Повернувшись до Праги, я був дуже щасливим і майже відразу став усміхатись. Дослідження, вивчення магії, тренування і постійна робота з іншими майстрами чаклунства - все це мені дійсно подобалося і чіпляло. Та і присутність Белли в якийсь момент перестав перестало хоч трохи напружуватися мене ...
Більше того, до деякого шоку з мого боку моя кузина навіть з вейлами у якийсь момент змогла... Не те щоб поладити. Але сестри в моменті просто перестали шугати моєї родички, поступово налагоджуючи з тієї чи іншої ситуації. Зокрема, ті мало не перетворилися в таких собі домових ельфів підле Белли... Але я вчасно помітив несправність, згорнувши кузину.
Сестри - моя власність. І Белла не мала права використовувати їх як обслуги. Їх навіть я подібним чином не використовував і використовувати не збирався, про що відразу ж сказав Беллі... У той же час між нами і відбулася досить серйозна розмова, в ході якої я все ж озвучив своє бажання зробити з пари своїх коханок ще й професійних охоронців. Так і вейл вдалося потішити, зміцнюючи їх стан підле мене, і Белла стала м’якше реагувати на присутність двох сестер.
Та все ж, коханки-тілох Охоронниці - річ рідкісна і в якомусь сенсі навіть статусна. Що б то не було, якби ми використовували циніку та споживацькі зображення до двох дівчат, але це факти. І ці факти змогли трохи заспокоїти леді Лестрейндж, змушуючи ту бути більш стриманою у своїх бажаннях. Все ж, зі мною Белла не хотіла повністю скинути наші стосунки.
Загалом так, відносини в моєму оточенні в якийсь момент стали менш напруженими. А Ханна з Кірхе тепер бачили перед собою ясну й осяджую ціль - відвчитися на чарівних охоронцях. І до свого завдання вони підходили з усією свідомістю і самовіддачі. І все ж наші стосунки останнім часом стали нагадувати такі відносини у звичайній родині... З деякими нюансами, але в цілому контракт між нами вже мало на що впливав. Почуття, емоції та прив’язаність між нашою Трійцею вже почали виникати і я сам не зміг уникнути цього.
Все ж важко залишатися бездушним, коли дві прекрасні вейли навіть не приховують своєї симпатії до тебе. І постійна фізична близькість також сприяє розвитку таких стосунків... Але все одно не змінювало залежної ситуації двох дівчат. Дозволяти тим зайвого я не збирався, та й самі вони не нагледіли, відмінно встиг вивчити мій характер. А я, як ні круті, в деяких моментах був дуже різкою людиною, через що ризик втратити моє розташування цілком собі мав місце.
Ну та це все так - справи закохані. На них я не міг витрачати багато часу, зосередження на собі... Ну і плани по знищенні Дамбльдора я поступово готував, щиро сподіваючись, що до найбезглуздніших та небезпечних справу так не дійде. Я не хотів вступати у бій з сильнішим чарівником, але мирне рішення питання на даний момент здавалося мені малоймовірним.
Ось і треба було думати думи і гадати, як у цій ситуації можна було б викрасти в директора Хогвортса останній ненайдяний мною хрестраж темного лорда... І так, мене тепер ці питання турбували в першу чергу. Але темний лорд - це ворог, який є найбільш явним і простим, але не менш небезпечним. Мені хотілося остаточно позбутися його, щоб той в майбутньому вже точно не зміг доставити мені серйозних проблем.
З Дамбльдором же, в ідеалі, я б вирішив розбиратися вже по можливості і сильно пізніше. Той не збирається кидатися на мене з паличкою навпереш, а всім іншим вже можна буде, так чи інакше, впорається. Ну або я сподіваюся, намагаючись якомога швидше обігнати старого в силі... І через це, до речі, я приділяв особливо багато часу тренуванням природних і бойових магії Шумера. Але і наробітками місцевих бойових магів я не голзнув, часто наймаючи майстрів чарів, відомих дуелянтів та просто досвідчених найманців у якості вчителів.
Ефект від таких доходів був просто прекрасний. Вже до літа вісімдесят другого року я без особливих проблем зміг отримати третю майстерність у своєму новому житті. Цього разу по чарах... Ну і на кількох дуельних турнірах я теж себе виявив, займаючи перші місця. Не те щоб для мене подібні виграші щось означали. Але моя репутація від таких витівок лише зміцнилася, чим я користувався. Наприкінці весни навіть на Європейський турнір з’їздив до Німеччини, вибираючи собі титул чемпіона.
Тож у мене почалася невеличка відпустка. Поїздка до Німеччини стала чудовим початком для невеличкої подорожі... Протягом наступних трьох місяців я остаточно поїхав по цілій Європі, побувавши у Польщі, Болгарії та деяких інших західноєвропейських країнах. Навіть думка про те, що хтось із присутніх може прийти до вас додому, була актуальною. Але у них там все дуже складно з туризмом. Навіть складніше, ніж у більшості азіатських країн, через що я вирішив з огляду на це.
Так, свою відпустку я закінчив в Іспанії відпочиваючи біля міря і просто приходячи до себе... Ну а потім настав час повертатися в Прагу, у передмісті якої я вирішив купити собі пристойний такий особливий. Було дуже дорого, і переобладнатися під свої потреби було досить складно. Але власне житло поблизу центру магічної науки і торгівлі того в будь-якому випадку коштувало, тим більше що я насправді жив у Чехії. Я часто відвідував Британію і лише при потребі.
А ще нова осінь почалася з найма репетитора по маглівському предметі. Багато моїх колег-майстерів любили посилатися на знання звичайних людей. І нехай багато чого з того, про що вони говорили, я і так чудово розумів, але підтягнути свої знання в деяких моментах таки вартувало. Через що, власне, мною і був наняти молодий чарівник з числа напівкровок ... Тіло якого довелося навернути до пороху вже через кілька тижнів після початку занять.
Цей напівдурок в якийсь момент вирішив надурити за Біллою... А моя кузина така увага не сподобалася, дуже грубо пославши природного виродка в дали далекі. Той, хто дав такі поради, не цінував своєї поведінки. За що я з кінця того і прибив... Ну так, просто щоб показати свою підтримку кузині і не обтяжувати ту швиявленням заклинань. Добре, особливих проблем через це вбивство у мене з підсумку не виникло.
Звичайно, влади Чехії намагалися тиснути на мене... Але я не просто так були трьома майстрами, на таких людей не так вже і просто натискати. А потім, не бажаючи зіпсувати свою репутацію, я погодився відповісти на всі запитання місцевих аврорів під зіллям правди... Яке, ось вже жарт, банально не вдалося підкорити собі раз ментального мага. Через що від мене з підсумку і відстали ...
Ну а місце напівкровного невдаха зайняла звичайна така маглородженна магія. До неї Белла, звичайно, теж віддавалася не найкращим чином... Але, як наслідок, ми з Наталі почали відвідувати заняття. Ту теж бентежили власні прогалини в знаннях. Через що жінка все ж поборола власну гордість, приймаючи за вивчення деяких наук їх світу звичайних людей...
Благодать одним словом... Яка навіть Сиріус не зміг підпортити. Навпаки, присутність брата навіть потішила мене. Та все ж той з'явився в Прагу не просто так, а отримувати майстерність у трансфігурації. У чому я і підтримував, не забуваючи безневинно підшукувати над братом. Але Сіріус - це рідке видовище і донезя веселіше.
Проте, незважаючи на своє хвилювання і сумніви, Сіріус дещо як, але зміг отримати свій титул майстра ... Тож, покаявшись мені і розповівши про причини такого поспішного рішення. Рішення здати на майстерність було саме поспішним. Все ж у своїх навичках Сіріус був не сказати щоб дуже впевнений, ризикуючи провалитися на іспиті. Чим той, до слова, міг і моя репутація найменша підпортити.
А все через гроші... Який ось уже майже-майже закінчилися у Сиріуса. Розгульний спосіб життя і непередбачувані послуги майстра трансфігурації, що раніше вчив Сиріуса, спали на спадок дядька Альфреда, який дістався Сіріїсу після смерті цього шанованого чарівника. Ось і довелося одному з останніх Блеків поспішати...
- Ну ти блін даєш... Я міг би попросити грошей. Я вважаю, що головування над родом у тебе забрав. Я б точно не покупився, якби гроші були в такій ситуації. - З деяким подивом вислухавши історію брата, простягнув я.
- Ні, Регуус. До тебе таких питань я не хотів поводитися. І сам вже не маленький... Тепер, взагалі-то майстер магії став. Ви можете спокійно працювати. - З легким захопленням у голосі, заявив Сиріус. - Хочу фахівцем в аврорат влаштуватися... Ну або в відділ Тайн, якщо вийде. - Тут же додав чоловік, явно бажаючи почути мою думку на цей рахунок.
- У відділ Тайн не суйся. Праця там вимагає ув'язнення занадто багатьох магічних контрактів. Я не хотіла, щоб ти втратив таку долю. Краще вже йди в аврорат. Тепле містечко там ти зайняти точно зможеш. А якщо проблеми виникнуть, ти лише клицни. У мене компромата на міністерських чиновників стільки, що ми тебе і головою аврорату зробити можемо. - Хмикнув я, кілька збиваючи склад розуму Сиріуса.
- Ну, можна і так ... Хоча я сподіваюся, що твоя допомога мені все ж не знадобиться. - Протягнув мій старший брат ... Що вів себе прямо як дитина, що тільки-тільки увійшов у доросле життя і тепер насолоджується « вільним" та самостійністю... Ідіотизм одним словом, але говорити цього я не став просто забажав за чужий рахунок.
Ну і так, моя допомога з підсумку потрібна Сиріусу. Все ж Міністерство магії - це місце, де практично все вирішується через зв'язки і гроші. Навіть молодий майстер магії не може зайняти там почесне місце, не відвісивши добрий десяток хабарів в край мисливцям... Більшість з яких, за підрахунками, вирішила втекти з Британії. Менша — вирушила в Азкабан, щоб відпочити на верхніх рівнях і відповідати за свої гріхи.
А Сиріус отримав непильне містечко майстра-консультанта при аврораті, продовживши удосконалити свої навички. Ну і проблеми з грошима у брата більше не виникало. Все ж платили тому дуже пристойно. Все як личить його звання майстра... А ще інший фінт нагадав британським чарівникам, що переходити шлях Блека - це гидоло.
Я навіть з континенту не мав жодних проблем, щоб зіпсувати життя безглецевим видам магічного роду. Хоча з боку здавалося, що це Сиріус такий страшний і зрадницький, всіх своїх кривдників з потрохами здав міністру магії, заодно чудово так смазавши бюрократичних шестерень судової машини своїми грошима... Що мене більш ніж влаштовувало. Але я був не проти полегшити життя Сіріуса, а така репутація ще точно знадобиться.
Можливо, той з підсумку навіть зможе відплатити мені за таку допомогу... Все ж у аврорі Сіріус влаштувався дійсно непогано. У майбутньому можна буде також підніматися по службовій драбині, зміцнити вплив свого роду...
https://literna.net/uk/books/259-harri-potter-novii-rehuus-blek