Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Вона — Головна Героїня

Розділ 54 - Ю Жубін обов'язково має це підписати!

Прочитано 0% глави

Вона мене спокушає.

Абсурдна і лякаюча думка.

Тан Ханьцьов мимоволі заціпеніла, коли людина на екрані, кокетливо і звабливо поманивши пальцем, повела тонкою талією і гордовито пішла вглиб сцени.

Камера невпинно слідувала за нею, фіксуючи її силует зі спини, створюючи ілюзію, ніби її неможливо наздогнати. Це хитромудро навіювало глядачам думку: вона здатна збурити будь-яке серце, але сама залишається недосяжною, і нікому ніколи не належатиме.

Прекрасна, свіжа троянда, що вічно квітне лише перед очима публіки. Вона здається близькою, але насправді — десь на краю світу, і нікому не дано її зірвати.

Тан Ханьцьов з бентежним серцем зупинила відео, відклала планшет убік, повільно сіла на ліжку і занурилася в мертву тишу.

Їй здавалося, що вона жахлива через цю безглузду думку, яка виникла в голові.

Вона відчувала себе просто огидно.

Між ними виключно цінна революційна бойова дружба, як вона могла, дивлячись на її виступ, породити таку безглузду й сміховинну ідею?

Хоча вона не мала нічого проти гомосексуальності, але не могла так відразу прийняти той факт, що у неї з’явилися такі абсурдні думки щодо подруги своєї статі — це було гірше нікуди.

До того ж, хіба не це колись казала Ю Жубін?

— «Я вважаю тебе подругою, а ти хочеш спати зі мною».

Для друзів це звучало занадто паршиво!

Чим більше Тан Ханьцьов думала, тим більше непокоїлася. Ще гірше було те, що образ Ю Жубін із відео постійно прокручувався в голові.

Розстебнутий комір сорочки.

Рух пальців по шкірі.

Кокетливий, пристрасний погляд.

Кожен жест, мов іскра, знову й знову запалював вогонь у її душі.

Вона прикрила губи долонею, і на білосніжному, бездоганному обличчі нишком проступив ледь помітний рум'янець.

Вона трохи заспокоїлася, її чорні, як вороняче крило, вії тріпнулися, неначе крила метелика, і в глибоких, темних очах раптом відбився залишений поруч планшет. Тонкі пальці повільно вхопилися за холодний край пристрою і з легким зусиллям підняли його перед собою.

Тан Ханьцьов вийшла з відео і перейшла в коментарі, де побачила, що фанати Ю Жубін теж гостро відчули спокусу «Червоної троянди». Вони шалено вили, що їхніми стосунками «мати-донька» кінець, і що вони хочуть одружитися з Ю Жубін і все таке.

Це було красномовним підтвердженням артистизму Ю Жубін — вона здатна полонити серце кожного глядача.

Це не було ілюзією Тан Ханьцьов, і не тільки вона одна відчула цю безглузду магію.

Тан Ханьцьов нарешті заспокоїлася. Дивлячись на вигадливі коментарі фанатів і згадуючи своє недавнє хвилювання, вона мимовільно усміхнулася власній наївності.

Це було водночас безпідставно й кумедно.

Її соратниця справді поводилася звабливо, проте це стосувалося всіх, а не її особисто.

Вона опустила погляд і тихо засміялася з певним полегшенням.

Принаймні, це не її власні думки були непристойними, і вона не плекала грішних помислів щодо своєї подруги — інакше їй було б надто соромно перед власною совістю.

Тан Ханьцьов гортала коментарі і, звісно, цілком очікувано побачила зроблені фанатами меми з Ю Жубін у ролі «солоної риби, яка боїться холоду». Разом із парою рядків тексту це виглядало надзвичайно кумедно: Ю Жубін у цей момент була схожа на відірвану від світу «солону рибу», якій дико холодно.

Аби краще зрозуміти контекст, Тан Ханьцьов вирішила переглянути випуск повністю.

Образ звабливої «Червоної троянди» миттєво розвіявся, залишивши по собі лише спогад про закутану, наче лялечка, запеклу суперечницю, що сиділа серед загальних веселощів з абсолютно апатичним виглядом.

Тан Ханьцьов ясно бачила на її обличчі промовисті знаки: «мені холодно», «не хочу нічого робити» та «не бажаю працювати».

Та попри таку демонстративну відстороненість за лаштунками, її виступ на сцені залишався бездоганним і захопливим. Саме цей разючий контраст між буденною щирістю та високою сценічною майстерністю допоміг їй завоювати прихильність широкої аудиторії.

Цього разу Тан Ханьцьов вже спокійно додивилася відео до кінця.

Проте одна думка не давала їй спокою: схоже, вона дуже боїться холоду.

Тан Ханьцьов взяла телефон, відкрила WeChat, знайшла Хань Вей і задала питання.

[Тан Ханьцьов]: Помічнице Хань, чи забезпечують родичі учасниць табору необхідним одягом?

Головна помічниця Хань відповіла швидко.

[Хань Вей]: Так, їхні батьки привозять їм теплого зимового одягу.

Батьки.

Погляд Тан Ханьцьов зупинився на цьому слові.

Хіба могла Ю Жубін розраховувати на батьків?

У її справжньому світі батьки давно пішли з життя, а в цьому світі батьки тієї, чиє ім'я вона носить, були грубими та підлими. Вони цілими днями думали тільки про те, як би випити більше крови з доньки, яку самі ж вигали з дому — звідки їм знати, що треба передати їй речі?

Такі батьки — що є, що немає.

У цьому світі вона зовсім сама.

[Тан Ханьцьов]: Батьки Ю Жубін ненадійні. Подбай, будь ласка, про те, щоб їй доставили одяг. Оплати це моєю особистою карткою, не використовуй рахунки фірми.

Хань Вей завагалася, її наступні повідомлення з'являлися з помітною затримкою.

[Хань Вей]: Ви впевнені?

[Хань Вей]: Відправити тільки пані Ю?

Якби допомогу отримала лише Ю Жубін, це могло б дати привід недоброзичливцям для маніпуляцій та поширення сумнівних чуток.

Зрештою, те, що президентка компанії так піклується про одну з стажерок, звучить дуже підозріло і дає волю фантазії — навіть якщо вони обоє казали, що є подругами.

Проте скільки подібних «друзів» знає світ розваг? Коли справа доходить до пліток, людська уява не знає меж і не зважає на стать. Цілком імовірно, що хтось угледів би в їхній близькості неналежний характер.

Будучи помічницею президента, Хань Вей прагнула захистити репутацію Тан Ханьцьов. Найкращою стратегією було уникнути будь-яких приводів для наклепу, аби не обтяжувати роботою відділ зв'язків з громадськістю.

Одяг, на відміну від солодощів, неможливо приховати від об'єктивів камер; його доведеться носити публічно.

Тан Ханьцьов миттєво зрозуміла прихований зміст зауваження.

[Тан Ханьцьов]: Купуй для всіх.

Хань Вей видихнула з полегшенням. На щастя, кмітливість їхньої президентки Тан була на висоті.

[Тан Ханьцьов]: Для Ю Жубін візьми кілька додаткових речей, вона надто страждає від холоду.

[Хань Вей]: Зрозуміла.

Відповівши Тан Ханьцьов, Хань Вей поглянула на зачинені двері кімнати, підвелася й вийшла.

У просторій світлій вітальні раз у раз лунала пісня «Червона троянда» у виконанні Ю Жубін та інших. Витончена жінка вмостилася на дивані, вкривши коліна теплим пледом і притиснувши до себе м'яку подушку. Вона, не кліпаючи, дивилася на екран, ніби той мав магічну силу.

Хань Вей сіла поруч, і та, схаменувшись, лагідно привітала її: «Пані Хань, уже закінчили з роботою?»

Дивлячись на знайоме обличчя на екрані, що відкрито демонструвало свою харизму, навіть Хань Вей, яка вже бачила виступ раніше, мусила визнати: Ю Жубін — безумовно видатна артистка.

Вона відвернулася й кивнула: «Угу».

Вень Юлань з теплою посмішкою підвелася: «Тоді посидь відпочинь, а я піду зроблю тобі склянку гарячого молока».

Хань Вей інстинктивно схопила її за руку: «Не треба так турбуватися».

Вень Юлань поплескала її по тильній стороні долоні: «Це ти виснажуєшся на роботі. Все, сиди сумирно».

Коли Хань Вей нарешті розтиснула пальці й жінка пішла на кухню, вона задумливо поглянула на свою долоню.

Лише коротка мить дотику, а серце вже сповнилося неймовірним задоволенням... Мабуть, у цьому і є гіркота та солод таємного кохання.

Ні про що не підозрюючи, Вень Юлань незабаром вийшла й подала їй склянку теплого молока.

Хань Вей тихо сказала: «Дякую».

Вень Юлань усміхнулася: «Нема за що дякувати. Це я маю тобі дякувати за те, що пустила жити до себе. Грошей ти з мене брати не хочеш, тож мені залишається тільки віддячувати ділом».

Хань Вей тримала в руках тепле молоко, і холод у пальцях миттєво зник. На її вустах заграла легка усмішка: «Між нами не треба говорити про гроші. Можеш жити тут стільки, скільки захочеш».

Вона була б тільки рада, якби та залишилася назавжди; вона готова все життя її забезпечувати. Зарплати, яку їй платить Тан Ханьцьов, цілком вистачило б на ще одну людину, і навіть залишилося б із лишком.

Хоча вона й не була такою «мішком із грошима», як Тан Ханьцьов, на її теперішній посаді питання грошей для неї взагалі не було проблемою.

Вень Юлань продовжувала всміхатися: «Це було б занадто великим клопотом. Як тільки проблеми владнаються, я одразу ж виїду».

Вона й так почувалася винною через те, що через раптові неприємності мусила оселитися в Хань Вей, тож як вона могла дозволити собі жити тут вічно?

Погляд Хань Вей згаснув. Перед лицем такої ситуації всі її професійні знання виявилися марними; вона лише незграбно мовчала, не знаючи, як би так влучно підібрати слова, щоб затримати її.

Спостерігаючи за виступом Ю Жубін на екрані, вона мимохіть позаздрила її вмінню завжди знаходити влучні слова.

Коли атмосфера вже майже стала незручною, Хань Вей подумки вилаяла себе, але тут побачила на екрані Ю Жубін, яка всміхалася з квіткою в руках, і її раптом осяяло: «Тобі подобається Ю Жубін?»

Відколи Вень Юлань залишила роботу в крамниці, телевізор став її головною розвагою, і шоу «Новий зірковий айдол» припало їй до душі.

Хань Вей помітила, що та часто переглядає фрагменти виступів Ю Жубін, захоплена її образом.

Вень Юлань не заперечувала: «Вона варта того, щоб її любили, хіба ні?»

Хань Вей: Це ти просто не знаєш, яка вона сперичальниця в реальному житті.

Знаючи «суперечливу» натуру Ю Жубін, Хань Вей не подала виду, лише кивнула і запитала: «Тоді, хочеш її автограф? Я можу попросити її підписати».

Очі Вень Юлань заблищали, вона стала схожою на справжню фанатку: «Справді можна?»

Хань Вей впевнено кивнула.

Як віцепрезидентка «Хваяо», вона точно зможе дістати автограф артистки власної компанії. Тим паче вони з Ю Жубін були досить добре знайомі — навіть покладаючись лише на цю послугу, вона могла б отримати автограф.

Не тямлячи себе від радості, Вень Юлань обійняла її і ніжно поцілувала в щоку: «Дякую!»

Хань Вей завмерла. Вона миттєво відвернулася, намагаючись приховати глибокий рум'янець, і поспіхом кинувши фразу про невідкладні справи, втекла до своєї кімнати.

За зачиненими дверима, у тиші, вона чула лише власне калатання серця.

Хань Вей притисла руку до грудей. Цей раптовий поцілунок збентежив її, але й водночас викликав нестримну радість.

Цей несподіваний прояв ніжності збентежив її і водночас подарував неймовірне щастя.

В її очах спалахнула рішучість. Тепер вона була готова на все.

Навіть якщо Вень Юлань захоче цілий ящик — Ю Жубін обов'язково має це підписати!

…

Ю Жубін, яка була далеко в тренувальному таборі, раптом здригнулася і завмерла на місці.

Тань Сі, побачивши це, турботливо запитала: «Що сталося?»

Ю Жубін зі спантеличеним виглядом торкнулася своєї шиї: «Таке відчуття, ніби мене хтось узяв за шкірки...»

Тань Сі, яка сама зазвичай була під її владним контролем, ледь помітно всміхнулася: «Отже, ти нарешті зустріла собі рівню?»

Колесо фортуни повернулося: нарешті настав час і цій невтомній суперечниці відчути на собі, що таке чужа воля!

----------(Автор має що сказати)---------

Кохана головної помічниці Хань також хоче мати підпис.

------(Перекладач має що сказати)------

Кохана головної помічниці Хань також хоче мати підпис~

Попередня главаНаступна глава