А Те і подумати не міг, що колись на власні очі побачить справжнє «лілі», тож миттю схвилювався і почав засипати Цьов Юньлі питаннями, чи це правда.
Цьов Юньлі навіть запідозрив, чи не закоханий той у когось із них двох.
Згадавши свої попередні відмови, він холодно пирхнув, поправив піджак і мовив: «Якщо тобі хтось із них подобається, раджу тобі зараз здатися. Я думаю, що вони призначені одне одному».
Отримавши ствердну відповідь, А Те розплився в усмішці: «Угу, зрозумів».
Він нікого не збирався зваблювати. Він збирався побажати їм вічного щастя та стати найбільшим шанувальником «Кисло-солодкої риби»!
Тепер він — людина з найвагомішими підставами у світі, щоб вигукнути: «Кисло-солодка риба справжня!»
Проте, будучи айдолом, він чудово розумів, що Ю Жубін не може афішувати стосунки. Тож він повернувся і подивився на них обом, кажучи: «Не хвилюйся, я розумію», залишивши їх повністю спантеличеними.
Він знову наздогнав Цьов Юньлі, питаючи надзвичайно приязним тоном: «Слухай, брате, а ти ще комусь про це розповідав?»
Цьов Юньлі глянув на нього та зневажливо посміхнувся: «Це ж просто дві жінки разом, що тут комусь розповідати?»
Чи їхні стосунки — це якась національна новина?
Абсолютно нудно!
А Те нарешті заспокоївся і з усмішкою піддакнув: «Твоя правда, брате. Просто дві жінки разом, нічого особливого».
Раз ти не збираєшся нікому казати, то я спокійний!
Я, як головний фанат, до смерті захищатиму щастя «Кисло-солодкої риби»!
Цьов Юньлі байдуже глянув на нього й відвернувся. Реакція А Те здалася йому дещо дивною, але він не міг збагнути, у чому саме річ, тож промовчав.
Згідно з наказом Цьов Хайніна, вони мали познайомитися ще з купою людей, тож не було часу зациклюватися на таких дрібницях.
…
Ю Жубін відчувала, що за виразом обличчя А Те криється щось непросте. Гостра інтуїція, виплекана роками в інтернеті, підказувала їй: А Те явно думає про щось неймовірне.
Цей радісний і водночас заспокоєний погляд... так виглядають люди, чий улюблений СР став реальністю.
Не встигла вона замислитися над цим, як до них підійшов солідний чоловік із келихом вина у супроводі ефектної супутниці й ввічливо привітався.
На вигляд йому було близько сорока; пересічна зовнішність, лінія росту волосся загрозливо відступила назад. Хоча він не був надто гладким, живіт солідно нависав над ременем. Він мав безперечну авторитетну ауру, явно результат багаторічного досвіду в бізнес-світі.
Його погляд пробігся по Ю Жубін, а потім чемно простягнув Тан Ханьцьов свою візитку й представився:
«Ву Йов, очільник "Ланьфен-фільм"».
«Ланьфен-фільм» була компанією, чиє ім'я в індустрії важило чимало. Цього року вони випустили два хітові історичні серіали, успішно запаливши кілька нових зірок; результати були вражаючими.
Тан Ханьцьов також ввічливо подала свою візитку й потиснула йому руку. Її тон був стриманим — якраз у межах професійного етикету: «"Кіно і Телебачення Хваяо", Тан Ханьцьов».
Ю Жубін, тримаючи її під руку, усміхнулася своєю професійною посмішкою досвідченої працівниці: «"Кіно і Телебачення Хваяо", Ю Жубін».
Почувши це, Ву Йов гучно розсміявся: «Пані Ю справді кмітлива людина. Не стала перед другою панною Тан називати себе артисткою "Гванїн"».
Його сміх змусив жінку поруч із ним також засміятися, її тіло тремтіло, груди гойдалися.
Яка розпусна, спокуслива лисиця.
Яка безсоромна, спокуслива лисиця.
Ю Жубін мимоволі щільніше загорнулася у свою накидку й повернула голову до Тан Ханьцьов, щоб помилуватися її красою і «промити очі» від побаченого.
Наша Цьовцьов все ще найгарніша, здатна бути спокусливою, привабливою, елегантною та благородною — її стиль універсальний, але як би вона не змінювалася, вона завжди підтримуватиме свій статус «найкрасивішої жінки у світі!»
«Промивши очі», Ю Жубін з усмішкою подивилася на Ву Йова: «Пане Ву, ви мені лестите. Я лише кажу правду: "Хваяо" назавжди залишиться моїм рідним домом».
Вона та Тань Сі лише тимчасово перебували в «Ґванїн» протягом цих двох років. Зважаючи на постійну байдужість «Ґванїн» на них, Ю Жубін зовсім не хотілося визнавати себе їхньою артисткою.
Зрештою, «Ґваньїн» теж не вважала їх своїми.
Усі просто тимчасово отримували те, що їм було потрібно, тож не варто було занадто перейматися почуттями.
Ву Йов перестав сміятися і, примруживши очі, глянув на неї: «Пані Ю каже слушні речі». Він знову простягнув їй руку: «Я вірю, що з вашими якостями ви отримаєте все, чого забажаєте. Сподіваюся, у майбутньому нам випаде нагода попрацювати разом».
Ю Жубін подивилася на його широку долоню і з черговою професійною усмішкою потиснула її — зовсім легенько, одразу прибравши руку. «Дякую за ваші добрі слова».
Його супутниця, побачивши, що рука чоловіка заціпеніла в повітрі, вклала свою долоню в його руку й кокетливо промовила: «Ой, ну потисни вже і мою ручку~».
Ву Йов оговтався, видавив не надто привабливу посмішку й обхопив жінку за талію: «Тисну-тисну, хіба не бачиш?» — І повів її геть.
Щойно він відвернувся, Ю Жубін непомітно витерла руку.
Цей пан Ву викликав у неї дивне відчуття — він їй чомусь зовсім не подобався.
Тан Ханьцьов відчувала те саме. Поведінка Ву Йова здалася їй підозрілою. Помітивши, як Ю Жубін витирає руку, вона мовила: «Будь із ним обережною. Якщо щось трапиться — негайно телефонуй мені».
Ю Жубін мукнула й показала жест «ОК»: «Не хвилюйтеся, якщо щось станеться, я першою прийду вам докучати».
Зрештою, у цьому світі їй більше не було кому докучати.
Тан Ханьцьов легенько ляснула її по лобі: «Докучати? Що за дурниці ти верзеш».
Чому «докучати»?
Їй зовсім не важко.
Навпаки, їй подобалося, коли Ю Жубін у будь-якій ситуації насамперед зверталася до неї й згадувала про неї першою.
Так було б найкраще.
…
Бенкет пройшов успішно й завершився рівно об одинадцятій. Ю Жубін та Тан Ханьцьов покинули захід ще до півночі — раніше за Цьов Юньлі.
Дун Бо відвіз Ю Жубін до гуртожитку «Дівчат першої мрії», а Тан Ханьцьов наказала їй добре відпочити.
Ю Жубін, стоячи біля під’їзду, позіхнула й кивнула: «Так, тобі теж варто відпочити».
«Побачимося на новорічному вечорі "Хваяо"!»
Цього року Новий рік припадав на кінець січня. За тиждень до свята корпорація Тан та всі її дочірні компанії мали провести святкові вечори.
Вечірка у головному офісі Тан зазвичай проходила трохи пізніше за інші, аби президенти всіх підконтрольних компаній встигли на неї завітати.
Це був перший рік, коли «Хваяо» влаштовувала новорічний вечір. Усі працівники мали бути присутніми, зокрема й трійка Ю Жубін, що тимчасово перебувала під крилом «Ґванїн».
Тан Ханьцьов ніжно всміхнулася: «Так, побачимося на вечорі».
…
Наближався новорічний вечір «Хваяо», а шоу «Три дні й три ночі», яке виходило раз на тиждень, вже перетнуло екватор. Це призвело до того, що всередині «Хваяо» кількість фанатів пари «Кисло-солодка риба» невпинно зростала.
Тань Сі, наслідуючи свого кумира, теж захопилася цим шипом разом з А Те.
Хоча А Те був ще більш одержимий, ніж вона, бо він був єдиним серед фанатів CP, хто знав, що це правда.
Поведінка Ю Жубін у «Три дні й три ночі» та її нескінченні жарти не лише принесли їй купу запрошень на інші телепроєкти, а й надихнули креативний відділ «Хваяо» на створення нового реаліті-шоу. Вони вже потайки почали розробляти концепт, а їхній начальник підступно роздумував, як би знову відправити великого директора Лон Йова вмовляти президентку Тан взяти участь у зйомках.
Начальник креативного відділу: Товариш Лон Йов створений для того, щоб його підставляти [Хі-хі.JPG].
У день новорічного вечора, готуючись за лаштунками, Ю Жубін побачила стільки нових облич, що мимоволі перейнялася спогадами.
Варто було лише згадати часи, коли вона щойно прийшла в «Хваяо», — тоді в компанії було лише кілька артистів, а тепер, і оком змигнути не встигла, як їх стала ціла купа. Хтось уже мав досвідчені ролі, хтось був новачком на старті, але всі вони наповнювали «Хваяо» бурхливою життєвою енергією.
Повернувшись з місця проєкту, Чи Нвань, опобачивши людей, що йшли навколо неї, одразу ж підбігла до Ю Жубін. Вона всілася позаду неї й мило пролепетала: «Капітане, я повернулася!»
Ю Жубін, яка відпочивала з заплющеними очима, розплющила одне око й глянула на неї: «М-м, ну як усе пройшло?»
Чі Нуань відповіла: «Команда проєкту сказала, що все можна використовувати».
Для реаліті-шоу потрібен різноманітний музичний супровід, і команда проєкту вчасно згадала, що у них під боком є юний геній композиції — Чи Нвань, яка тимчасово перебуває в «Ґванїн». Тож її «підстерегли», щойно вона з’явилася, затягнули до відділу й почали розпитувати про натхнення та старі заготовки.
Чи Нвань знала, що це потрібно компанії, і заради «Хваяо» віддала всі свої неопубліковані мелодії, які зберігалися в телефоні — нехай обирають що завгодно. Їй було не шкода, аби лише «Хваяо» ставала кращою! Адже тільки так можна заробити багато грошей для пані Тан!
Тоді команда проєкту без жодних вагань прийняла все це, сказавши, що після офіційного релізу виплатять їй відповідну компенсацію, а також порадили їй звертати більше уваги на питання авторських прав, бо самі лише гонорари за авторські права можуть принести багато грошей.
Після цього її відпустили.
Вислухавши це, Ю Жубін простягнула руку й погладила її по голівці: «Сяо Чи, ти просто молодчинка. Пані Тан дуже зрадіє, коли дізнається».
Очі Чи Нвань заблищали: «Чи похвалить вона мене?»
Вона обожнювала похвали; для неї це було як сонячне світло для всього живого — воно змушувало її розквітати ще дужче.
Ю Жубін кивнула: «Неодмінно».
Тань Сі, що стояла біля туалетного столика, принесла дві чашки теплої кави й, простягнувши їх дівчатам, з усмішкою запитала: «Сестро, як плануєш святкувати Новий рік?»
Ю Жубін розплющила обидва ока: «Та як завжди».
Відколи Лао Ю не стало, вона більше не знала, що таке справжнє родинне свято. Щороку проводила цей день насамоті, абияк, без жодних веселощів.
Для неї Новий рік давно став звичайним днем.
Вона знизала плечима: «Нічого особливого».
Тань Сі вже збиралася запросити її до себе, але почула серйозне: «Красунчики завжди самотні, розумієш?»
Які в біса красунчики...
Тань Сі мовила: «Я до того, що якщо тобі немає з ким святкувати, приходь до мене. Ще одна пара паличок для їжі нічого не змінить».
Чи Нвань ззаду підхопила: «І... і до мене теж можна!»
Ю Жубін усміхнулася, погладила Чи Нвань і потисла руку Тань Сі: «Все гаразд, не хвилюйтеся за мене. У вашої сестри знайдеться куди піти».
Новий рік — це нескінченні розпитування від далеких родичів. І в якому статусі вона б пішла до них? Як подруга? Як колега по групі?
Вона не могла ходити до них у гості щороку.
Коли людина звикає до самотності, їй дуже важко знову звикати до чиєїсь компанії.
Свого часу їй знадобилося багато сил, аби навчитися зустрічати свята без батька, і це був дуже болісний період.
Тому вона воліла триматися свого звичного способу життя, не торкаючись того, що їй більше не належало.
Бачачи її наполегливість, Тань Сі та Чи Нвань перестали намагатися її вмовляти, але все ж дали їй свою домашню адресу, сказавши приїжджати, коли захоче, і не соромитися.
Зрештою, це було зроблено для того, щоб дати їй вихід, щоб вона не почувалася надто самотньою.
Ю Жубін ледь засміялася: «Добре, загляну, як буде час».
Її очі примружилися. «Буду виманювати у вас червоні конверти з грошима».
Тань Сі теж усміхнулася: «Домовилися, тільки не скаржся, якщо там буде мало».
Чи Нвань почала жестикулювати: «Я підготую для капітана найбільший конверт!»
Вона вже непогано заробляла на авторських правах, тож могла собі це дозволити.
Дивлячись на них, Ю Жубін не могла стримати посмішки.
Як добре, що поруч є такі чудові люди.
Поки трійця теревенила, раптом з’явилася Тан Ханьцьов у супроводі тимчасового заступника Хво Ляньгао. Вона виглядала велично та владно.
Ю Жубін, побачивши її, засяяла ще дужче і вже збиралася її гукнути, як раптом перед очима щось мигнуло.
Якась миловидна акторка на очах у всіх кинулася до Тан Ханьцьов і міцно обійняла її, вигукуючи солодким голосом: «Президентка Тан, з прийдешнім Новим роком!~»
Фанатка CP Тань Сі: «???»
Це що, публічна зрада?!
Ю Жубін: «???»
Мене змусили носити зелений капелюх???
------(Перекладач має що сказати)------
Неочікувано тверезий Цьов Юньлі не такий вже і поганий. О, і звісно — знову зрада!