Тим часом, у мене вдома Інко почала тужити і коли я повернувся...
- Ізуку. - Вона обняла мене на порозі. - Ти знову так пізно приходиш додому.
Прикриваючи двері, вона погладила мене по щоці, перш ніж поцілувати. Просто невинний порковий поцілунок в губи, без язика, чисто жест привітання.
- Вибач. Рей ще не звикла жити не в лікарні, ось я її і навідую...
- Звеш її на ім'я? - Нахмурилась Інко. - І, це ж мама твого однокласника, вірно? Невже ти вже шукаєш собі ще одну маму?
Я подумки простоал.
Мені не вистачало ревнивих дівчат, так тепер ще й Інко. Здається, моє обличчя в цей момент було занадто красномовним.
- Щось сталося?
- Ну, це з моїми дівчатами пов'язано, ти точно хочеш знати?
- Так! - Очі матері ніби загорілися.
Їй раптом стало ну дуже цікаво. Довелося розповідати. Але, попутно я почав готувати нам вечерю. Здається, мама вже звикла до моєї приготування настільки, що постійно чекає, коли я прийду і нагодую її. Розмова відклали, поки я переодягнувся і почали його вже на кухні.
- Загалом Урарак і Ашідо заявили, що ми більше не зустрічаємося.
- Асуї?
- Вона все ще зі мною.
- І що сталося?
- Ну, я запропонував затягнути до нас ще одну...
Мама зітхнула і закрила обличчя руками. Я ж вирішив її добити.
- Це я їм ще не розповідав про своїх коханок.
Інко знову зітхнула і нахилилася, поклавши голову на стіл.
- Значить Асуі не проти таких речень? - Уточнила жінка.
- Неа. - Я посміхнувся. - Вона вимагає, щоб я знайшов ще когось, тому що не хоче віддихатися за трьох.
- Ясно. - Кивнула Інко. - І що за коханки у мого сина? Про що ми взагалі говоримо? Тобі ж лише 15!
- Ха! Саме час. - Досить заявив я. - Не хвилюйся, мамо. Ти завжди будеш найлютішою і найліпшою людиною в моєму житті.
Залишивши на деякий час плиту, я підійшов до Інко і обняв її обличчям до м’якої волосини.
- Я люблю тебе, більше ніж дозволено синові.
Погладивши її по щоці, я опустив руку до підборіддя Інко і повернув її личко вбік, щоб мені було простіше її поцілувати. Але зараз я вже не смикав, а відразу заліз в її ротик язиком. Вона ж одягається зараз трохи по-іншому. Її одяг не став більш відкритий, але цей виріз на її блузці такий манящий, просто неможливо відвести очей від його величезних стиглих дынок. Та і спідниця у неї сьогодні ще коротше, ніж вчора.
- Я... Погана мати? - Якось сумно запитала Інко, варто було перервати поцілунок.
- Найкраща. - Розбив я. - Тільки тепер ти не тільки моя мама, але й жінка. Звичайно, це досить незвично, але хіба саме це не робить наші стосунки особливими?
Просто дивитися на ці груди нереально. Знову зайшовши з спини до Інко, я почав вирізати обидві руки і стиснув її молочні Дойки. Я постійно черпаю її груди, і Інко знову почало з’являтися молоко. Ні, вона не вагітна, просто, схоже, її груди думають, що потрібно когось годувати, ось і виробляє делікатес.
- Ізоку, досить. Ти зіпсуєш мою блузку...
- Хтось не одягнув бюстгальтер.
Коли її сиськи пом’якшили, соску вже почали сочитися молочкою.
- Давай їх сюди. - Розвернув я жінку до себе.
І, схопивши Инко на руки, пересадив її зі стільця прямо на стіл. Так мені було зручно дістатися до її грудей. Якось, коли я зісихав одну з них, то впав у неї і хотів скуштувати свого улюбленого дитячого делікатесу. Відразу така нога повіяла.
- Ох, Ізуку, ти прямо як малюк. - Мама посміхнулася.
П'ятнадцять років хлопцю, а він ніяк не відстане маминої титики.
Правда, в даному випадку це не метафора.
Та й смак так собі. У дитинстві здавалося смачнішим. Але це не завадило мені отримувати від процесу якесь збочене задоволення. І з кожною секундою мені хотілося більшого. І мене, в принципі, нічого не стримувало від того, що б взяти інко прямо на цьому столі.
- Ізо-у... - Простонала жінка, коли я почав її цілувати.
Не в губи, а всюди, де захоче. Шию, ключі, грудей...
Забравши її блузку вгору, я поцілував її животик, а потім піднявся вище і ще вище, поки знову не дістався до її грудей. У нетерпіння Інко вже розсунула свої ніжки, і стало чудово видно, що нижньої білизни на ній зараз взагалі немає.
- А я дивлюся, ти у мене збоченка, мамо. Де твої трусики?
- Ізуку...
- Йди сюди.
Притягнувши жінку до себе, я розгорнув її. Інко взялася руками за край стала, якраз коли я підняв її спідницю вгору. Поклавши руки на її м’яку задку, я з радістю помаскував її сідниці. І, чи то стимуляція молочної залози, або поцілунок, вже збудили її достатньо.
- Ти вже тут мокренька, мамо.
- Не обов'язково ж говорити це вголос. - Смущно пробувала Інко.
- Ні, обов'язково. Тільки подумайте, моя мама така збоченка, що завестися, коли син милує її груди.
- А мій син такий маленький збоченець, який хоче вставити власної матері! – Парувала Инко.
- Ну добре, що травня мама теж збоченка, чия кицька прагне, щоб я вставив у неї свій член. Верно? Ти ж хочеш цього?
Поки я тільки провів їм по вологій скрині, не вставляючи.
- Ммм...
- Так хочеш? Или нет?
- Д-да...
- Ні, так не цікаво. Я хочу, що б ти попросила.
- Ізуку, не знущайся!
- Ма-ам! Просто скажи це.
Інко вже почала підмахувати попкою. Мій бійець дуже сподобався, коли про нього почала тертися така розкішна дупка. Але, ця хитрість намагалася зловити його своєю щілиною, тільки я був насторожі і не дозволив цього. А я ще й презерватив не одягнув. Ось, до речі, треба швидше це зробити.
- Ні, мам, мене не проведеш. Просто скажи це!
- Ізуку... Будь ласка...
- Да?
- Будь ласка, вставай його... - Опустила вона голову, приховуючи її обличчя фарбою сорому.
Але аліше ушки-то я все ще бачу.
- Ну добре, тому що ти мене попросила. - Як приємно пробиратись у вологі жіночі щілинки. - Ха, хіба це член маленького збоченця? Інко? Ти це серйозно? Маленький!
- Великий! - Жінка зітхнула. - Ти вже великий збоченець!
Хоч вона вже похитала тазом, я вхопився за талію жінки і нарешті почав трахати її соковиту киску. Інко прикусила губами свою долоню, намагаючись стримати стони. Так, у нас є сусіди з двох сторін і можуть почути. Нічого лишні чутки плодити.
- Мгх... Изу-уку...
Погладивши її талію, я запустив руки далі, хапаючись за покачуються при кожному поштовху грудей. Та які груди, це у неї там справжні сисядри.
- Так, так.
Боєць відкрив вогонь на поразку, але мета була захищена найбільш досконалою на даний момент захистом. Бойовий заряд безсило розтікається еластичними бар’єрами. Але ворог відчув це і відкрив відповідь. Кіска жінки виризнула сквітром.
- Хах... хах... Ісу! Горит!
- О так, твоя киска горить, просто кип'яток!
- Н-ні... - Солодко простонала вона. - Плита!
- А?
Ще до того, як я подивився на плиту, до мене дійшло, що пахне смаженим. Точніше, підгоріл.
Бути такого не може, при моєму навичкі приготування ...
- Ні!
Я відразу ж кинувся до сковороді. Коли я несподівано виводив ворожих воїнів, з нього слетіла захисна екіпація. Решінка впала на підлогу і ще й розлючувала вміст. Вирішив потім прибрати, спочатку їжу!
- Ізуку... - Блаженно дала Инко.
І, безверною ходою відійшла від столу за мною.
- Ойяяю! - Жінка, послизнувшись.
Я встиг її підхопити. У цей момент я вже тримав сковороду за ручку і, струшивши її, перевернув смажені кошенятки. Так і сталося, тримаючи однією рукою майже на підлогу Інко, а другою — сковороду з засоронно шипаючими котлетами.
- Фух, мам, під ноги дивись.
Це ж треба, послизнутися на використаному презервативі.
- Ізуку! Це ж ти половину забруднював! - Знущалася Інко.
- Ну, так...
- Ха-ха...
Вона не витримала, а весело розсміялася. В деякому сенсі, ситуація дійсно була дуже веселою.
- Ти ще й стіл запачкала. - Обвинувачливо видав я.
- Не треба було доїти мене над столом, наче якусь корову! - Знущалася Інко.
У будь-якому разі, тепер, перед вечерею, потрібно було ще й прибратися. Мої кошеняти, навіть злегка пригорілі, все одно були досить смачними. Загалом, звичайний сімейний вечір. Подивилися серіали, а ще нове відео Великодушного. З коханою жінкою приємно навіть лежати в обнимку на одному дивані.
- Ізуку...
- Так, мамо?
- Я теж тебе люблю.
Вона обернулася і потягнулась до моїх губ для поцілунку.
І, все одно, навіть у такий момент я була в захваті від цієї ситуації з дівчатами. Як так сталося? Це зрозуміло. Навряд чи я сам міг би спокійно дивитися, вирішуши вони хоча б просто пофліртувати з іншим хлопцем. А тут я вимагаю від них таке...
Через ці почуття я навіть заснути не зміг. Півночі ворився у ліжку, поки Інко не схопила мене, немов подушку-обнімашка. Заснути стало ще важче, але я не хотів розбудити її, тому заспокоївся. І поринув у роздуми.
Ми роз’їхалися кілька разів, тому наступного ранку я чекав на різні реакції і навіть не звертав уваги на них. Але, все виходило поки що, краще, ніж я очікував.
- Ранок добре, Ізо-кун. - Мало не повисла на мені Ашідо, закинувши руку мені через плече.
- Привіт. — Скромно кивнула Очако, відводячи погляд.
Прибираю рогату подругу за талію. Ми ж ще друзі, так?
- Доброго ранку не буває. - Філософський відповів я.
- Не виспався?
Від'ємний качаю головою.
- Відривався, напевно? - Лукаво присоромилася дівчина.
- Якби. - Вітхнув я. - Морально страждав всю ніч.
- Оу, ось як... - Замилася дівчина.
У неї такий винний вираз обличчя стало, що я просто не втримався і намагався її підбадьорити. Ну, як умів.
- Був би багатшим, зняв б пару дюжин смазливих шлюшок і драв би їх всю ніч безперервно, наче завтра кінець світу.
- Ідіот. - Страдалко зітхнув демонетка, стукнувши мене кулачком по плечу.
- Так. - Вона підтримала подругу Урака.
Ми якраз зайшли в наш клас. Щось рано, до речі, майже нікого немає. Десь у своєму кутку сидить Мінору, Джіро слухає музику, ну і Коджі повторює свої конспекти. А щодо моїх дівчат...
Хоч ми і розлучилися, але, начебто як ще друзі. І вони вже звикли до фізичного контакту. Ашидо так і продовжувала жатися до мене, наче просто обіймаючись по-друзі, та й Урарака трималася ближче. Все ж, їм комфортніше поруч зі мною. А значить, ще точно не все втрачено.
- Самі дури. – Буркнув я. - Хто вам тепер готувати буде?
Ашідо розкрила рот. Закрила. Подумала. Знову відкрила...
Піднявши пальцем підборіддя дівчини, я сам закрив їй ротик.
- Муха закінчить.
- Ну, ми ж друзі, вірно? - Видала демонетка.
- Так, точно! - Закивала Очако.
Який егоїстичний і цинічний погляд на дружбу. - Задрил я свій ніс. - Але, гаразд, іноді буду до вас залицятися і годувати.
Не потрібно ставити ультиматуми, принаймні зараз.
Тим часом підходили інші учні. Коли прийшла Асуі, то дівчата якось холодно її вітали. Вони кажуть, що жаба їх не підтримала. Тільки, ось що мене шокувало - це поява Ейджіро. Точніше, справа не в самому руди, а у тому, як його зустріла Міно.
- Киришіма! - Радісно замахувала йому рукою.
І, кинувши на мене переможний погляд, відійшла до броненосця і зав'язала з ним розмову. Очевидно, хлопець зрадів, коли його зустріли однокласниці. Так і говорили вони як старі знайомі, майже що друзі.
- І ти все ще кладеш волосся так, так? - Ашидо посміхалася у всі тридцять два. - Тобі личить! Рожки це круто!
- Д-да... - Засмутився хлопець.
Дівчина клацнула один з його алих локонів, укладених у вигляді рогів. При цьому вона так нахилилася, що Ейджіро міг легко заглянути в розстібну на пару ляпасів сорочку і насолодитися рожевими молочними залозами, які обіймали чорні ліфчики. І я б хвилювався на цей рахунок набагато сильніше, якби Ашідо постійно не оглядалася на мене. Це просто провокація, я теж так можу. Зараз візьму, і покличу Тору на побачення! Тільки тоді і Ашідо може зайти далі простого флірту і, на жаль мені, покличе на побачення того ж самого Кірішему. Це якось дратує. Неприємна заздрість. Але, я б справився з цим і відпустив би Ашідо. Якби це не була провокація. А так, бідний Ейджіро...
Але на відчайдушний крок з Хагакуре я поки не зважився. Все одно, я вже настроївся на те, що б покликати на побачення Неджире-чан.
Що я і зробив відразу після нашого тренування.
Міріо і Шото пішли в чоловічу роздягальню, а я затримався і перехопив голубівласку перед тим, як вона пішла у жіночу.
- Ти щось хотів? - Усміхнулася дівчина.
- Просто запитати, ти сьогодні зайнята чим-небудь?
- Ні-і... - Протягла дівчину. - А що? Ти хочеш запросити мене кудись, так?
Очі Неджіре задоро блищили інтерес.
- Загалом, так. Підеш зі мною на побачення?
Схрестивши руки на грудях, вона злегка відірвалася і стала спиною до стіни.
- У тебе ж вже є дівчина. Одна... - Вона почала загинати пальці. - Дві, три... Цілих три!
- Ну, де три, там може бути і чотири, вірно? Якщо тебе це зовсім не влаштовує, я зрозумію. Але, було б великим упущенням з мого боку, не запросити таку милю.
Неджіре не стримувала усмішки, їй явно подобалося, коли її називають милою.
- Ладно! - Ще більше посміхнулася дівчина. - Схоже, вони в тобі щось знайшли, значить, спробувати можна.
Перемога!
Щоправда, з огляду на логіку її останньої фрази було б мудро не казати відразу, що двоє із трьох мене кинули. Але взагалі, я був навіть здивований тим, що дівчина погодилася. Така красуня досить паличкою поманити і практично будь-який хлопець прибіжить до неї, вилаючи хвостом. Чому ж вона так легко погодилася?
Відповідь була очевидною і я знайшов її майже відразу, коли відвів дівчину в розважальний центр.
Їй просто стало цікаво.
Неджіре має вітряний характер, який поєднується з дитячою цікавістю. А мої стосунки з дівчатами можуть здаватися досить незвичними.
- Кінотеатр, це так банально. - Протянула вона.
Ні вже. Після недавніх невдач у коханні, мій ЕГО просто не витримає нового удару. Звичайна прогулянка швидко напхалась дівчині. Хоча ігрові автомати змогли розважити її, але ненадовго. Треба було швидко прикидати в голові, як урізноманітнити наше побачення.
- Це... - Я раптом замер біля відділу з одягом.
- Що таке? - Вона зацікавилась Неджіре.
Усміхнувшись, я зайшов у відділ. На вітрині фарбувався хусточок з дуже знайомим рисунком. І це був вихід!
- Я знаю, чим ми ще можемо зайнятися. - Заявляю дівчині.
- О! Дай я вгадаю! - Оживилася Недджер. - Ця штука схожа на ті, які ти носив раніше, коли геройував без ліцензії! Романтичний патруль!
- Саме так!
Дівчатко відразу збудило. Ні, не в сексуальному плані, просто оживилася і почала виявляти більше інтерес.
Але, просте патрулювання тут не підійде. Це ж нудно, коли ти просто бродиш по місту і нічого не відбувається. Ось тільки є такі місця, де практично завжди можна наштовхнутися на всяких хуліганів. Слабкі герої-новічки з такими проблемами не справляються, а більш досвідчені не сперечаються дрібною рибкою.
В цьому випадку, одне з найбільш проблемних, відомих мені місць, похмурі околиці Хосю. Є і цілком пристойні околиці, але вони нам зараз не цікаві.
- Эй! А що ви тут робите? - Поцікавилася Неджіре у місцевих розбійників.
Ми знайшли їх майже відразу. Три гопники затримали переляканого чоловіка, який виглядав як зав’язаний клерк. І тепер хлопці рикали по його кишенях, в пошуках цінностей, у той час як сам чоловік тремтів від страху.
- О! Девка!
- Гарна.
- І, багата, напевно!
Від удару кулака почувся грім.
- Схоже, ви нічому не вчитеся. - Опікався я.
Хоча під хусткою, що закриває нижню половину мого обличчя, цього не видно. І все ж, мене дізналися. Так, це були ті найбідніші студенти.
- Ти!
- Відвали вже від нас, виродку!
- Валим, мужики!
Неджіре була просто в захваті.
- Ха-ха, Ізуку! Ти вже не вперше тут розважаєшся?
- Буває, гуляю тут неподалік. - Кивнув я.
І щілиною направив у спини розбійників ударну хвилю, розкинувши хлопців як кеглі. Загалом, повеселилися ми дійсно непогано. Але не схоже, що Неджіре була так вже й вражена. І, тим не менш, на закінчення нашої прогулянки вона розщедрилася на поцілунок. Прості контакти губ, але ж вона така красуня! У мене наче відросли крила, тіло відразу стало таким легким.
- Давай завтра ще кудись сходимо.
- Добре.
- І, ти не проти, якщо я запрошу піти з нами ще одну свою подругу?
Чи може бути так, що наше зібрання стане різноманітним?
- Я не проти. Було б цікаво спробувати! - Навіть раділа блакитним оком.
Наступного зібрання я вирішив приготуватися трохи краще. Потрібно використовувати свої сильні сторони на повну! Масаж поки не дуже придатний, а ось приготувати що-небудь смачне можна і заздалегідь. Щоправда, традиційна дівчина готує бенто своєму хлопцеві. Так вже склалося. І мені було трохи ніяково займатися цим з ранку. Але було б безглуздо не скористатися нагодою!
- Спільне побачення? - Здивована, вона ввела на себе пальчик Асуї.
У цей час Урарака і Ашідо пильно дивилися в наш бік.
А жаба тільки пообідала і навіть коробочку вилізла. Так, їй я теж вирішив приготувати покусати. І як мені раніше ця ідея не приходила в голову?
- Я згодна, ква... - Кивнула Тсу-чан.
- Ти просто чудо.
Тепер я вже дивився на демонетку і Зефірку поглядом переможця. Що, з'їли?
Гей, Міно, чого це ти так дивишся на Ейджіро? Мені не подобається цей погляд. Вона явно щось задумала. От чортівське отроде!