Глава 263 — жеребок кинуті (Часть 1).
Скільки часу тривали впродовж одного місяця для тих, хто прожив понад сто років? Навіть коли б вчені цілого світу обговорили це питання, то не змогли б дійти згоди. І це було цілком природно, адже відповідь залежала виключно від кожного окремого індивідуму.
Так само як молодий чоловік, що співає серенаду під вікном своєї коханої людини, міг відчути себе впродовж кількох секунд дорівнював кілька років тому захопливу книжку чаклуном порівняв дві години лише з кількома хвилинами. Один місяць може як змінити життя людини, так і не залишити в ній жодного сліду.
Тому, щоб визначити час, потрібен був його об’єктивний вимір.
Що ж мало статися, щоб кілька місяців називатись « решуючими»? На це запитання можна було відповісти лише з огляду на факти.
З цієї точки зору можна було з упевненістю сказати, що останні місяці були для Королівства Мелтор поворотними. Ельфхайм відмовився від своєї нейтральності, на світ з'явився новий майстер і противник втратив трьох із семи мечечок... І, нарешті, були також секретні переговори на які вирушила Вероніка.
Провокації принца Фермута...
2-ий меч, якого вже давно ніхто не бачив...
Після обговорення всіх вищезгаданих обставин керівники Мелтора дійшли висновку.
- Ваша Величність! Це можливість! — Коли б ви стрибнули на місці, міністр оборони Роберт Альпенхаймер сказав би, що Андрас не буде стояти осторонь від нашої сили! Настав час об'єднати північний континент нам, Королівству Мелтор! Це наш шанс знищити ворога раз і назавжди!
- Притримайте коней, міністре, — сказав начальник внутрішніх справ перед ним, Джером Віолетт, - ставлення нашого ворога помірніше, а тому ми не можемо гарантувати свою власну перевагу. Більш того, Вежі Магії ще не подолали збитків під час тієї кінної місії кілька років тому. Навіть якщо це правда, що сила Андраса ослабла, то не означає, ніби Мелтор став сильнішим.
Це було цілком розсудливе зауваження. Перший меч стояв за Імператором, який хотів продовжити перемир'я, а тому з великою ймовірністю політичні мотиви зіграють свою роль, і Андрас збереже статус кво.
Однак Роберт явно не погоджувався з цим аргументом.
- Наша нерішучість - той корінь зла, через якого північ вже кілька століть не може вибратися з вивороту війни!
- Це краще, ніж діяти поспішно і померти!
- Чушь!
Як звичайно, конфлікт між двома урядовцями продовжувався доти, доки тихий Курт не підняв руку. Зрештою, роль короля полягала в тому, щоб зробити висновки і направити збір у потрібне русло.
У той же час у королівській залі засідало тиша.
Два міністри, які намагалися перекричати один одного, замовкли і перевели погляди на Курта.
- Тишина, будь ласка, — попросив Курт, після чого закрив очі і додав: — Докладайте, Майстер Білої Вежі.
— Так, Ваша Величносте, — відповів чоловік з нізвідки. Це був не хто інший, як примарний Майстер Білої Вежі, Орта.
Хоча несподівана поява пряміка в центрі засідань була справжнім чудом, подібні трюки вже довгий час були звичайним явищем для присутніх у залі. Вони вже здогадалися, чому з’явився Орта.
– Резденція 2-го мечника. Я розповім про те, що в ній відбувається.
- Хм-м-х...
Слова, що злітали із уст Орти, підвищили і без того високу напругу. Зест Шпійтим, разом з Краудом фон Расселом, був одним із найсильніших мечників Андрасу. Навіть для такого майстра, як Орта, шпигувати за ним було надто важко і небезпечно.
- Я відстежив Кардинала Антоніо, який таємно покинув Лайрон і прибув до Белфорта (Бандерда). Я не міг прослідувати за ним до центру міста, але все-таки дізнався, що його команда добрався до особняка, відомого як резиденція 2-го мечника.
– Кардинал...
Цей чоловік був обдарований цілющою здатністю. На відміну від магічної сили, божественна сила не зупинялася в аури. Натомість вона навіть збільшувала силу життя, тому з давніх часів досвідчені особи мали близькі стосунки із користувачами аури.
Крім того, священики Лайрона ворогували з Мелтором. Таким чином, була лише одна причина для виклику кардинала, який рідко коли залишав Центральний Континент.
- Можливо, наш герой не єдиний хто потребує відновлення.
Другий меч Імперії Андррас, Зест Шпітем, був серйозно поранений! Якщо для лікування кардинала потрібна була особиста присутність, то він був далеко не в стані виправити лікувального зілля.
Другий меч був або зазнає проклять, яке неможливо було зняти за допомогою самовідновлювальних здібностей аури, або його травма була настільки серйозною, що навіть три місяці для її відновлення виявилося недостатньо. Ніхто й не здогадувався, що Теодор викликав високорангового демона, але всі вони були впевнені в його діях через Зеста Шпейма.
На якийсь час у залі засідань запала тиша, яку незабаром порушив не хто інший, як Джером Віолет.
- Ваша Величність.
Дочекавшись, коли Курт кивне, міністр внутрішніх справ продовжив:
- Я беру свої слова назад. Будь ласка, прислухайтесь до поради Роберта і оголосіть війну!
- Хрм-м...
Курт III з цікавістю подивився на Джерома. Тим часом міністр оборони не міг і слова вимовити, шоковано дивлячись на свого колегу.
- Мелтор и Андрас. Обидві держави мають двох сильних людей, які намагаються утримувати рівновагу на полі бою. Майстер Червоної і Сіней Башен, 1-ий та 2 Мечі. Саме завдяки їхній присутності весь цей час ми могли підтримувати мир.
- Але зараз все по-іншому.
– Да. Другий меч виведений з ладу, так що це шанс для Мелтора. И... - Зробив Джером, після чого сумним тоном додав, — якщо ми упустимо цей шанс через свою нерішучість... Я, ні, ми! Ми передамо капітана Теодора!
– ... Ясно...
Паломна промова Джерома простила ентузіазм присутніх. Їхні обличчя були сповнені рішучості, оскільки всі вони дивилися на одне пустище. Усі ці чиновники не були воїнами і чарівниками. Вони не могли змахом своїх рук знищувати міста і замки, але в залі засідань повисла дійсно войовнича атмосфера.
- Добре, — проголосив король магічної держави.
Він просто не міг уникнути їхньої одностайної волі.
- Я розірву перемир'я. З цього моменту ми оголосимо у всьому королівстві військове положення, починаючи з самого Мана-віля. Ми мобілізувати три авангардні підрозділи, щоб завдати трьох найвищих удару прикордонним зонам.
- Так, Ваша Величносте!
- Майстер Білої Вежі, оголосіть безвідпосередній збір всіх Господарів Башен. А також...
Тримаючи в руках королівський скіпетр, Курт, нарешті, зробив крок до наближення війни.
- Покличте Вероніку.
***
Відтоді минуло рівно один тиждень.
Мелтор розірвав угоду про перемир'я без будь-яких додаткових пояснень, що було не заперечень прийнято Андрасом. Це стало доказом того, що вони були готові до війни в будь - який час. Звичайно, навіть якщо вони завчасно готувалися до війни, то будь - який збройний конфлікт був далеко не тим процесом, що міг вибухнути лише за кілька днів. Для того щоб з’єднати солдатів і організувати війська, потрібно було принаймні цілий місяць.
Ось чому прикордонні зони ще не були готові до повномасштабних воєнних дій. Однак у цьому світі існували трансцендентні істоти, які не потребували допомоги і приховування. Діяння майстра було неможливо визначити за допомогою лише здорового глузду.
– ... Скучно, — пробурмотала чари в небі.
Огненно-рижаче волосся і червоні одягу... Її мантія і навіть сама зовнішність, здавалося, горіли в темряві.
- Я хочу атакувати тільки військові об'єкти, але мені все одно доведеться їх вбити. Принаймні в цій частині півночі немає « невинних людей». Вони солдати, які з часом стануть ворогами, якщо залишаться живими. Ви завжди робили те саме, так що не звинувачуєте мене, — сказала Вероніка, дивлячись на фортецю, яка незабаром мала перетворитися в купу вугілля і попелу.
Звичайно, відповіді не було. Жатися холодній пустоті було безглуздо, а тому вона просто підняла руку. Насправді, її настрій зовсім не був поганим. Навіть у Вероніках панувала радість. В ній прокинулася кров червоних драконів, які насолоджуються битвами і кровопролиттям.
Однак Вероніка не взяла до уваги цей інстинкт. Вона була вихована як людина і чарівник, а тому не могла собі дозволити це прийняти. Таким чином, Вероніці довелося поспішати, перш ніж це мерзенне відчуття не взяло над нею верх.
- Надовго я тут не затримаюсь.
Вісім кіл Вероніки провернулися, змусивши темне небо почервоніти.
Це було природній феномен, коли магічна сила починала перекручувати навколишнє середовище.
Ще в дитинстві вона була набагато сильнішою за інших, але з огляду на вісім кіл її кров стала ще більш енергетичною. Хоча Вероніка не була чистокровним драконом, їй було неважко наблизитися до безмежної сили серця драконів.
І ось, прямо з порожнистого неба полився спустошливий дощ.
Стальні ворота розплавилися.
Тривали міцні стіни.
Повітря перетворилося на смертельну отруту.
Від спеки випарувався повітря, і через це люди на землі відчайдушно ковтнули останні крихти кисню.
На сході це явище назвали б « Насильним адом».
Це була справжня шеол, де полум’я буяло невгасиме і навіть вітер міг спалити тіло за лічені секунди. Лише через п’ять хвилин після того, як Вероніка почала бомбардуватися, місто стало єдиним пеклом.
Охорона виявилася абсолютно марною, а солдати, які десятиліттями відстоювали свої навички, не встигли навіть вибігти з казарм. Їхні застиглі губи перетворилися на попіл, який через мить розсіявся по землі.
- Вау, так що ця « гною відьмої» була спричинена єдиною живою людиною, але вона не є тим ворогом, з яким я можу зіткнутися. Якщо вона і справді настільки дратує, як каже Зест, від мене залишиться тільки калюжа крові.
За спиною людини, яка жила, було закріплено коп'єль завдовжки близько двох метрів. Вигин його тіла підказували, що цей чоловік був жінкою. Через димки, викликаної жаром, роздивитися її обличчя було неможливо, але ось голос звучав цілком молодо.
Це був п'ятий меч Імперії Андрас Дельпур по прозвищу "Тень".
Дельпур прибула в це місто з метою захисту кордону, але вона не могла нічого вдіяти з тотальним руйнуванням, що розвернулося пряміком у неї на очах. За винятком киплячого бойового духу Дельпур, її інстинкти майстра меча підказали, що цей противник їй не по зубах.
Але Дельпур лише посміхнулася, дивлячись у віддалене небо.
- Думаєш, це перемога? Витрати свій головний козир, щоб побити найслабшу карту? - Вона запитала п'ятий меч, а потім виблискувала червоними очима і додала: "Але що щодо іншого місця, чаклунки?"