Глави з 91-116

Розділ 91. Чудова карта Ери

— Правда? — Неуважно запитала Чен Ґо, а про себе подумала: експерт бачить природу речей, тоді як обвертач - лише поверхня.

Вона завжди думала, що має справу з гравцями, які бачать суть речей. Але коли вона почула слова Е Сю, то раптом усвідомила, наскільки добре вони володіли навичками, котрі знали тільки як користуватися навченими.

Чень Ґо була трохи збита з пантелику. У неї вже почалися проблеми з концентрацією.

Звичайно, все це сталося так само, як і передрікав Е - Сю. Зоряний меч перебував під величезним тиском з боку Танцюючого Додя через її далекобійних атак. Су Мученг не залишала йому жодної нагоди перевернути ситуацію на свою користь.

Незважаючи на те, що він кілька разів наближався до Танцюючого Дощу, та завжди змогла збільшити дистанцію між ними. Камера постійно змінювала ракурси, показуючи глядачеві рівень навичок професійних гравців.

Коментатор і шанований гість продовжували доповнювати один одного. Кожного разу вони жалкували про невдалі спроби Гао Цзі зблизитися з Су Мученгом. З іншого боку, коли вона зробила успішну атаку, вони відкрито захоплювалися нею. Вони мусили зберігати нейтральну позицію перед учасниками. Звичайно, вони мали своїх улюбленців, але під час коментування не існувало відкритої підтримки.

Місто вкрите білим снігом, було майже знищено атаками борців. Усюди виднілися клуби важкого чорного диму, залишеного вибухами артилерійських снарядів. Багато будинків були вкриті вищербінами від атаки меча.

На екрані з'явилося одне слово - "Слава". Камери, які транслювали бій, наблизилися до Зоряного меча. Швидкість трансляцій була трохи уповільнена, щоб вловити його смерть після потрапляння протитанкової ракети. У уповільненій зйомці було чітко видно трикутник снарядів, що вилітали з боку Су Мученга.

- Ха-ха, це потрійне потрапляння! — Викрикувала Чень Ґо, добре знайомлячись з навичками Лаурчера. Гравець швидко здійснює три постріли, трохи сміючи кожен раз свою зброю і утворюючи невеликий трикутник, таким чином збільшує радіус протитанкової ракети.

- Все вірно, зможеш повторити? — запитав Е Сю.

- Не зможу. Я можу зробити тільки два постріли, але з жалем сказала Чень Ґо. Після деякого коливання вона продовжувала. — Це важко, правда? Малюк Танґ теж не може цього зробити.

— У неї немає проблем зі швидкістю рук, а головна фішка полягає в тому, щоб уловити потрібний час між трьома пострілами. Якщо вам бракує досвіду, то ви не зможете цього зробити », — сказав Е Сю.

— Ось у чому справа, — кивнула головою Чень Ґо.

Тим часом камера перемістилася на переможця матчу - Танцюючого Додя. Трансляція показала кілька найяскравіших фрагментів бою, коментатора і поважного гостя описували кожен з них. Команда чудової Ери виграла перший раунд і отримала чко.

Кожна зустріч складалася з трьох частин.

Першою частиною були особисті зустрічі. Кожна команда відправляла трьох гравців. Битви проходили один на один. Кожна перемога приносила одне очко.

Іншою частиною були групові змагання. Кожна група складалася з трьох осіб. На початку групи виставляли по одному гравцеві. Програвши гравець заміняв член його команди. Коли гравці закінчували гру, команда отримала два окуляри.

Третя частина — командні змагання. Кожна команда складалася з шістьох гравців, але бій проходив п’ять на 5. Шостий гравець був заміною. Після того як команда здобула перемогу, вона отримувала п’ять балів.

У такому форматі гравці, які брали участь у першій частині, не могли брати участі в другій. Наприклад, Гао Цзі та Су Мученг вже брали участь у першій частині змагань. Однак, вони все ще могли брати участь у командному змаганні.

В цілому за один матч команда могла отримати десять очок. Турнірна таблиця складала на основі кількості окулярів, отриманих командами. Су Мученг вже заробила одну річ у боротьбі з 301 Градусом Великоголепна Ера. Відвідувачі інтернет-кафе голосно аплодували і були дуже схвильовані.

Після того як закінчився показ кращих моментів минулої битви, почався другий раунд індивідуальних змагань.

У цьому раунді 301 команда не пропустила свого привілею домашньої картки. Таким чином вони взяли другий раунд.

Після цього раунду в інтернет-кафі ніхто не посміхався. Після того як запустилася ще одна нарізка кращих моментів бою, відвідувачі кафе виглядали нещасливими.

У третьому раунді команда експлуатованих змагань - це диво знову програла. Інтернет-кафе ще більше помрочніли. Кожен з них був обтяжений серцем. Хтось проклинав 301 команду, хтось, навпаки, розчарований зітхаючи по відношенню до команди Рушної Ери.

Чень Ґо також відчувала себе не найкращим чином. Вона не помітила, коли Е Сю пішов на вулицю і закурив цигарку. Сигарета яскраво тлила в вечірніх сутінках, через що силует Е Сю здавався трохи розпливчастим.

Після обговорення кращих моментів, почалася друга частина групових змагань.

Заграла музику, під яку мали з'явитися карти команди. Всі глядачі в інтернет-кафе були порушені до межі

На екрані з'явилася карта, яку ви бачили у комп'ютерній Ері. Перша позиція займає Бог Бітв Один осеній Лист.

Його противником також був кращий гравець 301 команди, її капітан, Ян Конг, і його персонаж Асасин: Вбивця Сцени.

За останні кілька днів одна осінь Лист була в центрі загального обговорення. У подібній ситуації було важко не обговорювати його. Ім'я Е Цю було не раз згадано, поки не почався матч. Пан Линь і Лі, ще не про все розповіли. Але нічого не можна було зробити. Було надто багато історій про Е Цю та його одного осіннього леста.

— Окей, змагання почалося. Давайте повернемося до матчу. Сун Сян вперше грає на одному осенім Ліссте як офіційного гравця красивої Ери. Тренер Лі, що ви думаєте про це? « Пан Ліньє майстерки завернув попередню тему, миттєво переключаючись на змагання.

— Якщо порівняти їх індивідуальний рівень навичок, тоді Сун Сян перевищує Ян Конга. Це без обліку їхніх персонажів. Усі персонажі 301 команди мають майже однакову силу. Вбивця Сцени і Зоряний меч знаходяться на одному рівні, не в порівнянні з Богом Бітв одним осенім лестом, — відповів Лі Бо.

— Так, ми всі це знаємо. Осеній Лісст має найбільшу кількість срібного спорядження в Професійному Альянсі, вірно? — запитав Пан Линь.

- Якщо дивитися тільки на кількість частин спорядження, то це так. Однак рідко коли на публіку виставляють характеристики срібного спорядження, отже його наявність не можна вважати ознакою могутності персонажа, — відповів Лі Бо.

— Ты прав. Зрештою, деколи срібне спорядження можна порівняти до оранжевого, фіолетового і навіть синього. Так що ні в чому не можна бути впевненим, вірно? — запитав Пан Линь.

- Все вірно. Я спостерігав за першою половиною сезону і можу сказати, що персонажі божественного рівня, подібні до пробного Дощу, Пустиної Пили, мирному Отшельникові та т.п., хоча й не мають великої кількості срібного спорядження, але з силою не поступаються одному Осенньому Листу, — сказав Лі Бо.

Пан Лінь додав: « Залишилося ще одне питання про кількість очок навичок.

- Вони персонажі божественного рівня, як у них може бути брак в окулярах навичок? — розсміявся Лі Бо.

— И то правда. Але в поточній ситуації сила Вбивці Сцени дещо поступається Осененіму Листу, вірно?

— Звичайно, — відповів Лі Боу; а потім додав: — Але це не означає, що Ян Конг програє. Врешті-решт, в "Славі" не можна визначити переможця, будуючи розрахунки тільки на папері.

— Тоді якими перевагами володіє Ян Конг? — запитав Пан Линь.

- По-перше, він має перевагу домашньої карти. Я думаю, не варто детально на цьому зупинятися. По-друге, Сун Сян недавно переходив у Велику Еру. Мабуть, він ще повністю не навчився з осенім Лестом. Також ми знаємо, що його попередній персонаж не був Боївим Магом. Це може стати для нього серйозною перешкодою. Таким чином, виходить, що недоліки Сун Сяна стають перевагами Ян Конга, — сказав Лі Боля.

— Але я чув, що Сун Сян провів ретельне дослідження Боєвих Магів, — зауважив пан Лінь.

— Да, это так. Щоб замінити Е Цю, вона мала бути дуже впевнена в Сун Сян. Якщо б вони прийняли гравця, який нічого не знає про Бойових Маґів, то це було б принаймні безглуздо. Зробимо паралелі з футболом. Якби форварда відправили на захист, це було б занадто смішно. Якщо вона дасть Боївого Маґа з іншим набором навичок та спорядженням, навіть їй потрібно трохи часу для адаптації до нього? — Устав Лі Бож.

— З огляду на досвід Е Цю, навряд чи йому це знадобилося! — засміявся Пан Линь.

— И это так. Якщо говорити про досвід, то Сун Сян живе в Професійному Альянсі лише півтора року. Його можна навіть назвати новачком. Це також є різницею між ним і Ян Конго...

Чудово! Дивіться, Ян Конг зважився на відкриту атаку. Прямо зараз Вбивця Сцени з'явився в полі зору одного осіннього Ліста! — Раніше, коли обидва учасники залишалися на місцях, коментатори давали собі можливість робити передбачення щодо результатів матчу. Але тепер противники зустрілися. Вихід бою міг вирішитися в будь-який момент, тому Пан Лін відразу повернувся до коментування поточної ситуації.

— Чи не занадто нетерплячий Ян Конг? — запитав Лі бо.

— Вбивця Сцени рвав вперед! Він рухається праворуч від одного осіннього Листа! — Пан Линь шалено вигукнув.

— Оу? Він не збирається з ним стикатися... — Несподівано Вбивця Сцени зупинився на місці і почав обходити одного осіннього Ліста, вичікуючи вдалий момент для атаки.

- Ха-ха, я так і думав. Такий досвідчений гравець як Ян Конг не буде занадто поспішати. У нього вистачить терпіння, щоб повільно виснажувати суперника. Розгляньмо, як Сун Сян вибереться з цієї ситуації: він засміявся.

- Він почав рух! Один осінній Лісст вдерся до Вбивці Сцени, — вигукнув пан Лінь.

— Тц-тц, молодість, юність - Лі бо зітхнув з жалем.

- Він починає атаку з Небесного удару! Вбивця Сцени відстрибує назад, ухиляючись від атаки, і в відповідь використовує Сиючий розріз!

— Цього разу...

- Що! Переривання! Сун Сян використав Зуб дракона, перериваючи атаку Яна Конга! Це важко зрозуміти. Кожен бачив швидкість, що розсіває розріз. Сон Сян зміг використати Зуму дракона в потрібний час, щоб його перервати, це просто фантастика. Тренер Лі, що ти думаєш? — Пан Линь не міг більше говорити. У нього закінчилось повітря від безперервного коментування.

— Ах! Він ... По-справжньому... Молод... це... — Лі Бо бо не вистачало слів. Щоб перервати розріз Зуб дракона? Навіть він не знав, наскільки неймовірними вміннями повинен володіти гравець, щоб провернути подібне.

Глава 92 Один проти трьох

— Після переривання Сан Сян проводить контратаку!

- Це був нейтральний Чейсер після Зуму дракона... Ах, як невдало. Мечі Убійці Сцени змогли його заблокувати. У будь-якому випадку, після появи Чейсера, його ефект відразу ж налягав на персонажа. На даний момент швидкість одного осіннього Ліста була збільшена.

— Небесний удар, Круговий розмах, звичайний укол, Подвійний ок...

— Вбивця Сцени ухилився від усіх ударів, але видається йому це не просто дантистом, вірно тренер Лі? — Лі бо давно нічого не говорив, тому Пан Линь вирішив оживити розмову.

— Да... — На це Лі бо було важко погодитись.

Пан Лінн не міг не помітити, що з Лі Бо відбувається щось дивне. Битва була дуже динамічною. Сон Сян використовував звичайні атаки, виграючи час, поки відкочували його основні навички. Його атаки падали безперервним потоком. Хоча він не міг дістати Убивцю Сцени, все ж мусив лише повертатися без можливості контратакувати.

У процесі бою Вбивця Сцени все-таки був заданий кілька разів. П’ять осіб осіннього Ліста підірвалися, і здоров’я Убійці Сцени почало поступово знижуватися. Ефекти, використані Чейсерами, вплинули на одного осіннього Ліста і підтверджують приказку Боїв Магів: « Чим довше йде бій, тим більше вони стають».

— Здається, Сун Сян досить добре навчився управління одним Осенієм Лестом, вірно? — Пан Лінь знову передав естафету почесному гостю.

— Да... — Лі Бой відповів колись.

- Він гідний називатися талановитим гравцем. Тренер Лі, як ти думаєш, навички Сан Сяна можна віднести до топового рівня? — запитав Пан Линь.

— Це... так просто і не скажеш. Всі топові гравці використовують персонажів божественного рівня, тому щоб судити про навички Сун Сяна, мені ще потрібно спостерігати за ним, - нарешті нормально відповів Лі Бо. Раніше він занадто відійшов в себе, тому що був сильно вражений рівнем навичок Сан Сяна. Раптом він відчув себе старим ветераном. На даний момент він часто з'являвся в програмах, обговорюючи різні ігрові тонкощі. Як давно він не з'являвся у Славі? Вона справді досягла такого високого рівня?

Його попередній коментар був кілька нескладний, тому він поспішив завести розмову в інше русло. Сун Сян дійсно шокував його. Настільки сильно, що він навіть забув прикинутися, Що розуміє те що відбувається коли насправді це було не так.

Тим часом бій проходив в одну калітку. Перевага Яна Конга, про яку раніше писав Лі, ніяк не допомагала отримати перевіску в бою. Було видно лише домінування одного осіннього Лісу.

Його жахливий тиск змусив відвідувачів-кафі променіти від щастя. Кожен гучно підтримував осіннього Ліста. Навіть Чень Ґо була в півйому захваті.

— Бог битву все ще з нами! - Хтось з натовпу гукнув, його відразу ж підтримали інші. Натовп почав скандувати цей слоган в одному ритмі. Чень Го нічого не могла з собою зробити. Вона також плескала в долоні і кричала разом з усіма.

Викрики заглушували голоси коментаторів. Але чи справді зараз були потрібні якісь коментарі? Аж ніяк! Один осіннього Ліста не потребував пояснення.

Коли Вбивця Сцени впав під бойовим коп'єм знищення Зла, атмосфера в інтернет-кафе досягла свого кінця. Кожен плескав у долоні, поздоровлював сусіда, кричав і просто заволодів в екстазі. Це була не просто перемога. Більша перевага Сун Сяна розпалила вогонь надії в серці кожного. Його приголомшлива перемога нагадала всім золоті дні Осеніґо Ліста, коли він пронісся через Професійний Альянс, перемагаючи кожного у себе на шляху.

Коли один член групи загинув, його місце відразу ж займало інший. Не було часу на відпочинок. У цей момент 301 команда випустила на поле чергового гравця. Чи було це через попередній перемозі Осеніного Ліста, чи з-за чогось іншого, але другий учасник був миттєво повалений. Це була найшвидша перемога в окремій битві за весь сезон.

Хоча один Осенній Лісст провів дві битви, його здоров’я зменшилось лише на чверть. Пан Лінн, Лі Бо і відвідувачі інтернет-кафе почали з ентузіазмом обговорювати можливість перемоги Сан Сяна в усіх трьох матчах. З огляду на те, що відбувається, ймовірність була надзвичайно високою.

Нарешті на полі з'явився третій гравець 301 команди. У порівнянні з другим, цей гравець був ще більше наляканий. Він не наважувався наближатися до Осеніму Лісту. Він також дуже ретельно себе оздоровлював. Коли Осенній Лісст натякав на атаку, той відразу втрачав своє життя.

Відвідувачі інтернет-кафе надривали животи від сміху. Цей третій гравець не наважувався підійти до осеніму Лісту, але він мав вибір. Виходячи на сцену, він не мав права грати вполсили, тому його постійні стрибки навколо та близько виглядали по-справжньому забавно.

- Цей хлопець насправді боягузіває. Ха-ха-Ха-хо! - Хтось голосно вигукнув. У той час, як з’явилися попередні результати окремих боїв, уболівальники викинулися зі своїх голів. Третій гравець 301 Градуса виглядав маленьким клоуном, змушуючи всіх сміятися. У порівнянні з ним, один осеній Лісст виглядав ще більш грізно.

- Брат Су, навіщо ти все ускладнюєш! - Сер Сян.

Але його суперник не спішив здаватися, все ж граючи в захист. Здавалося, що він зовсім не збирається битися. Сун Сян витратив багато часу, ловлячи його. Після того як він нарешті був переможений, Сун Сян відправив йому повідомлення:

— І в чому був сенс? Якщо результат виявився тим же.

У результаті в думках кожного з нас була єдина думка: « Боже правий, нарешті це кінець."

Пан Линь і Лі Бо стримували свої коментарі, спостерігаючи за цим матчем. Вони не могли відкрито засуджувати гравців, оскільки були коментаторами. Врешті Пан Лінь сказав:

— Нелегко довелося Сан Сяну в цьому раунді. Його суперник заслуговує звання: "Короля виснаження!" Незалежно від того, чи то противник, коментатори або глядачі, все в результаті опинилися у повній виснаженні!

Але це чудово відображає дух професійних гравців. Навіть не маючи шансу на перемогу, він не втратив бойового духу і всі ми були свідками цього, — сказав Лі Бо.

— Так, сьогодні я дійсно відкрив очі, — відповів пан Лінь. Двоє продовжували обмінюватися думками. Вони високо оцінили дії третього гравця 301 команди, але в їхніх словах крилася насмішка.

- Добре, у нас є трохи часу перед командуванням. Давайте станемо найкращими моментами протистояння одного осіннього Ліста проти трьох гравців 301 команди.

Нарізка кращих моментів бою закінчилася. Бой Сан Сяна проти Су Біну був довше, ніж попередні матчі разом взяті. Тим не менш, в перших двох матчах не було браку яскравих моментів. Пан Лінь і Лі Бо зробили ще кілька прихованих випадів в сторону гравців 301 команди.

Після закінчення кращих моментів, залишалося якийсь час перед початком фінальних змагань. Трансляція пустила кілька рекламних роликів, поки гравці відпочивали. Невелика перерва, щоб сходити в туалет, випити води або по-швидку викурити сигарету. Відвідувачі носилися по всьому інтернет-кафе, як якби були в супермаркеті.

Чень Ґо вже давно звикла до такого. Вона повернула голову в сторону Е Сю. Він все ще стояв зовні кафе і курив чергову цигарку. Над ним прострилося нічне небо, тьмяне світло сигарети трохи висвітлював його силует. У цей момент Е Сю здавався дуже самотнім.

Всередині було достатньо місця. Чень Ґо не розуміла, чому він повинен був залишатися зовні і виглядати таким жалюгідним. Вона більше не могла контролювати себе і пішла до нього.

- Що ти тут робиш? — запитав Е Сю.

- Чому ти стоїш зовні? Заходь всередину! — сказала Чень Го.

— Я боявся, що цигарковий дим буде дратувати тебе. — Е Сю двічі струшив сигаретний попіл. Цей хлопець міг розмовляти з сигаретою в роті, не боячись її виронити. Навики І Сю були по правді жахливими.

Чень Ґо була вражена. Цей хлопець боявся потурбувати її? Якби все було так добре!

— Ти не можеш просто менше палити? — запитала вона.

Вона взяла її в руки майже докурену цигарку. Він клікнув пальцями, і сигарета потрапила в урну. Зробивши це, Е Сю повернувся в кафе.

Чень Ґо, яка слідувала за ним, нічого не сказала. Трансляція підійшла до кінцевої стадії — командних змагань.

У більшості випадків, у кінцевій частині змагань команди виставляли шістьох найсильніших гравців. Професійний Альянс Слави встановив обмеження на кількість зареєстрованих осіб в одному матчі, що дорівнювало дев'яти. Перед початком матчу виснувалося остаточний список гравців, які беруть участь у ньому. Таким чином, більшість клубів мали від 9 до 11 професійних гравців у команді. Деякі з цих клубів були добре освічені, але вони швидко компенсували цю кількість. Врешті-решт, якщо хтось з них захворіє, це сильно вплине на результати команди.

Сьогоднішні клуби Професійного Альянса мають одного відомого гравця з чудовими навичками доповнених п'ятивимірними гравцями. Крім цих шістьох гравців, команди любили приймати кілька нових гравців з великим потенціалом.

Було багато способів знайти гравців з потенціалом. Хтось прийняв поради. Хтось помітив у непрофесійних матчах. Хтось показав чудові результати на Арені... Якщо коротко, після спроб і помилок перших років Альянс Слави вже досить гладко існував протягом семи років. У них було багато можливостей. Таким чином, кіберспорт може бути в одному ряді з такими іграми як футбол чи баскетбол.

У звичайній ситуації, коли нічого особливого не відбувалося, в усіх трьох етапах брали участь основні шість гравців.

У матчі 301 Градуса проти прекрасної Ери брали участь всі 12 осіб з попередніх етапів.

Під збудженими криками Пан Ліна фінальне змагання нарешті почалося.

Вибір карти залишався за 301 командою, оскільки вона грала «дома». Тим не менш, недавно Сун Сян сам знищив трьох гравців 301 команди. Встановлювалось хитку рівновагу. Пан Лінь і Лі Бо обговорювали, чи зможе команда чудової Ери почати своє переможне повернення.

— Почался! Починай! — Чень Ґо та відвідувачі кафе плескали в долоні.

- Ти занадто збуджена! — Сю сказав.

— Ми ж спостерігаємо за конкуруючим. Якщо ти не виявлятимеш своїх емоцій, це буде занадто нудно. Це нормально бути збудженим у такій атмосфері! — Чень Ґо була безпорадна у спілкуванні з Е Сю. « Він грав усю ніч і навіть потім продовжував грати з неймовірною енергією. Але в інші дні він виглядає таким безжиттєвим. Я насправді не розумію його".

— Чим більша надія, тим більше розчарування! — Сю сказав.

- Що ти маєш на увазі? — Чень Ґо була трохи збита.

- Дивись за матчем. Він уже почався, — спокійно відповів вона.

Голова 93. Це не було повним програшем

Глядачі і навіть коментатори вважали, що Велика Ера без вагань переможе свого ворога. Вони вважали, що через депресію після минулої гри вони напевно програють. Проте, як тільки почався матч, команда 301 Градуса показала на диво хорошу і енергійну гру. Вбивця Сцени без найменшого коливання рвав убік команди славної Ери.

- Який бойовий дух! Можливо, його колишні перемоги навпаки підігріли його прагнення здобути перемогу. — Атмосфера в інтернет-кафі почала накочуватися.

Навіть коментатор Пан Лінь мав подібні погляди:

— Оу? 301 дуже енергійно починають! Тренер Лі, як ти думаєш, це через те, що вони хочуть реабілітуватися після невдачі минулого етапу?

— Так, це цілком можливо. Зрештою, різниця між рівнем навичок і спорядженням персонажів в Професійному Альянсі досить мала. Статуації, коли один гравець перемагає тричі підряд, досить рідко. Якщо мені не змінює пам'ять, з початку сезону таке сталося двічі, вірно? — Як запрошений почесний гість Лі Бо відповідально ставився до своєї роботи і заздалегідь приготував деяку статистику.

« Так, першим був Хуан Шаотян зі своїм пробним Дождем », — відповів пан Лінь.

— Другим же був Хань Вінцин із своїм пустинним Прахом, — додав Лі Бо.

— У всякому разі, обидві перемоги були проти слабких команд. Команда 301 Градуса досить сильна. Через це вони не в стані прийняти поразки, — сказав пан Лін.

- Повернемося до матчу! Обидві сторони збираються зустрітися віч - на - віч. Очевидно, переможець швидко визначитьться, — зауважив Лі Бо.

- Так, на світанку команди прекрасної Ери очолює один осінній Лісст. Цікаво, з якого вміння він почне атаку цього разу?

— Оу... Почекайте... Вбивця Сцени Ян Конга не збирається безпосередньо з ним битися. Команда 301 Градуса почала розділятися.

— Здається, що вони збираються оточити Осеніго Ліста.

— Це... якщо п'ятеро гравців атакують Сан Сяна, навіть у нього не вийде блокувати всі їхні атаки одночасно! — сказав Пан Линь.

- Це ж змагання, правда? Ви не можете покладатися на одного гравця, щоб перемогти, — сказав Лі бо.

— Так, гравці прекрасної ери приготувалися протистояти своїм противникам. Оу, стійте. Вони почали бігти? — Пан Линь був вражений.

що 301 збираються робити! — Лі бо також був збитий з пантелику.

Чудово! Один осінній Ліс нарешті зав'язав бійку з противником. Подивимося, скільки його опонент зможе протриматися. Пан Лінь сказав, що ніхто з гравців 301 не зможе проти нього самотужки.

— Гравецьам 301 Градуса потрібно повернутися і врятувати його! Якщо він буде убитий на початку матчу, це значно ускладнить їхнє становище, — зауважив Лі Бо.

— Я все зрозумів! Пан Лінь сказав, що 301 команда не звертає уваги на силу Осеніго Ліса. — Зачекайте секундочку! - Він продовжив. - З ким зараз бореться Один Осеній Лісст?

Для глядачів було трохи складніше спостерігати за командуванням. Персонажі постійно переміщалися, змінюючи свої позиції. Часто важко було сказати, хто є. Коли почалася бійка, звідусіль застосовувалися різноманітні навики, роблячи неймовірними гравців протилежних команд.

— Це... Здається... - Лі Бо намагався зрозуміти, що це був за гравець.

— Це Тайд! — Раптом закричав Пан Линь. Він ледве стримав те, що виривалося. У повсякденному житті це було б звичайним явищем. Однак, перебуваючи на телебаченні, він мав стежити за своєю мовою. В іншому випадку він буде суворо критикувати.

Почувши ж се Лія, втратив дар мови. Глядачі також були здивовані.

Тайд, "Король виснаження" - персонаж Су Біна.

- Ми що помилилися? І з Тайдом бореться не один Осеній Лісст? — сказав Пан Линь.

Зрештою, Пан Лінь був лише коментатором. Що ж до Лі Бож, то він був поважним гостем, який уособлював силу і престиж. Якщо його заява була помилковою, то він міг втратити своє обличчя. Зрештою він негайно сказав:

— Стратегия уберегся, да. Цей Су Бін по-справжньому незвичайний. В Альянсі лише кілька гравців граються Лицарами! Найімовірніше, він може розглядатися як найвидатніший серед них.

- Хіба не важко розкрити силу цього класу у битві проти гравців, тренер Лі? — Пан Линь підтримав свого колегу.

— Верно... — Лі, трохи відновив престиж.

— Зараз Тайд Су Біна б'ється з одним осіннім Лестом. Вбивця Сцени спритно обійшов трьох гравців ефектної Еси. Його мета... Він націлився на Танцюючого Дощу Су Мученг. Хто б міг подумати! Так значить, команда 301 Градуса спочатку на неї націлювалася?

— Це... — Лі бо був збитий з пантелику. Він відчував, що аналізувати використані навички та стратегії для нього стає все важче і складніше. І з кожним роком ситуація погіршувалась. У кожному матчі він стикався з кількома несловими моментами, після яких йому доводилося якось викручуватися.

На щастя, цього разу він міг особливо не турбуватися, тому що матч був дуже насиченим. У нього просто не було часу, щоб відповідати не нескінченний потік питань Пан Ліна. Він просто сказав:

- Чудово! Вбивця Сцени кілька разів відмінно зумів ухилитися від далеких атак Танцуючого Додя. Після посадки на ноги він перекатався і використав Розріз! Ще один чудовий поворот. Він наближається. Він наближається! Він практично наздогнав Танцюючого Дощу!

— Оу? Су Мученг дуже швидко зреагувала. Вона використовувала повітряний вогонь, щоб розірвати дистанцію!

— Ах, Вбивця Сцени виявився ще швидше! Пожежа... Той, хто танцює, оступився. Цього разу Сюженг доведеться не так добре. Як щодо інших гравців Фортеця Ери? Воу, вони всі блоковані. Ніхто не зможе їй допомогти. Су Мученг опинилася в дуже небезпечній ситуації!

— Чудово! Цей стрибок назад був чудово виконався, вірно тренер Лі? — Вызовил Пан Линь.

— Да! Вбивця Сцени чудово ухилився від напалму Су Мученг. У цьому стрибку ми бачимо чудове сповнення базового вміння! Глядачі, які люблять Славу...

— Дощ, що танцює, теж відстрибнула назад! — У такій напруженій сутичці Лі Бо хотів дати глядачам урок, але пан Лін безжалісно перебив його: « Вона змогла! Танцюючий дощ нарешті використовував повітряний вогонь, розриваючи дистанцію.

— Ухиляю! Ще один поворот! Навіть на такій короткій дистанції Вбивця Сцени зміг ухилитися від атаки Танцуючого Додя.

— Тінний крок і швидкий біг! Найшвидший спосіб пересування. За допомогою них Вбивця сцени зміг миттєво наздогнати Танцюючого Дощу. Су Мученг ніяк не міг втекти від нього, тому почав розпастися Пан Лінь. Щасливе інтернет-кафе було навпроти занурено в тишу. Спочатку вони думали, що команда прекрасної Ери повністю знищить 301 Градус. Вони не могли подумати, що така ситуація може трапитись.

Тепер навіть звичайні гравці, які не слухали коментатора, могли сказати, що перевага була на боці 301 команди. Гравці чудової ери були розділені на три частини.

— Тайд Су Біна на даний момент скував боєм одного осіннього Листа.

Гао Цзі разом з двома гравцями 301 Градуса билися проти трьох гравців грайливої Ери.

Зараз було важко передбачити результати їх протистояння. Однак найгірша ситуація була у Су Мученґа. Вона була справжньою метою 301 команди. Лаунчери, як і Снайпер, покладалися на напади далекого бою. У ближній же бою вони мали всього кілька навичок. Таким чином, справу з Ассасином у ближній битві було дуже важко. Су Мученг не міг залишити його.

— Це... це... Як це може бути! — Коли Чень Ґо побачила, що її ідол перебуває в надзвичайно складній ситуації, то була дуже стурбована. Вона нічого не могла їй допомогти, тому наблизилася до неї Сю.

- 301 команда чітко розуміє силу Сун Сяна і його осінього Ліста. Від самого початку вони не упустили його з поля зору, — сказав Е Сю.

- Що?

— Побачивши, що Сун Сян бере участь у спортивній змаганнях, вони знали, наскільки мало його вдасться перемогти, тому вирішили здатися і таким чином економити сили перед командуванням.

— Тобто, ти кажеш, що вони так швидко програли попередній етап змагань? — Чень Ґо була вражена.

- Вони не просто швидко програли. Вони здали гру, — поправив її Е Сю. - Це було частиною їхньої стратегії. Програш у груповому змаганні був заздалегідь спланований. У першому раунді Ян Конг грав швидко і акуратно. Коли він бився з Сун Сяном, його швидкість рук не поступалася темпу Осеніґо Ліста. Це було зроблено, щоб Сун Сян не відчув підвоху. У результаті другий гравець також швидко програв свій бій. Це ще більше підвищило пихатість Сун Сяна. У третьому раунді Су Бін вирішив зіграти на високомірності Сан Сяна. Він уникав його, щоб той повністю здався. Таким чином, в трьох іграх швидкість рук Сун Сяна досягла своєї межі. Це також позначилося на його емоційному стані. Зрештою Су Бін програв, але йому вдалося досягти успіху.

- І що? — Чень Ґо ніяк не могла зрозуміти до чого клонит Е Сю.

— Його швидкість рук вже вийшла з-під контролю, — сказав Е Сю.

- Вийшла з-під контролю?

— Він випадково потрапив у ворожу пастку. Він легко встромився у неї, — відповів Е Сю.

— И... Що буде далі?

- Існує багато варіантів. Принаймні, його надмірне хвилювання порушить координацію з членами команди. Він недавно приєднався до прекрасної Ери, тому його взаємодію з ними ще не надто добре. Командні змагання ніколи не вирішувалися однією людиною. Це завжди залежало від злагодженості команд. Так проявляється командна сила. Стратегія 301 Градуса полягає в ізоляції Су Мученг, щоб зосередитися на її Танцуючий Ддев. Побачивши все це, можна подумати, що головною метою 301 команди є Сун Сян. Але насправді він буде останнім, ким вони займатимуться.

- Чому?

— Як не гляньте, а його сила справді лякає. Якщо Су Бін продовжуватиме сковувати боєм Сан Сяна, здається мені, швидкість рук останнього почне помітно знижуватися. Зрештою, левна стратегія команди лежить на плечах Су Біна. Таким чином, командна стратегія реалізується двома основними гравцями - відповів Е Сю. - Вони належать до найсильніших гравців командного змагання. Ти все ще думаєш, що Велична Ера зможе їх перемогти.

Глава 94. Продинати в найважливіший момент

Хоча команда 301 Ґрадуса не могла постійно брати участь у командних змаганнях, вона завжди прагнула здобути перемогу. Завдяки висококласній грі в командних змаганнях вони змогли повільно підніматися до турнірної таблиці. Друга половина битви є найважливішою частиною кінцевої війни. Зрештою, це не перемога, а поразка! — Сю сказав.

Чень Ґо не могла підібрати слів. Вона вже зауважила, що коментаторський аналіз матчів був просто дивовижним. Однак, слухаючи пояснення Е Сю Чень Ґо відчувала, що коментатори й підмітки йому не подобаються. Чи, може, коментатор і шанований гість не повністю розкривали всі карти під час аналізу матчів, щоб зберегти інтригу? Чи, може, це вона була на відмінному від них рівні? Чень Го не була впевнена, але коли він чув його міркування про втрату швидкості рук, переваг і т.п... Всі вони здавалися надуманими. Чи може бути, що Е Сю просто молол ерунду?

— Молоді люди! Вони ще не досягли необхідного рівня, похитав головою Е Сю.

Чень Го повернулася до трансляції. В інтернет-кафе тиша панувала подібно до того, як це було у другому раунді. Відвідувачі кафе нервували і потемніли за свою улюблену команду. Вони не були схожі на Чень Ґо. Вона чула пояснення Е - Сю і зробила висновки. Але вони все ще сподівалися, що Велична Ера повернеться до гри і переверне її на свою користь.

На жаль, вони не мали надії на майбутнє. Під гучним криком Пан Ліна Танцюючий дощ стала першим переможеним персонажем прекрасної Ери. Хоча Су Мученг могла помінятися місцями з шостим запасним гравцем, зробити це можна було лише в певній частині. Під постійним тиском Вбивці Сцени Су Мученг не змогла цього зробити.

Після того як дощ був убитий, шостий гравець - вправної Ери автоматично перемістився на поле бою. Він знав, що командна ситуація була далеко не райдужною, тому відразу ж кинув у напрямку своїх союзників, щоб спробувати їх врятувати.

Пан Линь ні на секунду не замовк. Бачачи, що на полі бою з'явився шестий гравець красивої Ери, він відразу ж заявив:

— Добре! Шостий гравець - це Ручна Ера. Так, що прийшов гравець... це Хе Мін і його персонаж Безжальний Маг, Елементаліст. Тренер Лі як ти думаєш, Хе Мін зможе змінити ситуацію на користь своєї команди?

— Так, шості гравці часто змінюють хід гри. Але Ера не помітили в частих замінах. Хе Мін автоматично було пересунуто на поле. Очевидно, це не входило у їхні плани. На додаток до всього 301 команда явно була готова до такого повороту подій. Хе Мін не належить до топового рівня про-ігроків. Його безжалісний Маг також не є персонажем божественного рівня. Я боюся, що він навряд чи зможе перевернути ситуацію на свою користь, — сказав Лі Боу.

— Як ти думаєш, що тоді йому варто робити? — запитав Пан Линь.

- Йому потрібно скоординувати свої дії з командою. Це перше, на чому він повинен зосередитися, — відповів Лі Бой.

- Здається, команда чудової Ери трохи дезорганізована. Також я не можу сказати, чи в них чіткий план дій, — сказав пан Лін.

- Головна небезпека все ще походить від Сун Сяна. Його минуле уявлення було трохи лякаючим. Здається, що він знаходиться на іншому рівні. Це також підтверджує моє попереднє твердження. Сун Сян недавно приєднався до клубу чудової Ери. Він ще не повністю спрацював з командою! — Лі бо продемонстрував один із своїх великих улов: Замаскований заміну. Пам'ятаючи про невелику кількість часу, щоб ознаменувати персонажа, він відповідав на попереднє питання. Це також виставляли його у найкращому світлі.

Ніхто б не міг сказати, чи Пан Лінь знав про хитрість Лія. У всякому разі, він завжди прислухався до його думки.

У той же час Чень Ґо здивовано розвернулась до неї Сю. Те, що щойно сказав шанований гість, повторювало його попередні слова. Тим не менш, були деякі відмінності. Почесний гість говорив, що команда прекрасної Ери не могла показати свою кращу гру через те, як вони ще не приірлися один одному. З іншого боку, Е Сю говорив, що 301 команда спеціально розставляє пастки на їхньому шляху.

— Добре! Давайте подивимося, чи змінить ситуацію вихід Хе Міна. Пан Лінь продовжував коментувати матч. Чень Го більше нічого не питала. Хоча її ідола Су Мученґа вже вибувала з гри, вона все ще сподівалася на новоутвореного Хе Міна.

- Вперед, вперед! — Відвідувачі кафе у своїх думках підтримували Хе Міна. Вони не почали скандувати це, немов боячись, що він відведе їх.

У щасливому інтернет-кафе був чутний лише звук трансляції. Після того як Хе Мін вийшов на поле, він одразу почав каструвати закляття, навчений гірким досвідом Су Мученг. Це трохи ускладнило ситуацію Убійці Сцени. Все ж він мав підійти до противника, щоб реалізувати можливості свого класу. Елементаліст використовував усі свої здібності, щоб запобігти цьому. Підтримуючи такий високий темп бою, він нарешті зустрівся з гравцями своєї команди.

Тренер Лі помітив високий рівень гри Хе Міна. Коли відвідувачі інтернет-кафе почули це, їхні серця знову наповнилися надією.

Коли безсердечний Маг приєднався до гравців своєї команди, несподівано стався вибух.

Трансляція почала згасати разом з усіма включеними комп'ютерами. До того ж деякі лампочки, що працюють до цього часу, погасли. Все інтернет-кафе раптово занурилося в темряву.

Почулись гнівні викрики! Обурені гравці просто вибухнули від обурення. Багато відвідувачів почали ставити у темряву запитання:

— Менеджер! Що за фігня відбувається?

Посеред обурених криків почали запалюватися вогні аварійного освітлення. Після цього до багатьох дійшло: у всьому кафе не було світла.

- Як таке могло статися? — Чень Ґо попрямувала до виходу з кафе. На вулиці яскраво горіли ліхтарі.

Деякі відвідувачі терпеливо чекали. Інші дуже цікавилися тим, що сталося. Хтось навіть покинув інтернет-кафе.

- Малюк Лі, перевір, чи все нормально з пакетником! — Чень Ґо отдала команду менеджеру кафе. У цей момент відвідувачі другого поверху почали спускатися вниз, щоб зрозуміти, що відбувається.

Малюк Лі швидко повернулася, і з пакетником все було нормально. Вона не знала, в чому була проблема.

Чень Го більше нічого не могла зробити. Вона лише хотіла чекати на працівника ремонтної служби. Після того як відвідувачі дізналися про це, вони відразу попрямували до зупинки реєстрації і залишали кафе.

— У кафе немає електрики, як вони збираються платити? — Е Сю був підсумований живою хвилею до зупинки реєстрації. Після того як натовп ламнувся з нею, він звернувся до Чень Ґо.

- Вручну, як же ще? — Чень Ґо була в подібній ситуації, а також захопила з собою натовп. Коли вона відповіла на це, то повернулася в напрямку відвідувачів і підвищила голос:

— Не толпитесь! Будуйтеся в чергу.

Відвідувач позаду Чен Ґо дізнався про неї, і з жалем сказав:

- Я нічого не можу вдіяти, леді Босс. Я навіть не можу зрушитися, самі подивіться.

- Якщо ти ще раз на мене обпряжешся, я вб'ю тебе! — Погрожують слова Чень Ґо.

Цей хлопець опинився в скрутному становищі. Він насправді не був приєднаний до Чень Ґо. Після її погрози він сам повинен був стримувати напор людей позаду себе. Від докладених зусиль крапельки поту виступили на його лобі, він нічого не міг вдіяти, йому залишалося тільки мовчки терпіти. На щастя, ще не настала нічна перемінь, тому в кафе зібралося найбільше працівників. Вони допомагали відвідувачам швидше платити.

Чень Ґо хотіла прослизнути через натовп, щоб пройтися за стійку реєстрацію. З іншого боку, Е Сю також затиснуто натовпом. Насилу він зміг звільнити одну руку. І що б ви думали, в ній було? Цигарка!

- Ти збираєшся курити в такий час! - Побачивши, як Е Су поклав сигарету в рот, Чен Ґо розлютилася! Про що він тільки думав?

— Що мені ще робити? — Сю сказав. Побачивши, що не може запалити сигарету, він звернувся до маленької сестрички за стійкою реєстрацією:

— Иди сюда. Допоможи своєму братикові закурити.

- Не слухай його! — вигукнула Чень Ґо.

Звичайно, маленька сестріка послухалась своєї начальниці й не звернула уваги на неї Сю. Однак, зустрівши добру людину в натовпі, він сказав до неї Сю:

— Братец, у мене є запальничка.

— Дякую, дякую! — Е Сю взяв запальничку і закурив сигарету. Зробивши затяжку, він подивився на Чень Го. Її обличчя налилося кров'ю. Поки ця щаслива тварина курила, її зажали з усіх боків і погрожували перетворити на тонкий млинець.

На щастя, її черга швидко просувалася. Чень Ґо змогла пробратися за стійку реєстрацію, дозволивши собі нарешті зітхнувнути повним грудьми. Завдяки статусу працівника кафе Е Сю пішов за нею. Він більше нічого не робив. Просто стояв там і мовчки курив.

Руки Чень Ґо були зайняті. Вона разом з іншими співробітниками приймала оплату відвідувачів. Побачивши, що цей хлопець зручно влаштувався, покурюючи цигарку, вона відразу ж звернулася до нього:

— Треба подзвонити в ремонтну службу і зробити заявку.

— Номер? — запитав Е Сю.

— Сам розберешся. - Чень Ґо дістала мобільник.

Вона взяла телефон і відкрив список контактів. Ремонтник 1, ремонтника 2, ремонтук 3, реконструйатор 4...

- Який з ремонтників? — запитав він.

— Четвертий., — відповіла Чень Ґо.

« Босе, ти геній », — з захопленням відповів Е Сю. Найімовірніше, « чотири ремонтники» були номером служби електриків. Він описав цю подію, назвавши адресу кафе і попросив когось поблизу заскочив до них.

Після цього він повідомив Чен Го про виробну заявку. Та в відповідь кивнула і вже нічого не сказала.

Відвідувачі розділилися на кілька таборів. Чула, що вже викликали ремонтну службу, деякі з них вирішили залишитися і почекати деякий час. Однак таких людей було меншість. Більшість відвідувачів швидко виїхала з кафе. Навіть якщо електрики швидко прийдуть, Чен Ґо не знала, скільки часу займе ремонт. Вона махнула рукою, привертаючи увагу персоналу. Чень Ґо попередила їх, що сьогодні вони можуть піти раніше. Невдовзі після цього працівники, які були змушені змінити свою поведінку, щасливо залишили кафе. Їм безумовно пощастило!

З іншого боку, Е Сю виглядав стурбованим. Час від часу він навіть вибігав назовні, з нетерпінням очікуючи ремонту. Хтось спустився зі сходів другого поверху, задаючи питання про те, що сталося.

— Нічого особливого, просто вимкнулося електрика. - По голосу Чен Ґо дізналася того, хто говорив. Це була Танг Ро.

— Ээ? Немає електрики? Це можна виправити? — запитала вона.

- У службі сказали, що відправлять когось неподалік звідси. Однак минуло досить часу, і так ніхто й не з’явився! — Відказала Чень Го.

— Правда? Тоді чому його ще немає? — Танґ Ро попрямувала до дверей на вулицю, зустрівшись з нею Сю, який саме заходив у кафе. Чень Ґо була здивована. Реакція цих двох чоловіків була майже однаковою! Вони так турбувалися про інтернет-кафе. Вона відчула тепло у своєму серці. Після того, як Танґ Ро нікого не побачила, вона звернулася до неї Сю:

— Якщо немає електрики, як ми будемо прокачуватися?

— Верно! — Брови Э Сю нахмурились. — Це дуже важливий момент, мені треба прокачати 25. Босе, чому це паршиве інтернет-кафе вирішило продинати нас в такий вирішальний момент?

— Так, ви обидва, а ну пішли спати в свої кімнати! — Чень Ґо в люті топнула ногою.

Глава 95. Несподівані відвідини

— Я щойно встала. Чому мені потрібно знову йти спати? — запитала Танг Ро.

— Я теж дуже добре почуваюся, — додав Е Сю.

— У скільки ти встав? — запитала його Танг Ро.

— В вісім!

Двоє переходили через те, що не звертали уваги на Чень Ґо, і це змусило її до ще більшого гніву. У цей момент двері інтернет-кафе відкрилися, після чого увійшов чоловік в характерній спецодеді:

- Хлопці, це ви тут без світла залишилися?

Е Сю і Танг Ро були в захваті. Вони привітно зустріли чоловіка, який казав:

це ми, дядьку. Нарешті ви прибули.

- Що сталося? — Він запитав, тримаючи в руках ящик з інструментами.

— Загалом, розберетеся самі! — Чень Го втомилася від виводок цих двох.

Коли вона збиралася піднятися по сходах, її догнав питання Е Сю:

— Босс, нам же доведеться розплачуватися, вірно?

Почувши це, Чень Ґо запнулася на сходинці і в результаті мало не впала. Через деякий час Чень Ґо почала себе звинувачувати, а потім відповіла:

- Можеш взяти з каси.

Її та Танґ Ро відразу перетворили на вірних собачок. Вони всюди йшли за ремонтним персоналом, тримаючи чай або воду, якщо йому заманеться пити. Обстеживши кафе, "дияшка" нарешті знайшов проблему. Але його обличчя не було добрим. Проблем не можна було так просто вирішити, тому електрик вже думав йти геть.

- Що там? — запитав Е Сю.

ніж я думав. Сьогодні вже надто пізно, так що я повернуся завтра вранці! — Сказавши це, працівник зібрав інструменти і зібрався йти.

Е Сю почав панікувати. Він уже зібрався задобрити його сигаретою, як раптом почув фразу « так не піде» яка перервала його намір. У цей вирішальний момент Танґ Ро показала свою справжню силу. Вона почала лагідно просити дядька допомогти їм. Після кількох слів, його захист був зламаний. Здавалося, його IQ різко впав. Його руки здійснили рух, ніби він втирав слину з рота. Тримаючи ящик з інструментами, він розгорнувся в зворотній бік без коливань кажучи:

— Просто дивись!

У захопленні Е Сю підняв великий палець в сторону Танг Ро. Та повернула йому усмішку. Таким чином, двоє стали професійними асистентами електрика. Один з них світив ліхтарем, тоді як інший тримав ящик із інструментами. Протягом усього цього часу дядьок не заморозився, пояснюючи причину поломки. Вони не знали, про що він говорив. Тому при кожній нагоді використовували слова: « Гаразд. Да. Звичайно.

Електрик виявився доброю і щирою людиною. Спочатку, коли він казав, що проблема була складною, це насправді було так. Забралося багато часу, щоб виправити цю проблему. Тому відвідувачі, які чекають на те, що все швидко одужає, також покинули інтернет-кафе. Час минув. Е Сю і Танг Ро все більше впадали у розпач. Було вже 11 годин. Ремонт тривав дві години, і йому не було видно кінця.

- Купимо щось перекусити і відпочинемо трохи! — заявила Танг Ро. Це вона просила дядька залишитися, тому відчувала вину. Танг Ро вирішила, що принаймні повинна його пригостити.

— Окей, я схожу, — кивнув Е Сю. Він потер голову, і тоді запитав: « Мені взяти гроші з касового апарату? »

Танг Ро доторкнулася до неї Сю. Той у свою чергу спокійно кивнув і пішов до сусіднього ресторанника. Повернувшись додому, він покликав дядька перекусити. Той дійсно видужав, тому не відмовився.

— Скільки грошей? — запитала Танг Ро.

- Що?

— Еда, — відповіла вона.

— 86. Ти ще не вечеряла, вірно? — запитав Е Сю.

— Угу... 86, у мене є тільки 43. Я буду тобі винна! — сказала Танг Ро.

— Не варто! — Усміхнувся Е Сю. Сетриця виглядала дуже серйозною. Вона хотіла виплатити борги.

— Якщо ти наполягаєш, я не буду заперечувати, - поверну посмішку Танґ Ро.

— Давай ешь! — Э Сю не заперечував. Він повернувся до електрика. - Дядюшка, дякую, що увійшли в наше становище. Скільки часу ще знадобиться?

— Не дуже багато. Близько півгодини! — Він відповів.

Двох випустили зітхання полегшення. Нарешті з'явився світло в кінці тунелю.

Йому не потрібно було півгодини. Через двадцять хвилин все було готово. Нарешті інтернет-кафе наповнився світлом. Рахунок було сплачено за рахунок кафе.

Після того як ремонтник пішов, в кафе залишилися тільки Танґ Ро з Е Сю. Час перевалило за північ. У неї було мало досвіду, тому він запитав Танґ Ро:

- Відвідувачі ще прийдуть?

— Без понятия. Просто будьмо уважними! — Танг Ро почала вимикати непотрібне світло. У цей час Е Сю сидів за стійкою реєстрацію і вже входив комп’ютер.

— Мабуть, я приєднаюся до тебе! — Танг Ро готова активувати серверний комп'ютер. Якщо з’ являться гості, серверний комп'ютер має бути увімкнено. Електрики з’явилися зовсім недавно, тому вона не знала, чи хтось прийде найближчим часом. Отже, найкращим вирішенням було використання комп’ ютера серверу.

- Ти не будеш проти, якщо я закурю? — Чесно запитав її Е Сю.

— Ні, — відповіла Танґ Ро.

« Це добре, — полегшено зітхнув він.

- Тобі чаю зробити? — Танґ Ро тримала в руках чашку, щоб зробити собі чаю.

— Дякую, не відмовлюся, — відповів він.

— Твоя кружка?

Як же він міг мати власну кружечку? В результаті, Танґ Ро дістала пляшку « Мастера здоров'я зеленого чаю» і передала її E Сю:

— Я угощаю.

У неї не було слів.

Більшість світла в інтернет-кафі було вимкнено. На такому величезному просторі було освітлено лише маленьку п'яту світла за стійку реєстрацію. Він виглядав, як маленький острів. Танг Ро більше нічого не сказала. Вона дістала карту аккаунта, бажаючи зайти в гру. Входячи в гру, вона направила свою мглу до входу у Кладбіще Скелетів. З іншого боку, її Су спершу відвідав офіційний веб - сайт Професійного Альянса Слави.

Вони програли!

Як і очікувалося, команда чудової Ери програла змагання. У результаті, за всю зустріч команда чудової Ери отримала 3 очки, в той час як Команда 301 Градуса цілих 7 балів.

В результаті після 20 раунду ліги, місце в турнірній таблиці команди ПРЕСКЕЇ зовсім не змінилося. Вони все ще були другим з кінця. Але після цього раунду надія знову оселилася в серцях фанатів. Все тому, що Сун Сян зміг самотужки перемогти трьох гравців у груповому змаганні. Щодо виграшу в командному змаганні, то всі списували його на те, що Сун Сян недавно приєднався до команди і ще не встиг притертися.

Зрештою, минуло трохи часу, а від Сун Сяна вже багато очікували. Деякі фани вже підрахували кількість очок, необхідних команді прекрасної Ери, щоб увійти в вісімку найкращих команд. Вони підрахували, що команда чудової Ери все ще могла зайняти 7-8 місця. У теорії це було можливо. Але, як показала практика, досягти такого результату буде неймовірно важко. Вони дуже слабо виступили на початку сезону. Серед коментарів було чимало скарг щодо попереднього капітана команди Е Цю.

Вона закрила сторінку з турнірною таблицею і негайно увійшов в гру. Після цього він відразу отримав вітання від Сьомого поля:

— Може брат експерт хоче піти з нами в підземелля?

Її Су подивився на рівень м'якої Мгли Танґ Ро. Вона була майже дев'ятнадцятою. Так, сьогодні вночі Танг Ро досягне двадцятого. Він мав обмежену кількість входів у Ледяне Підземелля. Він відчував, що повинен залишити кілька заходів, щоб незабаром ознайомити Танг Ро з новим для неї підземеллям. Зрештою він відповів сьомому Полю:

— Давайте сходимо трохи пізніше! Поки що покаємося на звичайних монстрах. У мене є подруга. Пізніше я хочу взяти її з собою в підземелля.

— Ясно, — очевидно, не заперечував Сьоме Поле. — Тоді ми знову підемо до Могильника?

— Ага. Ти сьогодні один в грі? — Потік і Хмарний Закат не були у списку друзів Е Сю, тому він не знав, чи вони були в грі.

— Ще Спящий місяць! — Відказав Сьоме Поле.

— Тоді підемо разом!

— Парная Буллока с тобою? - Список друзів Е Сю показував, що він був у грі.

— Нет. Він більше не гойдається, замість цього він пішов на Арену.

Тоді як вона читала відповідь Сімох Поля, йому прийшло повідомлення від Булички:

— Бог! Коли ми підемо в підземелля?

— Скоро. Продовжуй тренувати свої навички на Арені! Як у тебе там справи? — запитав Е Сю.

У відповідь Парна Буляка відіслав нерозумно посміхаючись. Схоже, у нього все було добре. Вона не була здивована. З його високою швидкістю рук, Буллока легко міг стати чемпіоном серед новачків. Як експерти, запитайте ви? Лазуровий Потік? Порно подоріжника? Холодна ніч? Всі вони швидко прокачували рівні. Вони не мали часу витрачати час на Арену.

Після возз’єднання група у складі Мертвого Лорда, який спить місяць і Сьомий Поль почали прокачку в Могильнику. Вони не говорили мовчки вбивати монстрів. Танґ Ро, яка сама проходила підземелля, також мовчала. Інтернет-кафе занурилося в тишу. Можна було чути лише механічні звуки ударів по клавішах або клацання мишей. Подібна атмосфера існувала приблизно годину. Несподівано почали діяти кроки. Хлопці підняли свої голови до входу в інтернет-кафе. Було дві години ночі, і в такий час у них з'явився несподіваний відвідувач.

Людина, яка заглянула в інтернет-кафе з подивом обернувся, кажучи комусь позаду себе:

— Брат Хао, інтернет-кафе порожній!

Тим часом троє людей увійшли в кафе. Перша людина, яка ввійшла, вже підійшла до зупинки реєстрації і запитала:

- Хлопці, ви відкриті?

Якщо гості були в кафе, їх треба було ослужити! Танг Ґо проігнорувала це питання. Вона прийшла сюди спеціально, щоб пограти. Зараз була не її зміна. Тому вона мала обслуговувати відвідувачів.

Той, у свою чергу, негайно припинив грати. Він запалив світло і звернувся до відвідувача:

- Скільки вас чоловік?

Він підняв голову, витріщившись на чотирьох людей. Її це дуже вразило. Він впізнав їх.

Хлопця, який з ним розмовляв, звали Чен Ехуй. У "Славі" він був лідером гільдії прекрасної Дінастії.

Його звали Лі Хао, Ван Цзе та Фан Фєн Ран. Вони всі були професійними гравцями команди чудової Ери. Обличчя чотирьох були червоними, і здавалося, що вони трохи підпили. Через незручне розташування вони не могли побачити Е Сю, тому що того закривав комп'ютер. Однак вони могли бачити Танґ Ро. Їхні очі загорілися.

Коли одна четверта підійшла ближче, вона продовжувала спокійно сидіти за комп’ютером. Лі Хао трохи перегнувся через стійку реєстрацію, заглядаючи в монітор Танг Ро. Він розсміявся і звернувся до неї:

— Сестерка, ти граєш у "Славу"?

Танг Ро мілином поглянула на нього. Він виглядав так, ніби намагався привернути її увагу. Тим часом він продовжив, наче нічого не сталося:

- Ти дуже добре граєш!

— Дякую, — відповіла Танґ Ро ввічливо. Після чого повернулася до гри.

Лі Хао був збитий з пантелику! Якщо вона грала в "Салаву", то не могла його впізнати! Він був великим і дуже відомим професійним гравцем! Між ними була така коротка відстань, світло теж падав нормально... Може це через те, що сьогодні його зачіска трохи відрізнялася від звичайної? Він був надзвичайно спантеличений. Хлопці, які прийшли з ним двічі б'ють його за одяг. Він розвернувся до них і побачив, що ті виглядали дуже незручно. Їх спантеличений погляд був спрямований кудись в сторону. Лі Хао озирнувся. В їхньому напрямку направлялися Е Сю з сигаретою в роті.

— Ви будете робити замовлення? — звернувся він до них.

Глава 96. Бо ти зробив помилки.

Лі Хао був здивований. Він виглядав так, ніби не міг повірити тому, що бачив. Через деякий час він зміг оправитися від шоку, після чого з ухмилкою сказав:

- Який збіг. Це брат Е. Брат, ты... менеджер в інтернет-кафе? — Було сказано на 30 відсотків з подивом і 70% сміху.

— Ага! — розсміявся Э Сю.

- Оу-о, як же так? Це важко? Скільки ти отримуєш на місяць? — Питав Лі Хао, як якби він по-справжньому дбав про Е Сю.

— 1800! — Відказав Е Сю. Більшість персоналу Інтернету отримувала 1500 юаней, які входили до життя і харчування. Для неї Сю, який вважався новачком, це була досить хороша зарплата. Чень Ґо накинула йому 300 юаней, тому що він працював за нічними змінами.

- Вау! — Винятковно здивувався Лі Хао. — 1800! Чи це занадто мало? Тобі вистачає цього на покупки цигарок? Якщо ні, то не будьте занадто ввічливими. Приходь приглянути за нашими братами. Ми все одно недалеко звідси. Тобі лише потрібно перетнути вулицю і трохи пройтися, вірно? — Да.

— Добре! — Як нічого не бувало відповів Е Сю. З іншого боку Танґ Ро розуміла, що це була незвичайна розмова. Дещо приховувалося у показній доброті цього відвідувача. Вона звернулася до неї:

- Ваші друзі?

Коли він вже зібрався відповісти, його випередив Лі Хао:

— Эй! Не лести нам! Як ми можемо бути друзями брата Е? Ми всього лише його ослуга.

Вона все ще мовчала. Його погляд був спрямований прямо на Лі Хао.

Той відступив на крок, вказуючи на особу перебільшену тривогу:

— Воу! Який погляд! Я його впізнаю! Хлопці, ви знали? Одного разу брат Е подивився на мене таким поглядом, це означало, що він хотів навчити мене! Ох, нет-нет-не!

У цей момент лідер чарівної Дінастія Чен Ехуй не міг упустити можливості підтримати ідею товариша:

- Брат Хао, але він вже не може тебе навчати.

— Верно! — З перебільшеним виразом відповів той. — Як же я міг забути. Ти більше не капітан команди! Ох, ні, що ж тепер ти будеш робити? Брате Е, ти точно хочеш щось мені сказати так? Але, який жаль! Тепер мені вже не потрібно вислуховувати твої настанови. ХА-ХАХA-ШО.

- Пане, чи не забагато вип'єте? — Танг Ро продемонструвала свій рідкісний невежливий тон.

- Красуня, тобі не треба про це турбуватися. Це наша особиста справа. — Лі Хао вже втратив інтерес до Танг Ро.

Її сю розсміявся, після чого вийняв сигарету з рота. Він неквапливо звернувся до Лі Хао:

- Я завжди сварив тебе, бо ти допускав занадто багато помилок. Ти не хотів, щоб я це робив але в свою чергу не докладав нічого для цього, вірно?

Танг Ро видала сливний сміх. Чень Го була права! У неї була чудова можливість виводити людей з себе.

Лі Хао, почувши подібне, дуже розсердився. Його попереднє вальцезмуріння зникло. Сині вени здулись на його лобі. Він розмив шию і звернувся до неї Сю:

- Я нічого не робив? Чи ти не давав мені такої можливості? З першого дня мого приєднання до команди, ти весь час малював мене в бруд обличчям і не давав жодного шансу на відновлення. Я завжди знав, що ти боїшся мене. Ти боявся, що як тільки я вступлю до команди, твоя позиція стане моєю. Але чи ти сподівався, що залишиш мене позаду? Подивися на нас тепер. Я єдиний залишився в команді. Тебе ж вигнали! Тепер я заступник капітана команди, а ти менеджер маленького інтернет-кафе. Зарплата 1800 юаней? Ха-ха-Ха-хо. Весело, це занадто весело! ХА-ХАХA-ШО.

Вона мовчазно дивилася на нього. Він не проколов ні слова. У той час Лі Хао насміхався з нього. Чен Ехуй також усміхався, підтримуючи свого друга. Позаду них стояли Ван Цзе і Фан Фен Ран з незрозумілими виразами облич.

- Ви двоє! — Раптом заговорив Е Сю.

Лі Хао відразу припинив сміятися. Він хотів дізнатися, що ще скаже Е Сю. Той махнув рукою, звертаючись до хлопців позаду Лі Хао:

— Отойди. Я звертаюся до тих двом.

Лі Хао озирнувся. Позаду нього стояли Ван Цзе і Фан Фєн Ран. Звичайно, він не збирався йти геть. У результаті вона просто проігнорувала його, продовжуючи звертатися до хлопців за його спиною:

- Ви обидва погано зіграли сьогодні. Ван Цзе, тебе все ще дуже турбує як ти виглядаєш в бою. Ти робиш надто багато непотрібних дій, через що противник легко може тобі протистояти. Тепер твій суперник може стати для тебе добрим прикладом. Прост і практинний. Якщо ти будеш діяти так, як він, завдяки своїм плавним навичкам і відмінному темпу, то перестанеш програвати кожному зустрічному. Фан Фен Ран, ти був занадто обережним. Ти весь час зважуєш все за і проти. Як профі, ти знаєш, що на такому рівні різниця у швидкості рук і реакції гравців дуже мала. Якщо ти будеш занадто багато думати перед тим, як діяти, твій суперник першим заволодіє ініціативою. Це добре використовувати голову в бою, але у всьому потрібна міра. Іноді потрібно просто покластися на інтуїцію. Інтуїція - це не така даремна річ, як ти думаєш. Це буде хорошим для тебе досвідом.

Під час монологу Е Су хлопці на нього плювалися. Вони не знали, як реагувати на це. Відповісти? Или нет? У результаті двоє стояли з пониніми головами.

— ЭЙ! — застрелився Лі Хао. - Що ти робиш? Ти все ще вважаєш себе капітаном команди? Яке у тебе право навчати моїх напарників? А?

— А тепер о тебе. — Е Сю глянув прямо в очі Лі Хао. - Коли в другому раунді енергія Сан Сяна била з нього ключем, ви це розуміли? Коли він повністю покладався тільки на себе в командному змаганні, ви попередили його? У вас був план, щоб протистояти комбінації Ян Конга і Су Біна?

— Я...

- Я завжди сварився з тобою, бо ти робив помилки. Я не дозволяв тобі піднятися вище, тому що ти не був готовий. Але я мушу визнати. Ти досить здібний. Ти зміг так далеко зайти з твоїми навичками. На жаль, я вже нічого не можу змінити, тому просто продовжуй працювати. Це дуже нелегко. Витримка, тобі знадобиться справжня витримає для цього. Ти зможеш це зробити!

— Та пішов ти...

— Добре, тепер ви можете йти! — Е Сю вирішив відмовити відвідувачам.

- Що ти робиш? Ми прийшли сюди, щоб скористатися комп'ютерами кафе. Ти зобов'язаний нам їх надати! — Вызовил Ли Хао.

Вона згорнула в трубочку газету і підійшов до стіни, на щось указуючи. Але кафе не було освітлено, тому важко було розібрати його.

— Малюк Танг, включи світло, будь ласка, і попросив її Сю.

— Зараз! — Танг Ро. Після того як світло включилося, вона повторила свій жест і вказувала на стіну. Тоді він повернувся в сторону Лі Хао: « Ти бачиш це? » Інтернет-кафе має право не приймати п'яних клієнтів. Мені дуже шкода.

— Ты! - Зревел Лі Хао. Звичайно, вони трохи пили, але все ще були далеко від того, щоб називатися п’яними. Цей хлопець просто скористався ситуацією, щоб видати їх!

Лі Хао вже було зібрався посперечатися з ним, коли Е Сю серйозно сказав:

— Не будьте такими набридливими. Хлопці, ви всі публічні особи. Якщо ви продовжите наполягати, це буде виглядати не краще.

Сказавши це, Е Сю дістав з кишені сигарету і засунув її в рот.

Лі Хао зло витріщився на Е Сю. У результаті, зтиснувши зуби, він процідив:

— Ми йдемо!

— Я не буду вас проводжати. — Э Сю прикурил сигарету. Його очі стежили за хлопцями, що йдуть.

Танг Ро давно припинила грати. Вона тихенько спостерігала за сценою, що розгорнулася. Коли вона побачила, як Су випускає димові клуби, то помітила, що його обличчя повернулося до напівмертвого виразу.

- Хто це був? — запитала вона.

— Колишні колеги, — серйозно відповів вона.

— Професійні гравці "Слави"? — запитала Танг Ро.

— Угу, — відповів вона.

- Вони що, відомі? — запитала Танг Ро.

- Досить знамениті. Через те, що ти не дізналася їх, вони повинні були відчувати себе досить незручно - посміхнувся Е Сю.

« Я нічого не можу вдіяти », — безпорадно відповіла Танґ Ро. — Я знаю лише двох професійних гравців « Слави». Про них часто згадує Чень Ґо. Це Су Мученґ і Е Цю.

— Ха-ха, - розсміявся Е Сю.

— Особливо ця Сученг. Чень Го справді захоплюється нею! У неї навіть є кілька плакатів з нею! — Сказав Танг Ро.

— Оу? Можливо, вона перестала подобатися їй, бо на її стінах більше немає плакатів », — додав Е Сю.

- Ти був у її кімнаті? — Здивовано запитала Танг Ро.

— Угу, одного разу я брав ковдру з її ліжка, - поспішив пояснитися Е Сю, щоб Танґ Ро не подумала, що він робив щось непристойне в кімнаті Чень Го.

Вона знову заснула на дивані? — Ясно запитала Танг Ро.

— Ага, вона часто так робить? — запитав Е Сю.

— Майже щодня. Мабуть, вона теж спить.

— Може, тобі варто піти перевірити? — запитав Е Сю.

- Ти в порядку? — Танг Ро.

— Я? Ти дійсно думаєш, що зі мною щось не так? — У відповідь запитав Е Сю.

- Вони...

— Ха-ха. Це дрібниці. Я можу плавати в шалений шторм! — розсміявся Э Сю.

— Тоді добре. — Сказавши це, Танґ Ро вирушила на другий поверх. Е Сю посміхнувся, дивлячись їй в спину. Ця дівчина мала добре серце. Вона навіть боялася, що він почуватиметься погано, тому вирішила поговорити з ним.

Через короткий час, Танг Ро повернулася.

— Мої здогадки були вірні. Вона знову заснула на дивані.

— Тц-тць, - зітхнув Е Сю. Він вже зосередився на грі.

Танг Ро також продовжувала проходити підземелля. Через деякий час вона несподівано запитала:

- Вони можуть повернутися пізніше?

— Ні, — відповів вона.

- Чому? Я відчуваю, через те що вони тепер знають, що ти працюєш в інтернет-кафі... — Танг Ро не закінчила. Вона знала, що Е Сю бачив справжні наміри цих хлопців. Коли вони побачили Е Сю, то ще більше захотіли зайняти комп'ютери саме цього інтернет-кафе. Вони, безперечно, використовуватимуть будь - які методи, щоб вплинути на його статус працівника кафе.

— Тому що для них це не дуже зручно, — відповів вона.

- Чому це? — Танг Ро все ще не розуміла.

— Подумай про це. Якщо зірка професійного спорту раптом з'явиться в галасливому натовпі, що тоді станеться? — Підказав Е Сю.

— Ох...

- Саме так. Інтернет-кафе - це місце, де збирається багато гравців у "Славу". Якщо ті хлопці раптово з'являться тут, що станеться? Скоріш за все, на них чекає шалений натовп. Для них це ще більш обтяжливо, ніж для мене, — насміхався Е Сю.

— Тепер я поняла. — Танг Ро розуміла, що спочатку четверо вирішили заглянути в кафе чи хтось там був.

— Не турбуйся про це. Поквапся з прокачкою рівня, — сказав вона.

— Я вже двадцятий, — відповіла Танґ Ро.

— Да? — Е Сю обернувся подивитися. М'яка Мела була на 20 рівні.

— Тоді вибери клас, після чого поїдь до Лежаної Ліси, — сказав вона.

Глава 97. Глупак новачок

Завдання на зміну класу було досить складним для початківців. Зазвичай їм потрібно було кілька спроб, щоб успішно виконати це завдання. Однак для Танґ Ро це було плетивом. Вона легко закінчила завдання на зміну класу. Тепер м'яка Мгла офіційно була Бойовим Магом.

- Ти де? — запитала Е Сю.

Той відправив їй координати свого розташування. Він разом з Сімом Полем та Сплячим місяцем уже вирушив до входу в підземний підземелля. Крім того, вона написала листа Парной Булоці, щоб той також підходив до них.

Але Буллока вже скуштував смак перемоги на арені, як якби він був Дугу Кубай. Він не хотів йти в підземелля. Вона не могла нічого зробити з цим нубом (прим. Новицтвом). Неважливо, у що грав цей нуб, він дуже швидко цим захоплювався.

Поки Темний Лорд перебував у дорозі, Е Сю надіслав повідомлення Холодної Ночі, запитуючи в нього чи він дістав якусь інформацію про групу "Володливий Династія".

— Ще ні. Не так просто дізнатися, яке спорядження вони використовували, — відповів холодною Ніч. "Слава" не мала можливості дізнатися інформацію про спорядження інших гравців. Щоб це зробити, ви повинні були добре розбиратися у всіх типах спорядження, щоб візуально його визначити. Холодна ніч дуже серйозно поставився до своєї роботи. Тому він попросив гільдейських фахівців, щоб вони визначили спорядження п’ятьох гравців захопливою Дінастією.

- А як щодо їхніх класів? На той час ти вже повинен був дізнатися їх класи, вірно? — запитав Е Сю. Цю інформацію не важко було знайти.

— Да. Ми вже знаємо їхні класи. Темний Грей - Магічний мечник. Морська Бріз - Снайпер. Спадкоємець - Страйкер, Некуда втекти — відьма. Портмоне — елементаліст, — перелічив холодну ніч.

« Добре, я зрозумів », — відповів вона. Вузьки його губ слягали в висмішку.

Магічний мечник, Снайпер і Страйккер були класами, які зазвичай використовувалися Лі Хао, Ван Цзе та Фан Фен Ран. Коли він побачив цю споруду разом з лідером гільдії Ченом Ехем (прим.: в анлейте Chen Yehui), то вже все зрозумів. Тепер, коли він отримав інформацію про їхні класи, то зрозумів, що рекорд Лежаного Лісу був встановлений професійними гравцями.

Однак ці троє мали справді багато вільного часу. Навіщо було встановлювати рекорд такого низькорівного підземелля, як Ледяна Ліс? Просто по приколу? Е Сю не міг спиратися на цю причину. Якби вони хотіли провести час весело, то пішли б до Небесної Сфери.

Яка ймовірність того, що вони визначили рекорд тільки щоб отримати задоволення від самого факту його встановлення? Якщо це було так, то вона могла тільки покритися фарбою сорому за їхню поведінку. Для того щоб встановити рекорд Льодового лісу на новому сервері, потрібно було бути по - справжньому безсоромними. Це було так само, як гравці NBA. Національна баскетбольна асоціація) прийшла б до старшої школи, щоб показати, хто тут бос.

Але хоч би якими безсоромними були ці результати, багато рекордів на старих серверах було встановлено професійним гравцем. Крім того, найкращі результати було встановлено серед усіх серверів.

Однак такі досягнення не дуже віталися. Крім того, багато гравців були обурені ними. Рекорди, встановлені про-ігроками, на голову переважали рекорди звичайних гравців. Неважливо, наскільки сильно намагалися звичайні гравці, вони не могли перебити рекорди про-ігроків. Вони втратили можливість отримати нагороду за новий рекорд. Звичайно, вони були обурені таким станом речей.

Що сталося з про-ігроками? Вони не змагалися в Альянсі, а просто ходили по серверах хвастощами перед звичайними гравцями?

Форум був наповнений подібними гнівними повідомленнями. Через це, при створенні нових рекордів, про-ігроші намагалися не афішувати свою участь в цьому. Якщо таке трапляється, то їхні кайдани стали предметом повсюдної ненависті. Насправді про-ігроки в більшості своєму не збиралися ні перед ким хвалитися. Вони час від часу грали в гру. Вони навіть не могли подумати, що їхні вчинки будуть такими незадоволеними.

Були навіть прихильники теорії змови. Вони думали, що граючи в ігри, вони наймали про-ігроків, щоб ті встановлювали нові рекорди, аби звичайні гравці більше не могли очікувати нагороди.

Ігрова компанія все одно залишалася під прицілом, навіть якщо була не причетна до цього. Коли це викликало в людей обурення, представники компанії навіть мусили виправдовуватися перед ними. У результаті їхні стосунки з Професійним Альянсом почали псуватися. Тим часом довелося пообіцяти, що професійні гравці більше не будуть займатися такими речами. Однак обіцянка не була просто обіцянкою. Ніхто не звернув на нього особливої уваги. Врешті-решт, все залежало від самого проігроча. Говорячи начистоту, більша частина про-ігроків не була зацікавлена в встановлення нових рекордів. У результаті такі випадки стали рідкістю. Зрештою, якщо рекорди будуть встановлені профі, тоді мільйони гравців почнуть ненавидіти їх. Вони не хотіли мати таких стосунків.

Тому вона не задумувалась над можливими причинами утворення Лежаного Лісу трьома прогряками. Побачивши їх разом з Чен Ехем, він подумав: « Мабуть, вони просто грали у своє задоволення ». Для цього нерівні підземелля були доброю метою. Незважаючи на те що це було ганебно для них, то мало хто звертав увагу на такі низькорівні підземелля.

- Ти ще не прийшла? — Е Сю повернув голову, звертаючись до Танг Ро. Його група вже досягла входу в підземелля. На даний момент вони чекали прибуття Танг Ро і Парної Булочки.

— Ще в дорозі, — відповіла Танґ Ро.

- Ти хоч знаєш куди йти? « Танґ Ро була новачкою, — каже вона. — Вона переживала, що не знайде доріг ».

— Я знаю! — Вона відповіла.

Нарешті п'ятеро гравців зустрілися. Коли хлопці побачать, що персонаж жіночої статі, вони б намагалися її перевірити. Але, знаючи, що її покликав брат експерт, Сьоме Поле стримав себе. Навпаки, цей старий місяць зарозуміло заявив, що такі перевірки були вищі за його. Лише ця маленька кулька, тупий новачок, підбіг до м’якої Мгли:

— Привіт, красуня, — заявив він.

До 20 рівня Танг Ро прокачалася поодинці. Раніше, коли вона грала на персонажі Чень Ґо, то ніколи ні з ким не спілкувалася. Це був її перший досвід у використанні голосової системи "Слави". Після недовгого мовчання вона раптом почала сміятися.

- З чого ти смієшся? — запитав у неї Е Сю.

- Так, як ти спілкуєшся. Це виглядає дуже безглуздо! — Танг Ро.

Побачивши, як Парна Буляка стрибає навколо її персонажа, говорячи різні привітання, вона вже не могла контролювати свій сміх. Уперше вона почала вагатися перед вибором цих двох чоловіків. Побити рекорд професійних гравців буде дуже не просто...

- Як мені почати говорити? — запитала у нього Танг Ро.

— Оу? Чи не вмикайте розмовний параметр? — Е Сю почав навчати її, як це зробити.

Після цього Танґ Ро декілька разів кашляла і привітала гравців. Потім вона знову почала сміятися.

- Що смішного... — Е Сю ніяк не міг її зрозуміти.

— Я не знаю! — Танґ Ро, продовжуючи сміятися.

У грі Парна Буляка був по-справжньому схвильований:

— Вау, вона насправді красуня! Навіть її голос звучить красиво. Брателло Поле, маленький місяць, ви чули це?

— МАЛЕНЬКИЙ У ТЕБЯ В ШТАНАХ! — Спальний місяць сильно вигукнув. Що за морок! Як хтось, з ким він тільки що зустрівся, міг знати його таємне прізвисько? Напевно якийсь виродок сказав йому про це, вірно? Прісний місяць почав будувати теорії. Він не знав, що коли його немає поруч, вони завжди називали його Малим місяцем. Звичайно, в обличчя його все ще називали Сплячим, але цей дурний новачок не зміг утримати язик за зубами. Що з нього було взяти! Нуб, він і в Африці нуБ!

заспокойся. Давайте створимо групу! М'яка Мгла ще не була в цьому підземеллі. Тому прошу про допомогу, — сказав вона.

— Красуня, у тебе гарне ім'я.

— Дякую, — ввічливо відповіла Танґ Ро.

— Красуня, ти хто за знаком зодіаку? — Я продовжував домагатись Булока.

— Овен, — відповіла Танґ Ро.

— Кх-кх! - Закаштувався Е Сю.

- Красуня, ти можеш вгадати мій знак? — запропонував ему Булока.

— Я не знаю! — Танг Ро.

- Кх-кх! Гей, ви двоє, ми взагалі в підземеллі зібралися! — Э Сю не міг більше цього винести.

Але чи міг Булоч заспокоїтись, увійшовши у підземний підземелля? Звичайно, що ні! Він продовжив діставати м'яку Мглу:

— Красуня, будь обережною. Це підземелля дуже небезпечно. Стій позаду мене! До речі, ти знала, коли я вперше увійшов сюди...

— Буллока, Булинка! — Е Сю відчував, як його IQ швидко почав знижуватися. — Ти можеш спілкуватися, коли буде вільний час! Я відправляюсь збирати монстрів, м'яка Мгла, йди за мною.

— Окей. — Танг Ро відправила свого персонажа слідом Марченому Лорду.

Коли він дістав свій Зонт тисячі ймовірностей, той вже перебував у формі бойового списа. Воно було того ж типу, що й спис Танґ Ро.

- Дивись, монстри в цьому підземеллі... - Казав Е Сю, одночасно збираючи монстрів. Він збирав монстрів різних типів, паралельно пояснюючи Танг Ро все тонкості такої процедури.

Тим часом Булочці стало дуже самотньо. Він продовжував стрибати, тепер уже навколо Седьмого Поля і Спячого місяця, домагаючись у них:

- Хлопці, а ви можете відгадати, який у мене знак зодіаку?

— Иди в ж*пу! — Казали йому.

Буллока помрiв. Він відійшов в сторону, почав черствіти кола на землі. Він відчував, що вродлива дівчина була набагато ввічливою і доброю, ніж ці грубі.

У цей час Спальний місяць і Сьоме Поло спостерігали, як Марний Лорд збирає монстрів. Чим більше вони дивилися, тим нижче опускалася їхні щелепи. Це було не через брата експерта. Вони вже звикли до його навичок. Це було через дівчину, яку привів брат експерт. Після того як він усе пояснив, вона почала особисто збирати монстрів. Починаючи від позиціонування, закінчуючи атакою і уворотами, як вона могла бути новаком в цьому підземеллі?

- Хто вона така? — бормотів Седьме Поле. Спостерігаючи за здібностями таких гравців, як гравці середнього рангу, вони могли лише заздрити! Навіть цей новачок Хуліган, який малював коло на землі... Після того, як Марковий Лорд трохи навчив його, став набагато краще грати. А його швидкість рук набагато перевищувала їх власну.

Тоді як серце Седьмого Поля розривалося на шматки, брат експерт разом з недавно приєднаною дівчиною привели кілька монстрів. Е Сю не наважувався приводити занадто багато, використовуючи стратегію однієї хвилі. Але він привів набагато більше монстрів, ніж це було при звичайних проходах.

Сьомий Пол та інші відразу вирушили допомагати їм. У цей час Е Сю почав детально пояснювати Булку і Танґ Ро. Чула це, Спячий місяць був збитий з пантелику. Він звернувся до Сьомого поля:

— Чому він так багато спілкується з ними?

Почувши це, Сімома Поле відчув біль у його серці ще раз:

- Вони збираються встановити новий рекорд Лежаного лісу на 25 рівнях!

- Разом з нами? — Питав Спящий місяць.

— Ні, тільки ці троє, — відповів Сьоме Поле.

— Трое? Це неможливо, так? — Прісний місяць був приголомшений.

Сьоме Поло було безпорадним. Цей хлопець насправді вмів доставляти неприємності! Тому він міг лише терпеливо пояснити:

— Здається, що брат експерт готує Булочку і цю дівчину для встановлення рекорду. Я не знаю, кого він ще візьме з собою.

Глава 98 Божевільне навчання

Протягом місяця я почувався пригніченим. Це означало, що він не мав достатньо навичок. Він не хотів цього визнавати, але бачивши гру Маркового Лорда, м'якої Мгли і Булучки, він не міг не визнати, що вони переважали його на цілу голову.

Їхні відточені рухи і швидке використання навичок показували, наскільки вони рухаються. Було важко помітити різницю в мікроуправленні. І той факт, що він міг це помітити, говорив йому про багато чого.

Тоді як Сьоме Поле і Сплячий місяць воювали з монстрами, їхні серця розривалися на частини. Тим часом Е Сю продовжував навчати двох гравців. Прісний місяць теж хотів мати щось для себе, але його клас для цього не підходив. Темний Лорд навчив їх тонкощів гри за Хулігана і Боївого Маґа. Напряму попросити Маркового Лорда навчити його? Краще померти. У результаті, він придумав компромісне рішення: він повинен буде більше спілкуватися з Хмарним Закатом. Цей хлопець також був майстерем Меча.

Роздумуючи таким чином, він раптом почув, як до нього звертається Марчний Лорд:

— Маленький місяць, чим ти зайнятий?

Протягом місяця я озирнувся і почав пітніти. Витаючи в хмарах, він уже встиг убити свою ціль. І зараз він просто стояв на місці, нічого не роблячи!

Вдаючи, що нічого не сталося, він негайно повернувся в битву. Раптом він почув, як нова дівчина запитала:

— Так все настільки просто?

— Коли прийде час, ми зберемо набагато більше монстрів. На даний момент ти просто знайомишся з підземеллям. Позиція кожного монстра, способи їх атаки, швидкість пересування - ти повинна звертати увагу на всі ці деталі. Парна Буляка, тебе це теж стосується, — сказав Е Сю.

— Чому нам потрібно настільки заморочуватися? - Буллока, не напружуючись і вбивав гоблінів, тому не вважав за потрібне сприймати такі речі занадто серйозно.

— Іноді фінальний рекорд перевищує попередній на лічені секунди. Ці секунди складаються з багатьох подібних дрібниць, — докладно пояснив вона.

- Ти хочеш сказати, що я недостатньо хороший? — запитав Парна Булока.

— Недостатньо. Але сьогодні будеш! У цьому проходженні я дам тобі зразкові пояснення. Потім повернися на Арену і продовжуй відточувати навички. Прибережи поки що свій досвід. Почекай, поки я не знайду ще пару людей, після чого ми по-справжньому потренуємось - попередив його Е Сю.

Це було тому, що Парна Булька поводився як дитина. Такі люди не були стабільними. Найкращим виходом було провести якомога більше часу в практиці.

На щастя, Булока також цікавився у боях на Арені. Почувши, що йому більше не потрібно буде проходити підземелля, він повеселів.

І Сю продовжив проходження. Через деякий час він раптово запитав:

- До речі, скільки очок ти набив на Арені?

— 98 очок, — гордо відповів Парна Булька. На Арені він брав участь у дуелях сам на один. Кожна перемога приносила йому одне око, і таким чином він виграв 98 противників.

— Не марнуй випадково нагромаджені окуляри. Почекай, поки накопичиться 250 очок, і після цього купи фолетову зброю на 25 відсотків », — сказав Е Сю.

Вірування на Арені було наче професійний чемпіон. Було кілька видів матчів, які могли бути зіграні. Наприклад, бій один на одного приносив переможцю одну річ. Групові змагання на вибування приносили два очки за кожного члена групи, який залишився живим. Командні змагання Арені трохи відрізнялися від спортивних змагань професійної ліги. Можна було битися 2 на 3, 3 і 5 з однією заміною, як у професійних іграх.

Зароблені окуляри можна було витрачати на придбання екіпіровки. На 50, 60 і 70 рівнях можна було придбати оранжеве спорядження.

Оранжеве спорядження 50 рівня коштувало 8000 очок. 60 рівня - 10 000 очок. 70 рівня - 12 000 очок.

Помаранчеве спорядження не мало бути лише наполегливим. Тому що, починаючи з 50-го рівня, гравці втрачали окуляри за свої програші. Отже, гравці, відсоток виграшу яких становить менше 50% не могли залишатися в плюсі.

Однак був ще один спосіб заробити гроші — азартні ставки.

Гравці могли ставити окуляри, ігрову валюту і навіть своє спорядження.

Що найцікавіше, не було межі за ставками. Спочатку, якщо гравець відкриває ставку в 1000 балів, значить інший гравець може приєднатися до нього з тими самими 1 000 очок на руках. Крім того, гравці могли торгуватися. Наприклад, якщо гравець відкриває ставку в 1000 балів і його суперник програє, йому доведеться заплатити лише 500 очок. Такі ставки могли робитися доти, доки обидві сторони були готові до цього. Система виступала як посередника, тому будь-які спроби обманути суперника були виключені.

Ті, хто наважувався відкривати азартні ставки, зазвичай мали в рукаві кілька козирів. Однак більшість часу гравці ставили 100 або менше окулярів, оскільки не були на 100% впевнені у своїй перемозі. Звичайно, були відчайдушні гравці, які ставили величезні суми на один матч. Зазвичай такі угоди складалися між запеклими ворогами, які теж розпитували про те, хто з них був кращим. Були й ті, хто зовсім не розумів того, що вони робили. У такій великій грі завжди були люди з азартним складом розуму, вчинки яких не могли зрозуміти звичайними гравцями.

Нещодавно відкрилися Десятий сервер. Враховуючи рівень Парної Булачки, для нього не було різниці в якій грі брати участь. Будь то бої одного рівня або « вільні битви» відкриті для всіх бажаючих. Окрім Піла, на якій не давалися жодних нагород, інші місця Арена були однаковими. Е Сю раптом згадав, що фіолетова зброя 25 рівня, яку можна було отримати за окуляри Арені, була хорошим вибором. Парна Булкуа якраз зацікавилася боями на Арені, а оскільки в нього виходило багато перемог, він міг поцілуватись і отримати його. Це поглибить його персонажа.

— Оу? А це потужна зброя? — Новачки завжди ставлять запитання. Вона терпеливо пояснила йому.

Їхня група продовжувала перебування підземелля. Під час подорожі Е Сю намагався якомога більше пояснити їм. Коли вони досягли боса, у нього з'явилося ще більше можливостей через те, що зі зростанням рівня, поки вони не роблять серйозних помилок, звичайні монстри не становлять для них особливої небезпеки. Однак під час битви з босом багато чого може статися. Таким чином, під час битви з ним Е Сю міг краще все пояснити.

Оскільки Танґ Ро перший раз був у підземеллі Лежаного лісу, вона детально описувала її особливості боса. Незважаючи на те, що Буллока вже кілька разів проходив підземелля, він також уважно слухав. Хто ще, крім Е Сю, зможе все так детально пояснити? Навіть досвідчені ветерани, Седьмей Пол зі Сплячим місяцем, багато разів проводили підземелля і почерпнули для себе кілька нових деталей. Особливо навчання І Сю щодо порядку дій в певних ситуаціях. Вони дізналися багато нового.

В результаті, проходження цього підземелля зайняло 35 хвилин. Все тому, що Е Сю занадто багато говорив.

Після виходу з підземелля рот Е Сю був подібний до пустелі, тому він негайно взяв пляшечку із зеленим чаєм і зробив кілька ковтків. Потім він звернувся до Танг Ро:

- Ну що? Ти все зрозуміла? - Спочатку його урок був призначений для неї.

Танг Ро весело розсміялася:

— Не питай більше. Не питай. Я не знаю.

І Сю переглянув погляд на монітор. Парна Буляка в черговий раз просив її вгадати його знак зодіаку. Чай мало не потек у нього з носа. На щастя, Танґ Ро відразу ж відповіла:

— Це було дуже просто!

— Тоді проходь його поодинці! — Сю сказав.

— Один? — Танг Ро нерозумно на нього втупилася.

- Це не має бути проблемою для тебе. Це ж дуже просто! — Сю сказав.

— Я пройду його спеціально для тебе! — сказала Танг Ро і увійшла в підземелля. Підземелля Лежаного лісу було набагато важчим, ніж підземні землі. Але Танґ Ро була впевнена, що зможе це зробити.

М’якосерда Мелка вийшла з групи, і в підземеллї сама увійшла. Сьоме Поле з іншими застигли в замішанні.

— Братец експерт? — Сьоме поле було збито з пантелику.

« Оу, не звертайте уваги, вона пішла тренуватися », — відповів Е Сю.

— Один? — Сьоме Поле відчув слабкість у ногах. Ці хлопці не були людьми!

— Ха-ха, вона не зможе цього зробити, - відповів Е Сю.

Незважаючи на те, що після того, як Танґ Ро увійшла в підземелля, вона вже не була одним голосовим каналом з хлопцями, але все ще перебувала поруч із Е Сю. Почувши таку заяву, вона повернулася до неї Сю:

- Хто сказав, що я не зможу пройти його?

- Це був я! — засміявся е Сю.

Танг Ро не відповіла. Замість цього вона почала з остервенуванням вбивати монстрів.

— Хлопці, знайдіть когось іншого, я поки що не збираюся ще раз проходити підземелля - звернувся Е Сю до хлопців.

— Оу! — У результаті вони мусили шукати інших людей. Парний Булочок має нову мету: накопичити достатню кількість очки Арені для того, щоб купити зброю. Тому зараз він виглядав дуже схвильований. Булона голосно закричав:

— 250! 250! Мені треба 250 балів! — Таких гравців здивувало те, що вони дивилися на нього. Після цього він вирушив на Арену.

Зацікавлена тінь сумніву відвідала серце Е Сю: « З цим хлопцем все буде добре? »

Новоприбулим не можна було керувати, але він все ще міг навчати сестріку по сусідству. Е Сю рушив свій стілець, поставивши його трохи збоку від стільця Танг Ро. Він повільно пив чай, покурюючи сигарету, і дивився, як вона сама проходить підземелля, очікуючи сприятливого для неї моменту.

Для Танг Ро проходу підземелля Лежаного лісу не було питанням майстерності. Вона вже була досить вправна у використанні навичок Боївого Маґа. Вона почала застосовувати нові навички на 20 відсотків раніше. Тепер вона була повністю поглинута грою. Танг Ро був гладким і простим. Не кожен міг показати, що має такі здібності.

Але прямо перед першим босом, на останній хвилі монстрів, щось пішло не так.

Як тільки вона спровокувала кількох монстрів, її прекрасна гра дала збій. Ліва рука Танґ Ро натиснула декілька клавіш, і це активувало здатність дотику до падаючої квітки. Але м’яка Мґла не реагувала. Після короткого подиву Танґ Ро побачила системне повідомлення — недостатньо манівців.

Вона негайно віддала команду м'якою Мглі випити зілля з травою. Але на це потрібно було деякий час. Зели, які миттєво відновлювали ману, були товаром високої якості. Як же такі товари могли мати продавці в ранньому селі? Очевидно, що її зілля було низькою і йому потрібен був час на відновлення. Зазвичай цей час становив десять секунд. Також якість зілля визначала кількість відновленої мани за одну секунду.

Після початку дії зілля вона знову використовувала навики, щоб атакувати монстрів. Через десять секунд її мана знову була викопана. Час відновлення зелень дорівнював одній хвилині, тому протягом 50 секунд Танг Ро могла покладатися лише на звичайні атаки. У свою чергу вона ставила це запитання у скрутне становище. Після 50 секунд вона знову використовувала зілля, щоб відновити свою ману для навчання.

— Ха-ха-хо, - засміявся Е Сю.

Танг Ро стиснула зуби і продовжувала повільно вбивати монстрів. У подібній ситуації вона витрачала надто багато часу на цих маленьких монстрів. Її травми також не виглядали легкими. Тому вона повинна була поквапитися, щоб відновити здоров’я.

« Коли ми встановлюватимемо рекорд, у нас не буде часу на відпочинок і відновлення », — зауважив Е Сю.

— Ох, я пам’ятала, що треба пити зілля, — відповіла Танґ Ро.

- Справа не тільки в цьому. Потрібно діяти в певному темпі, чергуючи на вміння пити зелень для того, щоб досягти максимальної витривалості. Ану, посунься і подивися з боку за моєю грою! Я покажу тобі, як треба діяти, — сказав Е Сю.

Глава 99. Витривалість

— Після того як я закінчу подорож, — Танґ Ро не хотіла поступатися йому.

Е Сю розсміявся. Він знав, що сестіка дуже зворушила його попереднє твердження про те, ніби вона не зможе самотужки пройти підземелля. Через свою впертість вона все ж зважилася на це. Зрештою він перестав її торкатися. Коли він пішов на своє місце, то сказав їй покликати його після закінчення.

Можна було б подумати, що його не хвилює, чи він зможе пройти підземелля. Танг Ро була трохи збентежена. Однак у своєму серці вона відмовлялася проїхатись через підземелля Лежаного лісу.

Часто новачки забували вживати зелень. Тепер Танґ Ро розуміє, наскільки важливо бути зеленою. Вона звертала увагу на кількість манів, відновлених за допомогою зілля, і намагалася використовувати вміння так, щоб ця мана не закінчувалась до наступного застосування зеленого дерева. Зелень різко зменшився, коли так було. Тому Танґ Ро не мав вибору. Їй треба було трохи відпочити.

Поки м'яка Мгла відпочивала, Танг Ро повернулася до неї Сю. Той був зайнятий якимись власними думками. Він випускав у повітря дим і навіть не звернув на нього уваги.

— Хмпф! - Танг Ро не збиралася втрачати бойовий дух через подібних дрібних. Вона продовжувала бій у подібному темпі: бій, зупинка, п'янство, відновлення. Через постійне використання зілля можна було зрозуміти, наскільки важко було підземелля Льодового Лісу. Танґ Ро сама пройшла три підземелля початкової зони, але вона й подумати не могла, що незабаром у неї буде такий важкий час.

Особливо, коли вона досягла фінального боса — Крижаного Тейлора. Не варто згадувати те, що фінальний бос мав найбільшою кількістю здоров'я серед усіх монстрів підземелля. Танг Ро перевірила рівень мани. Навіть зілля не зможе вбити боса до того, як у неї закінчиться мана. Вона повинна буде пити зілля кожну хвилину. Це виходило з того, що Танґ Ро протягом 10 секунд має використовувати навики, тоді як у наступні 50 секунд - звичайні атаки.

І це їй ще пощастило, що Е Сю детально розповів про особливості і типи нападів льодяного Тейна. Без цього знання вона напевно загинула б у битві з ним.

У бою Танґ Ро використовувала велику кількість червоних і синіх зелень. Зрештою вона змогла вбити Крижаного Тейна, і це закінчилось перебуванням підземелля. Танг Ро зітхнув з полегшенням.

З'явилася статистика підземелля. Її час проходу становив 1 годину 33 хвилини 24 секунди 49 мілісекунди.

Незважаючи на те, що вона змогла самотужки пройти підземелля, Танґ Ро не відчувала якогось особливого тріумфу. Також вона була занадто збентежена, щоб безпосередньо покликати Е Сю. У результаті вона відправила йому повідомлення, що закінчила з підземеллям.

— Оу? Впоралась? — Відповіла Е Сю.

— Угу.

— Ти забагато ж використовувала зелень! — розсміявся він.

—...

- Може, тепер встанеш? Дозволь показати тобі, як треба діяти », — сказав Е Сю.

У відповідь Танґ Ро мовчазно відсунула свій стілець в сторону. Насправді, вона і так хотіла побачити гру Е Сю. Танґ Ро зазначає, скільки вона використовувала зелень і скільки їх у неї залишилося.

І Сю присунув свій стілець до столу Танг Ро. Він підняв руки, після чого м’яка Мґла знову увійшла в підземний підземелля. Під час збору монстрів він неквапливо пояснював свої дії:

— Щоб досягти межі витривалості, потрібно ретельно все спланувати. Хоча теорія залишається тією ж самою, методи застосування різних підземель будуть дещо різними.

— По-перше, завжди треба звертати увагу на кількість решти ману - сказав Е Сю.

« Так, я так і робила », — відповіла Танґ Ро.

— По-друге, ти повинна знати скільки мани використовуються. - продовжував Е Сю.

— Ох... — Танг Ро не могла на це відповісти.

Небесний Удар, Змієві Дракона, Подвійний Вкол ... Вона вже була добре знайома з цими навичками. Проте Танґ Ро ніколи не задумувалася над тим, скільки манівці споживають.

— Після цього, спираючись на решту ману, ти мусиш проаналізувати своє вміння використовувати в конкретній ситуації для того, щоб видати найбільше урона. Тобі також потрібно вивчити приховані ефекти своїх навичок. Ти, мабуть, вже читала про це в підручниках, так? — запитав Е Сю.

- Я їх бачила! — погодилась Танг Ро.

— Тоді ти використала це знання, щоб вичавити найбільший угандійдя від кожної навички? Наприклад... — М’якоча Мгла підстрибнула в повітря. Бойовий спис прямував до монстра, здійснюючи кругове коло — розмах.

— Да. Якщо кут кола більший за 180 градусів, то він значно зросте. Я знаю це. У будь-якій ситуації я стараюся по максимуму використовувати свої навички, — відповіла Танґ Ро.

- Тоді ти використала також його АЛЕ-ефект (прим. Ефект, що діє на ділянку? — запитав Е Сю. Гоблін, якого раніше атакували Кругом, врізався у групу своїх приятелів. - Ти також повинна враховувати зону застосування навичок, щоб максимізувати їх урон. — Е Сю не тільки все пояснював, але й показував. Хоча Змієві і подвійний Укол діють лише на одну ціль, проте їх можна використовувати для того, щоб завдати шкоди групі цілей.

- Катування Падіння Квітка має АО-ефект, але його радіус не дуже великий. Одночасно Касання може зачепити всього трьох монстрів. Але його вплив на людину досить сильний. Повітряна атака також збільшує цей ефект. Отже, перш ніж вживати Касанію Падіння квіток, спочатку слід вкинути ціль у повітря. У цьому тобі не допоможуть звичайні атаки. Небесний Удар має ефект підкидання. Ти читала про це в керівництві, вірно?

Поки Су говорив, м'яка Мґла зробила крок вперед. З цього видно, що вона використала небесний Удар з трьох гоблінів у повітря. Але всі вони були різною вагою, і тому їхній час падіння дещо відрізнявся. М’якосерда Меска не чекала, поки вони впадуть на землю і відразу ж використала Касанієвий пустку. Гобліни були все ще в радіусі поразки навички. Після того як вітер здув їх, вони врізалися у наступну групу монстрів.

- Після подібних комбінацій, ти знаєш скільки здоров'я залишилося у цих гоблінів? — запитав Е Сю.

—...

- Ти повинна це знати. Якщо у монстрів мало здоров'я, навіть звичайна атака зможе їх вбити. Тоді навіщо витрачати ману на використання навичок? Звичайно, вміння накопичують більше уронів, але їх не можна використовувати поспішно. Візьмімо, наприклад, цього гобліна. Враховуючи уникнення від твоїх навичок, щоб убити його тобі доведеться використовувати принаймні три атаки. Тоді давайте розглянемо першу комбінацію...

— Небесний Удар, Змієві й звичайна атака? — запитала Танг Ро.

— Правда, здається ти вловила суть. Але це не буде найкращим вибором у цій ситуації, — зауважив Е Сю.

- Чому?

- Ти забула, що при використанні Зуб Дракона створюється Чейсер. У свою чергу створення Чейсера варте певної кількості мани. Тому найкращим виходом буде... — Е Сю кленув пальцями. — Звичайна атака, Подвійний Укол, що спричиняє прихований ефект кровотечі, після чого просто почекати поки монстр вистежує кров'ю.

— Але кровотеча від подвійного Укола може не пройти... — У цей момент м'яка Мгла атакувала гобліна подвійним уколом. І справді, кровотеча не була пов’язана. Тому що шанс на його перебування становив 50%. Танґ Ро згадала, що читала про це керівництво.

« Правда, тепер ми досягаємо межі витривалості не найкращим способом », — відповів Е Сю.

— Ох, я зрозуміла, — Танг Ро кивнула головою.

Після цього він продовжив свої пояснення. Урон навичок, споживання мани, життя монстрів, як збирати чудовиська, використання функцій навиків, атаки ззаду, повітряні атаки і т.п. Так званий рівень витривалості повинен бути ретельно спланований. Через те, що Су відволікався на пояснення, його виконання не було на 100% бездоганним. Навіть так Танґ Ро бачила, що м'яка Мґла була значно меншою кількістю мани, але її урон залишався на відповідному рівні.

У результаті Е Сю пройшов підземелля Лісу за 1 годину 12 хвилин 21 секунду 32 мілісекунди. Двадцятихвилинна різниця у часі змусила Танг Ро відкрити очі. Справа не тільки в часі, вона також споживала набагато менше зеленого ніж це робила. Він використовував їжу лише один раз, перед битовою з Крижаним Тейном. В інший час Е Сю постійно бився з монстрами. Іноді він зупинявся і проводив показні вистави. Якщо б цей хлопець зосередився на проході, Танг Ро сумнівалася, що йому потрібно було би на це цілу годину.

- Тепер ти зрозуміла? — Після виходу з підземелля Е Сю повернувся в сторону Танг Ро.

— Агась! — кивнула та.

- Тоді тренуйся! Не забувай звертати увагу на речі, про які я говорив. Подібний тип боїв досить вимагає, але якщо ми хочемо встановити новий рекорд, нам потрібно буде викластися на всі 100%, — сказав Ю Сю.

— Все зрозуміло. — Танґ Ро терпляче чекала, поки вона звільнить для неї місце.

— Після того як двічі зачистиш підземелля, користуйтесь моїм акаунтом, щоб піти в нього ще три рази, — сказав Е Сю.

- Ти не пішов у підземний підземелля, тому що хотів, щоб я більше практикувалася? — Здивовано запитала Танґ Ро.

— Да. Різниця між уроном і споживанням маніпуляції наших акаунтів не надто різниться. Заміна навичок допоможе тобі швидше навчитися такого типу бою. Після того як ти розвинеш таку звичку, зосередься на своєму аккаунті. Тоді ти матимеш все добре, — сказав Е Сю.

« Після кожного проходу я зміню акаунти », — запропонувала Танґ Ро.

— Договорились.

- Тоді я почну з твого акаунта! Твої три проходження і мої два. П’ять разів повинно вистачити, — сказала Танґ Ро.

— Добре, — відповів вона. Тоді Танг Ро почав правити над Мральним Лордом.

Танг Ро уважно переглядала характеристики його спорядження, урон і властивості навичок. Це робило її Сю дуже щасливою, бо вона мала чудові перспективи!

Двоє поперемінно мінялися акаунтами. Е Сю тренувався. Танг Ро проходила підземелля. Час від часу Е Сю давав їй малі поради. Танг Ро все схоплювала на льоту. Її чудові механічні навички нагадували потужний комп’ютер. Встановлювати на нього програмне забезпечення було плювовим завданням. Програми не можна було використовувати без попереднього встановлення на комп'ютері. Тому поліпшення комп’ютерного « плацдарм » було дуже важким.

Побачивши швидкий прогрес Танґ Ро, І Сю відчував, що вона була досить надійною. Танґ Ро не була схожа на Парну Булочку, який змусив її Су переживати про свій вибір. Крім того, рівень Булочки був занадто високим. У порівнянні з Тангом Ро, який був 20-й рівень він не міг тренуватися, борючись із монстрами.

— Якби мені потрібні були тільки ці двоє! — зітхнувши Е Сю.

Тепер він вже знав, ким були його суперники. Вони були професіоналами. Через це Е Сю все більше повірив у те, що потрібні йому люди. Про спорядження можна було навіть не говорити. На 25 рівні найбільший урон наносився фіолетовою зброєю. Оранжеву зброю не розглядали через складність її отримання.

Після того як Танґ Ро п’ять разів пройшов підземелля, настав час ранкової зміни. З ранку персонал помітив, що в кафе зовсім не було відвідувачів. Лише двоє працівників сиділи за стійкою реєстрацію, зосереджено втупившись у монітори.

— Зачекайте трохи! - Танг Ро бачила, що хтось збирається зайняти її місце. Вона не могла цього дозволити. Її дорогоцінні входи у підземелля! Як вона могла відмовитися від них у такий час.

— Сюди, ідіть сюди! — Э Сю звільнив свій компьютер.

— Продовжуй вправування. Мені потрібно подзвонити, — звернувся він до Танг Ро.

— Окей. — Дівчина навіть не повернула голову.

— Алло? — Э Сю набрав телефонный номер. Здавалося, інша сторона була трохи сконфужена.

- Ти вже прокинулася? — запитав Е Сю.

— Хех? — Голос відразу став ясним. - Де ти зараз? — запитала Сюженг.

Глава 100. Я лише хочу грати свою маленьку роль

— Якщо ти підійдеш до вікна, то зможеш побачити мене, - розсміявся Е Сю.

— Ээ? — Су Мученг була все ще в ліжку. Закутавшися в ковдру, вона вставала з неї і підійшла до вікна, після чого подивилася на вулицю. Хоча вона жила досить високо і люди внизу видавалися доволі маленькими, для неї не було важко дізнатися знайому фігуру. Однак, подивившись на околиці міста Су Мученг не змогла знайти Е Сю. Вона відповіла йому, що не бачить його.

— Напроти твого дому через вулицю знаходиться щаслива інтернет-кафе, - сказав Е Сю.

« Оу, я знаю це кафе », — відповіла вона. Зрештою вона жила неподалік. Хоча вона ніколи не була в ньому, Су Мученг знала, де знаходиться. Вона перевела на нього погляд, але все одно не побачила Е Сю.

я в інтернет-кафі!

- Ти знову всю ніч грав? — Су Мученг досить добре знала Е Сю.

— Я працював, — серйозно відповів вона.

- Працював?

— Ага, я влаштувався на роботу в інтернет-кафі, - сказав Е Сю.

- Ох, це дуже схоже на тебе! « Хоча Су Мученґа сказала це з усмішкою, вона дуже сумувала. Не можна було так швидко звикнути до подібної різниці в рівніх, чи не так? Проте, як видно з його тону, здавалося, що Е - Сю було все одно. Все виглядало так, ніби він був навіть гордий своїм становищем. Але цей хлопець був... Про нього можна було сказати: « Це те саме, що й серце інше ». Навіть для неї іноді було важко сказати, про що він думав.

у мене нічні чергування. Тепер я веду дуже дисципліноване життя, — відповів вона.

— Де ти живеш? — Я продовжувала допитувати Су Мученг.

— Інтернет-кафе піклується про житло і харчування своїх працівників. І ще. Леді-босс цього кафе - твоя велика фанатка. Як буде час, дай мені свій автограф. Я передам його їй, це напевно збільшить мою зарплату.

— Правда? Може, я приїду до тебе? — запитала вона.

— Слухай... Ти хочеш побачитися зі мною чи зустрітися з фанатами? — запитав Е Сю.

Су Мученг була безпорадна. Звичайно ж, вона знала про це. На жаль, для таких професійних гравців інтернет-кафе були забороненими місцями. Якщо вона вирішить зайти в одне з таких місць, її поява напевно викличе хаос. Су Мученг трохи не торкався топічного рівня професійної сцени, але це аж ніяк не впливало на її популярність. Це був так званий ефект гарної дівчини. Через це багато рекламних компаній запрошували її рекламувати свої товари. Пиар привернув багато уваги до її персона. Саме тому Чень Ґо вважала Су Мученг найкращим гравцем жіночої статі.

Наприклад, в останні роки висхідної зірки "Слави" був гравець з ім'ям Чжоу Цзекай. Він навіть вважав себе кращим гравцем. Його вміння могли бути нижче навичок кращих про-ігроків, таких як Хуан Шаотян або Хань Венцину. Але він був гарним і дуже стильно одягався. Чжоу Цзекай подобався як хлопцям, так і дівчатам. Його любили люди різного віку. Мідійні канали переважали його здібності. Рекламні компанії також мали про нього високу думку. З фінансової точки зору Чжоу Цзекай був безперечним лідером серед гравців. На додаток до всього, він мав достатньо добрих навиків. На даний момент єдиним титулом, якого він ще не зміг здобути, був ім'я Чемпіона ліґі. Якщо б він зміг це зробити, то його точно визнали би найкращим гравцем "Слави".

— Тоді, мабуть, пізніше, коли буде можливість! — Су Мученг не торопиться. Коли вона дізналася, що Е Сю лежить недалеко від її будинку, вирахуй, по сусідству, в її серці нарешті запанував спокій.

- Я бачив вчорашній матч. Ти чудово справилася! — похвалив її Е Сю.

- Мені не подобається Сан Сян як людина, але... Він досить сильний гравець, тому я мусила визнати Су Мученг.

« Але йому все ще бракує досвіду, — зітхнув Е Сю.

— Угу...

- Ти зайнята в найближчі дні?

— Тобі все ще потрібно про це питати? — Ці двоє дуже зблизилися за роки, проведені разом. Вони добре розуміли свій спосіб життя і звички одні одних.

— Тоді приходь на новий сервер і допоможи мені встановити рекорд.

- Ти граєш на новому сервері? — Здивовано запитала Су Мученг.

— Агась!

— Ты...

— Я переніс на нього Маркового Лорда. — Пояснив Э Сю.

Су Мученг мовчала якийсь час. Вона досить багато знала про це акаунте.

- Ти плануєш прокачати цей аккаунт? — запитала вона.

— Да.

— Порівняно з прокачкою, поліпшення Зонта буде справжньою проблемою, вірно?

— Да! Але, думаю, що рік буде цілком достатньо, — відповів вона.

— И після одного року?

— Я вернусь. Я вже говорив про це, — сказав вона.

— Добре... — Сльозні сльози підступили до очей Су Мюженг.

- Рекорд якого підземелля ти хочеш встановити? — Су Мученг відчувала, що все було не так просто. Якщо йому потрібно було встановити рекорд на новому сервері, то навіщо ж просити її допомоги.

У своїй подробицях вона все пояснила. Після цього Суханг зрозуміла:

- Таким чином ти вирішив збирати матеріали для поліпшення Зонта? Не дивно, що для цього ти вирішив грати на новому сервері. Якщо все пройде гладко, тобі не знадобиться для цього рік.

- Переломний момент буде на 50 рівнях. Мені все ще потрібно придумати, як поліпшити парасолі до 70 рівня, — сказав Е Сю.

— Я, звичайно, прийду тобі допомогти.

— Ладно. Тоді тобі потрібно поквапитися з прокачкою аккаунта до 25 рівня. Після встановлення рекорду ти продовжиш його прокачувати, так що ми зможемо часто спілкуватися в грі, — сказав Ю Сю.

Звісно... — Посміхаючись, відповіла Сувенг.

Її настрій значно покращився після того, як вона повісила трубку. Насправді вона не дуже цікавилася « Славою». Вона почала грати в неї, щоб займати невелике місце у житті однієї людини. Хто міг знати, що після стількох років вона опиниться в подібній ситуації? Багато людей захоплювалися нею, але Су Мученг не був до цього особливої справи.

Коли вона відійшла з команди, то відчувала, що її маленька роль у житті також наближається до кінця. Але наприкінці він сказав, що хоче повернутися, і вона продовжувала залишатися в команді.

Один рік! Вона думала, що їй буде так довго, але через кілька днів вона повернулась.

Так, його вже не було в Професійному Альянсі. Проте Су Мученг ніколи не відчував цього. Вона просто хотіла бути разом з ним, неважливо чи була це професійна сцена або проста гра.

Су Мученг наспівала веселу пісеньку, аж поки заправляла ліжко. Коли вона помила обличчя, раптово пролунав телефонний дзвінок. Вона негайно повернулася в кімнату і відповіла на нього.

— Алло.

— Мученг... Ти сказала, що хочеш покинути клуб, проте все не так просто! Я знаю, що відхід Е Цю справив на тебе глибоке враження. Але ти повинна знати, що Велична Ера просто так тебе...

— Все гаразд, сестриця Янг, я просто так про це сказала, — посміхнулася Су Мученг.

— Ээ? Випадково сказала? — Менеджер чудової Ери була збита з пантелику. Раніше, коли вона заявляла про можливість свого відходу не було схоже, що вона жартує. Навпаки, вона виглядала серйозно налаштованою.

— Правда, я просто пожартувала. Ти ще щось хотіла запитати? — сказала Су Мученг.

— Нет... це все.

- Тоді побачимось. Бувай.

Насправді Су Мученг збиралася покинути клуб. Це було якраз після того, як Е Сю. Але тепер, коли вона знала, що Е - Сю все ще був поряд з нею, то перестала турбуватися про неї.

Після ранкових процедур Су Мученг вкуталася у одяг і вийшла за двері. Коли знаменитості виходили на вулицю, вони мусили бути обережними. У нього були карти з новими акаунтами, але Су Мученг відчувала, що краще буде купити одну карту спеціально для себе.

Вона купила карту акаунта десятого сервера в газетному кіоску, недалеко від щасливого інтернет-канфе. Вона тримала в руках нову карту і подивилася на нього. Її відвідало шалене бажання зайти туди.

« Я щільно закутаюсь в одяг. Не думаю, що хтось зможе мене дізнатися, вірно? "

Такі були думки Су Мученг. Потім вона побачила фігуру всередині кав’ярня, яка розгулювалася з сигаретою в роті. Обидві його руки були в кишенях. Він іноді заглядав в сторону дверей, наче когось визираючи. Він розвернувся в інший бік, кажучи щось, після чого вийшов на вулицю.

Цей хлопець, чому він завжди такий? Су Мученг спостерігала за ним здалека. Вона сама не знала чому, але хотіла засміятися. Пройшовши кілька кроків, фігура підняла руку в її напрямку.

Що? Він зміг розпізнати її з такої відстані? Су Мученг була вражена. Вона відразу подивилась по сторонах, боячись, що хтось ще зможе її дізнатися. Клуб чудової Ери не був секретним об'єктом. Також не було від страху перед запеклими фанатами, які очікують зовні клубу можливості отримати автограф улюблених гравців. Особливо тоді, коли в клубі був таємничий Бог Е Цю. Фанати інколи навіть влаштовували засідки, як журналісти.

Сюженг не помітила нічого дивного, коли побачила околиці. Проте вона все ще вважала, що ліпше не йти далі. Вона поклала карту аккаунта в кишеню і поспішала повернутися додому. Мученг прослизнула у свою кімнату, наче злодійка, зачинила двері і увійшла в гру.

Вона подивилася на статус Маркового Лорда. Він був у грі.

« Оу? Ти повернувся досить швидко, - сказала вона собі. Коли Су Мученг бачила Е Сю, він саме збирався за сніданком.

Після цього вона відправила йому запит в друзі. Той негайно прийняв його.

— Я уже тут! — відправила вона повідомлення.

Відповідь прийшла трохи пізніше:

— Мм? Ви його друг? Можете трохи почекати? Він вийшов ненадовго.

Су Мученг була приголомшена. На цьому аккаунті був Зонт тисячі ймовірностей! Як вона могла просто так залишити його?

— А вы? — запитала вона.

- Ми працюємо з ним разом. Він вийшов купити сніданок і повинен скоро повернутися. - Людина, яка використовує аккаунт з Марним Лордом, очевидно була Танг Ро.

дякую.

— Та не за що.

У цей момент Танг Ро проходила остання підземелля. Їй залишилося дуже мало до його закінчення. Невдовзі після цього Е Сю повернувся з сніданком.

- Тут хтось шукав тебе. — Танг Ро взяла свою порцію, після чого звільнила місце Е Сю.

— Да? — Е Сю придивився. Персонаж 1 рівня. Він здогадався, хто це був. Але коли він побачив її псевдонім, то мало не вдарив! Чому в ньому теж було слово "Мгла?" Це що, тепер популярне слово у дівчат?

- Що це за псевдонім? - Відіслав повідомлення Е Сю.

- Очищаюча Мгла! Це вірш Дінастії Сан! — Сю Мученґа відповіла.

— Тобі завжди подобалося брати ніки з віршів. Темний Лорд і так далі. — Це всі твої шедеври, — відповів вона.

— Так я виглядаю більш освіченою! — сказала Су Мученг.

- То що ж сказати про одного осіннього Ліста? Тут ти велика помилялася, сестричка! Треба було назвати його "Один Упавий Ліс" -- зауважив Е Сю.

— Помилка. Це була помилка, — погодилася Су Мученг.

— Неважно. Поспішай з прокачкою! Чим швидше, тим краще, — сказав вона.

- Хто до цього використовував твій акаунт? — поцікавилась Су Мученг.

— Ох. Це сестра з інтернету-кафе. Незважаючи на те, що вона ще новачка в грі, її механічні навички досить вправні. У неї великий потенціал! — Відказав Е Сю.

— Як новачка може мати добрі механічні навики? — запитала Сюженг.

— У неї висока швидкість рук.

— Звідки у неї висока швидкість рук?

- Звідки мені знати? Може, вистачить вже листуватися? Поспішай з прокачкою! — Сю сказав.

— Да, сэр! — Су Мученг приступила до прокачки. Чемпіони? "Слава"? Звичайно, все це було добре, але не це їй потрібно. Все, чого вона хотіла, це грати свою невелику роль у його житті.

Розділ 101. Три дні

Су Мученг була не дуже талановитою. Її навички насправді не були чимось особливим. Якщо вимірювати рівень гри, то Танґ Ро був на одному рівні з нею. Але все, що її оточувало, було високим, як і будь-який професійний гравець. Плюс з нею завжди був поряд із чоловіком — « схожою до гри енциклопедії» — Бог Е Цю. В результаті, за рівнем знань вона дійсно була на професійному рівні. На жаль, прокачка на новому сервері не вимагала якихось особливих ігрових знань. Вона могла лише виконувати ланцюжок початкових завдань у селі новачків і вбивати монстрів.

На щастя, новий сервер було відкрито декілька днів. Також був ранок раніше, тому кількість граючих людей була не дуже великою. Су Мученг швидко досяг 5 рівня. У порівнянні з Ю Сю, якому у свій час знадобилося близько двох годин, щоб прокачати 7 - й рівень, вона зробила це набагато швидше.

Під час прокачки вона переписувалась з нею. Раптом він попросив її:

- Ти можеш почекати? Я смію акаунт і відпишуся вже з нього. - Після цього Марчний Лорд вийшов з гри.

Після сніданку Танґ Ро збиралася спати. Вона заступала на зміну о третій годині дня, тому хотіла відпочити. І Сю взяв карту її акаунта, пропонуючи їй свою допомогу з прокаженкою. Рівень мгли був ще недостатньо високим. Крім того, вона проходила підземелля Ледьного лісу. Вона також використовувала аккаунт Мричного Лорда для практикування, тому м’яка Мґла майже не проходила.

- Це не тому, що я хочу допомогти тобі з прокачкою рівня. Це тому, що якщо ти повільно гойдатимешся - це перешкодить виконанню нашого плану -- пояснив свої дії Е Сю. Якби він просто сказав, що збирається їй допомогти, тоді вперта Танг Ро навряд чи погодилася б на це.

— Добре! — Нехотячи погодилася. Е Сю не знав, плакати йому чи сміятися. Який у нього був статус в громаді "Слави", і вона неохоче дозволила йому допомогти собі з прокачкою! Якщо про це дізнаються у громаді, то напевно будуть голосно сміятися.

Після того, як Су пересів на акаунт Танг Ро, він відразу ж додав до друзів персонажа Су Мученг.

— Оу? Це акаунт талановитої сестриці, про яку ти говорив? — запитала вона.

— Да! — Відказав Е Сю.

— Ох, Бойова Маг! Вона твоя фанатка? — запитала Сюженг.

- Ні, вона повна нуб і майже нічого не знає про "Слава". Вона також не знає відомих гравців, а саме: вона розповідає про свою нічну ситуацію. Як Лі Гао намагався привернути її увагу, але вона не зреагувала на це.

Су Мученг хохотала, затоптуючи ногами. Вона дуже жалкувала, що не могла в той момент бачити обличчя Лі Хао.

Двоє не переставали спілкуватися, паралельно прокачуючи своїх персонажів. Це продовжувалося до того часу, коли вона Су не відчувала глибокої жадоби вбивства позаду себе.

— Эй! Доброго ранку бос... — Він повернув голову, вітаючись з Чен Го.

- Ти справді плануєш так грати щодня? — Чень Ґо була безпорадна. Вона продовжувала згадувати про це щодня і вже сама почала відчувати від цього роздратування. Але хіба цей хлопець злегка не залежний від гри? Чень Го не перший рік керувала кав’ярнею, тому для неї був звичайним видом людей, які любили комп’ютерні ігри. Але вона мала майже 25 років, і в неї не було нормальної роботи. І він все ще грав у ігри. Цей хлопець не планував все своє життя залишатися в інтернет-кафі, граючи в ігри, вірно?

Чень Ґо відчувала жалість до нього. Якщо хтось планував насправді все життя працювати в інтернет-кафі, що вона могла зробити? Тепер, спостерігаючи за цим хлопцем, вона відчувала, що у нього не було майбутнього. Він, дійсно, відмінно вмів виводити її з себе. Особливо, коли вона побачила на другому поверсі Танґ Ро з червоними очима. Вона навіть не вмивалася і завалилася на ліжко. Одна справа, якщо цей хлопець збирався зруйнувати своє життя, зовсім інша річ, коли він хотів потягнути за собою таку гарну і красиву дівчину, як Танґ Ро. Вона сама хотіла, щоб Танґ Ро почала грати в "Славу", але ж не так фанатично!

- Тобі щось потрібно, босе? — запитав Е Сю.

— Я вже задавала питання, ти збираєшся контролювати час своєї гри? — Чень Ґо не знала, як по іншому сформулювати питання. Чоловік, який стояв перед нею, був далеко не дитиною. З такою особою він виглядав навіть старшим за неї! Як з ним треба було розмовляти? Чень Ґо була збентежена!

босе! Я себе повністю контролюю. — Е Сю глянув на Чень Ґо і відчув, як його серце наповнюється теплом.

Вона намагалася зупинити його не через те, що турбувалася про комп'ютери або що він не буде виконувати свою роботу належним чином. Очевидно, вона переживала за нього самого. Будь - яка розумна людина скаже, що гра на десять або й більше годин щодня погано позначиться на вашому здоров’ї. Незважаючи на те, що Чень Го часто хмуралася, це було через її добру особистість.

— Правда? — Здивовано запитала Чень Ґо. Вона бачила вираз обличчя Е Сю.

— Правда, — кивнув він головою.

— Добре, тоді подбай про себе! - Чень Го більше нічого не сказала. Вони обоє були дорослими людьми. Слова Сю́ показують, що він розуміє наслідки свого способу життя і бере на себе всю відповідальність. Чень Ґо зробив все, що могла. Вона не була людиною, яка сказала: « Це для твого власного блага» і почне критикувати його.

Вона продовжувала гратися і до полудня прокачав Мглу м’якою на 21 рівні. Су Мученг була ще швидше. Вона почала грати з ранку і вже прокачалася до 13 рівня.

— Здається, настав час тобі відпочити, вірно? — сказала Су Мученг.

— Да. Мені потрібно трохи поспати. У мене ще нічна зміна. Продовжуй прокачатися, тобі не потрібно пристосовуватись під мій графік роботи, — сказав Е Сю.

- Це тобі не треба турбуватися про мене. Йди спати. А я піду, перекусу. — Су Мученг відіслала емоційку і вийшла з гри.

Він прокинувся, коли вже стемніло. У Танг Ро була вечірня зміна. Людей було небагато, але достатньо, щоб вона не могла повністю зосередитися на грі. М'яка Мелка стояла на місці в грі. Протягом години, 45 хвилин з них Танг Ро нічого не могла робити, тому що їй постійно треба було відволікатися на відвідувачів. У результаті вона майже не мала часу на прокачку.

- Ти повинна бути втомилася! - Він висловив свою турботу.

— Я не прокачалася, — зітхнула Танґ Ро.

— Якщо у вас мало часу, то краще заплануйте його читати вівторки і дивитися відео. Це дозволить краще засвоїти базову інформацію, — сказав Е Сю.

— Я думаю, тільки це мені і залишається, — сказала Танґ Ро.

ви сьогодні не спатимете? — Поцікавилася Чень Ґо.

— Босс... — Е Сю был безмощений. У нього була нічна зміна, тому навіть якби він і хотів іти спати, то все одно не зміг би.

— Оу, якщо я відчую сонливість, то піду спати! — Танг Ро.

— Ти не повинна так легко про це говорити! — сказала Чень Го.

— Не турбуйся! Я тримаю все під контролем, — невтомімо відреаг Ро.

— Хлопці, ви відповідаєте під копірку? — Обличчя Чень Ґо почало наливати кров'ю.

- Яку кіпірку? — Здивована запитала Танґ Ро. Вона простежувала за лютим поглядом Чен Ґо. Там стояв Е Сю з сигаретою в роті.

Оскільки сьогодні був саме вихідний день, кафе було переповнене відвідувачами під зав’язкою. Вона нарізала коло по кав’ярні, намагаючись знайти вільний комп'ютер у зоні для куріння. Поки він це робив, то вже встиг викурити цигарку, тому вирішив поїхати в зону для некурців.

Коли він зайшов у гру, з ним відразу зв'язався Холодна ніч:

— Брате, я роздобув інформацію про їхнє спорядження.

— Правда? Дай-но, я подивлюся, - сказав Е Сю.

У відповідь Холодна ніч перемістила йому всю знайдену інформацію про спорядження п'ятьох гравців чарівною Династії. У них не було чогось надзвичайного. Кожен з них мав 25 рівнів фолетової зброї. Це був новий сервер, і хто б почав заморочуватися з повним набором фіолетової екіпіровки? Відповідь проста — ніхто.

— Гаразд, я зрозумів, — відповів вона.

Холодна Ніч бачив рівень Марного Лорда, тому він з гіркотою в голосі сказав:

- Брате, ти занадто повільно гойдаєшся!

— Неважливо, наскільки швидко я прокачаюсь! Я ще більше втішаюся тим, що можу допомагати гравцям! — Відказав Е Сю.

— Оу? І який вони рівень? — запитав холодної Ніч.

- Найнижчий з них... — Су Мученг була в грі. Вона подивилась на рівень Очищаючої Мгли. - Шістнадцятий.

Холодна ніч мало не поперхнувся слиною. Він відразу запитав:

— Тоді скільки часу вони наздоженуть? Якщо ще сенс у визначенні рекорду?

Холодна ніч не кидав слів на вітер. Зазвичай рекорди намагалися встановити, дотримуючись середнього рівня більшості гравців. Наприклад, якщо б ви вирішили встановити рекорд Льодового лісу на старих серверах, де більшість гравців була 70 рівнями, це не привернуло би жодної уваги.

Великі гільдії змагалися між собою у створенні рекордів низькорівних підземель, тому що основна частина гравців була приблизно одного рівня з ними. На даний момент багато гравців проходили ці підземелля, тому якщо хтось встановив рекорд, це виглядало дуже вражаючо. На даний момент у одного члена команди Е Сю був 16 рівень. Якщо він повільно прокачуватиметься до 25 рівня, то більшість гравців вже досягне 30. Таким чином, встановлення рекорду вже не буде виглядати таким вражаючим!

— Не переживай про це! Ми будемо готові через кілька днів. « Вона, безперечно, розуміла його побоювання.

— Три дня! Три дні буде достатньо? Якщо ви не зможете вкластися у цей час, то все втратить сенс — сказав холодний ніч.

— Добре, — пообіцяв Е Сю. - Крім того, протягом цих трьох днів ви повинні відправити до мене одного гравця 25 рівня з непоганими навичками, це можливо?

- Добре, я щось придумаю.

— Ти мусиш це зробити. Уявіть собі, як соромно буде бачити назву вашої гільдії у списку рекордів, але жодна людина з неї там не буде », сказав Е Сю.

Холодна ніч була пригнічена. Це була правда! На даний момент всі члени групи були наведені Марним Лордом. Якщо люди дізнаються, що жоден з них не належить до гільдії Амбіцій Тирану, це буде дуже ганебно. Але це було краще, ніж бачити назву іншої гільдії у списку рекордів. Холодна ніч нарешті прийняла рішення. Для того щоб встановити новий рекорд, він вже багато років дотримується багатьох принципів. Чим швидше буде встановлено рекорд, тим краще. Це вже перетворилося на нав'язливу ідею.

"Хватить, досить!" - "Струсить головою холодна ніч. Йому вже осто чергувало зважувати всі за і проти. Він просто хотів забезпечити всіх ресурсів Мрачному Лорду, щоб той швидко встановив новий рекорд!

Вона насправді намагалася якомога швидше проскануватися. І, звичайно ж, після закінчення своєї зміни Танг Ро не пішла спати. Тим не менш, через те що сьогодні вночі були відвідувачі, вона не могла зайняти серверний комп'ютер. Тож вона вибрала комп’ютер і знову почала проходити підземелля Лежачого лісу. Ненадовго Е Сю відволікається, щоб побачити, як вона займається справами. Танг Ро вже досить добре володіла цим підземеллям. Він ще раз дозволив їй пройти його за Марічного Лорда, зв'язуючись в цей час з Буллочкою та іншими. Він сказав їм підійти до підземелля Лежаного Лісу.

Саме в цей час Булока отримував бійцькі кастети 25 рівня.

Вона вибрала цю зброю з однієї простої причини, додаючи +1 до вміння задушити. У визначенні рекорду будь-яка дрібниця могла відігравати вирішальну роль. Задушення було важливим умінням у битві з босом. Вони можуть дуже допомогти додатковий рівень знань.

Глибокої ночі Суханг все ще залишалася в грі. На той час вона вже виходила з підземелля Льодового лісу. Не запитавши її дозволу, він пішов до села і допоміг їй з прокачкою. Якщо не брати до уваги рівень Парної Булачки, то Мрачний Лорд все ще міг розглядатися як високорівневий гравець, тому його рівень був не таким важливим. На даний момент найважливішим завданням було підтягнути до загального рівня гравців з найменшим рівнем.

Три дні пролетіли в мить ока...

Глава 102. Куди ні плюнь, одні покращення

Протягом цих трьох днів Е Сю був зайнятий на всіх фронтах. Парна Буляка, Танг Ро і навіть Су Мученг були пихатими ледарями. Вони сподівалися лише його допомоги. Перші два чоловіки чекали, поки він їх овчить, тоді як Су Мученг шукала допомоги з прокачкою.

Оскільки Холодна ніч мала закласти рекорд за свою гільдію, перший же день я відправив до неї Сю призначеного гравця. Їм був елементаліст 23 рівня. Його звали Публікою. Цей псевдонім змусив Е Сю ненадовго втратити дар мови. Він почав серйозно думати, що Холодна Ніч насміхається з нього. У результаті вона мусила ще й навчати його. Врешті-решт, до встановлення такого рекорду не можна підходити через рукава. Коли найменша помилка могла коштувати дорогоцінних секунд.

Тепер уся група була в зборі. На другий день Очищаюча Мгла вже досягла 20 рівня, після цього Е Сю почав тренувати всю групу прямо в підземеллі. Холодна і нескінченна ніч були ключовими гравцями гільдії. Вони особисто спостерігали за прогресом групи, після чого давали деякі поради. Вони були здивовані, побачивши двох персонажів жіночої статі в групі Ю. У грі було мало звичайних дівчат, а дівчата-експертів і того менше. Раніше похмурий Лорд сказав їм, що запрошені гравці не були звичайними експертами. Зрештою він привів двох дівчат. Наскільки ж рідкісними були їхні ресурси?

Холодна і Безкінчена ніч всередині себе задавалася подібним питанням, але не могли прийти до якогось кінцевого висновку. Коли вони довідалися, що Марчний Лорд хоче привести гравців до себе, то вже розуміли, наскільки невиграшним є їхнє гільдія. Але тепер вони бачили, що з трьох наведених ними двох були дівчатами. Якщо вони необережно приблизяться до них, то чи будуть вважати це непристойною поведінкою?

На щастя, в групі Ю Сю був один хлопець — вторгнення Парной Булочки. Однак вони не чули про експерта з таким псевдонімом. Безкінченна Ніч отримала завдання від лідера Гільдії спробувати дістати Парну Булочку. На десятому сервері Безкінченна Ніч відповідає за притягання нових кадрів.

— Дякую за важку роботу! — Вітав групу Безкінченної Ніч. Тим часом Холодна ніч прикидалась, що щось пояснює любителю Публікації. Однак його було зібрано.

— А це? — Танг Ро і Су Мученг, очевидно, не дізналися його.

— Це бос, — відповів вона.

— Оу! — Су Мученг відразу ж зрозуміла.

- Який бос? — З іншого боку Танґ Ро нічого не розуміла.

— Це він найняв нас, щоб встановити новий рекорд », — пояснив Е Сю.

Танг Ро була збита з пантелику. Як же вона могла знати про такі ігри! Хоча Буллока також був новачком, він все ж таки був геймером і відразу зрозумів.

— Пізніше я все тобі поясню, — сказав Е Сю.

Тим часом Безкінченна Ніч вже переписувалася з Буллочкою:

— Эй, братишка, у тебе просто неймовірна аура. Твій псевдонім також дуже крутий! З першого погляду видно, що ти експерт, яких ще шукати! — Безкінченна ніч була такою ж безпорядною, як і раніше.

- Ха-ха, у тебезоре око. Який у тебе астрологічний знак?

— Астрологічний... знак? — Безкінченна Ніч ще не знав всієї сили Парної Булички. Він просто підірвав його мозок вже після першої зустрічі.

— Добре, Булока... — Е Сю негайно прийшов на допомогу Нескінченної Ночі. Після цього він сказав йому: « Маленький клерик, я поки що позбавляю тебе роботи. Ми вирушаємо тренуватися в підземеллі.

Після цього група зайшла у підземні підземелля. Безкінченна Ніч все ще прибував у простріли, бурмочучи подумки:

— Астрологічний знак? Який астрологічний знак?

У підземеллі Е Сю пояснював кожному його роль. Крім того, вони перевіряли інформацію безпосередньо в бою і добре зрозуміли її. Щодо Су Мученга, то вона була з нею так багато років. Її знання були на професійному рівні. Після недовгого пояснення вона відразу сприйняла суть. Отже, тепер вони вже були остаточними складами і почали проходження підземелля.

За два дні група їх вісім разів пройшла підземелля. Після цього кожен член групи остаточно зрозумів, що від нього вимагалося. Її більше не було чого навчати. Тепер усе залежало від їхнього фінального виступу.

Під час перевірки Е Сю запевнив себе, що коли є фіолетова зброя, то не потрібно буде розв’язувати новий рекорд.

В останній день група прокачалася скаженими темпами. Вони підрахували, що зможуть досягти 25 рівнів саме до півночі. Також у той самий час почнеться офіційна спроба встановлення рекорду.

Фіолетова зброя 25 рівня вже була в рюкзаках гравців. Про це заздалегідь подбав холодна ніч. Коли він запитав Е Сю, чи потрібно йому ще щось, той відповів, що добре б отримати в якості аванса два міфічних кулона.

Ці поброшки не мали жодної вартості. Здебільшого їх одягали дівчата, щоб милі виглядати. На даний момент у групі Маркового Лорда було дві дівчини, тому холодна ніч чудово його розумів. Він без заперечень пересилав Марченому Лорду два міфічних кулона.

Нарешті в руках Е Сю було чотири міфічних кулона, тому він відразу ж відкрив редактор спорядження.

Цього разу він повністю розібрав Зонт тисячі ймовірностей. Після цього він відділив гострий кінчик парасолі від його сталевих ребер.

Чотири міфічні кулони розгалужуються на дрібні шматочки, а потім зібрані докупи і таким чином утворюють нову блискучу верхівку парасольки.

Після цього Е Сю замінив 24 ребра парасольки на паучі зуби, які він отримав за вбивство Гобліна Купца.

Після копіювання всіх матеріалів, всі попередні зміни були застосовані на основному Зонті. Вона зберегла результат і негайно повернулася до гри. Новий наконечник Зонта, зібраний з міфічних кулонів, вже не виглядав таким звичайним як раніше. Тепер він став червоним-білим кольором і відобразив свою поверхню сонячними промені. Цього разу звичайна форма Зонта також досягла 15 рівня. Магічна і фізична атака також зросла. Тепер вони становили 280 одиниць. Вага і швидкість атаки Зонта не змінилися.

Нарешті всі форми парасолі досягли 15 рівня. Це означало, що не важливо, в якій формі був Зонт, його характеристики були не нижче 15 рівня.

Але Е - Сю ще не закінчив. Побачивши, що Зонт повністю покращився, він знову відкрив редактор.

Відкривши проекцію тента парасольа, він дістав вісім напівкоштовних кігтів, які раніше встановлював. Після цього він замінив їх на вісім клинків білого вовка.

Після збереження змін він знову повернувся в гру, перетворюючи Зонт у форму бойового списа. Сніжно-білі вовчі кігті красиво дивилися на кінцях ребер парасольа. Вона подивилася на характеристики списа, який отримав.

[Зонт тисячі ймовірності (Форма Коп’я) — рівень 25

Вага: 2.3 кг.

Прочність: 23

Швидкість атаки: 5

Фізична атака: 380

Магічна атака: 280]

Прочність! З'явилася нова характеристика. Тим не менш, це не було чимось особливим. У « Славі» зброя 20 і вище рівнях мала в своїй описі рівень міцності. Що ж до зброї нижче 20 рівня, у нього не було такої характеристики. Це можна було вважати ще одною перевагою початкової зони. Навіть зброя ручної роботи підкорялася цьому правилу.

Прочність знижувалася під час боїв. Тому гравцям потрібно було стежити, щоб він не знижувався до нуля. Якщо таке трапляється, то спорядження просто ламається і зникає. Для ремонту обладнання потрібно було 50 і вище рівнянь. Якщо не використовувати їх, то пряма полагоджація зменшить загальний рівень заряду. Якщо дорівнювали мінімальну кількість, то спорядження було придатне лише для того, щоб використовувати його в декоративних цілях.

Вважаючи, що її поліпшення пройшло успішно, він повернув Зант у свою початкову форму. Темному Лорду трохи бракувало досвіду, щоб отримати 25 рівня. У нього зараз не було сили бити списа.

Коли Сю досягне 25 рівня і зможе використовувати форму списа Зонта тисячі ймовірностей, то його урон буде подібне до фіолетової зброї 35 рівнів. Це була значна перевага у вроні. Певно, що наполова професійна група славетної Дінастії не мала такої великої зброї.

Рівень! Ось на чому він повинен був зосередитися.

До півночі п'ятеро гравців, нарешті, досягли 25 рівнів. Після цього вони приєдналися до Гільдії Амбіцій Тірана. Вже минуло п’ять днів від часу, як Маркові Лорди з Блакитного Ручча пішли. Персонажі Су Мученг і Танг Ро, само собою, не складалися в гільдії. Крім того, вона попередила Сю про те, щоб той не вступався.

— Я вітаю експертів у своїй гільдії, - Холодна Ніч відіслав привітне повідомлення в Гільдейський канал, як якби вони дійсно вирішили приєднатися до них.

Привітаємо. — У відповідь посипалася велика кількість повідомлень від гільдії, показуючи їм дружелюбність.

Стоячи біля підземелля, Е Сю роздавав останні підготовчі команди:

— Заблокуйте чат, щоб не отримувати повідомлень. Всередині нічого не повинно вас відволікати.

Всі виконали його вимоги. Як офіційний член гільдії, любитель Публіки не міг просто так бачити марних зусиль своїх товаришів. Тому перед тим як заблокувати чат, він відіслав їм повідомлення:

— Не намагайтеся, все одно ніхто не бачить, що ви пишете. - Це повідомлення перемішалося в загальному говорених слів. Він не знав, скільки людей могли його прочитати. У будь-якому випадку після його відсилання любимець Публікації заблокував вікно чату.

- Ще кілька хвилин. Тому, якщо комусь потрібно піти в туалет, краще зробіть це зараз! — Сю сказав.

— Проходження займе близько десяти хвилин! — Су Мученг відчувала, що Е Сю трохи перебарщує.

На здивування Танґ Ро, Е Сю піднявся зі свого місця і голосно запитав:

— У всіх в порядке? Якщо комусь щось потрібно, краще скажіть це зараз! Я буду зайнятий якийсь час.

Танг Ро розсміялася, після чого відправила йому повідомлення:

- Якщо відвідувачам щось знадобиться, вони не питатимуть тебе. Отже, тобі залишається тільки покладатися на удачу.

— Правда? Тоді я сподіваюсь, що мені пощастить, — відповів вона.

Після півночі входи до підземелля оновилися. Не марнуючи часу, п’ятеро відразу увійшли в підземелля Лежаного лісу. І відразу рвали вперед.

- Зібрати монстрів! — скомандував на бегу Е Сю. М'якої Імли і Парна Булока пішли слідом за ним. Один - з лівого боку, інший — праворуч. Позаду них Очищаюча Мґла вже підняла руки, відкривши вогонь. Су Мученг все ще грала Лаунчером. Вона була дуже досвідчена в цьому класі, тому вирішила грати за нього.

Лаунчери мали найбільшу відстань. На додаток до цього їхні звичайні атаки вражали найбільшу область. Су Мученг грала дуже акуратно. Після того як гобліни попадали, вони рішуче пішли в її бік. Е Сю вирушив їм навперез, переагруючи на себе двох гоблінів. Су Мученг вистрелила ще по двох гоблінах, трохи осторонь групи. Ці гобліни також попрямували до неї, але цього разу їх перехопили Танґ Ро. Процедура повторювалася, з тією лише різницею, що цього разу монстрів взяв на себе Булока.

Троє гравців вбили двох гоблінів, а велика група монстрів поливала їх закляттями з боку улюбленого Публікії. Але троє не зупинились і пішли вперед, продовжуючи збирати монстрів. Су Мученг продовжувала атакувати гоблінів, яких потім забирала Трійця під керівництвом Е Сю. У мить вони зібрали 12 гоблінів. У процесі вбивства Су Мученг безупинно агріла всі нові монстри.

Така стратегія навіть перевершувала проходження однієї хвилі.

Су Мученг була спецом у складі монстрів. Інші троє виступали в ролі танків і дпс персонажів. Крім того, любитель Публіки спокійно забирав групи монстрів з допомогою масового знищення.

Це була справжня тактика професійного рівня. У кожного з гравців була роль, яку він чітко виконував.

Цей метод більше не називався проходом однієї хвилі. Це був метод суперпроходу однієї хвилею!

Розділ 103. І справді, прірва

У мить оку Е Сю, Танг Ро та Парна Буляка зібрали разом 20 гоблінів. Камера Е Сю переміщалася з такою швидкістю, що коли б це побачив звичайний чоловік, його голова обов'язково закрутилася. Він не тільки збирав гоблінів, але й стежив за ситуацією в цілому.

Йому не потрібно було турбуватися з приводу Су Мученг. Танґ Ро мав чудову вдачу, тому Е Сю також не хвилювався, єдине, за чим доводилося стежити, так це те, щоб вона не йшла надто далеко від головної групи. Найважчим членом команди був Булока. М’язи цього хлопця були подібні до велетенського океану. Звичайні люди не мали б поняття, що він робить. Вона могла передбачити помилки, які могли б зробити Танґ Ро і Су Мученг. Але це була найбільша нерозбірливість з нею, яка змушувала Е Сю холодіти.

Що ж до улюбленого Публікації після кількох днів навчання, то вона напевно не була новаком. Його швидкість рук могла бути меншою, ніж у Парної Булочки, але було помітно, що він мав набагато більший досвід. Принаймні, любитель Публіки грав кілька років у « Славу». Більш того, роль цього хлопця в команді була не особливо відповідальною. Йому потрібно було просто наносити урон і більше ні на що не звертати уваги. Якщо вона погано справляється з цим, то лише сповільниться. Це ніяк не вплине на безпеку групи.

На даний момент метод вбивства монстрів виглядав досить стабільно. Хлопці не втрачали концентрації, незважаючи на велику кількість монстрів. Тепер 20 монстрів не були для них обмеженнями. Тому, коли вони просуваються вперед, то зможуть збільшити навантаження.

Су Мученг знову атакувала три групи монстрів по дві гобліни в кожній. Таким чином, загальна кількість монстрів досягла 26. Це вже було на кілька гоблінів більше минулого разу, коли Е Сю використав стратегію однієї хвилі з гільдією Сіного Річка.

На даний момент навантаження від 26 гоблінів було розподілено між трьома гравцями. Очевидно, вона мала набагато менший тиск, ніж під контролем групи монстрів самотужки. На щастя, гравці змогли скоординувати свої дії для контролю монстрів. Це був зовсім інший рівень складності. Командна координація завжди була важчею для особистого виконання. Як тільки почали діяти злагоди, сила групи постійно зростала.

В останні дні багато часу було присвячено саме командній координації. Хоча Танґ Ро і Булока були новачками у « Славі », вона буквально вбивав їх знанням про те, як ходити Льодовий ліс. Іноді вони не розуміли, чому треба було робити те чи інше.

Прийшла черга зміни позицій.

Вони збирали монстрів разом, використовуючи здувні, що б'ють і відштовхують типи ефектів.

Крім усього іншого, вони чітко розуміли, кого потрібно було вбивати першим, кому можна залишити на потім, хто міг бути збитий з ніг атаками Лаунчера і Елементаліста...

Тактика не могла бути використана звичайними гравцями. Для її реалізації потрібні експерти з високими механічними навичками, як Танг Ро. Парна́я Буллока трохи програвав на її фоні, але його вміння було достатньо для того, щоб не відстати від інших до тих пір, поки він дотримувався спільної стратегії.

Су Мученг знову атакувала двох монстрів. Загальна кількість гоблінів становила 28. Після багатьох тренувань хлопці приноризувалися до такої тактики. Коли вони досягли цієї стадії, їхні серця почали потроху стискатися. Це відбувалося тому, що на тренуваннях межа зібраних монстрів дорівнював 28. З огляду на це знання, їм потрібно було трохи зменшити темп, перш ніж продовжувати рух.

Однак Мґла продовжувала рухатися вперед. Після кількох кроків ще кілька монстрів опинилися на дистанції поразки. Су Мученг без коливань вистрілив, тим самим знову збільшуючи кількість зібраних монстрів.

— Ах! — Здивовано вигукнула Танг Ро. Вони що, вже зібрали 30 гоблінів? В останні кілька днів вони разом з сестрочкою проходили це підземелля. Танг Ро не бачила, щоб за цей час сестра робила якісь помилки. Хто міг знати, що вона-таки допустить помилку під час офіційного встановлення рекорду?

— Зачем ще два? Вона помилялася, вірно? - Навіть Булока розумів, що щось йде не так. Він був на межі своєї сили. Якщо ще хоч один гоблін буде спровокований, у нього не матиме можливості зайнятися ним. Його завдання включалося не тільки збирання монстрів. Він ще не мав помирати, а також слідкувати за тим, щоб згромадження монстрів лишалося на ньому. На даний момент він контролював 8 гоблінів. Це була його межа.

— Це не помилка, продовжуємо! — Вызовил Э Сю.

— Тоді хто подбає про ці гобліни? — запитала Танг Ро.

- У тебе ніби як ще є сили, вірно? — запитав Е Сю. Тепер Танг Ро також тримала 8 гоблінів. Але її швидкість була трохи більша, ніж у Парної Булички. Тому вона могла подбати про ще кілька гоблін.

— Добре, я візьму їх! — Танг Ро не стала сперечатися. Мґла качнулася вперед, перехоплюючи агресію монстрів на себе. Вона трохи зсунулась, а потім використала Касанія Падіння Квітка і відсилала двох гоблінів у спільну масу. Після чого швидко повернулася на свою позицію. Тепер їй потрібно було контролювати вже 10 мобів.

Невдовзі пролунав ще один постріл. Очищаюча Мгла атакувала чергових гоблінів.

Танг Ро була дуже здивована. Десять гоблінів вже були її межі. Більше ніж кількість вона просто не потягне. Через пропуск кількох гоблінів їх група не збиралася вмирати. Це лише означало, що їм потрібно трохи більше часу для того, щоб розділитися з ними.

Час є найціннішим ресурсом у їх проходженні.

Головною метою групи було не стільки вбивство монстрів, скільки час, який знадобиться для цього.

« Мабуть, я не зможу взяти їх на себе". — Сумніви оселилися в серці Танг Ро. Але якщо вона не спробує, то ніколи не дізнається.

Коли гобліни дорівнювали 28, Парна Булянка разом з Танг Ро тримали на собі по 8 монстрів. У той час вона мала 12 років. Спочатку він мав на 4 гобліна більше, ніж у них.

Парна Булянка вже досяг своєї межі. Танг Ро тримала 10 монстрів. Хоча вона мала лише 2 гобліни, але розуміла різницю між ними. Проте Танґ Ро не думала, що різниця була у швидкості рук. Вона вважала це різницею в знаннях.

Зрештою, коли вона побачила, що її 12 гіблінів успішно справляється з нею, то також відчула у собі силу зробити це. Можливо, через те, що вона була новачком, її судження були такими поверховими?

Такі думки промайнули в її голові. Вона вже зібралася перехопити нових гоблінів, але Марчний Лорд її випередив. Він торкався падаючого цвіту, і два гобліни приєдналися до групи монстрів.

14! На даний момент Е Сю контролював 14 гоблінів.

Це було на 6 гоблінів більше, ніж у Парної Булички і на 4 більше за неї.

Танґ Ро була вражена. Виходило, що 12 гоблінів не були його межами.

Вона не встигла прийти в себе, як раптом пролунав ще один постріл. Очеретяні гобліни були вражені тим, що Мглою очищала.

- Тільки не кажіть мені... — Танґ Ро не встигла додуматися. У цю мить Е Сю знову провернув свою комбінацію. Загальна кількість гоблінів під його контролем досягла 16.

Чи вони лише мали знання? Танг Ро почала сумніватися у своїх поспішних висновках. На жаль, вона була далеко від неї. У даний момент Танґ Ро дуже хотіла побачити його швидкість рук. Чи ця швидкість була вищою, ніж її власна?

— Бэннг! — Я отримав ще один постріл.

Танг Ро здивованими очима втупилася на Очищаючу Мглу. Вона не хотіла вірити, що та атакувала нових гоблінів. Танг Ро вважала, що та просто завдає урон за загальною масою зібраних монстрів.

В результаті вона побачила... Очережні два гобліни рвали в напрямку до очищаючої Мгли.

Її також перехопив.

18! Він все ще міг давати собі раду з такою кількістю?

10 гоблінів. Танг Ро було дуже важко з ними запанувати.

12 гоблінів. Вона сумнівалася, що зможе їх подолати.

14 гоблінів. У той час Танґ Ро була вже здивована.

16 гоблінів. Вона усвідомила, що різниця між нею і Е Сю не була тільки в рівні знань.

18 гоблінів... Танґ Ро не могла знайти слів, щоб описати свій стан. Вона тільки бачила, як Марковий Лорд спритно відправляє двох гоблінів у загальну масу зібраних монстрів.

Танг Ро відчувала, що ніби він був на початку нескінченної дороги. Незрозумілі їй речі могли бути вивчені. Досвід міг бути напрацьований. Усвідомлення могло бути вищим. Але швидкість рук... У цей момент вона чітко усвідомлювала, що її швидкість майже досягла межі і завжди знайдеться люди, які будуть вищі за неї.

Я роздався черговий постріл.

Танг Ро відчувала свою безпорадність. Можливо, скоро буде 22, 24, 26 гоблінів... У цей момент не було сенсу турбуватися про це.

Тепер стало зрозуміло, що Меса, яка очищала її, не робила помилок. Її темп збору монстрів спирався на здібності Е Сю.

- Тільки не кажіть мені, що у цього хлопця немає межі... — тихо пробувала собі під ніс Танг Ро.

Але цього разу, на її здивування, вперед рвав не Марний Лорд. Це був Парна Булока.

Танг Ро почала турбуватися. Що він задумав? Це було непередбачувана поведінка.

Після того як Булока перехопив двох гоблінів, він повернувся на свою позицію і продовжив діяти в попередньому темпі.

Танг Ро відчувала себе стороннім спостерігачем. Побачивши цю картину, вона раптом звернулася до нього:

— Парна Булока, у тебе не вистачає двох.

- Що значить, бракує двох? — Здивовано запитав він.

- Хіба ти тільки що перехопив двох гоблінів? — запитала Танг Ро.

— Агась!

— У сумі маєш бути 10 гоблінів. Але чому їх ще вісім? — запитала Танг Ро.

— Бо двоє з них щойно померли! — відповів Булока.

Вона почула їхню розмову. У цей момент він був по-справжньому збитий з пантелику. І хто з них був нубом? У той момент, коли Булока розправився з двома гоблінами, Е Сю збирався нагадати йому, щоб він перехопив нових монстрів. Але той швидко зорієнтувався, тому Е Сю не довелося йому про це нагадувати. Е Сю був дуже задоволений швидкістю його реакції. З іншого боку, Танґ Ро ставила такі базові запитання.

— Умерли? — Танг Ро все ще не могла себе вбити.

- Сьогодні ми всі змінили зброю. Наш урон також зріс, тому проходження трохи відрізняється від наших тренувань. Тепер нам не потрібно зупинятися, щоб вбивати монстрів. Ми цілком справляємося з цим під час руху. — Чула непорозуміння у голосі Танґ Ро, Су Мученг прийшла їй на допомогу, докладно пояснюючи.

— Ох! - До Танг Ро нарешті дійшло.

- Наші нормальні тренування повинні були донести лише загальну ідею. Тепер у нас є філолетова зброя 25 рівня. Тому нарешті ми зможемо показати весь свій потенціал. Вперед! — сказала Су Мученг.

— Поняла, — зітхнула Танг Ро. Різниця між нею і новачком полягала в тому, що вона занадто багато думала, таким чином забиваючи собі голову.

- Скільки гоблінів ти зараз тримаєш? — Звернулись до неї Сю.

— 16, — відповів чоловік.

— Чорт візьми... — Танг Ро відчувала себе спустошеною. Вона не поміркувала раніше. Між ними все ще була величезна різниця!

Розділ 104. Божественний уміння - Доставковий Вистріл

Танг Ро контролювала 10 гоблінів, Парна Буляка — 8, Е Сю - 16. У сумі виходило 34 гобліна. Це була пікова відмітка, і більше вона не збиралася збільшуватися. Таким чином, повна кругова ротація була закінчена. Су Мученг безупинно атакувала нових гоблінів. Загальна кількість монстрів не перевалила оцінку в 34 гобліна, тому що коли вона атакувала нових гоблин, колишні двоє вже були убиті.

При всьому цьому хлопці також встигали наносити урон по всіх монстрах. Кожен мав своє завдання. Усі, хто отримав урон, дотримувалися загального темпу.

Висококласна гра, високоморальна координація.

Враховуючи комбінації їхніх класів, в підземеллі Лежаного лісу вони видавали максимум своїх можливостей. Але це буде продовжуватися доти, доки хтось не зробить помилку...

Спочатку Е Сю турбувався про Парну Булучку, але коли він побачив стабільну гру, то трохи заспокоївся.

Танг Ро більше не ставила дурних питань.

Про Су Мученга не варто було хвилюватися.

Навіть гра любимця Публіці приємно його здивувала.

Задачі Елементаліста були вбивство великої кількості зібраних монстрів. Він мав стежити за своїм уроном, щоб не перекласти агресію гоблінів на себе. Отже, можна було сказати, що поки він продовжує використовувати свою голову, не буде жодної особливої катастрофи. Але балансування урону було простим лише на папері. На практиці це було дуже важко зробити. Тим більше його урон повинен був входити в командну ротацію, щоб загальна кількість монстрів не перевищувала оцінку в 34 гобліна.

Вона бачила, як цей хлопець вправно підлаштовувався до загального темпу бою. Хоч неможливо було повністю збалансувати свій урон, він робив все можливе, щоб мінімізувати можливі наслідки для команди. Виходячи з цього, можна було сказати, що цей хлопець діяв на межі своїх можливостей.

Раніше він не виявляв особливої потреби у тренуванні. Але тепер, коли вона побачила в собі вправні навички, то була приємно вражена. Він не очікував від нього такого рівня гри.

Здавалося, що цей хлопець належав до найкращих експертів гільдії.

З огляду на все це Е Сю зробив для себе певні висновки. У цей час зображення на його моніторі мигло з неймовірною швидкістю.

Така швидкість могла закрутитися у непідготовленої людини. Це було тому, що Е Сю приділяв час занадто багатьом речам. Окрім контролю 16 гоблінів, йому потрібно було спостерігати за становищем інших гравців і, якщо щось не так, віддавати потрібні команди.

Коли Танґ Ро порівнювала себе з Е Сю, її погляд був надто поверховим. Пропасти між ними була набагато більше, ніж вона могла собі уявити...

- Підходимо до першого боса. - Су Мученг нарешті припинила атакувати гоблінів. Всі монстри вже були спровоковані і переміщені в загальну групу. Єдиною монстром, що стоїть у них на шляху, був перший бос. Су Мученг чітко розуміла, наскільки зайнятий Е Сю. Тому вона постійно надсилала йому важливу інформацію, коли була попереду групи.

— Атакуємо, — роздала команда Е Сю. Темний Лорд раптово змив у повітря. Його права рука стискала меча. З неба впав меч світла, створюючи ударну хвилю і таким чином збираючи гобліни попадати на землю.

Танг Ро, Парна Буляка і любитель Публікації більше не були зосереджені на контролі монстрів. Натомість вони почали застосовувати свої найкращі атакуючі навички, щоб швидко покінчити з ними.

Протягом усього шляху 34 гобліни постійно атакувалися. Таким чином, в процесі руху вони втратили ґрунтовну частину свого здоров'я. Тепер же вони зазнали багато різних атак, які змусили їх відчувати себе м’ясом на роздрібній дошці. Багато гобліни так і не піднялися з землі. Однак невдовзі більшість гоблінів було вбито. Ті, хто залишився живим, зазнали ще більшого нападу. Зустрічаючись з атаками Е Сю, вони помирали в мить ока.

Невдовзі на землі залишилося 34 мертві тіла. З іншого боку пролунав постріл. Очищаюча Мгла, очевидно, атакувала боса. Четверо гравців подивилися в її сторону. Вона тримала в руках гвинтівку грізних розмірів, дуло якої було спрямовано до неба. Ці снаряди описували димні дуги і попрямувалися до боса. Після удару бос був підкинений в повітря. Гоблін Стараж Патруля насправді виглядав жаркім, який безсердечно підкидають у повітря. Після серії атак бос було відкинуто прямо до чотирьох гравців, які спостерігали за тим, що відбувається здалеку.

— Твою мать! — Раптом хлопець з веселим псевдонімом вигукнув. Це був люб'язний Публіці. Танг Ро і Парна Булока не звернули на це уваги.

Він не вимовив це вголос. Подібні думки пронеслися в його голові, поки бос летів у їх сторону. Троє відразу кинулися до нього, починаючи свої атаки. Любий Публіці також не відставав від них, але він все ще перебував під враженням побаченого. Він кілька разів глянув у бік Очищаючої Мгли.

Доставковий Вистріл. Це була сленгова назва Снайперського руху. Воно означало, що атакована ціль буде доставлена точно в заплановане стрілкою місце. Можна було сказати, що Доставковий Вистріл і повітряна Атака мали прямо протилежні по діях ефекти. Для Лаунчерів подібні вміння не мали додаткових ефектів.

Доставковий Вистрел був набагато складнішим у реалізації, ніж повітряна Атака.

Багато хто міг описувати теорію дії Доставкового Вистріли, але не всі могли реалізувати її на практиці. Крім того, не всі професійні гравці були здатні з високою точністю це зробити. У середовищі звичайних гравців це вміння могло б відреагувати на навички божественного рівня. Якщо гравець був здатний використовувати його, це дуже багато говорило про рівень його навичок.

Щоб доставити ціль у певну територію, потрібно було потрапити в певне місце на тілі. Де ж було це саме місце? Таке знання вже вимагало великого досвіду й практики. Крім того, мета повинна була бути вражена в це саме місце, перебуваючи у повітрі. Це була ще одна неймовірно складна задача. Крім того, все це мало бути здійснено декілька разів підряд...

У результаті, якщо звичайний гравець намагався використати подібні навички, він був подібний до сліпого кота, який гнався за мертвою мишкою. Мета просто безладно переходила в випадковому напрямку. Щоб пересунути ціль у визначене місце... Любий Публіці не знав, скільки професійних гравців могли зробити це!

На даний момент Чжоу Цзекай досяг великих висот у використанні Доставкового Вистрела. Ті, хто спостерігав за його виступом, просто плакали від захоплення.

Улюблений Публікій бачив тільки закінчення навики Очищаючої Мгли. Вона використала барбекю (прим. BBQ), щоб доставити боса в точно до їх розташування. Чи це могло бути збігом? Хоча це здавалося просто виконати за допомогою барбекю, цього було достатньо для того, щоб обізнані люди дивувались, чи вони розкриють роти.

Публіка, яку ми любили досить довго не могла заспокоїтись. Він при кожній нагоді перекладав погляд на Очищаючу Мглу. Він вже встиг відзначити найвищі механічні навики інших гравців. Млинці та Парна Булока були новачками в « Славі ». Улюблений Публіка був здатний це розгледіти. Однак раніше він не звертав особливої уваги на Мглу, яка очищала його. Раніше її основним завданням було зберігати стабільний темп під час атаки монстрів. Таке завдання було подібне до його власної. Це було не так вже й складно.

Але славетний Доставковий Вистрел змусив його переглянути свою думку.

Вона правильно визначила рівень навичок улюбленого Публікації. Той не був звичайним гравцем. Насправді він не був справжнім любимцем Публікії. Його аккаунт був тимчасово зайнятий справжнім головою гільдії Амбіцій Тірана, Цзян Ю.

Цзян Ю вже мав уявлення про здібності Е Сю з минулих промов холодної Ночі. Він сказав, що той мав знання. Цзян Ю, у свою чергу поспостерігавши за Е Сю кілька днів, зробив свої висновки. Цей хлопець дійсно був не так просто. Проте, на даний момент увагу Цзян Ю було прикуто до чудового довбаного Вистрілу. Тому що це був своєрідний маркер, який показує наявність божественних навичок у гравця, котрий використовує його. Майже всі гравці, які можуть його використовувати, були професіоналами.

Під час своїх роздумів він раптом почув голос Марічного Лорда:

що ти щойно використала?

- Ха-ха, доставковий постріл, помітив?

— Я помітив тільки тінь! Ми встановлюємо новий рекорд. Не створюй проблем! - Сказав Марчний Лорд.

— Але я заощадила нам кілька зайвих секунд! — Відказала Очищаюча Мгла.

— Якби ти так атакувала боса в лісі, скільки секунд ми б втратили? — запитав Марчний Лорд.

Очищаюча Мґла мовчала.

— Соберись. Зосередься на рекорді.

— Угу... — Вона відповіла.

То ж у цієї дівчини випадково вийшов Доставковий Вистріл? Такі були думки Цзян Ю. Це була правда. Лаунчер міг випадково отримати Доставковий Вистрел, коли використовував барбекю.

Ось тільки Цзян Ю не знав, що в той момент, коли він здивовано здивувався при виконанні Доставкового Вистрела, І Сю відправив повідомлення Су Мученг:

- Не використовуйте Доставковий Вистріл!

- Чому?

— Балда! Так ти видаєш себе!

Таке вміння було не так просто використовувати. Тому що людина, яка використовує його, занадто видавав свій рівень гри. Було все ще дуже мало гравців, які могли його використовувати. Якщо хтось намагається простежити всіх жіночих професіоналів, які можуть використати Доставковий Вистріл, то достатньо швидко дійде до певного висновку. І що тоді?

Професійний гравець з прекрасної Ери допомагає Амбіціям Тірана в створенні нового рекорду підземного підземелля.

Щоб перевершувати рекорд, який було встановлено гравцями прекрасної Дінастії.

Якщо таке трапиться, то кричущий критик і проблеми нападуть на обидві організації. Він жалкував, що не попередив Су Мученґа про це.

Тоді більше не буду. — Не те, щоб Су Мученг не розуміла таких речей. Просто їй було все одно. Вона лише хотіла швидше допомогти Е Сю встановити рекорд, тільки і всього. Для неї це було важливішим, ніж турбота про її розкриття.

Вона відразу помітила, що любитель Публікії почав уважно стежити за Очищаючою Мглеєю.

- Ти повинна виправдати себе! — Устав Э Сю. Їм потрібно було дуже мало часу, щоб зрозуміти одне одного.

Під час листування хлопці продовжували як ні в чому не бувало атакувати боса. Вона бачила, як її коханець Публіці спостерігав за нею. Той вже не звертав особливої уваги на дії Очищаючої Мгли.

Він сказав: « Цього повинно бути достатньо...»

Глава 105. Пошкоджений удар

Проходження тривало.

Битва з першим босом була досить бездумною. Треба було лише ухилятися від його лютих фізичних атак. Хоча на звичайних гравців вплив таких атак був жахливим, для них знадобилось багато механічних навиків, але це не було небезпечно. На даний момент агресія боса була на Мрачному Лорді. Той просто водив боса по маленькому колу. П'ятеро гравців видавали всю силу своїх навичок, тому перший бос був досить швидко повалений.

Після цього група продовжувала свій рух. Ніхто не зупинявся, щоб відпочити. Також ніхто не подивився, що ж випало з боса. Раніше Е Сю проінструктував хлопців, що під час встановлення рекордів не було часу на такі зупинки. Хоча це вимагало близько двох секунд, їх не можна було втратити.

Після вбивства боса тактика проходження залишилася такою ж. Парна Буляка все ще залишався під пристойною увагою Е Сю. Вісім з десяти зауважень були адресовані саме йому.

- Боже, ти занадто багато базікаєш! Який у тебе астрологічний знак? — Питання Булочки спонукало Е Сю поперхнутися сміхом. Трохи одужавши, він звернувся до Булочки:

— Булока! Ти - таємна зброя нашої групи. Ми розраховуємо на тебе!

— Оу? Секретна зброя? Це ж круто! — З ентузіазмом відповів той.

— Грай акуратно. Будь уважний, коли використовуєш удушення, — сказав Е Сю.

- Зрозумів! — Він захоплено відповів.

Говорячи про те, що Булока є їх секретною зброєю, Е Сю не перебільшував. Незважаючи на те, що Задушення не приносило багато шкоди, воно знижувало захист цілі на 50%, а це було дуже корисно для команди. Хоча цей ефект тривав лише 2 секунди, за той час група наносила колосальну кількість втрат. Крім того, оскільки дихання могло поліпшитись кожні 5 рівнів, тепер воно було 3 рівні (прим. Задушення — це навики Хулігана, який вивчається на 15 рівнях). З огляду на додаткову привабливку до какетів, тепер вона становила 3,5с.

Фінальний бос Лежаного Лісу мав 25 рівня, тому група уронів не знижувалася. Таким чином, хлопці могли б зповнитися повною тривалістю ефекту. Якщо говорити простіше, вся група на 3,5с збільшувала свій урон на 50%.

Перший бос підземелля три рази перебував під ефектом від задушення. У сумі це дало групі 10 секунд збільшеного урону, що також економило багато часу.

Під час бою з звичайними монстрами Буллока використовував удушення по відкоту. Група тієї ж години зосереджувала свої атаки по удушливій цілі.

У Булочки були складні часи, коли він використовував удушення. Тому що під час його використання він був дуже вразливий. Ціль не була оглушена, а також могла рухатися. Крім того, жертва могла атакувати у відповідь. Але не тільки захист атакованої мети знижувалася на 50%, а й її атаки зменшилися на ті ж 50 відсотків. Якби це було не так, тоді попередні атаки боса давно б послали Булочку на реставрацію.

- Другий бос! — Поінформувала всіх Су Мученг, після чого напала його. Цього разу вона не використала Доставковий Вистріл. Четверо гравців на той час закінчили розправлятися з звичайними гоблінами і вирушили босові назустріч. Парна Буляка все так само використовував задушення, так що і другий бос був дуже швидко убитий.

На шляху до фінального боса вони також не робили помилок.

За останні дні хлопці вже обговорили стратегію його вбивства. Не переговоряючись, ми побачили Крижаного Тейну. Бос не став чекати її атаки, у відповідь він підняв свій меч і відправився їй назустріч. М’якосерда Мелка трохи змінила свій напрямок, обходячи боса збоку, після чого використала небесний Удар. Як результат — Леджий Тейн був підкинений в повітря. Танг Ро не зупинялася, серія її атак посилювалась ефектом Чейсера. Таким чином, продемонстрована комбінація була сильнішою за ту, що раніше використовував Мрачний Лорд.

Очевидно, що бос не міг швидко телепортуватися. Вона чекала цього моменту. Як тільки телетранспортувався, вона відразу ж використала техніку тенневого клона для того, щоб зблизитися з ним. Як тільки бос збирався знову танцювати, Марчний Лорд використав небесний Удар, підкидаючи його в повітря.

— Булока! — Вызовил Э Сю. Парна Буляка відразу ж підійшов до боса. Він підняв руки, після чого використовував подих на шиї Льожаного Тейна.

— Молодец! - Він похвалив його Е Сю.

Після цього він використав серію з трьох атак. У той же час підключалися бойові списи мгли, артилерійські снаряди Очищаючих Мгл і магічні атаки улюбленого Публікації. Навіть Парна Булочка використовував удар цеглою, змушуючи боса весь час взивати.

Тіло Льодового Тейна було маленьким і легким. Він не міг протистояти знеохоченню. Тому ефект від нього тривав все 3,5с і ні мілісекундою менше. Форма списа 25 рівня була набагато сильнішою від тої самої зброї. Через те, що наконечник спис був білого кольору, після кожного його випаду, здавалося, виникають білі сніжні пластівці.

3,5с удушення швидко пройшли. За цей час Парна Булока була двічі атакована мечем Льожаного Тейлора.

НПС не були такими вже й дурними. Після того як вони почали їх задушити, то відразу атакували гравця, який змінив це вміння. Таким чином, задушення можна було вважати чудовим умінням, що генерує агресію. Зазвичай гравці повинні були бути дуже уважними, коли вибрали момент для того, щоб заспокоїтись. У Хуліганів не було захисту схожих на Рицарів. Хоча напад боса знижувався на 50%, отримання двох ударів досить сильно позначилося на здоров'ї того, хто отримав.

На щастя, Крижаний Тейн не був дуже сильний. Після застосування задухи він виглядав досить жалюгідним чином. Після завершення 3,5с Парна Булока одразу ж використав зілля, яке відновлює здоров’я. Зели також оформили гільдію Амбіцій Тірана. Гільдейські алхіміки створили непогані зелені якості для гравців 20 або й більше рівнів.

Після того як Крижана Тейн звільнилася з боїв, він негайно знайшов іншу ціль — м’яку Мглу.

Але сила списа Мертвого Лорда була занадто сильною. Після декількох ударів бос перевів свою увагу на нього. Таким чином, не було особливих проблем з перехопленням його агресії. У кожного з гравців було достатньо навичок, щоб успішно стримувати атаки боса. Хоча Крижаний Тейн міг швидко пересуватися під постійним облогом п’ятьох гравців, він не мав можливості ухилитися від їх атаки.

Коли вдушення Парної Булочки було у відкаті, він використовував звичайні атаки. Він постійно відвішував босові пінки і кулаки, так що це чудово демонструючи стиль битви Хуліганів. Отруєння - це вміння, яке вивчається на 25 рівнях, отрута вже була поставлена як на кастети Булички, так і на тіло боса.

Льодовий Тейн витріщився, не знуджувався. Під таким тиском він постійно намагався телепортуватися. Але це не рятувало його від нападу Мертвого Лорда, який миттєво діставав і підкидав у повітря.

— Булока! — Наступного разу дав команду Е Сю. Парна Булочка стиснув руки на шиї боса, змушуючи того тріпнутися як куриця.

Їм знадобилося небагато часу, щоб опустити здоров'я боса до рівня червоної крові. Вони добре знали, як це робити. При зміні зброї, хлопці мусили трохи коректувати свої дії в бою з звичайними монстрами. Однак у бою з босом їм потрібно було діяти так само, як і на вправних проходах. Більше того, вони всі були експертами по частини володіння механічними навичками, таким чином, хлопці не боялися зробити помилки, скоєні звичайними фахівцями. У результаті крижаної вихори Крижаного Тейлора ніколи не відкривався на повну потужність. Його постійно контролювали п'ятеро гравців, від початку до кінця. В кінці, після чергового задушення Парної Булочки, бос спорожнів останній подих і безпечно помер.

Підземелля було пройдено!

Системне оголошення не змусило себе чекати:

[Поздоровляємо гравців Амбіцій Тірана: Любимца Публікії, Маричного Лорда, що Очищує Мглу, вторгнення Парної Булички, м'яка Моґлу з заснуванням нового рекорду підземелля Лежаного лісу, час: 13:015:47.]

Успіх!

У кожного була своя реакція.

Побачивши повідомлення системи, Буллока розсміявся:

я на ТБ! Секретна зброя!

Танг Ро відкрила список рекордів і побачила там свій псевдонім. Вона відчула себе повністю задоволеною.

У порівнянні з ними реакція улюбленого Публікації була досить звичною. Все-таки він був лідером великої гільдії Амбіцій Тірана. Це було лише підземелля Льодячого лісу і не більше. Незважаючи на те, що це було досить хвилююче, Цзян Ю не вважав за потрібне виявляти якісь особливі емоції.

Гільдейський чат Тиран був переповнений повідомленнями. Кожен член гільдії захоплювався п’ятіркою гравців. Здавалося, ніхто не бачив попереднього повідомлення любому Публікації про те, що вони не побачать їх повідомлень...

У той момент, коли вона хотіла сказати кілька слів, він побачив несподіване вікно на своєму моніторі. Зона С номер 84 хотів дві коли. Йому нічого не залишалось, як виконати бажання клієнта.

Повернувшись додому, він побачив Танґ Ро на стоянці реєстрацію. Побачивши його, вона відразу запитала:

— Ми встановили передієльний рекорд, вірно?

— Передельний... Я б так не сказав.

- Ще ні? Чому? — запитала Танг Ро.

— Тому що наша група не мала оптимальної комбінації класів, — відповів вона.

Хоча данжі могли бути пройдені будь - яким складом, проте існували найбільш ефективні класи для швидшого проходження. Не можна було віднести групи до такої ефективної комбінації. Але їхні суперники, хлопці з прекрасної Дінастії, також не могли похвалитися цим. Як професійні гравці, Лі Хао та інші сильно не заморочилися. Крім того, кожен професійний гравець мав клас, на якому він показував свою найкращу гру. Якщо людина змінювала клас, це було як захисник у футболі відправлявся на атакуючу позицію. Незважаючи на те, що відповідальність азартних гравців не залежала від нього, його ефективність значно зменшилась.

Якщо говорити про Лі Хао і комбінації класів у групі, то вона трохи краща від групи Е Сю. На жаль, Лі Хао та хлопці не викладали на повну. Вони не могли уявити, що хтось із професійних гравців збереться побити їх рекорд. Вони вважали, що встановлення рекорду проти звичайних гравців буде цілком достатнім. Просте і легке завдання.

Вони не виклалися на 100%. А що сказати про групу Е Сю? Вони доклали всіх зусиль, щоб перевершити їхній рекорд.

Лі Хао обережно завдав нищівного удару по таблиці рекордів цього підземелля. Все тому, що він був на сьвітлї, а Ея Сю зоставався в темряві.

Розділ 106. Що він задумав?

Клуб чудової Ери.

Лі Хао з комфортом дивився телевізор у своїй кімнаті. Хоча вчора зустріч з нею Сю в інтернет-кафі заставила його невимовно сердитися, той факт, що Е Су тепер працював звичайним менеджером, викликав у нього захоплення.

Після звільнення Е Цю він все ще залишався заступником капітана прекрасної Ери. Але тепер це його дуже не напружувало, навпаки, він був задоволений своєю посадою.

На даний момент він зверхньо дивився на кожного члена клубу. Сун Сян недавно приєднався до них і міг розглядатися як новачок. Тому Лі Хао тепер відповідав за всі справи команди. Крім того, Сан Сян був ще неоперним юнцом. Тому, коли він прийшов на лісозаготівлю, його змушували забути про все. Він був лише пусткою капітана. Тим не менш, якщо щось відбувалося в команді, у першу чергу всі звинувачували капітана.

« Мені дуже добре, що ти маєш. Що за чудова угода, так думав Лі Хао.

Ось з нею було дійсно важко мати справу. Оскільки Лі Хао був глухий до умовляння і лестощів, йому довелось докласти неабияких зусиль, щоб позбутися їх.

У той момент, коли він перебував у казних грезах, задзвонив телефон. Мабуть, сталося щось серйозне, якщо йому дзвонили в такий пізніше час. Він подивився на телефон. Це був Чен Ехуй, лідер чарівної Дінастії.

Лі Хао був не тільки заступником капітана, але й ветераном Слави. Він усвідомлював, наскільки важливо підтримувати внутрішньоігрівову гільдію. Тому він заздалегідь налагодив контакти з її лідером.

У Славі персонажі не з'являлися просто так з нізвідки. Неважливо, наскільки сильними були персонажі Професійного Альянса, вони всі починали грати на рівні з усіма. Нова карта аккаунта, звичайний персонаж і повільна прокочка. Хоча клуби мали свої карти аккаунтів, вони нічим не відрізнялися від звичайних карт у вільному доступі.

Клуби проводили дослідження з допомогою ручної роботи на внутрішньогеровому редакторі спорядження. Крім того, всі матеріали для таких рецептів добували в грі.

Усередині гри вони не лише підвищували престиж самого клубу, але й виступали в ролі аналітичного центру. Іноді вони бачили потенційного професійного гравця і переманили його на свою сторону. За допомогою гільдій клуби змагалися між собою. Кожен клуб намагався посилити могутність своєї гільдії. Люди, які не мали гільдії, щоб досліджувати спорядження ручної роботи, мусили купувати всі матеріали за свої гроші. Оскільки робота ручної роботи була нелегкою, потрібно було безліч рідкісних матеріалів. Тому їх покупки не були найкращими для гравців. Власники клубів намагалися заробляти гроші, а не витрачати.

Чен Ехуй був лідером гільдії прекрасної Дінастії. Хоча більшість гравців гільдії були звичайними гравцями, вони безпосередньо підтримували зв’язки з клубом. Таким чином, Чен Ехуй міг розглядатися як клубний менеджер, що відповідає за прокачку нових гравців.

Лі Хао тримав телефон у руці. На його обличчі було написано дивний вираз. Чен Ехуй ставився до нього з особливою повагою. Лі Хао вважав, що він навіть кілька перегидав палицю. Незважаючи на те, що про-ігроки мали деякий вплив на гільдію, серед них не було особливого поділу на ранги. Це було, як звичайне споріднення між двома рівними людьми. Однак Чен Ехуй був дуже упереджений до нього. Це спонукало Лі Хао задуматись. Він сам ставився до Сун Сяну.

З такими почуттями на серці Лі Хао прийняв вхідний виклик.

- Лі, ти вже відпочив?

— Ще ні. Щось сталося?

« Було перебито рекорд Лежачого лісу », — відповів Чен Ехуй.

- Що? Перебіт? — Тінь здивування пробігла по обличчю Лі Хао. Це був звичайний рекорд. Він не збирався стрибати від подиву, як ніби сталося щось неймовірне. Він здивувався тому, що хоч вони і не викладали на повну при його встановленні, вони все ж були про-ігроками. Щоб перебити рекорд, потрібно було мати гідну силу. Гравці якого клубу могли зробити це?

— Яка гірдія перебила рекорд? — запитав він. За словами гільдії, можна було легко визначити клуб, що стоїть за ними.

— Амбіції Тірана, — відповів Чен Ехуй.

Гравці з Тіранії? Лі Хао був збитий з пантелику. Клуб Тіранії стояв за спиною Амбіцій Тирна. Гравець з команди чотири рази поспіль зупиняє гравців граючи на шляху до чемпіонства ліги. Їх козирною картою був Хань Венцін. Його аккаунт — Пустинна Піль, Страйкер, названий « Королем боїв », був добре відомий на просторах Слав. Це був персонаж божественного рівня, схожий на « Бог бітів ». Хоча Ера й Тіранія були давніми суперниками, вони не заходили так далеко, щоб з’ясувати свої стосунки через таке маленьке підземелля. Вони що, спеціально послали про-ігроків щоб перебити цей відносно простий рекорд? Ерунда! Якби це була Небесна Сфера, тоді цілком можливо, а так ...

— Гільдія Амбіцій Тірана, однак найвищі гравці до неї не належать, — сказав Чен Ехей.

- Що ти маєш на увазі? — Лі Хао очевидно не розумів цієї справи.

— Одного з персонажів групи звуть Марним Лордом. Він досить відомий на десятому сервері. У початковій зоні він отримав три досягнення за перші вбивства. Також, минулого рекорду Лежаного лісу було встановлено за його допомогою, гравцями Блакитного Руччини. Після цього він привів свою групу і забрав перше вбивство Кривавого Стрілка з-під носа три великих гільдій. Потім він допоміг Амбіціям Тірана з першим вбивством Гобліна Купца. Тепер він допоміг Амбіціям встановити новий рекорд льодяного лісу. У групі чотирьох гравців спеціально приєдналися до Амбіцій, щоб встановити рекорд. Виглядає так, що троє з них були помічниками Мричного Лорда. - Чен Ехуй приділяв багато уваги пошуку нових талановитих гравців на десятому сервері. Можна було сказати, що це була його робота. Він також був шпигуном у всіх великих гільдіях, тому добре розумів ситуацію.

Лі Хао не поспішав обмірковувати дану Чен Ехем інформацію. Вираз його обличчя змінився.

- Так ти хочеш сказати...

- Цей похмурий Лорд насправді Е Цю? - Припустив Чен Ехуй.

Лі Хао також про це думав. Раптом він згадав їхню недавню зустріч в інтернет-кафе. Хіба не слава була на його моніторі?

- Е Цю грає в Славу, у наші-то дні. Ти помітив його псевдонім? — запитав Лі Хао.

- Помітив... Але не зміг точно відповісти, з гіркотою відповів Чен Ехуй.

- Мені не можна більше там з'являтися. Тобі також не слід туди ходити. Знайди якусь ліву людину, щоб він таємно зібрав інформацію. Я думаю, йому не буде важко побачити псевдонім Е Цю, вірно? — Да.

- Вже зробив. Дехто вже працює над цим, - відповів Чен Ехуй.

— Добре... Тоді давай спочатку дощиться звіт, перш ніж робити якісь висновки - сказав Лі Хао.

— Я подзвоню, — відповів Чен Ехуй.

Коли Лі Хао закінчив розмову, то не мав жодних настрою й далі дивитися телевізор. Хоча Е Цю вже був за бортом, кожного разу при згадці про його ім’я тривога походила в серце. Особливо тепер, коли Е Цю знову з'явився на просторах Слави.

— БЛ*ТЬ! — Лі Хао схопився з місця, після чого відправився до ванної кімнати і люто оповів обличчя холодною водою.

Це були тільки підозри. Не про що турбуватися. Навіть якщо це був Е Цю, що з того? Він уже пішов у відставку. Він грає в Славу, щоб убити час, вірно? Якщо ж ні, то на що він надіється?

Подібні думки крутилися в голові Лі Хао. Він не знав, чому він постійно повертався до слова Е Цю в конференц-залі: « Я ще не здався. Я повернуся".

Лі Хао був схвильований і по кімнаті. Через деякий час він почав думати, що йому не вистачає повітря, тому відкрив вікно. Після цього він відчув спрагу і поспішив налити собі води. Потім йому стало надто жарко, тому він увімкнув кондиціонер. У подібних метаніях його наздогнав телефонний дзвінок. Він нетерпіння підняв слухавку.

- Це Е Цю... — Ця новина обрушилась на нього, наче захитнулася холодна вода.

У мить ока попередні заспокійливі думки вивітрилися з голови Лі Хао. Він миттєво втратив контроль над собою:

— БЛ*ТЬ! Це хлопець все ще не залишає мене в спокої! Навіть у такій ситуації він все ще бореться зі мною? Я зрозумів! Він бачив нас того дня, тому зрозумів, що рекорд гарної Дінастії був встановлений нами. Тому він приєднався до наших ворогів, щоб перебити його. Він по-справжньому знає свою справу! У нього все гаразд з головою? Це ж рекорд Льодового лісу. Він думає, що мені є до нього справа?

- Але якщо він продовжуватиме виступати проти нас у подібному ключі... — Дыл Чен Эхуй.

— Без паніки. З яким часом вони перебили рекорд? — запитав Лі Хао.

— 13:05:47, — відповів Чен Ехуй.

— Ха-ха-Ха, - засміявся Лі Хао, почувши подібну цифру. - Це ж смішно! Я думав! Не переживай. Я переб'ю його рекорд. Минулого разу ми не висунулися на повну. Також у нас не було кращого поєднання класів.

— Тоді які класи краще підібрати? Я підберу потрібні аккаунти, як і минулого разу, - сказав Чен Ехуй.

— Не треба, минулих акаунтів цілком зійдуться, — відповів Лі Хао.

« Минулі вже перевалили 25 рівні », — сказав Чен Ехуй. — Я знайду вам нові.

— Добре, що стосується групи, про яку ти говорив. Четверо з тих, що приєдналися до Амбіцій Тирану. Крім Е Цю, хто інші? — запитав Лі Хао.

- Я не впевнений, хто вони. Одна з них називається м'яка Мгла, Бойова Маґ. Інший - Вторгнення Парної Булачки, Хуліган. А остання — Очищаюча Мгла, Лаунчер, — відповів Чен Ехуй.

— Лаунчер! — Вызовил Ли Хао. Він знав, хто це міг бути. Але він не мав доказів, тому не міг бути впевненим у цьому.

Що стосується решти двох гравців, у нього не було поняття ким вони були. З його точки зору, щоб перебити їх рекорд, гравці повинні бути професіоналами. Е Цю не міг покладатися лише на власні сили, щоб зробити щось подібне.

- Добре, який клас Е Цю? — Раптом запитав Лі Хао.

- Він не вибрав клас.

— Не вибрав?

— 25 рівень, без класу.

— Цей хлопець... Що він задумав? — Лі Хао був заплутаний. Він що, збирався грати без спеціалізації? Це було безглуздям! Незважаючи на те, що у теорії без класу можна було перевалити кордони 50-го рівня, всі професійні спільноти визнавали персонажів без специфікації нереалістичні. Постійна зміна зброї, спорядження, купа навичок з якими потрібно було управлятися... Персонажі без спеціалізації спочатку були створені самими гравцями. У самій грі не було закладено збалансованого розвитку таких персонажів, тому вони постійно стикалися з багатьма перешкодами. І граючи в ігри, я не робив змін у таких персонажах. Тому не було сенсу грати безкласовими персонажами!

Але якщо хто і міг у громаді Слави грати персонажем без спеціалізації, то це був Е Цю. Тільки він приходив на розум Лі Хао. Роздумуючи про це, він ставав дедалі стурбованішим.

- Гей, Лі, ти ще тут? — запитав Чен Ехуй.

— Да... Я тут, знайди для мене акаунт. Буде краще, якщо персонаж не буде складатися в гільдії і буде десь у 20-му рівні. Клас також не має значення, — сказав Лі Хао.

Розділ 107. Перевірка кадрів

Рекорд Льоджого лісу був знову перебитий. Усередині гри поповзли чутки.

Нові гравці особливо не задумувалися над тим, що сталося. Вони не розуміли ситуації. Але во́ни великих гільдій покрилися холодним потім.

Цього разу змагання у створенні рекорду Лежаного лісу придбало якісь безглузді обриси. Неправдивість полягала в часі визначених рекордів. Попередній рекорд вже був найвищим серед усіх десяти серверів, тому звичайні гравці навіть не думали про те, щоб перевершити його. Але хто міг знати, що через кілька днів цей рекорд буде перебитий. Крім того, рекорд був перебитий з непоганим запасом часу, і це спонукало задуматися про можливість ще одного встановлення.

— Десятий сервер справді повний драконів, які ховаються і втішаються тиграми... Не рахуючи Марного Лорда, хто інші гравці? - Лазуровий Потік зараз був у підземеллі. Його запитання було скероване до одного з членів групи. Будучи досвідченим фахівцями, вони знали, що неможливо встановити такий рекорд на основі сили однієї людини, навіть якщо він був найсильнішим гравцем. Певно, йому треба було допомагати гравцям з високим рівнем навичок. У списку рекордів, окрім імені Мрічного Лорда, інші імена не були відомими. Лазуровий Поток не знав, звідки вони взялися.

- Один з них гравець Амбіцій Тирану. А втім, вони тимчасово приєдналися до гільдії. Вони були подібні до гравців чарівної Дінастії. У них також були шпигуни в Гілдії Амбіцій Тірана. Тому таку інформацію було легко дістати.

— Вторгнення Парної Булочки? Мені здається, що я бачив раніше цей нік, — пробурмотів лазуровий Потік. Цей псевдонім був досить унікальний, тому його було легко запам’ятати.

— Перше вбивство Кривавого Стрілка, — підказав Прив’язана Лодка.

Лазуровий Потік був збитий з пантелику:

— Це... Хіба похмурий Лорд не випадково вступив у його групу?

- Я теж так думав...

- Тоді, що ж це виходить... Він просто привів їх і встановив рекорд? — Лазуровий Потік був збентежений! Це дійсно була незрозуміла ситуація, тому він відразу ж відправив повідомлення Марґотному Лорду:

- Брате, мої вітання! Ти знову встановив рекорд!

Відповідь не була довгою. У цей момент Е Сю відносив колу відвідувачів кафе...

Через деякий час прийшла відповідь. Але письменником був не Марковий Лорд, це був Зорно Подожника, лідер Трав'яного Саду:

- Що сталося? Я нічого не розумію. Це ж рекорд Льодового лісу. Що це взагалі за фігня?

- Чому ти питаєш у мене? Ти маєш спитати Амбіції Тірана, — відповів Лазуровий Потік.

- Я не додавав Маркового Лорда в друзі. — Безприкладна причина змусила Лазурного Потоку на мить втратити дар мови. Він закрив вікно листування з Зерном Подорожника. Лазуровий Потік вирішив його ігнорувати, мета якого полягала в тому, щоб стати похмурим Лордом.

Незабаром він все-таки отримав відповідь від нього:

— Ха-ха, просто пощастило.

- Брате, звідки ти взяв цих експертів? Я ніколи про них не чув. - Лазуровий Потік не хотів тягнути кота за хвіст.

— Оу, хто шукає, знайде, — відповів вона.

- Вони чудові! — Лазуровий Поток був просто зачарований.

— Ха-ха.

Лазуровий Поток захоплювався не ним, тому Е Сю не став якось відповідати за хлопців.

- Брате, поквапись с прокачкою. Я чекаю, поки ти досягнеш 27 рівня! - Сказав лазуровий Потік.

Хоча вона швидко поспішала, все ж скоро відновилась. Лазуровий Потік навчився на своїх колишніх помилках. 27 Рівень був максимальним для проходу Могильника. Хоча в нього можна було ввійти на 23 рівні, ніхто з великих гільдій не звертався до нього за встановлення рекорду. Очевидно, вони чекають поки він прокачує 27 - й рівень і лише потім намагатиметься найняти його. Крім того, жодна гільдій не встановлювала рекорд власними силами. Вони знали, що з його допомогою він все одно буде перебитий. Вони вважали, що краще йому заплатити, щоб поставити точку в встановленому рекорді.

- Ха-ха, давай поговоримо про це коли прийде час! — Вона знову відвернулася від відповіді. Він був трохи збитий з пантелику. Гільдія Блакитного Руча і Амбіцій Тірана вже кілька разів зверталися до нього, щоб найняти його. Але трав’янистий сад так ніколи й не вийшов з ним на контакт. Крім того, інші великі гільдії могли звернутися до нього за допомогою. Вони що, соромилися це робити?

Під час своїх роздумів вона несподівано отримала нагороду від Амбіції Тірана. Члени Гільдії кілька днів штурмували підземелля Лежаного лісу, і зрештою вони змогли дістати палицю крижаного кристала та щетину білого вовка. Холодна ніч не відкидала своїх слів і відразу ж відправив нагороду Е Сю.

Після встановлення рекорду група І Сю продовжувала прокачку. Улюблений Публіка не виходив з групи і продовжив прокопуватися. У теорії вони могли продовжувати намагатися перебити вже тепер свій рекорд, тим більше у Танг Ро була неймовірна змагання. Однак Парна Буляка почала робити надто багато помилок, тому про встановлення нового рекорду можна було забути.

Е Сю зітхнув. Він виявив, що мати в групі Булочку було не так вже й погано. Якщо говорити чесно, то він просто втомився. В останні дні він витратив стільки енергії, скільки не витратили всі його групи разом взяті. Від їхнього навчання, своєї прокачки, допомоги Танг Ро та Су Мученг вже з їхніми прокажечками. У нього просто не залишалося вільного часу. Протягом десяти хвилин встановлення рекорду він мав очолити групу, стежити за грою кожного гравця і контролювати більшість монстрів. Сукупність усіх цих факторів дуже виснажувала його розумово й тілесно. На даний момент він хотів просто розслаблено грати в своє задоволення.

Після того як Парна Булока зробив помилку, всі розслабилися. Тепер їм не потрібно було рвати собі жили, щоб перебити свій рекорд, тому хлопці стали вільно грати і спокійно між собою розмовляти. Любий Публіці все ще не був їм і досить тихим. Ніхто не знав, що в даний момент він спілкувався з холодною вночі.

— Мґла и Вторгнення Парної Булочки. Вони новачки в Славі. — Цзян Ю, зараз граючий любителем Публікії, був старим генералом Слави. Після спостереження за ними протягом декількох днів, він зробив досить точні висновки.

— Новачки?

— Да. Але вони мають добрі основи. Якщо їх трохи навчити, вони швидко стануть експертами », — сказав Цзян Ю.

- А інші двоє?

- Мертвий Лорд. У цього хлопця є навички, тактики, знання і досвід, але сказати, наскільки він сильний... Це було низькорівневе підземелля, тому я не можу сказати точно. Мабуть, він профі. Але якщо ти слухаєш, то бачиш, що він щодня перебуває в грі досить довго! У професійних гравців не повинно бути стільки вільного часу, щоб грати на подібному низькорівному аккаунті, вірно? — припустив Цзян Ю.

- Чи може бути... Він нещодавно пішов з професійної сцени профі... — Ніч розумів сказане Цзян Ю, але на його думку прийшов лише один гравець.

- Ти говориш про Бога Е Цю... Якщо це справді він, я повинен пишатися собою. Але є одна річ, яка змушує мене сумніватися в подібному висновці », — сказав Цзян Ю.

- Яка?

- Його зброя.

- Зброя?

— Да. Я спеціально спостерігав за його зброєю останні кілька днів. Під час битви він не змінював своєї форми, хоча й постійно його перетворювався. На даний момент я помітив форму бойового списа, меча і гвинтівки, — сказав Цзян Ю.

— Чи існує така зброя?

- Ось чому я думаю, що це ручна робота. Мені здається, що хтось з клубу просто тестує срібну зброю - закінчив Цзян Ю.

— Ох... — Холодна ніч не знайшла відповіді. У клубах вистачало талановитих гравців. Якщо вони були дослідниками, то також мали дуже високі навички в Славі. Деякі з них були колишніми проривами, які залишилися в клубі і після закінчення своєї професійної кар'єри. Дехто не дотягував людей до професійного рівня, але теоретичні викладки були просто неймовірними. І хоча ці гравці були трохи слабшими про-ігроків, вони могли показати належну гру на таких низьких рівнях.

- Я ніколи не бачив такої срібної зброї з можливістю трансформації. Ось чому я думаю, що його тестує якийсь гравець з клубу. Він використовує його зараз, тому що воно є 25 рівнів. Якщо його практична цінність буде обмеженою, то очевидно вони більше не витрачатимуть на нього свого часу, енергії та фінансових ресурсів для поліпшення своєї цінності », сказав Цзян Ю.

— Ось чому цей хлопець не обрав собі клас, — сказав холодної Ніч.

- Це зброя... Здається, що це було спеціально розроблено для використання гравців без спеціалізації », — сказав Цзян Ю.

- Через те, що він тестує зброю, йому потрібно випробувати його в групах різних складів. Рішення рекордів є тільки перевіркою цієї нової типу зброї. — Холодна ніч була задоволена своїми висновками.

— Но... На новому сервері ще не надто багато матеріалів. Як він міг зробити його на самому старті? Я не можу зрозуміти цього, — запитав холодної Ніч.

— Переніс його з старого сервера, — відповів Цзян Ю.

- Як можна витримати спорядження? — Холодна Ніч все ще не розумів. — Тільки 1 рівень аккаунтів можна переносити на нові сервери!

— Наряди ручної роботи можна покласти в редактор спорядження. Отже, це не вважається персонажем людини — сказав Цзян Ю. Хоча він і був лідером великої гільдії, також міг розглядатися як член клубу, тому його обізнаність була набагато більшою, ніж міг собі уявити Холодна ніч. Звідки звичайний гравець міг знати про роботу редактора спорядження? Очевидно, він не міг цього знати.

- Якщо все насправді так... - Казав холодною Ніч. — Тоді стає зрозуміло, що він дуже спраглий новими ресурсами. Найімовірніше, він хоче поліпшити срібну зброю.

- У цьому ми не можемо бути впевнені... — Цзян Ю був безпорадний. Якщо цей хлопець міг зробити таку зброю, він безумовно мав технічний талант. Як лідер гільдії, Цзян Ю мав талант менеджера.

— У всякому разі, продовжуй стежити за ним! Якщо в нього насправді така піднохотна, то не марнуй часу на пошуки її у гільдії », — сказав Цзян Ю.

— Зрозумів, — відповів Холодна Ніч.

Двоє з них на деякий час припинили листування. Цзян Ю все ще був у підземелі з групою Е Сю, продовжуючи прокачку. Через деякий час йому знову написав Холодна ніч:

- Ти все ще не розповів про останнього гравця. Як же його звали... « На відміну від ніка Парної Булочки, який відразу запам’ятався, — розповідає він. — Оскільки в Мгли був виділений з вірша псевдоніма, то його не можна було швидко вивчити.

- Ох, цей гравець досить непоганий. Зовсім недавно вона випадково використала доставковий постріл. Це налякало мене до усранки. Але гра не була корисною. Вона була стабільним гравцем, який не робив помилок.

— Я повинен спробувати її завербувати?

— Найімовірніше, її тимчасово запросили на встановлення рекордів. Схоже, що її рівень гри досить подібний до рівня Марного Лорда, тому навряд чи ти зможеш його завербувати. Спочатку зверни увагу на м'яку Мглу і вторгнення Парної Булички, вони дуже важливі для нас гравці. У них неймовірний потенціал. Вони також є новачками в Славі, тому ймовірно Марковий Лорд знайшов їх у самій грі. Зроби все можливе, щоб отримати їх, — проінструктував Холодну Ніч Цзян Ю.

— Ладно. Я зрозумів.

Зрештою двоє чоловік закінчили розмову. Цзян Ю все ще керував любимцем Публікації, разом з групою проходячи підземний ліс і Могильника. Продовжуючи спостерігати за ними, він не виявив в них якихось змін. Тому він був упевнений, що не зробив колишніх помилкових висновків.

Він попрощався з усіма, коли проходив підземелля. Су Мученг також поїхала відпочити. Парна Булкуа не пішов на Арену. Він і так цілий день виявляв свою силу та вміння, тому виснажений, він також вийшов з гри. Ї Сю і Танг Ро спокійно пішли прокачатися на звичайних монстрах.

Тим часом Чен Ехуй знайшов придатні аккаунти для Лі Хао та його групи, так що вони могли висуватися на заснування нового рекорду. Гільдія чудової Дінастія була прямо під його керівництвом, тому для нього було простіше дістати карти аккаунтів, ніж для великих гільдій.

- Я дозволю тобі побачити мою силу! — Ле Хао сміливо вигукнув. Він з злорадством в очах оселився перед комп'ютером. Разом з групою він увійшов у підземелля Лежаного лісу. Цього разу хлопці були повністю зосередженими.

Невдовзі після цього наступне системне повідомлення з’явилося на просторах десятого сервера. Чудова Дінатія створила новий рекорд підземелля Лежаного лісу.

Їхній час: 12:55:42.

Розділ 108. Злісний меч

У очах гравців передіальний рекорд підземелля вже давно був перевершений. Але на велике здивування, його перебили. Що ж сталося з підземеллям Лежаного лісу на десятому сервері? Чи це справді було настільки захопливим місцем, що безлічі героїв шукали собі слави?

День тільки почався. Сонні гравці, які програли всю ніч і побачили повідомлення системи, несподівано стали підбадьорені. Усі почали обговорювати цю подію. Гільдейські чати були навіть більш жвавими, ніж це було в головний ігровий час.

— Тотальна війна! Це просто тотальна війна, — з жалем зітхнув кольоровий Фокрар, головний танк Сіного Ручі. — Це ж Тиранія і Велика Ера? Ці клуби завжди були запеклими ворогами. Вони навіть на десятому сервері воюють!

- Цей рекорд надто лякаючий. Ми вже змирилися з рекордом Маркового Лорда. Ми всі бачили його силу. Але що ж за грайливі Дінастії могли перевершити їх? Звідки взялися ці експерти? — Лазуровий Поток був збитий з пантелику.

- П'ять гравців, які вказали поточні рекорди, повністю відрізняються від учасників попередніх результатів. — Прив'язаний Лодка переглядав список рекордів. Перше і третє місце було за гравцями чарівної Дінастії. Вони закували в гільдію Тирану з обох боків.

« Мабуть, на цих акаунтах грають запрошені гравці », — сказав Лазуровий Потік.

— Так і є, — підтримав його Прив’язана Лодка.

- Хе-хе, мені цікаво що збираються робити в Амбіціях Тірана. Вони знову запросять Марічного Лорда? — Усміхнувся лазуровий Поток. Безумовно, найм Мричного Лорда влетів гільдії до копеєчки. Лазуровий Потік думав, що Амбіціям Тірана треба було регулярно витрачати гроші.

Він не був самотнім у своїх почуттях.

- Чудово! - Відіслав йому повідомлення Зорно Подожника.

— Ага! — З радістю погодився з ним Лазуровий Потік. Не так вже й часто вони могли разом радіти.

- Вони що, насправді збираються воювати один з одним? — запитав Зорно Подорожника.

- Я в цьому не впевнений... Лазуровий Потік не робив серйозних ходів досить довго.

— Нещодавно Ере стався перестановки. Очевидно, що гільдія підтримує їх і хоче підвищити свій престиж. Тому вони почали з атаки свого колишнього суперника. Це не викликає сумнівів, вірно? - Він заявив Зорно Подожника.

— Хіба ж не чудова Дінастія має для цього достатньо сили?

- Чорт, ти що, сам не бачиш? Їм допомогли експерти, що стоять за їхніми спинами! Подивися на час встановленого рекорду? - Сказав Зоряно Подоріжника.

Лазуровий Поток замовк. Йому нічого не залишалось, як мовчки погодитися з аргументами Зерана Подожника. Поточний рекорд Льодового лісу вже був поза досяжністю експертів, подібних до них.

Хто замінював азартних гравців ефектною Дінастією? У Лазурного Потоку були здогадки! Чи міг бути, що Ера, яка була Величною людиною, відіслала професійних гравців у таке низькорівневе підземелля? Вони не повинні були заходити так далеко, вірно?

Тоді як кожна гільдія ворожила, що насправді відбувається на десятому сервері, Ґілдейський чат Тиран був наповнений огидними повідомленнями.

— Ось мудаки, їм обов'язково було заходити так далеко? Чи ж їхнє прагнення конкуренції таке велике? — Холодна ніч була збита з пантелику. Це підземелля випило з нього всі соки.

Йому ніхто не відповів. Гравці просто не знали, як реагувати на поведінку гарної Дінастії. Рекорд Льоджого лісу вже не один раз був перебитий. Але цього разу всі відчували, що відбувалося щось дивне. Сонце ще не встала, як новий рекорд було встановлено! Гравці чудової Дінасті були дійсно нетерплячими. Це був лише рекорд низькорівного підземелля, їм що, дійсно необхідно було зі шкіри геть лізти, тільки заради того, щоб насолити Амбіціям Тірана?

- Може знайдемо Марічного Лорда? - Хтось запитав. Звичайно, хлопці знали, що їм не впоратися з власними силами.

Холодна ніч не знав, що сказати. Ще раз перебивати рекорд? Це не було виходом! Він не знав, що зробила Велична Діна, але особисто дуже витратився, наймаючи Марного Лорда. Це, безперечно, не було варте такої боротьби. Але якщо вони не дадуть відповідь, люди з інших серверів почнуть це обговорювати. Це буде їхня слабкість. Вони втратять свою владу.

Якщо б таке трапилося з іншою гільдією, то вони могли б витерпіти. На жаль, цим суперником була Велична Дінастія. У громаді Слави всі знали, що клуби Тиранії і прекрасної Ери ворогують між собою. Їхня боротьба навіть перетворилася на плоскогір’я, де гільдія чудової Династії та Амбіцій Тирану також почала ворогувати. Досвідчені ветерани таких Холодних Ночі не мали найкращих почуттів до гравців з Дінастії, що вже говорили про поточну ситуацію, коли ті пішли на відкриту конфронтацію!

Холодна Ніч деякий час у розгульних почуттях по кімнаті. Зрештою він вирішив вийти з гри. Холодна ніч вирішила зв’язатися з Цзян Ю і запитати, що йому робити. Сам він був повністю розгублений.

З іншого боку, гравці - це непогана Дінастія, яка відчувала протилежні почуття порівняно з гравцями Амбіцій Тірану. Хоча їхня ситуація зовсім недавно була такою ж, як у них.

У той час рекордизованої Дінастії було перебито. Але він не був просто перебитий, а став їхнім запеклим ворогом, гравцем з Амбіцій Тірану і це тільки додало їм ще більшої люті. Гравці чудової Дінасті знали, що самі Амбіції не мали гравцями, які могли б зробити це. Замість цього вони найняли гравців з боку. За це гравці чудової Дінастії безперешкодно їх зневажали. Однак, незважаючи на всю свою зневагу, вони нічого не могли зробити. Вони вже зробили все можливе, встановлюючи минулий рекорд. Зачаровані до цього гравці вже перевалили за 25 рівня.

Попередній рекорд отримав Лі Хао з іншими професійними гравцями. Звичайно, звичайні гільдейські гравці не могли цього знати. Навіть власники орендуваних акаунтів знали лише, що лідер гільдії знайшов якихось експертів, щоб ті встановили для них рекорд. Тому вони могли лише створювати здогадки про особистість, що визначила рекорд.

Гравці чудової Дінасті теж проклинали Мричного Лорда. Вони не знали, що в цей момент гравці з їх гільдії наступного разу збираються перебити рекорд. Для них це було наче грім серед ясного неба. Цього разу гравці, які впроваджували рекорди, ніколи не були виокремлені. Тому всі знали, що на їхніх акаунтах грають інші люди.

Гравці, які нещодавно думали про те, яку б пакість влаштувати Амбіціям Тірана, після встановлення рекорду, зовсім про це забули. Як можна було думати про такі прикрощі в такий час? Кожен з них буквально молився на п’ятьох гравців, які вказали рекорд. Хоча кожен розумів, що ці люди не є справжніми власниками аккаунтів, ніхто відкрито не виражав своїх здогадок. Вони тільки посилали свої ентузіазму в гільдейський чат з надією, що вони прочитають їх.

— Хмпф! — Лі Хао тільки холодно розсміявся, дивлячись на потік захоплених повідомлень. Це був лише рекорд Льодового лісу, але й усього. Він ще не настільки захопився такими досягненнями. Тим не менш, він прекрасно себе відчував, знаючи, хто був його противником. Він розумів, чий рекорд щойно перебив. Лі Хао думав, що таким чином він перевершив Е Цю.

- Як добре... — Лі Хао насолоджувався цим відчуттям. Його емоції були набагато яскравішими, ніж у той час, коли він допомагав доглядуі Е Цю з клубу. Його обличчя виражало гордість і зневагу одночасно. Здавалося, у своїх думках він бачить Е Цю, жалібно розповсюдився біля його ніг.

— Дякую за допомогу, Лі. — У цей момент його заповнило повідомлення від Чен Ехуя.

« Мені це нічого не коштувало. Це був лише шматочок пирога." Лі Хао збирався відповісти йому у подібному ключі. Однак він не посилав повідомлення, натомість з радістю танцював. Так! Йому нічого не варто було розчавити Е Сю!

- Я думаю, що від цього рекорду Е Цю буде безпомічно щось зробити, написав Чен Єхей.

- Насправді я сподіваюся, що він ще раз спробує. — Лі Хао відчував себе королем, який спостерігає за віддаленою землею високо в небі.

він ще в грі. Але він може не залишитися в підземеллі, — відповів Чен Ехуй.

— Правда? — Лі Хао перевів погляд. Після чого відразу вийшов з гри. Він взяв в руки карту аккаунта з випадковим персонажем 20 рівня, яку для нього приготував Чен Ехуй.

Після цього він вставив її у авторизаційні пристрої і зайшов до гри. Персонаж був 24-й рівень, його звали Зубним мечником, клас Берсерк.

Улюбленим класом Лі Хао був Магічний мечник. Хоча обидва класи були пов’язані з мечами, їхні ігрові стилі повністю відрізнялися. Безсумнівно, Лі Хао був професійним гравцем і знав усі класи. Він був кращим, ніж більшість звичайних гравців.

Поганий меч не складався з гільдії. Це було ще одним критерієм підбору акаунта Лі Хао. Спочатку цей персонаж вважався шпигуном гільдії прекрасної Дінастії.

Лі Хао швидко пробіг очима за характеристиками та спорядженням достаючого йому персонажа і залишився повністю задоволений. Після цього він ввів псевдонім відповідного гравця.

Темний Лорд. Той, звичайно ж, був у грі.

Лі Хао негайно послав йому запит в друзі, але Марчний Лорд його проігнорував.

— Лузер-лузер! — Він собі бормотів під ніс, відсилаючи черговий запит.

Системне повідомлення нарешті повідомило про те, що похмурий Лорд додав його до друзів.

Якби ти не додав мене! — Зверхньо пробурчав Лі Хао. Навіть така незначна перемога зробила його дуже щасливим. Тому що за маскою Маркового Лорда переховувався Е Цю. Будь - яке протистояння з ним було для нього дуже важливим.

« Ти хотів зігнорувати мене, але зрештою додав до друзів. Ти програв, Е Цю!"

« Привіт, Бог », — написав він у своїй листівці. Після цього почав думати, що ще можна втертися до нього в довіру.

- Привіт, а ти хто? — Відказав Е Сю.

« Я — твій тато! » — пробурчав Лі Хао, але він відіслав зовсім інше повідомлення: « У вашій групі ще є вільне місце?

— У гурту? Я не в групі! — Відказав Е Сю.

"Ось мудак". — Він міг багато лаятись, все одно Е Сю не чув.

— Нещодавно я бачив, що ваша група встановила рекорд. У вас постійна група?

- Ах, ти про це. Ні. Це було лише тимчасове об’єднання, щоб встановити рекорд », — відповів вона.

— Правда? Тоді може, я приєднаюся до тебе? Я досить непоганий! — Да.

— Добре, як буде можливість, я зв'яжуся з тобою, — відповів вона.

Лі Хао відчував, що Е Сю не був з ним до кінця чесним. Тому він не спішив так просто здаватися:

- Ти зараз вільний? Порівняймо наші сили?

— Порівняємо сили, хех. Краще, давай, я тебе дещо познайомлю. Він досить хороший, його звуть Вторгнення Парної Булачки. Ти точно мусиш з ним зв'язатися! — Сю сказав.

« Ублюдок. Посилаєш мене до своєї шестерні. Та що ти про себе знущався!» - Лі Хао був розлючений. Він трохи заспокоївся і сказав:

Тоді я спробую зв'язатися з ним.

Після цього він спробував додати Вторгнення Парної Булачки в друзі, але це було не так просто. Кожного разу, коли він ігнорував його черговий запит з рота виривався потік проклять.

- Ха-ха, ти хочеш битися зі мною? Ти, мабуть, дуже хоробрий! - Нарешті відповів Булока.

« Бл*ть, так шестерка вирішила наслідувати свого боса! Як неосвічено! Навіть його шістка занадто висока".

Парна Буляка не на жарт розсердив Лі Хао, але йому все ще потрібно було грати свою роль, тому він відповів як ні в чому не бувало:

Тоді дозволь мені випробувати тебе!

— Добре, прийди до мене. Я подивлюся, чи ти достатньо хороший, щоб конкурувати зі мною, — відповів Булока.

« Ублюдок! Я розчавлю тебе в лепетку!» — Пилюючи гнівом, Злісний меч перемістився на Арену.

— Рівень чи вільний? - Він надіслав повідомлення Парній Булоці.

— Ох, — відповів він.

— Я питаю рівень чи вільний? — Пальці Лі Хао люто вбивали клавіатурні клавіші.

Минуло багато часу, перш ніж Булока відповів:

- Що це означає?

Розділ 109. Спланована гра

Лі Хао насправді зламав клавіатуру. Його удари за клавішами були занадто напруженими, тому кілька клавіш просто не витримали такого зловживання. Він нічого не міг з собою вдіяти. Після зміни клавіатури він надрукував:

— Я питаю у тебе, матчі того ж рівня або вільний підбір по рівні!

— Аа! Ти про це! Тобі слід більш ясно висловлюватися. Вільний підбір, — відповів він.

- Який номер кімнати? — Лі Хао увійшов на вільне поле, чи не плачучи від розпачу.

- Ти поки створюй кімнату. Я приєднаюся трохи пізніше. - Очевидно, Булока в даний момент з кимось бився.

Зрештою Лі Хао сам створив кімнату і надіслав пароль для входу в неї Парною Бучком. Через деякий час Буллока нарешті приєднався до нього.

- Готов-готовий! — Нетерпляче вигукнув Лі Хао.

Після того як Булока підтвердив свою готовність, його відразу ж перемістило на бойове поле.

Лі Хао обрав найменшу карту. На ній ніде сховатися. Коли обидва гравці були на неї пересунуті, вони розташувалися один навпроти одного з різних боків арени.

Таймер почав зворотній відлік: 3... 2... 1... Лі Хао ні слова не проколов. Його руки люто стискали мишу і клавіатуру. Злісний меч підняв дворучник і рвав вперед.

Оскільки карта була короткою, то відстань між суперниками також не мала великого значення. Через кілька секунд вони зустрілися. У цей час Парна Буллока наносив отруту на свої кастети. Лі Хао не міг дозволити йому завершити цю процедуру. На максимально можливій дистанції Злісний меч підняв дворучник і застосував Спорудження гір. Раптом хвиля попрямувала в бік Булочки.

Зрушення гір можна було застосовувати в різних ситуаціях. Зазвичай фахівці намагалися не використовувати це вміння на граничній для нього дистанції. Однак, якщо б він не виявив усю свою жахливу силу, то похлянув би кров’ю.

Лі Хао передбачав, що може бути смертельний шок від удару. Але він не міг подумати, що той просто тупо залишиться стояти на місці. Бачачи, що дворучний меч збирається вразити його, Булочка раптово відстрибнув назад.

Стрибок був чудово заповнений. Двудирник без сенсу пролетів поруч з його носом. Після посадки Буллока стрибнув уперед, посилаючи своє тіло назустріч ворожому мечові.

Лі Хао розумів, що в нього не було кращого становища. Після того як Булока відскочив назад, ухиляючись від удару меча, він приземлився і відразу ж стрибнув вперед, крутившись тепер уже від ударної хвилі використаного вміння. Крім того, завдяки стрибку він зміг атакувати Лі Хао. Через те, що Лі Хао використовував Соквал гір на максимальній можливої дистанції він відновився занадто повільно і не встигав ухилитися від атаки Булочки.

Як і очікувалося, було запізно підняти опущений дворучник. Парна́я Булока витягнув руку і схопив Злубного мечника за горло. Це був вміння задушити, яким він перед тим вправно використовував у підземеллі. Відразу після цього його права рука, що стискала цеглину, кинулася до голови Злісного мечника.

Лі Хао був розлючений. Здавалося, що він намагається зламати клавіатуру з мишкою — настільки сильно він давив на кнопки. Після того як гора закінчилася, він миттєво використав зворотний розріз.

Зворотний розріз був базовим навченим досвідом Берсеркерів. Він був подібний до Небесного удару Боєвих Магів і Вертикального розрізу Майстерів меча. Всі ці вміння мали ефект підкидання. Незважаючи на те, що вони були дуже схожі, навички Бертерска надихав найбільший урон і мав потужний ефект серед цих навичок.

Сповнення Лі Хао було акуратним і точним. У Булочки не було часу ухилитися, тому після удару Лі Хао був підкинений в повітря. Якби Поріз був повністю доведений, Булочка виглядала б як повітряна змія. Однак Лі Хао зупинив свою атаку на середині замку. Не зупиняючись, він стрибнув вперед і підняв дворучний меч на рівень грудей. Стречному уколу кинувся в бік живота Парной Булочки, який все ще перебував у повітрі. Наразивши її, він відлетів спиною на канати і оперезував по периметру арену.

Лі Хао збирався продовжити атаку, але в цей момент він побачив, що все ще спирається на канати Булока і піднімає руки у його бік. Його руки були наповнені піском. Не вагаючись, Булока відразу кинув його в обличчя Злісного мечника. Лі Хао на мить поспішав. Він не думав, що ця тухла Булька використовує кидок піском в такій ситуації. Злісний меч миттєво перекотився в сторону. Хоча він був вражений деякою кількістю піску, але не отримав статусу осліплення.

Не гаючи часу, Буллока стрибнув за спину Злісного меча і двома руками схопив його за плече, використав удар під коліно. Після цього він опустив руки, а Злісний меч з інерції зробив кілька кроків вперед. Це був прихований ефект, що діє при використанні удару під коліно зі спини мети.

Булока не збирався на цьому зупинятися. Він також зробив кілька кроків вперед, щоб вдарити цеглою по затилку лукавого меча. Але той несподівано стрибнув уперед. Злісний меч розвернувся в повітрі, що сяяло лезо меча попрямувала до голови Парної Булочки. Це було раптове Спорудження гір.

Очевидно, він не очікував такого удару. Протягом кількох днів він атакував Арену й по кілька разів воював проти кожного класу. Тому він добре знав про всі низькорівні навички. Саме тому він міг за допомогою стрибків відвернутися від гірського зісковзнення. Однак Лі Хао, несподівано для нього, використав своє вміння у повітрі. Буллона ніколи не бачив такого застосування Сокрушення. Все тому, що було дуже важко застосувати зворотне Спорудження гір. Звичайні гравці не були здатні це зробити, і Булока був захоплені зненацька. Хоча Лі Хао Берсерк не був улюбленим класом, для нього було важко використовувати подібні удари, оскільки він був професійним гравцем.

Тим не менш, через те, що Спорудження гір було використано в стрибку назад, його неможливо було розглядати атакуючим умінням. Лі Хао використовував його для захисту. Тільки через те, що Булока не знав про таке застосування вміння, злобний меч зміг вразити його.

Після кількох зіткнень, персонажі розійшлися по сторонах. Зрештою Лі Хао заспокоївся.

Зазвичай він був стриманою людиною. Його попередній стан можна було списати на те, що напередодні він успішно перебив рекорд Е Сю. Його також спровокували слова цього нуба Булочки, тому він хотів швидше з ним розділитися. Тепер же, прийшовши в себе, він розумів, що не може продовжувати битися подібним чином.

Парна Булянка дійсно мав гарні навички. У середовищі звичайних гравців він міг розглядатися як рідкісний експерт. Незважаючи на це, він не міг перемогти Лі Хао. Навіть якщо вони й далі б’ються, лукавий меч напевно здобуде перемогу.

Лі Гао, трохи занепокоївшись і подумавши про це, зрозумів, що йому не потрібно було перемагати. Цей клаптик уже був дуже сильний. Гравці, які можуть його перемогти, були практично на професійному рівні. Лі Гао боявся, що коли він покаже свою силу, то тільки підсилить підозри Е Цю.

Якщо він трохи поступиться цьому Булочку, це покаже їй Цю, що його сила є незарядною і не збуджуючи при цьому підозр.

Лі Хао вирішив дотримуватися цього плану. Він почав значно стримувати себе в бою з Булочкою. Той у свою чергу був справжнім експертом і по повній скористався з того привілею. Лі Хао не збирався так просто програвати, тому він ще раз виявив свою справжню силу. Таким чином, з боку здавалося, що двоє б'ються практично на рівних. Лі Хао трохи відступав, здаючи позиції. Булочка зачаровує ініціатовою.

У результаті, Злісний меч програв йому. Лі Хао зловісніше посміхнувся. Він прикинувся, що не прийняв поразки і знову кинув виклик Булоці. Той з радістю прийняв його, після чого двоє знову зійшлися в бою. Лі Хао продовжив свою виставу повільно вступаючи на Булочку.

Таким чином вони провели п'ять поєдинок. Кожного разу злий меч програвав Булочці. Він здавався дуже сильним противником. Але насправді ситуація була під цілковитим контролем Лі Хао.

Після п'яти раундів Лі Хао вийшов з кімнати і відправив Булочку повідомлення:

— Я трохи відпочину, — відразу після цього зв'язався з нею Сю: - Бог, цей Булочка по-справжньому сильний. Я не зміг перемогти його.

- Ха-ха, він мені все розповів. За його словами, ти йому зовсім не суперник! — Відказав Е Сю.

Лі Хао був розлючений. Ця гнила Булочка була повна нісенітниці! Незважаючи на те, що він програв у всіх п’яти раундах, чи можна було сказати, ніби він йому не суперник? Буллона ледве справлявся з ним. Тим більше ситуація завжди була під контролем Лі Хао. Спочатку він планував, що після перемоги над ним Бучкома докладе Е Цю про його силу. Хто ж знав, що цей підлий хлопець не мав сорому і проігнорував таку важливу для Лі Хао деталь. Якби він знав про це заздалегідь, його тактика повністю змінилася б і тепер би сказав Е Цю що « з працею переміг Булочку», а не програв.

- Я відчуваю, що рівень наших навичок досить близький. Удача була на його стороні, — зовні пояснення Лі Хао виглядали досить спокійними, але насправді він був у невимовній люті.

- Ха-ха, він все ще чекає тебе на Арені. Тобі слід продовжувати свої тренування! — Сю сказав.

Лі Хао хотів заплакати. Він лише хотів використати паршиву Булочку для власних цілей. Тому у нього не було ніякого бажання продовжувати з ним битися.

- Я не дуже хороший у битві проти гравців. Моя сила розкрита, коли я проходжу підземелля. Боже, коли ти візьмеш мене з собою на новий рекорд? — Да.

— Зараз просто нічого встановлювати! — Відказав Е Сю.

— Правда? Цього ранку я бачив повідомлення, що твій рекорд Лежаного лісу був перебитий. Ти не збираєшся повернути його назад? — запитав Лі Хао.

- Ах, ти про це. Можливо, пізніше! — Сю сказав.

"Хе-хе, тому що ти не зможеш цього зробити!" - Лі Хао відчув приплив натхнення і продовжив свою гру: — Тоді чим ви зараз займаєтеся? Візьми мене з собою!

— Я гойдаюся в Могильнику. Якщо ти збираєшся прокачуватися, тоді приходь!

— Добре, — з полегшенням зітхнув Лі Хао. Він нарешті зміг наблизитися до цього хлопця. Тепер він мав на меті з’ясувати, що́ Е Цю збирався робити на новому сервері.

Він передав йому свої координати, і Лі Хао негайно пішов до Могильника. Він дістався до вказаної локації і побачив двох персонажів. Це були хлопець і дівчина. У кожного в руках був бойовий коп, за допомогою якого вони вправно винищували монстрів. Під ногами дівчата були помітні магічна бриж. Очевидно, це був Чейсер — вміння Боєвих Магів. З іншого боку, хлопець, хоч і використовував навики Боєвих Магів, не мав Чейсера. Це був Марчний Лорд, персонаж без спеціалізації, в даний момент виконує роль Боївого Мага.

Привіт! « Лі Хао », маючи свою віддаленість, підбирав голос, який відрізнявся від його власного. Він трохи поекспериментував і досягнув потрібного звучання. Тепер Лі Хао був упевнений, що Е Сю не зможе дізнатися його голос. Тому він спокійно попрямував до гравця, який гойдався.

— Бог, — привітався Лі Хао. У своєму серці він мав невелику тривогу.

- Ти прийшов! — Е Сю відправив йому запрошення в групу.

Лі Хао не забарився приєднатися до них. Він був спокійним і зібраним, а в душі він дуже злостився.

Розділ 110. Очікування і спостереження

Одного гравця звали Марним Лордом, а другого — Мглою. Незважаючи на те, що вони були в групі, кожен з них боровся з окремими монстрами. У них не було ніякої командної взаємодії. Після того як Злобний меч приєднався до них, двоє привітали його і продовжили займатися своїми справами. Коли Лі Хао почав вбивати монстрів, то вже троє гравців воювали окремо. Ніхто з хлопців не збирався йому допомагати. У результаті, йому довелося в один пінати монстрів.

Що ще більше вганяло його у тугу, так це те, що при вбивстві монстрів, двоє зовсім не спілкувалися між собою. Хоча Лі Хао змінив свій голос, він все ще не наважувався багато говорити. Спочатку він був дуже щасливий, коли побачив Е Цю гойдається з кимось іншим. Він думав, що з розмови двох гравців зможе для себе здобути якусь нову інформацію. Хто ж міг знати, що крім початкового привітання ніхто більше не пропустить ні слова.

Коли Лі Хао пішов з ними, він впав у депресію. Якби він знав, що ці двоє зовсім не будуть спілкуватися, тоді був би поактивнішим на початку. Якщо він раптово почне задавати питання, чи не буде це підозрілим після такого тривалого мовчання?

Подібно Лі Хао мовчав, думаючи про це. Час від часу він спостерігав за тим, як двоє гравців билися з монстрами. Поступово Лі Хао почав помічати, що щось було не так.

Темний Лорд наносив занадто багато урону!

Все-таки Лі Хао був професійним гравцем. Тому він міг робити правильні висновки. Темний Лорд не був Боївим Магом, але коли він використовував мохи - чаклуни, то урон був навіть більше ніж млява Мгли. Також Лі Хао спостерігав за її поведінкою. У неї була досить висока швидкість рук, тому різниця в уроні з Мрачним Лордом не мала залежати від швидкості руки чи рівня навичок. Він дійшов висновку, що вся справа у відрядженні Мричного Лорда.

Звичайно, ліпша зброя повинна була збільшити нанесену урон. Хоча Лі Хао був профі, він не міг розпізнати зброю в руках Маркового Лорда. Якщо б це була зброя, яка належить до класу Магічних мечників, то він напевно зміг би зробити це. Але тепер він не розумів, яким бойовим списом володів Е Цю.

Поспостерігавши за ним деякий час, Лі Хао почав приділяти увагу своїй швидкості рук. Він хотів триматися того ж темпу бою, що і Марчний Лорд, щоб приблизно вирахувати нанесений ним урон.

Результат повністю шокував його. Спочатку він вважав, що Мричного Лорда в руках помаранчевої зброї. Проте, згідно з цим уроном, це могло бути лише срібна зброя 25 рівня.

Лі Хао не хотів вірити в це. Він продовжував боротися в тому ж темпі. Результат не змінився. Більш того, він все більше переконувався в цьому. Така велика різниця в уроні не могла бути лише через потужніше спорядження. Безумовно, все було в зброях.

Срібна зброя. У нього насправді була зброя ручної роботи. Новий сервер відкрився буквально кілька днів тому, а у нього вже була срібна зброя?

Він не розумів, до якого типу це було? Чи міг це бути бойовий спис знищення Зла? Не схоже...

Лі Хао, безумовно, бачив багато списів у руках одного осіннього Листа. Воно дуже відрізнялося від списа в руках Мертвого Лорда. Крім того, якщо списи знищення Зла й належить до неї Цю, це не означало, що він міг його зробити. Один з найбезпечніших секретів професійних клубів був виготовлення ручної роботи.

« Чи може бути, що він не здався? Якщо він дійсно планує повернутися на професійну сцену, значить, він буде використовувати цей аккаунт і свою срібну зброю? "

Коли він знайшов срібну зброю в руках Маркового Лорда, Лі Хао почав мислити у подібному руслі. У результаті він почав діяти ще акуратно. Лі Хао вирішив, що буде ліпше не виявляти себе так само, поки він точно не дізнається планів Е Цю.

Троє продовжували мовчки знищувати монстрів. День трохи наближався до кінця. Попереднє збудження Лі Хао вже давно з’явилося, і він був втомлений. Він не мав здатності півночників грати цілу ніч. Однак сьогодні він не переставав спати. Тим не менш, Лі Хао почав безупинно позіхати. Не було схоже, що двоє поруч з ним збираються зупинятися. Тому Лі Хао міг лише стиснути зуби і продовжувати грати. Він боявся, що якщо залишить їх, то може пропустити якісь важливі новини.

О сьомій ранку вона вийшла з гри без жодних попереджень. Лі Хао на мить поспішав, але відразу ж на його обличчі проступила щаслива фраза - він нарешті міг відпочити.

Він ще не встиг добити монстра, як Марчний Лорд повернувся в гру і продовжив мовчазну прокачку.

« Ну, матір твою... Скільки ще вони гратимуть?» - З почервоними очима пробурчав собі під ніс Лі Хао.

8 ранку...

9 ранку...

10 ранку...

Вони ніби і не збиралися зупинятися. Крім того, ці двоє так і не заговорили. Вони просто билися з монстрами, як роботам. Здавалося, що їм це ніколи не набридне.

О одинадцятій ранку Злісний меч раптово зупинився на місці. На початку Е Сю і Танґ Ро не звернули на це уваги. Після того як монстри почали скаплюватися навколо нього, вони поспішили йому на допомогу. Захищаючи його, хлопці все ще залишалися мовчазними.

- Куди він подівся? — запитала Танг Ро.

— Без понятия... Може, йому терміново потрібно було відійти? — Предпоклал Э Сю.

— Ох.

Взагалі-то, їх не особливо цікавило причина відходу ЗЛОбного Меча. Двоє продовжили прокачку.

Через деякий час Злобний меч знову почав рухатися. Він повернувся до прокачки, атакуючи нових монстрів.

— Він повернувся, — сказала Танґ Ро.

— Ага, — відповів вона.

Лі Хао був повністю спустошений. Насправді він просто заснув за комп'ютером. Якби він практично не з'їв зі стільця на підлогу, невідомо коли б він прокинувся. Ще деякий час він продовжував воювати, аж поки не дійшов до свого кінця.

— Боже, продовжуй грати. Я піду трохи відпочину, — сказав він.

— Оу, добре.

— Коли ти граєш? — запитав Лі Хао.

— Щоночі, — відповів вона.

«БЛ*ТЬ! — Лі Хао мало не закричав на голос. Він намагається мене вбити?»

Бути професійним гравцем було свого роду роботою. Щодня він мав багато справ, про які повинен був подбати, а також виконував обов’язки капітана команди як його заступник. Він не мав можливості грати цілу ніч. Лі Хао внутрье проклинав Е Сю. У результаті він міг лише сказати:

— На жаль, я не часто зможу грати вночі. Але якщо ми натрапимо в підземні підземелля, обов’язково поклич мене!

— Добре, — відповів він.

З самого початку не було схоже, щоб цей хлопець проколов більше п'яти слів. Лі Хао не розумів, в якій ситуації він опинився. Він був занадто розумним, тому його здатність розмірковувати була надто слабкою. Після того як він вийшов з гри, то забрався на ліжко. Після того як Лі Хао роздягнувся, пролунав дзвінок.

- Брат Хао, ти тут? Бос хоче поговорити з тобою...

— Иду... — Сльози сходили по його щоках. Він знову одягнувся і повільно встав з ліжка.

Тим часом, у щасливому інтернет-кафі Є Сю планував прокопуватися до 12 годин, перш ніж піти відпочивати. У Танґ Ро сьогодні була ранкова зміна. Вона продовжувала грати за стійкою реєстрацію, іноді від полону на відвідувачів. Чень Ґо стояла в стороні з похмурим обличчям. Ці двоє, після того як вони сказали їй, що « у них все під контролем» продовжили ще більш божевільно грати.

— Ну що, ви встановили новий рекорд? — запитала вона.

— Ага, — відповів вона.

— Але хтось перебив його вранці, — додала Танг Ро.

- Ви плануєте перебивати рекорди? — запитала Чень Го.

— Почекай і побачиш, — сказав він.

Коли настала ніч, він повернувся в гру. Чудова Діна все ще мала рекорд льодяний Ліс. Ніхто з гірдій більше не зв'язувався з ним. Очевидно, вони вирішили відступитися від цього підземного підземелля. Якщо б гільдії могли розраховувати на свої сили у створенні рекорду, тоді не було б ніяких проблем. Але якщо вони постійно наймають для цього гравців, то їхній прибуток не компенсує витрат.

Відомий Могильник, порівняно з рекордами Лежаного лісу, кілька разів перебитий за останні дні. Через те, що був великий ажіотаж з рекордом Лежаного Лісу, загальну увагу було прикуто саме до нього. Тепер же більшість гравців великих гільдій досягла 27 рівня — максимуму, щоб встановити рекорд Могильника. Хоча на 27 рівнях не було нового спорядження або навичок, навіть різниця у декілька рівнів могла вплинути на зайві секунди проходу. На даний момент група Амбіцій Тирану поставила вражаючий рекорд Могильника. Але вони не виглядали щасливими. Це було через те, що вони знали що не зможуть довго тримати цей рекорд. Темний Лорд? Або хтось із гравців - ефектна Династія? Вони могли перебити їх рекорд в будь-який час.

Амбіції Тірана, очевидно, не могли протистояти цьому прекрасному Дінастії. З іншого боку, Холодна Ніч уважно спостерігав за рівнем Мричного Лорда. Однак... Поточний рекорд належав саме його гільдії. Чи правильно наймати його, щоб перебити свій рекорд?

Холодна ніч вагався. Він знав, що інші гільдії можуть першими найняти Марічного Лорда і тоді не бачити їм рекорду. Але чи слід наймати його після того, як він встановить рекорд? Такі роздуми спонукували нічну Ніч діяти. Тільки якщо цей хлопець навмисно залишить трохи часу в запасі. Але люди з мозком розуміли, що Марчний Лорд напевно не піде на це. Такі дії сильно впливатимуть на його репутацію. До того ж, встановити рекорд для когось і потім перебити його для інших - це означає, що інші гільдії будуть зневажати його. Мабуть, він не погодиться на таке.

Холодна ніч вирішила не надто з цим заморочуватися. Коли прийде час, він безпосередньо запитає про це Марічного Лорда. Просто для цього було ще занадто рано. Холодна ніч подивився у список друзів. Темний Лорд все ще мав 25 рівнів.

Крім того, він розумів, що жодна гільдія не найматиме його аж до 27 - го рівня. Отже, він міг просто зосередитися на прокачці. Близько півночі, коли в підземелля обернулися ворота, Седьме Поле за звичаєм запропонував йому піти разом у підземні приміщення. Вона цікавилася лише прокачкою, тому він не проти.

Так само як і минулого разу, семимісячний Пол був разом зі Сплячим місяцем. Після інтенсивної активності початкових днів Дрейфуючий Поток і Облачний Закат перестали з’являтися в грі вночі.

« Булку сказав, що він зараз на Арені, тому не піде з нами », — відповів Сьоме Поло.

— Ох, — сказав Е Сю. Він також отримав від нього повідомлення.

— Данж! - Він надіслав повідомлення Сувенг.

- Ти збираєшся у підземеллі? — запитала Танг Ро.

Після цього дівчата швидко прибули на місце. Коли група з п'яти гравців була створена, Сьоме Поле запитав:

— Братец експерт, ми можемо встановити новий рекорд?

- Можемо спробувати. — Е Сю бачив час поточного рекорду - 25:14:32, його встановили гравці Амбіцій Тирана.

На даний момент в їх групі було два гравця професійного рівня - він і Су Мученг, також Танг Ро мала швидкість рук професіонала. На додаток до всього вони мали двох досвідчених гравців — Сьоме Пола і Сп’ящий місяць. Хоча це була не найкраща група, вони все-таки могли спробувати перебити рекорд звичайних гравців. Врешті-решт, на 27 рівнях не було багато різниці у вправах і навичках.

Тоді як хлопці очікували опівночі, Е Сю раптово отримав повідомлення:

- Боже, ти збираєшся у підземеллі? - Це був Злісний меч, хлопець, якого він нещодавно додав у друзі.

але я вже у групі.

— Додай и мене!

- У нас немає місць!

Ні, ТВОЮ Ж БАТЬКАМ МАТИ МЕТАЙ! Лі Хао хотів з'їсти свій комп'ютер.

Розділ 111. Два типи координації

Лі Хао не лягав спати минулої ночі. Більше того, він також не спав вранці, а вдень його викликав до себе бос. Він був зайнятий увесь день і не зміг відпочити. Тільки після вечері йому вдалося трохи поспати, але протягом дня він не виходив з голови Е Цю. Таким чином, близько півночі він ледве вибрався з ліжка і зайшов у гру. У результаті йому не вдалося знайти місця в групі. Лі Хао хотів з'їсти живий Е Цю, але він міг лише тупий бенкет.

З іншого боку, Е Сю та її хлопці намагалися встановити новий рекорд. Незважаючи на те, що йому ніхто не платив, за встановлення рекорду все ще подавалася певна нагорода. Гравці могли увійти в підземелля Могильника, починаючи з 23 рівня. Ті, хто досяг 25 - річного рівня, вже не раз були в ньому. Отже, якщо організація І Сю хотіла встановити рекорд, то вони мусили стежити за злагодженістю своїх дій. Перед тим як увійти в підземний підземелля, Е Сю пояснив своїм хлопцям стратегію проходу. Після цього група увійшла в дандж.

— Черт! — Вирвався біля Седьмого Поля, як тільки вони увійшли в Могильник. Його вигуки містили в собі любов і ненависть. Тому що при вході вискочила системне повідомлення:

[Появився Рицар Вампір Лог. Пошуки пригод, будьте обережні.

Це був прихований бос.

Кожен гравець мріяв зустрітися зі прихованими босами. Однак поява прихованого боса означало, що потрібно відкласти рекорд. Спочатку такий поворот подій не входив у їхні плани, тому Седьмого Поля вирвалося лайство.

— Сьогодні удача на нашому боці! — Щасливо заявив Е Сю.

Після отримання 23 рівня він, звичайно ж, не пропустив можливості піти в підземелля Могильника. Але до цього моменту він ще не потрапляв прихований бос. У кожному підземеллї зазвичай було кілька різних прихованих босів. У кожного прихованого боса були різні шанси на поява. Рыцарь Вампір був найменш прихованим босом Могильника. І їм сьогодні пощастило з ним зустрітися.

— Просто думайте, що нам треба подолати ще одну сходинку! - Сказав Е Сю, після чого рвав у напрямку монстрів. Танг Ро відразу ж пішла за ним. Ця дівчина все ще любила змагатися з нею Сю. Щоб він не робив, вона намагалася це повторити. Вчора ввечері Е Сю стримував 16 гоблінів, це стало для неї ще однією метою. Але чим більше Танґ Ро намагалася наслідувати Е Сю, тим жахливішою вона була.

Тоді як м’яка Мгла рушила вперед, пролунав оглушливий постріл з боку Очищаючої Могли. Двоє монстрів, до яких прямував Е Сю, були спровоковані і рушили в її напрямку.

Танг Ро вже кілька днів грала разом з Очищаючою Мглою. Її сповнення мало не дотягнулося до її рівня. Наприклад, після того як Марковий Лорд пішов на атаку монстрів, вона відразу пішла за ним. Однак, Очищаюча Мґла стала першою, її дії трохи випереджували Танґ Ро.

« Яка швидкість рук більша за мою? » — думала вона, але не вирішувала відкритої про це питання.

Танг Ро не знала, що швидкість рук Су Мученг була вищою ніж у неї, вона просто мала великі знання і досвід. Якщо взяти тільки швидкість рук, то в цьому вона перевищувала Су Мученг. Після майстер-класів Е Сю, її координація між лівою і правою рукою помітно поліпшилася. Проте в інших місцевостях вона помітно відставала від Су Мученга. Їй було нелегко. Вона постійно порівнювала себе з Е Сю та Су Мученг, які мали персонажів божественного рівня. У порівнянні з ними вона не мала успіху, і це ще більше підвищувало її почуття суперництва.

У грі вона повинна була бути більш лютою, ніж Е Сю і бути на крок попереду його. Ті, хто бачив таку поведінку Семома Пола і Сп’ятий місяць, були дуже збентежені. Вони розуміли, що не мали права втручатися. Хлопці могли тільки битися з Марним Лордом і допомагати братові експерту.

Урон, який використовували для виготовлення зброї Темного Лорда, набагато перевищував урожеву Мглу. Більш того, вона допомагала йому вбивати монстрів. Тому монстри з його боку помирали надзвичайно швидко. Коли Сьоме Поле і Спальний місяць спробували допомогти йому, вони усвідомили свою марноту. Хлопці були цілком пригнічені. Вони взагалі потребували їх?

Вона добре їх розуміла. Він вважав, що його та Су Мученг було цілком достатньо. Сьомому Полю і Сп’яну місяці треба було б допомогти Танг Ро. Але та надзвичайно агресивність билася на передовій, більше того, різниця між нею і хлопцями була досить велика, тому вони навряд чи змогли б скоординувати свої дії.

— Давай поміняємося. Допоможи їй! — звернувся Е Сю до Су Мученга.

— Сестерка насправді жорстока, - відповіла та, в той час допомагаючи м'якій Мглі.

З іншого боку, вона знизила темп, так що Седьме Поле і Спий місяць відчули себе значно комфортніше, борючись із монстрами. Їх рівня навичок не вистачало, щоб зрозуміти подібні високорівні речі. Вони просто думали, що через те що Очищаюча Мґла пішла допомагати м'якій Моглі, у них з"явилося більше простору для дій.

Танг Ро продовжувала битися з монстрами, час від часу кидаючи погляд в сторону Е Сю. Сьомий Пол і Спальний місяць перемістилися на інший бік, тоді як Очищаюча Мгла прийшла їй на допомогу. Танґ Ро не розуміла причини таких перестановок, тому продовжувала боротися як раніше. У цей момент вона помітила, що Марчний Лорд став повільніше рухатися, це означало, ніби він знизив темп битви. Вона не розуміла, чому він це зробив.

Тепер Танг Ро билася з Су Мученг. Поступово вона усвідомила, що її ситуація дещо змінилась. На початку вона брала на себе ініціативу, а Очищаюча Мґла тільки підтримувала її. Але несподівано вони змінились ролями. Тепер Очищаюча Мгла задавала темп, в той час як Танґ Ро трохи відставала.

Такі стосунки, що ведуть до підтримки і підбадьорення, не лише велися швидкою війною. Як правило, ведучий вибирав напрям руху і провокував монстрів. Безпричинно Танг Ро почала діяти в темпі Су Мученг. Тепер вона виконувала роль підтримки.

Це сталося через зміну темпу, проте, будучи новачком, Танґ Ро не могла цього зрозуміти. Їй просто не подобалося відчувати себе на двох ролях, тільки і в усьому. Розчарована, вона навіть кілька разів намагалася спрацювати прохід. Через це дівчина кілька разів опинялася в небезпечному становищі. Вона навіть мусила прийти їм на допомогу, щоб уникнути зайвих втрат.

Танґ Ро була приголомшена. Вона не розуміла, чому все пішло таким же. Під час прострою вона почула голос Очищаючої Мгли:

- Подивися, як він бореться.

Танґ Ро, звичайно ж, розуміла про кого йдеться. Однак вона не розуміла, що́ сталося з нею. Він був дуже повільним. Вона легко могла б діяти в його темпі!

— Якщо ти поміняєшся місцями, то зможеш скоординувати справу з Сьомим Полем і Сплячим місяцем? — Я продовжувала питати Су Мученг.

- Скоордовано? — Дурень перепитала Танг Ро.

- Існує два типи координації. Під час першого типу координації потрібно налаштуватися під інших гравців. Цим зараз і зайняті Сьоме Поле та Сп’ясний місяць. Такий метод досить простий. Під час другого типу координації потрібно налаштувати дії гравців безпосередньо під себе. Це вже зробила Е Сю, — сказала Су Мученґ.

Через деякий час Танг Ро осеніло:

- Тоді ти щойно координувала мої дії з собою?

— Я? Я лише задавала загальний напрямок. Я не знала, чи ти будеш за мною встигати, — сказала Су Мученг.

Танг Ро почухала голову. Це занадто тихо звучало. Відверто кажучи, їй зовсім не подобалася така координація. Вона воліла кидатися в горніло бою і вбивати всіх ворогів самотужки.

— Босс! — Налякався Седьме Поле. Кожен гравець перевів свої камери на передній шлях. На ній стояв середнього розміру монстр, хмарований у чорну лицарську броню.

У нього було дуже бліде обличчя і гіпнотичні криваво-малі очі. У правій руці він тримав вузький багряний меч. У лівій руці він мав щит з зображенням кажана. Він нерухомо стояв там, не видаючи ні звуку.

П’ятеро гравців швидко позбулися залишків дрібних монстрів, а потім втупилися на рідкісного прихованого боса Могильника — Ріцаря Вампіра Лога.

Через те, що вони ще не перетнули радіус агресії боса, він залишався нерухомою. На стадії дороги можна було обережно обійти боса, не б'ючись з ним. Багато прихованих босів мали подібне положення. Гравці самі вирішували битися з ними або просто пройти мимо. Однак більшість гравців, які зустрілися з рідкісним та прихованим босом, все одно намагалися його здолати. Але насправді, звичайні недосвідчені гравці з 90% мали шанс на невдачу.

Звичайно, Сю не було такого запитання. Е Сю подивився на вузький довгий меч Рицаря Вампіра Лога. Раптом він сказав:

— Маленький місяць, чи ти навчився уміння володіти світловими мечами?

— Ні, я вчив володіння тачі, - закінчуючи говорити, Спий місяць відчув, що щось було не так. Він раптом продовжив: « Який, нах, маленький місяць? »

- Тоді я заберу собі світловий меч боса! — Сказав Сю, не звернувши уваги на останні слова сплячого місяця.

- Що? — Протягом місяця з безглуздим виразом обличчя втупився на Марного Лорда. Він знав, що світловий меч цього боса був оранжевою зброєю 25 рівня. Незважаючи на те, що світлові мечі могли бути використані тільки Майстерами мечника, який вже вивчив вміння володіння тачі протягом місяця, то він був майстерем меча, котрий спецісувався саме на цьому вигляді мечів.

Майстерність володіння мечем була пасивним умінням, яке вивчали на 20 рівнях після зміни класу. Можна було вивчити мистецтво використання п’яти видів мечів: великі мечі, короткі мечі і палаші, татки й світлові мечі. Хоча було можливо вибрати кілька видів майстерності, більшість майстрів мечника зосереджувалися лише на одному, оскільки окуляри навичок були цінним ресурсом. Під час кожного підняття рівня майстерності володіння мечем атака вибраного меча зросла на 2%. На 10 рівнях прибавка буде складатися 20%. Це була велика цифра. На додаток до всього вміння володіти мечем збільшувало ефекти деяких навичок. У різних видів мечів були свої ефекти. Все залежало від вибраного напрямку розвитку.

Оскільки Спальний місяць вибрав тачі, він мав розвиватися в цьому напрямку. Саме тачі були відповідною зброєю. Однак це не означало, що він не міг користуватися світловими мечами. Перед тим як отримати помаранчеву зброю, він відчував у серці тривогу.

— Начинаем! — Вызовил Э Сю. Мґла, яка відразу випустила протитанкову ракету. М’яка Мела підняла спис воїна і набігла назустріч босові.

— Не торопись! — Поспішав попередити її Е Сю. Однак Танґ Ро продовжувала йти вперед. Разом з протилежною ракетою, вони практично одночасно досягли Р. Вампіра. У цей момент бос використовував свій плащ, закриваючись від літаючого снаряда. З диким візгом Рыцарь Вампір зник. Замість нього з плаща почали вилітати численні кажани. Три протитанкових снаряди впали на землю, нікого не поразивши. У цей час маленькі кажани оточили Мглу м’якою і почали її атакувати.

Ці маленькі огидні тварюки з кривавими очима намистинками повністю заполонили монітор Танг Ро. З їхніх маленьких ікла капала нудотворного виду слина. Хмари кажанів обліплювали тіло мгли, не окидаючи її на землю. Її життя почало швидко зменшуватися. Танг Ро відразу ж випила зілля відновлення здоров'я. Літні миші, які покривали голову цієї дівчинки, почали збиратися позаду її тіла. У плащі, що розвертається, знову з'явився Рицар Вампір. Багровий меч зі швидкістю гадюки прилетів до її тіла.

Глава 112. Ідеальна координація

- Обережно! « Сьомий місяць і спекотливий Місяць належали до класу ближнього бою, тому вони не могли її врятувати. Хлопці вирішили попередити м’яку Мглу, сподіваючись на її швидкість реакції. Але перш ніж вони закінчили кричати, роздалися два постріли. Темний Лорд і Очищаюча Мгла вступили у справу.

Вінтовий снаряд був швидший за гармату. Обидві кулі вразили зап'ястя Ріцаря Вампіра, поставивши його руку з затисненим мечем.

Тим часом Танґ Ро змогла швидко зреагувати. Вистріли хлопців дали їй достатньо часу. Вона стрибнула вперед, одночасно розвертаючись в повітрі на 180 градусів. Виставивши перед собою бойовий спис, вона використовує зуб дракона.

— Донг. — Реакція Рыцаря Вампіра була не менш блискавичною. Він виставив вперед щит, блокуючи атаку мгли. Після цього він знову рвав у її сторону.

Танг Ро не була безпорадна. Після того як м'яка Мгла приземлилася, вона відразу ж віддала їй команду атакувати нижню частину тіла боса. Рицар Вампір знову зумів заблокувати її атаку. Піднявшись на ноги, м'яка Мгла відразу зустрілася з босом обличчям до обличчя. Руки Танґ Ро почали рухатися з неймовірною швидкістю. М’якосерде імла використало Касання падаючої квітки. На цей раз бос не встиг підставити під атаку щит, і був відпущений назад поривом вітру.

Вона вирішила допомогти їй. Темний Лорд попрямував до боса. Він використав небесний удар, коли підкидав Ріцаря Вампіра в повітря. Врятована Мґла знову використовує протиотанкову ракету.

Три протиотанкових снаряди вдарили боса. У цей час бос виглядав так, як якби збирався полетіти. Тим не менш, Марчний Лорд вже почав діяти. Він підстрибнув у повітря і застосував Круговий розмах, повертаючи Ріцаря Вампіра назад на землю.

Бойовий спис закінчував описувати півкруг, майже вдрукуючи боса у землю. На той час снаряди Очищаючої Мгли зібралися в одну енергетичну кулю. Коли бос впав на землю, куля врізався в його обличчя. Це був навик Лаунчерів, який вивчає на 25 рівні - Пушечне ядро. Незабаром енергія збиралася в шароподібну форму, чим більше енергії збиралося, тим більша кількість уронів і дальність застосування навичок. Коли куля зіштовхнулася, виникла вибухна хвиля.

Темний Лорд і Очищаюча Мгла чудово співпрацювали між собою. Побачивши таку взаємодію, Седьмоя Поле зі Сплячим місяцем не могли підібрати собі на відвислі щелепи. Після вибуху Пушеного ядра Марковий Лорд і Очищаюча Мгла відразу відстрибнули назад. Плащ Ріцаря Вампіра закрутився навколо нього, наче гострий меч.

Після цього бос розвернувся і попрямував в напрямку мгли.

Танг Ро була збита з пантелику.

Незважаючи на те, що вона була новачком, Танґ Ро вже мав базове уявлення про механіку агресії монстрів. Її попередній удар був заблокований щитом. Потім вона використала Касання падаючої квітки. Теоретично, це не могло створити більше агресії, ніж дії Марного Лорда і Очищаючої Мгли. Може, це відбувалося через те, що її атакували кажани?

Насправді Танґ Ро була права. Через те, що вона була атакована маленькими кажанами, агресія боса була спрямована на неї.

— Увертайся. Якщо бос потрапить по тобі, він відновить здоров'я, — застеріг Е Сю.

Це був особливий навик Ріцаря Вампіра. Якщо гравець був атакований кажанами, то він заражався, і бос міг відновлювати своє здоров'я, атакуючи цього гравця. Кількість відновлення здоров’я не залежала від нанесення урону. Якби це було насправді так, тоді бос відновив дуже мало здоров'я. Навпаки, кількість відновлюваного босом здоров’я безпосередньо залежала від решти хворого гравця. Наприклад, якщо боса знімала 5% здоров'я гравця, тоді він вилікувався на ті ж п"ять відсотків. Таким чином, атакований гравець перебував у досить неприємному положенні.

Танґ Ро була впевнена у своїх діях, проте вона була незнайома з механікою цього боса. Вона не знала, що він збирається зробити. Тому, щоб не підставляти всю групу, Танґ Ро побігла в сторону, аби сховатися від боса. Вона сподівалася, що Марковий Лорд і Очищаюча Мгла врятують її.

Сьомий Пол і Спальний місяць були дуже збентежені. Вони не знали, як їм було краще вступити в бій з босом. Брат експерт був зайнятий у битві з ним, в нього не було часу проінструктувати їх. Коли вони побачили, як Ріцар Вампір зажадав мглу, вони вирішили, що це була сприятлива для них можливість вступити в бій, тому хлопці без коливань рвали вперед.

Рыцар Вампір був не настільки дурним, щоб ігнорувати атаки інших гравців, ганячися за єдиною метою. Він успішно заблокував меч Сплячого місяця. Сьоме Поле також підійшов до боса, бажаючи того вдарити. Рицар Вампір більше не міг використовувати свій щит, тому він просто обвалив меч на придатний Сімохого Поля.

— Черт! - Сьоме Поле не міг завдати босу удар. Він лише ухилявся від його атаки.

Окрім щита і меча, у Рицаря Вампіра було ще одна зброя — його плащ. Зтримуючи атаку двох гравців, він використовував кругову атакуючість плаща. Той, як і гостре лезіння, понісся в сторону гравців. Сьоме Поле відстрибнув назад, зумівши ухилитися від атаки. Проте Сп’яному місяці не так пощастило. Атака плащем на чверть знизила його здоров'я.

З попільничним обличчям Спальний місяць поспішив відступити назад. Сьоме Поле все ще розташовувався осторонь від боса. Атака плаща вражала коло 360 градусів. Зробивши коло, плащ раптово попрямував до Седьми. У цей момент бос був вражений випадом бойового списи. Танг Ро вибрала вдалий момент для атаки. Вона використовувала Круговий розмах, перекидаючи боса на землю.

Седьмовий Поль, який прибув на пару місяців і хотів виглядати принцами - рятувальниками. Але зрештою все вийшло з точністю до кінця. Це були рятувальні принцеси. Сьомий Поль не мав часу виявляти свою вдячність і виставляти себе героєм. Він просто встав попереду м'якої Мгли і сказав:

— Уходи першу!

- Всі ви, негайно йдіть! — Почувся крик Е Сю. Троє видавалися приголомшеними. Вони не встигали вчасно зреагувати. Наступного разу, коли Ріцар Вампір сховався за плащом, він розпався хмарою кажанів. На відміну від попереднього разу, тепер троє гравців були в радіусі їх поразки. Літові миші з диким візгом атакували хлопців. Хоча тепер урон від мишей розподілявся по трьох гравців, вони не знали хто з них стане наступною метою для атаки боса.

Пушка в руках Очищаючої Мгли гойдалася, після чого роздавалася черга однотипних пострілів. Це був досвід Лаунчерів під назвою Пулемет гатлінга. Якщо використовувати це вміння, кулі вилітали з дуже високою швидкістю. Вони летіли не по прямій лінії, навпаки, радіус розкидання снарядів був досить великий. Літові миші були малими і рухаються надзвичайно швидко. Хоча вони летіли зі стаєю, лише кілька з них вразила кулеметний вогонь. Урон, якого нанесли по кажанах, автоматично передавався Рицарю Вампіру.

Решта трьох гравців не мала можливості захиститися від навали мишей. Після атаки кажанів буде вибрана нова мета для боса, наносячи удари по якій, він зможе відновлювати своє здоров'я.

Все сталося дуже швидко. Після стрімкої атаки зграя кажанів знову перетворилася на Рицаря Вампіра.

Е Сю уважно стежив за моментом перетворення боса у свою звичайну форму. Він сказав:

- Маленький місяць!

Е Сю виявився прав. Цього разу сонний місяць став метою нападу боса.

Спальний місяць був занадто наляканий, тому він почав втікати в зворотній бік від боса. Але порівняно з Р. Вампіром, він рухався не дуже швидко. Після декількох кроків в його бік полетів меч боса.

У цей критичний момент мечу попрямував спис, підбираючи Рицаря Вампіра в повітря. Він був відброєний Касанієм падаючої квітки.

Це була м'яка Мгла. Вона була ближче до сплячого місяця, ніж похмурий Лорд. Раніше, через те що вона була ціллю боса, Танг Ро не наважилася битися з ним обличчям до обличчя. Вона була пригнічена! Тепер же, коли метою атаки боса був Спальний місяць, Танг Ро не збиралася відступати.

— Швидше відбіжи, — звернулася вона до сплячого місяця. Через сказане слів, сонний місяць відчув приплив сорому. Але що ще він мав робити? Відверто кажучи, хлопці завжди грали краще дівчат. Таким чином, вони любили прикрашати себе своєю силою. Але обидві дівчата з їхньої групи насправді виявилися монстрами. Він не знав, наскільки вони його переважали. Таким чином, вони мусили дбати про нього. Прісний місяць був у смутку, остаточно зламаний.

До цього моменту підійшов Марковий Лорд. Його очищаюча Мгла слідувала за ним по п'ятах. Після невеликого замішання три експерти нарешті могли битися разом. Вона швидко визначила місце дівчат. Чи вони повністю підкорялися? Рицар Вампір був оточений, і йому не допомагали ні меч зі щитом, ані плащ. Прісний місяць разом з сімома Полем відводив свою роль спостерігачам. Вони розуміли, це було не тому, що брат експерт не збирався надати їм можливості діяти. Це тому, що вони не могли б скоординувати свої дії з іншими учасниками групи. Тому що вони були швидкі, занадто швидко.

У середині битви Марковий Лорд раптово використав Касання падаючого цвіту, вибиваючи Рицаря Вампіра з середовища.

— Чорт, ні! — З гіркотою в голосі вигукнув Сьоме Поле. Це був перший раз, коли він побачив, як брат експерт помиляється. Відразу після того, як Марковий Лорд використовував свої вміння, його підтримала Очищаюча Мгла, випускаючи протиотанкову ракету, яка в польоті розділилася на три снаряди і вразила боса. Ударна хвиля лише додала босу прискорення від використаного Касанія падаючої квітки. Бос пролетів по повітряу, наче стріла. Рыцарь Вампір не встиг впасти на землю. У польоті, з огидним візгом, він знову перетворився на хмару кажанів.

Але на відміну від попередніх перетворень, тепер кажанам не було чого атакувати. Вони трохи покрутилися в повітрі, після чого знову зібралися у початковій формі Рицаря Вампіра.

Наступного разу сім’я Пола і Спий місяць були приголомшені. Тому що, згідно з минулим Кастія падаючого цвіту, це не було помилкою. Темний Лорд використав це вміння, а Очищаюча Мгла його підтримала, бачачи, як бос тільки збирається закручуватися в плащ. Таким чином, вони виводили себе з радіусу застосування навичок Рицаря Вампіра.

Сьомий Пол і Спальний місяць не були новачками, як Танґ Ро. Вони знали, скільки проблем було завдано атакам кажанів. Щоб захиститися від цієї атаки, потрібно було використовувати « захист ци» Майстра Ці. Крім того, можна було спробувати відстрибнути з шляху слідування кажанів, але потрібно було точно вгадати момент, коли це зробити.

Сьогодні Сьоме Поле і Сплячий місяць стали свідками легендарного рішення: Ріцар Вампір відкидалася на достатню відстань, щоб його атака мишами не досягла гравців.

Для цього потрібно було не лише точно розрахувати й швидко рухатись. Основною частиною була ідеальна координація між гравцями.

Розділ 113. Звичайний проход

Цього разу у боса не вийшло позначити нову ціль. Однак це ще не все. На щастя, вплив боса трохи знизився.

Але це було не дуже важливо. З огляду на відсоток відновлення, Рецарю Вампіру не можна було дозволити атакувати себе. Е Сю, Танг Ро і Су Мученг рвали вперед, після того як бос трансформувався в Рицаря Вампіра. Вони знову оточили його і продовжили атакувати. Сьоме Поле та Сплячий місяць все ще залишалися мовчазними глядачами.

Так само, коли хлопці знизили здоров'я боса до 10%. Проте ніхто не турбувався про його статус червоної крові. Тому що в цьому стані бос просто поміщав нову ціль для атаки, не відмінюючи попередній. Теоретично це означало, що всі п’ятеро гравців могли бути заражені. Таким чином, Ріцар Вампір міг зцілятися за рахунок нанесення по ньому урона.

Однак завдяки високорівній грі Е Сю та Су Мученг трансформація боса не становила небезпеки. Їх зовсім не хвилювали такі зміни.

Наостанок, пронизливо завивши, Ріцар Вампір був повалений під атаками трьох гравців. Після його смерті випали деякі речі. Вона перевірила вміст. Незважаючи на те, що він не побачив вампірського світлового меча, то таки був розчарований.

Це було оранжеве спорядження, тож ми могли покладатися лише на удачу. Якщо ви не маєте правильного складу розуму, то можете проклясти удачу і втратити впевненість.

- Вау! Два фіолетових яйця! — Здивована, вигукнула Су Мученг.

Ея сю на минуту поквапився. "Два фіолетових яйця" було сленговой фразою « Слави". Це означало, що після смерті монстра випали дві фіолетові речі. Можна було говорити так не тільки під час випадання фіолетових речей. Наприклад, три сині яйця, чотири оранжевих і т.д...

Випадання двох фіолетових речей було достатньо малим. Однак, Е Сю був потрібен тільки вампірський світловий меч. Навіть якби випали вісім фіолетових яєць, його б це не зацікавило.

« Це плащ і щит », — сказав сьомий Пол.

Після зміни класу щитами можна було користуватися лише Рицарі. У них були дві основні характеристики. Перша - це захист, друга — кількість відходів. Вони безпосередньо збільшували виживання Рицарів. З боса випав вампірський щит. Він збільшував захист на 20% і поглинав 12 відсотків урону. Крім того, у нього був додатковий ефект: при нанесенні персонажа урону, 2% від цього втрачено в життя.

— Непогано, — сказав Е Сю. — Передай йому, хто може його використати! — Він звертався до Сьомого поля. Дрейфуючий Потік був Рицарем, тоді як Облачний Закт — майстер меча. Е Сю просто забув, у кого з них був лицарський клас. Тому він сказав: « Той, хто може використовувати".

— Тут ще вампірський плащ. Живучість +15, Сила плюс 15 і 2% завданого урона переміщується в життя під час ближніх атаках - продовжив Седьме Поле.

Ефект крадіжки здоров’я був прямою протилежністю ефекту щита. У плаща ефект відновлення здоров’я залежав від кількості урону, завданого персонажем. У щита з точністю та навпаки, коли персонаж був атакований, то 2% від отриманого ним урону було перекладено в здоров'я.

Плащ ставився до аксесуарів. Зазвичай плащі мали додаткові властивості та ефекти. На даний момент всі п'ятеро гравців грали персонажами, які наносять фізичну шкоду. Тому кожен з них міг користуватися ним. Тим не менш, Сьоме Поле нічого не зробив в бою з босом, як він міг на нього розраховувати. Він не дозволяв, щоб сумління навіть заговорило про це. Тому він просто відмовився. Що ж до сплячого місяця, маючи на меті боса, він відступив убік і дозволив трьом гравцям атакувати його, тому що внесок в перемогу був не таким вже й маленьким. Однак така нагорода була завеликою для нього, і він також відмовився від неї.

Су Мученг грала класом далекого бою, тому 2% крадіжка здоров'я при ближніх атаках ніяк не впливала на неї, тож вона теж відмовилася від плаща. У результаті залишилися Е Сю і Танг Ро. Е Сю не було справи до цього низькорівного спорядження. Тому він відмовився. Танг Ро була збита з пантелику:

- Чому всі від нього відмовились?

- У мене клас далекого бою! — Просто відповіла Су Мученг.

Прокашлявшись, семимісячний пол зі Сп’яним місяцем нічого не сказав. Якщо вони не хотіли брати участь у його ділі, це не означало, що їм було відмовлено від нього.

— Користуйся ним! — Сю сказав.

- Хлопці, ви можете його використовувати? Хоча Танґ Ро була новачком, вона знала, що класи з фізичним уроном використовують силу, а магічні - інтелект. Звичайно, вона розуміла такі базові речі. Цей плащ міг використовувати кожен учасник групи, але вони всі відмовилися від нього. Танг Ро не хотіла його отримувати таким простим чином.

— Кинемо жереб! — сказала вона.

— Добре, добре. Давайте кидати жереб. Ідіть всі сюди. Кому пощастить, тому він і дістанеться. — Э Сю не хотел с Танг Ро. Це був лише низькорівний плащ.

Спочатку сім’я Паула зі Сплячим місяцем збиралася відмовитися від нього, тому клавіатури для бродіння жеребів були неефективними. У результаті їм довелося кидати жеребок за допомогою чату. Зрештою Е Сю переміг, знищивши своїх суперників і викинувши чудові 100 очок.

— Ох...

- Тоді він твій. — Танґ Ро також не погоджувалася його прийняти, тому плащ просто лежав на землі.

Сьомий Пол і Спальний місяць були приголомшені. Спочатку вони відмовились від нього. Через те, що всі наполягли, їм довелося кинути жереб! Тепер вони знову пересвідчилися, що Мрачний Лорд заслуговував називатися братом експертом! Усі його дії були за межами їх розуміння. Він не залишав їм жодного шансу...

— Тоді він мій, — сказав вона і підняв плащ. Хоча це було низькорівневе спорядження, він не збирався його повертати. Після цього Темний Лорд відразу ж одягнув його. Випавий плащ був в точності таким же, як і на босі. Тому зі спини Маркового Лорда можна було прийняти за Рицаря Вампіра.

Е Сю відкрив вікно персонажа і подивився на свій зовнішній вигляд. У більшості випадків йому було все одно. Чи за стільки років він ще не бачив спорядження?

— Продовжимо, — сказав він. Після цього група продовжувала проходження. Через поява прихованого боса, хлопці не могли сподіватися на встановлення нового рекорду. Оскільки всі вже були в цьому підземеллі, їм не було важко закінчити його подорож.

Не відпочиваючи, вони знову ввійшли в підземний підземелля. Цього разу не було повідомлення про появу прихованого боса, тому хлопці зосередилися на швидкості проходження з метою встановлення рекорду. Він також керував групою, щоб зменшити кількість помилок. Все ж, вміння і спорядження Сьомого Пола та Спляючого місяця були на досить низькому рівні. Іноді виникали ситуації, з якими вони не могли справитися. Поточний рекорд було встановлено добре підготовленими гравцями 27 рівня. Вони не могли бути недосяжними, якщо мали намір перевершити його.

Під час останніх проходів Седьмой Пол і Спальний місяць були дуже напружені, тому робилися великі й малі помилки. Унаслідок цього різниця між ними та попередніми рекордами була дуже незначна. Це було занадто важко для них. Вони знали, що якби раніше вони не зробили кілька помилок, то їх група давно б закінчила проходження.

— Эх... Братец експерт. Я думаю, що ми не дуже гарні в цьому. Може, ти хочеш змінити нас? — Розгублено запитав Сімома Пола. Чотири рази, це був ліміт прохожих підземелля Могильника вдень. На даний момент у п'ятьох гравців залишалося ще одне проходження.

З іншого боку, той місяць не хотів цього робити. Але він не мав іншого вибору. Він знав, що він і Сьоме Полі лише затримували інших. Сонний місяць думав, що коли група трохи знизить темп проходу, то вони трішки розслабляться і напевно встановлять новий рекорд.

— Поміняти вас? Хіба це не ти запропонував встановити рекорд? — запитав її Сю у Сьомого Поля.

Сьомому Полю нічого було відповісти. Це була його ініціатива — встановити новий рекорд. Це було так, що він зрештою здався, втративши свою рішучість. Навіть сонний місяць не упустив можливості підколоти його:

— Да братик, у тебе немає майбутнього.

— Черт! — Він вигукнув Сьоме Поле. — Цього разу ми повинні це зробити!

Обидва відсталих гравців запалили духом рішучість. Група увійшла в підземний склад. Повністю зосередившись, вони зібрали всю свою силу, зміцнену досвідом минулих прогулянок, і у них нарешті почав все отримуватися. Обидва гравці були дуже задоволені своїм успіхом. В мить ока вони досягли фінального боса. Тепер вони могли зітхати з полегшенням. У битві з фінальним босом було важче зробити помилку, ніж не вчинити. Після його вбивства нарешті з'явилося довгожданне системне повідомлення:

[Мрачний Лорд, Сьоме Поле, Сплячий місяць, м'яка Мґла, Очищаюча Мега встановив новий рекорд підземного війська Могильника, час: 23:54:71.]

Час цього рекорду не набагато вищий за попередній рекорд, встановлений Амбіціями Тірана. Але очі сьомого Поля і Спаючого місяця наповнилися слізьми радості. Перескочити минулий рекорд на цілу хвилину - це вже було дуже круто для їх складу групи. Насправді, у суперництві між великими гільдіями часто рекорди перебилися з різницею лише в кілька секунд.

Вирішення рекорду Могильника не було чимось іншим, але через те, що у списку імен визначали найвищі числа від Мрачний Лорд, великі гільдії заснулися. Вони почали думати, яка з гільдій запросила його для цього? Лазуровий Поток і холодна ніч навіть відкрито запитали його про це.

Вона відповіла, що просто прокачався у підземному підземеллі і нічого більше.

Сльози сходили по щоках двох лідерів гільдій! Ця звичайна прокачка перебила попередній рекорд. Якщо таким чином Марковий Лорд не виявляв своєї сили, тоді що це було?

Крім того, був ще Лі Хао. Його Злісний меч зараз був у грі. Що ж він робив? Він зараз був на арені, борючись з Парно Буллочкою.

Спочатку Лі Хао хотів написати йому, але його відвідала чудова ідея. Він знав, що Булока знаходиться на Арені. Він перемістився туди і почав битися з ним. Оскільки він не міг отримати жодної інформації, безпосередньо зв’язуючись з нею, Лі Хао вирішив використати Булочку. Він відчував, що це була чудова ідея.

У боротьбі з Парною Буллочкою Лі Хао було дуже виснажене. Він мусив приховувати свою справжню силу! З іншого боку, він не повинен був надто просто програвати. У результаті кожен бій став для нього випробуванням. Крім того, Булока був не слабким гравцем. Для Лі Хао було важко контролювати бій, тому він дуже втомлювався. Під час бою він намагався розповісти всю можливу інформацію у Парній Булачки.

Справа не в тому, що Булока дещо знав і приховував це. Проблема була іншою: він просто нічого не знав! Він був новачком у "Славі", тому не міг чітко пояснити, як вони встановлювали рекорд. Він навіть не міг назвати, які навички використовували інші гравці. У результаті все пішло на самовідчуття. Буллона в своїй манері описував, якими крутими уміннями він володіє.

Лі Хао намагався розшифрувати інформацію, яка походить від цього нуба. Через довгий час він як і раніше нічого не міг зрозуміти. І ось раптом системне повідомлення, яке містить таке важливе для нього ім’я.

Як?

Лі Хао був приголомшений. Чи може бути, що Парна Булька не була основним членом групи Е Цю? Чому той не покликав його для встановлення рекорду? Тому Лі Хао вирішив зблизитися з Булочкою. У його голові зіглянув план, він збирався стати головним членом групи Е Цю.

— Це... Чому Бог не покликав тебе на рекорд? — запитав він у Булочки.

- Запам'ятай це гарненько: щоб здобути перемогу на Арені, ти повинен бути повністю зосередженим. Ты. Ти не достатньо зосереджений, — у відповідь прочитав йому лекцію Булку.

— БЛ*ТЬ! — Лі Хао запалав гнівом. « Та ким він себе замикав! Як він сміє читати лекції МНЕ!"

Розділ 114. Контроль над рекордами

Це була остання крапля для Лі Хао. Цього разу він не стримувався і повністю розкатав Булочку по Арені.

— Ти непогано бився, — сказав йому Булока. — Мої слова явно підняли твій бойовий дух. Добре, тоді більше я нічого не скажу.

— Я ухожу! - Злісний меч покинув Арену. Лі Хао відчував, що якщо продовжуватимемо грати, то знову розчавить замінену клавіатуру.

— Бог, ти встановив новий рекорд! Вітаю. — Лі Хао надіслав привітання Мрачному Лорду.

— Я просто прокачався у підземеллі, — Е Сю відповів так само, як і двоє лідерів гільдій.

— Встановити рекорд під час звичайного проходу? Як же це вражає! « Лі Хао продовжував славити його, а про себе він кричав прокляттями.

— Нам просто пощастило. Ми кілька разів проходили підземелля перед тим, як встановили рекорд, — сказав Е Сю.

- Оу, так у вас звільнилися місце? — запитав Лі Хао.

— Мне жаль... — Відказав Е Сю.

— Тоді я зайду пізніше. — Лі Хао стиснув зуби.

— До зустрічі.

Група Е Сю могла розраховувати на 100% отримання фіолетового спорядження як нагороду за встановлення рекорду. У результаті їх нагородили шкіряною бронею на 25 відсотків. Серед п’яти гравців лише м'яка Мгле підходила шкіряна обладунка. Отже, сьоме Поле, який спить місяць і очищує Мґла, просто відмовилися від неї. Марний Лорд був персонажем без спеціалізації і також міг носити її. Але її захисні властивості вступали у його броні, тому він також відмовився від неї. Таким чином, шкіряна броня дісталася м'якої Мгли.

Персонажі без спеціалізації не мали ніяких додаткових ефектів від типу броні.

Після того як п’ятеро гравців видобуто, вони вирушили до Льодевого лісу на прокачку. По дорозі вони побачили всесвітній чат. У ньому повідомлялося, що гільдія Полового Місяця запустила новий рекорд Могильника.

— Гільдія Полового Місяця? Здається, я десь про них чув! - Пробурмотів Е Сю.

— Не чула про таких, — сказала Су Мученг.

— Я взагалі без поняття, — додала Танг Ро.

- Це наша гільдія... — Особа Сьомого Поля і сплячий місяць палили від збентеження.

Побачивши це повідомлення, вони почали бурхливо нарікати на гільдейську чат - кімнату. Коли вони побачили їхні імена у списку рекордів, то відразу ж спробували прославити свою гігієну за їхній рахунок. Гільдія Полового Місяця була звичайною гільдією. За її спиною не було ніякого клубу, як у гільдії Блакитного Річка, наприклад. Крім того, їхня сила не була подібна до сили великих гільдій. Для них, щоб вони могли досягти рекордів, вже була межі мрій.

— Вау, в будь-якому випадку ваші імена вже у списку рекордів. Усі наші повідомлення жартують, а їхні гільдії привітно відповідали їм.

- Саме так. До речі, схоже, що ви досить близькі з Марним Лордом. Коли ви покличете його, щоб він допоміг нашій гільдії встановити рекорд? Ми теж хочемо бути на ТБ. « Гільдейський чат був переповнений повідомленнями такого роду.

Заздрість! Це була звичайна заздрість! Сьомий місяць і Спальний Місяць були дуже злі на них. Ці хлопці вважали, що після того як вони зв'язалися з братом експертом, їхні імена кілька разів виникали на ТБ. Через те, що їхні імена ще раз з'явилися у списку рекордів, заздрість нарешті прорвалася назовні, тому гільдійські гравці не могли більше стримувати своїх їдкових зауважень. Це було досить незручним для сьомого місяця полу і Сплячого Місяця. Вони не знали, як пояснити братові експерту. Гільдія все одно їх не послухає. Ці хлопці все ще писали в світовій чаті про те, що це вони встановили рекорд.

І Сю отримав повідомлення від лідерів гільдій. Оскільки Гільдія Полового Місяця була надто незначною, лазуровий Поток і холодна ніч ніколи про неї не чули. Вони цікавилися ситуацією.

Її Су був безпорадний. Він міг лише відповісти, що це був просто дружній жарт.

Листери двох гільдій дозволили собі подихнути з полегшенням. Холодна Ніч скористався нагодою і запитав, чи Сю могли б найняти дві гільдії, щоб перебити свій власний рекорд.

— Це погано звучить! — Відказав Е Сю. — Я не можу рватися, що мій рекорд не буде перебитий іншими гільдіями. Але я не перебиватиму свій власний рекорд.

- Тоді цей рекорд не вважається, вірно? — запитав холодної Ніч.

— Звичайно, що ні, — відповів вона.

— Наскільки можна буде перевершити поточний рекорд? — запитав холодної Ніч.

— Хм... Якщо трохи змінити склад групи, тоді хвилини на три! — Відказав Е Сю.

Три хвилини! Холодна ніч покрилася холодним потім. Якщо поточний рекорд буде перевищений на три хвилини, тоді час нового рекорду буде найшвидшим серед усіх десяти серверів. Це була ще одна недосяжна висота для звичайних гравців. Якщо жодна з гільдій не найде такого ж рівня експертів, щоб перебити його, тоді рекорд стане просто непереможним!

- Тоді, що якщо ми почекаємо, поки ти прокачаєшся до 27 рівня? — запитав холодної Ніч.

- Насправді різниця між встановленням рекорду на 25 і 27 рівнях не дуже велика. Звичайно, вона все ж є. Я можу показати час менше 20 хвилин! — Відказав Е Сю.

- Ох, багато гільдій вже зв'язалися з тобою? — Холодна Ніч підійшов до делікатного моменту.

— Трохи... — Е Сю глянув на своє вікно чата. Окрім холодної Ночі, там був тільки лазуровий Потік. Решта великих гірдіїв не зв’язувалися з ними. Подібні змагання в установі рекордів перейшло у розряд важких умов. Кожна з великих гільдій була в підвішеному стані, вони вижили подальший розвиток подій.

Цю ситуацію не влаштовувала Е - Сю. Він знав, через що це сталося. Все тому, що він упустив контроль над минулим навислим рекордом.

У короткому змаганні з Лежаним лісом він двічі брав верх над іншими гільдіями. Але на фінічній прямій, він все-таки поступив гравцям з чарівної Дінастії. Зовнішня форма Сю виглядала, як ні в чому не бувало. Але насправді це завдавало йому великого удару.

Тому що це призвело до виживання інших гільдій. Таким чином, Марчний Лорд не міг бути розглядом як найманець, здатний встановлювати найшвидші рекорди. Навіть якщо його рекорди були за межами мрій звичайних гравців, все ще знаходилися такі експерти, які могли його перевершити. Якщо таке й далі буде, ніхто не найме його для встановлення нових рекордів.

На даний момент гільдії Блакитного Руча і Амбіцій Тирану хотіли з ним співпрацювати, тому що раніше вони особисто переконалися в рівні його навичок. Ось чому вони не відмовилися від нього. Однак вона побоювалась, що новий рекорд льодяного лісу запустив насіння сумнівів у серцях цих гірдій. Передречений рекорд Могильника став ще одним випробуванням для нього. Якщо його рекорд вдасться перебити, то він думав, що навіть ці дві гільдії відмовляться від нього.

Якщо він зміг би ще раз перебити рекорд Льодового лісу, тоді це був б дуже потужний контрудар. Однак, цей рекорд змусив її Су почуватися безпомічною. Як він і сказав раніше, це було лише низькорівневе підземелля. Незалежно від того, чи це був він або група Лі Хао, їх навички набагато переважали цей підземель. Таким чином, тактики, навички і подібні речі, які відрізняють професійних гравців від звичайних, не могли значно покращити час рекорду. У результаті, після того як Лі Хао підібрав більш збалансовану групу, він зміг перебити рекорд Е Сю. Тому вона почувалася безпорадною.

Крім того, у нього не було багато гравців різних класів, з яких він міг би зібрати хорошу збалансовану групу. А ось чудова Дінастія мала таку можливість. Будучи професійними гравцями, вони могли грати будь - який клас. Навіть якщо вони змінювали класи, хлопці все ще були здатні проявити досить сили. Все-таки це було низькорівневе підземелля, тільки і всього. Професійним гравцям просто не потрібно було використовувати всю свою силу...

Такими були думки Е Сю. У цей час він проходив підземелля Лежаного лісу разом з іншими хлопцями. Він не лише боровся з монстрами, але й уважно оглядав підземні землі. Е Сю хотів зрозуміти, чи був якийсь спосіб перевершити рекорд групи Лі Хао. Пройшовши чотири рази підземелля, він так нічого й не знайшов. Коли група І Сю закінчила проходження, Су Мученг першої вийшла з гри. Танг Ро та інші приготувалися до продовження прокачки. Цього разу вона не пішла з ними. Після Сученга він покинув гру.

- Чому ти більше не граєш? — Підійшла до нього Танг Ро. Вона вирішила відвідати її і разом розмиватися.

— Оу. Я збираюся підготуватися до наступного підземелля, — відповів Е Сю.

- Наступним підземеллям?

— Могилу! - Зараз Е Су збирав великий обсяг інформації.

— А Леджий Ліс? — Танг Ро переживала, що їх рекорд був перебитий.

— Це... Ми могли б, якби у нас було краще спорядження, — відповів Е Сю. Він і досі не мав глибоких думок про те, як перевершити рекорд Лежаного лісу. Тому він міг лише зосереджувати свою увагу на підземеллі Могильника.

Танг Ро нічого не відповіла. Незважаючи на те, що вона не могла з цим змиритися, Танґ Ро знала, Що у неї не було ніякого права втручатися. Її здібності до розуміння значно поступилися здібностями Е - Сю.

- Що було не так у нашому шляху проходу? — поцікавилась вона.

— Не в цьому проблема... Нашим завданням є встановлення рекорду, якого ніхто більше не зможе подолати! — Сю сказав.

— Ага, я зрозуміла, звучить круто! — Танґ Ро любив таке формулювання.

Таким чином, утамувавши свою цікавість, вона повернулася на місце і продовжила грати.

- Має бути якась нова стратегія... — Е Сю проштудив усі матеріали по підземеллї і не знайшов нічого нового. Він виявив, що вся доступна інформація була вже досить застарілою. Це тому, що Могильник був низькорівним підземеллям. Отже, окрім тих гравців, які досліджували його на початку гри, ніхто не зайнявся додатковою розробкою нових стратегій проходу. Ось чому всі наступні гравці просто дотримувалися старих вказівок. Звичайно, було кілька нових ідей, але загальна стратегія не зазнала значних змін. Врешті-решт, такі підземелля були низькорівним контентом, гравці дуже швидко їх перетворювали, тому не було жодного сенсу в їхніх дослідженнях.

Вона досліджувала інформацію, напружував звивні, згадував досвід минулих двох днів прогулянок, і нова стратегія поступово народжувалися в його голові...

- Чудово, завтра ми її випробуємо. — Э Сю почав знову проганяти придуману ним стратегію. Він навіть виписав кілька важливих деталей, щоб їх не забути і покидала. Через деякий час він повернувся в гру. Танг Ро відразу ж надіслала йому повідомлення:

- Як воно?

- Я продумав основну ідею. Завтра ми спробуємо її в дії.

— Ладно.

Цілу ніч хлопці займалися своїми справами і більше не спілкувалися одні з одними.

***

Вранці в клубі прекрасної Ери Лі Хао прийняв дзвінок від Чен Ехуя.

« Лі Хао, Е Цю встановив рекорд Могильника », — сказав він.

— Я знаю. Я був у грі цієї ночі! — Відказав Лі Хао.

— Ох... Мені треба було дещо зробити, тому я не грав у гру. Я тільки що про це дізнався. Проте цього разу рекорду не здається чимось особливим, сказав Чен Ехуй.

« Звичайно, він не використовував усі свої ресурси, тому нам не слід висовуватися », — сказав Лі Гао.

— До речі, я отримав інформацію про те, що гільдії Амбіцій Тірана і Блакитного Ручі платили Е Цю за допомогу.

— Платили? Ха-ха-Ха, так він що, продає себе? Богові, мабуть, дуже бракує грошей. Скільки вони заплатили йому за підземелля? Можливо, я найму його, щоб він зробив нашу роботу! — Лі Хао в цей момент виглядав надзвичайно щасливим.

— Оу, вони не платилися грошима. Вони дали йому деякі специфічні рідкісні матеріали, — сказав Чен Ехуй.

— Йому потрібні рідкісні матеріали? — У цей момент Лі Хао раптом осінило.

Глава 115. Викластися на повну

Рідкісні матеріали, спорядження ручної роботи!

Лі Хао зв'язав ці дві речі і нарешті зрозумів справжню мету Е Сю. Після цього він дико розсміявся:

— ХА-ХАХa-Ша, так от що у нього за план.

З іншого боку Чен Ехуй майже упустив телефон від несподіванки. Трохи опритомнів, він обережно запитав:

- Що ти маєш на увазі?

- Хмм, це занадто погано. Я ж повністю переміг його. Він що, планує битися зі мною в такому положенні? Він хоче все почати заново? Нехай мріє! - Я бормотів собі під ніс Лі Хао.

Чула це, Чен Ехуй безпорадно сказав:

— Якщо тобі більше нічого сказати, я вішаю трубку!

- Добре, повертайся і приготуй для мене акаунти для проходу Могильника. Мені потрібні магічні мечники, Снайпер, Страйкера, майстер Меча і Відьма, — сказав Лі Хао.

— Добре, — відповів Чен Ехуй.

Почувши, що Лі Хао назвав усі п’ять класів, він був трохи заплутаний. Для попереднього рекорду йому потрібно було лише три особливих класи. Чи може бути, що він збирався за допомогою п'яти про-ігроків встановити рекорд Могильника? Що саме він виявив? Після отриманої інформації Лі Хао переповняла бажання дій.

***

Тим часом у щасливому інтернет-кафі Е Сю і Танг Ро спокійно собі гойдалися та не робили нічого екстраординарного. Чень Го осцепенелла від подібного. Цього ранку, коли вона встала, її несподівано відвідав Е Сю.

- Босе, будь добра позичи мені свій акаунт! — Е Сю прийшов до неї, щоб позичити її карту акаунта.

— Що ти збираєшся робити? — запитала вона.

— Проходячи низькорівневе підземелля, — відповів Е Сю.

— Низковровнее підемеллє? — Чень Гові була збита марною. Вона поклала в руках карту Туманної Мгли, збираючись подивитися, що він робитиме.

Туманна Мгла вже увійшла до Небесної Сфери. Але це не означало, що вона не могла залишити її. Після того як Су це зробив, він негайно направив туманну Мглу в підземелля Могильника.

Могильник старого сервера був не такий оживлений, як могуль нового, але там також було кілька гравців перед входом у підземелля. Побачивши, що він належить 70 рівням, вони відразу почали нарікати на Туманну Мґлу. Кілька осіб відправили їй запрошення до групи. Це була одна з переваг старих серверів. Прокачка на них була в разі швидше, ніж на новому сервері. Навіть якщо у вас не було друзів, ви завжди могли найняти високорівного персонажа, який за невелику плату проведе вас через підземелля.

Вона проігнорувала прохання гравців. Він відразу ж увійшов у підземелля. 70-річний персонаж не мав жодних проблем з проходом такого низькорівного підземелля. Після заходу Е Сю не поспішав з вбивством монстрів. Він пішов вперед, збираючи монстрів позаду персонажа, ніби фліртуючи з ними.

- Що ти робиш? — Чень Го не розуміла, що він робив.

— Оу, я просто оглядаю підземелля. На моєму аккаунті більше не залишилося входив, і вона пояснила: « Я ніколи не перебивала цієї гри ».

Туманна Мґла використовувала кілька навичок, після чого величезна група зібраних монстрів була відразу ж убита. Після цього Е Сю дістав записну книжку зі своєї кишені.

Чень Ґо була знайома ця записна книжка. Якщо повернути ліворуч від виходу з кафе, там буде магазинчик, який продає такі книжки. Заглянувши в книжку Е Сю, вона побачила, що на перших сторінках вже були зроблені деякі нотатки. Крім них, також було намальовано кілька важливих речей. Вона стала першою сторінкою і почала писати.

- Ти робиш нотатки? — запитала Чень Го.

— Я проводжу дослідження, щоб встановити новий рекорд, — відповів він.

Чень Го нерозумно на нього втупилася, у неї не вистачало слів. Її дуже зворушила зосередженість і серйозність Е Сю. Їй подобалася "Слава". Вона була її відданим фанатом. Коли вона побачила склад розуму Сю, то могла сказати, що в нього зовсім інший погляд на гру. Вона грала в гру, але раптом їй спало на думку, що термін "грати" не стосується Е Сю.

Чень Ґо не могла йому допомогти. Їй пригадався час, коли дев'ять років тому під її керівництвом перейшло інтернет-кафе. У той час вона була поглинута купою сумнівів. Це правда, в той момент вона ще нічого не знала. З того часу вона жила у своєму кафе і почала розуміти потреби відвідувачів. Вона продовжувала покращувати кафе, пробираючи нові способи для залучення нових клієнтів. Щоночі вона порівнювала кількість присутніх у порівнянні з попередніми днями.

Її стан був дуже подібний до стану, який вона мала тепер: зібрану, серйозну і не шкодувала своїх сил. Це дуже виснажувало її, але коли вона спостерігала за тим, як з кожним днем все поліпшувалося, то почувалась цілком задоволена. На даний момент у кафе був стабільний потік клієнтів. Звичайно, вона виручила набагато більше грошей, ніж це було на початку. Але як же давно вона не відчувала такого задоволення?

Чень Ґо навіть у чомусь заздрила Е Сю. Окрім заздрості, була ще й добра. Бути вигнаним з професійної сцени і приділяти таку увагу, на її думку, це було дуже сумно! Раптом Чень Ґо відчула, як тиски здавали її серце. Вона раптом згадала про відставку Е Цю. У той час йому, мабуть, було дуже боляче. Це був справді жорстокий світ.

Тим часом Е Сю продовжував писати в записній книжці. Він не звертав уваги на стан Чень Ґо, що стоїть позаду нього. Та у свою чергу не стала його відволікати і мовчки зникла з гіркотою в серці.

З допомогою Туманної Мгли він продовжив дослідження підземелля Могилу. Високорівневий акаунт дає набагато більше можливостей, ніж низький. Кількість його нотаток значно зросла. Так само він закінчив проходження. Однак Е Сю на цьому не зупинився. Він знову увійшов у підземелля. Цього разу він більше цікавився грою і робив менше записів.

Після трьох прогулянок кількість входів Туманної Мгли було витрачено. На той час Е Сю зумів зібрати великий врожай інформації. Він задоволений, що вийшов з гри і повернув карту акаунта Чень Ґо.

- Як все пройшло? — запитала вона.

— Досить непогано, — посміхнувся Е Сю.

ти зможеш це зробити! — сказала Чень Го.

- Що? — Е Сю подумав, що почувся.

— Ти зможеш це зробити, — повторила Чень Ґо.

« Я ж усе правильно почув, так? » — сказав він.

Він доклав стільки зусиль, щоб зробити низькорівневе підземелля. Вона повинна була дивитися на нього звисока. Але здавалося, що Чень Ґо зараз підбагатила його. Більше того, тон її голосу здавався небагато ... М'якою? Вона почала думати про це і дуже затремтів. Це не було звичайною поведінкою для Чень Ґо.

- Провалюй спати! — Чень го розлютила. Цей хлопець справді не відрізнявся від зла.

Вона розслабилась. Це була Чень Го, яку він знав. Раніше до нього звертався якась інша людина.

Протягом дня не сталося нічого цікавого. Ближче до ночі, коли Чень Ґо вже лягала спати, Е Сю та Танґ Ро включили свої комп’ютери. Їхні очі повзали бойовим духом.

Після заходу в гру Е Сю зв’язався з Булкою і сказав йому, щоб він опівночі підходив до входу у підземне місто. У свою чергу вона не забув хвалити Злобного Меча. Він сказав, що після кількох днів у Арені його маніпуляційних мечах він значно поліпшився.

— Правда? Тоді як прийде час, візьми його з собою — розсміявся Е Сю, він більше не звертав уваги на звичайну балакунку Булочки. У будь-якому випадку, крім чотирьох головних гравців у групі було одне вільне місце. Це не мало особливого значення.

— Гаразд, сьогодні ти можеш піти разом з нами в підземелля, — звернувся Булока до Злісного меча. Він також був на Арені.

— Правда? Це чудово, — з радістю відповів Лі Хао. Хоча він був дуже щасливий, всередині нього була темрява.

- Дозволь мені проінструктувати тебе. Коли ви зустрінетесь з Богом, то мусите бути ввічливими. Якщо він чогось тебе навчить, це буде безцінним знанням для вас! - Просто сказав Булоку.

До біса його інструкції! Лі Хао внутрье проклинав його. На щастя, він став набагато терпимішим до болтів Булочки і провів кілька днів з цим нубом. Зрештою, він був професійним гравцем, втіленням витривалості та кращих внутрішніх рис. І хоча він уявив собі прокляття, на його обличчі з’явилася усмішка.

— Звичайно, — відповів він.

О півночі група була зібрана. На той час Булока і Злісний меч покинули Арену. Е Сю та Танг Ро, які чекали на інших, просто привіталися з ними. Останній пришестя був Су Мученг.

— Це Суханг? - Я ворожив про себе Лі Хао. Вона тільки привіталася, тому він не міг точно визначити за голосом, чи була це вона.

Тим не менш, не вона була його головною метою. Він і далі насторожився та спостерігав за групою в підземеллі.

- Цього разу ми будемо тренувати нову стратегію. Вона все ще не закінчена, тому можуть виникнути непередбачені ситуації. Будьте обережні, — сказав він Сю відразу після заходу в підземеллі.

- Ти чув, що він щойно сказав? Я звертаюся до тебе! - Сказав Булока.

— До кого? — запитав Лі Хао. У грі вони всі були персонажами, тому не було зрозуміло, до кого Булька звертався. Нуб, він і в Африці нуБ.

- До тебе! Крім тебе, ми всі вже були в одній групі, — відповів Булока.

Лі Хао шлепнув себе долонею по обличчю. Він міг звинувачувати тільки себе! Йому не потрібно було зв'язуватися з цією гнилою Буллочкою!

— Ээ? Що це був за звук? Я чув звук шлепка. Ви чули це? — Вызовил Булку.

Лі Хао почав пітніти. Він не міг поводитися безтурботно. Булока навіть почув його.

- Я чув. Давайте почнемо, — сказав Е Сю.

У цей час ми були нерухомі. Ніхто не міг сказати, чи очікував він звуку чергового шлепка або був зайнятий чимось ще.

- Найважливішою частиною швидкого перебування Могильника є правильний вибір. За допомогою найсприятливішого шляху можна уникнути зіткнення з великою кількістю монстрів. У цьому і буде входи наша стратегія. Будьте уважні. Не робіть зайвого кроку в сторону. Злісний меч... — Повернися спочатку, — сказав вона.

— А? — Лі Хао був заплутаний.

— Чого, а! Ми тільки зайшли, а ти вже бродиш навколо. Ми не будемо дивитися за тобою! - Сказав Булока.

- Що я зробив не так? — Лі Хао досі не розумів.

що ти знаєш цю стратегію? — Сю сказав. Якщо вони не збиралися встановлювати рекорд, то їм не потрібно було б економити час. Чим більші монстри будуть битися, тим більше отримають досвіду. Ось чому Танґ Ро і Булока поняття не мали про стратегію встановлення рекордів.

- Я зрозумів... Просто, на початку ж немає особливої небезпеки, вірно? — Да.

— Ха-ха, ми збираємося використовувати нову стратегію, - сказав Е Сю.

- Хіба ти не чув цього? Нова стратегія. Це не ті старі стратегії, які ти знав раніше, — додав Булока.

— Нова стратегія? — Лі Хао був у замішанні.

— Так, уважно дивіться за моїми діями. Я буду все пояснювати, — сказав вона. Він направив Марічного Лорда вперед. Коли він увійшов в радіус агресії монстрів, четверо мерців попрямували у його бік.

- І на чому різниця? — Лі Хао виглядав загубленим. Не можна було уникнути зустрічі з начальними чотирма монстрами, ось чому групи намагалися якомога швидше з ними розділитися. Що було особливого у пересування Мричного Лорда? Монстри що, не будуть його атакувати?

Глава 116. Нова стратегія

Монстри швидко добралися до Маркового Лорда. Після цього вони об’єдналися в одну групу.

Якщо бути точнішим, то вони не були групою. Монстри просто йшли до однієї мети, і так вийшло, що в кінці вони зустрілися в одному місці.

Хоча Танґ Ро і Булука мали хороші навички, вони все ще були новачками у плані ігор та не могли зрозуміти ситуацію. Однак Су Мученґ і Лі Хао швидко зрозуміли, що́ є правильним.

Темний Лорд зібрав монстрів одним рухом. Завдяки вибраній дорозі він був здатний зібрати монстрів подібним чином.

Такий спосіб збирання враховує позиції монстрів, їхню швидкість пересування, шлях по якому вони йдуть і можливу зміну їхнього напрямку. Контролювані тільки пересуванням персонажа, монстри потрапляли в потрібному місці у мить оку.

Використовуючи таку стратегію, вони повинні були бути дуже точними в деталях!

Тим не менш, хоча спосіб збору був відмінною задумкою, вбивство цих чотирьох монстрів не повинно було особливо зменшити час проходу, вірно? Якщо хлопці роздягнуть і просто будуть атакувати кожен свою ціль, тоді вони зможуть їх мити навіть швидше, ніж за способом збору, зазначений Мральним Лордом.

Су Мученг і Лі Хао переживали сумніви у своїх серцях.

Темний Лорд продовжував рухатися.

Техніка теневого клона!

Тенева копія Маркового Лорда залишилася на його початковій позиції, в той час як справжнє тіло перемістилося у сторону. Тим не менш, монстри не звернули на його дії уваги і продовжували йти до своєї початкової позиції. Досвідчені гравці могли визначити, де був клон, а де справжній гравець, але монстри не мали такої здатності. Це вміння зі 100% ймовірністью їх надувал. Таким чином, чотири монстри продовжували йти до підробленого тіла.

Доступання падаючої квітки!

Справжній Темний Лорд вивільняв потік повітря. Четверо монстрів вдарилися один за одного і відлетіли. Здавалося, один з монстрів був не досить сильно вражений. Коли він уже збирався впасти, Марчний Лорд зробив випад списом, таким чином піднімаючи його знову в повітря. Після цього він користувався Зубом дракона, відсилаючи його до інших монстрів.

Четверо монстрів були притиснені до кам'яної стіни підземелля. Більшість підземель мали обмежувальний рух: гори, ліси, руїни чи стіни. Завжди була якась перешкода, яка вказувало гравцям правильний напрямок. Гра не дозволяла вам так бродити і вбивати монстрів.

Після того як монстри врізалися у стіну, до них підбіг похмурий Лорд. Парна Буляка хотів уже вступити в бій, але Е Су його посадив:

— початку подивися.

Булока відразу ж зупинився. Він нетерпляче пританцьовував на місці, після чого звернувся до ЗЛОбного меча:

— Не двигайся! Дивись уважно.

Лі Хао був вже досвідченим хлопцем. Він знав, що в таких ситуаціях не треба було відповідати на реплікації Булочки.

Таким чином, Марковий Лорд самотужки опинився проти чотирьох монстрів. Спочатку в стіні була невелика тріщина. Попередні дії Марного Лорда направили монстрів саме в неї. Після того як він дістався до них, Марчний Лорд зробив так, що монстри щільно застрягли в тріщині. Незважаючи на те, що це начебто було би бій один проти чотирьох, насправді виходило, це був бій сам на одне.

« Це... можна розглядати як хороший спосіб проходу. Але хіба таким чином можна заощадити час для рекорду?» Він нічого не сказав вголос і продовжив спостерігати.

Один з монстрів помер. Другий монстр покинув тріщину і через мить також був убитий. Третій монстр повторив долю другого. І в кінці... В кінці більше не залишилося монстрів!

Четверо гравців втупилися у свої монітори розширеними очима. Вони бачили, що четвертий зомбі застряг у стіні підземелля. Він розмахував своїми кігтями, але це йому ніяк не допомагало. Він все одно не міг вибратися.

Він був затисне кістками раніше вбитих скелетів. Після того як трупи були вбиті, могильники перетворились на купу непотрібних кісток. Цього разу всі три скелети були вбиті Мрим Лордом у одному місці, а саме — у тріщині стіни. Таким чином, тріщина була перекрита ними. Дурний зомбі не міг вибратися, хоч би як він намагався. Він міг тільки марно розмахувати руками.

« Чорт! І це було можливо? ” Якщо при вбивстві монстрів їм доведеться вбивати на одного монстра менше, це зекономить їм трохи часу.

« Так само, щоб зробити щось подібне, потрібно виконати багато дій. Хоча це заощадить час на вбивство четвертого монстра, чи не будуть зайві рухи забирати надто багато часу?" - подібні роздуми крутилися в його голові, коли він почув голос Е Сю:

- Ось як це робиться. Тим не менш, ми збираємося встановити рекорд, тому повинні скоординувати свої дії, щоб звести до мінімуму кількість дій. Я прорахував наперед все. Якщо все пройде гладко, тоді ми зможемо виграти 10 секунд у порівнянні з звичайними гравцями.

10 секунд. Цей час не здавався чимось особливим. Однак якщо протягом шести таких ситуацій ви відчуєте, що вже не будете цього робити.

1 минута. Якщо інші групи не знатимуть такого методу переходу, то буде дуже важко перевершувати рекорд Е Сю. У них не буде іншого способу, як використовувати найкраще спорядження для збільшення свого урону.

Холод оселився в серці Лі Хао. Він розумів, що така ситуація не буде знову виникати.

Як і очікувалося, в різних ситуаціях було декілька способів використовувати підземелля. Завдяки їм можна було уникнути зіткнення з багатьма монстрами.

При початковій стратегії проходження, якщо не робити помилок, група могла уникнути битви з 12 монстрами.

Якщо використовувати нову стратегію, це число збільшувалося майже вдвічі і становило 21 монстр.

За допомогою попереднього підрахунку в 10 секунд на одного монстра, група виходила, що загалом група економила близько півтора хвилин.

З одного боку Лі Хао був здивований, а з другого — дуже радий. Незважаючи на те, що це був чудовий метод проходу, він його вже бачив. Для такого професійного гравця Лі Хао не потрібно було точно знати все. Він просто повинен був зрозуміти загальну стратегію проходу, після чого використовувати свої навички для реалізації. Але тепер йому не потрібно було навіть напружуватися. Тому що після першого проходу, інші три заходу вони відробляли координацію команд. Лі Хао був одним з п'яти...

— М’якотьа, скочуй Касанієве цвітіння. Йди сюди, добре...

— Булока, це твоє місце. Використай цеглу на цьому монстрі.

— Протиотанкова ракета!

— Використай Кривавий розріз, потім стикаючись з випадкою. У Злобного Меча непогані навички! — Декілька разів Е Сю похвалив його.

— Бог, коли прийде час рекорду візьми мене з собою! — попросив Лі Хао.

— Хм? Ти в гільдії?

— Нет.

— Коли прийде час, тобі доведеться вступити ненадовго в гільдію. Тебе це влаштовує? — запитав Е Сю.

- Оу, так ти працюєш на гільдію? Скільки тобі платять?

Хоча Лі Хао поставив звичайне запитання, його наміри не були звичайними. Він знав, що Є - Сю отримав нагороду за допомогу гільдіям, але тепер він був у групі. Після отримання нагороди він ділився нею з членами своєї групи? Якщо так, то вдосконалення срібної зброї було ще важчим завданням. Якщо ні, то Лі Хао напевно підніме це питання.

Су ще не відповів, як його випередив Булока:

— Грошей? Які гроші? Це все заради того, щоб засвітитися на ТБ. Все заради слави. Злий меч, у тебе насправді немає майбутнього! Я думаю, що твій знак зодіаку — водоль!

— Ах... — Лі Хао не знав, що робити. Про себе він проклинав Булочку: « Ти тупа дупка. Ти знаєш, що ти даєш їй безкоштовну послугу? Не дивно, що він взяв з собою такого ідіота!!"

Решта гравців ніяк не прореагували на його заяву. Лі Хао не міг розраховувати на Очищаючу Мглу. З 80% ймовірністю це була Су Мученг. Вона дихала тим самим повітрям, що й Е Цю. Вона не цікавилась таким же заробітоком. А що сказати про іншу дівчину? Чому вона не мала реакції? Ким вона була?

Дівчина як і раніше не відповідала, коли Лі Хао почув:

- Насправді є певна нагорода. Це рідкісні матеріали, але всі вони мені потрібні. Що б ви хотіли? — Сю сказав.

- Мені нічого не потрібно... Я просто так запитав, — відповів Лі Хао.

Звичайно, йому нічого не було потрібно. Він поставив це запитання, сподіваючись оселити розбрат у групі. Але, як видно з їхньої реакції, він зазнав поразки. Не було сенсу розмовляти з такими гравцями, як Су Мученг. Здавалося, що решта дівчина зовсім його не почула. Що стосується Булачки, цей му*ак був ідіотом. Тим не менш, навіть якщо він і був ідіотом, якщо Лі Хао хотів поселити в ньому насіння сумнівів, це не повинно було скласти особливих труднощів.

- Я заздалегідь запитаю про свої матеріали, які я отримую від гільдії. Що стосується випалюваних речей, то всі вони розподіляються між іншими гравцями. Вони мені не потрібні. Це не повинно бути великою проблемою, вірно? — Дальше е Сю.

Лі Хао згадав. У попередніх їх проході Марковий Лорд нічого не брав собі, будь то зелене спорядження, спадне з звичайних монстрів або синє, комин із босів, він від усього відмовився. Якщо він робив так при кожному проході, то насправді не було про що розмовляти.

— Ох-ох. Це дрібниці. Мені було цікаво, тому я запитав Лі Хао: « Чи це не так? » - Я можу приєднатися до гільдії. Не залишай мене одного. Я теж хочу з'явитися на ТБ.

— Добре, коли прийде час, я поговорю з гільдією... Врешті-решт, ми допомагаємо їм встановити рекорд, тому якщо ніхто з їх гільдії не братиме в цьому участь, це виглядатиме не найкращим чином. Подивимося, що вони скажуть! Якщо їм байдуже, тоді я візьму тебе з нами, — сказав Е Сю.

« Дякую, дякую », — відповів Лі Хао.

Граючи з ними в групі, він повністю взяв суть нової стратегії. Крім того, будучи членом їхньої групи, він міг зробити кілька помилок, щоб витратити надто багато часу і не видав себе. На даний момент він тримав свою справжню силу. В результаті в деяких місцях він прикидався, що йому було важко впоратися через брак навичок. Таким чином, коли прийде час, він зможе показати всю свою силу і напевно перевершить рекорд групи Е Сю.

Навіть якщо він не може бути членом групи при фінальному проході, Лі Хао відчував, що з пухвою перевищує їх завдяки своїм навичкам професійного гравця.

Він вже зрозумів, на якому рівні були гравці Е Сю. Про Марного Лорда не варто було згадувати, з ним і так все було зрозуміло. Гра Очищаючої Мгли була майже на тому ж рівні. Як член групи Лі Хао бачив кілька її звичок і мовчазне розуміння з Марним Лордом. Хоча він не міг підтвердити цього, Лі Хао був упевнений, що це Су Мученг.

Щодо решти гравців, він міг визначити, що вони були новачками. Лі Хао не знав, яким чином вони мали такі дивовижні механічні навички, але їм було важко конкурувати з професійними гравцями.

З другого боку, Сю могло здаватися, що Лі Хао має певні труднощі в певних місцях. У цей час на обличчі Лі Хао грала надзвичайно задоволена усмішка.

Редактори: Tanchang і Nuriko_chan

https://literna.net/uk/books/265-avatar-korolya