Глави з 61-90

Розділ 61. Полювання на Ягса (1)

У Славі можна було створювати групи аж до десяти чоловік. Кожен член групи міг також створювати підгрупу, яка вміщала б ті ж самі десять осіб.

Коли Е Сю приєднався до групи Лазурного Потока, він побачив, що вона була повністю укомплектована після його приєднання. Він впізнав деяких гравців: Лазуровий Потік, прив'язана Лодка, кольоровий Фонар, Грімове світло, Місячний Грація, Стрічне Хмаро. Вони були знайомі, тому привітали один одного. Інших членів групи звали Ветрене Хмако, клас Огнеметчик; Безкінковий Поток, гурт Лаунчер; Тихий Гавань, класи Клерик.

Лазуровий Потік представив своїх супутників. Тут були ще дві групи, але Лазуровий Потік не став знайомити Е Сю. Насправді, якщо вони тільки збиралися вбити Кривавого Стрілка Ягса, тоді десяти чоловік вистачило б з ліхвою. Цього разу вони привели 30 чоловік, щоб вирішити головну проблему дикого боса — змусити його до цього. Можна сказати, що гільдія Блакитного Річка привела всіх своїх елітних гравців. Всі вони входили до списку лідерів з отриманого досвіду на десятому сервері.

Вона обвела їх поглядом, і тоді несподівано запитала:

— Мені зайняти позицію тисяч Створінь?

Лазуровий Потік був вражений. Він не думав, що вона була такою уважною. Це було правдою. Спочатку тисячоліття створення мало прийти на битву з диким босом, але по дорозі зустрів Марного Лорда... Лазуровий Потік відчув ще одну можливість дистанцувати від дії тисячі створення:

— Не турбуйся з його приводу. У нас тут свої справи.

— Коли Кривавий стрілок з'являється? — запитав Е Сю.

« Ми отримали інформацію п’ять хвилин тому, тож негайно зібрали всіх наших братів. Після коротких зборів ми відразу висунулися, — сказав Лазурний Потік.

— Невже нам потрібні всі ці люди? — розсміявся Э Сю. Щоб добити боса, не потрібно було стільки людей. З такою кількістю гравців буде важко не те, що добити, навіть завдати будь-який істотний урон.

— Це на випадок непередбачених ускладнень! — Казав лазурный Поток.

Е Сю знав, що ускладнення будуть походити не від боса, а від решти гравців. Найжахливіші істоти в грі були не монстри, це люди.

« Якщо ми отримали інформацію, то впевнені, що трав’янистий сад і Амбіції Тірана також її одержали », — продовжив Лазуровий Поток.

Три великих Гільдії також конкурували, окрім боротьби за рекорди. Наприклад, їх також зацікавили дикі боси. Вони хотіли отримати рекорди, пов'язані з ними.

- Вони вже тут. — Е Сю глянув по сторонах. Вдалеку з'явилася велика група гравців, що йдуть в тому ж напрямку, як і вони.

— Черт! - Лазуровий Потік також побачив їх. Він зміг розібрати кілька псевдонімів:

— Це трав'янистий Сад.

Вона була здивована. Він подивився на псевдоніми гравців, але нічого не зміг розібрати. Через здатність розрізняти на відстані такі дрібні деталі Лазуровий Потік міг розглядатися як досвідчений противник.

У той самий час гравці з трав’яного Саду також розпізнали гільдію Блакитного Руча. Незабаром Лазуровий Потік отримав повідомлення від лідера трав'яного Саду на десятому сервері — Зерна Подоріжника:

- Старик, якщо ти маєш сумління, тобі треба ясно бачити, що ми прибули сюди першими.

Обидві Гільдії знали, де лежить відбудова Кривавого Стрілка. На даний момент гравці Трав'яного Саду були ближче до неї. Обидві гільдії мали подібні спорядження, а також рівні рівня. Надії Гільдії Блакитного Річка вирватися в лідери були невеликими.

— Провалюй, — відписав Лазуровий Потік.

Але Зорно Подожника любив казати щось подібне.

— Скільки чоловік ти привів? — запитав він.

— Це приблизно стільки ж, скільки й ти, — відповів Лазуровий Потік.

— Хочеш об’єднатися? — запитав Зорно Подорожника.

— Що ти маєш на увазі під об’єднанням?

Ми з тобою вже прибули гільдії, тому Амбіції Тірана залишаються в прольоті. Давай відправимо кількох гравців, щоб вони блокували їх. Потім ми подивимося, чия гільдія має більшу силу, твоя або моя.

— Договорились! — Лазуровый Поток особливо не роздумував.

— Скільки людей?

- Половина!

— Ладно.

Через півхвилини...

- Де твої люди? — запитав Зорно Подорожника.

— А твої? — Казав лазурный Поток.

— Я зібрав їх і чекаю на тебе!

— Я єдиний, хто чекає на тебе!

Ще через півхвилини тиші...

— Здається, ти не довіряєш мені. Тоді я об'єднаюся з Амбіціями Тірана, - заявив Зорно Подожника.

— Валяй. Насправді, я вже домовився з ними. Вас чекає засідка попереду. Будь обережним, — відповів лазуровий Потік.

На цьому повідомлення від Зерна Подорожника закінчилися.

Обидва почувалися безпорадними. Три великих гільдії вже багато років конкурували між собою, тому вони добре розуміли один одного. Якщо вони збиралися по-справжньому об'єднатися, тоді про це було б домовлено заздалегідь. Не можна було просто написати повідомлення прямо перед важливою подією, після чого відразу об'єднати зусилля. Великі Гільдії не довіряли одне одному. За останні кілька років у них не було особливого перевісу в бійках, дуелях і т.п. Вони були приблизно рівні за своєю силою.

На даний момент гільдія Синьо-Старої трохи відставала від Гільдії Травяного Саду, але це звільнення нічого не вирішувало. Навіть якщо гравці трав'яного Саду прибудуть на місце першими, вони не почнуть атакувати боса. Що їм робити, коли вони нападуть? Не варто дивитися на ввічливе спілкування між ними. Якщо вони по-справжньому захочуть битися, це буде бій без жалю. Вся гра була в цьому. Радість і біль йшли рука в руку.

Обидві гільдії підтримували відстань між собою, отже вони досягли зони воскресіння Кривавого Стрілка з невеликим проміжком. Проте коли вони прийшли, то побачили ще одну велику групу гравців там. Раптом гравці Амбіцій Тірана змогли випередити обидві гільдії. Але вони поки що нічого не робили. У цей момент якісь незнайомі гравці билися з Кривавим стрілком. Одного погляду вистачало, щоб зрозуміти, що це була залетіла група гравців, яка випадково виявила боса. Лазуровий Потік трохи поспостерігав за їхніми боями, після чого виніс рішення:

- Їм з ним не впоратися!

Кривавий стрілок Яг був одягнений в білу шкіряну броню. Його попільничний колір обличчя не показував жодних емоцій. Очевидно, він був неживою. У його руках були револьвери. Він швидко рухався і обстрілював гравців. У якийсь момент гравці, які зібралися разом, були вражені пострілом боса - розступилися крики жаху. У них не було способу протистояти йому, таким чином, мисливець перетворився на здобич.

Хоча Амбіції Тірана прибули досить давно, вони нічого не робили без вагань й мовчки спостерігали за сценою, що розгорнулася. Вони стояли за межами атаки Кривавого Стрілка. Коли Гільдії Блакитного Руча і трав’яного Саду прибули, вони зайняли таку ж позицію, як Амбіція Тірана. Їм було байдуже живі або мертві гравці, які б'ються з босом. Їхня увага прикута до дій один одного.

Побачивши, що прибули інші великі гільдії, дехто з Амбіцій Тірана швидко вирушив у напрямку Гільдії Блакитного Руча.

Вони хотіли переговорити? Такі були думки Лазурного Потока. Він не міг нічого зробити, просто перевів погляд на трав'яної Сад. Вони не рухалися, їх увагу привернула людина, яка йде до Синього Ручью.

У результаті, цей чоловік пройшов повз них. Він підійшов до чоловіка, який стояв трохи осторонь:

Чому ти тут?

- Чому ні? — Відказав Е Сю.

- Ти вибрав не найкраще місце. Ходімо зі мною. Чому б тобі не піти до нашого місця?

Цим безсердечним чоловіком була Безкінченна ніч.

Лазуровий Поток відчував, як лють розгорається в його грудях. Цей хлопець ігнорував їх, наче вони були повітрям.

Не найкраще місце? Нехай засуне в зад своє місце. Зона проживання прихованого боса була кладовищем. Це місце було наповнене бур’янами, мертвими деревами, перекошеними могильною плитою, пошкодженими надгробками. Яке ж місце тут було хорошим, а яке погане?

Глава 62. Полювання на Ягга (2)

- Тут скрізь однаково, чи не так? — Відказав Е Сю.

— Деякі речі можуть статися, тому тобі краще залишитися осторонь, — сказав Безкінченна Ніч.

Лазуровий Потік чув все це, але нічого не міг вдіяти. Останні слова, очевидно, були для його вух. Аналізуючи їх, можна було припустити, що Амбіції Тірана об’єдналися з трав'яним Садом. У Гільдії Блакитного Руча могли виникати проблеми з цим союзом.

— Оу? Я почув, що це місце небезпечно? — проронил Прив'язана Лодка.

Психологічна війна.

Відповідальність за психологічний напад.

Коли великі гільдії були створені, вони часто опинялися в подібній ситуації. Це дуже дратувало Лазурного Потока, тому він робив морду цеглою і давав іншим можливість зрозуміти цю проблему.

- Оу, так от воно що. Тільки не кажи мені, що трав'янистий сад оповівся проти нас? Може нам краще потиснути один одному руки? — запропонував Безкінченну Ніч.

Ось питання: чи натискати, або не потискати?

Лазуровий Потік відчув, що його голова починає боліти. Він надіслав повідомлення двом лідерам великих гільдій:

- Що ви робите, хлопці? Підійдіть обидва сюди.

Лідер трав’яного Саду, Зоряно Подожника відповів:

- Я нічого не зробив.

Лідер Амбіцій Тірана - Холодна ніч сказав:

— Хіба я не послав до тебе свого чоловіка?

Отже, обидві Гільдії не були в союзі. Голова Лазурного Потока почала боліти сильніше. Він сподівався, що кожна гільдія визначить свого представника, після чого вони просто зіграють в камінь-ніжниці-бумагу, щоб вирішити долю боса.

Але лазуровий Поток знав, що цього не станеться. Навіть якщо всі погодяться, то кінець буде катастрофічним. Переможець буде подібний до цикади, яка переслідує богомола. Вона не помічає, як на неї підкрадається іволга. Переможцю доведеться очікувати постійного удару в спину! Лазуровий Потік втратив рахунок подібним ситуаціям. Незважаючи на обачність переможців, зрештою їх почнуть затиснути в тиски з усіх боків. Отже, умовні домовленості втратять свою силу. Тоді який сенс втрачати час, намагаючись марно домовитись?

Великі Гільдії дуже дбали про своє ім’я. Їхнє слово мало велику вагу, а репутація була видатною.

Коли великі гільдії були зацікавлені, будь-які злі й безсоромні методи вступали у силу. Довір’я та обіцянки були наче хмари, що пропливають.

Це було тому, що кожна з трьох гільдій намагалася перевершити один одного.

Навіть якщо всі домовляться, що перемога дістанеться тому, хто найбільше нанесе урону, Лазуровий Потік все одно не довірився б цій угоді. Він розумів, що коли він програє, то використовує кожну хитрість, щоб не віддавати перевагу іншим. Він також знав, що кожного разу через вбивство диких босів загинуло багато гравців.

Потік лазурового потока не міг бути підземеллям і диким босом. Неважливо, наскільки складними було підземелля, воно все одно було більш комфортним для проходження, ніж битва з дикими босів.

Вони ніколи не допомагали одне одному. Навпаки, великі гільдії намагалися накладати між собою суперників. Такі були відносини між трьома великими гільдіями.

Знаючи все це, Безкінченна Ніч продовжував базікати без умолку. Лазуровий Поток був готовий вже витягнути меч. Насправді, коли він просив прийти до гільдій - лідерів, у нього не було добрих намірів. Кожен з них був нечесним, тому вони не вирішили прийти, але послали набридливого хлопця замість себе. Лазуровий Поток вже думав вбити Безконечну ніч. Усі добре розуміли ситуацію і їхні стосунки одні з одними.

Але несподівано почувся голос Е Сю:

— Хіба ж це не тисяча Створінь?

Лазуровий Потік був вражений. Він озирнувся, шукаючи поглядом тисячу створення. Той з бойовим жердиною в руках нісся в сторону дикого боса. Магічні коливання походили від його ніг.

Лазурному Потоку не було до нього справи. Він був просто засмучений недисциплінованістю і нестабільністю цього хлопця.

- Я допоможу йому.

Лазуровий Потік не очікував цих слів від Маричного Лорда. Це було щось, що він не міг контролювати, навіть якщо б і хотів.

— Эй, эй! Не тікай! Я ще не закінчив розмову! — Не унімався Безкінченна Ніч.

Лазуровий Потік несподівано вийняв меч, після чого використав зображення мечем проти цього хлопця. Він не знав як, але Безкінченна Ніч був готовий до цього, тому відкотився в бік і втікав від меча.

- Оу, чудова щуряча атака від лідерства! - Висмів він Лазурного Потока.

Лазуровий Потік почав рух. Неповільно кілька гравців позаду нього рвали вперед, збираючись допомогти йому, але Безкінченна Ніч вже встиг втекти. Амбіції Тірана послали своїх людей назустріч їм, тому Сінему Ручови довелося відступити.

Вони не хотіли зараз зв'язуватися з ними. Трав'яний сад був як і раніше позаду них!

Оскільки великі гільдії були переплетені між собою, ніхто з них не наважувався першим почати діяти перед тим, як це станеться. Поки вони були в прикордонному стані, у битві з босом загинуло ще більше людей. Початкова група у складі десяти гравців, тепер залишилася вп'ятиром. Половина була мертва.

- Чому ви все стоїте і тільки дивитеся? Допоможіть нам вбити його! — Розірвався від боса групи.

Насправді вони не розуміли всіх взаємин великих гільдій, тому були спантеличені.

Не важливо, в яких відношеннях були великі гільдії, ця п'ятірка напевно повинна була померти.

Якщо вони не зможуть вбити Кривавого Стрілка, то помруть. Якщо ж вони вб'ють його, то помруть ще страшнішою смертю. Великі гільдії не звертали на них уваги, тому що вони не належали до жодного з їхніх складів. У них не було сили вбити Кривавого Стрілка.

— Приєднуйся до групи! — У цей момент п’ятеро звернулися до Тисячоліття. Він був шостим, що приєднався до битви проти боса. Вони послали йому запрошення, але тисяча людей просто проігнорувала його.

— Я подхожу! — Викрикнув Е Сю, покидаючи групу Лазурного Потока. У цей момент похмурий Лорд досяг майже жодної групи, що б'ється.

- Що він собі думає? — Лазуровий Поток був трохи розгублений. По-перше, Темний Лорд рвав на допомогу безіменній групі. По-друге, він несподівано вийшов з групи. І по-третє, Лазуровий Потік сам захотів приєднатися до них, що робило його ще більш розгубленим.

- Якщо Марчний Лорд вб'є боса, ми будемо його красти чи ні? — Несподівано запитав прив’язана Лодка.

Лазуровий Потік був у стукозі.

Чи могло бути, що цей хлопець використовував інтерес великих гільдій в його персоні, тому вони не стали б красти у нього боса?

Такі думки були кілька простоватів. Звичайно, великі гільдії були особливо зацікавлені в ньому, але вони мали виявляти ініціативу. Цього разу вважалося, що Марчний Лорд першим взяв на себе ініціативу і використав їх для того, щоб не втручатися. Це була зовсім інша ситуація.

Ніхто не хотів бути використаним подібним чином, що вже говорити про великих гільдій. Хоча вони були ввічливими, шанобливими і уважними, однак навряд чи зможуть прийняти такий вияв неповаги до себе.

Тисячі створення маневрував навколо боса, очікуючи вдалої можливості.

П'ятеро гравців були під постійним тиском боса.

Однак, як тільки Марчний Лорд вступив у бій, усе кардинально змінилося.

Несподівано Кривавий стрілок, який швидко рухався, був акуратно захоплений ним. Після Небесного Удару бос був підкинений в повітря. Цю атаку не знайшов можливості застосувати Тисячоліття створення, незважаючи на те, що приєднався до битви набагато раніше Марного Лорда.

Додання сплячого цвіту!

Кривавий стрілок було занесено вітром. Це був дикий бос, він був сильніший навіть прихованих босів. Небесний Удар не надто високо підкинув його в повітря. Якби хтось інший спробував використати Касанія Падіння Квітка, могли б виникнути проблеми з моментом його застосування.

Здушливий ефект збільшував повітряну атаку.

Чим сильніший ефект, тим більше атак. Через те, що Кривавий стрілок був не сильно підбурений в повітря, додатковий ефект від повітряні атаки вже досяг свого межі.

Фігура Маркового Лорда раптово розійшлася. Один з них залишився на місці, в той час як інший опинився за спиною боса.

Техніка Тіневого Клона!

Безсумнівно, справжній Темний Лорд стояв за спиною Кривавого Стрілка. Він негайно схопив боса, після чого провів кидок.

Навик Борца: кидок.

Кривавий стрілок був ще раз відброний.

Гравці трав'яного Саду раптово почали хвилюватися. Чому цей дикий бос став все більше і більше до них наближатися?

Розділ 63. Полювання на Ягга (3)

Злодія дикого боса, очевидно, не могла перекинутися на гравців трав'яного Саду. Насправді, донедавна бос отримував мало урону. Після трьох ударів від Темного Лорда — небесного удару, що торкається квітки й броска, агресія боса вже перекинулася на нього. Після того як Марчний Лорд кинув Кривавого Стрілка, той не впав на землю. Натомість він зміг перекататися і вже піднімався на ноги.

Це була пасивна здатність боса під назвою "Бистрове відновлення". Воно мало подібний ефект з швидким бігу і кувиром. У момент, коли персонаж був на землі, можна було миттєво застосувати перекат. Це був спосіб, щоб швидко опинитись на ногах.

Для того щоб використовувати це вміння, гравці повинні були мати хороші навички контролю. Як тільки персонаж торкався землі, він в той же момент повинен був застосувати квичок, щоб здійснити швидке відновлення. Однак його можна було використовувати не завжди. Існували навички, які ігнорували швидке відновлення. Наприклад, навики Бойових магів — розмахи, вміння Борца - кидок за спину і вправність Снайпера — палач.

Кривавий стрілок також міг використовувати швидке відновлення. Однак його застосування мало певний шанс на успіх. Після того, як бос перекатався за допомогою швидкого відновлення він підняв пістолет і приготувався стріляти в напрямку Марічного Лорда.

Роздався оглушливий постріл з правого пістолета Кривавого Стрілка. Після першого пострілу з другого пістолета пішов другий.

— Черт! — Заволочив гравець трав’яного Саду, після чого негайно впав на землю. Куля пролетіла над його головою. Після другого пострілу почав лаятися хтось позаду нього. Цей гравець не встиг ухилитися, куля потрапила йому прямо в лоб. Бризнула альова кров, здоров'я відразу ж просіло наполовину. Цілителі трав'яного Саду почали рятувати його. У цей час ніхто з них не помітив, як Кривавий стрілок підняв пістолет в їх бік.

Але гільдії Блакитного Річка зі свого місця все добре розглядали. Після того як Марчний Лорд атакував боса, раптом в його руці з’явилася рушниця. Першим вистрілив, як здавалося на початку, не бос, це був Марчний Лорд. Цей постріл вразив праву руку Кривавого Стрілка, змусивши його змінити напрямок пострілу. Чи це збіг обставин? Чи він навмисне це зробив? Гравці гільдії Блакитного Річки не знали. Однак вони знали, що цей постріл був одночасно і атакою, і захистом. Він не тільки вдарив праву руку боса, а також Марчний Лорд уник від відповіді. Що стосується потрапляння в гравця трав'яного Саду, це могло розглядатися як чистий збіг.

Але цей збіг робить гравців гільдії Блакитного Річка надзвичайно щасливими.

- Що він намагається зробити? — поставив запитання нахмурений Лодка, а решта глузувала з нещастя ропухи. Він не розумів намірів Мертвого Лорда.

- Він справді збирається битися з Кривавим Стрілком прямо навпроти нас? - Пробурмотів кольоровий фонар.

Обидва гравці попрямували до Лазурного Потоку.

— Черт! Дивовижно, повітряний розмах! — Учули двоє, коли підходили до Лазурного Потоку.

Вони були абсолютно безпорадні. Хіба зараз був час насолодитися навичками Мричного Лорда?

Після того, як вони повідомили про свої спостереження Лазурному Потоку, він відповів:

- Якщо інші гільдії нічого не роблять, ми теж будемо втручатися.

Прив'язана Лодка була вражена.

- Чи може бути, що цей хлопець вирішив скористатися напруженістю між нашими гільдіями, щоб убити боса? — запитав він.

Лазуровий Потік глянув у бік трав’яного Саду, після чого змінив свій погляд на Амбіції Тірана. Він побачив дзеркальну картину, лідери інших гільдій також поводили своїми головами. Вони, безперечно, були такими ж і тому спостерігали за активністю інших гільдій.

Ось так ситуація! Ніхто з великих Гільдій не наважувався першим втрутитись у справу.

Тому що перший втрутиться, як бог - цикади. Але за ними була велика іволга. Ні. Якщо бути точним, дві великих іволги.

— Цей... — Лазуровий Поток усвідомлював безглуздість ситуації.

Він негайно написав повідомлення лідерам кланів:

ви двоє. Ми що, серйозно збираємося просто стояти і дивитися, поки вбивають дикого боса?

- Старий, ти нарешті навчився брехні? — Відказав Зоряно Подоріжника.

— Я б запропонував інший вибір. Що якщо ваша гільдія Блакитного Руча поквапиться і забере боса, поки мої Амбіції Тірана залишаться за межами радіусу атаки босів та проконтролюють ситуацію, - запропонував лідер Амбіт Тирна — холодна ніч.

Лазуровий Потік втратив дар мови. Трав’янистий сад і Амбіції Тірана зовсім йому не довіряли. Найважливішим фактором, який впливає на їхнє судження є те, що вони не розуміли сили Мричного Лорда, вони були переконані, ніби він зможе вбити Кривавого Стрілка.

Але коли він заспокоївся і все обдумав, то зрозумів, що це насправді стояло під великим питанням.

Звичайно, він бачив рівень навичок Мричного Лорда, коли вони встановлювали рекорд Льодового Лісу, також він відмінно тримався проти Кров'яного Стрілка, ніж ніхто не міг похвалитися на такому рівні. Навіть найкращий професійний гравець не зміг би цього зробити.

Це було через те, що йому просто не вистачило б мани.

З огляду на кількість життя Кривавого Стрілка, з поточним уроном ніхто не міг би його вбити лише тому, що не вистачило б мани. Навіть якщо б у гравця інвентар був повністю заповнений зіллями з маною, цього не вистачало б. Побачивши, як енергійно Марковий лорд завдає удару, всі добре розуміли, що це не триватиме довго, у нього були тільки зілля із початкового села, а цього було замало.

Навики не могли бути використані без мани. Якщо гравець покладеться на звичайну атаку і не буде використовувати навики, то певно він не зможе вбити боса. Найбільшою перевагою комбінування звичайних атак з навичками був не тільки збільшений урон, також це давало можливість тримати боса в постійному контролю.

Наприклад, небесний Удар збиває з ніг зуб дракона на короткий час оглушує його, а паща падаючого цвіту стискується поривом вітру і розмах не дає йому швидко відновитися. Всі ці типи атак не могли бути виконані за допомогою звичайної атаки, також всі вони мали контрольовані ефекти.

Коли Лазуровий Поток почав думати про все це, то раптово заспокоївся. Треба було зосередитися на трав'яному Саді та Амбіціях Тірана, в даний момент вони представляли найбільшу загрозу.

Група з п'яти звичайних гравців вже могла розглядатися, як мертва група. Лазуровий Потік навіть не обмірковував можливості приєднання до них Марного Лорда. Коли Марний Лорд залишив їх, йому нічого не залишалось крім того, що він міг послати запрошення до групи тисяч людей.

Найімовірніше, Е Сю був єдиним, хто звернув увагу на цю групу звичайних гравців.

Комбіновані атаки Мричного Лорда вкинули у шок п'ятірку гравців, вони нічого не могли вдіяти і просто стояли, закривши роти. Раптом похмурий Лорд використовував круговий розмах, відсилаючи боса в політ прямо до них.

— Досі гляньте? В атаку! — крикнув е Сю.

Хлопці опритомніли і негайно підняли свою зброю, вітаючи Кривавого Стрілка.

— Не атакуйте аби как. Слухайте мої команди. — Поки вона проводила з гравцями лік без, він ніколи на мить не переставав атакувати.

Ці дурні гравці, нарешті, дещо зрозуміли.

- Мертвий Лорд, це ж Марчний лорд!

Не тільки три великі гільдії були тими, хто запримітив Марічного Лорда. Адже навіть відвідувачі щасливого інтернет-кафе були вражені, коли побачили псевдонім Марного Лорда. Група гравців, яка раніше прийняла Е Сю до групи, тільки зараз помітила, що його звали Мричний Лорд.

Марний Лорд, якій зробили три перші проходи в ранньому селі!

Темний Лорд, який допоміг Гільдії Блакитного Річка знайти новий рекорд у Лезі!

— Берсерк, що пронизує хрест, — сказав Марчний Лорд, в той час використовуючи зуб дракона на боса.

Берсерк дуже швидко зреагував, піднімаючи свій дворучний меч. Поки бос був приголомшений, лезо дворукового меча описало кривавий розпис на його тілі. З хрестоподібного поріза хлинула кров.

— Хулиган, кидок Песком. — У той же час небесний Вдар Мричного Лорда підкинув боса в повітря.

Глава 64. Полювання на Ягґа (4)

Хулігани належали до класу бійців, якщо бути точним.

Наприклад, бросок піском пакав цілі речі, що робило її надзвичайно непривабливою.

Почувши команду Е Сю, Хуліган негайно використав своє вміння на Кривавого Стрілка.

Вона почала пітніти. Він не думав, що цей Хуліган виявиться останнім новачком. Е Сю поспішив уточнити:

— Коли відновиться кидок піском, кинь його в обличчя босу.

Це було справжнім застосуванням цього вміння.

Пісок мав прихований ефект, який виявлявся при потраплянні його в очі мети. Він мав можливість осліпити її. Оскільки це був прихований ефект, система не показувала тривалості осліплення. Однак, найпомітніші гравці підрахували, що 50% шанс засліплювати ціль на чотири секунди. Але вже на максимальному рівні шанс успішного застосування досягав 100%, тоді як тривалість сягала восьми секунд.

Це було жахливо. У колишні дні Слави Хулігани правили світом через це вміння. Кожного разу, коли Хулігани виникали незгоди, вони використовували пісок у обличчя противника. Під ефектом сліпоти екран гравця ставав смолясто чорним, так що не можна було нічого розглянути. Таким чином, Хулігани могли спокійно атакувати свою ціль, не боячись від відповіді.

Однак нині гравці знаходять кілька способів, як протистояти кидкам піску.

Одним з найпростіших способів було розвернути персонажа в момент кидка піску. Очі вгору, вниз, ліворуч, праворуч - всі ці способи працювали.

Хоча він все ще наносив урон, це було набагато краще за його жахливий прихований ефект.

Велетенне рішення проти цього підлого вміння було звичайним окуляром.

Вони вважали, що це був той самий тип екіпіровки, як і міфічний кулон, якого Е Сю недавно придбав. Вони не мали характеристик і виконували тільки декоративну функцію. Отже, окуляри зводили на землю весь прихований ефект від піску і перетворили його у піщану хмарку.

У результаті, Хулігани просто ненавиділи окуляри.

На щастя, НПС не одягав безлісні окуляри на манері витончених гравців.

Сліпі НПС не могли визначити мету своєї агресії. У цьому випадку Кривавий стрілок міг легко промазати своїми пострілами. Е Сю планував, що Хуліган осліпить боса. Але цей хлопець виявився повним новим. Він кинув пісок прямо в тулуб Кривавого Стрілка. Вона не мала уявлення, як цей хлопець зміг досягти 23 рівня, на два рівні випереджуючи його.

Удар Кірпічом! — Е Сю продовжував терпеливо інструктувати Хулігана.

Удар Кірпіч — офіційна назва навики. Вона боялася, що цей хлопець не зможе зрозуміти поширену назву, тому він використовував офіційне ім'я. Це вміння називали просто Кірпіч.

Верно. Цеглина, яку часто використовують у вуличних бійках.

У "Славі" цеглу Хулігана міг бути використаний як у ближній битві, так і в далекому - дуже сильний уміння. Крім того, у нього також був особливий ефект. Він мав 50% шанс дезорієнтувати ціль на три секунди. Проте, щоб повісити цей ефект, потрібно було потрапити цеглою по голові цілі. Цегла також мала прихований ефект. Коли удар цеглиною вироблялося ззаду, дезорієнтація вішалася зі 100% шансом на чотири секунди.

У неї не було часу пояснювати подробиці цьому Хулігану. На щастя, дезорієнтуючий ефект не був прихованим, він був в описі уміння. Можливо, Хуліган прочитав його опис, тому що цеглина кинувся до голови боса.

На жаль, разом того, щоб підійти і вдарити цеглою по голові, він кинув його.

Урон покинутої цегли знижувався наполовину. Шанс повісити дезорієнтацію знижувався наполовину, тривалість ефекту також була знизена половину...

Крім того, цеглина ще й косо полетів.

— Ідіот, просто візьми цеглину і вмажи їм по голові боса, — один з групи Хулігана навчав його правди. Кірпіча не була таємницею.

Хуліган з повагою погодився.

— Яростне полум’я, давай.

Яскраве полум'я зміталося вгору. Е Сю задоволено кивнув. Елементаліст не був новим, як Хулігану.

Через те, що люте полум'я було низького рівня, ефект перекидання був дуже маленьким. Але вона вже перехопила ініціативу і наказала Мрачному Лорду використати наступні навички.

— Рухнуча гора!

— Примарний мечник, використовуй "Душу Меча"!

- Кидок піском!

- Примарний розріз!

Вона постійно стиснула і швидко атакувала хлопців. П’ятеро гравців, які вже не сподівалися вижити, несподівано побачили: « Чи ця битва з Кривавим Стрелком могла бути такою легкою? »

Раніше вони намагалися в будь-який спосіб потрапити по босові, але не змогли. Зараз це було надзвичайно просто, ніби атакуєш мішок з піском. Удари меча, магічні атаки і удари цеглою — всі вони попадали в ціль.

Досвідчені гравці в групі розуміли, що це було лише завдяки Мрачному Лорду. Цей хлопець використовував свої атаки таким чином, щоб бос весь час перебував під контролем. Більше того, він розподіляв їх атаки таким чином, що контроль боса цілком підтримувався. В результаті, вони всі разом радісно оточили боса і поперемінно наносили йому урон.

Кривавий стрілок мав бажання помсти, але його метою завжди був похмурий Лорд. І Сю визначив вже схему атаки боса, таким чином, він ухилявся від усіх його ударів. На додаток до всього, урон не поширювався по членам групи.

Одночасно сумна група, яка була практично мертва, чудесно переформувалася в добре організовану групу під керівництвом Е Сю. П’ятеро гравців добре використовували свої вміння, але Е Сю ніколи не розслаблювався. Він розумів, що найменша помилка у керуванні може повернути ситуацію в неприродне русло.

Гравці великих гільдій були приголомшені, спостерігаючи таку картину. Кожен з них підготував безліч людей, щоб зміцнитися на всяк випадок. Але шість гравців успішно билися з диким босом, вони робили те, на що великі гільдії не могли вирішитися. Кожен з гравців відчував, наскільки безглуздо все це робити. Вони дивилися по стороні. І чим більше вони дивилися, тим великими дурнями себе відчували.

— Дивіться! Ось ті навички, які я хотів побачити! — Збудно сказав Безкінченна Ніч.

- Чого ти так радієш? — запитав лідер гільдії Холодна ніч.

- Так, похмурий Лорд насправді жахливий... — Трав’янистий сад чув багато про Марчного Лорда, але вони ще не бачили його в справі. Тепер же лідер Гільдії, Зорно Подоріжника, був у повному шоку.

« Якщо все так і триватиме, тоді Кривавий стрілок насправді буде убитий цим хлопцем », — сказав кольоровий Фокрар до Лазурні Потоки.

У результаті, лідери Гільдій почали передивлятися між собою. Вони знали, що їм потрібно було зробити.

- Убийте п'ятьох гравців. Марного Лорда не чіпайте. Якщо хтось почне атакувати його, ми простягнемо йому руку допомоги - давав накази Лазуровий Потік.

— Поможемо кому? - Хтось як і раніше не все розумів.

що ми допоможемо цим двом виродкам? - Сказав лазуровий Потік.

Все зрозуміли.

— Приготуйтеся віддати порожнє місце в нашій групі Мрачному Лорду, — продовжив він.

Кожен гравець помер. На даний момент не було вільного місця в їх групі, тому хтось мав померти. Гравець, який помре, автоматично воскресне в місті і залишає групу.

Майже одночасно три великі гільдії почали свій рух.

Глава 65. Полювання на Ягга (5)

- Оу, ці хлопці хочуть нам допомогти! — Несподівано сказав Хуліган. У його голос читалися нотки приємного подиву.

Е Сю зітхнув. Цей хлопець явно не розумів ситуації! Гільдії прийшли не допомагати. Вони тут, щоб забрати боса собі. Раніше вони не втручалися, тому що серйозно ставилися до цієї п'ятірки гравців, гільдії думали, що Кривавий стрілок вб'є їх.

— Уходите! — Сю сказав.

- Що? — Хуліган не міг зрозуміти, навіщо було йти.

Насправді, четверо останніх гравців були також новачками. Інакше вони б знали справжню силу Кривавого Стрілка. Вони не могли використати тактику, яку показав їм Темний Лорд і в результаті були б убиті. Але хоч вони були новачками, на відміну від Хулігана, хлопці бачили, що ситуація приймає поганий оберт. Гільдії залишалися на місцях, коли справи в них були жалюгідними, але коли ситуація змінилася, вони висунулися вперед. Допомога? Допомога на годину найбільшої потреби, ось що означає допомагати. Тільки Бог знав, що вони мають намір зробити в цьому становищі.

- Якщо ви не підете звідси, вас усіх вб'ють! — Сю сказав.

— То ми билися ні за що? - Берсерк. Він також зазначив, що ситуація була поганою. Але якщо вони підуть, їхня запекла боротьба з босом виявиться марною.

— Я не знаю, — відповів вона.

П'ятеро гравців були спантеличені.

— Якщо ви не підете зараз, буде пізно, - кажучи це, Марчний Лорд продовжував атакувати боса. Гравці великих гільдій невблаганно наближалися. Стрілки гільдій вже прицілилися.

— Бежим! — Один з п’яти, після чого кинувся геть. Великий Гільдіям було байдуже до цих хлопців. Через те, що гільдії залишили деяку кількість гравців для захисту від ворожих гільдій, бо він був оточений не повністю. Коли керівники Гільдій побачили, що п’ятеро гравців утікають, вони не посилали людей на смерть. Натомість вони спостерігали за рухом суперників. Троє лідерів практично одночасно віддали команду до зупинки.

Багато гравців замерли, свердлюючи один одного поглядами. Кривавий стрілок знаходився прямо перед ними, але якщо вони атакують його, що будуть робити гравці інших гільдій за їх спинами? Лідери Гільдій задумалися над цим.

Битва з босом продовжувалася.

П’ятеро гравців, які втікали від гри, раптом зрозуміли, що Мричного Лорда не було з ними. Вони обернулися, щоб побачити, як він продовжує битися з босом.

- Що це все означає? - П'ять гравців застигли в замішанні. Вони просто були новачками, це не означає, що у них не було мізків. Темний Лорд сказав їм втекти, а сам залишився. Його поведінка була досить дивною, тому вони не могли визначити, чи він був хорошою або поганою людиною. У результаті вони не могли допомогти йому, а просто стояли на місці.

— Біжіть далі! Тут не безпечно! — Е Сю несподівано відправив повідомлення в груповий канал.

- Але вони не збираються нас вбивати! - Сказав новачок Хуліган.

— Вірте мені, — відповів вона.

Ці новачки були занадто неосвіченими. Якби на їхньому місці був Лазуровий Потік, він би не міг повірити. Бути здатним друкувати повідомлення під час напруженого бою з босом, наскільки висока швидкість рук потрібно мати для цього?

Хуліган нічим не міг допомогти Мрачному Лорду, натомість він почав підганяти своїх напарників:

- Швидше біжимо.

Решта вагалися, але двоє таки вирішили послухатись поради Мертвого Лорда. Решта залишилися стояти на своїх місцях. Вони все ще сумнівались правдивості слів Е - Сю. Вони відчували, що він просто намагається позбутися їх.

У результаті п’ятірка гравців розділилася на два табори. У неї був лише смуток, коли вона бачила дії двох інших гравців. У нього не було часу пояснити їм, а також Е Сю не міг надрукувати повідомлення. Попередні повідомлення були дуже ризикованими і мало не коштували йому життя.

— Чи класам далекого бою варто почати атаку? — Лазуровий Потік нараджувався зі своїми підлеглими. Гільдія Блакитного Руча все ще не робила жодних дій. Класи далекого бою зазвичай першими починали наносити урон.

- Ми не можемо гарантувати, що випадково не одягнемо Мричного Лорда... — Гравці далекого бою почали пітніти. Одним із сильних сторін кривого Стрілка була його швидкість. Бітви з ним зазвичай проходили у швидкій швидкості. У цю саму мить Марковий Лорд з Кривавим Стрибком миликали по всьому полі бою. Ніхто не знав, чи зможуть вони потрапити точно по босу?

- Що цей хлопець собі думає? — Хмуро кинув Лазуровий Поток.

З іншого боку, лідер трав'яного Саду Зірно Подорожника вже скандував:

— Герои! Вступайте свою групу в мою! Весь дроп буде належати вам.

— Черт! — Лазуровий Потік надіслав таємне повідомлення Зерну Подожника. Якщо п'ятірка приєднається до його групи, значить урон, який нанесений дикому босу, буде розповсюджений і на них. Лазуровий Потік не здогадався зробити таку пропозицію.

- Брате Лорд, приєднуйся до мене! Весь дроп буде твій. - Лазуровий Поток зробив свій крок. Він знав, що був ближчим до Мертвого Лорда, ніж інші лідери. За таких обставин Маркові лорди не повинні мати причин для відмови.

- Прийми мою сторону. Вся твоя праця. Я також дам тобі 20 штук щетини білого вовка, і я запропонував свою пропозицію Безкінченна Ніч. Він думав, що Сю потребував щетина білого вовка. Тому він вирішив заманити його їй.

- Марний Лорд, не вір йому! Скільки разів їм потрібно було пройти підземелля Лежаного лісу, щоб дістати 20 щетин білого вовка? — Негайно втрутився Лазуровий Потік.

- Вона у нас з собою! — Відказав Зоряно Подоріжника.

— Чи ця щетина була дійсною метою Лорда Мричного? — Пробурмотів про себе Прив'язана Лодка.

У Лазурного Потоку розболілася голова. Цей хлопець... Він насправді не вмів емоційно вести справи. Невже йому треба було обернути все в ділову угоду?

Тим часом, Марчний Лорд продовжував байдуже атакувати боса. У результаті великі Гільдії відчули, що їхня ціна була занадто мала і почали збільшувати свою винагороду.

Двоє позосталих гравців були приголомшені. Фраза про те, що всі речі належатимуть їм, вже збудила їхні серця. Вони ніколи не чули, щоб великі гільдії комусь обіцяли подібні речі. Якщо вони зважилися на це, то ці речі були надзвичайно цінними.

Обидва гравці були в захваті! Вони просто прагнули ствердно відповісти замість Марного Лорда. Але вони швидко втрачали самовладання.

Навіть якщо він погодиться, це буде неважливо. Тому що поточним лідером групи був не похмурий Лорд. Такі функції мали лише лідер.

Двоє негайно втупилися у вікно групи. Поточним лідером був Хуліган.

Вони негайно послали йому повідомлення:

— Вернись!

- Чому ви залишилися? — відповів Хуліган.

- Великі горидії пропонують нам сприятливі умови. Вони дозволять нам приєднатися до їхньої групи. Більш того, вся здобич з боса дістанеться нам і кілька цінних речей. Поспішай повернутися, ти ж лідер групи! — Два схвильовано пересилили повідомлення.

- Так ось що! — Несподівано новачок Хуліган зрозумів. Як тільки він почув слово "звичайна", його очі перетворилися в зірки. Він негайно побіг назад. Двоє гравців, які відсилалися до табору, також перебували у збудженні.

Єдиною байдужою людиною залишався Марковий Лорд. Лідери великих Гільдій продовжували заманювати його вступити в їхні групи. Наприкінці вони побачили повідомлення системи про те, що лідером групи був не Марний Лорд. Вони зачинили свої обличчя ладонами.

У них не було вибору, вони мусили звертати увагу на п’ятьох бігунів.

- Де ваш лідер групи? — Керівники гільдій почали запитувати гравців, які у звичайній ситуації не могли розраховувати на таке поводження.

« Будьте обережні всі », — несподівано почувся голос Е Сю.

- Що? — Всі були втрачені.

Темний Лорд використовував розворот, після чого Кривавий стрілок був відброєний. Раптом тіло боса почало світитися криваво-червоним світлом.

— Бл*ть! Він роз'ярився? - Лідери гільдій були ветеранами. Вони були досвідченими і вмілими хлопцями.

— Ви жартуєте? Скільки в нього залишилося життя? — Близько сотні гравців були шоковані.

Розділ 66. Легіон нежити

Коли життя боса досягає 10 відсотків, він входить у стан червоної крові, при цьому Кривавий стрілок впадає в розлючене становище. Це непорушне правило хвали.

З боку ветеранів було б немудро ігнорувати групу гравців, які змогли довести кривого Стрілка до стану червоної крові.

Але здоров'я боса не було знижене до 10%, проте він впав у розлючений стан.

Ветерани чітко розуміли, що означає цей стан. Якби вони самі билися проти боса, то приготувалися б до цього моменту. Однак несподіваний напад боса на гнів був для всіх несподіваним.

— Не обов’язково досягти рівня червоної крові, щоб потрапити в такий стан », — несподівано сказав Прісна Лодка.

Насправді, деякі боси могли входити в такий стан, не досягаючи 10% свого життя. Бос впадав у гнів, коли був особливо небезпечним для життя. Для диких босів, таких як Кривавий стрільець, не тільки рівень червоної крові означав небезпеку. Інші обставини, під час яких Кривавий стрілок міг впасти у лють і врятувати своє життя.

— 200 комбо? - Пробурмотів Лазуровий Потік.

Вже було запізно будувати здогадки. У цей час Кривавий Стрілок почав пиячити і світитися криваво-червоним світлом.

Кожен гравець відчув, що втрачає ґрунт під ногами. Земля почала розкладатися. Надгробки та кам’яне каміння вдарялися у нападі, наче ожива.

Роз'ясний Кривавий стрілок закликав Легіон Неживи.

Кількість покликаних монстрів була рівною кількості гравців у радіусі агресії боса. На даний момент це була катастрофа. Лідери трьох гільдій були в зоні агресії боса. Вони намагалися запросити Марічного Лорда до їхньої групи...

Тому що гільдійці вважали себе не однією людиною. Вони всі були лідерами своїх груп, таким чином, заклик неживі враховувати всіх людей, які прийшли на битву з босом.

Якби це був звичайний бій, лідер групи заздалегідь вийшов би з радіусу агресії в той час, як бос підходив до рівня червоної крові. За багато років великі гільдії виступали проти Кривавого Стрілка. Вони були добре знайомі з механікою призову.

— Ха-ха-Ха-хо...

Кривавий стрілок продовжував заклик. З землі почали зомбі та скелети.

Їх було близько сотні!

— Не порушувати стрій! Захищайте цілителів і магів! - Покарання лідерів великих Гільдій були практично ідентичними.

Покликані монстри не мали такої ж мети агресії, як Кривавий стрілок. Їх агресія на даний момент була нульовою, таким чином, вони атакували першого, що попався їм на очі. Чим ближче до них був гравець, тим більша ймовірність бути атакованим. У мить оця вісь на Могильнику розвернулась велика битва.

Скелети та зомбі, яких було покликано Кривавим стрільцем, не відрізнялись від звичайної оселі Могильники. Проблема полягала в іншому. Вони були такого ж рівня, як і Кривавий стрілок - двадцять шостого. Це був найбільший рівень у Могильнику. Тільки через ці обставини гільдейські гравці вже не могли грати.

На додаток до всього, несподіваність їх появи застала всіх зненацька. На самому початку з'явилися гравці, які миттєво вбилися за їх монстрів.

На обличчях лідерів гільдій відобразилося неприємний вираз. Вони знали, що Марчний Лорд був тим, хто навмисно використав 200 комбо.

Комбо не зважувало кількості атак самого боса. Воно визначало, скільки разів його атакували. Під зосередженими атаками з усіх боків було досить легко набити 200 комбо. У звичайній ситуації це стримувало гравців від надмірної агресії проти боса.

Як правило, гравці уважно стежили за кількістю комбо-ударів! Перервати комбо було набагато простіше, ніж його продовжити.

Але похмурий Лорд керував групою так, щоб вони нанесли 200 комубо-вдарів. Більше того, він зробив це, коли лідери гільдій були в радіусі агресії боса. Марний Лорд навмисно зробив так, щоб після того як впав у гнів бос переключив свою увагу на них.

Очевидно, що він збирався вкрасти дикого боса.

Але чим займався Кривавий стрілок?

Агресія Кривавого Стрілка не змінювалася через його стан. Він як і раніше був сповнений рішучості атакувати Марічного Лорда. Після того, як бос закінчив поклик, він негайно атакував Марічного Лорда, залишаючи хмара диму після пострілу.

Гравці, які бачили це не були щасливі. Адже бос потрапив точно по тіньовому клонові Мричного Лорда.

Ось тільки де було його реальне тіло? У той час як тіньовий клон зник, в напрямку боса полетіла мотузка куль. Це був навик Снайпера - Повітряний вогонь.

Кривавий стрілок погнався за Марним Лордом. Гравці великих гільдій були зайняті легіоном нежиті, тому вони могли довго спостерігати за битовою Мричного Лорда. Вони могли лише зосередитися на знищенні.

Коли прибули гравці на чолі з Хуліганом, вони були вражені. Вони з радістю поверталися сюди, щоб отримати свою нагороду. Але хто знав, що таке станеться? Троє могли тільки безпорадно дивитися, як двоє позосталих товаришів були раптово вбито покликаними монстрами.

Вони нарешті зрозуміли, про яку небезпеку попереджав їхній Марчний Лорд.

Невдовзі вони побачили літнього Лорда. Ззаду він надзвичайно швидко втік Кривавий Стрілок.

Троє гравців не знали, що їм робити. Вони також не знали, чи тікав Мрачний Лорд або робив щось ще. Раптом у вікні групи з’ явилося повідомлення: « Перед!».

— Куда? - Не зрозуміли гравці.

« Ідіть до мене, ми вб'ємо боса », — відповів Е Сю.

Три гравці розвернулись і побігли.

- Сюди! — Е Сю підказав їм правильний напрямок.

Гравці великих гільдій чітко бачили те, що відбувається. Вони не мали нагоди перешкодити цьому, тому їм залишалось тільки запекло скреготати зубами.

- Цей хлопець забирає Кривавого Стрілка! - Гравці.

Лазуровий Поток практично вибухнув від розпірного гніву. Він надіслав повідомлення Марґонному Лорду:

- Брате, ти дуже невежливий!

У цей момент похмурий лорд втікав. Він зупинявся час від часу, щоб не забувати про Кривавого Стрілка, тому мав час відповісти Лазурні Потоки:

- Що сталося?

Що означає, що сталося? Коли Лазуровий Потік прочитав це повідомлення, він став ще гіршим. Він уже був зібрався відправити чергове повідомлення, як раптово виявив, що йому нічого було сказати Марному Лорду.

Вірно, що сталося? Що цей хлопець зробив не так? Він збирався вкрасти дикого боса. Але говорити, що це було невежливо? Не було такого слова в Славі! Дикі боси постійно кимось крадуть. Однак у більшості випадків крали самі великі гільдії. Якщо хтось, крім них, раптово украдеться боса, чи можна це назвати неввічливим?

У Лазурного Потоку не було слів.

Крім нього Безкінченна Ніч також відіслав повідомлення Марному Лорду:

- Ти дуже жорстокий!

— Ха-ха, — відповів вона.

— Але не дуже тіштесь. Ти думаєш, що встигнеш вбити боса з цими хлопцями перш ніж ми розділимо з неживою? Ти дійсно думаєш, що ми не зможемо знайти тебе? — Нескінченна Ніч.

— Тоді вам слід поспішати, — посміявся Е Сю і затягнувся димом.

- Куди ми прямуємо? — запитав новачок Хуліган.

Е Сю не відповів. У цей час хтось із гравців вигукнув:

— Эй, гляньте! Попереду якісь люди.

— Без паніки. Передайте мені лідер групи, — відповів вона.

Хуліган без роздумів відразу ж виконав прохання Е Сю.

Системне повідомлення: гравець Сьома Поле приєднався до вашої групи.

Гравець Дрейфуючий Потік приєднався до вашої групи.

Гравець Хмарний Закат приєднався до вашої групи.

Гравець Спящий місяць приєднався до вашої групи.

Гравець Поглинута відьма приєднався до вашої групи.

— Навались! — крикнув е Сю.

Новичок Хуліган разом зі своїми товаришами з безглуздим виразом обличчя втупилися на прибульців гравців. Хтось привітав Маркового Лорда, назвавши того Богом, хтось брат експертом, інші ж мовчали. Вони прямували до Кривавого Стрілка.

Глава 67 Більше швидкості

Ти, як завжди, тримаєш своє слово. — Сьоме Поле з іншими збуджено підійшли до Мрачного Лорда.

— А ви, хлопці, дуже хоробрі, — засміявся Е Сю.

Він вже встиг описати їм ситуацію. Це було як виривання зуба з пащі тигра. Він також не був упевнений, чи великі гільдії залишать таку зухвалість просто так. У результаті, ці хлопці не звернули уваги на можливі наслідки і просто поспішили йому на допомогу. Навіть маленька поглинена відьма прийшла. З іншого боку, цілком можливо, що через те що вона була новачком, вона не розуміла всієї серйозності ситуації і прийшла просто за компанію.

— Було б чого боятися, — енергійно відповів Спальний місяць. Його не було вчора в грі, тому його рівень трохи поступався рівням братів. Але сьогодні він прокачався цілий день, і це допомогло йому досягнути 21 рівня.

- Ти покликав цих людей? — Новичок Хуліган та інші гравці з дурним видом застигли в сторониці.

— Ага! — Відказав Е Сю.

— Коли? — запитав він.

— Коли приєднався до вашої групи.

— Ти все це спланував в той момент? — Троє гравців були приголомшені. Який чудовий розум!

Вона просто розсміялася, нічого не сказавши у відповідь. Він почав інструктувати кожного гравця з приводу його позиції і часу використання навичок. Він зайшов так далеко, що навіть сказав, коли їм потрібно використовувати зілля.

Зелень мав час відновлення. Який найкращий час для вживання зелень, щоб витримати бій? Це також було цінним знанням.

Було схоже, що дев'ять осіб були об"єднаною групою для боротьби з монстрами. Насправді, вісім з них були лише цуценятами. Вони повністю покладалися на інструкції Е Сю. Хоча спочатку вони були дещо безладними. Зрештою, у неї був один рот і він не міг одночасно роздавати вісім команд. Трохи піднявшись, Сімома Пола з хлопцями зрозуміли, що від них вимагається. Хоча вони й не були експертами, більшість була ветеранами. Група Хулігана також діяла непогано.

Вона пильно стежила за тим, що сталося. Він близько прикинув, що їх урона буде недостатньо для того, щоб вбити боса, перш ніж підійдуть великі гільдії. Зрештою він дійшов висновку, що не варто просто воювати.

Темний Лорд почав потроху дистанцуватися від боса. Кривавий стрілок був подібний до корабля. З одного боку, його атакували хлопці, з іншого, він плював за Марним Лордом, залишаючи по собі кривавий слід. У цей момент бос виглядав надзвичайно шкода.

На цей раз, очевидно, Е Сю не збирався наносити 200 комубо-вдарів, щоб уникнути додаткових проблем у групі. Однак, коли бос досягне рівня червоної крові, він не може уникнути розлюченого стану. Звичайно, для неї це не буде мати особливих проблем.

Життя Кривавого Стрілка різко зменшилось. Е Сю оцінював час для обох сторін. Великі гільдії повинні були добивати останнє нежити, в той час як у боса залишалося ще 20% життя. Навіть якщо вона трохи уведе кривого Стрілка, це не допоможе.

Він розгорнув камеру і подивився в сторону, звідки вони нещодавно прийшли. У Могильнику не було спеціальної схованки. Очевидно, що багато гільдійських гравців уже мали висунутися в їхній бік. Очевидно, великі гільдії майже витримали зачистку життя.

Під керівництвом E Сю хлопці видавали максимально можливий урон. Якби у них було краще спорядження, вони могли б сподіватися на щось більше. Але це було неможливо. Або може бути...

— Брат експерт, вони наближаються до нас, — раптово заявив Седьме Поле. Очевидно, він також залишався в безпеці.

— Добре, тоді давайте прискорюємося, — відповів вона. На цьому етапі їм нічого не залишалось, крім як продовжити бій.

— Как? — Питали інші.

Збільшіть швидкість рук. Зосередьтеся, — сказав Е Сю.

Це був єдиний ефективний метод на даний момент.

Очевидно, для неї це не було проблемою. У порівнянні з іншими гравцями він свідомо знижував швидкість рук. Однак у такій складній ситуації темп цілої групи мав бути прискорений. Хоча на зустрічі було кілька нових осіб, які виконували ще складнішу роботу, особливо не доводилося вибирати.

Збільшення швидкості рук не збільшить швидкість атаки гравців. Швидкість атаки була обмежена класом персонажа і його спорядженням. Це було фіксоване значення. Але швидкість рук збільшить їхню механічну швидкість. Завдяки цьому вони зможуть швидше використовувати навички. Перевищення, курики, атаки, навички - все це буде зроблено набагато швидше.

У даний момент Е Сю хотів, щоб вся група збільшила свою механічну швидкість рук або, так званий, « ефективну швидкість руки».

Давайте уявимо дві точки на екрані, нехай це будуть крапки А і Б. Метою буде пересування вказівника миші від точки А до точки Б. Професійні гравці можуть швидко пересуватися вперед, щоб вони могли рухатися зі швидкістю рук і зупинити акурат в точці Б.

Але звичайні гравці з досягнення точки Б сповільнюють рух рук, щоб сповільнити пересування курсора. Якщо вони залишать свою швидкість попередньою, то буде ймовірність промахнутися за точкою Б. В результаті, вони не можуть досягти оптимального результату.

Але зараз Е Сю був надто зайнятий, щоб турбуватися про таке.

На щастя, їм потрібно було лише трохи збільшити свою швидкість. Ніхто не вимагав від них професійної швидкості рук.

Вона реалістично оцінювала їхні шанси. Збільшення темпу на 20% має бути достатнім. За спостереженнями Е Сю, залишилися ще гравці, які мали енергію в запасі. Наприклад, для Сьомого Поля і Спячого місяця не повинно бути проблемою збільшити свій темп на 20%. Хмарний Закат і Дрейфуючий Потік також повинні з цим впоратися. Після збільшення темпу концентрації вони будуть залежати від того, чи зможуть виспилити за ним чи ні. Сю не сподівався, що відьми та чотири новачки будуть поглинані. Наприклад, одежа почала робити чергу повторних помилок. З іншого боку, Хуліган - новачок був вражений. Хоча він здавався найдурішим серед них, його швидкість рук була непоганою. Коли він давав Ною команди, той виконував їх повністю без будь - яких відхилень. Решта двох чоловіків краще поглинали відьми, але трохи не дотягували їх до Хулігана.

В бій!

- Я прискорююсь! — крикнув е Сю.

Його руки почали прискорювати темп. Решта почали пристосовуватися під Маркового Лорда. Як і очікувалося, семиденне Поле зі Сплячим місяцем легко підтримувало темп, а Облачний Закат не відставав від них. Однак реакція Дрейфуючого Потоку була трохи сповільненою. Поглинута відьма була в стані: « О, ні! » Ось Хуліган в черговий раз здивувався Е Сю. Його атаки були такі ж точні, як атаки Сьомого Поля і Спячого місяця. Було завершено композицію двох інших гравців, які були в повному безладі. Їхні атаки були неіменними.

— Не панікуйте! Зосереджуйтесь! — Е Сю озирнувся по сторонах. Виключаючи Поглинану Відьму, Дрейфуючий потік і двох позосталих гравців намагалися зберігати темп.

— Погано! — Усі атаки Поглинаної відьми входили у молоко.

- Відьма, грай у своєму темпі. Просто використовуйте навички по їх відкоту, цього буде достатньо. — Поглинута відьма була відверто слабовата. Тим більше, вона вибрала клас Ассасину, який вимагав від людини швидкої реакції і високої швидкості рук. Повільний Асасин — це чудова мета для гравців. У Славі вважалося, що Ассасин з повільною швидкістю рук був найбільшою катастрофою.

Відьма, яку поглинала відьма, була такою катастрофою, тож вона вирішила більше не звертати на неї уваги.

Завдяки діям позосталих гравців Е Сю було змушено відчувати вдячність. Дрейфуючий Потік з двома гравцями підірвали свій темп і вже не промахувалися по босу, як це було на початку. Незважаючи на те, що вони зробили кілька помилок, Е Сю все ще міг їх врятувати, так що це було просто. Хлопці збільшили свою швидкість на 20 відсотків, але збільшення Сю становило всі 200%. Якби у цей момент Чен Ґо бачила швидкість рук Е Сю, вона б проковтнула свої перші слова про його повільних руках.

— Швидше! Швидше! Швидше! - Як заведений повторював Сьоме Поле. Його викрики також підбадьорювали інших гравців. Але його темп був майже необмежений, тому ріст темпа не було таким вже й помітним. Тільки вона могла помітити такі дрібниці. Це стало ще одною приємною несподіванкою, і він зміцнився у успіхі їхніх авантюрів.

— Майже рівень червоної крові! — Несподівано вигукнув Сьоме Поле.

Голова 68. Перше вбивство кров’яного Стрілка

Рухи Е Сю були надзвичайно швидко, він передав позицію лідера Седьму Полю, після чого скомаквалував:

— Усім відступити.

Сьоме Поле з братами ніколи не вбивали Кривавого Стрілка, але вони багато разів чули історії про нього. Вони знали, що́ стається з босом, коли він впадає у гнів. Тож хлопці відразу відступили.

Е Сю розумів усе це краще, ніж Сьомого Поля. Йому не потрібно було нагадувати про це. Під керівництвом сьомого Поля вісім гравців залишили зону агресії Кривавого Стрілка. Швидкість рук Е Сю знову збільшилася. Темний Лорд в мить ока провів серію прийомів, які б’ють гравців. Життя Кривавого Стрілка миттєво опустилося до 10%.

— Ха-ха-Ха-хо...

Бос почав заклик, його шкіра стала випромінювати криваво-червоне сяйво. Але гравці вже були готові до цього. У агресивному радіусі Кревавого Стрілка залишився один чоловік, і це не був лідер групи.

Рухи боса стали страшними, що налякало б непідготовленого гравця. Е Сю знав, як контролювати Кривавого Стрілка. Тому він був упевнений, що той не вибухне раптово на інших гравців.

Для нього виконання таких завдань було не так легкою справою.

Після того як Кривавий Стрілок закінчив заклик, самотній скелет вибрався з землі в пошуках жертви.

Сьоме Поле з іншими не рухалися. Вони читали підручник з Кривавого Стрілку. Незважаючи на те, що раніше вони вже вбивали диких босів разом зі своєю гільдією, з закликом такого роду їм доводилося стикатися вперше. Після закінчення призову, чи могли вони вступити в битву? Хлопці не були впевнені.

— Навались! — скомандував Марковий Лорд.

Вісім людей з скаженими очима рвали вперед. Одинокий скелет був роздроблений на дрібні кісточки в мить ока. Хто ж винен, що він був тут один.

Таким чином, бій з босом продовжувався.

- Кривавий стрілок ще буде використовувати заклик? — Питал седьме Поле.

— Ага. На п'ять відсотків життя. Після цього до самої смерті він буде атакувати випадкових гравців, — сказав Е Сю.

- Який бісів бос! Сьоме Поле, за словами сімома, використовує 22 шестірні атаки і застосовує випадковий напад.

— Зосередьтеся на відході, і ви будете в порядку. На фінальній стадії постріли боса мають високий шанс криту (прим. Критична атака, як правило, подвійний урон). Якщо він потрапить до вас кілька разів, ви напевно помрете, — відповів вона.

— Як нам уникнути випадкових атак? — Питав Спящий місяць.

- Для тебе... Відбігай трохи в сторону, — відповів вона.

— Бл*ть!

Відверто кажучи, ситуація виглядала непоганою. Досвідчені гравці бачили, що зможуть добити кривого Стрілка без особливих проблем. У результаті, вони трохи розслабилися. Коли життя боса досягло 5%, вісім гравців знову відступили на безпечну відстань. Кривавий стрілок закликав одного зомбі, після чого хлопці поламали його в дрібну фарш.

Гравці великих гільдій з обсмаженими зубами підходили все ближче і ближче. І Сю отримав повідомлення від Нескінченої Ночі, який з гордістю заявив:

— Ха-ха-хо. Ви досі б'єтеся? Вам потрібно старанніше намагатися! Буде краще, якщо ти приєднаєшся до нашої групи прямо зараз.

Вона проігнорувала його. У цей критичний момент він повинен був бути зосереджений на вбивстві боса. Цей момент вирішував все.

Гравці великих гільдій практично прибули. Однак життя Кривавого Стрілка було недостатньо низом. Сьоме Поле з іншими були трохи схвильовані. Все виглядало так, ніби їм не вистачить часу. Насправді, вони не були впевнені у правильності прийнятих рішень, як був упевнений Е Сю.

— Ченг-чанг-ченг-ченґ...

Їм здавалося, що вони чують, як гільдейські стрілки заряджають свої пістолети.

— Розбігаємося! — Несподівано вигукнув Е Сю.

Вони разом почали втікати, не оглядаючись назад.

Гравці великих гірдій підсвідомо почали сповільнювати цю сцену.

— НАХ, ОПЯТЬ! - Хтось вигукнув.

- Як він може весь час вибирати потрібний момент? - Деякі не вірили в це.

- За мною! — Лазуровий Поток швидко прийняв рішення. Він передав позицію лідера іншому гравцю, після чого взяв із собою десять елітних експертів.

Лідери Амбіцій Тірана і Трав’яного Саду також зробили те саме. Вони сформували групи з десяти гравців. Отже, навіть якщо Кривавий стрілок упаде в паніку, може покликати лише тридцять монстрів. Вони залишили достатньо людей у резерві, щоб вони могли розправитися з запропонованим неживою. У цей момент групи під керівництвом лідерів гільдій доб'ють боса.

Три команди, зібрані з лютим криком, прорвалися вперед. Вони також змагалися між собою, хто першим досягне боса. У цей момент вони не сприймали босів як загрозу. Це була виведена багато битвами звичка.

Кожна команда відправила трьох гравців, щоб ті знищили ворожу групу.

Вони більше не могли дозволити існувати їхнім групам. Навіть якщо вони не вбиватимуть їх, то принаймні відганяють подалі, щоб вивести боса з бойового стану. Тільки після цього нанесений раніше урон буде обнулений.

Лазуровий Поток трохи шкодував про Мрачного Лорда. Якщо вони не об'єднаються, тоді ситуація може прийняти поганий оберт. Лазуровий Потік вагався.

Він подивився в бік трав'яного Саду. Троє гравців вже пішли на виконання свого завдання, але він не бачив Зерана Подорожника.

- Де Подорожник? — запитав лазуровий Поток.

Гравці трав'яного Саду соромливо відповіли, що він помер.

— Мертв? — Лазуровий Потік був приємно здивований. Він почав голосно реготати і сміявся, поки не захворіли щелепи.

Коли було призначено легіони, все навколо звернулося в хаос. Випадкові смерті були звичайною справою. Однак було досить високий рівень навичок Зера Подожника. Крім того, він мав найкраще спорядження — принаймні протриматися довше від решти. Але Подорожник помер. Лазуровий Поток міг лише уявити, наскільки самотнім і безпорадним той себе почував.

Хохот Лазурного Потока змусив гравців Трав'яного Саду помрочити. Але це був тільки початок.

- З чого ти смієшся? — запитав холодна ніч, лідер Амбіцій Тирану.

« Зоряний Подоріжник помер », — відповів Лазуровий потік.

— Серйозно? Вітаю! — Ніч не моргнув і оком.

— И я тебя! І я тебе! — Казав лазурный Поток.

Загибель людей, які грабували Трав’яного Саду, налилася кров'ю.

У цей момент гравці, які знаходяться найближче до боса, почули попередження Е Сю:

— Всім бути обережними!

Почувши хороші новини про смерть Зерна Подоріжника, Лазуровий потік був у чудовому настрої. Він з усмішкою відповів:

— Не хвилюйся, братец. Ми зробимо це.

— Тоді добре, — розсміявся Е Сю.

— НІЧОГО ХОРО НАБУ! — Несподівано заволокл Тисяча Створінь. У цього любителя крадіжки чужих монстрів була підсвідома чуйка на їхній рівень здоров'я. Навіть незважаючи на те, що він був далеко від боса, Тисяча створення відчув зловісну тривогу.

- Що сталося? — запитав лазуровий Поток.

Ха-ха-Хай! — Кривавий стрілок в черговому раз покрилася криваво-червоною димкою.

Однак цього разу бос перебував у причудливій позі.

Поза вершника. Його руки були перехрещені на грудях. Лівою рукою він підтримував пістолет у правій.

— В рот мне ноги, випадковий вогонь! — Експерти були шоковані.

Випадковий вогонь змінював всю справу.

Кривавий стрілок не переставав стріляти. Пістолет у його правій руці ніс руйнування. Багато куль вилітали з нього у всіх напрямках. Хоча пістолет був револьвером, але при випадковому вогні його швидкість пострілів могла поспівчувати механічному кулемету. Також йому не потрібно було перезаряджати, адже це був навик!

Гравці великих гільдій, які раніше намагалися достукатись боса, втягнули голови і розлетілися. Потім вони кинулись бігти, наче щури. Три гравці були раптово вбиті на місці. Вони були занадто близько до боса. При такій навченні вогню у них не було часу, щоб ухилитися. Присівши на животі, кожен намагався вижити.

Однак людина, яка взяла на себе відповідальність за головний удар, була справжнім Лордом. Гравці бачили на його місці хмару диму.

Це була ще одна техніка теневого клону.

Але цього разу справжнього Маркового Лорда не було ніде видно. Він виник над головою боса, наче прилетів з неба.

Після посадки на голову боса він використав вміння, щоб надрукувати орла.

Бойовий спис злетив у повітря. Він використовував Кругове розмаху в повітрі!

Хоча Кривавий стрілок перебував у стані Супербруні під час випадкового вогню, Круговий розмах не зважав на цей ефект.

Бойовий спис описав 270-градусну дугу навколо Кривавого Стрілка.

Темний Лорд приземлився біля боса. Його руки вдарили землю під ногами Кривавого стрільця, і це зупиняє випадкові пожежі. Гравці великих гільдій змогли перевести дихання. Тим часом Марчний Лорд не зупинявся. Він використав небесний Удар, зуб дракона і Касанія Падіння квітка.

Кривавий стрілок був розбитий останнім передсмертним криком.

[Систе повідомлення: Сьоме Поле, Марковий Лорд,торгнення Парной Булочки, Легкий вогонь, Ярочий Гріб, Спий місяць, Дрейфуючий Поток, поглинаюча відьма вчинили перше вбивство Кривавого Стрілка Яґґа!]

На обличчях гільдейських гравців проникла мертва блідість. Тим часом Е Сю швидко написав повідомлення в груповий чат:

- Залиште мені Криваву Винтівку. Все інше можете забирати!

Глава 69. Якщо продовжите погоню, я не буду більше так добрий з вами

- Ааах!

Вона ще не отримала своєї різанини, коли навколо почали розчавлюватися збуджені зітхання. Навіть Чень Ґо, яка гралася в міні-ігуру, повернула голову на гучний шум.

Багато відвідувачів Інтернету-кафе також перескакували зі своїх місць, щоб подивитися, що там відбувається. Дехто навіть кинув свою гру, щоб особисто переконатися в цьому.

- Що сталося? Що трапилося? « Чень Ґо схопився зі свого місця, а потім звернулася до одного з відвідувачів.

— Мертвий Лорд отримав інше перше вбивство, — із запалом відповів той.

Чому ти такий схвильований? — Чень Ґо не розуміла, чому він хвилювався. - Кого він убив?

- Кривавого Стрілка! — Він відповів.

Дикий бос! Чень Ґо була вражена. Вбити дикого боса було набагато важче, ніж пройти підземне. Одного разу вона бачила процес вбивства дикого боса. Кожна з великих гільдій билася за його вбивство. Атакуя боса, вони мусили одночасно захищатися від нападок один одного. Гравці, які спостерігали подібне дійство не могли сказати, чи була це полювання на боса або війна між гільдіями. У таких сутичках, звичайні гільдії не могли брати участь через свою низька кваліфікація. Навіть пробивати для них було подібне. Що вже казати про гравців без гільдій.

Незважаючи на те, що Кривавий Стрілок був низькорівним диким босом, це не мало значення. Тут у справу вступав престиж гільдій.

Чень Ґо вирушила разом з групою відвідувачів до комп'ютера Е Сю. Але коли вони прибули, то почули його голос:

— Біжіть, біжіть! Швидше, біжіть!

Його слова могли б означати, що щось не так! Визирало все таким чином, ніби під час першого вбивства виникли якісь проблеми.

Врешті-решт, відвідувачі на десятому сервері змогли зібрати трохи інформації і почали переговорюватися між собою:

- Я чув, що він вкрав дикого боса прямо з-під носа у трьох великих гільдій.

— Чорт, він так крутий? « Люди, що оточували її, були в захваті від них.

Вони навіть не звернули уваги на попередні його слова про втечу. В їхніх очах, він був втіленням мужності й мудрості.

Кожен переклав погляд на монітор Е Сю. Там похмурий Лорд втік, щоб врятувати своє життя. Час від часу Е Сю повертав камеру, щоб подивитися, що відбувається позаду нього. Зрештою, всі помітили армію великих гільдій.

— Кража боса насправді не проста! — Дуже боляче спостерігати.

- Є тут хтось, що складається у великій гільдії на десятому сервері? - Хтось раптово задав питання, яке цікавить всіх.

Ніхто не відповів.

— Вони, мабуть, розлючені! - Хтось почав сміятися над нечемними гравцями.

— Сетриця Босс, може ти сходиш подивитися, чи хтось знепритомнів перед його комп’ютером. Якщо що, дзвони 911! - Побачивши Чень Ґо, пожартував один з відвідувачів.

Чень Го не пропустила ні слова. Багато відвідувачів також мовчали. Всі вони втупилися на монітор. Вони хотіли знати, чи зможе вона піти від погоні. Це було нелегке завдання — залишити трьох великих гірдій. Він був лише 20 рівня і з такою легкістю зміг образити їх всього за один присід. Дехто не вважав його хороброю чи мудрою людиною. Вони вважали його повним ідіотом...

Що станеться з ідіотом? Ось що вони хотіли знати.

Чень Го? Вона єдина з присутніх була в захопленні. Побачивши, як він шалено стукає по клавіатурі, щоб піти від погоні, вона трохи турбувалася за нього.

- Хлопці, йдіть першими. Я затримаю їх! — Усі бачили, як Е Сю написав подібне повідомлення в груповий чат.

- Ах, справжній мужик! « Кожен з присутніх поклонявся йому.

Через монітор Е Сю вони могли бачити його товаришів. Вони швидко почали відходити від фігури Мричного Лорда. Присутні поняття не мали, як ситуація могла б бути подібною.

Темний Лорд раптово розвернувся назустріч чотирьом гравцям, які майже догнали його. Його бойовий спис зачепив горизонтальну лінію. Гравці, які не очікували такого результату, не змогли уникнути атаки.

Темний Лорд негайно коротко стрибнув до них назустріч. Він підняв свій тепер меч у повітря, після чого опустив його в бік гравців. Хвиля, що захиталась від меча світла, вдарила по чотирьох гравцях.

- Він рухається занадто швидко! — Кілька спостерігачів ридали в захваті. Махаючий меч світла міг бути використаний тільки в повітрі. Але оскільки Марчний Лорд зовсім трохи підстрибнув, не було схоже, що він використовував цю навички.

Троє гравців впали на землю. Четвертий гравець успішно застосував швидке відновлення, занурившись у майбутнє. Коли він вставав, то застосував у дар небесний.

Це був тисяча Створінь!

Цей хлопець заслуговував звання експерта. Хоча швидке відновлення вважалось базовим умінням, його було важко застосовувати. У даному випадку, не те, щоб троє гравців хотіли скористатися швидким відновленням, просто атака Мричного Лорда була занадто швидкою, тому вони не встигли зорієнтуватися вчасно, в результаті чого опинилися збиті з ніг.

Заспівав один тисяча Створінь. Він не тільки зміг здійснити швидке відновлення, але й зумів контратакувати у відповідь.

Але перш ніж небесний Удар був завершений, меричний Лорд пінком відправив його на землю.

Перериваюча атака!

Переривання було типом пріоритетної атаки. Ціпні атаки, повітряні атаки ззаду - все це були типи пріоритетних атак.

Як можна було зрозуміти з опису, « переривання» перериває ворожу атаку.

Коли тисячі людей почали застосовувати небесний Удар, МРІЙ Лорд використав палача, щоб створити перебивчу атаку.

— Ха-ха-Ха-хо... — Коли дим від пострілу розсіявся, спостерігачі розбіглися над незадатливим гравцем.

Однак кваліфікованим гравцям було не до сміху.

Щоб швидко відновити меч, потрібно мати дуже добрі навички. Небесний Удар також був найшвидшим нападом, який можна було б використати після того, як він став курцем. Але він також був перерваний. Виходило, що навички Мричного Лорда були ще вищі від тисячі створення.

Що б сталося, якби вони були на його місці? Багатьом гравцям було не до сміху.

Четверо переможених в мить око гравців були Боївими Маґами. Це можна було зрозуміти через їх нейтральних Чехерів, які збільшували їхню швидкість пересування, дозволяючи вирватися вперед. Тому що гравці на новому сервері ще не могли отримати спорядження, яке підвищує швидкість пересування.

Хоча четверо були на землі, Мркові лорд не мали можливості вбити їх. Усі могли чітко бачити, що в нього закінчилася мана.

— Якщо ви продовжите погоню, я вже не буду так вежлив з вами! — Марчний Лорд раптово присів. Здавалося, що він сказав це спеціально для вух тисяч створення.

Спостерігачі вихішали. Це був блеф! У нього не було мани, тому він намагався залякати їх.

Темний Лорд піднявся на ноги і продовжив свій біг. Спостерігачі були занепокоєні. Вони хотіли знати, чи ті чотири погоню продовжать. Але похмурий Лорд більше не обертався! Всі знали, що Е Сю був у навушниках і міг почути звук наближення кроків. Побачивши його спокійне обличчя, всі подумали, що переслідувачі були сильно налякані його блефом.

З іншого боку, як вони могли не лякатися? Темний Лорд був дуже сильний. Переслідувачі розуміли це краще, ніж всі спостерігачі інтернет-кафе разом взяті. Троє гравців легко збилися. Сторонній тисяча Створів, який намагався контратакувати Мричного Лорда, також збили з ніг. Успадкувати його означало гнатися за своєю смертю. Вони могли тільки чекати інших, щоб продовжити переслідування.

— Ви наздогнали його? — Лазуровий Потік надіслав повідомлення тисячам створення.

« Догнали, але ми не змогли його перемогти », — з сумом відповів чоловік.

- Тоді... Відступайте! — написав лазуровий Поток.

Тисячі Створених дивилися, як Марчний Лорд віддаляється все далі і дальше. Він не рухався. Троє позосталих гравців зробили те ж саме.

Глава 70. Копіювання і покращення

У результаті три великі гільдії перестали переслідувати Марічного Лорда. Зітхнувши з полегшенням, Су зняв навушники і розгорнувся. Раніше він вже відчув присутність гомонаючого натовпу позаду нього.

- Брате, ти чудовий! — Всі були вражені ним.

— Просто пощастило, — посміхнувся Е Сю.

- Що з нього випало? - Хтось поставив цікаве запитання.

« Я дістався до Кривавої гвинтівки », — відповів вона. Коли він побачив її, то одразу кликнув по ній і підбирав її. Сьоме Поле з братами помітили бажання Е Сю забрати цю річ собі, тому вони не збиралися на неї претендувати. А що сказати про решту гравців?

У Славі спорядження не було прив’язане. Навіть якщо ви не можете використовувати спорядження, то все одно зможете взяти його на продаж. В результаті, в випадкових групах при проходженні підземелля завжди виникало плутанина з розподілом дропу. Якщо ви націлилися на якесь спорядження, то йти з випадковою групою було не найкращим вибором. Якщо так, то вам краще знайти друзів або гільдію. Подібно до цього, ви можете мати змогу отримувати спеціальне спорядження для вашого класу. Випадкові групи створювалися для прокачки і заробляння грошей.

Зрештою, почувши бажання Маркового Лорда захопити гвинтівку, Седьмоя і брати не брали участі в її ділових справах. Спершу вони хотіли побачити, що зробили інші гравці. Якщо хтось із них захоче брати участь у розподілу гвинтівки, значить вони також приєднаються до цього. Таким чином, це збільшить шанси брата експерта отримати потрібну йому річ. У них було більше людей, отже, і шанс на успішне отримання речі буде вищим.

Насправді вони були занадто підозрілими. Троє гравців з легкістю відмовилися від рушниці. Після того як сім’я і брати зробили те саме, різанина опинилася в інвентарі Мрачкового Лорда.

У них не було часу, щоб доточно розбирати кожну випалий річ. Брат експерт підганяв їх, тому всі випадково покидали кубик таким чином, граючи все випало. Ніхто не знав, що йому дісталося.

Вони були просто щасливі отримати хоч якесь спорядження з дикого боса, який з'являвся всього лише три рази на тиждень. В результаті, з нього випало чотири сині речі на 25 рівень. Насправді, це було не те, на що вони розраховували. З диких босів був шанс випадання фіолетового спорядження.

У порівнянні з цим, перше вбивство змушувало їх відчувати себе просто чудово. Бачачи, як великі гільдії розплакалися від гніву, то як вони могли нарікати на чотири сині речі? Сьоме Полі та інші негайно перевірили свої імена у списку лідерів. Вони були такі щасливі, що не могли перестати посміхатися.

Багато людей оточувало її. Він сказав кілька слів, щоб позбутися натовпу. Люди, що жили довкола нього, не були близько знайомі з ним. Побачивши, що тут немає нічого цікавого, вони почали посмакувати. У результаті, біля нього залишилася одна Чень Го.

— Босс... — привітав її Е Сю. Подивившись на час, він швидко вийшов з гри. — Я вже збирався йти до зупинки реєстрації.

Було майже 11 годин, і саме час для нічної зміни.

Коли вона побачила наміри Є Сю, їй було дуже соромно зізнатися йому, що вона прийшла не для того, щоб попередити його про чергування. Вона просто хотіла подивитися, через що був весь сир-бір.

11 годин. Студенти покинули інтернет-кафе. Кілька осіб, які раніше спостерігали за нею Сю, також пішли. Хоча ентузіазм у зв’язку з відкриттям десятого сервера не згасав, багатьом відвідувачам доводилося ходити на роботу й вчитися. Тому зазвичай вони були мало безробітні, які грали цілу ніч.

Завдяки тому, що працівники теж закінчили свої зміни, Чен Ґо відчула, як інтернет-кафе ще більше спорожніло. Один з них сидів за стійку реєстрацію. Чень Ґо підійшла подивитися, чим він був зайнятий. Цей хлопець знову був у грі. Він ставився до всього з погордою. Окрім сну і споживання їжі, він грав лише в ігри.

Поки Чень Г про себе висміювала Е Сю, вона оглядала погляд Веб-кафе. Танг Ро все ще сиділа за комп'ютером, зосереджено втупившись у монітор. Несподівано зображення на екрані яскраво спалахнуло, але Танґ Ро навіть не кліпла.

Чень Ґо підійшла до неї і побачила, що Танґ Ро продовжує виконувати доручені їй І Сю. На жаль, їй не пощастило. Танг Ро був змушений грати в період найбільшої активності гравців. Виконання завдання було занадто виснажливим. У цей час гравців стало набагато менше, тому ситуація з виконанням завдання мала трохи покращитись.

Чень Ґо поплескала її по плечу. Танг Ро повернула до неї голову, запитуючи гучним голосом:

- Що ти робиш?

Чень Го трохи відсунула її навушники:

— Уже 11 годин.

- Що? Одинадцять? Я і не помітила! — Танг Ро була здивована.

- Який рівень? — запитала Чень Го.

— Шестой. - Через те, що Танґ Ро грала в годину пік, її швидкість прокачки була досить повільною.

— Ти ще не збираєшся йти спати? — Я продовжувала запитувати Чень Ґо.

— Иди першої! Я ще трохи посиджу. — Танг Ро поправила навушники, після чого повернулася до гри.

— Тоді я піду. Не засиджуйся надто довго, — сказала Чен Ґо, але Танґ Ро не відповіла.

Насправді, коли вона наклала навушники, то вже не могла чути її. Чень Ґо пішла, відчуваючи себе загубленою. Спочатку вона була найзапеклішим фанатом "Слави" в інтернет-кафі. Тепер, коли вона бачила енергія Е - Сю і Танґ Ро, то відчувала, що вже не відчуває захоплення минулими подіями. Коли Чен Ґо розмірковувала над цим, вона піднялася на другий поверх і збиралася відпочити.

В інтернет-кафе було насправді мало людей. Кожен сидів за своїм комп'ютером, зосередившись на грі.

Після того, як вона повернулася в гру, Сімома Пола з іншими засипали його запитаннями. Побачивши, що брат експерт несподівано вийшов з гри, вони подумали, ніби щось погане сталося з ним.

— Все нормально. Я в порядке. Але тепер, хлопці, вам слід бути особливо обережними — попереджував усіх Е Сю.

— Не переживай про це! — Вони недбало відповіли, що це їх зовсім не хвилює.

Сила їхніх персонажів була тісно пов’язана з нею. Раніше вони поклонялися великим гільдіям і поклонялись їм. Однак, поспілкувавшись з нею Сю, вони зрозуміли, що їхні погляди були занадто вузькоглядні. У порівнянні з братом експертом, як вони могли бути богами? Тепер же Сьоме Поле з хлопцями успішно вкрали дикого боса у трьох великих гільдій. Вони відчули достатньо сили, щоб представити великі гільдії біля їхніх ніг. Їхні серця розгнівались.

А от Поглуджена відьма, вторгнення Парной Булочки та інших хлопців не мали жодного уявлення про свої досягнення і втрати. Те, що вони отримали якесь спорядження вже робило їх надзвичайно щасливими.

— Я збираюся в місто, — повідомив усіх Сю.

— Оу. Пізніше, брате експерта, всі поспішили попрощатися з ним.

— Хлопці, будьте обережні, — ще раз попередив усіх Е Сю. Темний Лорд повернувся в Буллс. Маленьке містечко було безпечною зоною. Там він не міг бути атакований і відчував себе в безпеці. Після того як Марчний Лорд прибув до міста, Е Сю відкрив редактор спорядження і переніс у нього криваву гвинтівку.

За останні кілька днів він легко зібрав деякі матеріали. Зент тисячі ймовірностей мав кілька частин, які можна було покращити. Він відкрив проект відкритого Зонта і почав дбайливо знімати його купол. Купол парасольок складався з восьми секцій.

Е Сю вибрав випадкову секцію купола, після чого перемістив її в макет. Потім він відкрив бібліотеку матеріалів і дістав з неї п’ять штук міцного паучого шовку.

Копіювання почалося. Після того як шкала прогресу наблизилася до кінця, паучий шовк замінив собою матеріал купола. Після цього вона ще сім разів зробила подібне. У результаті вісім секцій купола були обтяні паучею.

Після цього частини купола були з'єднані разом за допомогою ребер жорсткості. По черзі були гвинтівка і прихована частина меча.

Штука парасоля була акуратно демонтована і поділена на дві частини. Однією з них був сам шоток, другий був прихований меч, який спочатку захований у ньому. Обидві частини були поміщені в копіювальний шаблон.

Він додав до шибок рушницю, а також сабельні ножи Воіна-Скелета.

Для прихованого меча була використана сабля Воіна-Скелета.

І знову почалося копіювання. Після того, як все було завершено, Е Су обережно перебрав Зонт тисячі ймовірностей.

Увесь цей час вона працювала з зосередженістю. Але з боку це не виглядало надзвичайно складно. Не беручи до уваги збирання і розбирання парасолі, вся робота складалася з миші та процесу копіювання.

Але якби він не мав оригінального макета Зонта тисячі ймовірностей, як би йому вдалося використати функцію копіювання?

Глава 71. Зброя і навички

І Сю переглянув погляд на бібліотеку матеріалів. Усередині було кілька рідкісних матеріалів, зібраних раніше. Але він ще не міг їх використовувати. Після цього Е Сю закрив бібліотеку, потім підтвердив впровадження встановлених модифікацій. Коли шкала прогресу підійшла до кінця, він вийшов з редактора.

Повернувшись у гру, він відкрив властивості парасолі тисячі ймовірності, щоб побачити зміни, які відбулися з ним. Початкова форма парасолі була п'ятого рівня. Після реорганізації форми меча і рушниці піднялися до п’ятнадцятого рівня. Незважаючи на це, зонатова вага і швидкість не змінилися. Але фізичні та магічні атаки сильно відрізнялися від форми списа того ж рівня.

[Зонт тисячі ймовірності (форма меча):

Фізична атака: 240

Магічна атака: 265]

[Зонт тисячі ймовірності (форма рушниці):

Фізична атака: 238

Магічна атака: 210]

Коп’є, меч і гвинтівка мали різні характеристики. Навіть якщо б вони належали до одного типу зброї, їхні характеристики все одно різнилися б.

Наприклад, мечники мали найвищий показник фізичної атаки, але його швидкість була найменшою і дорівнювала одиниці. Коротий меч мав найбільший магічну атаку, а його швидкість - п'ять. Світлові мечі мали максимальну швидкість атаки, що дорівнює дев'яти. Крім того, мечники мали ще кілька видів мечів: палаші і тачі. Палаші мали високу фізичну атаку, трохи меншу від дворукового меча, але їхня швидкість була вища і дорівнювала трьом. Тачі мали чарівну атаку трохи меншою, ніж у короткого меча. Але швидкість нападу дорівнювала семим нападам.

Мечники могли підбирати мечі під свій ігровий стиль. Наприклад, Магічні та Примарні мечники залежали від магічної атаки і тому не підходили дворучними мечіми. Берсерки і Майстра мечника спиралися на фізичну атаку, яка їм вже не підходила короткі мечі тощо. Світлові мечі були окремою темою для розмови. Тільки Майстри мечника могли використовувати подібний меч. Гра пояснювала це тим, що тільки Майстер мечів, які пізнавали всі тонкощі фехтування можуть розкрити весь потенціал цих неймовірно швидких мечей. Через високу швидкість атаки світлові мечі були схожі на тачі, але вони мали кілька меншої магічну і фізичну атаки.

У цей момент характеристики Зонта тисячі ймовірностей були схожі на тачі, але його швидкість атакувалася коротким мечем. У порівнянні з Зонтом тачі того ж рівня програвали на цілий ранг (прим. У кожному ранзі є п’ять рівнів). Але фізична атака у формі списів дорівнювала 290, це був найвищий показник серед зброї магічних класів. Вона була еквівалентна дворучному мечу у Мечників. Спочатку, швидкість атаки копій і дворучних мечів була однаковою й дорівнювала одиниці. Але форма списка Е Сю мала швидкість атакувати п'ять одиниць. Таким чином, форма списа також перевершувала цілий ріг.

У неї ще раз пробігся по характеристиках усіх форм Зонту, після чого відкрив список навичок Малькового Лорда.

На двадцятому рівні з'явилася можливість один раз скинути вкладені окуляри навичок. Хоча Марчний Лорд був персонажем без спеціалізації, він також мав таку можливість. На 50 рівнях гравці з класами мали ще одну можливість скинути окуляри навичок, коли вони виконували класне пробудження. Гравці без класів не мали такої можливості. Отже, починаючи з 20 - го рівня потрібно було дуже уважно підходити до вибору вкладених очок. Проте вона була досвідченою вітраном з десятирічним ігровим стажем, тому добре знала всі існуючі навички і навіть називали його « Енциклопедією Слави ». Тепер же він тільки хотів звіритися з запланованим планом прокачки навичок.

На жаль, на цьому рівні вивчення без особливих навичок для гравців закінчувалося. У Славі було шість основних класів, кожен з яких мав чотири підкласи. У результаті виходило, що загальна кількість класів дорівнювала 24. У середньому кожен клас мав п'ять навичок для вивчення до 20 рівня, отже загальна кількість навиків дорівнювала приблизно 120. Це були всі навички, доступні для вивчення гравцеві без спеціалізації. І все ж таки, це дуже вражає через те, що всі вони були навченими низького рівня і не могли конкурувати з навичками середнього та високого класу, їм не надавали особливої уваги.

Серед 120 навичок Е Сю потрібно було вдумливо вибирати необхідне, тому що кількість скілл-пойнтів була обмежена.

Хоча низькорівні навички вимагали мало окулярів для прокачки — у середньому 30, гравцям потрібно було чітко визначити план створення свого дерева навичок. Навіть якби гравці мали всі 5000 балів, які б могли отримати найбільше окулярів - вони не змогли б прокачати всіх 120 навичок. Її ще не повністю затвердили. Він вирішив спочатку навчитися навиків першої необхідності. Як тільки він навчиться цього, їх доведеться перевіряти у теперішньому бою. Е Сю був готовий до цього.

Він ще раз оглянув список, щоб не пропустити нічого важливого. Раптом він відчув запах ароматного чаю. Він підняв голову, щоб подивитися, звідки він походив. Це була Танґ Ро, вона стояла біля стійкого реєстрації, тримаючи в руках чашку чаю.

Е Сю розгубився на мить. Це була його давня звичка. У минулому Су Мученг завжди приносила йому чай, коли він затримувався на всю ніч. Вона наполягала, що обідні напої потребують чашки гарячого зеленого чаю.

І сьогодні...

Сьогодні він побачив, як Танґ Ро робить маленькі ковтки зі своєї чашки (прим. Я думав, вона йому чайку принесла, ех...).

Вона почала пітніти. На нього накотила хвиля легкої ностальгії. Спочатку він навіть подумав, що це Су Мученг, яка принесла йому чай.

- Що ти робиш? — запитала Танг Ро.

— Я вчуся, — відповів він.

я теж можу вчити тебе.

— Небесний Удар і Зуб дракона?

— Ага.

- Це дуже корисні навички. Вибір знижувача залежить від ваших уподобань. Проте спершу добре вчимося застосовувати ці два навички! — Сю сказав.

— Ладно. — Я тримаю чашку чаю в руках, Танг Ро пішла. Аромат чаю все ще вітал у повітрі, відволікаючи Е Сю. Він мовчав, закурив цигарку і продовжив копатися у списку навичок.

Лазуровий Поток побачив у своєму списку друзів Мричного Лорда. Він був у грі. Лазуровий Поток відчув у своєму серці невимовне замішання.

Битва з Кривавим стрілком була занадто непередбачуваною.

Лазуровий Поток запрошував Марного Лорда, щоб вони могли зав’язати дружбу. Він навіть не думав, що Марчний Лорд допоможе їм. Ворожість Дикого боса була зоною відповідальності гільдій. Що один чоловік міг зробити в порівнянні з їхньою силою?

Виходка Мертвого Лорда шокувала великі гільдії. Він очолив кілька невідомих гравців і просто вбив кривого Стрілка. Темний Лорд розбив амбіції великих гільдій в пух і прах. Лідер трав’яного Саду навіть помер під час нерозбірливої атаки.

Лазуровий Поток не знав, що відчували інші лідери гільдій по відношенню до Марного Лорда. Сам він ще більше захотів отримати його собі. Він уже зрозумів, що Мрачний Лорд перевищував його рівень навичок. У всякому разі, Лазуровий Потік не був здатний використовувати опір великих гільдій, щоб забрати у них з-під носа Дикого боса. По суті, поки великі гільдії воювали проти легіону нежиті, група Мертвого Лорда майже вбила Кривавий Стрілка. За такий короткий час навіть елітні групи великих гільдій мали більше можливостей наносити такого урону. Принаймні 80 відсотків цього урону були заслугою письменного керівництва Мричного Лорда.

Однак захоплення було чимось надзвичайним. Лазуровий Поток не відчував радості у своєму серці.

Він втратив небагато в матеріальному плані. Його найбільша втрата була його обличчя.

Було відомо, що це він привів із собою Марічного Лорда. В результаті, цей хлопець змусив його відчувати себе використаним. Темний Лорд не зробив нічого, щоб зберегти обличчя Лазурного Потока.

Тому він подумав, що варто обговорити події з Марним Лордом. Він відкрив вікно балачки, після чого відправив йому повідомлення:

- Брате, те що ти зробив сьогодні було не дуже красивим, вірно?

Глава 72. З усього отримувати користь

— Ага, є небагато, — швидко відповів Марчний Лорд.

БЛ*ТЬ!

Він справді це визнав! Лазуровий Потік був у повному замішанні.

« Як мені відповідати йому? Мені слід продовжити критикувати його? Тоді все буде виглядати так, ніби я не мужик, а якась кісейська панянка. Або, може, варто все спустити на гальма, тоді що робити з цим огидним почуттям в серці? "

Лазуровий Поток почувався так, ніби він був на межі смерті.

На щастя, вони спілкувалися шляхом повідомлень. У нього було достатньо часу, щоб висловити свої думки. Лазуровий Поток вирішив відповісти серією потемних смайлів.

— Наступного разу краще намагайтесь! — Відказав Е Сю.

Лазуровий Потік почав швидко червоніти. Здавалося, що цьому хлопцеві нецікаві такі дрібниці. Його відповідь була суворою правдою. Дикі боси були подібні до осикових гнізд. Якщо ти вкрав гніздо, а потім раптово вирішив відмовитися від нього, просто верни його туди звідки взяв. Критикувати помилки інших було особливою власністю для новачків.

Погодите секундочку. Лазуровий Потік був злий не через те, що Марчний Лорд вкрав у нього дикого боса. Він розсердився, бо той не дозволив йому зберегти обличчя. Проблема була в ньому самому, тому що це він запросив Мричного Лорда. Врешті-решт, Марчний Лорд виявився тим, хто вбив дикого боса. Лазуровий Поток нічого не отримав з цієї ситуації. Побачивши обговорення, яке відбулося в гільдейській чаті, він визнав, що це була основна причина його незадоволення похмурим Лордом. Що стосується крадіжки боса, тут кожен був сам за себе. Наприклад, коли б Кривавого Стрілка забрали Амбіції Тірана або Трав’яну сад, то вони теж були б нещасливі. Але це була б трагедія іншого роду.

Лазуровий Поток, мабуть, був настільки засмучений через те, що похмурий Лорд дуже відрізнявся від цих двох гільдій. Якби вони забрали боса, то Лазуровий Поток міг би стримати свої почуття, щоб в майбутньому помститися. Але що йому робити з Марним Лордом? Лазуровий Поток рвав на собі волосся. Усі ці причини спонукали його почуватися втраченим.

— З якого боку тобі здається ця ситуація, Прив'язана Лодка? - Лазуровий Поток більше не відсилав повідомлень Марному Лорду. Замість цього він зв’язався з Прив'язаною Лодкою.

— Я бачу це так, що ми не зможемо залучити Марічного Лорда на свій бік, — відповів він.

— Хм?

— Після ситуації з диким босом мені здається, я зрозумів його позицію, — відповів Прив'язана Лодка.

- Що ти маєш на увазі?

« Усі великі Гільдії були там, і всі хотіли отримати його собі. Але він не допоміг жодній з них. Натомість він з групою випадкових гравців просто вбив Кривавого Стрілка, — сказав Прив’язана Лодка.

- Тобто ти хочеш сказати, що його навички настільки великі, щоб йому не потрібно вступати у гільдію? — запитав лазуровий Поток.

— Я б сказав коротко: він потрібен гільдіям, але Гільдії не потрібні йому, — зауважив Прив’язана Лодка.

Лазуровий Потік тупо втупився у порожнечу.

— Відверто кажучи, він просто хоче бути найнятішим для виконання роботи гільдій.

- З його навичками...

— Якщо взяти до уваги рівень його навичок, то можна помітити, що він дуже апетитний і вимоги величезні, — сказав Прив’язана Лодка.

— Профи? Він що, вирішив таким чином заробляти гроші? — припустив Лазуровий Поток.

— Цілком можливо, — відповів Прив’язана Лодка.

— Але якщо він продовжуватиме діяти у подібному ключі, то швидко підійде до межі. Перші вбивства, нові рекорди, всі ці речі скоро будуть виконані і встановлені. Якщо ніхто не наймає його, що він робитиме? — Недумливо проговорив лазуровий Поток.

— Це новий сервер... — Помітив прив'язана Лодка.

Лазуровий Потік почав пітніти. Він забув про це.

— До речі, я не чув про таку людину на інших серверах - сказав Лазуровий Потік.

— Якби він був таким, як колись, боюся, його б давно розпізнали », — сказав Прив’язана Лодка.

- Тоді яке минуле у цього хлопця? — Шестерні в мізках Лазурного Потока проверталися зі скрипом.

— Без понятия. Ми не можемо побачити, наскільки велика межа його сили. Ми не розуміємо його намірів. Крім того, він все ще не визначився з класом... — сказав Прив’язана Лодка.

— Яку тактику нам обрати в спілкуванні з ним? — запитав лазуровий Поток.

— Підтримувати контакт і стежити за ним, — відповів Прив’язана Лодка.

— Може нам варто і далі заманювати його до себе? Адже це лише наші умозагоди, вірно? — запропонував лазуровий Потік.

— Добре, — погодився Прив’язана Лодка і після додав. — Навіть якщо ми не зможемо заманити його до себе і розвинути міцні стосунки, принаймні ми будемо займати трохи місця в його голові.

— Здається, що все змінюється, лише ми намагаємось поступатися.

Локка не відповів. Неважливо, наскільки досвідченим і сильним був експерт, якщо він вступає у гільдію, то вона буде використовувати його для своїх потреб. А що сказати про Маркового Лорда? Чому все обертається навколо нього? Чому він був єдиним, хто сподівався отримати цукерку? Було щось неправильне в подібному мисленні!

Думки Лазурного Потоку нарешті очистилися. Він глибоко зітхнув кілька разів, після чого зв'язався з Марним Лордом.

- Брате, ти збираєшся в підземеллі у 12? — запитав він. О 12 - й годині ліміти обернулися на відвідини даної, щоб знову ходити в них визначену кількість разів.

- Може, пізніше! — Відказав Е Сю.

— Разом? — запросив його Лазуровий Потік.

- Ні, дякую! — Е Сю почав пітніти.

Цей хлопець був дуже наполегливим. Він все ще хоче заманити його після того, як він вкрав у нього дикого боса? Насправді Е Сю зробив подібний трюк, щоб показати своє небажання вступати у жодну з великих гільдій. Отже, ніхто не виявлятиме свого ставлення до нього. Але якщо вони наполягатимуть і після відмови, то з часом почуватимуться потрібними.

« Брате, не будь таким скромним », — сказав Лазуровий Потік.

— Я вже обіцяв іншим... — По відношенню до Лазурного Потока Е Сю відчував деяку потребу пояснитися.

— Кому? — Лазуровий Потік негайно встав у стійку. Чи це могли бути представники інших гільдій?

— Друзям.

Лазурного Потока так і підмочувало запитати про його друзів, але він відчував, що це буде занадто великою наглузністю з його боку. Тому він міг тільки безпорадно продовжити:

— Тоді наступного разу!

« Наступного разу, — сказав вона. — Я не дуже добре розуміюся на Е - Сю.

Лазуровий Потік гнівно прочитав повідомлення. Коли він обмірковував його значення, йому раптово прийшла в голову хороша ідея:

- Брате, може допоможеш нам з першим вбивством Гобліна Купца?

Гоблін Купець був диким босом Лежаного лісу, але він ще не з'явився.

« Насправді, я пообіцяв допомогти іншим », — відповів вона.

Темний Лорд завжди відверто говорив про свої наміри. Лазуровий Потік почав наливатися кров'ю, потім спитав:

— Кому?

— Амбіціям Тирана.

— БЛ*ТЬ! — Лазуровий Потік вдарив по клавіатурі.

« Неприємний, збентежений, у ж*пу соромливий!»

Його попередили. Лазуровий Поток пожалкував про свою нерішучість. Він не знав, як відповісти на це повідомлення. Безумовно, Марчний Лорд був таким самим, яким вони його і представили разом з Прив'язаною Лодкою. Він хотів по повній використовувати всі гільдії! Гравці Амбіції Тірана були дуже великодушними. Лазуровий Поток вагався, але вони вже укладали угоду з ним. Вздох! Лазуровий Потік дозволив собі глибоко вдихнути. Зрештою він утихомирив свої почуття і відповів:

— Коли прийде час, ми будемо ворогами.

— Ага. Тож не виявляй милосердя, — відповів вона.

- Брате, з приводу майбутніх диких босів і швидкісних рекордів, можу я заздалегідь тебе найняти? — запитав лазуровий Поток.

- Поговоримо про це, коли прийде час... З моїм рівнем, я не зможу убігти за вашим темпом! — Відказав Е Сю.

- Брате, поспіши з прокачкою! - Лазуровий Поток бачив, що це насправді було проблемою. На даний момент він був 24 рівні. Вночі він напевно досягне 20 п'ятого після декількох походів у підземні підземелля. Однак похмурий Лорд все ще був 21. Чим більша різниця у рівнях, тим важче буде скоротити розрив. Коли вони будуть проходити підземелля 30 рівня, Марчний Лорд залишиться на двадцятих. У цьому випадку, якщо їх рекорд буде побитий, незважаючи на бажання Лазурного Потока, він вже нічого не зможе з цим вдіяти! Його рівень буде занадто високим...

Глава 73. Кидок піском

По правді кажучи, відповідь трьох великих гільдій дуже здивувала Е Сю. Вони виявили зрілість і великодушність, таким чином заробляючи кілька балів в його очах. Першими зреагували Амбіції Тірану. Це було відразу після вбивства Кривавого Стрілка. Ніч зв’язався з ним про допомогу у вбивстві Гобліна Купця, не обговоривши справу словом. Питання про оплату було швидко закладено, і вона пообіцяла, що перше вбивство Гобліна Купца дістанеться Амбіціям Тірану.

Е Сю не заперечував. Йому також був потрібен Гоблін Купець. Спочатку він планував придбати необхідні матеріали, але коли з’явилась така нагода, то не збирався від неї відмовлятися. Для поліпшення Зонта потрібно було багато матеріалів. Він вже був 21 рівня, але не всі форми парасолю до 15 рівнів. На щастя, це була срібна зброя, в іншому випадку вона вже застаріла.

Гільдія Блакитного Руча трохи не встигла, їх попередили Амбіції Тірана. Після спілкування з Лазурним Потоком Є Сю міг зрозуміти його збентеження. На жаль, через свої коливання Лазуровий Поток пропустив важливу для їх гільдії можливість першими покликати Е Сю.

Трав’янистий сад не зв'язався з ним. Вони ніколи не контактували з нею безпосередньо.

Відновлення боса не можна було передбачити. Тому вона не знала, коли вони зберуться вбити його. Однак протягом багатьох років ігри вже знали, як поводитись у таких ситуаціях. Кожен займався своїми справами. Після того, як бос з'явиться, буде оголошено загальний збір і Е Сю повідомлять про це.

Тому, коли почались нові дні, всі збирали групи для походів у данжі. І Сю отримав повідомлення від Сьомого Поля, який цікавився, чи піде він до Лезіжаної Ліси.

Братець експерт покликав їх на битву з Кривавим стрілком. Через це брати відчували, що стали ближче до нього. Коли вони побачили, що настала північ, то негайно зв’язалися з ним і зацікавились, чи не хотіли б він пройтися підземеллям.

— У вас не вистачає людей? — запитав Е Сю.

— Нам якраз потрібен ще один чоловік, — відповів Сьоме Поле.

— Оу, тоді я незабаром підійду, — відповів вона. Проходження підземель було щоденною потребою активних гравців. Підземель був головним джерелом досвіду й грошей. Навіть якщо б його не запросив Сьомий Пол, вона стала б у випадкову групу. Принаймні, проходячи повз братів, він мав право першого вибору зниклих речей. Нелегко було отримати такий привілей.

Після того як Марічний Лорд досяг Лежачого лісу, вона несподівано побачила новобранця Хулігана — вторгнення Парной Булички.

- Чому ти тут? — Э Сю был збит с багацько. Перебуваючи поглядом з - поміж інших, він помітив, що після того, як вони заснули, знову не було жодного місяця. Невже цей маленький хлопець все ще ненавидів його? Я не міг на це відповісти. Прісний місяць так і не додав його до друзів.

- Це я, це я. Я стежу за великими братами, щоб вчитися від них. — Парной Булочки був дуже скромним.

Незважаючи на те, що цей хлопець був новачком, він мав високу швидкість рук.

« Прісний місяць грався цілий день, тому я вийшов з гри. Крім того, відьма не змогла залишитися в грі, — пояснює Семома Пола.

— Ох, завтра я теж не зможу погратися вночі, — з жалем сказав Хмарний Закот.

- А ти, брат експерт? - Сьоме Поле не упустив можливості дізнатися щось про особисте життя Е Сю. Протягом трьох днів вони могли бачити, що він перебував у грі щоночі.

— Я буду продовжувати грати вночі, — засміявся Е Сю.

Він вступив у групу, після чого п'ятеро гравців увійшли в підземелля. Незважаючи на те, що Булока була нова, він мав найбільший рівень серед усіх - двадцять третій. Вони вже цікавилися тим, що сталося. З його пояснень вони дізналися, що він проводив ігри просто дику кількість часу. Коли сервер відкрився, він провів у грі 24 години без відпочинку. На другий день він зовсім трохи поспав і продовжив свою шалену гонку. Після запуску сервер пройшов близько 48 годин. Він витратив 6 годин на їжу і відпочинок, таким чином, був у грі 42 години. Це було схоже з часом гри великих гільдій, ось тільки вони постійно міняли своїх операторів, а він грав сам.

Хлопці почали вбивати монстрів, як і раніше, Е Сю очолював їх загін. Проходження підземелля відбувалося без будь - яких несподіванок.

— Після того, як ви кинули пісок, не треба відразу кидатися в атаку. Це всього лише монстри, так що нічого страшного. Але якщо б'єшся проти гравця, то коли він втрачає здатність бачити, досвідчені гравці одразу ж використовують горизонтальний розмах або іншу атаку. — Е Сю знаходив час, щоб навчати Булочку.

- Тоді що мені робити? — запитав Булку.

— Дурко, просто обійди противника і атакуй ззаду, поки він не може тебе бачити. « Сьоме Пола з братами також виступали як інструктори.

- Це один із можливих способів. — Е Сю не заперечував попередньої ради братів. — Однак, цей спосіб витрачає цінні секунди на засліплення. Краще не починати бій з використання кидка піском. Це вміння буде краще дивитисяся в середині комбо атаки. При ближній схоплюванні найкраще буде вичекати слушний момент для кидка. Тоді, навіть якщо ти не зможеш осліпити ворога, у тебе будуть інші варіанти дій.

— То ти кажеш, що краще не будувати свою тактику навколо засліплення? — запитав Булку.

— Так, починати білосніжний пісок з надією на те, що це призведе до засліплення. Крім новоприбулих, ніхто більше не використовує цей навик подібним чином. Також ніхто, крім новобранців, не потрапляє на подібну хитрість.

- Тоді, якщо я таємно підберуся до ворога, можу використати кисок піском? — Я продовжував домагатись Булока.

- Тоді... Ти можеш... — Е Сю почав пітніти. Нові тактики справді замінюють собою старі з часом. Навіть новачки тепер зрозуміли, що їхні колишні хитрощі були неправі.

— Значить, я не можу повністю покладатися на можливе осліплення після кидка! - Булька підсумувала все вищеописане.

— Верно, — відповів вона.

— Тепер я все зрозумів. - Я відчув себе дуже задоволеним з того, що дізнався багато нового. Після цього він почав практикуватися на монстрах. Поки Буллона нападав, він шукав можливість провести кидок піском. Нерозумні монстри не відвертали голови, як це зробили б гравці, щоб уникнути засліплення. Отже, у нього непогано все виходило.

- Брат експерт, коли ти візьмеш нас із собою на вбивство Гобліна Купця? — Питали братів. Ці хлопці були дуже жадібними.

— Ах, это. Я вже погодився допомогти Амбіціям Тірана з вбивством Гобліну! — Відказав Е Сю.

— Амбіції Тирана? — Сьоме Поле з братами потрохи. - Ти збираєшся приєднатися до них?

— Нет!

— Тоді?

— Я просто допоможу їм убити Гобліна Купца, — відповів вона.

- Так тебе найняли? — Полем запитав. Вони були знайомі з такою практикою. Данкові групи часто наймали інших гравців. Така практика була поширена в малих і середніх гільдіях. Через те, що іноді їх сили не вистачало для проходу певного підземелля вони наймали експертів, щоб ті допомогли їм.

Але великі Гільдії не помітили гравців у наймільному стані. У них вистачало своїх експертів. Вони могли пройти будь-який тип підземелля і вбити кожного боса. Їхня сила була на вершині гри. Якщо вони вже не здатні щось зробити, ніхто з найтяжчих гравців і податно не міг їм допомогти.

Однак тепер брат експерт був наймений однією з трьох великих гільдій. Це не було продажем себе в рабство. Вони наче запрошували його відсвяткувати з ними свято. Він був зіркою, яку запрошували на сцену.

Хлопці одночасно заздрили і захоплювалися ним. Пригадуючи, як на початку намагалися заманити брата експерта в гільдію Полового Місяця, вони почувалися сором’язливими. Навіть великі гільдії полювали на нього. Що вже казати про їх гільдії, яка зайняла 50 місце в ранзі Небесної Сфери. Навіть призначення його лідером гільдії було б недостатньою.

Під час обговорення Е Сю несподівано отримав повідомлення від Безкінченої Ночі:

— Гоблін Купец з'явився!

— Я зараз на середині підземелля! — З жалем відповів Е Сю.

- Я теж. Всі зараз у підземельах. Ми зв'яжемося після того, як вийдемо! — Відказав Ніч без кінця.

Глава 74. Зрозуміла інформація

Повночь. У цей час не всі, але більшість гравців двадцятого рівня знаходилась в підземельах. Почався третій день з моменту відкриття сервера. Багато гравців продовжували прокачуватися в підземельках. Що ж до гравців нижчого 20-го рівня, то вони ще не покинули початкової зони і не могли увійти в підземелля Лежаного Лісу.

Ніхто не знав, хто знайшов Гобліна Купця. Відразу після того, як Амбіцій Тирану було відомо про це, вони відразу оповістили всіх гільдійських членів. Ті, хто не був у підземеллі, вже виступили в дорогу. Ті ж, хто залишався в них, прискорили свій темп. Також не забули, що вона попереджала про це.

— Появився Гоблін Купец. Давайте прискоримо темп, я мушу поквапитися. Е Сю звернувся до групи і збільшив швидкість проходу.

Сьоме Поле з братами заздрило йому, але це не впливало на їхню швидкість. Під чітким керівництвом Е Сю вони швидко добралися до Крижаного Тейна, після чого закінчили проходку за 28 хвилин. Після виходу з підземного підземелля вона зв’язалася зі Сю, що в нічної ночі. Його група також покинула підземелля. У цей момент він прямував до Гобліна Купця. Після того, як вона дізналася про точне місце свого призначення, він негайно відправив туди Марного Лорда так швидко, скільки міг. Сьоме Поле та його хлопці хотіли побачити це захопливе дійство, І Сю не став їм перешкоджати.

Підземелля лежало в зарослях Лежаного лісу. Ззовні підземелля була величезна зона для прокачки. Протягом усього шляху Е Сю бачив кількох гравців, які йшли в ту ж сторону, що й він. На відміну від Могильника в Лезжаному лісі, було набагато більше гравців. Не тільки великі гільдії збиралися брати участь у вбивстві дикого боса. Кілька звичайних гільдій також вирішили взяти участь у подібній події. Крім того, було можливо красти. Зрештою, великі гільдії стримували один одного. Тому вона не була єдиним, хто черпав пожиток з цієї ситуації.

— Я бачу тебе, — підходячи до місця призначення, Е Сю несподівано отримав повідомлення. Він озирнувся в пошуках Безскінченої Ночі.

Ніч у свою чергу послав його до групи. Після виходу з підземелля Є Сю він відразу вийшов зі своєї групи. Вона не забарилась прийняти його запрошення. Можливо, це була основна гільдейська група. Її лідером був Холодна ніч, голова Амбіцій Тирану.

— Вітання Мричного Лорда, — написав Ніч у груповому вікні чата і додав кілька іконок з аплодисментами.

Деякі гравці також наслідували його приклад. Вона не вагалася і відіслала привітні емоційки у відповідь.

Після цього він приєднався до групи голосів.

- А тут багато людей! — Сю.

— Ага. Цього разу тут не тільки великі гільдії. Було багато звичайних гравців, які брали участь у війні.

— Які ще гільдії заслуговують уваги, окрім трав’яного Саду і Синього Руча? — запитав Е Сю.

— Велика Династія, Самсаре, Туманний Замок, Поступ Пустоти, Квітка Долина, Воша Вершина 301...

- Я зрозумів, розумію, зрозумів... — Е Сю бачив, що Безкінченна Ніч могла базікати без умолку.

— У них достатньо сил, щоб убити Гобліна Купца, — сказав він.

— У такій складній ситуації, Марковий Лорд, як ти думаєш, яка найважливіша деталь? — запитав холодної Ніч.

— Агресия. — Е Сю грів себе по голові. - Хто першим зможе захопити агресією боса, той заволодіє ініціативою.

— Але ти повинен знати, що той, на кого буде триматися агресія боса, також викличе в себе агресію з боку інших гравців, — сказав холодна ніч.

« Але, — сказав Е Сю. — Людина з агресією боса може бути кілька ».

— Кілька?

— Правда, потрібно створити групу повністю з атакуючих персонажів. Кожен з них може легко перервати атаку і передати агресію іншому гравцю команди завдяки тому, що їх урон буде однаково », — відповів вона.

- Наскільки ж ти любиш ДПС-групи (прим. (Damage Per Second) — це кількість отриманого урону за секунду? — Посміхнувся Безкінченна Ніч.

— Але в такому разі багато гравців можуть загинути? — запитав холодної Ніч.

« Якщо мудро використовувати ліс, то можна уникнути зайвих смертей », — відповів вона.

— Що нам потрібно для цього? — Я продовжував домагатись холодної Ніч.

- Дайте мені п'ять гравців двадцятого рівня з фіолетовою зброєю. Це можливо? — запитав Е Сю.

— Без проблем. Кожен з них має зброю фіолету, — відповів холодною Ніч.

— У мене оранжева зброя, — вставив Ніч без кінця.

- Мені не потрібні Клерики.

— Тоді які класи тобі потрібні? — Поцікавився холодною Ніч.

— Класи далекого бою будуть найкращим вибором, — відповів вона.

— Я покличу людей.., сказав холодна ніч. На даний момент у його групі не було п'ятьох гравців далекого бою.

— Вони скоро будуть тут, — повідомив він усіх про холодну ніч.

- Мені також потрібна інформація про зброю.

— Погоди секунду. — Холодна ніч зібрала потрібну інформацію і відіслав її Е Сю. Стрілки були чистими класами далекого бою. Крім них, Магі та Маґічні мечники мали гарну атаку далекого бою. З п’ятьох гравців, зібраних холодної ночі, троє були стрільцями: Снайпер, Лаунчер і Огнеметчик. Ще двоє інших виявилися ін’єкціїм і Магічним мечником. Вони мали зброю для фіолетів, і кожен з них мав досвід у своєму класі. Оглянувши їх, Е Сю запитав:

— Рівни їх умінь?

Холодна ніч знову відірвався, збираючи інформацію про кожного гравця. Після цього він надав усю інформацію Е Сю.

- У вас ще є...

— Брате, будь ласка, скажи відразу про все, що тобі потрібно. Будь ласка! — Сльозы стекли по щоках холодної Ночі. Він був головою Гільдії, а не секретарем, щоб бігати туди і назад!

« Мені потрібно зрозуміти, чи зможуть ці гравці завдати досить шкоди », — відповів вона.

- Я міг би сказати про це раніше. Якщо вони відкриють тобі свої профілі, цього буде достатньо? — Холодна ніч просто ридав.

- Їхня здатність наносити урон не буде показано в описах. Які спеціальні ефекти накладені на їхню зброю? Чи є якісь додаткові навики? Скільки уронів вони досягають? Профілі персонажів мають подібну інформацію? — Е Сю завалив запитаннями Холодну Ніч.

— Братец, я был не прав... - Сльози все ще стекали по щоках холодної Ночі, в результаті він пішов катувати гравців.

Після вивчення спорядження Е Сю заявив:

- Добре, цього достатньо. Чи є ще щось, що я міг би побачити в їх профілях?

— Я думаю, що ні. — Ніч розумів, що це було риторичне питання, але він не мав вибору.

— Тоді ви п'ятеро, поспішіть зайняти свої місця! — Сю сказав.

- Ти керуватимеш сильною групою. Тоді, що щодо нас? — запитав холодної Ніч.

- Наша група триматиме агресію боса. Ваша ж задача — наносити урон... — Відказав Е Сю.

Холодна ніч прослизнувся. Все виглядало так, ніби він був новим. Що ж робити?

— Дивіться, це Гоблін Купець! — Е Сю збирав всю інформацію по дорозі. Побачивши боса, група зупинилася. Ділянка поруч з босом була вкрита гомонічними гравцями, які бахвалювалися, що Купець дістанеться їм.

Гоблін Купець мав цілком зелену шкіру, але він не виглядав таким підступним, як звичайні гобліни в підземеллі. Він здавався просто безсердечним хлопцем. За спиною був великий рюкзак. Він енергійно бігав лісом, час від часу доставаючи різні речі зі свого рюкзака і кидаючи їх в гравців.

Це були феєрверки, гранати. Коктейлі Молотава, цеглина, пляшки з вином...

Все йшло в хід.

Минуло дуже мало часу з моменту його виявлення. Принаймні, він ще не був повністю оточений гравцями. Гоблін навертав колами, лаючись не зрозумілою мовою.

Після кидка коктейлю Молотовий простір перед босом затопило море вогню. Після чого Гоблін в три стрибки спритно відстрибнув у бік дерев.

Яскравий меч світла проколов лісові сутінки. Через швидкість удару листя злетіли з дерев, вклавши землю рівною доріжкою. Гоблін був акуратно підбурений в повітря і почав падати назад.

Навик Майстра мечника: зображення Мечом.

Гравець, що вийшов з лісу, був Лазуровим Потіком.

Глава 75 Програна битва за монстра

Лазуровий Потік був рідкісним експертом. Його сповненням Рісунка мечем можна було лише позаздрити. Меч перехопив боса в повітрі, не дав йому приземлитися. Якби на місці Лазурного Потоку був Седьме Поле, він навряд чи зміг би здійснити цю атаку з такою легкістю.

Лазуровий Потік продовжив атаку Тройним розрізом. Це вміння дозволяло провести атаку в процесі переміщення персонажа. Перш ніж бос торкнувся землі, Лазуровий Поток підлетів до нього і провів три швидкі атаки. Ата кров проковтнула з порізів на тілі Гобліна Купця.

Вихлюваюча Разрез! Лазуровий Поток заніс свій меч, щоб підвезти Гобліна в повітря. Раптом біля нього просвисло дивного виду бойовий спис. Коли Лазуровий Потік побачив це спис, його серце пропустило удар. Він кинув погляд убік, щоб впевнитися - це був Марчний Лорд.

Меч і спис в одну мить кинулися до Гобліна Купцу. Меч був швидкий, але спис було довший, хто з них встигне першим?

Чи був це він? Лазуровий Поток відчував, що його удар мечем був активований в ту ж мить, як і випад Маркового Лорда. Але перш, ніж його удар досяг мети, бос вже був трохи підкинений в повітря.

Бойовий спис встиг першим. Босс описав дугу в повітрі і був кинутий на землю поруч з Марним Лордом.

Кругові масштаби.

Гобліна Купця майже одночасно вразила їхнє вміння. На жаль, Марчний Лорд використав своє захоплення. Лазуровий Поток ще не встиг опам'ятатися, як бос вже знаходився перед ним, блокуючи шлях.

Обличчя Мертвого Лорда нічого не виражало. Лазуровий Поток не знав, про що думає Марчний Лорд. Але з попереднього досвіду він був упевнений, що той був абсолютно спокійний. Лазуровий Поток без найменшого поштовху направив свій меч у бік Мертвого Лорда.

Той у свою чергу відстрибнув назад, уникаючи атаки. Після стрибка він виявився точно позаду Гобліна Купца. Раптом бос злетів у повітря після небесного Удара Маркового Лорда. Потім він використав Касанія Прісного квітка, щоб відправити Гобліна у стрімкий політ.

Босс полетів в напрямку Лазурного Потока.

Надто швидко!

У цей момент, особисто борючись з Марним Лордом, Лазуровий Поток нарешті зрозумів, наскільки швидкою була його реакція. Перед тим як він використав небесний Удар, він вже приземлився або ще був у повітрі? Він зміг так точно вразити боса, перебуваючи у повітрі? Що до Касанія Падіння Квітка, то тут все було ще більш незрозумілим. Чи був Гоблін в повітрі під час його активації? Чи, може, він був на землі під дією ефекту окислювання?

Колишні цілі були під дією ефекту окислювання. Деякі з цих навиків не могли бути застосовані до власних цілей. Оскільки пухкий квітник мав здатність прямолінійну дію, він не міг вразити ціль. Спочатку Мрачному Лорду потрібно було використовувати небесний Удар, щоб підняти боса в повітря. Тільки після цього він міг використати Касанія Падного квітка.

Лазуровий Поток помітив тільки стрибок Маркового Лорда. Він не міг сказати, чи він використовував небесний Удар або Касанія Падіння квітка, настільки швидко бос полетів у його бік.

Зрештою, лазуровий Поток теж був не пальцем ділового. Він негайно виставив меч, блокуючи тіло Гобліна Купца. Після цього удару він зробив крок назад, але зміг втриматися на ногах.

Його метою було не схоплення з Марним Лордом. Йому потрібно було вкрасти дикого боса!

Думки Лазурного Потока були надзвичайно ясними. У нього не було навичок, таких як Кругому Размаху Маркового Лорда, які могли б подалі від боса. Лазуровий Поток міг розраховувати тільки на свій урон, щоб агресія боса щільно закріпилася на ньому.

Вгору і вниз — меч, що падає світла.

На жаль, на даний момент майстер мечника не мав навичок щодо зворотних цілей.

Перед тим як він зміг атакувати боса, меч противника, який повзає яскравим світлом, опинився прямо перед ним. Занадто швидко для Лазурного Потока. Ця атака була дуже жорстокою. Він побачив краплі крові в районі своєї голови. Лазуровий Поток, не вагаючись, стрибнув вперед, розриваючи дистанцію. У його мозку пульсувала єдина думка: неможливо!

Він бачив, що Марчний Лорд використовував зображення мечника, не змінюючи своєї зброї. Він миттєво викинув меча зі свого дивного списа, і після короткої всихнувши, той раптово зник. Лазуровий Потік проморгався і подивився на руки Марного Лорда. Там більше не було меча. Йому що, прибачилися це?

Цього не могло бути. Лазуровий Потік не міг зрозуміти, що сталося.

Він не був розгублений. Після стрибка він кинувся вперед, використовуючи швидке відновлення і уникаючи падіння на землю. У цей момент дистанція між ним і босом ще більше зросла. Він розвернувся до нього, бажаючи скоротити відстань.

— Бамм!

Тоді лазуровий Поток підкидався в повітря.

"Бл*ть!" - про себе вирубався він.

Цього разу він помилявся. Він сфокусувався на боса, забувши, що, піднімаючись на ноги, він використовує ударну хвилю. В іншому випадку він не міг би піднятися на землю.

Лазуровий Поток, який підніс шокову хвилю в повітря, швидко відновлювався і не розплавився по землі. Він подивився на Маркового Лорда. Той технічно підстрибнув в повітря, уникаючи шокової хвилі, і рвав до боса. Підійшовши до нього, він використав кидок За Спіну і ще далі від Лазурного Потоку. Три гравці з Амбіцій Тірана обступили боса напівкругом.

У короткій сутичці за боса Лазуровий Потік програв.

Однак він знав, що війна ще не завершена. Всі присутні тут гравці не мають наміру віддавати боса Амбіціям Тірана.

- Ти ще не прийшов? — Е Сю направив Марного Лорда до групи гравців з Амбіцій Тирану. Після чого він кілька разів вдарив боса, щоб стабілізувати його агресією.

— Майже на місці. — Холодна ніч була збентежена. Гобина Купця вже трималася на гравцях його гільдії.

Велика юрба гравців вже бігла в напрямку боса. Через те, що Гоблін перебував у руках Амбіцій Тирана, багато хто вагався. Вони не хотіли здаватися, однак і не виривалися вперед, сподіваючись, що хтось побіжить попереду них. Зрештою, ніхто не хотів переходити дорогу Амбіціям Тірана.

Звичайно, не всі гравці були такими. Наприклад, гільдії Сіньоґо Ручі не боялися їх.

Те, що сталося з Кривавим Стрілком, було свіже в їхніх пам’яті. Ті події відбулися через те, що великі гільдії вагалися. Вони не хотіли першими йти вперед, боячись нападу зі спини. Цього разу Лазуровий Поток був сповнений рішучості. Він без найменшого сумніву очолив атаку гільдії, рванячи вперед. Близько дюжини експертів гільдії Блакитного Річка йшли за ним по п'ятах. Їх кількість дорівнює кількості гравців у групі Амбіцій Тирану.

— Розбігаємося! — скомандував Е Сю. Холодна ніч з іншими гравцями, після того як вони пішли його командою, розбіглися в різні сторони. Ще один раз, коли було підкинуто глоблін Купець у повітря за допомогою Касанія Падіння Квітка. Праворуч і ліворуч від боса були Огнеметчик з елементалу. Їх фігури були приховані деревами. Коли їх навички відкочувалися, вони раптово визирали з-за дерев і атакували боса. Холодна ніч керувала воїнами свого ближнього, але він не дозволяв їм оточити Гобину Купця. Вони залишали йому місце для проходу. Коли бос проходив поруч з деревами, хтось обов'язково вистрибував із засідки, щоб завдати йому удару.

Лазуровий Потік втратив дар мови. Він ще ніколи не бачив, щоб з босом боролися подібним чином.

Глава 76 Контроль пересування боса

У лісі Лазуровий Потік бачив лише зад боса з рюкзаком за спиною, який гнався за похмурим Лордом. Решта гравців Амбіцій Тірана розстелялися по лісі, час від часу вистрибуючи з несподіваних місць і атакуючи боса.

Коли Гоблін спілкувався з звичайними гравцями, він просто закинув їх майном зі свого рюкзака. Чому ж йому було так важко з Марним Лордом? Коли бос кидав у нього гранату, той відразу ж відбивав її назад, в результаті вона вибухала над головою боса. Це було по-справжньому безглуздо. Через який час граната вибухала? Марний Лорд чекав потрібний час, після чого відбивав її назад!

Більш того, щоб так швидко відбивати гранату, не тільки його швидкість повинна бути швидкістю. Гравець, управитель Мертвого Лорда, також повинен мати відмінну реакцію.

Лазуровий Поток з жалем зітхнув, після чого продовжив погоню за босом.

Зрештою, Марчний Лорд не тільки втікав від боса, він його ще й атакував. Тому він не міг розвинути максимальну швидкість. У результаті, не тільки гільдія Блакитного Руча, але й звичайні гравці почали наганяти його, наче вони були вовками, які заганяли свою жертву.

Лазуровий Потік знав, що гравці позаду нього не були зразками праведності. Кривавий стрілок дав їм хороший урок. Якщо він не висунеться вперед, значить гравці Амбіцій Тірана заповнюють собі перевагу.

« Тисяча створення, обійди його довкола і спробуй заблокувати », — сказав Лазуровий Потік.

- Чому я? — Пригнічено запитав Тисяча Створінь.

— Ты – Бойвой маг. Якщо ти не впораєшся, то ніхто не зможе. - Завдяки ефекту Чайсера, Бойові маги були набагато швидше за інших гравців.

— Є ж ще Мале Море! — Тисяча створення мав на увазі ще одного Боївого Маґа.

- Ти маєш кращі навички, ніж він. — Лазурный Поток не боявся образити Мале море. Усі визнавали високий рівень навичок тисячі створення.

— Перед обличчям цього хлопця мої вміння просто ніщо, — відповів тисяча осіб.

- Скільки разів ти бився проти нього? — запитав лазуровий Поток.

що ти не помічаєш його неймовірних навичок! — Тисяча Створінь відповів.

— Ладно! Вже нікого не треба блокувати, ми нагнали їх, хмикнув Грімове світло.

Поки ці двоє зреклися, Гоблін Купець вже опинився в радіусі їх атаки. Гучний Світ ступив уперед і використав Яростне полум'я.

Магам не було легко вразити ціль, яка рухається. По-перше, потрібно було враховувати час каста заклинання. По-друге, врахуйте швидкість самого боса, щоб передбачити де він опиниться у наступній секунді. Грімове світло вважалося досвідченим експертом у своєму класі. Яскраве полум’я покривало було великим, так що їм легше потрапити. Він акуратно направив його на область попереду боса, після чого активував закляття.

— Огнеметчик! — У цей момент Е Сю дав команду через груповий чат.

Крім неї, ніхто не писав у групах чат - кімнат через страх пропускати його вказівки. Коли Огнеметник побачив вискоче повідомлення, він без коливань вистрілив світлової Пулі. Куля миттєво полетіла в бік боса, видаючи дивні звуки.

Після того як Гоблін Купець потрапив у воду, світло окуталося. Раптом його тіло почало тремтіти від голови до п’ят. Потім він раптово змінив напрямок, побіившись у ліву сторону.

— МУ*АК! — Голосно закричав Грімовому Світу.

Він вже закінчував кастувати заклинання, після чого бос повинен був злетіти в повітря. Це дозволило б його групі без перешкод атакувати його протягом двох секунд. Але бос раптово змінив напрямок, йдучи до іншої мети. Через це Яростне полум'я було використано даремно.

— Ви взагалі вмієте грати? Ви дозволили йому піти в останній момент, ідіоти! — Грімове світло люто напало на трьох гравців, що стояли неподалік.

— Так шумно. — У цей момент Хуліган з Гільдії Сіного Руча кинув цеглину в боса. Незважаючи на те, що цеглина була вкинута здалека, яке знижувало половину його ефект, кидок був спрямований у спину втікача боса, який міг дати пристойний шанс на поява здивування. Правда, час його дії буде знижено наполовину.

Хто ж знав, що в цей момент лунає постріл. Після цього цеглину розбили на дрібні шматочки. Хуліган втратив дар мови.

— МУ*АК! — Закричав він. — Я что, проклят? Чи це мені сниться? Звідки у Амбіцій Тирана такі експерти?

Ніхто йому не відповів. Гравці з добрим зіром бачили, як дивна штука в руках Марного Лорда окуталася легким димком.

- Зверніть увагу на його зброю. Воно дивне, — повідомив усім лазуровий Поток.

- Ти маєш на увазі тип зброї?

— Нет... - Лазуровий Поток погано сображав у даний момент.

— Перш ніж базікати, давайте поймемо боса! - Викрикнув хтось в цей момент.

Хоча двоє гравців Синьо - Ручої не змогли зупинити Гобліну, дистанція між ними трохи скоротилася. Хто б міг подумати, що коли бос увійде до лісу назустріч йому вийде не Огнеметчик, а Борець. Він схопив Гобліна Купця, після чого кинув його в напрямку Марного Лорда.

Борці були експертами в захопленні, кожен захоплення мав свій ефект. Кібок Борца був швидший, ніж кидок Мричного Лорда, і мав велику дальність. Гільдія Блакитного Руча знову була змушена змінити напрямок руху, і їхні щелепи злилися від гніву. Після того, як бос досягнув Марічного Лорда, той провів серію атак, перекладаючи агресію боса на себе. У мить він провів Кругової Розмах і кидок, після чого відстань між босом та гільдією Сіного Руча в черговий раз збільшилася.

— Погодите небагато, - Прив'язана Лодка щось задумав. - Ця передача боса не була випадковістю. Вони наперед задумали це, — сказав він.

- Про що ти говориш? — Перелякано запитали гравці.

- Таким чином вони контролюють рух боса.

- Це взагалі можливо? - Гравці засміялися.

— Факт, так би мовити, на обличчя, — відповів Прив’язана Лодка.

- Це Марчний Лорд. Все через його керівництво, - сказав лазуровий Потік.

- Що нам тоді робити? - Хтось запитав.

— Розділимося на декілька груп і атакуємо кожного гравця в засідці, — сказав Лазуровий Потік.

— Це значно знизить наш захист! — Прив’язана Лодка переживала за інших гравців, які йшли слідом.

« Це сміття нам нічого не зробить », — відповів Лазуровий Потік.

— Давно ми не бачили гравців з трав’яного Саду, — заявив Прісна Лодка.

- Ці засранці знову десь ховаються. Нам слід бути обережними. Чорт забирай, де всі наші? — Заклопотано сказав Лазуровий Потік. Гільдія Блакитного Ручовина привела значно більше людей.

- Трав'янистий сад тут! — Несподівано сказав Прив'язнена Лодка.

Велика юрба гравців вийшла з лісу попереду них. Незважаючи на те, що вони були ще далеко і їх псевдоніми були розмиті, Лазуровий Поток дізнався деяких з них. Це були гравці трав'яного Саду.

— Вони збираються зайти з флангу до Марченого Лорда, — зауважив Прив’язана Лодка.

« Цей засранець, Зорно Подоріжник, безсумнівно отримав інформацію про його допомогу Амбіціям Тірана, — зневажливо заявив Лазуровий потік.

— Коли вони почнуть блокувати переміщення Мричного Лорда, ми скористаємося ситуацією і перехопимо боса собі, - сказав Прив'язана Лодка.

— ВПЕРЕД! — Заричав Лазуровий Поток.

Глава 77. Пролітаючи над...

Гравці Блакитного Руча зайшли до них ззаду. Зпереду раптово з’явився трав'яний сад. Амбіції Тірана були взяті в кліщі, не знаючи на яку з атак реагувати.

— Елементаліст! — крикнув е Сю.

Елементаліст для скастовал Огненний вибух, після чого агресія боса знову поміняв власника. Гоблін Купець пішов до пунктуаліста, який засів у правому боці лісу.

- Це їхня стратегія! - Лазуровий Потік був впевнений у цьому.

- Вони збираються тікати на схід? — припустив Призв'язна Лодка.

- Йдемо на схід. — Лазуровий Потік очолював групу, яка готова на будь - яку секунду розпочати активну дію.

— Якщо ви зустрінете гравців Амбіцій Тірана, не лізьте на них! — Продовжуйте навчати гравців Лазурового Потоку.

— Цього не станеться, — здружилися його співробітники.

Під час руху на схід гравці Сіньоґо Річки особливо звертали увагу на дерева. Вони надіялися влаштувати гравців Амбіцій Тірана гарячу зустріч. Зрештою єдиними, кого вони зустріли, виявилися маленькі гобліни. Вони не знайшли жодного гравця Амбіцій Тірана.

З іншого боку, гравці трав’яного Саду також не хотіли відставати від Сінеґо Річка. Тому, коли вони повернули на схід, той сад зробив те саме.

Коли обидві гільдії пішли в одному напрямку, Прив'язана Лодка раптово заявив:

— Вони ж не намагаються направити нас у неправильному напрямку, чи не так?

Лазуровий Поток відчував, що щось йде не так, тому він віддав команду деяким гравцям на захід.

Таким чином, група Лазурного Потоку розділилася на дві частини, одна з них продовжувала рух на схід, в той час як інша вирушила прометувати західний напрямок.

Трав’янистий сад не відставав від Блакитного Руча і також відправив своїх людей на захід. Сторонньому спостерігачеві могло здаватися, що обидві гільдії діють разом. Але це було зовсім не так. Кожна група мала надію, що їхні суперники помилятимуться.

Гоблін біг у бік Елементаліста, коли раптово був відкинуті трохи назад. Почувся рушійний постріл, бос в черговий раз вирішив змінити напрямок.

Як і очікувалося, гільдії пішли в неправильному напрямку. Гравці Блакитного Руча і трав'яного Саду були збентежені. Крім того, Гоблін втік у напрямку Мертвого Лорда.

Чорт!

Хто б міг подумати, що їх вів єдиний чоловік. Це був Марний Лорд. І він лежав на півночі. Хоча трав’янистий сад поділив свої сили, вони все ще могли спробувати його заблокувати. З іншого боку, якщо вони продовжуватимуть погоню, чи не впадуть у засідку?

- Який же фокус він придумав цього разу? — Я думав про гравців, які люблять аналізувати інформацію.

— Він, безсумнівно, змінить маршрут, вірно? - Хтось запитав.

Гравці трав'яного Саду серйозно задумалися над маршрутом Мричного Лорда. Врешті-решт, вони були тут спеціально, щоб заблокувати його. На заході чи сході, де вони повинні будуть його перехопити?

У результаті Зерну Подорожника не залишалося нічого, як розділити свої сили в трьох напрямках. У нього не було вибору: якщо ворожий бік хоче забрати від них боса, вона це зробить. Тому він міг тільки захищати можливий шлях пересування боса.

В яку сторону він піде наступного разу?

Присутні гравці ставили це запитання, уважно спостерігаючи за переміщенням Гобліна. У результаті, вони не побачили ніяких змін. Темний Лорд вів боса прямо на гравців Трав'яного Саду.

Трав'яний сад мав тут близько дюжини гравців. Вони негайно організували ланцюг, оточений Мричного Лорда. Стрілки витягали свої рушниці і починали прицілюватися. Маги починали кастувати закляття.

Раптом похмурий Лорд підстрибнув. Стрілки Трав'яного Саду скоректували приціл. Але похмурий Лорд раптово розгорнувся на 180 градусів у повітрі, повертаючись до них спиною.

Задниця, яка дупа! Стрілки знали, куди цілитися.

Роздалися постріл.

Стрілки були захоплені. Хто так швидко зумів прицілитися? Яка неймовірна швидкість!

Тоді вони побачили Марного Лорда, який пролетів над головами.

- Чорт, це Повітряний вогонь! — Стретли рыдали від страху. Якщо використовувати повітряний вогонь, чим більше було віддачі, тим більша швидкість польоту. Мркові лорди мали мати принаймні гвинтівку, щоб зробити подібний трюк. Стрілки запрорили свої гармати і відкрили по ньому вогонь. Проте всі вони були вражені повітрям. Ціль рухалася занадто швидко.

І коли він був точно над їхніми головами, Мрячний Лорд миттєво розгорнувся. Холодне світло засяяло від піднятого в повітря меча.

- Меч, що падає Світла! Швидко відступаємо! — Поспішіть попередити Майстра Меча.

Вони не помилялися. Яскравий промінь світла опустився з неба на землю. Це був навик Боєвих Господарів, меч Св.

Дюжина гравців Травячого Саду не були звичайними гравцями. Кожен з них поспішив відстрибнути назад. Промінь яскравого світла вразив землю, розбиваючи в місці удару невелику ударну хвилю. Однак гравці трав’яного саду вже були поза досяжністю.

— Вперед! - Хтось закричав. Після того як хвилі світла розсіюються, гравці прорвалися вперед.

Темний Лорд струшував Зонтом тисячі ймовірностей і той почав змінюватись, не підтримуючи форму бойового списа. Третина ребер Зонта провалилася всередину. Решта вигнулися в серповидну форму. Після чого ручка Зонта почала подовжуватися, наче він діставав з ніж. У результаті з’явилась початкова форма бойової коси.

Трансформація зайняла лічені хвилини. Гравці довкола нього бачили лише легкі б’яби, після чого Зонт вже змінив свою форму. Вони не могли описати його зброю, але воно виглядало як...

Руки Марного Лорда здригнулися, після чого Зонт тисячі ймовірностей описав повний коло навколо нього. Коли початкова точка кола спала з звичайною, обмальний коло раптово засяяв блакитним світлом.

— БЛ*ТЬ! Символ повстання! - Хтось з гравців гукнув.

Цього разу гравці, що оточували Марного Лорда, трохи не встигли ухилитися від атаки. Блакитне кільце раптово спалахнуло, розросшись у розмірах і затопило своїм світлом гравців, що стоять всередині нього. Таким чином, не встигши ухилитися, гравці були підкидані в повітря.

Жрець, клас Екзорцист, уміння: символ повстання.

Це було магічним уроном і підкидало всі цілі, які були всередині обчленованого символу.

Тим часом, поки гравці падали на землю, Мрочний Лорд зміг прорвати їх блокаду. Кілька людей намагалися вдарити його в повітрі. Але коли гравець був у повітрі, то рухався постійно і йому було важче потрапити. Не кожен міг це зробити. У результаті, всі атаки виявилися марними і не змогли завдати шкоди Мрачному Лорду.

Однак більшість гравців змогли швидко відновитися після посадки, демонструючи високий рівень азартного саду.

Але коли вони почали вставати після успішних кувирів, гравці побачили гранату всередині їхнього кола.

Роздався вибух, після якого вони були розкидані по сторонах. Не хвилюючись про дим навколо нього, Ґоблін Купець легко пройшов через розкиданих гравців.

На кожному з них були сльози. Агресія боса була на Мрачному Лорді, очевидно, що граната призначалася не їм. Мричний Лорд спеціально направив на них боса, щоб використовувати його для власних цілей. Але чому він отримав допомогу? Чому він не міг кинути, наприклад, цеглу? Чому це мала бути граната?

Глава 78. Безпорадність

У десятерних гравців не було часу на відновлення, в цей момент вони побачили дюжину амбітників Тірана, які вийшли з лісу позаду них. Ті мимохідом кинули в них декілька гранат і магічних заклинань, після чого продовжили заганяти Гобліна Купца. Зрештою, він був їхньою метою.

Атаковані гравці були пригнічені. У той час, коли вони почали приходити в себе, почувся насмішний свист з боку гравців Блакитного Ручі.

— Мусор! Яке сміття, — жорстоко висміював їх лазуровий Потік. У результаті група під його керівництвом також атакувала незадовільних гравців.

Жалюгідних гравців Травячого Саду копали з усіх боків, наче м'ячик дляпінгу. Удача була не на їхньому боці. Вони втратили свій привілей.

Подорожник був невимовно злиденний. Вони не тільки не зупинили боса, їх ще й відлупилися як нашкодників цвіркуни. "Порно Подожника" відправив повідомлення Лазурній потоку:

— Да вы просто звіры!

— Хлопці, ви насправді кучка сміття, і ви навіть не змогли зупинити боса, — відповів Лазуровий Потік.

— Ах ви му*аки, цілий день тут стирчите і не можете нічого зробити », — сказав Зорно Подожника.

— Ми з тобою в одному човні, — відповів Лазуровий Потік.

Зрештою обидві сторони замовкли. На душі в них було неспокійно.

Бос отримував дедалі більше урону. Мабуть підібрали підкріплення Амбіцій Тирану. Кожен раз, коли Лазуровий Поток зі своєю групою наздогнав Гобліна, той чудесним чином вислизав у них з-під носа, змінюючи свій напрямок. Бос постійно змінював свій маршрут, через що всі відчували, що їх просто возять за ніс.

Спочатку Лазуровий Потік сподівався, що гравці трав'яного Саду допоможуть його групі зловити боса. Але хто міг знати, що ті будуть порожнистим сміттям? Тому він міг покладатися лише на себе.

Він послав дві групи гравців, щоб ті шукали в лісі азартних ігор Тірана і потім розправлялися з ними.

По суті, вони не могли зловити боса. Інколи гравці могли завдати йому удару або два, але таким чином лише допомагали Амбіціям Тірану швидше вбивати його. Вони не могли переагтувати боса на себе, при спробі захопити ініціативи вони зазнали невдачі. Якщо вони продовжуватимуть втрачати свій час подібним чином, тоді гравці Амбіцій Тірана зможуть забрати собі боса завдяки попередньо завданому урону. Добити боса міг будь-який гравець, проте поки буде живий хоч один чоловік з Амбіцій Тірана, вбивство босів зарахується ним. Лазурному Потоку потрібно було або прогнати, або вбити їх, тоді у нього з'явиться можливість забрати боса собі.

Виходило, що крадіжка боса в такій ситуації була нелегким завданням. Якщо вони будуть зволікати, тоді просто не встигнуть завдати босові достатньо урону, щоб перевершити Урон Амбіцій Тірана. У такому разі їм доведеться вбити всіх гравців, що атакують боса. Але вбивство азартних гравців також було нелегким завданням. Справа в тому, що у них була мінімальна різниця в навичках, таким чином, провернути їх вбивство буде ще складнішою, ніж вбивства боса. Битва проти гравців і монстрів була дуже різною. У результаті, ситуація була дуже неприємна для решти великих гільдій.

Гільдія Блакитного Руча не переживала про можливі наслідки. Битви великих гірдій між собою було звичайною справою. Сили Блакитного Руча і Амбіцій Тирану були приблизно рівні. Отже, Синья Ручі не мала особливого привілею.

Лазуровий Потік прийняв рішення про продовження воєнних дій. Він не хотів залишатися осторонь і мовчки спостерігати. На даний момент гільдія Блакитного Річка знаходилася 20-ма гравцями. Вони поділилися на дві групи по десять осіб. Гравці Блакитного Ручовина рикали по лісі в пошуках гравців Амбіцій Тірана, щоб їх знищити.

У множенні ока вони змінили свою ціль. Замість того, щоб ловити боса, вони зосередилися на гравцях Амбіцій Тірана.

Однак пошуки ворожих гравців було не легкою справою. Рівень і спорядження гравців були практично ідентичними. Їхня витривалість і швидкість пересування також збігалися. Під час пошуків Грімового світла він відписався в гільдейський чат:

— Хех? Куди подівся Гоблін Купець? Я втратив його з виду.

Його повідомлення надихнуло всіх. Кожен гравець зосередився на прагненні за противником. А що сказати про їхні цілі? Чи був Гоблін Купець ще там? Було кілька гравців все ще бачився боса, але він був вже далеко від них.

— Нас обдурили... — Пробурмотів Прив'язана Лодка.

- Цього разу здамося! - Вуглюмо повідомив гравців Лазуровий Потік.

Члени гільдії не пропустили ні слова. У Синьї Руччі рідко бачили таку структуру. Бячись, здатися на півдорозі? Щось подібне буває, коли відчинялося нове підземне підземелля або випускали новий бос. Але зараз? Це був лише Гоблін Купець. Це був маленький бос, якого все добре знали. Їхні суперники також були добре знаними особами. Єдине, що змінилося, так це наявність у них Марічного Лорда. Це змусило їх здатися.

- Гей, чому ви припинили погоню? - Відіслав повідомлення Зорно Подожника.

— Вони ваші, — сказав Лазуровий Потік.

- Що ти задумав? - Подоріжник почав сумніватися.

— Продовжуй переслідування і зрозумієш.

Через те, що трав'янистий Сад недавно оправився від своєї невдалої спроби перехоплення, вони ще не бачили здатності Амбіцій Тирану контролювати пересування боса. Їхній бойовий дух був ще високим!

Але це тривало недовго. Після невдалих спроб наздогнати боса, гравці трав'яного Саду були шоковані їхніми хитрощами. У результаті Зорно Подоріжника з важким серцем видав наказ розділитися на дві групи і відправитись до лісу вбивати гравців Амбіцій Тирану.

Хоча гравці Синьо - Ручі здалися, вони уважно стежили за трав’яним Садом і спостерігали за його метаніями. Побачивши, що трав’янистий сад діє по тій самій схемі, яку вони раніше бачили, Синій Рудчі забурнув радість!

— Кх-кх окх - чулося від них.

Таким чином пройшло п'ять хвилин. "Порно Подожника" відправив повідомлення Лазурній потоку:

— Ты му*ак! Чому ти не сказав мені раніше? - Трав'яний Сад все-таки зрозумів, що їх ведуть за ніс.

— Якби я попередив наперед, ти б повірив? — Казав лазурный Поток.

Порно Подожника нерозбірливо пробурчав пару слів, після чого серйозно відповів:

— Ні, не повірив би.

« Про що і мова, — сказав лазуровий Потік.

— Тоді, що нам робити? Ви що, серйозно вирішили здатися? — запитав Зорно Подорожника.

— Ага, — просто відповів лазуровий Потік.

— Я... Я не вірю тобі, - заявив Зорно Подоріжника.

— Ну ти і му*ак... — безпорадно пробурмотів Лазуровий Потік.

Підавлені гравці трав'яного Саду зібралися разом. Біля них стояли гравці Синьо - Ручя. Єдиною метою, далекої від усіх, був Гоблін Купець.

Окремі гравці та гільдії, які мають добрі навички, бачили, що трав’яний сад і Синій Ручі вже здалися. Це були великі гільдії з чудовою організацією. Вони не досягли успіху. Отже, що могли зробити випадкові гравці та гільдії водорості, якщо навіть такі гіганти не змогли здійснити свої спроби.

Ще був шанс, якщо всі гравці зберуться разом. Але хтось повинен був їх очолити.

Порожник не міг заспокоїтися. Він попрямував у бік Лазурного Потока, після чого прямо заявив:

— Навіть якщо ми не можемо окремо вбити боса, як же нам дати його Амбіціям Тірана? Давайте об'єднаємо сили, неважливо кому дістанеться бос, головне, що це не будуть Амбіції Тірана.

- Це лише Гоблін Купець. Чи має сенс так напружуватися через нього? - Сказав лазуровий Потік.

Зеро Подоріжника замислився. Справді, не було ніякого сенсу. Це був найменш дикий бос. Якщо він дістанеться Амбіціям Тірана, це нічого не означає. Попереду ще довга дорога.

- Вічно ти вивішуєш! - Сказав Зоряно Подоріжника.

— Тоді скатертину дорога. Я не тримаю тебе, — відповів лазуровий Поток.

- Му*ак, витрати таких зусиль не принесуть нічого доброго. Я не збираюся робити це сам, — сказав Зорно Подоріжника.

Голова 79. Змінена весна

Полюблене полювання на Гобліна Купца закінчилося мирно.

Після того як Сіній Руч і трав’янистий Сад здалися, інші слабші за гільдію також вирішили не марнувати свого часу. Залишалися деякі гравці, які не розуміли цієї ситуації і відмовлялися здаватися. Вони продовжили « помогти» Амбіціям Тірана, наносячи боса. До того як система оголосила про перше вбивство Гобліна Купца, інші великі гільдії зберігали спокій.

Щоб досягнення було гільдейським, у групі мали бути тільки її представники. Оскільки з часу відходу Маркового Лорда із Блакитного Руча не минуло ще п’яти днів, він не міг приєднатися до Амбіцій Тирану. Отже, наприкінці бою він вийшов з групи. У результаті, у списку досягнень з'явилися лише ніки гравців Амбіцій Тирану.

Лазуровий Потік не був здивований, всі розуміли, що нагорода Мричного Лорда за допомогу Амбіціям Тірану була справді великою. Лазуровий Потік вважав, що продемонстрована стратегія щодо вбивства боса гравці Амбіцій Тирана не зможуть реалізувати свої власні сили. Він знав, що гільдія Блакитного Руча не змогла б провернути щось подібне, а оскільки сили Гільдій були практично рівні, його міркування було цілком обґрунтованим. Їхні дії повинні були очолити Темний Лорд.

Лазуровий Поток тепер чітко розумів, що сила Мричного Лорда була на зовсім іншому рівні. Він був великим експертом, чиї навички набагато перевищували можливості звичайних гравців. Як цей гравець міг бути нікому не відомий? Що за експерт створив подібний низькорівневий акаунт? Лазуровий Потік, певно, не міг віднести Марічного Лорда до нових гравців. Його чудові лідерські навички могли бути укріплені тільки чудовим знанням самої гри. Таким чином, він ніяк не міг бути новим.

— Брате, — з спокійним серцем Лазуровий Потік відправив повідомлення Мрачному Лорду. — Скільки часу тобі знадобиться, щоб проїхатися до 23 рівня?

— Всі ставлять одне й те саме запитання! — Відказав Е Сю.

Лазуровий Поток не здивувався. Причина була дуже проста. На 23 рівні він зможе увійти в підземелля Могильника. Кожна зацікавлена сторона чекає, поки вона прокачаться, щоб запросити його встановити новий рекорд! Сьогодні Амбіціям Тірана дістався Гоблін Купець, таким чином вони вже спробували смак успіху. Амбіції Тірана, безумовно, розпізнали, який цінний експерт їм потрапив.

— Я и сам не знаю. Час покаже! — Відказав Е Сю.

— Ми хотіли запросити тебе в підземелля Могильника! - Сказав лазуровий Потік.

— Давай обговоримо це пізніше! - Уклонився від прямої відповіді Е Сю.

Лазуровий Потік був у розпачі. Він думав, що великі гільдії наймають Марічного Лорда для встановлення нових рекордів на десятому сервері. Лазуровий Поток на власні очі бачив видатні інтелектуальні здібності Мричного Лорда. Крім того, він залишався спокійним у будь - якій ситуації. Лазуровий Потік боявся, що він стане дорогим найманцем. У нього не було способу якось вплинути на цю ситуацію!

Подібно до цього, Лазуровий Потік вийшов з гри. Потім змінив карти аккаунтів і зайшов за свого основного персонажа — Весняного Снега.

У Небесній Сфері панувала схвильована марнота. Гравці вирушали в походи підземеллям. І коли Сніг з’явився у грі в Весняній снезі, він привернув велику увагу гільдейських. Однак він був одним з п’яти великих експертів. Більше того, він же повинен був грати на десятому сервері! Чому він раптом опинився тут?

Першим гравцем, який йому відписав, був лідер Синьо - Руча — Змінена Весна.

Повідомлення було досить простим:

— ? ? ? ? — Чотири великих запитання.

— Занят? — запитав лазуровий Поток.

— Данж. - Це означало, що лідер гільдії знаходиться в підземеллі.

— Поговоримо, коли вийдеш, - запропонував Лазуровий Потік.

- Термінове діло?

— Та ні, просто мені потрібно поговорити з тобою.

— Жди.

Весняна змінена завжди писалася короткими повідомленнями. Але це було не через те, що йому нічого було сказати, він був просто занадто лінивий, щоб зайвий раз напружуватися. Його руки рухалися з дуже великою швидкістю, він був просто одержимий цим. З одного боку, Весна змінювала свою швидкість і деколи робила кілька непотрібних рухів для того, щоб збільшити її швидкість, а з іншого — пустив декілька зайвих слів.

Він запам’ятався всім гравцям за однієї кумедної події. Коли хтось ображав його в глобальній чаті, Змінена Весна просто проігнорував його. Для лідера Гільдії таке ставлення не втішалося. Навіть якщо він був ледачим хлопцем, то все ще залишався лідером гільдії. Поразка у світовій чаті принижувала не лише гідність людини, але й усіх її гравців. Тоді гравці почали питати в Зміненої весни, чому він нічого не відповідає на образи і після чого той сказав, що вже відповів. Гравці впали в розпач! Пізніше, коли вони відкрили вікно світового чату і ретельно його переглядали, вони нарешті знайшли шукане повідомлення.

На лихослів’я зраджена весна відповіла лише три літери — ТС (прим. Тр*хни себе сам).

Вся гільдія впала на коліна в шануванні! З того часу гравці гільдії відповідали трьома літерами « ТСС» на чужі образи. Вони продовжували використовувати цю абревіатуру донині.

Лазуровий Потік звик до стилю статевого потягу. Він більше нічого не писав, просто терпеливо чекав.

Після десяти хвилин Змінена Весна відправив повідомлення:

- Де?

— Місто Горного Руча.

Місто Річки було одним з найбільших міст у Небесній Сфері. Тому що його назва містила слово "ручі" гільдія Блакитного Ручовина вирішила оселитися в ньому.

Змінена весна поспішив повернутися до міста. Після зустрічі двох гравців він стурбовано запитав:

- Щось сталося?

— На десятому сервері з’явився великий експерт, — відповів Лазуровий Потік.

— Наскільки він хороший? — Здивований, запитав Вазнова Весна. Лазуровий Потік повернувся на старий сервер тільки для того, щоб розповісти про цього експерта?

— Я не можу сказати наскільки, — сказав Лазуровий Потік.

— Класс?

— Він ще не вибрав клас, — відповів лазуровий Потік.

— Не вибрав клас?

— Ага, він вивчив багато навичок різних класів. Він, здається, вирішив грати без спеціалізації, — сказав Лазуровий Потік.

Змінена Весна засміявся:

— Якщо він грає без спеціалізації, то зрозуміло, що на нижчих рівнях він буде досить сильний. Його перевага в кількості вивчених навичок занадто очевидно. Але невдовзі без належного урону він не зможе підтримувати цей темп. Крім того, йому знадобиться надто багато зброї. Їхня вага значно зменшить його швидкість. Більш того, коли він досягне 50 рівня, його гра зупиниться. З такими умовами хто захоче грати без спеціалізації?

— Я також подумав, коли вперше зіткнувся з ним. Але сила цього хлопця надто велика. Я визнаю його перевагу на низьких рівнях. Проте його знання гри та вміння лідерства також є на найвищому рівні, — сказав Лазуровий Потік.

Звичайно, цей хлопець повинен мати добре знання гри, щоб грати без класу. Однак... — Сказавши це, Змінена Весняна відчув, що таке пояснення було занадто натягнутим. Хтось просто з хорошим знанням гри навряд чи змусив би Лазурного Потоку прийти до нього.

- На даний момент він отримав три перші вбивства в ранньому селі. Через його участь в проходженні підземелля Лежаного Лісу наша група встановила новий рекорд. Він також допоміг Амбіціям Тирану отримати перше вбивство Гобліна Купця. Перше вбивство Кривавого Стрілка... Він привів групу випадкових гравців і вкрав боса на очах у трьох великих гільдій. — Лазуровий Поток відчув, що ці приклади вже були досить переконливими.

- Він грався з нами? І з Амбіціями Тірана? Чому він вкрав кров'яного Стрілка на очах великих гільдій? З якого боку він походить? - Не міг цього зрозуміти мінлива весна.

— Він сам по собі. Я намагався заманити його до нас, але він не виявив інтерес. З того, що я бачу, він хоче, щоб його просто наймали. Він збирається встановити високу плату за свої послуги, таку його теперішню мету.

— Цей хлопець... трохи дивний. Який у нього псевдонім?

- Мертвий Лорд.

- Марний Лорд? Чи є експерт з подібним псевдонімом на цьому сервері? — Поцікавив загублене Змінене Весняне.

Глава 80. Проблеми лідера гільдії

Лазуровий Поток підтримав хід думки мінливої весни.

« Якщо він справді такий особливий, то я приїду на десятий сервер, щоб побачити все своїми очима », — відповів Змінена Весна.

— Ладно. Тільки почекай, поки він апне 23 рівні, я влаштую з ним зустріч з приводу нового рекорду Могильника, — відповів Лазуровий Поток.

- Він ще не 23 рівні? — Здивовано запитав Виправна Весна.

- Все ще двадцять перший... — Лазурному Потоку було трохи соромно за Марного Лорда. Хоч би що він тут сказав, рівень у "Славі" завжди був показником престижу гравця. На десятому сервері найвідоміші експерти, як-от Лазуровий Потік, вже досягли 25 рівня.

- Це, це... Я, безперечно, мушу побачити його в такий час, — сказав Змінена Весна.

— Тоді я покличу тебе наступного разу, — сказав лазуровий Поток.

— Ладно. — Змінена Весна кивнув.

Незважаючи на те, що Лазуровий Потік не сказав прямо про свої наміри, він зрозумів, чому той прийшов до нього. Лазуровий Потік хотів знати думку лідера про ситуацію, яка виникла навколо Марного Лорда. Він мусив знати, що з ним робити, боротися за нього, використовуючи все, чого у них є, або просто залишити в спокої.

Вони перекинулися ще кількома словами, після чого Змінена Весна пішов геть. Коли Лазуровий Потік вже зібрався виходити з гри, він почув до болю знайомий голос:

— Оу, старичок Поток? Навіщо ти сюди прийшов?

Що за пуга! Він ненадовго заскочив на рідний сервер і вже нарвався на цього хлопця. Лазуровий Поток зітхнув і розвернувся до того, хто промовляв. Перед ним стояв гравець з екстравагантним ніком — Тополіний Берег, у не менш вигідному спорядження.

- Нічого особливого. У мене були деякі справи тут, - без будь-яких емоцій відповів лазуровий Поток.

— Якщо у тебе є час, то чому б нам не вирішити наших суперечностей на арені? - Тополісний Берег не впіймався. Його так і підмололи рахунок з Лазурним Потоком.

— У мене немає часу. Мені треба повертатися на десятий сервер, і Лазуровий Потік відхилив пропозицію Тополіного Берега.

— Це не займе багато часу! — Здається, Тополіний Берег навмисно спотворює голос, щоб краще звучати. Починаючи від псевдоніма і закінчуючи спорядженням, цей хлопець був втіленням екстравагантності. Його слова означали, що він був упевнений у своїй перемозі і з легкістю покінчить із Лазурним Потоком.

Лазуровий Поток був людиною, яка боялася втратити своє обличчя і відразу розлютився. Кров приливала до його обличчя, і він відчув непереборне бажання дати цьому хлопцю добрий урок. Але в цей момент він почув знайомий голос:

— Весняний Сніг, тобі хіба не треба поквапитися?

Лазуровий Потік обернувся. Перед ним стояв Змінена Весна.

— Я вже виходжу, — відповів лазуровий Потік. Не зважаючи на Тополіного Берега, він вийшов з гри.

Змінена весна прийшла, щоб захистити його від проблем, які позначаються. Лазуровий Потік чітко це розумів.

Багато гравців бачили сильний тиск з боку Тополіного Берега. Хоча люди говорили про те, що Лазурного Потоку пересилають на новий сервер, аби Тополіний Берег зайняв його місце, він розумів: Змінена Весна просто не хотів бачити гравців такого високого рівня. Все ж вони були в одній гільдії. Хоч би хто з них виграв, той втратив обличчя і мав велику ймовірність залишити свою гільдію. Багато гравців знеохочуються в Сінем Руччі. Від такої події не буде нічого особливого. Врешті-решт Лазуровий Потік і Тополіний Берег були старими й новими гравцями.

З другого боку, Весняна змінювала своє відношення до Лазуря. З першого погляду здавалося, що Лазурного Потоку відлучили від участі в подіях Небесної Сфери, але на десятому сервері він був однією з ключових фігур. Хто міг знати, скільки нових експертів він зможе там знайти. Коли ці гравці ввійдуть до Небесної Сфери, то навряд чи змінена Весна буде для них авторитетом, що вже казатиме про Тополін Берег.

Знайти Лазурного Потоку на десятому сервері допоможе йому у подальших розвитку. Вигнання на новий сервер було занадто обтяжливим.

Лазуровий Потік розумів це, бо Змінена Весна сам йому про це розповів. Той самий текст сказав, що якщо "Лузаровий Потік" буде битися з Тополіним Берегом у трьох раундах, то його шанси перемогти будуть рівні приблизно 30%.

Лазуровий Потік був безпорадним що-небудь зробити. Він насправді не був упевнений у своїй спроможності перемогти Тополіного Берега. Змінена весна чітко це бачив.

Серце Лазурного Потоку було, наче дзеркало. Коли Ванесса повернувся, щоб віддати його, він відчув глибоку вдячність. Зрештою Лазуровий Потік не сперечався з Тополіним Берегом. Він просто вийшов з гри.

Коли я вийшла з гри, несподівано на очі прийшла Лазурного Потока. Він дійсно хотів побачити вираз обличчя Тополіного Берега, якщо той переїдеться з Марним Лордом.

Ця думка була не дуже правильна... Лазуровий Потік стукнув себе по голові. Не важливо, що станеться, Тополіний Берег все ще був членом його гільдії. Незважаючи на їхні внутрішні незгоди, як же він міг дозволити людині завдати йому шкоди?

Однак... Він справді хотів цього! Лазуровий Потік виявив, що намагається обманути своє серце. Після кількох глибоких вдихів він змінив карти акаунтів і знову опинився на десятому сервері.

Тоді як Лазуровий Потік вийшов з гри, хтось із гравців гільдії почав проходження підземелля його персонажем. Він був майже 25 рівнях. Раптом серце Лазурного Потоку зробило різкий стрибок, він дещо забув!

Він негайно послав повідомлення Мрачному Лорду:

- Коли ти зможеш сходити з нами до Лежаної Лісу?

Рекорд Льодяного лісу ще не досягав своєї межі. Кілька гравців Синьо - Ручі майже досягли 25 рівня. Після цього вони змінять спорядження і будуть здатні встановити фінальний рекорд підземелля. Однак, навіть якщо гравці будуть 25 рівнях і в оновленій екіпіровці, їм потрібно буде також використовувати стратегію однієї хвилі. Вони могли повторити всі етапи стратегії крім загального збору монстрів. Гравці вже пробували прокрутити подібний фокус.

Лазуровий Потік думав про місце розташування Могильника, але він зовсім забув про встановлення фінального рекорду Лежаного лісу.

— Це... — вагаючись почав Е Сю.

- Хтось тобі вже запропонував? — Замер Лазуровый Поток.

« Так і є », — безпорадно відповів вона.

— Знову Амбіції Тирана? — опумно запитав лазуровий Поток.

- Вони найкрутіші!

- Брате, коли я тобі пропонував сходити з нами до Могильника, ти сказав, що ми поговоримо про це пізніше! Але коли вони пропонують тобі щось, ти відразу погоджуєшся - вуглюмо помітив лазуровий Потік. Сльози стікали по його щоках.

— Всі твої пропозиції стосувались майбутніх подій! Тому сьогодні я вирушаю до Лежаної Ліси з Амбіціями Тірана, — відповів Е Сю.

Лазуровий Потік нічого не міг з цим вдіяти. Йому лиш треба було стежити за рівнем Мертвого Лорда. Як тільки той досягне 23 рівня, лазуровий Поток відразу запросить його до Могильника.

Льодовий ліс... Лазуровий Поток відчував невелику гіркоту. Вони зовсім недавно встановили новий рекорд і, без сумніву, він буде побитий.

Или нет? Лазуровий Потік раптово задумався. Хоча рівень гравців Амбіцій Тирану безсумнівно буде двадцять п'ятий, вони не будуть настільки вправними. Лазуровий Поток недавно повністю обробився фіолетовим спорядженням на двадцятому рівні. Це було тому, що підземелля початкової зони не мають обмеження на кількість заходів. У процесі прокачки до 20 рівня вони вибили багато хороших речей. Але зараз? Хоч 25 рівня спорядження падає в Лезі та Могилі, то шанс випадання фіолетового обладнання не дуже високий. Лише через два дні після запуску сервер міг би бути проведений лише чотири рази. Чи вистачить цього, щоб повністю одягти групу гравців?

Лазуровий Потік не припинив хмуритися, коли він прикинув шанси на такий результат. Хоч 25 відсотків зброї була ще малою, то все ж таки її було достатньо для того, щоб озброїти групу гравців. Якщо гільдія Блакитного Руча могла це зробити, то Амбіції Тірана також будуть здатні на це! Вздох...

Глава 81. Благословення або прокляття

У той час вона чекала на сьомого Паула з братами, щоб разом піти в підземелля. Після укладення угоди з Амбіціями Тірана вони не запросили його на спільну прокачку. На відміну від Лазурного Потоку, Амбіції Тірана не хотіли мати з ним якісь дружні стосунки. Вони платили - він працював, ось і все.

Сьоме Поле та інші були дуже засмучені, що після першого вбивства Гобліна Купца псевдонім Маркового Лорда не з'явився у списку рекордів. Але вона не помітила цього, і йому було байдуже. Такі захопливі досягнення не торкалися гравців. Його незацікавленість зрештою дала плоди. За свою допомогу Амбіціям Тірана він отримав набагато більшу нагороду, ніж можна було очікувати.

Сьомий Пол і його брати думали, що це не було варте цього. Але для неї вибір був очевидним. Амбіції Тірана були дуже засмучені, але вони не могли зробити інакше! Вони цінували славу і престиж навіть більше, ніж звичайні гравці. Назва їхньої гільдії розташована у списку найкращих, це було варте цього.

За вбивство Гобліна Купца Е Сю отримав 20 шт. Щетини білого вовка і 30 паучих зубів.

Паучі зуби випадали з двох прихованих босів Павського Логова — Елітного паука і Пакого Воіна.

Ці приховані боси виглядали досить дивно. Павучий Воїн тримав у руках павукоподібний щит. Елітний Павук використовував свої вісім лап, щоб боксувати. Після їхньої смерті могли випасти паучі зуби. Через те, що ці підземелля можна було зачищати безліч разів, у Амбіцій Тірана нагромадилося багато подібних матеріалів. Для них 30 паучих зубів були дріб’язковими.

Щетина білого вовка виходила з схованого боса Лежаного Лісу — Білого Волка. У перші дні відкриття Тиранського сервера не було багато таких матеріалів. Минулого разу Безкінченна Ніч розпрощався з щетиною білого вовка, яку вважали за безцінь. Цього разу вони не могли сплатити 20 шт. Щетини за один раз. Однак недавно поновилися ліміти підземних підземель, отже Амбіції Тірана поспішили створити групу, щоб швидко розрахуватися з похмурим Лордом. Усередині кожного гравця давила жаба. Чорт, хто робить всю брудну роботу? Чому вони повинні горбатитися, щоб виплатити борг одному гравцю?

Лідер Гільдії, Холодна ніч, був ще більш стурбований. Цьому Мрачному Лорду потрібно було багато рідкісних матеріалів. В майбутньому з'явиться набагато більше підземних і диких босів. Чи це означає, що їм доведеться кожного разу наймати його, щоб встановити черговий рекорд? Аппетити цього хлопця були справді колосальні. Він також був дуже хітер. Йому не потрібні були гроші, тільки матеріали з прихованих босів. З таким розкладом у них не вийде весь час наймати його!

Навіть якщо вони могли б, ця ситуація здавалася дуже обтяжливою. Один чоловік контролював усі списки рекордів на десятому сервері. Особливо, рекорди по проходженню і перші вбивства диких босів. Ці рекорди були свого роду статусними, вони показували наскільки великою силою володіє гільдія.

Здавалося, що ситуація з рекордами не могла бути так просто взята під контроль через створення такого експерта. Звідки він взагалі взявся? Холодна ніч не міг цього зрозуміти. Він також подався до Гільдії, щоб порадитися з ним.

З подібними думками кожен гравець великих гільдій стурбовано проходив підземелля. Цієї ночі топові гравці досягнуть 25 рівня. Після цього вони змінюють своє спорядження і вчаться кількох нових навичок. Таким чином, їхня сила перейде на новий рівень. Незважаючи на те, що Холодна ніч була стурбована, він уже уклав угоду з Мрачним Лордом про походи в Лезі. Він мав допомогти їм встановити новий рекорд проходу.

- Привіт, ми вже двадцять п'яті. Зробімо новий рекорд! — Амбіції Тірана послали Безконечну Ніч для переговорів з Е Сю.

— Оу? Зачекайте трохи. Я зараз у підземеллі, — відповів він.

- Ти ж не використовував усі свої входи, вірно? — Безкінченна Ніч почав пітніти.

« У мене залишився ще один вихід », — відповів вона.

- Поспіши тоді. — Безкінченна Ніч підстрибувала в нетерпіння.

- Куди ти так поспішаєш? Нам не потрібен клерик, щоб встановити рекорд, — сказав Е Сю.

— Бл*ть. Що тобі потрібно цього разу? — запитав Ніч без кінця.

— Десять щетин білого вовка, два міфічних кулона і один костильний паличок, — відповів Е Сю.

— Ты... Ти чарівник! — Безкінченна Ніч заридав. Ціла гільдія ледве зібрала 20 щетин, щоб виплатити борг Темному Лорду. Тепер же він хоче ще 10 хвилин. Після того як Безкінченна Ніч передав лідерові гільдії вимоги Е Сю, той обурився і сказав:

— Він що, шукає неприємності? Виглядає все саме так. Навіщо йому стільки щетини? Якщо йому потрібні гроші, то чи не все одно яким буде матеріал? Ікла білого вовка! Бійський вовк! Сльози білої відьми! Крижані уламки! Запитайте його, чи можна замінити щетину на один з цих матеріалів!"

Незакінченна ніч поспішила запитати про це Марного Лорда. Той великодушно відповів:

— Добре, я візьму ці матеріали як заставу. Але, як тільки у вас з'явиться необхідна мені щетина ми проведемо зворотній обмін, йде?

- Навіщо тобі стільки щетини? - Лорду потрібен був цей матеріал і жодних інших. Таким чином, виходило, що вона була потрібна йому не для продажу. Він мав мати певну мету для її використання.

— Щоб зробити спорядження, — відповів вона.

— Чушь собачь... — Нескінченна Ніч закотив очі. Такі матеріали використовували у створенні спорядження. Йому було дуже цікаво, що він збирався з них зробити. Вони були всього 20 рівнями, створення подібного низькорівного спорядження не мало сенсу. Очевидно, якщо він збирався створювати спорядження, це буде щось високорівневе.

Вона не відповіла на його запитання.

Ніч не став його мучити. Він тимчасово опустив питання, пов'язане з щетиною. Міфрілі кулони були звичайними дрібничками, вони не були цінними. Однак третій запит примушував серце Безскінченної Ночі боліти.

Посох крижаного кристала був оранжевим спорядженням 25 рівня. Амбіцій Тірана не мала його. Помаранчеве спорядження мало дуже низький шанс випадання. Він був надзвичайно цінним, тому його не можна було побачити у вільному продажу. Іноді навіть низькорівневе оранжеве спорядження слугувало прикладом того, наскільки важко воно виходило. В іншому випадку, навіщо ще було Нескінченний Ночі всюди показувати свій оранжевий хрест. Помаранчеве спорядження показує стан гравця.

— У нас зараз немає Посоха крижаного кристалу, — сказав Безкінченна Ніч.

- Тоді поговоримо про це пізніше, коли він у вас буде! — Е Сю нікуди не поспішає. Темний Лорд був ще 21 рівня і мав багато можливостей встановити новий рекорд Лежаного лісу. Проте Амбіції Тірана дуже переживали! Їх найкращі гравці вже досягли 25 рівня. Якщо вони продовжуватимуть прокачати, то скоро досягнуть 26 рівнів. На цьому рівні встановлення рекорду вже не буде встановлено.

- Попроси щось інше. Ми можемо дати щось у заставу замість палиці? — запропонував Безкінченну Ніч.

— Твой христоальний хрест? — запитав Е Сю.

— БЛ*ТЬ! — Підірвався Безкінченна Ніч.

І Сю продовжив:

— Твой хрест лише двадцятого рівня, як щодо того, щоб зверху накинути кілька рідкісних матеріалів?

Ніч не відповідав досить довго. Він відчував, як відчай наповнює його серце. Після цього Нескінченна Ніч зв'язався з холодною ніччю, кажучи, що він більше не хоче бути посередником між гільдією і Марним Лордом.

- Нехай хтось інший спілкується з ним! — Стимаючи в руці хрисний хрест, Безкінченна ніч пішла на поп’ятий.

Холодна ніч нічого не міг вдіяти у цій ситуації. Йому не залишалося нічого іншого, крім як додати Мричного Лорда в друзі і вести переговори вже самому. Почувши, що він вимагав оплатити свої послуги Посох крижаного кристала, цей чоловік почервонів як рак.

— У нас насправді немає його. — Ніч був у відчаї. Допомога цього експерта була благословенням чи прокляттям?

Глава 82. Найшвидший підземель

Одна лише назва палиці крижаного кристалу змушувала Холодну Ніч відчувати свою безсилість, але це було не через те, що він був не готовий з ним розлучитися. Не важливо, наскільки цінним був той чоловік. Це було лише спорядження 25 рівня, але й усього. Це було проходне спорядження, яке швидко прийде в непридатність. Досвідчені гравці здебільшого ставили такі справи на перше місце. Думаючи про це холодна Ніч глянув на Безконечну ніч. Його хрест був лише оранжевим спорядженням 20 рівня. Цей хлопець ставився до нього, як до скарбу. На всі запитання той відповів, що йому подобається зовнішній вигляд і він збирається колекціонувати такі речі.

- Він буде використовуватися тільки як застава. Ти ж зможеш його потім повернути! - Казав холодною Ніч.

- Не думай надівати мене. Ти думаєш, буде так просто повернути його? Темному Лорду потрібен палиця крижаного кристала. Ти знаєш, скільки разів нам доведеться вбити Крижану Відьму, щоб вибити його? — Вызовил Безкінченної Ніч. Через це холодна Ніч відчувала себе безпомічною. Для того щоб знайти оранжеве спорядження, вам потрібно мати справді велику вдача!

— Якщо у нас немає палиці, то чому б не купити її. Це завжди працювало, — сказав Холодна ніч.

- Ти хочеш спробувати це зробити прямо зараз? — запитав Ніч без кінця.

— Спробуй продати свій кресальний хрест. - Угюмо сказав холодної Ніч. Він був досвідченим ветераном, тільки продавав спорядження і нічого не купував. Тепер за непогані гроші можна було продати трохи низькорівного спорядження, особливо новачкам. Але коли досягнеш Небесної Сфери, низькорівневе спорядження буде подібне до хмар. У майбутньому 25 - ого рівня фіолетову зброю можна було продати за одну щіту білого вовка. Він мав на увазі майбутній час, коли купівля коштуватиме копійки. Ніхто зараз не купуватиме оранжеве спорядження 25 рівня. Як Нескінченна ніч не могла зрозуміти цього?

— Продай его, продайте його! — передзвонив Безкінченна Ніч. Він знав, що він довго не затримається в його руках. У результаті він міг тільки стиснути зуби в безсилій люті до Марчого Лорда. Холодна ніч також не була щасливою. У нього було відчуття, що « він повинен був усім пожертвувати» заради найми цього експерта. Таке відчуття було неприємним.

Однак на новому сервері було першочергове завдання — прийняти їхню репутацію! Це було необхідно долучення. У результаті цього двом гравцям не залишалося нічого іншого, як покладатися на нього і зміцнити свою віру. Вони могли тільки погодитись з ним. Темний Лорд мав бути старим ветераном. Не дивлячись на те, що речі, які він просив, було не просто дістати, вони могли це зробити. Він не вимагав чогось зовсім вже занадтого.

Ще однією проблемою, яка турбувала холодну Ніч було протистояння великих гірдій з приводу Маркового Лорда. Певно, це не тривало довго. Після того як він домовився з Марним Лордом, Холодна Ніч вийшов із гри, щоб поспілкуватися зі своїм лідером гільдії на основному аккаунті. Це було не тому, що він не хотів брати участь у створенні нового рекорду Лежаного Ліса. Просто він був гребаним Рицарем, головним танком у Славі. Так що він був проігнорований Марним Лордом, так само як і Безкінченна ніч.

Рицарь і Клерік, ці два Жречних класи були основою стратегії Амбіцій Тирана на десятому сервері. Зараз вони відчували себе непотрібними з*чками. Безкінченна Ніч, побачивши Малого Лорда на горизонті, відправив йому назустріч чотирьох гравців Амбіцій Тірану з найбільшим уроном. Під час пояснення стратегії долоні Безкінченої Ночі почали пітніти.

— Це основна ідея. Є питання? — запитав Е Сю. Він був задоволений групою, і якщо вони не будуть робити помилок, то це призведе до нової проблеми. Єдине, чого він не знав, це наскільки вони перевершить старий рекорд.

Коли четверо вперше почули про його план, вони були шоковані. Подібно до Лазурного Потоку, вони не вірили у застосування стратегії однієї хвилі.

- У моряків немає питань? Тоді погнали! — Сю. Після чого звичайно повів групу до входу в підземелля.

Серця чотирьох гравців були наповнені тривогою. Але після входу в підземний підземелля вони не сумнівалися. Вони прийшли сюди, щоб встановити новий рекорд проходу. Кожної секунди була дорога!

Темний Лорд вже почав збирати монстрів. У порівнянні з попередніми формами Зонта тисячі ймовірностей були 15 рівня. Завдяки збільшеному урону вона була стабільнішою. Він віддавав команду на атаку однієї групи монстрів, а потім негайно збирав іншу.

Четверо спочатку стримували свій урон, боячись зірвати на себе монстрів. Однак невдовзі вони зрозуміли, що такі дії не повинні існувати без керівництва Темного Лорда. Виходило, що Марковий Лорд переважав уроном кожного з них.

Використовуючи стратегію однієї хвилі, вони зустрілися з величезними групами монстрів. Спочатку їхні піджилки тремтіли від страху. Однак під чітким керівництвом Е Сю вони займали письменні позиції, як і гравці Сінеґо Руча.

Після першої вбитої групи монстрів гравці переклали погляд на годинник. Вони негайно визначили, що коли не робитимуть помилок, то зможуть встановити новий рекорд.

— Убить! — Четверо гравців були наповнені енергією під зав’язку. Вони були більш збуджені, ніж Е Сю. Зрештою, цей рекорд буде зафіксовано за Амбіціями Тірана. Вона не цікавилась такими дрібничками, а просто зосереджувала увагу на своїй роботі.

У цей час під землею також проходили Ніч та інші гравці Амбіцій Тирану. Тим не менш, всі вони думали про групу Марічного Лорда.

Час від часу, Безкінченна Ніч поглянув на годинник. Минуло вже десять хвилин. Його група також складалася з гравців 25 рівня, але дивлячись на час їх проходження, він бачив, що їм ні за що не побити рекорд. Не знаючи, де тепер була група Мертвого Лорда, Безкінченна Ніч нічого не могла зробити для них, він лише сподівався і чекав. Йому було дуже цікаво, наскільки далеко вони просунулися, але він не хотів питати про це, боячись порушити їх концентрацію.

Решта гравців весело спілкувалися в чаті, поки вбивали монстрів. Їхнім темою розмови був таємничий знавець, Мричний Лорд.

П'ять хвилин пройшло в мить ока. Група Маркового Лорда була в підземеллі вже 15 хвилин. Хвилювання Нескінченної Ночі досягло своєї межі. Він не міг нічим допомогти, тому відкрив список сучасних рекордів. Поточний рекорд становив 20:24:11. По суті, група Мричного Лорда була сильнішою за попередню Блакитну Ручьку. Після п'ятнадцяти хвилин новий рекорд міг бути встановлений в будь-яку секунду.

- Так! — Він голосно вигукнув: « Я з гурту! »

Безкінченна Ніч, що переглядає список рекордів, здригнувся і переглянув погляд на системне повідомлення.

[Систе повідомлення: вітають гравців Травячого Саду: Зоряно Подожерника, Гіганта Таро, Східне дерево, Півзучого Рангуна, Фіолетового Орхеха з новим рекордом ходіння Лезжаного Ліса; їхній час становив 17:48:45.]

- Гравці трав'яного Саду? — Усі були здивовані.

— Не хвилюйтеся, час ще є. Несподівано він спокійно сказав Ніч. На даний момент найкращі гравці великих гільдій досягли 25 рівня. Очевидно, що вони мали силу спробувати встановити новий рекорд Лежаного лісу. Не варто турбуватися про рекорд Трав'яного Саду. Він все ще міг бути побитий його групою. Група Маркового Лорда увійшла в підземелля близько 15 хвилин тому, вони теж незабаром мали закінчити.

Сподівання Нескінченної Ночі не були даремними. Коли трав’яний Сад встановив новий рекорд, група під керівництвом Маркового Лорда навіть не кліпнула. Вони вже знали, на який час чекатимуть. 17:48? Який жаль! Трав’яну Саду не залишилось насолоджуватися своїм тріумфом.

Таким був хід думок чотирьох гравців Амбіцій Тірана. Але вона просто продовжувала наносити урон.

Несподівано на екрані кожного гравця вискочила чергова системне повідомлення.

[Систем повідомлення: вітаючи гравців грамотною Дінастією, темного Грея, Морського Бриза, Спадкоємця, Некуда Бежать, Портмоне з новим рекордом проходу Леджіного Ліса, їхній час становив 13:24:21.]

Світ був шокований!

Розділ 83. Майже досягнули межі

13:24:21.

Можливо, для більшості гравців це був просто черговий рекорд у загальному списку. Але лише гравці, такі як Безскінченний Ночі, Зерну Подожника, Лазурному Потоку насправді розуміли, що означає такий рекорд.

13:24:21. Це був рекорд на десятому сервері. Цей рекорд також перевищував найкращі результати всіх інших серверів Слави.

Такі рекорди не мали жодної особливої нагороди. Гравці просто конкурували між собою у спробах досягти кращого часу проходу. Пізніше слава виявляла порівняння рекордів з усіма серверами. Попередній рекорд проходу Льодяного Ліса становив 14:31:58. Незважаючи на те, що лазуровий Потік з іншими гравцями не міг згадати точну цифру, вони знали, як він був у районі 14 хвилин. Але тепер ця велична Діна перевершила цей рекорд на цілу хвилину.

У результаті, гравці трав'яного Саду змогли насолодитися своїм тріумфом близько хвилини. Амбіції Тірана були в тому ж становищі.

Група І Сю пройшла 15-хвилинний кордон. Очевидно, вони не могли перебити новий рекорд.

— БЛ*ТЬ! — Побачивши повідомлення про новий рекорд, гравці з групи Мертвого Лорда були вражені. Не важливо, наскільки добре вони старалися, все виявилося даремно. Під час проходу вони були дуже обережними, обережні і ще раз обережно. Їхні долоні були покриті потім, але вони не наважувалися витерти їх. Вони боялися, що не зможуть побити рекорд Трав'яного Саду. Але що сталося? Коли вони вже повірили, що поб’ють трав'янистий Сад, то несподівано побачили повідомлення про новий небачений рекорд — 13:24:21. Для них це був грім серед ясного неба.

Четверо застигли на своїх місцях, проте до них як і раніше доносилися звуки боїв. Темний Лорд бився з Крижаним Тейном.

— Брате, ти хіба не бачив системної інформації? — запитав один з гравців.

— Бачив, — відповів вона.

— Ми вже програли, — зітхнув інший гравець.

- Принаймні, нам потрібно закінчити проходу, вірно? — Усміхнувся Е Сю.

- Ти можеш посміхатися в такій ситуації? Якщо так, то нічого не отримаєш від гри.

— Ага, мені не пощастило.

- Прекрасна Династія... Чорт, 13 хвилин, хіба це не найшвидший рекорд серед усіх серверів? — Невпевнено запитав один з гравців.

— Так і є! Попередній рекорд становив приблизно 14 хвилин, — відповів інший.

- Тоді... ми в прольоті?

— Ага, в кращому випадку ми закінчимо проходження за 16 хвилин.

Зрештою, їхній час становив 17:07:66. Вони побили рекорд трав'яного Саду, і таким чином зайняли друге місце серед найвищих десяти-х років. Однак те, що було важливим для малої гільдії, не мало жодного значення для Амбіцій Тірана.

Неминучі Ніч ще билися в підземеллі, коли Мрачний Лорд зі своєю групою вийшли на поверхню. Холодна ніч ще не повернувся з старого сервера. Гравці трав'яного Саду були скинені з неба до шеолу. Ще зовсім недавно вони були раді рекорду. Новий рекорд перевищував їхній перехід на чотири хвилини. Вони почувалися так, наче їх били по обличчю. Це був тільки початок. Група Мричного Лорда також перевершила їхній рекорд. Таким чином, зусилля трав'яного Саду виглядали справді непотрібними.

У цей час Зорно Подоріжника отримав повідомлення від Лазурного Потока:

— Яка трагедія! Трагедія!

— Бл*ть, 13 минут! Як вони це зробили? Як же ці люди могли провернути їх? — Подоріжник не сперечався з Лазурним Потоком. Замість цього він вирішив обговорити подію, як експерт з фахівцям.

- Прекрасна Династія... — Лазуровий Потік не відповів Зерну Подорожника. Він обмірковував свою назву гільдії.

Він знав про неї. Незважаючи на те, що рівень цієї гільдії трохи не дотягував до рівня трьох великих гірдій, вони все ще були досить сильні. Ця була їх поточна форма. У минулому це була одна з найвідоміших гільдій. У той час Клуб чудової Ери домінував на професійній сцені протягом трьох років.

За спиною на віддалі, Рушної Дінастії стояв колишній клуб з Е Цю — Клуб чудової Ери.

Професійний Альянс був вершиною громади « Слави ». Кожен клуб мав свій вплив у "Славі". Гільдія, за спиною якої стояв один з клубів, мала ще більший вплив. Піднявся і гільдія. Коли у нього наступали темні часи, те ж саме відбувалося з гільдією. В останні роки досягнення чудової Ери були не дуже добрими. У грі їх гільдія була відсунута на задній план трьома великими Гільдіями. Однак вони відійшли не надто далеко.

На початку гонки на новому сервері великі гільдії конкурували між собою і не брали до уваги інших гірдій. Хто міг знати, що Велична Діна може дати їм такий жорсткий опір. Виходило, що колись вони приховували свою справжню силу. Їхні ніки не було в жодному списку лідерів. Але раптово вони вразили цілий світ « Слави» своїм величним досягненням. У мить вони встановили новий рекорд проходу Лежаного лісу для всіх серверів: 13:24:21!

Чи може бути, що Велична Діна вже готова знову проявити свою силу?

Завдяки цьому Лазуровий Поток не міг пригадати найзначніших змін, які недавно відбулися в Клубі Руйнівній Ери. Попередній капітан команди пішов у відставку, його місце зайняв молодий експерт нового покоління - Сан Сян. Вони явно до чогось готувалися. Тоді, можливо, раптова поява чудової Дінастія пов’язана з подіями в Клубі Русної Ери? Якщо це було насправді так, тоді зупинити їхній прогрес за встановленням нових рекордів буде надзвичайно важко. Новий рекорд було встановлено очевидно не звичайними гравцями.

- Це експерти.

Снаружі Льодяного Ліса Е Су розмовляв з Нескінченною ніччю, що вийшла із підземелля та холодної ночі зі старого сервера.

Холодна ніч, подібно до Лазурного Потоку, йшла на старий сервер, щоб повідомити про поточну ситуацію на сервері. Зрештою, повернувшись на десятий сервер, він почув про цю подію. 13:24:21. Холодна ніч також була вражена такими цифрами. Він поспішив зустрітися з Е Сю, щоб дізнатися його думку про це.

— Мог би й не говорити! Ми вже здогадалися, що вони є експертами, - сказав Безкінченна Ніч.

- Це не просто експерти. У групі мало бути принаймні троє гравців професійного рівня, — відповів вона.

Холодна ніч на парі з Безскінченною вночі була приголомшена. Для них досягнення професійного рівня було межі мрій. У цю мить вони навіть не задумувалися, як Е - Сю зміг визначити їхній рівень настільки просто.

« Цей рекорд майже не підходить Лейсові, — сказав Е Сю.

— Практично? — Нескінченна Ніч уловив ключове слово.

— Ти хочеш сказати, це ще не межа? — запитав холодної Ніч.

— Як же межа може бути досягнена так просто? — розсміявся Э Сю.

- Так ти говориш...

— Зачекайте, поки я прокачу 25 рівень, тоді і побачимо! Хлопці, вам також слід поквапитися! — Сю сказав.

Поспішати? « Обидва гравці не розуміли, чого він хотів від них.

- Потрібні мені речі! У вас є ще час, щоб їх дістати! — Відказав Е Сю.

— БЛ*ТЬ! — В унісон скликали вони. Тільки що відбулося така неймовірна подія, але цьому хлопцеві були цікаві тільки матеріали і спорядження...

Розділ 84. Потрібна робоча сила

Холодна ніч і Безкінчена Ніч скептично поставилися до заявлення Е Сю, але їхні обличчя продовжували мати серйозний вираз.

— Брате, скільки тобі днів потрібно? Ми не зможемо довго тебе чекати! — Сказав Холодна ніч. На даний момент Марковий Лорд був 21 рівні і не було схоже, що він збирався з шаленою швидкістю качатися 24 години на добу. Холодна ніч не міг дозволити собі чекати його три - чотири дні. Найкращі гравці Амбіцій Тирану напевно перемістяться на 25 рівнях.

« Ваш суперник має принаймні три професійні конкуренти », — сказав Е Сю.

Холодна ніч і Безкінчена Ніч чекали на продовження, але вона більше нічого не сказала.

Коли Холодна ніч вже була зібрався поставити питання, його випередив Безкінчена Ніч:

що рівень наших навичок не досить хороший?

Через те, що Безкінченна Ніч була виключена кілька разів з групи через свій клас, він почав сумніватися у власних силах. У цей момент він чітко розумів, що мав на увазі похмурий Лорд, говорячи ці слова.

- Для встановлення звичайного рекорду ви цілком підходитьте. Але для цього рекорд... Це буде можливим лише тоді, коли у вас є оранжеве спорядження 25 рівня, — відповів Е Сю.

Така група на новому сервері була дуже фантастичною. Навіть на старих серверах, що витрачають більше грошей на оранжеве спорядження, тільки щоб побити рекорд Лежаного лісу, виглядала як жарт.

Зрештою, це було одне з низькорівних підземель. Такі трати не оправдували кінцевого результату.

Холодна ніч могла називатися лідером гільдії. Незважаючи на те, що його сумніви в власних силах були не такими великими як у Безкінченої Ночі, він побачив інший підтекст в сказаному Марним Лордом:

— Тільки не кажи мені, що нам потрібно знайти професійних гравців? — Так, Ноч відчув усю даремність подібної до затію. Це було лише низькорівневе підземелля на десятому сервері, і для його проходу вони потребували професійних гравців? Це виглядало повною нісенітницею!

У результаті? Вона лише розсміялася:

— Це всього лише Льодовий ліс! Використання про-ігроків буде занадто дурним. Насправді, якщо ви маєте гравців з високою швидкістю рук, то також досягнете найвищої мети.

— Висока швидкість рук? У цьому про-ігроки набагато більші за нас! — Вызовил Безкінченної Ніч.

я тобі все поясню. По-перше, силою ваших акаунтів можна знехтувати: на новому сервері найкращі гільдійські гравці практично рівні за рівнем навичок і спорядження, вірно? — запитав Е Сю.

— Ага... — Холодна ніч визнав це. Якщо брати до уваги лише групи з п’яти кращих гравців, то їхня гільдія буде зовсім маленькою. Група найкращих гравців з гільдії такої ефектної Дінастії зможе змагатися з ними на рівних.

— У результаті, якість рекорду безпосередньо спирається на рівень механічних навичок ваших персонажів. Припустимо, рівень навичок про-ігрока дорівнює 10. Але в такому низькорівному підземеллі він не зможе видати більше п’яти. Отже, не важливо, чи він вміє 9-10 рівня, межа для Лежаного Лісу залишиться п'ятим. Тепер ти розумієш?

Холодна ніч і Безкінчена Ніч нарешті зрозуміли. Наприклад, якби ворог мав 100 ХП (добройне), то його запровадили б у 1000 і 100 разів. Незважаючи на десятикратне збільшення сили, результат залишиться таким же просто тому, що в ворога всього 100 балів здоров’я.

— Якщо мова йде тільки про механічні навички, тоді ми з холодною вночі зовсім не погані, вірно? — запитав Ніч без кінця.

- Все вірно. Напевно, ви двоє маєте кращий рівень механічних навичок в гільдії, вірно? Але ви, хлопці... Лицар і Клерік., — сказав Е Сю. - Ви можете грати інші класи?

- Що... якщо можемо? — Поспішно запитав Ніч без кінця.

— Якщо ти відповідаєш подібним чином, я так розумію, що ви не можете, — сказав Е Сю.

Поки Нескінченна Ніч ремствував, Холодна ніч вставив свої п'ять копійок:

- Я можу грати Елементалістом... Але це буде складно прокрутити на тому акаунті, який я можу позичити. Він точно не зупиниться на 25 рівнях.

— Якщо все так, навіть якщо ви запросите експертів грати за вас, це буде важко реалізовувати!

— Верно! — Признал Холодна ніч. На даний момент всі акаунти 25 рівня були зосереджені на швидкості прокочки. Вони не могли просто так гаяти час. Що ж до новопризначених гравців, які ще не досягли 25 рівнях, вони не могли їм довіряти. Як вони могли просто так позичити їм свої аккаунти? Навіть якщо хтось з них погодиться, карти їхніх акаунтів були реальними об'єктами. Обидві сторони мали б зустрітися в реальному житті.

- Гравці та аккаунти. Я можу допомогти з їх пошуками, - запропонував Е Сю.

Холодна ніч давно помітив, що однією з найсильніших рис Мричного Лорда була його впевненість у своїх словах. Як лідер Гільдії, він почав зважувати всі за і проти. Якщо цей хлопець забере свою власну групу, відповідно і його нагорода також виросте. Якщо це було тільки для встановлення рекорду льодового лісу, то воно того не коштувало. У результаті він прямо заявив:

- Ми не зможемо збільшити твою нагороду.

Марний Лорд, якого вони вважали надзвичайно жадібним гравцем, раптово засміявся:

— Збільшити не потрібно. Ціна залишиться такою ж. Але ви повинні будете дещо для мене зробити.

- Дещо?

- Мені потрібна інформація про тих п'ятьох гравців прекрасної Дінастії: їх класи, спорядження, навички і т.п. Чим більше інформації буде, тим краще, — сказав Е Сю.

— Це... Мені треба подумати про це, — відповів Холодна Ніч.

« Ви також маєте організувати для мене трохи спорядження, — сказав Е Сю.

- Снарядження?

— Найважче - це зброя з фіолету 25 рівня. Звичайно, інший вид спорядження також вітається. Воно буде потрібно на час проходу, після цього ви зможете його забрати. Якщо вам потрібен застава, я можу це забезпечити, — посміхнувся Е Сю.

— Для яких класів?

- По-перше, достаньте інформацію про гравців чудової Дінастії. Після цього я точно скажу, скільки проривів у них було, - сказав Е Сю.

— Спершу назви мені класи, щоб я почав підготовку, — сказав Холодна ніч.

- Тоді один Бойовий Маг, один Хуліган і... Лаунчере, для початку вистачить цих », сказав Е Сю.

— Бойовий Маг? Ти збираєшся запросити Тисячоліття на створення, так? — Холодна Ніч почав покриватися потім. На даний момент він був найкращим Бойовим Магом десятого сервера з високими механічними навичками.

— Очевидно, що ні. Якщо б це був він, то йому не потрібно було би фіолетової зброї.

— І це правда, — відповів холодною Ніч. - Тоді, кого ти збираєшся покликати? — Він справді заслуговував називатися лідером гільдії! У нього була чуйка на нові таланти.

— Мені все ще треба подумати про це! — Відказав Е Сю.

Глава 85. Парно́й Булочки

Холодна ніч була в повному замішанні. Цей десятий сервер був дійсно проклятим. Звідки на ньому взялося стільки експертів? Це не було походою на « Славу»!

У звичайних іграх окремі сервери також були окремими світами. Неприємні чимось гравці старих серверів часто переходили на нові під час їх відкриття. Вони вважали, що на нових серверах зможуть стати королями або титанами. Але в "Славі" всі експерти врешті-решт збиралися у Небесній Сфері. Неважливо, наскільки ти був хороший на старих серверах, якщо ти не міг увійти в Небесну Сферу, тоді всі твої попередні досягнення були просто безглуздим жартом.

У результаті, ветерани хотіли розпочати гру на нових акаунтах, не міняли своїх серверів. На старих серверах гравці могли використовувати свої заощадження, щоб підвищити швидкість прокачки нового персонажа.

Більшість ветеранів, які прийшли на десятий сервер, були подібні до холодної Ночі, вони представляли інтереси своїх гільдій. Однак невдовзі вони зустріли Марного Лорда, експерта з Середніх рівнів. Крім того, він казав, що зможе знайти гравців з механічними навичками, які перевищують навички Холодної Ночі і Безкінченої Ніч.

Незважаючи на те, що вони були гравцями на кілька рівнів нижче професійних гравців, серед звичайних гравців їх вміння було надзвичайно високим. Вони були елітою серед еліти. Їхня міць могла порівнятися з силою п’ятьох великих гравців гільдії Блакитного Руча. Але, дивлячись на Марного Лорда, здавалося, що йому не важко знайти кількох гравців з найкращим рівнем гри. Це могло призвести до холодної Ніч. Коли він бачив упевненість Маркового Лорда, йому було дуже цікаво, кого ж той знайде.

- Хлопці, можете прокачатися далі! Навряд чи хтось зможе встановити новий рекорд. Почекайте, поки я трохи прокачусь, тоді допоможу вам, — сказав Е Сю.

- Тоді... Тоді ми з тобою зв'яжемось, — терпеливо сказав морозна ніч. Неважливо, кого знайде Марковий Лорд, це все буде після. Ніч і холодна ніч зникли. Вони вже використовували всі свої заходи до Леджаного Лісу. Їм залишилось ще підземелля Могилю. Марний Лорд був 21 рівня і не міг увійти в Могильник. На даний момент, щоб прокачатися, він міг тільки виконувати завдання і вбивати монстрів.

Тоді як Е Сю направив Маркового Лорда на місце прокачки, він відкрив список друзів і знайшов там псевдонім Вторгнення Парної Булачки.

Незважаючи на те, що Буллока був новачком у « Славі », після декількох походів до підземелля та спільного вбивства Кривавого Стрілка, Е Су виявив, який він має надзвичайну швидкість рук.

Його ситуація була чимось подібне до ситуації Танг Ро. Він не був знайомий з "Славою", але швидкість його рук ідеально підходила для гри в неї. Швидкість рук Булачки була трохи нижчою за швидкість Танг Ро, але він перевищував її в координації. Е Сю бачив, наскільки божевільно він ставився до "Слави" і таким чином, ймовірно, тренував свої руки, граючи в ігри.

У даний момент, Вторгнення Парної Булочки все ще перебував у підземеллі Лежаного лісу разом з Сімим Полем і іншими. Його минуле перебування Е Сю здійснило з гравцями Амбіцій Тірана. Група Сьомого Поля добрала випадкового гравця і теж вирушила в своє останнє проходження. З їхньою звичайною групою, звичайними гравцями, звичайним спорядженням, стандартною координацією їх швидкості проходу підземелля була також надто звичайна. Їм знадобилося близько 30 хвилин, щоб пройти його.

Незважаючи на високу швидкість рук, він залишався новим у « Славі ». У результаті його вміння було дуже залежне від вправ командира групи. Він мав давати чіткі накази, щоб Буллона міг їх виконувати, пояснювати йому своє місце і використовувати в належний час. Тільки тоді він виявляв свою справжню силу. На даний момент лідером групи був Сьоме Поле. Він був звичайним досвідченим гравцем і не міг розглядатися як експерт.

- Оу, Боже, ми все ще у підземеллі. Ти щось хотів? — Швидко відповів Булока. Під час пересування і битви з монстрами, він був у змозі швидко відповідати. Це було показником високої швидкості рук.

- Я закінчив. Нам потрібно буде обговорити деякі справи, - сказав Е Сю.

— Погоди-ка... Твій ім'я не було на ТБ? - Сказав Булока.

« Ага, я лаявся », — відповів вона.

— Эх, как жаль!

- Спочатку закінчи проходу. Поговоримо про це пізніше.

— Окей.

Після виходу з підземного підземелля вона довгий час спілкувалася із холодною ніччю. Таким чином, група сьомого Поля ось-ось повинна була покинути підземне місце. Незабаром п’ятеро похмурих гравців вийшли з підземелля. Без керівництва брата експерта, Седьмой Поле з братами не могли поліпшити своєї ефективності, хоч би як вони старалися. Незважаючи на те, що раніше вони бачили керівництво Марічного Лорда, хлопці були не в змозі скопіювати його методи. Ця ситуація подібна до ситуації гільдії Блакитного Руча, коли вони намагалися скопіювати одну хвилею, але в них нічого не вийшло.

Лазуровий Поток з іншими розумів, що потрібно було робити для застосування стратегії однієї хвилі. Але вони не могли скопіювати такий рівень навичок гравця.

- Братец експерт... « Його вітали четверо гравців, а п’ятий гравець поспішив вийти з групи. Вони також чули про його невдачі. Коли брати ще були в підземеллі, вони переглянули список рекордів. Група Маркового Лорда була на другому місці. Крім того, різниця в часі між першим і другим місцем не була маленькою. Через це брати припускали, що брат експерт буде не в кращому настрої духу, тому вони привіталися з ним і більше нічого не сказали.

— Ситуація з встановленням рекорду Лежаного Ліса змінилася. Щоб встановити новий рекорд, мені потрібна група з деякими навичками, — сказав Е Сю.

— Звичайно, це не ми! — Сьоме Поле почав пітніти. Він цілком собі уявляв рівень власних навичок. Їхня майстерність не мала нічого спільного з навичками експертів великих гільдій.

- Що ви думаєте про рівень навичок Парної Булки? — запитав у них Е Сю.

— Парный Булочки? « Брати були вражені його запитанням. Вони відповіли: « Парна Булька не знає, як правильно гратися.

Він був цілком з ними згоден.

— Так, він не знає як правильно грати. Але швидкість його рук дуже велика, — зауважив Е Сю.

— Серйозно? — З сумнівом запитав Сьоме Поле. Це також не помітили брати.

це правда. Мої руки справді дуже швидкі. Звідки Бог це знає? — Здивовано запитав Булока.

— Я можу це бачити, — розсміявся Е Сю.

Насправді, через те, що Булока був погано знайомий з грою, для нього було важким завданням показати свою швидкість рук. Але ким був Е - Сю? Він був експертом, який знав про « Слава» практично все. Тільки поспостерігавши за гравцем деякий час, він міг визначити його швидкість і реакцію. Така здатність не була чимсь іншим, ніж звичайною людиною.

- Моя швидкість рук досить висока, але...

— Ти не можеш правильно її застосувати!

— Да, верно! — Негайно погодився Булока.

- Ти підеш зі мною цієї ночі. Ми будемо прокачатися на монстрах, де я зможу навчити тебе - запропонував Е Сю.

Звісно! — З радістю погодився Булока.

— Братец експерт, навчи и нас теж! — Не втрималися брати.

— Хіба вам все ще потрібен вчитель? Хлопці, вам просто потрібно збільшити свою швидкість рук, — відповів Е Сю.

- Ми тренувалися весь цей час! — Сумно відповіли хлопці.

але є таке поняття як наявність таланту. Я не можу з цим вдіяти, — сказав вона.

— Брат експерт, ми всі знаємо наскільки ти тактовний, але тобі не здається, що це було занадто прямолінійно! — Розчаровано відповіли брати.

— Тоді ми можемо піти разом! Ті, хто не має особливих здібностей, можуть тільки наполегливо працювати. Просто багато людей не приділяють цьому належну увагу, тільки й усього », — відповів вона.

Глава 86. Нові методи навчання

Її Су повів групу Сьомого Поля в Могильник. Сьомий Пол, Облачний Закат і Дрейфуючий Потік мали рівні, подібні до Марного Лорда. Вони не були впевнені у своїх силах в боротьбі проти монстрів Могильника, середній рівень яких вагався в межах 23-26.

Парна Булька була 23 рівні. На Могильнику були монстри одного з ним рівня, тому йому не хотілося спробувати свої сили.

Очевидно, Е Сю планував особисто навчати Парну Булочку. Незважаючи на те, що Сімома Пола з братами могли навчити його чогось іншого, Е Сю збирався особисто тренувати цього хлопця.

Спочатку він хотів пояснити йому, що таке Хуліганський клас.

Хулігани мали змішані здібності. Але на поточному рівні вони не мали жодного досвіду, що діє по області.

На першому рівні Хулігани могли вивчати ті ж самі навички, що й інші класи. Апперкот - це вміння з ефектом опрокидання.

На п'ятому рівні вони могли вивчити Толчок. Натовп різко відштовхував ціль на коротку відстань. Це був єдиний досвід, який до зміни класу генерував агресію.

Удар по Коленам - це вміння 10-го рівня, який змушував противника впасти на коліна. Тим не менш, цей вміння можна було розглядати як напів-бірцевий, тому що він не мав відштовхувального ефекту.

І останнє - це вміння, яке ми вивчаємо на 15 рівнях. Його не можна було використовувати зі спини цілі. Це вміння, як і удар по колінках, не мав відштовхуючого ефекту. На 20 рівнях, вже після зміни класу Хуліган міг вивчити класний навик — Удар Кірпіч. Однак для того, щоб вдарити цеглою зі спини, потрібно було мати велику точність і добру швидкість реакції.

Також на 20 рівнях можна було вивчити фірмовий навик Хуліганів — кидок Песко. Вона вже пояснювала Булочку, що вона правильно використовує.

Гулігани могли вивчити Отруєння на 25 рівнях. Це вміння дозволяло наносити отруту на зброю. У результаті такі напади могли отруїти ворога. Отруєння було обмежене за часом. Це був додатковий скилл, який ігнорує захист мети. На даний момент Парна Булока не міг вивчити його, тому Е Сю не звернув на нього уваги занадто сильно. Парна Булянка на власному досвіді зрозумів, як комбінувати деякі навички з звичайними атаками. Тому вона почала з пояснення прихованих ефектів наявних йому навичок.

Наприклад, як зробити так, щоб з допомогою Толчка двічі ударити.

Коли Удар по Коленах використовувався позаду цілі, він міг її викинути.

Коли використовували Удушення, захист цілі знижувався наполовину.

Жоден з цих ефектів не було вказано в описах навичок. Таким чином, такі ефекти можна розглядати як приховані. Парна Буляня весь цей час був дуже поглинутий грою, у нього не було часу на перегляд керівництва з гри. Тому він дуже скористав з такого знання.

— Якщо ти нічого не розумієш, навіщо обрав подібний клас? — Поцікавився Е Сю. Буллока відповів, що він просто випадково вивчив навички, коли ще був без спеціалізації. Пізніше він виявив, що Толчок, Удар Коленів і Задушення легко можна було побачити в вуличній бійці. Тому він відчув, що для нього клас Хулігана дуже близький. У результаті, після вибору класу він був повністю задоволений.

Після його відповіді Е Сю відчув, що починає трохи пітніти, але Булька вже змінив клас, так що він нічого не міг з цим вдіяти. Після того, як Е Сю наставив Булочку на шлях істинного, його перша висока швидкість рук врази збільшилася, через що він став виключно добре грати.

Тепер вона переживала лише одну проблему. Буляка з надзвичайною пристрастю грав у "Славу", чи зможе він втриматися на 25 рівнях і не переходячи далі?

Це була дуже серйозна проблема. Тому вона відчувала, що йому потрібно відверто поговорити з ним.

— Парна Булока. Як давно ти останній раз спав? — запитав його Е Сю.

— Хм? Я ще не втомився. — Парна Булока з щасливим видом продовжував знищувати монстрів.

— Тобі напевно варто відпочити! Я знайшов кілька гайдів для тебе. Вони написані спеціально для Хуліганів. Ти повинен поглянути на них, — сказав вона.

— Ох-ох, я подивлюся їх, коли буду перекусувати - відповів Булока.

— Навіть якщо ти продовжиш гойдатись у такому темпі, то все одно не встигаєш за швидкістю великих гільдій. Кілька людей грають по черзі на одному аккаунті, так що вони можуть прокати персонажів цілодобово, — сказав він.

— Це ж безглуздо, — зневажливо відповів Парна Булока.

- Чим більше людей, тим сильніше сили! Тому не варто змагатися з ними самотужки. Розслабся і понизь швидкість прокачки. Якщо ти продовжуватимеш качатися в подібному темпі, то досягнеш 26 рівня у мить ока. Через це я не зможу розраховувати на тебе у створенні нового рекорду, - Е Су нарешті озвучив головну причину свого занепокоєння.

- Чому ні? — Парна Булока була справжнім новачком. Він навіть не знав, як працює система рекордів.

Вона терпеливо пояснила все. У результаті Буллока дуже засмутився. З одного боку, він хотів швидко проскачатися з іншого, Він також хотів встановити новий рекорд для засвітлення на ТБ...

І Сю покликав Седьмого Поля з братами, щоб вони допомогли йому вмовити Булочку.

Ці троє зробили все можливе, щоб донести до Булачки основну думку, що в « Славі» рівні були подібні до хмар. Поява на ТБ і в списках рекордів - ось що було дійсно круто!

Гравці закликали його, наводячи багато аргументів. Зрештою, Булока не витримав напору і вирішив здатися:

— Ладно. Я спробую знизити швидкість прокачки. Боже, скільки днів тобі знадобиться на прокачку?

— Я постараюся швидше це зробити, — сказав вона. — Ах так, і не вступай в гільдію протягом декількох днів.

— Окей.

Нарешті справи з Булочкою були залагоджені. Вздох. Мати справу з цим новачком було не просто завданням. Не важливо, що ти говориш, він все одно не буде тебе слухати. Бути новим - це сила.

Приймаючи умови Е Сю, Буллока не міг вбивати занадто багато монстрів. Тепер йому стало нудно. Швидке вбивство монстрів зараз не підходило йому, але повільного вбивства було занадто монотонним. Спочатку він розгубився, не знаючи, що йому робити, і просто вийшов з гри. Буллока вирішив подивитися гайди, що для нього приготував Е Сю.

Вона ніколи не зводила очей. Нарешті цей хлопець, трохи пригальмував. Тепер уже Е Су треба було поспішати. У результаті він вступив до групи Сьомого Поля і почав з шаленою швидкістю знищувати монстрів, як якби вони були в підземеллі.

Їхня швидкість вбивства була настільки великою, що троє гравців почали відчувати огиду до Могильника. З іншого боку, Е Сю все ще був повний енергії. Брати не могли йому допомогти, тому вони просто зітхали:

- Він по-справжньому заслуговує називатися братом експертом.

Вони прокачалися до ранку в Могильнику. Четверо гравців досягли 22 рівня. Хоча братів вже нудило від Могильника, вони не хотіли зупинятися, бо швидкість прокачки під керівництвом брата експерта була справді швидкою. Проте Е Сю довелося здавати зміну, він не міг продовжувати грати за стійку реєстрацію.

Після зміни він перемістився в зону для куріння і продовжив грати.

Чень Го нарешті прокинулася. Вона подивилася у вікно. На вулиці стояла чудова погода.

Потягнувшись, вона встала з ліжка. Чень Го потерла свої заспані очі і попрямувала до ванної. Доійшовши до дверей своєї кімнати, вона раптом згадала, що поруч живе хлопець. Вона не могла просто так виглядати зовні, як це було раніше, коли вони жили на поверсі разом з Танг Ро.

Думаючи про це, Чень Ґо оглянула свою піжаму. Вона була чистою, всі гудзики були застебнуті. Тільки після цього вона прослідкувала в ванну кімнату.

Проходячи повз кімнати Танг Ро, вона виявила, що її двері була відкрита.

Занадто недбало! З ними ж жив хлопець! Якщо ти не зачиняєш двері під час сну, хто знає, що він може зробити. Думаючи про це, вона провела експеримент з якого ракурсу можна було побачити ліжко Танґ Ро. У результаті вона досягла потрібного кута огляду, але ліжко було порожнім. Чень Го з дурним виразом обличчя застила на місці. Вона увійшла до кімнати. Виявилося, що ліжко Танґ Ро навіть не було зворушене.

Вона не спала всю ніч!

Чень Ґо була вражена. Після чого негайно вирушила до дверей Е Сю. Його двері також була відкрита нараспашку. Після секундної коливання вона все ж вирішила зайти.

Там нікого не було!

Ці двоє були обідніми! Чень Го нерозумно подивилася по сторонах. Там були лише порожні кімнати.

Глава 87 Здається мені, що ви не спали?

Чень Го швидко прибралася, після чого влетіла в інтернет-кафе, наче вітер. Поки з нею привітався персонал, бажаючи доброго ранку, вона знайшла Танг Ро, що сидить у районі для тих, хто не курить. Її вираз обличчя був такий же зосереджений, як і вночі, коли Чень Ґо йшла спати. Її вигляд не виражав найменшої втоми. Чень Ґо вирушила в зону для куріння і побачила ще одного напівначника. Зараз Е Сю курив. Через щільні клуби цигаркового диму Чень Ґо бачила, що він був у грі.

І це рано вранці! Це був час найменшої активності відвідувачів. Тепер у кав’ярні залишилося лише кілька гравців, які програли всю ніч. У напівпустечному кафе чути звуки гри кількох людей.

Чень Ґо проігнорувала Е Сю. Вона вирішила повернутися до Танг Ро.

- Все ще граєш. Ти просиш смерті, — звернулася до неї Чень Ґо.

Відповідь не пішла. На голові Танґ Ро були навушники, які блокували всі зовнішні звуки і дозволяли чути лише звуки всередині гри. На даний момент вони з Чен Го просто перебували в різних світах.

Чень Ґо підійшла ближче до неї і зняла з її навушники. Тільки після цього Танґ Ро звернула на неї увагу.

— Ти встала так рано! — Танґ Ро миг на неї глянула, після чого повернулася до гри і з навушників долинали звуки ударів.

- Ти йдеш з розуму, стільки гри. - Чень Ґо була безпорадна що-небудь зробити. Вона почала сумніватися у правильності свого рішення затягнути Танг Ро в "Славу".

— Ха-ха, - Танґ Ро лише засміялася, нічого не сказавши у відповідь.

- Який рівень? — Чень Ґо наблизилась до монітора.

- Шістнадцятий. Я все ще відстаю від Марічного Лорда на п'яти рівнях, кажучи це, Танґ Ро відкрила свій список друзів. Побачивши, що не було лорда Мранкового, вона здивовано вигукнула:

- Воу, він уже підвищився. Тепер він 22 рівні. Так хвилююче! Закінчи це підземелля і йди спати. Після того, як відпочинеш, можеш повернутися до гри. — Чень Ґо бачила, що Танґ Ро був м'якою Мґломою і зараз знаходився у данні першого села на Кладбіще Скелетів. Вона сама билася з монстрами у боях. Хто б повірив, що вона була новачком?

— Який відпочинок? Моя робота майже прийшла, — відповіла Танґ Ро.

Чень Го була збита з пантелику. Це була правда. Сьогодні Танґ Ро працювала в ранкову зміну. Зазвичай вона вже сиділа б за стійкою реєстрацію.

— Я одразу приставлю, як тільки закінчу це підземелля! — Танг Ро усміхнулася Чень Го. Хоч би якими добрими були їхні стосунки, вони все одно залишалися начальником і підлеглим. Танг Ро повинна була виконувати свою частину роботи в інтернет-кафі. Вона не харчувалася безкоштовно, а також мала гроші на прожиття. Єдине, що вона могла зробити - це гра.

— На початку відпочинь трохи! Я попрошу когось, щоб змінили тебе, - сказала Чен Ґо.

— Нет. — Під час спілкування з Ченьом Ґо, руки Танг Ро не переставили рухатися. Цієї ночі, завдяки гайдам і самій грі, вона навчилася використовувати низькорівні навички Боєвих Магів. Танг Ро значно покращила свою гру і вже не повністю покладалася на швидкість рук та реакцію, як це було раніше.

— Добре! — Під поглядом Чень Ґо, м'яка Мгла билася з фінальним босом Кладбіща Скенлетів. Після перемоги над ним, вона вийшла з гри і вимкнула комп'ютер, потім попрямувала до стійки реєстрації. Чень Ґо слідувала за нею по п'ятах. Як тільки Танґ Ро влаштувалася за стійку реєстрацію, вона відразу ж повернулася в гру.

- Принаймні нам потрібно час від часу щось перекусувати, вірно? — сказала Чень Го.

- Ти теж нічого не їла? Дякую! — Усміхнулась Танг Ро, як якби їй зробили послугу.

- Мені нема чого сказати! - Вернула посмішку Чень Го. Вона вийшла з кафе, щоб купити сніданок, після чого повернулася назад і передала Танг Ро її порцію. Вона навіть купила харчі для неї.

— Ах! Бос, ти занадто добра, — подякував їй Сю, приймаючи їжу. - Я не сховав тебе цієї ночі. Ти добре спала?

- Та ви обидва божевільні! — У цей момент Чень Ґо подумала про кімнати нагорі, де мали спати люди. Але коли вона прокинулася, то нікого там не побачила.

— Оу? Маленька Танг теж не лягала спати? — Казав, що Е Сю відкрив список друзів. Звичайно, м’яка Мґла зараз була в грі.

- Ти не знав? — Чень Го глупо втупилася на Е Сю.

Тільки не кажіть, що ці двоє не перекинулися і слівечком протягом всієї ночі. Танг Ро уважно стежила за його рівнем, але вона не звертала на неї уваги.

- Я й не помітив. Чудово. Мені треба дещо з нею розповісти! — Е Сю взяв свій сніданок і відправився до Танг Ро.

У цей час Танґ Ро поглинала сніданок, паралельно переглядаючи керівництво з Бойових Магів. Побачивши, як наближається Сю, вона запхнула залишки їжі в рот. Потім вона кивнула йому головою, здоровившись.

- Який рівень? — запитав Е Сю.

- Шістнадцятий.

— Как швидко! Поквапся прокачати двадцять п'ятий. Ми помітили дещо цікаве, - сказав Е Сю.

— Оу? Що саме? — Зацікавлено запитала Танг Ро.

- Ти бачила нещодавно встановлений рекорд Лежаного Лісу? — запитав Е Сю.

— Ага, бачила. Схоже, твій рекорд побитий! — Танг Ро. Вона була настільки уважна, що хотіла перевершити Е Сю. Але Танґ Ро не думала, що хтось зможе перевершити його цієї ночі. Вона бачила псевдонім Маркового Лорда на другому місці у списку рекордів. Його час проходу значно покращився у порівнянні з попереднім рекордом.

- Вони не тільки перебили мій рекорд. Вони встановили найвищий рекорд серед усіх десяти серверів, — сказав Е Сю.

- Ти хочеш його перебити? — запитала Танг Ро.

— Ага. Весело, вірно? — Сю сказав.

— Якщо ти зможеш це зробити, а потім я переб'ю вже твій рекорд, то буде ще веселіше. - Вона сказала.

— Коли це ми стали ворогами? — Е Сю не знав, плакати йому або сміятися. Видавалося, ніби маленька сестолиця серйозно знадобилася перемогти його.

— Ха-ха, - засміялася Танг Ро.

— Коли досягнеш 20 рівня, спробуй спочатку проїхатися поза підземелля! Ти, здається, занадто сильно зациклюєшся на цьому рекорді », — зауважив Е Сю.

— Я просто пожартувала. Танг Ро сказала, що найбільший рекорд серед десяти серверів — це не просто зробити це.

— Оу, тоді швидко проскакуй! — зітхнувши Е Сю. Він боявся, що ця дівчина виявиться занадто марною.

— Окей, — кивнула Танг Ро.

- Ти спала сьогодні? — задав делікатне питання Е Сю.

— Я...

— Эй! Ви занадто далеко заходите! — Раптом вклинилась Чень Го. Після короткої розмови вона зрозуміла, що вони не збираються лягати спати. Їм що, обов'язково так шалено грати?

- Розслабся, босе. Я не змішуватиму гру з роботою, — відповів вона.

- Так не піде. Комп'ютери в інтернет-кафе належать мені. Я не дозволю вам грати на них, - безпідставно заявила Чень Го.

Вздох. Вона обблокувала себе на стоянку реєстрації:

- Малюк Танг, відкрий членську картку для мене.

Танг Ро була вражена. Вона відразу взялася до виконання прохання, бормочуючи собі під ніс:

- Тоді я теж так зроблю!

Чень Ґо відчувала себе тут непотрібною. Насправді вона розірвалася від гніву! Крім того, найбільш роздратованою частиною було прагнення Танґ Ро сліпо наслідувати приклад Е Сю. Вона залежна, залежно! Вона грає в "Славу" лише один день і вже залежна від неї.

Тоді я більше не буду піклуватися про вас. — Чень Ґо втекла в гніві.

Її Су прокаштувався, після чого звернувся до Танг Ро:

— Поквапся проскакуй. - Він більше не згадував про членську картку. Натомість вона повернулася в зону для куріння, сподіваючись продовжити прокачку.

Ранкова зміна Танґ Ро починалася о сьомій ранку і закінчувалась до третьої години дня. Оскільки з ранку мало відвідувачів, вона не була надто зайнята і могла приділяти достатньо часу грі. Пополудні кількість відвідувачів різко зросла. У цей час вона не могла довго перебувати в грі. Незважаючи на це, Танґ Ро витримала важкі випробування.

Е Сю вирішив перерватися ближче до обіду. Він пішов до Танґ Ро і побачив, що та грала навіть у такий жвавий для кафе. Це було насправді нелегко.

- Ти що, справді не збираєшся спати? — запитав Е Сю.

— Я працюю в ранкову зміну. Тому я не можу звільнитися до трьох годин, — відповіла Танґ Ро.

— Добре, — відповів вона. — Але ти мусиш бути обережним. Ваше самопочуття сильно впливає на те, як ти граєш.

Глава 88. Ліга Слав

Різниця між Е Сю та Танг Ро була короткою. Один з них пішов спати після обіду, в той час, як інша вирушила на бокову після трьох годин дня. Коли настав час вечері, жоден з них не прийшов у кафе. Чень Ґо з злобою нищила свою вечерю зі своїми колегами. Спочатку вона не збиралася залишати для них їжу. Але завдяки своєму доброму серцю вона все-таки зжалилася над ними.

О восьмій вечора Е Су, який проспався вісім годин, піднявся з ліжка як машина. Викуривши цигарку, він пішов чистити зуби і мити їх. Покинувши ванну, він попрямував до сходів у головному залі.

Ступінь сходів затонув у темряві. Під час оголошення про відставку Е Цю також було оголошено. Е Сю був збитий з пантелику. Тоді він подумав, що інтернет-кафе може транслювати Чемпіонат Професійного Альянса Слави. Він щось підрахував в розумі. Сьогодні був двадцятий день чемпіонату.

Він спустився і перевів погляд у головний зал. Як і очікувалося, широка проекція яскраво світилася на стіні. У цей момент на ній транслювався один з спортивних каналів. Матч ще не почався, але багато людей зайняли найвигідніші місця. Граючи за своїми комп'ютерами, вони очікували початку гри.

Вона попрямувала до зупинки реєстрації і запитала в невеликої сестрички, яка її займала:

— Хто грає?

Насправді, маленька сестрице не було нічого спільного з тим, що відбувається на екрані. Як і раніше, вона дивилася одну з корейських дорам. Тим не менш, будучи співробітником інтернет-кафе, вона знала речі, які зобов'язана була знати, тому просто відповіла:

— Эра!

Е Сю кивнув. Він все чудово зрозумів.

Професійний Альянс Слави рахував 20 клубів. Усі вони конкурували між собою. Десять матчів проходили в один і той же час. Телевізійні канали були обмежені у своїй трансляції, тому вони показували тільки важливі матчі. У інтернеті трансляцій для правдивих цінників. Там можна було стежити за усіма десятьма матчами одночасно. Спостерігач міг вибирати, який з матчів йому більше подобається.

Щасливе інтернет-кафе і клуб прекрасної Ери були в одному місті. Тому більшість відвідувачів саме їх підтримували. Таким чином, інтернет-кафе в основному транслював матчі прекрасної Ери.

Незважаючи на засмучені почуття фанатів через те, що Е Цю не перестали хворіти за свій улюблений клуб. Новий експерт, Сан Сян, був їхньою новою надією. Фанати сподівалися, що у цьому сезоні Ера зможе піднятись з колін. На даний момент, будучи командою-аутсайдером, вони були далеко від заняття місця в плей-оффе. Але минуло лише половина сезону, тому фанати сподівалися що відбудеться якесь чудо.

Всі матчи починалися о 20:30. Залишилося десять хвилин до початку. Після того як Чень Ґо виявила належну увагу відвідувачам, вона повернулася до зупинки реєстрації і побачила біля неї Е Сю.

— Босс, — він не забарився привітатися.

« Я залишила вам трохи їжі, — відповіла Чень Ґо.

- Дякую. — Е Сю взяв запропоновану їжу. - Перенаправляєте матч прекрасної Ери? — Він запитав мене, що відбувається?

— Угу, — кивнула Чень Ґо.

— Проти кого вони? — запитав Е Сю.

— 301, — просто відповіла Чень Ґо.

— Оу, — Е Сю покинув. Він знав про них більше, ніж Чень Ґо могла собі уявити. 301 було скороченням від назви команди "301 Градус", вони були частиною клубу 3011 Ґрадуса. Це була стара команда "Слави". Вони стримувалися в середині турнірної таблиці, показуючи стабільні результати. Хоча команда не мала потужного аккаунта, як і одна осінному Ліссту, їх було шість головних акаунтів. Серед шістьох героїв, на чолі з капітаном Яном Конго, був найсильніший Вбивця Сцени. Він мав срібні мечі — « Теневими мечами Хаоса». Він суворо і безжалісно керував командою, доводячи противникам багато проблем.

У першій половині сезону Еру пінали всі, кому не ліниво. Однак після прибуття до команди нового експерта вони готувалися підкорити турнірну таблицю. Це був перший матч Сан Сяна після його приєднання до команди, тому ТБ канали вирішили транслювати його.

20:30. Матч почався за розкладом. Е Сю встиг поплескати свою вечерю. Атмосфера в інтернет-кафі почала накочуватися. Кожен сміливо висловлював свою думку про прийдешній матч, зухвало роблячи прогнози. І Су переклав погляд на Чень Ґо. Та виглядала дуже схвильованою. Вона могла з упевненістю носити титул самого відданого фаната "Слави".

[Ми починаємо транслювати двадцятий матч восьмого сезону Чемпіоната Професійного Альянса Слави, 301 Градус проти прекрасної Ери!]

Такий заголовок з'явився на екрані. Коментатор почав завати, немов вовка, представляючи сьогоднішнього почесного гостя Лі Бо.

Так значить, Лі Бо...

Вона добре знала це ім’я. Він не знав всього декількох чоловік на професійній сцені. Раніше Лі бо був про-ігроком, проте два роки тому він пішов у відставку. У професійному колі його навички ставилися до топового рівня, він також був хороший в якості мультимедійної особистості. Як і про-ігроком, він встановив добрі стосунки зі спортивними каналами. Тому, пішовши у відставку, він мав честь відвідати професійних коментаторів. Він вже чотири роки займався подібною діяльністю.

У цей момент бездоганно одягнений Лі Бо обговорював перед камерою обидві команди. Звичайно, найбільше уваги приділяли недавній перестановкам в команді прекрасної Ери. І звичайно ж, він не міг не згадати про Е Цю. З урочистим виразом Лі Бо розповів давню історію, яка відбулася між ним та Е Цю. Чула це, Е Су втратив дар промови:

— Ах ти му*їла, ми з тобою в кращому випадку перекинулися десятком слів. Припини! Негайно припини!

У спокійному і стриманому манері Лі Бо склав цілу історію. Тільки почувши її, можна було сказати, що він заздалегідь приготував її. Лі, ще трохи поспілкувався з іншим коментатором, після чого матч нарешті почався.

301 Градус проти прекрасної Ери. Індивідуальні Матчі: Раунд 1. Перегляд гравців.

301 Градус, Гравець: Гао Цзі. Персонаж: Зоряний меч.

Інтернет-кафе було наповнено шиповими звуками. Були чутні навіть кілька проклять на адресу представленого гравця. Для відданих фанатів будь-який суперник їх улюбленої команди був ворогом. Тільки їх повна поразка задовольнить фанатську кровожерливість.

Далі у нас йде ...

Прекрасна Ера, гравець: Су Мученг. Персонаж: Дощ танцює.

— ВОУ-Оу-о-Й - ЦЕ ЖЕ СЮ МЧЕНГ!

Вона не встиг здогадатися, що сталося, коли шквал викриків і візгів майже змусив її впасти з стільця. Особливо крик Чень Ґо, який стояв поруч з ним, в’їхав у його кістки і зворушив серце.

— Яка ж бурхлива реакція, ха... — засміявся е Сю. Він ніколи не сумнівався у популярності Су Мученга, але ця сцена змусила його підстрибнути.

Звісно! Вона ж найкраща серед дівчат-експертів! — гордо заявила Чень Го. Вона була її ярой фанаткою.

— Номер один серед дівчат-експертів? Хто це сказав? — Э Сю был збит с багацько.

— Так усі говорять, — відповіла Чень Ґо.

- Це ж обман! — Сю.

— Якщо не вона, то хто? — запитала Чень Го.

« Якщо ви питаєте про рівень навичок, тоді найсильнішим експертом серед жінок є Чу Юньсю », — сказав Е Сю.

Чу Юньшу з команди Туманного Додя? — запитала Чень Го.

— Ага.

Чень Ґо на мить замислилася. Але матч вже почався, тому всі думки вилетіли з її голови. Вона знову закричала:

— ВОУ-Оу-о, СУ МУЧЕНГ! — Начебто її ідол міг чути.

Вона була справжньою фанаткою! Вона була здивована. Якщо б Су Мученг пішла в інтернет-кафе, бос був би настільки рада, що спалила б його дотла, щоб відсвяткувати цю подію?

Глава 89. Привілей до домашньої картки

Посеред захоплених криків матч почався.

На професійній сцені перемога з нестримним привілеєм була рідкістю. Було неможливо показати таку різницю, як між ветераном і новачком. Кілька могутніх, домінуючих гравців мали таких же сильних персонажів. Вони могли нанести деякий тиск на звичайних професійних гравців, але Су Мученг сама стосувалася цих домінуючих гравців.

У порівнянні з нею Гао Цзі та його Зоряний меч трохи їй відступали. Однак такі порівняння були добрими лише на папері, але в справжній битві не було до кінця зрозуміло, хто виграє. Це був поєдинок сам на один, тому все могло статися. В залежності від їхнього сповнення буде зрозуміло, чи зміниться різниця між їхньою силою або навпаки.

Персонажі божественного рівня потребували відповідного оператора, щоб реалізувати всю свою силу. Незалежно від того, наскільки хорошим був гравець, завжди наступало час, коли він оступався і в результаті програвав. Крім того, сьогодні був період висхідних зірок. Усі відомі титули були давно закріплені за ключовими персонажами.

— Красуня Су, я починаю! — Гао Цзи вітало Су Мученг. Повідомлення відіслане негайно вискочило у вікні турнірного чату.

Під час змагань « Слави» гравці не могли безпосередньо спілкуватися один з одним, але вони можуть надсилати повідомлення одне одному. На ігровому полі, окрім гравців, показано ще й вікно балачки. Повідомлення не блокувалися, і кожен глядач міг їх побачити.

По правді кажучи, в деяких матчах треш-повідомлення у чаті були навіть цікавіші ніж самі поєдинки. На про-сцені не було борців, які любили роздмухати своїх суперників. Після того, як повідомлення було відправлено, противник міг його бачити. У гравця не було можливості якось вилучити або заблокувати вхідні повідомлення.

Звичайно, тільки від гравця залежало те, які методи він використовуватиме у боротьбі з противником. Протягом багатьох років багато гравців бачили різні стилі ведення бою.

Були гравці, які посилали повідомлення, як тільки у них з'явилася така можливість.

Деякі гравці навмисно доводили противників до білого кадіння.

Хтось мовчав від початку до кінця матчу.

Було навіть кілька брудних гравців, які не поводилися прямо з опонентами і виступали за різні види варіації сношенів та геніталій...

Крім того, такі непристойні вирази не блокувалися. Проте ці гравці були покарані Альянсом. Крім того, така поведінка перед лицем багатьох фанів безсумнівно оббирала їх образ. У результаті цього більшість азартних ігор писали у розпалі люті або роздратування, коли вчинили помилку. На професійній сцені вже давно не з’являлися образливі особи.

У вступній промові Ґао Цзі чітко показала, що він не був дівчиною. Після цього багато фанів інтернет-кафе люто закричали на нього. Проте, Су Мученг відповіла лише на емоційку і сказала:

— Добре!

Гао Цзі більше нічого не сказав, замість цього він витягнув свій меч і негайно рвав у атаку. Зоряний меч був Майстром Меча. Су Мученг була Лаунчером. Одна з них грала в клас далекого бою, інша — свого ближнього. Гао Цзі покладався на хороше знання турнірної карти. Навколо персонажа дули потоки сильного вітру, він використовував цю обставину, щоб швидко наблизитись до Танцюючого Дощу.

Чому Гао Цзі був добре знайомий з цією картою, запитайте ви? Все тому, що в регулярних іграх "Слава" запровадила подвійну кругову систему, яка поділяла карти на домашні і виїздні. Привілей карт — це можливість вибору певної карти.

У "Славі" була кінцева кількість карт турніру. Щороку додавали по одній новій карті. Знаючи, на якій карті буде поєдинок, гравець міг заздалегідь підготуватися до кожної карти і використовувати її для цього. Гравці часто зустрічались на однакових картах, але це не йшло в жодне порівняння з підготовчою карткою. Звичайно, команда могла підготуватися до однієї і тієї ж карти. Крім того, з появою більшої кількості карт зростає ймовірність цього.

Якщо б у вас були однакові карти, гравці могли звинувачувати в цьому лише себе та інших.

На даний момент була використана карта під назвою « Гурод, вкритий білим снігом ». Доспехи на тілі Зоряного Меча були білими. Навіть його меч був білим світловим мечем, яке випромінювало яскраве сяйво. Причина, чому він обрав цю карту була занадто очевидною.

У даний момент Зоряне мечечко потрібно було подолати велику відстань, щоб зблизитися з Танцючим Дожем. Зараз трансляція вілася від обличчя Зоряного Меча, дозволяючи глядачам побачити те, що бачив гравець. Після камери з’явився новий огляд. Тепер вона показували вид з висоти пташиного польоту. У цей час глядачі могли бачити, що Танцюючий дощ не стояла на одному місці, постійно змінюючи маршрут.

Камера зробила ще один стрибок. Тепер глядачі бачили те, що відбувається очима Танцюючого Дощу.

Турнірна камера мала багато ракурсових зйомок. Тепер дощовий дощ навертав колами в невеликій області, проводячи розвідку.

Таким чином, інтерес до гри залежав від дій двох гравців. Ця трансляція також показувала, що для цікавого зображення потрібен був чудовий телеоператор. Якщо огляд буде весь час випускатися з висоти пташиного польоту, тоді неважливо, наскільки цікавими будуть бої, трансляція перетвориться на купу сміття.

Цього разу робота телеоператора була на найвищому рівні. Перемикання між ними, а також зауваження коментаторів — все це викликало в глядачів зацікавлення.

Гао Цзі вів Зоряного меча обхідними шляхами, намагаючись застати Танцюючого Додя зненацька.

Однак досвід Сученга добре все розумів. Після огляду території вона відправила Танцюючого Дощу на визначне снайперське місце. Це місце було вище рівня землі. Якщо Зоряний меч захоче наблизитись до неї, то він потрапить під шкваль вогню важкої артилерії.

Щасливе інтернет-кафе негайно наповнилось свистом і хохотом. Їх висміювали Гао Цзі. Він хотів непомітно підібратися до Су Мученга, але вона зрозуміла його наміри і зайняла місце на підвищенні, з якого прослизнулось будь - яке русло.

Однак вона знала, що все було не так просто. Якщо Гао Цзі потрапить у цю засідку, то він напевно втратить перевагу домашньої карти.

Як і очікувалося, передбачення Е - Су справдились. Зоряний меч зупинився, не добігши кінця. Він обережно виглянув з маленького перевулку, перевіряючи місцевість попереду себе.

- Цей хлопець такий боягузливий і жалий. У нетерпінні сказала Чень Ґо.

Вона похитала головою:

- Він у сліпій зоні. Він вже вирахував переміщення Суханг.

— Гао Цзі знаходиться в сліпій зоні! Неважливо, наскільки хороший снайперська позиція зайняла Су Мученг, вона не може його побачити. Здається, він знає, де вона. - У цей час Лі Бо підтверджував щойно прорік Е Сю.

— Виглядає так, що він чудово підготувався до цієї карти, — засміявся коментатор.

— Так і є, — додав Лі Бой.

— Як Ґао Цзі міг дізнатися, де ховається Су Мученг? — Питання Чень Го збігало з аналогічним питанням коментатора.

— Сліди, — відповіли Е Сю і Лі Боя. Їхні відповіді були ідентичними.

Розділ 90. Сліди — пастка

- Оу, так це через сліди... — Здивовано сказав коментатор. — Карта, обрана 301 командою, завалилася снігом і таким чином залишає сліди при пересуванні людини. — Підтверджуючи слова коментатора, камера показала ланцюжок слідів Танцюючого Дождем.

— Але якщо він не перевірить ці сліди, то нападе шквально! — Засновує.

— Давайте подивимося... — Під час пояснення Лі, Бо Зоряний меч почав рухатися. — Гао Цзі повинен поїхати туди, де Су Мученг не зможе його побачити. 301 дуже добре вивчили цю карту!

— Оу? Є обхідна дорога? — Невпевнено запитав коментатор.

— Тільки Ґао Цзі може відповісти на це запитання, — непевно відповів Лі Боя.

— Ха-ха-хо, - розсміявся коментатор. Насправді Пан Лінь вже кілька років був професійним коментатором. Він був великим фанатом "Слави". Незважаючи на те, що він не був професійним гравцем, то вже досить давно варився в цьому котлі, а його знання про гру не можна було назвати поверховими. Мабуть, він знав відповіді на свої попередні запитання. Але що можна зробити, аби люди бачили шоу! У коментатора і запрошеного гостя не було вибору, вони мусили постійно підтримувати розмову.

Коментатор і запрошений гість виконували різні функції. Коментатор зазвичай описував якісь моменти, а запрошений гість їх аналізував. Пан Лінь коментував не один рік, а також вони з Лідою часто перетиналися. Тому їх можна було назвати добре спрацьованою командою.

Гао Цзі повів Зоряного мечника по обхідному шляху, ховаючись за будівлями. Знайшовши зручний майданчик, камера показувала події очима Зоряного мечника. Як і очікувалося, він знайшов один з слідів Танцюючого Додя. Для стороннього спостерігача, який бачив карту з висоти пташиного польоту, цього було достатньо, щоб зрозуміти в якому місці ховається Су Мученг.

« Звичайно, він знайшов її », — сказав коментатор. — Су Мученг надто безпорадна! Вона не повинна була робити таких безглуздих помилок.

— Так, здається, що відставка Е Цю сильно вплинула на неї. З самого початку своєї кар’єри вона завжди була з ним, — впевнено сказав Лі Бо як він дійсно розумів стан Су Мученга.

— О нет! Що їй робити? — Нервничая, Чен Ґо схопила Е Сю за руку.

Е Сю посміхнувся. Він видихнув хмару диму, після чого сказав:

- Сліди є пасткою.

- Що? — Чень Ґо була вражена. Вона подивилася на Е Сю. Попереднє питання вона не адресувала йому. Через свій стан вона говорила сама з собою.

— Дивись. — Е Сю вказав на зображення. Роздався звук пострілу. Чень Ґо відразу перевела погляд на проекції. Той, хто танцює дощ, використовує повітряний вогонь для своїх рухів. Пролітаючи поблизу за стіною Зоряного меча, вона впустила у нього протиотанкові ракети.

Гао Цзі явно не очікував подібної атаки. Пушка Лаунчера викинула три свистячих снаряди. Зоряний меч не встигав ухилитися. Ракети розірвалися, і Зоряний меч був відбитий на стіну будівлі ударною хвилею.

Су Мученг приземлилася на дах. Її смолястіто чорна гармата втупилася у напрямку Зоряного мечника. Міг, і язики полум'я вирвалися йому назустріч. Очережна артилерійський снаряд кинувся до Зоряного мечника. Однак на півдорозі він розділився на кілька менших снарядів, які впали на землю поруч зі Зоряним мечем. Між снарядами просказували електричні дуги, таким чином, Зоряний меч був заблокований. Це була пастка.

Навик Лаунчера: Жало. Після пострілу артилерійський снаряд розпадається в повітрі на вісім або більше менших бомб і після того, як він потрапляє на землю.

Це вміння зазвичай застосовують під час високої протидії. Після того як маленькі снаряди осідають на землю, вони утворюють купол і беруть противника у павутину. Оскільки дощ, який танцює вже був на узвишші, Су Мученг не мусив підстрибувати в повітря, щоб використати колючку.

Незважаючи на те, що Зоряний меч не міг ухилитися від атаки, він міг спробувати мінімізувати урон. Якби він залишився стояти на місці, тоді всі вісім снарядів змогли б його вразити. Для нього не було способу уникнути урону, тому він рвав вперед, бажаючи скоротити відстань з Танцуючого Дожем. Його було видно як на долоні, тому потреба в прихованих атаках просто відпала.

Він прорубав собі дорогу, використовуючи Тройний розріз. Після того як він попав у нього двох жал, то побіг до Су Мученга, сховавшись за стінами будівель і застосував вміння дракона -осхідця. Гао Цзі підняв свій меч над головою. Той засяяв яскравим світлом, після чого Зіряний меч почав стрімко підніматись у повітря.

Гао Цзі вірив, що Су Мученг не зможе заблокувати його шлях.

Як і очікувалося, він без проблем досяг даху, після чого оглянувся. Дощ, що танцює, уже встиг піти з нею і не відступати між ними.

Коли Су Мученг побачила, що Зірки збираються піднятися на дах, то зробила мишу клацаючим рухом з гармати Танцюючого Дожка вилетіла Теплова Ракета по дупі до кута будинку.

Теплова Ракета! За допомогою температури тіла противника вона безпомилково підходила до нього. У цієї атаки був жахливий урон, а також великий радіус вибуху. Це був дуже сильний навик.

За одним винятком, він був занадто повільним!

Ракета ще була в польоті, коли Зоряний меч відбив її за допомогою Рісунка Мечом. Яскравий білий почерк прорізав небеса. З характерним звуком "донг", вміння потрапив точно в ціль.

- Чудово! — Здивовані, пан Лінь і Лєдіс були зворушені точним виконанням свого уміння. Однак у цьому моменті в вікні чату з’явився посміхаючись смайлик Су Мюженґ. Величезний промінь світла спустився з неба, повністю поглинаючи фігуру Зоряного Меча. Після цього пролунав вибух. Фігура Зоряного мечника впала вниз разом з розбитим будинком.

Стовп світла закрутився, після чого розпався на шість менших стовпів світу. Під час свого обертання стовпи світла почали розсіюватися, замулюючи сніг у небо.

Особливий навик Лаунчерів: Супутниковий Луч.

— Чудове виконання Супутникового Луча! — швидко відреагував Пан Линь. Здавалося, що вони передбачали цей поворот подій і їх раніше захоплювали не Гао Цзі, а Су Мученг.

Реагування Лі Бо кілька задрижало, але він поспішив додати:

— Цього разу Гао Цзі прорахувався трохи.

- Давайте подивимося, скільки урона зміг наробити Супутниковий Луч... — Пан Лінь віддав команду телеоператору, щоб той показав рівень здоров'я Зоряного Меча.

— Здається, що його здоров’я просіло на третину, — зауважив Лі Бо.

— Ну-ка... Ты прав! Здоров’я Зоряного мечника впало на третину. Цей Луч непогано попрацював. Додамо до цього попередніх попадання протитанкової ракети і жала, Гао Цзі зараз не в кращій ситуації! — Вызовил Пан Линь.

— Так, побачимо, чи зможе він зблизитися з Танцючим Дождем. Якщо так продовжуватиметься далі, він не зможе навіть доторкнутися Лаунчера, — закінчив Лі Бо.

— Твої міркування не марні, — підтримав Пан Лінь.

Починаючи з моменту атаки Зоряного Меча і закінчуючи його падінням після вибуху, щасливе інтернет-кафе повзалося криками щасливих фанатів. Це також стосувалося Чен Ґо.

Раптом вона почула слова Е Сю:

- Все скінчено для Гао Цзі. Су Мученг знаходиться в відмінному положенні.

Редактор: Tanchang і Nuriko_chan

https://literna.net/uk/books/265-avatar-korolya