Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Вона — Головна Героїня

Розділ 147 - Зберігати свіжість подиху — це вияв поваги до колег!

Прочитано 0% глави

Саме тоді, коли Ю Жубін уже зібралася власноруч взятися за прополювання бур'янів, Тан Ханьцьов раптом накрила її руку своєю, опустила її собі на стегно, заспокійливо поплескала, а потім підвела голову й чемно звернулася до Джан Дзясу: «Пані Джан має якусь справу?»

Джан Дзясу підійшла сюди лише на гарячу голову, зовсім не підготувавшись. Тепер, коли Тан Ханьцьов запитала її прямо в лоб, у її голові запанувала абсолютна порожнеча; очі забігали, вона відкрила рота й, тягнучи час, видавила кілька секунд незв'язного «е-е-е».

Погляд Тан Ханьцьов був чистим і крижаним, а тон абсолютно байдужим, ніби співрозмовниця не викликала в неї жодного інтересу: «Пані Джан, якщо у вас немає нагальної справи, будь ласка, залиште це місце. Мета мого візиту на майданчик — аж ніяк не спостереження за тим, як ви марнуєте мій час».

Президентка Тан особисто вийшла на прополювання бур'янів, поки дружина президентки сиділа склавши руки, ніби насолоджуючись краєвидом.

Обличчя Джан Дзясу на мить спалахнуло від сорому, але йти їй не хотілося. Аби розрядити незручну атмосферу, вона спробувала зачепитися бодай за якусь тему.

Її погляд упав на їхні переплетені руки: на зап'ясті Тан Ханьцьов виднілася проста червона нитка. Робота не вирізнялася особливою майстерністю — браслет взагалі виглядав надзвичайно дешево, наче з вуличного кіоску, де за десять юанів можна купити цілих три штуки.

Але якщо такий браслет опинився на зап'ясті самої Тан Ханьцьов, усе змінювалося. З її статусом, навіть якби ця нитка була геть непоказною, люди однаково вирішили б, що це якась новинка від елітного модного дому.

До того ж яскраво-червоний колір нитки робив зап'ястя Тан Ханьцьов іще тоншим і білосніжнішим. Це виглядало неймовірно гарно, ненароком додаючи їй ще більше шарму.

Джан Дзясу намацала тему для розмови, вигнула губи в ніжній посмішці й солодким голосом промовила: «Ваш браслет просто неймовірний! Що це за бренд? Я теж хотіла б собі такий придбати».

Тан Ханьцьов підняла брову.

Який бренд? Звісно ж, особистий бренд її дівчини.

Ю Жубін, почувши, що та хоче його купити, вмить оживилася: виставила руку вперед і натягнула фальшиву чергову посмішку: «Пані Джан бажає такий самий? Та це ж простіше простого! Вносьте завдаток, і я одразу ж усе вам організую, згода?»

«Який колір обираєте: зелений, чорний чи, може, жовтий? Про червоний навіть не мрійте — це ексклюзив лише для нашої пані Тан, я зробила тільки один такий».

Ю Жубін вийшла на сцену, тож Тан Ханьцьов свідомо відступила назад, повністю віддаючи їй майданчик для виступу.

Коли Джан Дзясу почула, що браслет сплела вона, її обличчя вмить зблідло.

Ю Жубін оглянула її, а потім почала пародіювати її рухи під час їхньої першої зустрічі — доторкнулася до шиї та вух, ніби поправляючи дороге намисто й сережки, і протягнула: «Або можу сплести вам... намисто?» — а потім із максимально серйозним виглядом додала: «Але за це вже буде зовсім інша ціна».

«Я не претендую на рівень ювелірного дому Тан, тому візьму звичайнісіньку ціну... скажімо, п'ятдесят тисяч! Ну як? Справедливо, правда ж?»

Хоча собівартість матеріалів не перевищувала десяти юанів, вона ж бо комерційний геній! Гроші є гроші: якщо можна заробити більше, треба брати по максимуму й не соромитися!

А коли справа стосується суперниці — тим паче треба дерти втридорога!

Джан Дзясу отетеріла: «П'ятдесят тисяч?!»

Ю Жубін поважно кивнула: «Ага, саме так: п'ятдесят тисяч».

Джан Дзясу з перекошеним від шоку обличчям мимоволі виказала свою справжню натуру: «За якусь нікчемну мотузку ти просиш п'ятдесят тисяч?! Чому б тобі просто не піти грабувати людей на дорозі?!»

Ю Жубін незворушно заявила: «Це націнка за статус автора».

Джан Дзясу застигла.

Ю Жубін суворо запитала: «Ти взагалі знаєш, хто плете тобі цей браслет?»

Джан Дзясу тільки відкрила рота, аби сказати «хіба не ти?», як та на повний голос вигукнула: «Це ж великий Архімед!»

Джан Дзясу: «???»

Яким боком тут узагалі здався Архімед???

Тан Ханьцьов: «...»

Вона що, щойно сама себе вознесла до небес?

Помічниця Хань спокійно поправила окуляри: як і очікувалося від Ю-Архімед-Жубін.

Тан Ханьцьов, аби її не занесло в зовсім некеровані нетрі й Джан Дзясу остаточно не втратила нитку реальності, поклала руку їй на плече й мовила: «Годі, одного браслета цілком достатньо, не треба плести іншим».

Вона не хотіла ділитися плодами праці Ю Жубін з іншими: у глибині душі вона прагнула егоїстично володіти цим самотужки.

Ю Жубін повернулася до неї: «Тобі не подобається?»

Тан Ханьцьов чесно зізналася: «Так, мені це не подобається».

Ю Жубін рішуче погодилася: «Гаразд, не буду їй нічого плести! Нехай залишається без мерчу від Архімеда!»

Лише після цього Тан Ханьцьов м'яко посміхнулася — її погляд випромінював теплоту, яка разюче відрізнялася від того, як вона дивилася на Джан Дзясу: «Добре».

Джан Дзясу стояла осторонь, почуваючись геть покинутою. Не бажаючи залишатися пустопорожнім місцем, вона подала голос: «Схоже, між президенткою Тан та пані Ю справді чудові стосунки?»

Тан Ханьцьов просто міцно переплела свої пальці з пальцями Ю Жубін і холодно перепитала: «Хіба пані Джан складно помітити, наскільки хороші в нас стосунки?»

«Звісно, — Тан Ханьцьов недбало відкинула темно-каштанове пасмо волосся, — якщо пані Джан вважає наші взаємини поганими, ви завжди можете надати переконливі докази й довести свою правоту фактами».

Це прозвучало як пряме попередження: не смій розпускати язика за спиною й кривдити її людину.

Джан Дзясу остаточно розгубилася.

Як... як вона взагалі дізналася?

Тан Ханьцьов продовжила: «Я мушу чітко роз'яснити пані Джан одну річ».

Джан Дзясу знову кліпнула: «Щ-що саме?»

Тан Ханьцьов підвела погляд: її очі стали гострими, мов леза, а аура миттю набула нищівної сили: «Мені нічого не бракує».

«Тож навіть не надумайте».

Не смійте плекати щодо неї недоречних надій чи переступати встановлені межі.

Ні в яких зв'язках вона не відчувала потреби, і нічого стороннього її не цікавило.

У цьому світі будь-які залицяння та ласку вона готова приймати виключно від Ю Жубін — усім іншим вхід було наглухо закрито.

Ці два прості речення безжально та рішуче загасили зароджувані романтичні думки Джан Дзясу.

Коли дрібні приховані помисли так безжально витягли на світло, почуття сорому та злості миттю охопили акторку: її впевненість розлетілася на друзки, ілюзії розвіялися, залишивши лише жалюгідну спробу зберегти обличчя: «Президентка Тан неправильно мене зрозуміла, у мене немає жодних подібних думок».

Бо ви щойно вщент розтрощили їх усі.

Тан Ханьцьов ледь кивнула й відчужено додала: «У такому разі, будь ласка, відійдіть. Мені потрібно дещо сказати Жубін, а ваша присутність недоречна. Дякую».

Хоч Джан Дзясу й дозволяла собі пихатість перед Ю Жубін, сперечатися з Тан Ханьцьов у неї духу не вистачало. Вона видавила знічене «добре», розчаровано розвернулася й разом зі своїм менеджером попленталася назад до павільйону групи «А».

Менеджер, бачачи її пригнічений вигляд, не втримався від запитання: «Що сталося? Ти що, справді маєш почуття до президентки Тан?»

Почувши це й згадавши крижаний погляд Тан Ханьцьов, Джан Дзясу здригнулася, квапливо взяла себе в руки й повернула звичний байдужий тон: «Ти забагато про це думаєш. Я просто подумала, що вона гарна, тому підійшла ближче, щоб подивитися».

Ні про які зазіхання більше не могло бути й мови, інакше можна було нарватися на залізний кулак родини Тан.

Щойно Джан Дзясу зникла з очей, Хань Вей завбачливо відвела менеджера Ю Жубін трохи далі, даючи двом дівчатам особистий простір.

Ю Жубін дивилася вслід актрисі й крадькома прикривала рота долонею, стримуючи сміх.

«Головний герой» особисто став на захист своєї обраниці — це відчуття було просто неймовірним!

Тан Ханьцьов, ніби заразившись її радістю, також злегка торкнулася вустами посмішки: «З чого ти смієшся?»

Ю Жубін абсолютно чесно відповіла: «Це так чудово!»

Коли твоя дівчина бере тебе під захист, холодно відкидає чужих людей, а твоя спина відчуває залізну опору — відчуття просто нереальне!

Тан Ханьцьов не втрималася від сміху: «Тобі вже й цього вистачило для щастя?»

Ю Жубін весело мовила: «Аякже! Мене дуже легко зробити щасливою — цукерки цілком достатньо».

Тан Ханьцьов ніжно посміхнулася.

Ю Жубін підняла їхні зчеплені руки, розглядаючи червоний браслет на зап'ясті коханої, і задоволено зітхнула: «Яка краса».

Відколи вона надіслала цей браслет Тан Ханьцьов, вона сьогодні вперше побачила його на її руці. Яскрава нитка на ніжній шкірі зап'ястя виглядала невимовно гарно.

«Моїй Цьовцьов справді пасує абсолютно все».

Тан Ханьцьов сиділа, закинувши ногу на ногу: чорні вільні штани з високою талією бездоганно підкреслювали її довгі ноги. Підперши підборіддя рукою, вона не зводила погляду з Ю Жубін і слухала лише її голос.

Тан Ханьцьов мовила: «Це тому, що ти його дуже гарно сплела».

Ю Жубін стиха пробурмотіла: «А Джан Дзясу назвала його нікчемною мотузкою...»

Очі Тан Ханьцьов наповнилися смішинками: «Її слова нічого не варті, важить лише те, що скажу я».

Ю Жубін осяяла її найяскравішою посмішкою й перепитала: «Цьовцьов закінчила з робочими справами й уже їде?»

Тан Ханьцьов кивнула.

Сьогодні вони з Хань Вей зустрічалися з одним відомим режисером: у нього в розробці був історичний фільм, де якраз тривав кастинг, і вона хотіла вибити головну жіночу роль для Ю Жубін.

Але перемовини зайшли в глухий кут: несподівано з'явилася нікому не відома актриса, яку буквально проштовхнули на місце головної героїні за наполегливою рекомендацією режисера, і той навідріз відмовився щось змінювати.

Хіба що компанія «Хваяо» проявить особливу «щирість».

Тан Ханьцьов тоді лише холодно посміхнулася, розвернулася й пішла геть, не зронивши більше жодного слова.

Щирість?

Смішно! Чистих, гідних проєктів навколо повно — світ не зійшовся клином на ньому одному!

Згадавши про це, Тан Ханьцьов спохмурніла: її настрій помітно зіпсувався, а погляд став колючим.

Їй було байдуже, які негласні правила панують у цій індустрії, але поки людина належить до її «Хваяо», вона ніколи не дозволить торгувати власним тілом заради ролей.

У «Хваяо» кожен рухається вперед чесно, крок за кроком, наполегливо працюючи над власною майстерністю, і обов'язково отримує пропорційну винагороду без потреби шукати кривих доріжок.

Ю Жубін помітила її смуток і тихо поцікавилася, що сталося.

Тан Ханьцьов не стала критися й коротко переповіла суть, винувато додавши: «Вибач, що змусила тебе чекати стільки часу».

А результату так і не здобула...

Вона прагнула забезпечити її найкращими історичними проєктами, аби не лише дати відвести душу в акторстві, а й дати реальний поштовх кар'єрі. Інакше який сенс зніматися в посередньому сценарії з жахливим постпродакшеном, який ніхто не дивитиметься?

Ю Жубін безтурботно махнула рукою: «Та годі тобі, за що тут вибачатися? Хіба це провина нашої Цьовцьов? Усе чудово, я нікуди не поспішаю. До того ж менеджер казав, що "Гванїн" зараз також домовляється для мене про історичний серіал — може, там усе вийде».

Тан Ханьцьов мляво видихнула «угу».

Якщо відверто, вона геть не довіряла «Гванїн»: до власних артистів вони ставилися добре, а от до чужих — надзвичайно недбало.

Якби була змога, вона б обов'язково достроково забрала Ю Жубін та двох інших дівчат назад до «Хваяо», аби ті ділки знову не викинули якийсь безглуздий фортель.

Поки вони розмовляли, з павільйону групи «А» прибіг помічник режисера й повідомив, що Ю Жубін час готуватися до наступного дубля з Янь Лі.

Ю Жубін відповіла, що зараз підійде.

А наступної миті Тан Ханьцьов побачила, як та дістала з кишені дуріанову цукерку й абсолютно незворушно закинула її до рота, заходившись жувати.

Тан Ханьцьов: «?»

Тан Ханьцьов спантеличено запитала: «Навіщо ти їси дуріанову цукерку?»

Ю Жубін із кам'яною незворушністю відповіла: «Зберігати свіжість подиху — це вияв поваги до колег!»

Тан Ханьцьов: «...»

Це не схоже на повагу, це схоже на якусь глибоку образу.

----------(Автор має що сказати)---------

Троль Ю: У цьому тику відчувається неприязнь.

------(Перекладач має що сказати)------
М-м-м, запашна «повага»)

Попередня главаНаступна глава