Забронювати місце її дівчини.
Серце Ю Жубін калатало від жахливого нервового напруження. Вона вимовляла ці слова неймовірно обережно, а її погляд хаотично блукав довкола, так і не наважуючись зупинитися на обличчі Тан Ханьцьов.
Тому що вона хотіла дати собі хоч маленьку надію.
А що як її Цьовцьов теоретично могла б покохати жінку?
Тоді чи не могла б вона вибороти собі перше місце в черзі?
Якби Тан Ханьцьов просто відповіла їй: «Добре», — це дало б їй сміливість терпляче чекати далі й далі, аж поки та не буде готова покохати жінку.
Погляд Тан Ханьцьов весь цей час був прикутий до неї, міцно й пильно, не випускаючи з поля зору жодної деталі: «Що ти сказала?»
Це була не відповідь, а прохання повторити сказане ще раз.
Ю Жубін опустила очі, її руки знервовано переплелися в замку, а весь її рішучий запал миттю згас: «Ну... я просто вважаю, що Цьовцьов дивовижна, і що та людина, яка буде поруч із тобою, обов'язково буде найщасливішою у світі. Тому я... я хотіла дізнатися, чи існує ймовірність, що ти колись зможеш покохати жінку, аби заздалегідь забронювати собі місце?»
Сподіваюся, що в майбутньому ти зможеш покохати жінку.
Сподіваюся, коли ти покохаєш жінку, то розглянеш мою кандидатуру першою.
Вона помічила, як край спідниці Тан Ханьцьов злегка хитнувся, і ніжний аромат її парфумів умить оповив її, торкаючись обличчя — Тан Ханьцьов раптово наблизилася впритул.
Її очі сяяли яскраво, мов сліпучі зорі, і зараз у цьому зоряному сяйві відбивався сповнений тривоги вираз обличчя Ю Жубін. Вона дивилася на неї пристально й непорушно, її чуттєві червоні вуста повільно прочинилися, і вона запитала: «Жубін, а ти сама можеш покохати жінку, правда?»
Точно так само, як у той день їхнього спільного дня народження, коли вона поставила їй це гіпотетичне запитання.
Отже, вона... теж могла б покохати жінку, чи не так?
Погляд Ю Жубін раптово зіткнувся з її поглядом, наче в повітрі висікли розсип яскравих іскор, змусивши Ю Жубін на мить заціпеніти й квапливо відвернути обличчя вбік.
Вона могла.
Вона завжди кохала жінок.
Вона завжди кохала саме її.
Проте вона не знала, чи варто відповідати чесно. Страх охопив її, змушуючи прагнути втечі — їй хотілося просто крізь землю провалитися.
Вона підсвідомо зробила два кроки назад, аж поки її п'ята зненацька не вперлася в зачинені двері, видавши тихий глухий звук. Спина дівчини також торкнулася дверного полотна, і її відступ зупинився.
У неї більше не було шляху назад.
— Ти маєш це подолати.
Вона мала це подолати, шляху назад не існувало.
Вона зобов'язана бути щирою.
Ю Жубін важко сглотнула й після короткої паузи заціпеніло відповіла: «М-м... так, можу».
Тан Ханьцьов не зводила з неї очей, і, почувши цю відповідь, зробила крок уперед, наближаючись ще ближче — це був її власний ініціативний крок.
«Тоді коли саме ти зможеш покохати жінку?» — запитала вона.
Ю Жубін ошелешено закліпала очима, не очікуючи такого запитання, і в її погляді промигнуло повне спантеличення: «А?»
Тан Ханьцьов наблизилася ще на сантиметр: «Я питаю: коли саме ти зможеш покохати жінку?»
Ю Жубін повністю розгубилася: «Про що ти...»
«Я хочу знайти собі дівчину просто зараз, — Тан Ханьцьов пильно дивилася на неї, тихо запитуючи: — Тому коли ти зможеш покохати жінку?»
Ю Жубін різко повернула до неї обличчя й поглянула на неї, чуючи, як та раптово продовжила: «Хіба ти не питала на концерті, чи люблять тебе? Я відповім тобі просто зараз…»
«Люблю».
«Я люблю Ю Жубін. ТУ Ю Жубін, яка любить їсти цукерки, любить сперечатися з усіма підряд і ще любить економити мої гроші».
«Я хочу почати зустрічатися з нею просто зараз. Чи не могла б ти запитати в неї, коли вона зможе покохати мене як жінку?»
Кожне її слово, кожна фраза лилися м'яко й ніжно, наче прозора вода, повільно наповнюючи серце Ю Жубін до самого краю.
Вона кохає мене.
Очі Ю Жубін повільно розширилися, і в її чистих, прозорих зіницях засяяло нестримне щастя.
Вона теж кохає мене!
Серце в цю мить забилося як божевільне, а всередині мовби почали вибухати фейєрверки — один за одним, і кожен із них був неймовірно яскравим та барвистим, точнісінько як вона зараз.
Людина, яку я кохаю, теж кохає мене.
Їй раптом здалося, що цього життя їй уже більш ніж достатньо, і тепер вона могла б померти без жодного жалю.
Вона ледь не підстрибнула до самої стелі від радості, але в останній момент приборкала свій бурхливий схід і лише дозволила куточкам вуст нестримно злетіти вгору: «Кхм, я тільки-но запитала її... Вона сказала, що кохає тебе».
«Іще з двадцять третього листопада минулого року».
«Саме з того дня вона вже кохала тебе».
І кохає досі, щодня дедалі дужче. З кожним новим поглядом на неї дівчина занурювалася в це почуття все глибше й глибше.
Цього разу ошелешено заціпеніла вже Тан Ханьцьов. Двадцять третє листопада — це ж день їхнього спільного дня народження! Виявляється, вона покохала її ще тоді?
То ось чому вона ставила їй ті гіпотетичні запитання.
Вона... закохалася навіть раніше за неї.
Виходить, усі ті пестощі й близькість, яких вона вимагала від неї раніше, насправді були виявом щирого кохання, а система слугувала лише зручним прикриттям?
Ю Жубін помітила її очевидне здивування й запитала: «Цьовцьов... а ти коли закохалася в мене?»
Коли її серце тріпонуло й вона захотіла зробити її своєю дівчиною? Раніше за неї чи пізніше?
Тан Ханьцьов відповіла: «Пароль від дверей».
1222 — двадцять друге грудня.
Пізніше за неї.
Ю Жубін: «!!!»
Вона й гадки не мала, що Тан Ханьцьов встановила день, коли закохалася в неї, як пароль від дверей! Дівчина відчула неймовірне захоплення, вибух радості й дрібку провини.
Адже тоді вона вважала цей пароль абсолютно спонтанним та випадковим.
Пробач, він був зовсім не випадковим, це я, Ю Жубін, була надто легкодумною!
Прихований сенс цих цифр був просто дивовижним, її Цьовцьов справді геніально підбирає паролі!
Тонка завіса таємного кохання була з легкістю знята, і дві людини, чиї серця билися в унісон, поглянули одна на одну й щиро, синхронно засміялися.
Пальці Тан Ханьцьов обережно прослизнули між пальцями Ю Жубін, міцно переплітаючись із ними. Навіть подихи кожної з них виразно відчувалися в повітрі. Тан Ханьцьов стиха мовила з посмішкою: «І чим ми тільки займалися увесь цей час...»
Вони ж так щиро кохали одна одну, але боялися відкрито в цьому зізнатися й змушені були прикриватися системою та шукати безліч приводів для звичайної близькості.
Хоча спосіб відкрити свої почуття виявився настільки простим...
Кохання й справді робить людей полохливими.
Маленький дзвоник на зап'ясті Ю Жубін видав ніжний звук «дзінь-дзінь», коли її вільна рука непосидючо обійняла Тан Ханьцьов за талію. Дівчина м'яко мовила: «Нічого страшного, ми все надолужимо».
Скільки б вони не пропустили в минулому, починаючи відсьогодні вони надолужать абсолютно все.
Вони ще молоді, попереду ціла вічність, і часу у них більш ніж достатньо.
Пальці переплилися ще міцніше, і погляд Ю Жубін мимоволі зупинився на вустах Тан Ханьцьов.
Сьогодні на ній був зовсім не темний відтінок помади — колір був ніжним та прозорим, мов рожева сакура, спокушаючи піддатися імпульсу й укусити її за ці губи.
Ю Жубін підсвідомо наблизилася ще трохи, а потім зупинилася й з посмішкою мовила: «Але, президентко Тан, вам варто добре все зважити».
«У моєму житті, де я ніколи ні з ким не зустрічалася, стосунки бувають лише двох видів: або їх немає взагалі, або це один раз і на все життя».
Вона кохала Тан Ханьцьов, кохала до безтями, до бажання зробити її повністю своєю на все життя.
Ось переклад наступного фрагмента тексту українською мовою з точним збереженням оригінальної структури речень, розбивки на абзаци та раніше узгоджених імен персонажів:
Вона була егоїстичною й не хотіла ділитися Тан Ханьцьов ні з ким у світі.
Тож у Тан Ханьцьов був вибір: або відмовити їй, змусивши й далі залишатися гордою самотньою вовчицею, або прийняти її й бути разом усе життя — третього шляху не існувало.
Тан Ханьцьов наблизилася до неї, залишивши на її губах пристрасний цілунок, і тихо мовила: «Якраз чудово, я відчуваю те саме».
Вона чітко розуміла, чого прагне — вона хотіла, аби Ю Жубін залишилася в цьому світі, хотіла, щоб вона на все життя належить лише їй, і прагнула віддати їй усе.
Тільки-но вона спробувала відсторонитися від її вуст, дівчина одразу ж подалася слідом, поглиблюючи цей цілунок, аби вони обидві остаточно потонули в цій безодні пристрасті, даруючи довгоочікуваному єднанню сердець ще більше ніжності.
Усе у світі втратило значення: у цю хвилину існували лише вони дві.
Ю Жубін раптово виявила, що техніка поцілунків Тан Ханьцьов покращилася не на один рівень. Під час цього солодкого полону вона впевнено вела її за собою, допомагаючи досліджувати нові, неймовірно приємні відчуття, від яких дівчина линула на крилах радості, а її розум повністю очистився від будь-яких думок, залишивши лише солодкий трепет по всьому тілу.
Ю Жубін із неохотою відсунулася від неї, і, згадавши про щось, поглянула на неї помутнілими очима, провівши невагомим голосом: «Звідки в тебе раптом такі вражаючі навички?»
«Ти що, робила це з кимось за моєю спиною?!»
Почувши це, Тан Ханьцьов анітрохи не обурилася й не розсердилася. За її спиною мовби засяяло ніжне світло відмінниці, і вона абсолютно спокійно відповіла: «Спочатку потрібно опанувати міцну теоретичну базу, аби краще застосовувати її на практиці».
Ю Жубін злегка підняла брову: «Ти в когось розпитувала?»
Тан Ханьцьов кивнула.
Ю Жубін із щирим зацікавленням запитала: «І про що ще ти дізнавалася?»
Вона й гадки не мала, що Тан Ханьцьов розпитуватиме про таке — поважна й серйозна президентка компанії, а в приватному житті, виявляється, цікавиться, як правильно цілуватися!
Тан Ханьцьов відвела погляд, її обличчя злегка почервоніло, але губи чесно прошепотіли: «...І про нульову дистанцію теж».
Ю Жубін нахилила голову, виловлюючи її погляд, і, дізнавшись, що та питала навіть про це, весело мовила: «Ого, і навіщо наша поважна пані Тан цікавилася такими речами?»
Тан Ханьцьов перевела погляд на її сяючі з посмішкою очі, опустила повіки, і на її витонченому обличчі розлився ніжний рум'янець, роблячи її ще більш чарівною: «Аби випадково не заподіяти тобі болю від необережності».
Бо якщо буде боляче, ти більше не дозволиш мені торкатися тебе.
Почувши, що це було заради неї, Ю Жубін засяяла ще дужче. Ступінь милоти Тан Ханьцьов у її серці вмить зріс удвічі, зашкалюючи за всі можливі межі.
Вона обняла Тан Ханьцьов за шию й сама пригорнулася до неї, без упину цілуючи її в щоки й вуста, а після цього захоплено вигукнула: «Моя Цьовцьов просто неймовірно мила, я кохаю її до безтями, що ж мені тепер робити!»
Тан Ханьцьов обійняла її за талію, притягуючи ще ближче до себе, поглянула в її очі й м'яко посміхнулася: «У тебе немає іншого виходу, окрім як міцно триматися за мене й стати невісткою родини Тан».
Ю Жубін запитала: «То в моєму плані розвитку тепер може з'явитися пункт "дружина президентки"?»
Тан Ханьцьов відповіла: «Так, цей пункт ти можеш скласти сама. Пиши у своєму плані все, що забажаєш».
Головне — аби ти стала її дружиною, а щодо змісту — вона прийме будь-який її вибір.
Ю Жубін гордовито мовила: «Чудово, щойно звільнюся — одразу засяду за написання».
Їй треба детально виписати кожне правило, аби вберегти її від усіх різновидів спокусниць та удаваних невинних лілей — у її очах та серці має бути місце лише для її єдиної та неповторної впертої рибини!
Дружина президентки має виглядати гідно, тож усе необхідне має бути прописано до найменших дрібниць!
Тан Ханьцьов завжди балувала її й дозволяла робити все, що тій заманеться. Почувши, що дівчина справді збирається написати цей план, вона лише ніжно посміхнулася й погладила її по волоссю: «Добре, тоді я з нетерпінням чекатиму на твій план», — а потім додала: «Ти втомилася? Якщо втомилася, відпочинь раніше».
Вона останнім часом так виснажливо репетирувала заради концерту, і Тан Ханьцьов щиро співчувала їй, бажаючи, аби дівчина більше відпочивала й не виснажувала себе.
Якби Ю Жубін захотіла, вона б прямо зараз організувала її відхід зі кола розваг, аби та спокійно насолоджувалася життям у статусі дружини президентки, не турбуючись ні про що.
Хіба якийсь прибуток може бути важливішим за здоров'я її рибини?
Проте Ю Жубін заперечила: «Я не втомилася, я хочу їсти».
Тан Ханьцьов запитала: «Чого б ти хотіла?»
«Я хочу скуштувати Тан* (Цукор), — хитрувато посміхнулася Ю Жубін. — "Тан", як у імені Тан Ханьцьов».
----------(Автор має що сказати)---------
Гей, дорослі, дорослі.
------(Перекладач має що сказати)------
Це сталося…