Вдалеку, на двох інших військових кораблях, усі дозорі пильно вдивлялися у корабель Родзи і Онигумо. Важко було роздивитися деталі через відстань.
— Здається, звуки затихли.
- Все скінчено? Мабуть, контр-адмірал усмилив Примарну Руку Родзу.
Почувши, що постійний гуркіт і скрегіт припинилися, люди з нетерпінням чекали результату.
— Звичайно, - сказав один із контр-адміралів філіалу Вест-Блу, попихаючи сигарою і зберігаючи невгасимий вигляд. — Контр-адмірал Онигумо - офіцер Штаба, який охороняє Гранд-Лаййн. Якийсь паршивий пірат на зразок Примарної руки Родзу не зможе підняти проти нього серйозну хвилю.
Але мало він закінчив, як з того корабля знову донісся дивний шум. Це був тріск ламаючих дошок. Весь корпус корабля почав здригатися під дією якоїсь жахливої сили.
- Що відбувається?
Багато людей занепокоїлись і потягнулися до підзорних труб. У цей момент корпус військового корабля видав останній болючий сттон, судно почало буквально гортатись і розвалюватися посередині.
Гуркот!
Під шокуючими ідеями сотень дозорних величезний корабель склався навпіл. Як і два попередніх кораблі, його жорстоко знищили.
— корабель... Зруйновано!
— Неймовірно! Контр-адмірал Онигумо адже був на борту!
Офіцери наздоганяли страх. Хтось вихопив підзорну трубу біля годинника і впився поглядом у уламки.
Спалах!
Розламаний корабель розходився, спричиняючи величезні хвилі, які літали по всіх напрямках. Серед плавучих уламків стояла фігура, з ніг до голови покрита кров'ю. Він виглядав як бог смерті, який вийшов з поля жнив і вселяв страх перед первобутним.
— Це... Примарна Рука Родзу!
Як тільки було встановлено особу, на останніх двох кораблях запанувала паніка. Судно знищено, Родзу стоїть на уламках... А що з контр-адміралом Онігумо?
У головах декотрих промайнула майже недосяжна думка. Їхні очі наповнилися страхом, і вони мимовільно замочили головами.
"Не може бути!"
"Абсолютно виключено!"
Онигумо - контр-адмірал Штаба Морського Варта. Як він міг програти пірату з Вест-Блу?
Але коли недовір’я та невірство охопили до глибини землі, цей силует раптово відштовхнувся від уламків і рвався на бік позосталих кораблів.
- Він іде сюди!
— Проклятье! Де контр-адмірал?
Багато хто й досі відмовляється вірити в онігумо. Тільки коли Родзу приземлився на палубу четвертого корабля, дозорі вкинули зброю і відкрили вогонь.
Вогонь! Вогонь! Вогонь!
Кулі свистіли в повітрі, але жодна не змогла пробити захист Родзу. Він з силою топнув ногою — палуба під ним скрутилася і провалилась, і він зістрибнув на нижні яруси.
Наступну мить хвиля спотворення почала поширюватися від центру Родзу. Здавалося, по середині корабля нанесли нищівний удар гігантським молотом. Дошки вдиралися шарами, подібні до морських хвиль.
Хрусть! Треск!
Четвертий військовий корабель під дією сили Родзу повністю розвалився на шматки.
— Відступаємо... Швидко відступаємо!
Дозорні на п'ятому, останньому уцілілій кораблі, побачивши сумну долю четвертого, нарешті вийшли з оцепеніння. Їх охопив жахливий жах. Капітан першого рангу, який командував кораблям, у паніці спостерігав за обломками на воді і викрикував накази. На палубі запанував повний хаос.
На обломках четвертого корабля Родзу стояв посеред вирубаного куску деревини. Він дивився на п’ятий корабель, що крутиться і виходить з нього, дихаючи й ледве тримаючись на ногах.
Битва з Онигумо виснажила майже все його сили. Якби не вчасно пробудження Хакі Спостереження, перемога, навіть якщо б вона сталася, далася б йому набагато дорожчою ціною. Останні крохи витривалості пішли на знищення третього і четвертого кораблів. Тепер він не мав сил навіть поворухнутися. Якби п’ятий корабель розвернув гармату і дав повний зал, ситуація стала б критичною.
Проте Родзу не хвилювався. По-перше, він добре розумів психологію дозорних: коли їх лідер Онігумо зник безвісти, а чотири кораблі були знищені, це розтрощило їхню волю до боротьби.
По-друге, за вбивство контр-адмірала Штаба Онігумо він отримав 40 очок майстерності таланту. Якби п'ятий корабель дійсно зважився на безрозсудну атаку, він би просто вклав ці окуляри в Усилення тіла, щоб тимчасово відновити сили.
- Контр-адмірал Штаба дійсно не простий. Я трохи недооцінив його, і Родзу похитав головою, дивлячись на корабель, що йшов позаду, та оглянув численні лінії свого тіла.
Його виняткова фізіологія вже не загострила рани, і він почав покриватися кіркою. Через деякий час серед уламків плавно здалося піратське судно під управлінням Робін. Коли корабель підійшов впритул, Родзу трохи відновивши сили, одним стрибком застрибнув на палубу.
— Капитан Родзу... « Побачивши його стан, Робін не змогла приховати тривоги і швидко підійшла до нього.
— Все в порядке.
Родзу махнув рукою, показавши, що рани не є смертельними. Коли Робін побачила, що рани поверхові і вже почали затягуватися, то заспокоїлась. Вона закликала кілька додаткових рук і почала обережно промивати його рани ватними тампонами.
***
Штаб-квартира Морського Варта.
В офісі на верхньому поверсі фортеці, де на стіні висіло гасла « Абсолютне правосуддя», за столом сидів адмірал Аккан. На його плечах був білий плащ дозору з золотими еполетами. Акаїн тримав в руках звіт, слухаючи стоячи перед ним віце-адмірала Добермана. Він говорив про поточні справи.
- Ти справився з цим завданням без проблем, я задоволений. Однак... — Акаїну, який підтвердив успіх дій Добермана, раптово підняв голову і в упор подивився на нього. - Що відбувається у Вест-Блу?
Як адмірал, він курив загальну ситуацію у світі. І хоча його увага зазвичай була зосереджена на Гранд-Лейн та Новому Світі, він час від часу стежив і за чотирма океанами.
Почувши згадку Вест-Блу, Доберман трохи змінився в обличчя і опустив голову:
- Через вашу зайнятість я не став докладати про це відразу. Не думав, що ви вже в курсі. Я планував скласти звіт після того, як все владнається. Зрештою, це лише дрібна подія у Вест-Блу, з ним не повинно бути проблем.
Акаїну важко хмикнув:
— Меля? Через це Примарні руки Родзу уряду довелося докласти чимало зусиль, щоб зам'яти скандал. Ми ледве не втратили обличчя!
Звичайний пірат з Вест-Блу не заслуговував його уваги, але якщо мова заходила про репутацію Морського Варта, справа приймала серйозний оборот.
Доберман низько вклонився. - Я відправив Онигумо у Вест-Блу. У звіті, отриманому кілька днів тому, говорилося про те, що було встановлено точне розташування Родзи. Думаю, найближчим часом в цій справі буде поставлена точка.
Почувши це, Акаїна трохи пом’якшився. Він взяв ручку, підписав документи Добермана і простягнув їх назад. Але Доберману варто було прийняти папери і зібратися йти, як двері кабінету відчинилися. Потім капітан першого рангу вбіг до кімнати.
— До... Докладаю!
- Флот у Вест-Блу під командуванням контр-адмірала Онігумо розбив нищівну поразку в битві з піратами Примарної руки! Чотири військові кораблі знищено, місцезнаходження і стан контр-адмірала Онигумо невідомі!
У кімнаті миттєво запанувала трунна тиша. Повітря наче застигло. Акаїн широко розкрив очі і повернувся до капітана. У його погляді спалахнула гнів, від якого температура в приміщенні почала швидко зростати.
- Що... Ти сказав?
Капітан тремтів всім тілом, не сміючи вимовити ні слова. Доберман же завмер з кам'яним обличчям, його серце шалено тряслось, а пальці ледве не викинули папери.
Онигумо не зміг впоратися з піратом із Вест-Блу! Маленька соска, яку, здавалося, можна легко розчавити, раз за разом виходила з-під контролю, перетворюючись на велику проблему. Вплив і серйозність інциденту з Родзу до цього моменту повністю перевершили всі їхні очікування.
***
Квітень, одинадцятий рік Епохи Великих Піратів.
Примарна Рука Родзу розгромив флот контр-адмірала Штаба Оніґумо в водах міста Судобудівників у Вест-Блу, затопивши чотири військові кораблі. Коли ця новина досягла Штаб-квартири, Морський Варта здригнувся.