Ю Жубін, вибачившись, знову тикнула в об'єктив камери і безсоромно сказала: «Цього разу прощаю, але наступного разу, коли будеш мене знімати, не забудь принести гонорар».
Оператор: «......»
Ти ще не здалася?!
Ю Жубін лагідно погладила камеру: «Не забудь сказати своїм колегам, що коли мене зніматимуть, мають принести плату за зйомки».
Судячи з часу, трейлер «Нового зіркового айдола» вже мав вийти. Вона припускала, що знімальна група, мабуть, знайшла в ній щось цікаве, тому й безперервно направляла на неї камеру останнім часом.
Поки вона стабільно виступає чи навіть перевершує очікування, у неї все одно буде якийсь екранний час.
Тоді попросити цукерку, здається, не так вже й багато? Зрештою, всі просто використовували одне одного — у неї не було менталітету «чим більше грошей, тим краще». Ціна в п’ятдесят тисяч юанів за зйомку вже була щедрою пропозицією!
Оператор з німим докором сказав: «Чого ти досі не здалася? Хіба айдол не має стежити за своєю фігурою?»
Тань Сі похитала головою, її очі ясно промовляли: смертні.
Колись вона теж була такою наївною смертною. Раніше, коли вона бачила, як Ю Жубін постійно їсть солодощі, вона також задавалася цим питанням.
Але потім вона зрозуміла, що Ю Жубін — це просто медичне диво. Вона зовсім не товстішає, її фігура не псується, а зуби такі міцні, що викликають заздрість!
Вона готова повірити, що Юй Жубін перетворилася на троля, адже ті, хто сперечається, не товстіють, вони завжди тверді та просять побоїв.
Але поступово вона помітила, що Ю Жубін їсть цукерки за певним правилом, а не безконтрольно. Вона майже ніколи не їла солодощі від нудьги чи безділля. Переважно вона їла їх, коли її охоплював гнів, ніби стримувала цим свій буйний норов.
Думаючи про це, вона раптом зрозуміла, що ніколи не бачила, щоб вона злилася й не їла цукерки.
Невже вона перетвориться зі спокійного троля на нестримну небесну опору1, що сперечатиметься з будь-ким — чи то людиною, чи то навіть Буддою, якщо вони стануть на її шляху?
Почувши це запитання, невдоволена сперечальниця не могла не насупитися й задала риторичне запитання: «Ти що, хочеш сказати, що моя фігура зараз не ідеальна?»
Це питання влучило прямо в серце оператора, і він миттєво втратив дар мови.
У неї була ідеальна фігура, з вигинами, що притягували погляд, ідеально пропорційна, без жодного зайвого грама, а пропорції були настільки досконалими, що викликали заздрість.
У питанні догляду за фігурою... та це ж просто неперевершено!
Оператор розкрив рот, не знаючи, як її переконати відступити, і врешті звернувся до правил шоу: «Це правила програми, ми нічого не можемо вдіяти». Потім він щось згадав і додав: «Хіба що ви попросите свою президентку, пані Тан поговорити з режисером?»
У будь-якому разі, президентка Тан не прийде, який бос буде піклуватися про те, чи їсть стажерка солодощі, чи ні.
Краще відмовитися від цієї ідеї.
Ю Жубін замислилася й відповіла: «Ти маєш рацію».
Оператор і Тань Сі таємно зітхнули з полегшенням.
Потім вони побачили, як вона раптом простягла руку, з абсолютно спокійним обличчям дивлячись на оператора: «Тоді поверни мені телефон, і я прямо зараз зателефоную їй?»
Оператор: «???»
Ні, я просто так мимохідь сказав, нема потреби сприймати це серйозно???
Тань Сі підняла руку, прикривши чоло.
Оператор: «Я просто жартував, не приймай це близько до серця...»
Ю Жубін легко відповіла: «Гей, це не має значення. Кожен має свою волю, ти можеш просто говорити, а я можу сприймати це серйозно».
Оператор розгублено сказав: «Ні, це не можна сприймати всерйоз...»
Ю Жубін, почувши це, розсердилася. Той, хто заважає їй зателефонувати своїй бойовій подрузі й поскаржитися, має бути покараний!
Вона витягла свій «соціалістичний важіль» і, сповнена праведності, заявила: «Зараз я тебе критикуватиму! Наші основні соціалістичні цінності включають свободу, тобто свободу волі, існування та розвитку. То чому ти вважаєш, що твоя воля може говорити що завгодно, а моя воля не може сприймати це серйозно? Ти, бува, не маєш якихось небезпечних думок?»
Тань Сі: Ось воно! Почалися «моралізаторські нотації»!
Від її повчальних "доводів" оператор ледве не збожеволів. Він раптом забув, що казав до цього, і, розгублений, глянув на Тань Сі: «Ваша "Хваяо"...»
Тань Сі одразу ж відхрестилася: «Не зрозумійте неправильно! У нас у "Хваяо" є лише один такий видатний "талант"!»
Оператор знову розгублено подивився на самого соціалістичного Архімеда: «...Чому ти досі не пішла в туалет?»
Ю Жубін серйозно сказала: «Захист законних прав важливіший, а така дрібниця, як похід у туалет, може почекати».
Оператор ледь не розплакався: «Вибач, у мене справді немає цукерок, благаю, здайся вже...»
Ю Жубін, почувши це, безпорадно сказала: «Якщо щось трапиться, ваша знімальна група нестиме повну відповідальність». Потім вона повернулася й попрямувала до туалету.
Тань Сі подивилася на неї, а потім на розгубленого оператора й заспокоїла його: «Звикнеш». Після чого наздогнала її.
Оператор, тримаючи камеру на плечі, вперше за більш ніж десять років роботи відчував таке сум'яття.
Що може трапитися через те, що вона не з'їсть цукерку?
Навіть дитячі погрози не бувають такими безглуздими!
Тань Сі наздогнала Ю Жубін, м'яко взяла її за руку, сповільнила крок і, йдучи поряд, тихо запитала: «Чому ти так наполегливо просиш цукерки?»
Ю Жубін підняла руку, погладила її по голові. Її погляд був спокійним, як вода, зовсім не таким, як щойно, коли вона «сперечалася з усім світом».
Чому?
Звісно, тому що коли людина злиться, вона може сказати щось неприємне і зробити щось необачне.
Того вечора вона саме тому, що була в гніві, сильно посварилася зі Лао Ю, через що він...
Її серце досі стискалося від жаху, і вона не сміла більше потурати своїм емоціям. Тому в неї виникла певна залежність від солодкого. Відколи Лао Ю пішов, вона так і живе.
Стільки років минуло, і вона нарешті змогла спокійно розповісти про це.
Вона засміялася: «Тому що в мене поганий характер. Якщо я не стримуватиму себе цукерками, то боюся, що з кимось трапиться лихо».
Тань Сі подумала, що вона знову жартує, і безжально відштовхнула її руку, нагадавши: «Сестро, пам’ятай, що ми живемо в правовій державі».
Ю Жубін знову усміхнулася й більше нічого не сказала.
Головне, щоб зараз її ніхто не провокував, тоді все буде гаразд.
Але доля — це вередлива дитина, яка завжди любить знущатися з людей.
Щойно Ю Жубін закінчила свої справи в туалеті й збиралася відчинити двері, як почула кілька смішків біля раковини ззовні, а потім почула, як вони говорять про неї та про Тан Ханьцьов.
«Тан Ханьцьов зовсім не така хороша, як про неї говорить Ю Жубін, хіба ні?» — раптом пролунав глузливий голос.
Далі, звісно, мав бути звичний епізод пліток, тож Ю Жубін, як відданий «пожирач динь», просто припинила відкривати двері й з цікавістю притулилася до стіни, щоб послухати.
Плітки бувають хорошими та поганими, але їй було все одно.
Крім того, вона дуже хотіла знати, наскільки Тан Ханьцьов може бути поганою.
Після шуму води, як і очікувалося, знову пролунав той голос: «Мій тато має з ними певну співпрацю, звичайно, я знаю дещо зсередини. Тан Ханьцьов – це просто до нестями дурна жінка».
«Виглядає вона теж так собі, посередньо, зовсім не так феєрично, як її розхвалює Ю Жубін».
«Яка користь від хорошого родинного походження та вищої освіти? Коли справа доходить до переслідування чоловіків, вона все одно поводиться, як собака? Я просто вмираю зі сміху, навіть як собака, вона не може його наздогнати, ха-ха-ха!»
«Ви навіть не уявляєте, як смішно, що той з родини Цьов навіть не глянув на неї, а вона все одно відчайдушно до нього липла!»
«Вона — шльондра, і цим усе сказано!»
Ці слова, сповнені глузування, мов голки, раз у раз впиналися в барабанні перетинки Ю Жубін, змушуючи її неприємно хмуритися, а її очі стали крижаними, як зоряне небо в холодну ніч, лякаюче холодними.
Хіба це плітки? Це ж відверте цькування!
У її грудях розгорівся вогонь люті.
Дівчина з багатої сім'ї, з бездоганною зовнішністю та гарною освітою, принижує себе, нав'язується чоловікові, і навіть якщо він не звертає на неї уваги, вона не здається, люблячи його з усією своєю хоробрістю.
Звичайно, це звучить по-дурному, але чи означає це, що інші мають право розважатися з цього приводу, безцеремонно насміхаючись?
Ні.
Це поведінка системи, її маніпуляції з головною героїнею, і це безвихідне становище для Тан Ханьцьов. Сміятися з цього може лише сама Тан Ханьцьов. Ніхто інший, незалежно від того, знає він правду чи ні, не має права з неї сміятися.
Ніхто!
Ю Жубін, спалахнувши від гніву, раптово відчинила двері. Насмішки відразу припинилися, а та, що сміялася, злякано дивилася на Ю Жубін, не чекаючи побачити тут когось із «Хваяо».
Тань Сі, почувши звук, теж відчинила двері й зі стривоженим виглядом глянула на Ю Жубін.
Ю Жубін поглянула на зелену форму класу D і зверхньо сказала: «Невже це все люди?»
Вона посміхнулася, і її усмішка була милою, але водночас провокативною. Вона запитала: «Чому ж я щойно чула, як гавкає собака?»
Вирази облич кількох людей стали непривабливими, а деякі з них, відчуваючи провину, відводили погляди.
Ю Жубін не зважала на дрібну рибу й креветок, пильно дивлячись на ту стажистку, яка найголосніше глузувала. Вона не знайшла інформації про цю особу в сюжеті, тож, схоже, це теж був периферійний персонаж.Хе, навіть імені не має, а вже сміє тут гавкати?
Ю Жубін: Тоді назву тебе Люлю2.
«Ти, — вона підняла руку, точно вказавши на Люлю. — Хіба ти не в курсі, що після створення держави тваринам не дозволяється перетворюватися на духів3?»
Обличчя Лулу на мить спотворилося, і вона розлючено вимовила: «Ти!»
Ю Жубін зробила крок вперед і попрямувала до неї з грізним виглядом. Вона була високою, її зріст був 170 сантиметрів, і її аура була настільки сильною, що інші 160-сантиметрові стажерки просто розходилися, залишаючи Люлю, з її 163 сантиметрами, тремтіти від страху.
Ю Жубін зупинилася перед нею, владно взяла її за підборіддя, оглянула обличчя з усіх боків, але нічого особливого не побачила, крім занадто товстого шару тонального крему.
Ю Жубін відпустила її, і та інстинктивно відступила, опинившись притиснутою до кута біля умивальника. Їй стало ніяково, вона не знала, що робити. Чомусь, коли вона бачила грізний вигляд Ю Жубін, вона злякалася до смерті!
Ю Жубін спокійно, крижаним, безжальним тоном сказала: «Є дещо, за що я тебе справді поважаю».
Люлю завмерла від подиву.
Ю Жубін продовжила, сміючись: «Твоє обличчя навіть не таке гладеньке, як одна моя волосина, а ти маєш сміливість стояти тут і заявляти, що зовнішність нашої пані Тан "так собі"».
Вона ніколи не ображала зовнішність людей чи їхні сім'ї. Але коли хтось навмисно провокує конфлікт, або ж вже не є людиною, тоді це інша справа — якщо хтось сам прагне смерті, то вона, звичайно, мусить допомогти в цьому.
Вона простягнула руки, поклала одну руку на стіну, а іншу притиснула до раковини, повністю загородивши Люлю шлях, і сердито подивилася: «Чи ти вважаєш себе дивною істотою, яка вийшла за межі трьох світів4 і не належить до п'яти елементів5, тому й не порівнюєш себе з людьми?»
Люлю захлинулася.
Вона просто покладалася на той факт, що ніхто раніше не бачив Тан Ханьцьов, щоб вихвалятися та говорити дурниці, хто б міг подумати, що люди «Хваяо» будуть тут!
Ю Жубін холодно підняла брову: «Говори, чому мовчиш? Хіба щойно ти не була такою красномовною? Хіба ти не так весело сміялася?»
Спочатку її обізвали собакою, а потім сказали, що вона не людина. Люлю, яку змалечку балували, ніколи не відчувала такого приниження. Її серце шалено калатало, очі наповнилися сльозами, а голос затремтів: «Ю Жубін... ти, ти знаєш, хто мій батько?!»
Ю Жубін схилила голову: «Не знаю. Я знаю тільки, хто мій бос. А твій батько такий же впливовий, як батько мого боса? Твій батько теж акула бізнесу, головний бос, що підкорив усю ділову сферу?»
Рішучість Люлю очевидно, на мить ослабла, і Ю Жубін, зрозумівши це, одразу зрозуміла, що та не має чим похвалитися.
Ю Жубін: Хе, це просто нікчемна дрібниця, яка сама шукає смерті.
Звісно, Люлю не могла зрівнятися з Ю Жубін у суперечках, і, тремтячи губами, не могла сказати жодного слова.
Ю Жубін усміхнулася: «Не можеш говорити? Я бачила, що ти дуже добре пліткувала. Може, продовжиш? Мені теж цікаво».
Люлю відчула себе приниженою і в гніві вигукнула: «Ю Жубін, ти заходиш занадто далеко!»
Ю Жубін відповіла запитанням на запитання: «Чим я тебе образила?»
Люлю шморгнула носом: «Ти, ти назвала мене собакою, а ще сказала, що я...»
Вона замовкла, бо обличчя Ю Жубін стало ще похмурішим, а її тіло оповив холод смерті: «А ти хіба не сказала, що наша пані Тан — собака?»
Ю Жубін підійшла ближче до неї: «Але я не боюся назвати тебе собакою прямо тобі в обличчя. А ти смієш назвати собакою нашу пані Тан, дивлячись їй у вічі?»
Вираз її обличчя був похмурим і жахливим, і Люлю відразу заплакала.
Тань Сі, помітивши, що ситуація стає небезпечною, кинулася розбороняти їх, коли почула гучний і лютий крик: «Плач!»
Юй Жу Бін, охоплена шаленою люттю, крикнула: «Крім пустих балачок за спинами інших, ти нічого не вмієш, окрім як ревіти!»
«Кого любить наша пані Тан, кого вона переслідує — тебе це не стосується! Чому такий "часник"6, як ти, тут командує?»
«Якщо ти така здібна, чому не йдеш вказувати їй в обличчя? Справді нікчемна "головка часнику"!»
Сльози Люлю потекли ще сильніше, але Ю Жубін це не зупинило, вона нападала ще сильніше: «Ти ще плачеш? Я ж казала, що ти нікчемна, бо крім плачу, більше ні на що не здатна».
Вона говорила дедалі зліше, знову схопила її за підборіддя і люто сказала: «Яка користь плакати тут? Наважишся вийти і плакати? Плакати перед камерами? Навіть плести інтриги не здатна, ти така нікчемна, що в серіалі не дожила б і до заставки!»
Ю Жубін своєю безперервною критикою приголомшила всіх присутніх. А Люлю, рознесена в пух і прах, просто розплакалася на весь голос, що лише підлило масла у вогонь люті Ю Жубін, і вона розгорілася ще сильніше.
Ю Жубін схопила її за зап'ястя й потягла на вихід: «Якщо ти так любиш плакати, то я відведу тебе до камери. Піди й скажи на камеру своєму батькові й усій країні, що це я, Ю Жубін, довела тебе до сліз!»
Люлю чинила опір і відчайдушно відмовлялася: «Я не піду, я не піду…»
Ю Жубін миттєво обернулася, холодно дивлячись на неї: «Ти не хочеш? Тоді чому ти плачеш?»
Люлю знову злякалася й миттєво припинила плакати.
Навіть Тань Сі та інші були налякані холодним поглядом Ю Жубін.
Тань Сі повірила: без цукерки, справді може статися щось жахливе.
Але з усіх присутніх тільки вона була близька з Ю Жубін. Щоб запобігти серйозним наслідкам, вона змусила себе підійти, взяла Ю Жубін за руку й тихо сказала: «Сестро, заспокойся, не злися, спробуй... уяви собі надзвичайну красу нашої пані Тан, щоб охолонути?»
Використання неймовірної краси кумира для заспокоєння... для фанатки це, мабуть, спрацює?
Ю Жубін здивувалася, повернула голову до Тань Сі й сказала: «Ти не повинна була нагадувати мені про пані Тан».
Тань Сі: «...?»
Ю Жубін: «Бо тоді я ще більше захочу розтрощити її собачу голову».
Тань Сі: «!!!»
Люлю здригнулася, почувши це. Вона скористалася моментом, коли Ю Жубін не була напоготові, вирвалася з її рук, закрила обличчя руками й з плачем вибігла назовні.
Оператор, який раніше знімав Ю Жубін, стояв там із камерою. Він побачив зелену тінь, яка швидко промайнула повз нього, і почув тихий плач, а наступної миті вона зникла, ніби за нею гнався привид.
Оператор збентежено стояв на місці.
Потім він побачив, як за нею вибігли кілька стажерок із класу D, а за ними — Ю Жубін і Тань Сі.
Побачивши знайомі обличчя, серце оператора йокнуло, а рука з камерою завагалася, не знаючи, знімати чи не знімати.
Професійна етика підказувала йому: Знімай.
Але коли він побачив смертельний погляд Ю Жубін, інстинкт самозбереження закричав: Не знімай!
Зрештою, заради програми, він наважився запитати: «Що сталося?»
Ю Жубін мовчала, насупившись.
Тань Сі глибоко зітхнула і важко промовила: «Не питай».
«Якщо запитаєш, то вся відповідальність ляже на вашу знімальну групу».
Оператор: «???»
Налетівший збоку казан???7
----------(Автор має що сказати)---------
Тань Сі: Президентко Тан, швидко врятуйте дитину!!!!
------(Перекладач має що сказати)------
Ухх, оце так напруга! Чи це італійська гармата в дії? Виглядає саме так…круто... Але, пані Тан, справді мусить поспішити на порятунок дитини, чи скоріше на порятунок інших від цієї дитини.
1. 擎天杠 (qíngtiāngàng) «Стовп, що підпирає небо» — це метафора для чогось надзвичайно великого та могутнього.
2. «绿绿» (lǜ lǜ) — дослівно означає «зелений зелений», посилання на зелену уніформу класу D
3. 建国后的动物不准成精 (Jiànguó hòu de dòngwù bù zhǔn chéng jīng) «Тваринам не дозволено ставати духами після заснування Китайської Народної Республіки» — це популярний китайський інтернет-мем, Її походження пов'язане з тим, що в китайському фольклорі та міфології тварини часто перетворювалися на людей або духів, набуваючи магічних здібностей. Однак після заснування КНР, з приходом атеїзму та раціонального мислення, офіційна ідеологія заперечувала подібні надприродні явища. Мем іронічно використовується для жартівливого компліменту тваринам, які поводяться надзвичайно розумно, хитро або кумедно. Згодом фраза розширила своє значення до людей або навіть до неживих предметів, які демонструють незвичайні, дивні або дивовижні властивості чи поведінку.
4. 不在五行之中 (bù zài wǔxíng zhī zhōng) «Не належить до п'яти елементів» — «п'ять елементів» (вода, дерево, вогонь, земля, метал) є основою китайської філософії. Вони визначають усе у світі. Бути «поза п'ятьма елементами» означає бути унікальним, особливим.
5. 跳出三界之外 (tiào chū sānjiè zhīwài) «Вистрибнути за межі трьох світів» — у буддизмі та даосизмі «три світи» — це сфери бажання, форми та безформності. Вихід за їхні межі означає повне звільнення від земних страждань і перевтілень, досягнення стану просвітлення, або, в переносному сенсі, повну незалежність від звичайних людських законів.
6. 蒜 (suàn) «часник» — сленговий термін для позначення дурної, наївної, нерозумної або навіть трохи повільної людини.
7. 飛來橫鍋 (fēilái héngguō) «Котел, що прилетів збоку» — це китайський вислів для ситуації, коли на людину безпідставно вішають провину, за яку вона не несе жодної відповідальності.