й вирушити на пошуки чотирьох «Слідів Володаря Криги».
Маючи приблизне уявлення, де вони знаходяться, я відчував хвилювання від перспективи провести цілий день, прочісуючи академію.
Я поклав перо на пергамент із записаними планами, підвівся зі стільця, перевдягнувся в зручний темно-синій спортивний одяг і дощовик.
Після цього вийшов із кімнати.
Протягом тисячі років сніг падав і танцював у повітрі навіть у розпал літа, ігноруючи клімат герцогства Вайткларк, що охоплювало північний регіон.
Причиною цього була вируюча крижана мана, що оточувала гірський хребет Ейфель заввишки 9000 метрів.
Крижаний архімаг на ім’я Первісний Крижаний Король Елементів, Володар Криги, Відьма з Серпом билася проти давніх демонів, захищаючи північний регіон. Тоді велична форма 8-зіркового магічного звіра архімага — «Морозний Дракон Гільде» — стала символом родини Вайткларк — «Емблемою Білого Дракона».
Керідна Вайткларк, студентка з рожевими волоссями класу А Академії Мархен, повернулася до свого маєтку й привіталася з батьками.
Поспішно вона увійшла до своєї кімнати й замкнула двері.
Коли служниці за дверима запропонували підготувати ванну, вона відверто засмутилася й затнулася: «Е-е, ну…!»
«Хіхіхіхі…»
Після того, як служниця пішла, Керідна вкрилася холодним потом і почала сміятися, як лиходійка. Це була звичка з дитинства, коли вона вважала, що так виглядає круто.
«Той плебей отримав по заслузі. Як він посмів мене ігнорувати».
Це сталося під час церемонії канікул, перед тим як вона покинула академію, щоб повернутися додому.
Керідна скористалася скупченням людей, щоб, проходячи повз Ісаака — хлопця зі срібно-блакитним волоссям із класу D — накласти на нього закляття.
Родова здатність Вайткларк — [Синхронізація Зору]. Це була унікальна магія, доступна лише прямій лінії родини Вайткларк, подібна до магії [Розрізнення Кольору Серця] Емі Голловей.
Наклавши закляття на певну людину, можна було бачити й зберігати в пам’яті все, що потрапляло в поле зору цілі, незалежно від відстані.
Оскільки витрата мани зростала з відстанню, постійно спостерігати за полем зору було складно. Старша сестра Керідни порадила їй перевіряти зір цілі періодично.
Старша сестра Керідни, Айхель Вайткларк, сприяла боротьбі за владу в родині Вайткларк, спостерігаючи за зором приблизно 20 ключових фігур (за винятком королівської родини) за допомогою цієї здатності. Хоча наслідки викриття могли бути катастрофічними й призвести до падіння родини Вайткларк, досі жодних інцидентів не трапилося.
Вона була сміливою сестрою.
І, здається, щось приховувала.
У будь-якому разі, [Синхронізацію Зору] ніколи ніхто не виявляв. Її унікальна особливість — відсутність випромінювання мани — робила її невідстежуваною. Виявити [Синхронізацію Зору] можна було лише в тому випадку, якщо ціллю був хтось із родини Вайткларк, хто сам використовував це закляття.
Зрештою, саме [Синхронізація Зору] стала одним із головних факторів піднесення родини Вайткларк до статусу герцогів і успіху в боротьбі за владу.
Керідна використала цю магію в особистих цілях. Її аж ніяк не можна було викрити, адже батьки були б у люті, якби дізналися.
«Що в тому плебеї такого особливого, що всі навколо галасують?»
Хлопець зі срібно-блакитним волоссям із класу D. Під час цих канікул вона розкриє всі його таємниці.
Керідна цінувала зв’язки. Щойно вона потрапила до класу А, одразу намагалася дружити з однокурсниками. Було очевидно, що хороша мережа контактів дуже допоможе їй у майбутньому.
Хоча її результати в першому семестрі були дещо посередніми.
Заглянувши в життя загадкового плебея з класу D, який був пов’язаний із топ-студентами — першою місцем Люс Елтанією, другою Каєю Астреан і третьою Сіль Карнедас —
вона могла знайти цінні підказки, щоб налагодити нові корисні зв’язки.
«Ні, я не використовувала [Синхронізацію Зору] в особистих цілях. Усе це для зміцнення мого соціального статусу. Врешті-решт — це для родини Вайткларк!»
Керідна таким чином розширювала свої думки, виправдовуючи себе.
За вікном панувала темрява. У герцогстві Вайткларк сніг падав 340 днів на рік, і сьогодні Керідна бачила м’яко падаючий сніговий пейзаж.
Що зараз робить той загадковий хлопець із класу D?
Керідна сіла за свій просторий стіл, заплющила очі й зосередилася.
Вологий простір. Падає вода. Зір Ісаака був тьмяним.
Він… приймає душ?
Раптом у дзеркалі відобразилося оголене верхнє тіло Ісаака. Його тіло було… кращим, ніж вона очікувала.
«Щось, щось…»
Вона відчула, ніби цей вид лікує очі. Невже тіло плебея може бути таким гарним? Це було дивно.
«Ху, е-е, ну…»
Поступово усвідомлення того, що вона в реальному часі підглядає за чужим приватним життям, почало викликати почуття провини й розбещеності. Це був вчинок, гідний моральної засудження.
А потім, коли погляд Ісаака почав рухатися вниз…
Керідна злякано розплющила очі й різко перервала [Синхронізацію Зору]. У неї не вистачило сміливості побачити продовження.
«Боже, то ось що робить це закляття…?»
Керідна важко дихала. Це був її перший раз використання родової магії.
Відчути такий психологічний тиск лише від короткого погляду в чиюсь зорову перспективу… Вона думала, що помре від сорому.
Її сестра, яка зазвичай спостерігала за 20 аристократами, мабуть, бачила всіляке.
«Сестро, через які ж битви ти пройшла…?»
Керідна ніколи не уявляла, що відчує таке захоплення своєю сестрою Айхель Вайткларк.
Раптом здригнувшись, Керідна швидко обвела поглядом кімнату, переконавшись, що нікого немає.
Це тому, що Айхель часто з’являлася нізвідки, тож потрібно було бути особливо обережною.
«Чи продовжувати дивитися? …Ні.»
Керідна похитала головою. Інша людина була в душі. Навіть використовуючи [Синхронізацію Зору], існують етичні й моральні межі, які треба поважати.
Незважаючи на те, що вона вже порушила приватність Ісаака, Керідна намагалася заспокоїти свою совість такими думками.
Невже родина Вайткларк закривала очі на подібну провину заради збереження влади?
Це була несподівано глибока ніч для роздумів.
Сліди Володаря Криги були ледь помітно світними блакитними магічними каменями, розділеними на чотири частини.
На їхнє повне знаходження пішло цілих три дні. Це був дуже принизливий досвід, який змусив мене зрозуміти, наскільки амбітно було думати, що я знайду їх за один день.
Першу частину знайдено в печері на узбережжі Нейшін.
Другу частину — всередині дерева в лісі Йосена. На її пошуки пішов цілий день від ранку до ночі, бо я пам’ятав місце найменш чітко.
Третю частину знайдено всередині книги в секції стародавніх книг бібліотеки. Оскільки я знав назву книги, це не зайняло багато часу.
Останню, четверту частину знайдено в парку Чанґун — парку на горі з панорамним видом на Академію Мархен.
Кожного разу, коли знаходилася частина, з’являлося системне вікно з написом на кшталт [Вітаємо! Ви знайшли [Перший Слід Володаря Криги]!] Сумнівів не залишалося — це дійсно були Сліди Володаря Криги.
Одного разу, коли Люс запитала: «Ісаак, що ти робиш?», я просто відмахнувся, сказавши, що займаюся спортом. Вона вирішила залишитися в академії на час канікул.
─ «Ісаак, ти їдеш додому на свята?» ─ «Ні, а ти?» ─ «Я думала не їхати, раз ти не їдеш.» ─ «…???»
Вона сказала, що немає сенсу їхати, адже людина, про яку вона турбується, перебуває в академії, а не в маєтку Елтанія.
Це було пояснення, від якого боліла голова.
Увечері.
Щойно я знайшов четвертий магічний камінь, відразу вирушив до лісу Айла. Це був ліс, що починався після переходу через ліс Йосена, який розташовувався прямо перед головним входом Академії Мархен, і йшов уздовж довгої долини.
Дерева, просякнуті крижаною маною й випромінюючі блакитно-зелений відтінок, додавали лісі таємничості. Саме через них ліс Айла називали «Крижаним лісом».
Пройшовши лісом, перед очима розкинулася величезна рівнина, що нагадувала крижану тундру. Небесно-блакитне поле трави ледь випромінювало крижану ману. Легка прохолода почала обгортати шкіру.
Посеред рівнини знаходилося непомітне магічне коло. Хоча трава робила його малопомітним, це однозначно було магічне коло.
«Нарешті я дійшов.»
Це й було місце випробування. За цим магічним колом повинні бути запечатані Морозний Дракон Гільде та Крижаний Серп, залишений архімагом Володаром Криги.
Я пригадав налаштування, де Первісні Королі Елементів зробили ману невідстежуваною ззовні. Саме тому досі ніхто не виявив, що тут сховані 8-зірковий знайомий і остаточна зброя.
Навіть якби сюди прийшов архімаг, ситуація була б такою ж.
Я дістав чотири частини «Слідів Володаря Криги» й поклав їх на магічне коло.
Потім почав одягати на себе всілякий зимовий одяг із магічного мішечка.
Все було закрито, окрім очей. Через численні шари одягу моя постать стала настільки товстою, що екстремальне ожиріння здавалося дрібницею.
«Ходити незручно.»
Але поки я міг ходити — цього достатньо.
Я глибоко вдихнув.
Зігнути одне коліно було важко, тож я просто ліг і поклав товсту руку в рукавиці на магічне коло.
Навіть якщо я виглядав смішно, враховуючи факт, що я ось-ось пройду випробування для отримання остаточної зброї крижаного елемента, нічого не вдієш.
І нарешті останній крок.
«Я прийму Випробування Морозу.»
Мій зір миттєво заповнився блакитним відтінком. Потужне світло, що почало випромінюватися з магічного кола, огорнуло мене.
Раптово відчувши відчуття невагомості, я заплющив очі.
Примітка перекладача: Змінено «Demonic Beast» → «Magic Beast». Це зроблено для розрізнення між магічними звірами та демонами/демонічними істотами. Магічні звірі — це чисті магічні створіння, а не демонічні.