У центрі сюжету — Паула, дочка злиденного орендаря, яку з випадкового збігу обставин найняли служницею до знатного графського дому Беллуніта. Але… її пан — сліпий? І ще й з жахливим характером. Цей сюжет, як гірська річка, з часом стає глибшим, швидшим, повноводнішим. У цьому творі взагалі нема картонних героїв. Головна героїня — не тендітна троянда, а людина з пилом на пальцях і шрамами на пам’яті. Граф — не казковий принц, а той, хто колись плакав, бо не знав, як жити.
Увійдіть, щоб долучитися до обговорення.