Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Імператриця знову виходить Заміж (KR)

Розділ 314 - Ти ще хто така? Частина - 2

Прочитано 0% глави

Глава 314 - Ти ще хто така? Частина - 2

- Так.

- Намек на те, що... Шлюбна пара...», натякнув Хейнлі.

Після хвилинного роздумів я зрозуміла його наміри:

- Ах...»

Кутики рота Хейнлі злегка піднялися.

Я веліла йому почекати там хвилинку, потім швидко пішла до своєї кімнати і принесла список справ, які я планувала зробити за день.

- Моя імператриця?

Я знову сіла на ліжко і з гордістю сказала, простягаючи блокнот Гейнлі:

- Я записала, що я маю зробити. "

Він хотів це побачити, вірно?

Те, що ми одружені, не означає, ніби в нас немає секретів. Однак подружні пари багато чого розповідають одне одному.

Хейнлі, мабуть, хотів цього.

Але Гайнлі ледве пробурмотів « ох... » з гірким виразом обличчя.

Хіба не цього він хотів?

Потім він додав:

- Це хороший список.»

- Правда, не надто нудний?

Мені було весело писати й планувати такі речі, хіба це не те ж саме для інших?

- Дружина, це не нудно. Це не нудно, але..."- відповів Хейнлі.

Потім раптово його очі розширилися, і його погляд зосередився на кожному слові в блокноті. Не встигла я опам’ятатися, як він вже тримав блокнот обома руками.

Прочитавши блокнот раз п'ять, Гайнлі повернув його мені і сказав:

- Це дійсно хороший план, дружина. "

- Але ж у тебе такий самий вираз обличчя.

- Я знайду тобі помічників і підготую офіс якомога швидше ...»,- сказав Хейнлі.

Він не відповів на мої слова, але я не пропустила це повз вуха.

- Дякую.

- Ні, я думаю, що для моєї Імператриці обов'язково потрібно вибрати правильних і надійних людей.»,- сказав Хейнлі.

Кивнувши, Гайнлі різко замовк.

Чому він зараз мовчить?

Коли я здивовано подивилася на нього, Гайнлі вагався сказав:

- Я нічого не писав... Мені нема чого тобі показати...."

Він думав, що я дала йому свій блокнот для цього. Замість того, щоб сказати, що це не так, я ввела, на те,що у цьому немає нічого страшного:

- Справді? Мені б теж хотілося прочитати твій список."

Інакше він був би збентежений.

На щастя, це спрацювало. Але в мить ока його усмішка зникла, він закрив обличчя однією рукою і подивився вниз.

Що з ним не так цього разу?

Коли я уважно його побачила, то помітила, що він почервонів.

Чому б це?

Поки я була спантеличена, Гайнлі похитав головою і знову спитав мене:

- Моя Імператриця. Перше, що ти мені сказала, було дуже важливим, друге - дуже корисним, але те, про що я хотів почути, є чимось більш особистим.

- Більш особисте?

Я не зрозуміла, що він мав на увазі.

Чи міг він мати на увазі, що наші тіла говорять самі за себе або щось в цьому роді? Судячи з його обличчя, у нього, схоже, не було такого наміру...

Отже, він хотів, щоб я відповіла на його визнання?

У мене була невелика ідея, але я похитала головою, прикидаючись, що нічого не розумію:

- Я не знаю, я не розумію, що ти маєш на увазі ...."

Але замість того, щоб сказати щось ще, Гайнлі просто зітхнув, ліг на бік і відпустив мою руку.

Проблема полягала в тому, що його рука вторгалася на мій простір. Вона лежала прямо у мене на подушці.

Крім того, хоча я кілька разів перекладала погляд з його руки на нього, він не забрав руку.

Зрештою, я сказала йому прямо і трохи збентежено:

- Хейнлі, це мій особистий простір.

- Що?»- запитав Хейнлі.

Я хотіла, щоб він забрав руку.

- Це мій особистий простір.

Коли я чітко повторила це, очі Гайнлі розширилися і він повільно прибрав руку.

- Якщо хочеш спати з видовженою рукою, лягай трохи лівіше, Хейнлі. Лягати достатньо велика, так що ти можеш це зробити.» - сказала Навіє.

Я обережно поплескала його по втягненій руці, лягла на ліжко і гасила полум’я лампи.

Однак, як тільки у спальні стемніло, я відчула, що біля мене щось заповзало.

- ...!?»- напружилася Нав'єрі.

Поки я ворожила, що відбувається, Гайнлі підтиснув плечі щільно зтиснувши губи.

- Хейнлі?

Коли я знову запалила лампу і сіла, Гайнлі розсміявся, наче більше не міг цього виносити, весь цей час він повільно підбирався своєю рукою до мене.

Минуло небагато часу, перш ніж він зміг заспокоїтись і щиро вибачився:

- Мне жаль. Я... Я просто хотів, щоб моя Імператриця спала використовуючи мою руку як подушки. "

- ...!»,- Навіе нахмурилась.

***

https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr

Попередня главаНаступна глава