Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Вона — Головна Героїня

Розділ 30 - Чи міцні у тебе зуби?

Прочитано 0% глави

Цьов Юньлі приїхав сьогодні у «Хваяо», щиро бажаючи вибачитися перед Тан Ханьцьов і почати з нею все спочатку.

Повернувшись тієї ночі, коли Ю Жубін виманила у нього гроші, він багато про що задумався, і однією з речей були очевидно щирі компліменти Ю Жубін Тан Ханьцьов.

Спершу він справді не міг збагнути цієї поведінки Ю Жубін і навіть припускав, що їй дали наркотики, але мусив визнати, що її безперервні дифірамби на адресу Тан Ханьцьов мали ефект промивання мізків.

Навіть повернувшись додому, він ні на мить не міг позбутися в голові відлуння тих слів Ю Жубін, що вихваляли Тан Ханьцьов.

— Наша пані Тан — це сяйво тисяч зірок, це безмежні гори і річки, це сліпуче яскраве сонце.

Він природно пропустив наступну фразу: «Це незрівнянна краса, яку такі прості істоти, як ти, просто не можуть осягнути!»

Він заглибився в роздуми про те, чи справді Тан Ханьцьов настільки хороша, як її описувала Ю Жубін, і наприкінці цього розслідування з подивом виявив: так, це правда.

Вона народилася в найкращій родині, зростала під пильним і дбайливим опікуванням, мала надзвичайно видатну зовнішність, з якою ніхто не міг зрівнятися. А її вишукані манери робили її справжньою принцесою королівських кровей. Крім того, завдяки власним заслугам вона вступила до університету Ліги плюща, і її наукові досягнення викликали захоплення.

Розмірковуючи так, вона дійсно сяє, як галактика зірок, прекрасна, як гори й моря, і пристрасна, як сліпуче сонце.

Настільки чудова людина колись так щиро кохала його, кохала безумовно. А він ігнорував її, навіть вважав її нерозумною.

Йому було трохи шкода і прикро.Таку чудову жінку, таку видатну супутницю може ігнорувати тільки дурень, який не бачить і не чує!

Найстрашніше те, що він, виявляється, відчув жаль і роздратування! Це доводить, що в його серці живе не лише Ю Жубін, але ще й половина місця віддана Тан Ханьцьов.

Він стрімко опинився на роздоріжжі. Ці дві жінки змусили його розгубитися, і він не знав, кому віддати перевагу. Йому подобалися обидві, і обох він хотів отримати.

Особливо... особливо прокляте почуття власності, яке не давало йому спокою: чим важче щось отримати, тим сильніше це хочеться.

Він переживав і був розгублений досить тривалий час, нарешті вирішивши звернутися до третього сина родини Тан, Тан Шенхе, щоб поскаржитися і попросити поради. Адже чоловік повинен краще розуміти чоловіка і дати йому ефективні рекомендації.

Тоді цей його добрий молодший брат без зайвих вагань направив його до Тан Ханьцьов.

Тан Шенхе сказав йому по телефону наступне: «Шлюб вимагає рівного статусу, і твоє походження якнайкраще пасує моїй сестрі. Крім того, ви – друзі дитинства, а моя сестра кохала тебе стільки років, тобто є міцна емоційна основа, тому тобі однозначно буде простіше завоювати її, ніж пані Ю. Звичайно, треба обирати її!»

Тоді він подумав, що ці слова мають великий сенс, і майже не вагаючись був переконаний.

Тож сьогодні він замовив великий букет яскраво-червоних троянд, потім набрався сміливості і прийшов у «Хваяо», де остаточно вирішив – якщо вибачення буде прийняте, він залишить Жубін у минулому і почне нове життя з Ханьцьов.

Та чомусь... чому все обернулося саме так?

Коли Тан Ханьцьов побачила квіти, її очі одразу почервоніли, а сльози невпинно ринули з них, ніби дві нитки розірваних перлин, що стрімко падали вниз.

Він був упевнений, що вона зворушена, і це стало прелюдією до їхнього нового початку. Він вважав, що вдалося прийняти мудре рішення, адже в цьому світі немає такої жінки, що відмовиться від букета палких червоних троянд, які аж пашіли свіжістю.

Але Тан Ханьцьов одним рухом руки розбила цю його фантазії.

Він побачив, як вона гнівно підняла руку і скинула квіти разом із подарунковою коробкою на підлогу. Її дихання прискорилося, очі широко розплющилися, а вираз обличчя був сповнений люті, ніби вона зустріла свого заклятого ворога.

Одразу після цього вона почала шалено чхати, різко підвелася й поспішно підійшла до щільно зачиненого вікна, а потім квапливо відчинила прозору шибку. У ту ж мить лютий північний вітер з гуркотом увірвався всередину, пролітаючи крізь її шовковисте, хвилясте довге волосся і б'ючи по її тендітній постаті, що виглядала неймовірно крихкою.

Цьов Юньлі ще не усвідомив, що відбувається.

Хань Вей рішуче зробила крок уперед, одним рухом схопила кришку подарункової коробки і міцно накрила нею великий букет яскраво-червоних троянд, а потім різко підхопила його і швидко вийшла з приймальні, її рухи були швидкими, наче невловимий подих вітру.

Вона вийшла з кімнати і віддала квіти працівнику, що простоював поруч, суворо наказавши: «Негайно винесіть ці квіти геть з "Хваяо". Не смійте викидати їх у сміттєві баки "Хваяо"».

Її погляд став холодним, а голос був сповнений беззаперечної влади: «Якщо пані Тан ще раз побачить ці квіти на території "Хваяо", вважай, що ти більше тут не працюєш».

Коли вона закінчила говорити, працівник тремтячи взяв у неї квіти і побіг до сміттєвого бака за межами «Хваяо» зі швидкістю вісімсот метрів на секунду.

Хань Вей розвернулася і повернулася до приймальні.

Тан Ханьцьов усе ще стояла біля вікна, намагаючись якнайшвидше заспокоїтися. Сльози продовжували литися, але її чхання трохи вщухло.

Головний винуватець, Цьов Юньлі, все ще був у повній розгубленості.

Хань Вей підійшла і звернулася до неї: «Пані Тан, дозвольте мені відвезти вас до лікарні?»

Тан Ханьцьов злегка нахилилася, спершись руками на підвіконня. Почувши її слова, вона шморгнула носом, червоними очима поглянула на неї, потім знову відвела погляд. Її чорні, мов пір’я крука, вії злегка тремтіли, і кришталева сльоза тихо впала на землю.

Коли красуня плаче, це завжди має свою особливу елегантність.

Але зараз вона була не лише елегантною, але й нещасною.

«Апчхи! — Апчхи! —» Після двох наступних чхань її розум на мить затьмарився.

Хань Вей розвернулася, взяла зі столу цілу коробку паперових серветок і простягла їй.

Вона витягла дві серветки, випростала свою постать і витерла почервонілий ніс. Тон її був дуже спокійним: «Не треба».

На її щастя, алергія на квітковий пилок була лише незначною і не загрожувала її життю, а своєчасне усунення алергену дозволило врятувати себе самій. В іншому разі, такий великий букет може звести зі світу.

Її родина настільки оберігає її, що не дозволяє навіть побачити жодної пелюстки.

Хто б міг подумати, що Цьов Юньлі сьогодні сам поспішає на зустріч зі смертю!!!

Цьов Юньлі нарешті оговтався. Він розгублено і недовірливо запитав: «У тебе... алергія на квітковий пилок?»

Очі Тан Ханьцьов були наповнені слізьми, але її погляд залишався гострим, мов клинок, бажаючи пронизати обличчя цього винуватця!

Його розгублений і невинний вираз обличчя лише ще більше дратував її.

Їй було байдуже, чи подобається вона Цьов Юньлі, але вони ж разом виросли, то як він може не знати про її алергію на квітковий пилок?!

Його молодший брат, Цьов Юньдзє, знав про це, а він, старший брат, був цілковито необізнаним!

Тепер вона зрозуміла, наскільки він нехтував нею раніше, просто вважав її за повітря.

Лише згадавши, що якась система змусила її любити такого ідіота, вона одразу відчула роздратування і огиду!

Вона витерла сльози і холодним голосом грізно запитала: «Цьов Юньлі, твоє вибачення – це спроба вбивства?»

Обличчя Цьов Юньлі стало серйозним, і він почав виправдовуватися: «Вибач, Ханьцьов, я справді не знав, що в тебе алергія на пилок. Я не навмисно, будь ласка, пробач мені!»

Тан Ханьцьов підняла руку, зупиняючи його. Вона незручно нахмурила брови, намагаючись придушити нудоту, збентежено подивилася на Хань Вей і запитала: «Як він мене щойно назвав?»

Хань Вей відповіла: «Молодий пан Цьов назвав вас "Ханьцьов"».

Погляд Тан Ханьцьов миттєво став крижаним. Вона зім’яла паперову серветку в руці в грудку і люто кинула її на підлогу, зловісно промовивши: «Виявляється, така річ, як мізки, справді є не у кожного».

Нахмурившись, Цьов Юньлі відчув себе глибоко ображеним, і одразу показав свою справжню натуру. Він повернувся до своєї колишньої самовпевненості, яка не терпіла жіночих образ: «Я сьогодні прийшов у "Хваяо", щоб вибачитися і почати все спочатку. Те, що в тебе алергія на квітковий пилок — це моя неуважність, але я вже вибачився. Чому ти говориш такі неприємні речі?»

За секунду в нього ніби вселився деспотичний генеральний директор: «Жінко, чого ти добиваєшся?»

Тан Ханьцьов завмерла, витягуючи серветки, і подумала, що треба терміново записатися на прийом до отоларинголога.

Вибачення?

Почати все заново?

Що це за грандіозна мрія? Хто хотів починати з ним все спочатку?

«Цьов Юньлі, я раджу тобі прокинутися, — сказала вона, твердо висловлюючи свою позицію, слово за словом промовляючи: — Ти мене абсолютно не цікавиш. Я краще закохаюся в жінку, ніж у тебе».

Вона повільно пішла до нього, її манера поводження була така поважна й неприступна, ніби вона була королевою, що оглядає свої володіння. Північний вітер з гуркотом вив за її спиною, додаючи їй величі.

Цьов Юньлі на мить остовпів, забувши відповісти — яку ж неперевершену красуню він упустив у минулому?

Королева зупинилася перед ним, спокійно підняла свої злегка почервонілі очі, у глибині яких мовби був схований кривавий намір вбити.

Тан Ханьцьов повільно закотила рукава, оголивши дві сніжно-білі руки: «Настав час виконати мою обіцянку. Я говорила тобі, щоб ти тримався від мене подалі, бо інакше зіткнешся з наслідками».

Вона холодно посміхнулася: «Дозволь мені запитати, чи міцні у тебе зуби?»

Цьов Юньлі злегка здригнувся: «Що?»

«Плясь!»

Хань Вей на власні очі спостерігала, як окуляри в тонкій чорній оправі злетіли з носа Цьов Юньлі, описали в повітрі ідеальну дугу, і врізалися в масивну білу стіну, а потім впали на землю.

Лінзи миттєво розлетілися на дрібні осколки.

Завжди серйозна помічниця президента, Хань, не змогла стриматися і затамувала подих.

……

Тан Ханьцьов мовчки стояла біля панорамного вікна, що виблискувало, неначе дзеркало, і зверху спостерігала, як Цьов Юньлі, закриваючи обличчя, поспішно забрався в автомобіль. Потім його водій з неймовірною швидкістю виїхав за межі «Хваяо» і зник з поля її зору.

Тан Ханьцьов холодно пирхнула, не звертаючи уваги на почервоніння своєї долоні.

Якби вбивство було легальним, він би вже давно був мертвий!

Хань Вей підійшла до неї, тримаючи її одяг і наручний годинник. Тан Ханьцьов не озираючись, взяла годинник і легким рухом наділа його на зап’ястя.

Хань Вей знову звернулася до неї з питанням: «Вам справді не потрібно відвідати лікарню?»

Тан Ханьцьов лише махнула рукою: «Це не настільки серйозно».

За умови швидкого лікування її незначна алергія швидко вщухне, і немає абсолютно ніякої потреби їхати в лікарню.

Вона опустила погляд на розкішний наручний годинник, подарований їй Тан Моюанем, і раптом запитала: «Сьогоднішні події, ти також доповісиш моєму братові?»

Хань Вей була біля неї не лише як помічниця, яка допомагала керувати «Хваяо», але і як очі та вуха Тан Моюаня, або, точніше, як підстраховка.

Тан Ханьцьов уперше стала керівником компанії і вперше працювала. Ніхто не міг сказати, чи здатна вона займатися цією справою, і чи зможе вона привести «Хваяо» до процвітання.

Але оскільки вона виявила бажання спробувати, Тан Моюань, як її старший брат, ніколи не розчарує її, а навпаки, — надасть усебічну підтримку та заохочення. Водночас, він, як нинішній керівник «Корпорації Тан», повинен бути готовим у будь-який момент підхопити свою дочірню компанію.

Якщо в майбутньому з «Хваяо» станеться щось, що Тан Ханьцьов не зможе контролювати, і це буде дуже небезпечним, тоді він зможе негайно дізнатися про це через Хань Вей, вчасно прийняти рішення, докласти всіх зусиль, щоб зменшити ризики та втрати, і допомогти сестрі вийти з цієї ситуації.

Звичайно, головна причина всього цього — це бажання захистити сестру.

Сучасне робоче середовище пронизане ворожістю до жінок, і його дружина від цього чимало настраждалася, але навіть не хотіла йому розповідати, мовчки терплячи все сама. На щастя, він вчасно про це дізнався, і допоміг дружині позбутися всіх тих гидких чоловіків.

Тому він боявся, що Тан Ханьцьов буде такою ж твердолобою, як і його дружина, терпітиме образи й мовчатиме. Ось чому він дав Хань Вей додаткову роботу і підняв їй зарплату.

Але Тан Ханьцьов, очевидно, так не думала. Вона сперлася на підвіконня, протягнула руку, розкриваючи свою почервонілу долоню і лінивим голосом промовила: «Дай мені мій мобільний».

Хань Вей швидко дістала телефон із кишені її пальта і передала його їй.

Вона сама набрала номер Тан Моюаня. Вона мусила сама розповісти про цю «несправедливість» — надзвичайно містичні і таємничі партнерські відносини між «Фентін Ентертейнмент» і «Корпорацією Тан» сьогодні можна було офіційно припинити.

Хіба що «Фентін» змінить свого спадкоємця.

Їй пощастило, коли вона зателефонувала, Тан Моюань був саме вільний, тому швидко відповів.

Тан Ханьцьов спочатку звернулася до нього: «Брате».

Потім вона переклала телефон в іншу руку, кілька разів оглянула свою почервонілу долоню і промовила: «Цьов Юньлі подарував мені великий букет троянд».

«А потім, — сказала вона, посміхаючись, — я його так побила, що він почав блювати кров'ю».

……

Час пролетів непомітноі настала субота. О дванадцятій дня, Тан Ханьцьов тільки но пообідала, як Хань Вей надіслала їй офіційний трейлер шоу «Нового зіркового айдола».

Відео було настільки яскравим, що від нього аж в очах миготіло. Команда проєкту вибрала кілька фрагментів з виступами стажистів, які відразу викликали в людей бажання дізнатися більше.

Серед них була також неймовірна сцена, де Ю Жубін за секунду перетворилася з милої дівчини на маленького диявола, що зафіксував погляд на своїй здобичі через об'єктив камери.

Її виступ був надзвичайно експресивним. Кілька ледь помітних змін погляду, коли вона схиляла і піднімала голову, вражали до глибини душі і зачаровували.

Тан Ханьцьов мовчки дивилася на неї на екрані. Її чітко окреслені пальці тримали лише невловиме повітря, але коли їхні погляди зустрілися крізь екран, у неї виникло сильне відчуття, ніби це її саму схопили.

Оскільки в анонсі не було оригінального звуку, глядачі не могли зрозуміти, що вона співала, коли розкривала і закривала свої губи.

Але Тан Ханьцьов знала.

— «Ти – моя здобич!».

Ця фраза, сповнена амбіцій і впевненості в неминучій перемозі, була передана нею досконало і повною мірою.

На губах Тан Ханьцьов несвідомо з'явилася посмішка, і вона, не додивившись відео, відкрила сторінку з коментарями в офіційному блозі, і під відео, як і очікувалося, почався справжній хаос.

— Я спеціально оформив преміум, щоб опублікувати фото! Хто ця дівчина?! [Додано фото]

— Чому я раніше не зустрічав цю сестричку?! Я хочу її!!!

— Ви бачили, що вона робить? Вона мене спокушає!

— Справу розкрито! Це стажистка з @ХваяоЇнши1, Ю Жубін, і вона реально красуня!

— Ця нова учасниця занадто зухвала, чи не так?Вона навіть не встигла дебютувати, а вже за кулісами критикує зовнішність інших?

— Вона дещо... ем.... На мою думку, Джов Дзюньвень з «Фентін» красивіша за неї.

— Деякі люди в коментарях взагалі реальні? Хіба вони не розуміють, що таке монтаж?

Дивлячись на незрозумілу сварку, що розгорілася, посмішка Тан Ханьцьов раптово зникла, вона здивовано поспішно повернулася, щоб переглянути відео анонсу повністю.

Відео було недовгим, трохи більше хвилини. В одному з останніх фрагментів яскравість екрана раптом різко знизилася. Це було явно за сценою, і в прямокутному кадрі стояли стажисти з «Хваяо» і один співробітник-чоловік.

Тримаючи в руці бездротовий мікрофон, працівник запитував: «Тоді ви можете сказати, яка команда, ваша чи їхня, виглядає краще?»

Потім можна було побачити, як Ю Жубін обвела поглядом усіх навколо, а потім повільно відкрила рот: «Щодо зовнішності, я нікого не хочу образити, але всі тут присутні…»

Звук раптово обірвався, і зображення миттєво стало рожевим. Посередині з'явився великий і яскравий спецефект: «Наступної суботи о восьмій вечора "Новий зірковий айдол" чекає на тебе». Після цього анонс закінчився.

Тан Ханьцьов: «...»

Вона задумливо поклала телефон, занурившись у роздуми. За три хвилини вона знову взяла його, відкрила діалог з Хань Вей і з повною серйозністю звернулася до неї за порадою.

Тан Ханьцьов: [Помічнице Хань, щось не так зі мною?]

Тан Ханьцьов: [Чому в мене таке відчуття, що далі в цьому інтерв’ю буде щось, що стосується мене?]

Сильне передчуття чогось поганого змусило її засумніватися в тому, чи не є це проявом її власного нарцисизму.

Хань Вей відповіла дуже швидко: [Це не ваша проблема]

Хань Вей: [Ми всі так думаємо]

Якщо когось і звинувачувати, то, схоже, тільки саму собаку-лиз пані Тан, Ю Жубін, у тому, що вона занадто могутня і занадто популярна?

----------(Автор має що сказати)---------

Президентка Тан: Тц, твої зуби не такі міцні, як у Ю Жубін.

Ю-дитинча: Бо моя натура — крижана брила? Він, звичайний смертний, навіть поруч не стоїть?

------(Перекладач має що сказати)------

О, недобрат з'явився... О, окуляри покидька все ж були розбиті... О, Амвей потрапив на телебачення... Останні два, до речі, не так вже й погано!

1. 影視 (yǐngshì) «Їнши» — це скорочення від 電影 (diànyǐng) – «кіно» та 電視 (diànshì) – «телебачення».

Попередня главаНаступна глава