Ю Жубін, виступаючи з красномовними тирадами, змусила батька Ю на тому кінці дроту не витримати, здатися і перервати розмову, щоб заблокувати шквал вогню.
Ю Жубін люто видихнула і вилаялася наостанок: «Що за нісенітниця!»
Вона, мабуть, зовсім з глузду з'їхала, якщо справді прийняла батька оригінальної власниці тіла за свого Лао Ю!
У первісному сюжеті сім'я оригінальної власниці тіла, за винятком її рано померлої рідної матері, була огидними вампірами. Вони зневажали доньку, але хотіли вигризти з неї м'ясо і кров, і не хотіли давати їй спокій, хоча й знали, що вона й сама не дуже добре живе.
Вони безсоромно вимагали гроші від оригінальної власниці, використовуючи всі методи. Це змушувало її нерозсудливу синівську побожність брати гору, і вона, жаліючи їх, погоджувалася платити. Але навіть після отримання грошей, вони продовжували насміхатися з неї, наче це було само собою зрозумілим, і анітрохи не шкодували за те, що вигнали її з дому. Типовий приклад «чудової» родини.
Ю Жубін була дуже розлючена. Її власний Лао Ю був добрим, добросердним і чесним, він би не був таким, висмоктуючи кров зі своєї доньки!
Вона не могла збагнути, як оригінальна героїня, чиста ззовні, але з темною суттю, могла терпіти цю сім’ю — невже вона, як і ця система, мала якусь особливу тягу до страждань?! Чи їй просто подобалася ця мелодраматична гра?!
Чим більше вона думала, тим більше злилася. Вона швидко дістала цукерку, запхала її в рот і змусила себе заспокоїтися. Як тільки вона заспокоїлася, спогади тихо наринули. Вона зрозуміла, що за ці десять з гаком років вона все ще не могла забути той день — її батька закололи насмерть в безлюдному провулку, захищаючи інших.
Пізніше у неї з'явилася звичка робити примітки до контактів, які відповідають характеру людини. Вона почала змінювати підпис для Лао Ю в телефоні з простого «Тато» на «Високий Лао Ю», «Лао Ю, який кличе мене сонечком», «Усміхнений Лао Ю»... і так по колу.
Вона насолоджувалася цим і ретельно записувала всі використані мітки.
Бо вона боялася — боялася, що невблаганний час зітре її пам'ять, спотворить її минуле; боялася, що настане день, коли вона перестане пам'ятати його повсякденний вигляд, і в її пам'яті залишиться лише картина його тіла в крові...
Проте коли вона побачила на екрані телефону цю саму стандартну помітку, якої давно не було, вона відчула на мить розгубленість.
Здавалося, ніби... її рідний Лао Ю нікуди не зникав.
Поки вона роздумувала, ніс знову відчутно защеміло від майбутніх сліз. Вона швидко похитала головою, поплескала себе по обличчю, а потім, з лютим виглядом, взяла телефон і змінила помітку для батька оригінальної власниці тіла на — «Смердючий Вампір!!!»
До того ж спеціально додала три знаки оклику, аби підкреслити своє обурення.
Тан Ханьцьов, перебуваючи далеко, не бачила її попередніх сліз і не чула її тривожного, панічного «Лао Ю», а лише чула її наступні шалені слова обурення.
Вона, яка переродилася і повернулася у цей світ, звісно, знала, якими були батьки Ю Жубін. Вони були недоброчесними, жадібними і боягузливими, сповненими вульгарності. Кожного дня вони думали, як витягти гроші з доньки, яку вигнали з дому, і як зробити життя молодшого сина кращим.
Ю Жубін у попередньому житті була м'якою і добросердою. Незважаючи на таке ставлення з боку сім'ї, вона змогла не тримати зла і продовжувала надсилати їм гроші. Це справді викликало і гнів, і розпач.
Саме через це, коли вона була маріонеткою в попередньому житті, вона не шкодувала грошей, щоб змусити цю пару батьків створювати труднощі для Ю Жубін, публічно ганьбити її і заплямовувати її зірковий блиск неминучими брудними плямами.
Думки Тан Ханьцьов віддалялися все далі й далі.
Як саме тоді повелася Ю Жубін?
О, вона відповіла добром на зло.
Вона ненавиділа її м'якотілість, сподіваючись, що та засвоїть принцип «якщо тебе вдарили, ти маєш вдарити у відповідь», а не постійно скорятися, поступатися і терпіти.
Якщо на зло відповідати добром, то чим же відповідати на добро?
Тому Ю Жубін у цьому житті приємно її здивувала, це той вигляд, який вона підсвідомо сподівалася побачити і який з'явився в Ю Жубін.
Вміє відмовляти, керується власними бажаннями, більше не є покірною жертвою.
Тан Ханьцьов повільно піднесла чашку, щоб відпити води. Погляд в її прекрасних очах був загадковий та глибокий.
Тоді, чи це все ще Ю Жубін? Чи Ю Бужубін?
Її особистість сильно змінилася, вона не була такою боязкою і м'якою, як колись. Вона має власне бачення, її характер непередбачуваний і трохи легковажний. За нею важко встежити і неможливо здогадатися про її наступний крок, іноді вона говорить шокуючі речі доти, доки не доб'ється свого.
Ця людина... ...це все ще оригінальна Ю Жубін?
Вона не знала, і це питання, схоже, має вирішити лише час.
На іншому кінці телефону, Хань Вей, дивлячись на мінливий вираз обличчя Ю Жубін, поправила окуляри: «Пані Ю, ви в порядку?»
Ю Жубін зробила паузу. Цукерка обернулася в роті, і солодкість м'яко розкрилася на язиці. Вона швидко опанувала свої почуття і скромно посміхнулася: «Мені дуже прикро, що ви стали свідками цієї сцени».
Вона невимушено махнула рукою: «Я просто лаялася в ім'я справедливості, не беріть це близько до серця».
М'яке світло якраз падало на її обличчя. Хань Вей подивилася на її все ще почервонілі очі, де залишалися докази її колишнього занепокоєння, що зовсім не пасувало до її легковажного вигляду.
Але Хань Вей, зрештою, більше нічого не запитала, спокійно кивнувши: «Добре, що все гаразд».
Цьов Юньлі відчув найбільший шок. Уявна покірність і дівоча ніжність повністю зникли. Він відкрив рот, потім знову закрив його, вигляд його був дуже складним. Нарешті, він, насупивши брови, запитав: «Які ліки дала їй Тан Ханьцьов?»
Вона не була такою, коли пішла вчора після того, як її побили — вона стала такою тільки коли потрапила в «Хваяо»!
Це безумовно провина Тан Ханьцьов! Вона зіпсувала ту Жубін, яку він кохав!
Хань Вей ще нічого не сказала, як голова фан-клубу Ю Жубін з обуренням втрутилася: «Вибачте, підсипати зілля — це те, що роблять такі, як ти, з демонічної секти. Нашій президентці Тан потрібна лише її особиста харизма, щоб зібрати велику хвилю фанатів!»
«Наш президентка Тан — це Галактика і Зірки, це Гори і Річки, це Сяюче Сонце. Це неймовірна краса, якої така проста істота, як ти, просто не зможе зрозуміти!»
Ю Жубін, не змінивши виразу обличчя, закінчила вихваляти Тан Ханьцьов і, дивлячись на приголомшеного Цьов Юньлі, злегка посміхнулася: «Зрозумів, смердючий молодший братику?»
Ще до того, як Цьов Юньлі встиг відповісти,як Хань Вей відчула, що у вухах стало тихо. Вона завмерла, а потім сказала першому підлабузнику «Хваяо»: «Пані Тан поклала слухавку».
Ю Жубін: «?»
Хань Вей:«Вона сказала, що більше не може це слухати».
Ю Жубін: «???»
Я ж так від щирого серця її хвалю, невже не можна проявити повагу?!
Діяльність головної прихильниці Ю Жубін сьогодні завершилася провалом: щиро вихваляючи свого кумира, вона змусила її відчути ні що інше, як мурашки, і вона безжально покинула ту, що з найкращими намірами підлабузнювалася.
Ситуація стала вкрай незручною.
Але Ю Жубін не дозволила цьому німому збентеженню продовжуватися. Її осяяла ідея. Вона швидко взяла телефон, відкрила таймер і побачила, що пройшло півгодини.
Вона подивилася на Цьов Юньлі. Його стан був дуже розгублений, і вона не знала, про що він думає. У будь-якому разі, він не виглядав, наче хотів продовжувати розмову.
Вона, тримаючи телефон, підійшла до нього і з незворушним обличчям заявила: «Тридцять хвилин і чотири секунди. Якщо округлити, чотири секунди відкидаємо, загальна сума — двадцять п'ять тисяч».
Цьов Юньлі поглянув на додаток Таймера, потім знову на неї. Після пережитого ним удару і шоку, його враження про неї зараз перебувало у процесі переоцінки, і його ставлення до неї вже далеко не таке, як раніше. Принаймні, він більше не був би таким довірливим, щоб просто так давати їй гроші.
Потім вона опустила голову, і він почув, запропонувала: «Може, ми ще раз округлимо?»
«Округлюємо, п'ять у плюс, — вона підняла голову, яскраво посміхнувшись, — П'ятдесят тисяч, будь ласка, розрахуйся».
Цьов Юньлі, Льов Шу: «???»
Чорт забирай, двадцять п'ять тисяч округлити до п'ятдесяти! Що ти за бізнес-демон?!
Цьов Юньлі: «Ти думаєш, я не вчився округлювати?!»
Бізнес-демон Ю Жубін видала зітхання зі співчуттям: «А... ти вчився».
Цьов Юньлі раптом онімів: «......»
Ти ще й невдоволена?!
----------(Автор має що сказати)---------
Ю-дитинча: Так, зрештою, я втратив 25 000!
Ю-дитинча: Сьогодні був великий збиток!
Президентка Тан: … … Ти справжній бізнес-демон.
Ю-дитинча: Все гаразд (чухає голову) Не хвалися, не хвалися, це просто рутинна операція, сідай, сідай.
Президентка Тан: … …
------(Перекладач має що сказати)------
Скажу небагато, бо й сам розділ досить невеликий, і всі емоції все ще з попереднього. Тож лише хочу сказати: щиро дякую за підтримку, я продовжуватиму наполегливо працювати!