Церемонія сказного псину, яка була вихована в герцогстві протягом шести років, пообіцяла бути грандіозною. Багато людей з усієї Імперії, які прибули висловити свою пошану, мовчки сиділи і чекали вступної промови. Я стояла на помсті обличчям до натовпу і спиною до найважливіших членів мого роду.
- Щиро вітаюмо єдину благородну леді вдома Еккарт, Пенелопу Еккар, з церемонією повноліття. Нехай вона принесе довічну славу своєму роду та імені, як гідний представник двоїзневагу і вірний підданий Великій Імперії... - Читали слуга, який безпосередньо підкорявся імператору, промову від імені вінценосної особи, яка не могла бути присутнім особисто через хворобу.
Інші члени родини Еккарт і я терпеливо чекали закінчення нудної промови. Нарешті слуга пішов убік, сказавши останні слова. Настав час безпосереднього ставлення до цього заходу.
Літній представник Еккартів піднявся на помст і дістав якісь нотатки.
- Хоча спочатку вона була лише непримітною лялечкою, тепер, вибравши з кокона і ставши дорослою, вона розтрощить крила як величний член родини Еккарт ...
Його слова були вишукані, але між рядами явно читався, що в дорослому віці я вже не можу дозволити собі виглядати безглуздо. Тепер зрозуміло, що Рейнольд мав на увазі, коли сказав: "зараз почне їздити по вухах".
Промова старого чоловіка, який виглядав дуже солічно, текла настільки делікатно і неквапливо, що здавалася нескінченною.
Я визнаю Пенелопу Еккарт дорослою і офіційно оголошую її досконалою.
Хлоп-. Коли він закінчив говорити і акуратно закрив папку, яку тримав у руці, публіка вибухнула бурхливими оплески
Я ж повинна була зберігати мовчання, не посміхатися і не відповідати на будь-які запитання - це була вся моя роль під час моєї власної церемонії повнолітніх років.
- Дворецький.
Коли аплодисменти поступово стемніли, герцог подивився на дворежного відповідального за проведення церемонії. Той відразу зреагував і почав наближатися до нас з заздалегідь приготовленим підносом.
Це була остання процедура. Розділення хересу між найближчими членами сім'ї і його розпитування на знак вітання та виявлення поваги.
Звичайно, це ще не кінець, оскільки після цього почнеться банкет. Я вважала, що ця церемонія швидко завершена.
- Де, чорт візьми, Даріку? - сердито запитав герцог Рейнольд в цей час. Тільки тоді я зрозуміла, що Деріка не була на його місці під час церемонії.
Рейнольд нахмурився і озирнувся.
- Ем, я шукав його не так давно, але не знайшов. Мені ще раз шукати, Отче?
- Негайно приведи його до...
Перед тим як герцог встиг домовитись, палаций дійшов до нас. Герцог швидко закрив рот і знову додав своєму обличчю дружній вираз. На підносі, принесеному палацом, була винна пляшка і чотири позолочені кубки.
- Дворецький, йди. Знайди Дерика і приведи його сюди, - наказав герцог палацому, який приніс йому піднос, і незабаром попросив у гостей розуміння: - Будь ласка, зачекайте.
Церемонія зупинилася. Це було раптово. Не думала, що склепіння Дерік може спричинити проблеми. Я не могла зосереджуватися на покоївці, яка ставила пляшку вина і келихи на стіл замість палацового.
Тук-.
Переді мною стояла досить груба золота чаша. На фоні елегантних кубків, призначених герцогу і двом його синам, на яких був виграбований сімейний герб, кольоровий візерунок та красиво виведені їх імена, мій безіменний келих дивився кілька сумно.
За певних днів використовувати золоті чаші, як - от обряд повноліття, не нові. Він вже довгий час користується популярністю і означає вираз прихильності до головного дня. Тому місцеві палаци обмінюються своїми кубками замість золотих кілець, коли в них народжуються діти.
Емілі сказала мені, що в Пенелопи теж є власна чаша.
Коли вона прибула в герцогство, після того як її забрав герцог, всі були зайняті підготовкою до церемонії повнолітня Деріка. З цієї причини золотий кубок для Пенелопи був виготовлений у поспіху, і, на жаль, ім’я не вдалося вирізати. Після цього вони мали достатньо часу для гравірування імені, оскільки до церемонії Райнольда залишалося чотири роки. Але на той час чаша вже давно забута її власником, і тому тепер вона винесена в такий неказичний спосіб.
Коли я дивилася на золотий кубок, шепіт і бурмотування запрошених палаців ставали дедалі голоснішими. Дворецький, якого відправили за Деніком, все ще не повернувся.
- Пенелопа.
У цей момент герцог, зрозумівши, що далі церемонію відкладати не можна, підняв пляшку за безіміння іншого вибору.
- Підніми свій келих.
Без зайвих слів я передала чашу. Ця церемонія продовжувалася.
Плесь-. Криваво-червона рідина хлинула в золотий кубок. Тоді герцог вручив мені келих і прошепотів:
- Якщо воно занадто міцне, просто вдались, що п'єш, і виллю на траву.
Це було приємно чути. У мене зовсім не було бажання пити. Я нахилила чашу до його кубка, злегка повернувши голову.
Дзинь-. Металічний дзвін повідомив про зіткнення двох келихів.
- За Пенелопу, - сказав герцог короткий тост і підніс чашу до губ.
Знову пролунав вибух оплесків. Я прикидається, що п'ю, як і сказав мені герцог, і, поки ніхто не бачив, вилила вино на калюжу.
Коли я поставила порожній келих на стіл, Рейнольд мовчки наповнив його знову.
- За Пенелопу.
Сцена, зіграна з герцогом, повторилася з Рейнольд. Цього разу було легше вилити вино. Коли ми закінчили "розділ хересу", герцог тихо заговорив:
- У мого спадкоємця, на жаль, з'явилися невідкладні...
- Вибачте за запізнення.
Коли хтось ступив в урочисто тихий сад, герцог умолк. Все повернули голови в сторону розчавленого голосу. Першим, хто привернув мою увагу, був палац з розгубленим обличчям. Потім я переключилася на високу людину, яка пройшла повз палацовий до морозу. Дерік як зазвичай холодно дивився на мене, а я здивовано замерла, дивлячись на нього.
'Шкала інтересу.'
Індикатор інтересу над головою Деріка змінив колір з оранжевого на яскраво-жовстий.
Я широко розплющила очі. Мене так відштовхнуло зміна шкали Дерика, що я не відразу помітила маленьку фігурку дівчини за його спиною.
- Хто це міс?
- Вона таємна коханка наступного герцога? Що, чорт візьми, відбувається ...?
По тихому саду почав розноситися нарікання. Першим це помітив герцог.
- Дерік, ти... Ты...!
Коли герцог втратив дар мови, його погляд був прикутий до тонкого зап’ястка, яке тримав Дерік. Останній, побачивши свого приголомшеного батька, спокійно відповів:
- Тут повинні бути всі члени сім'ї. Я затримався через Івони.
- О-отец...
Через його спини повільно з'явилася тремтяча фігура. Це була Івонна.
Вона з тремтінням подивилася на мене і в страху опустила очі. Це виглядало так, ніби вона була змушена ховатися через люту фальшиву дочку герцога, але її врятували з рук підступної злодійки.
- Отче...?
- Отже, ця міс ... Не кажіть мені, що вона...
Непогане готування гостей швидко перетворилось на оглушливий гул. Я не могла збагнути, як моя церемонія — це наслідок катастрофи.
- Дерік Еккарт...! Що, чорт візьми, ти робиш? - Зревів герцог, тремтячи від гніву.
- Неважливо, скільки я про це думаю, я не можу зрозуміти, батько, - Дерік говорив так, ніби не сумнівався, що робить правильно. - Чому ви відкладаєте оголошення про те, що Івонна повернулася через церемонію досконалого літа Пенелопи і навіть тримайте її існування в таємниці?
- Т-ти! Як ти посмів ..!
- Давайте оголосимо про це на заході, де зібралося більшість палаців Імперії та члени нашої сім'ї.
Його погляд, направлений на герцога, перемістився на мене.
- ...Благородна леді Еккарт, яка пропала в дитинстві, повернулася.
У цей момент я зустрілася з ним очима. Я була не настільки шокована, як могла б бути, оскільки в глибині душі вже припускала, що це може статися, з того моменту, коли почула про те що вони сьогодні разом пили чай.
У цей момент його крижані очі, які подивилися на мене, здригнулися.
'Це тому що я занадто слабо відреагувала?'
Дерік стиснув щелепи.
Я подивилася повз нього на хаос, який став моєю урочистістю повноліття.
'І що тепер?'
Раніше тихим садом стало так шумно, як на ринку.
Івонна використала суєтою, повністю відірвалася від Деріка і пильно вдивлялася на герцога вологими очима.
У цей момент.
<СИСТЕМА>
Час, відведений для проходу складного режиму, закінчився.
<СИСТЕМА>
Щодо зацікавлення...
<СИСТЕМА>
...
<СИСТЕМА>
...
<СИСТЕМА>
Підрахунку зацікавлення завершено!
Мене осліпила біла пожежа. І.
<СИСТЕМА>
Вам не вдалося отримати будь- яку кінцівку до часу, який ви запланували.
Появилось системне вікно, що повідомило мені про невдалий кінець гри. Я була готова до цього, тому спокійно прийняла цей факт. Але гра не закінчилась.
<СИСТЕМА>
За провал ви отримуєте штраф.
Штраф?
Від несподіваного розвитку подій мої думки збилися.
'Що? Який штраф?
Перш ніж я встигла розібратися в ситуації, текст у системному вікні швидко оновився.
<СИСТЕМА>
Виконання штрафу [Сниження зацікавлення всіх коханих цілей].
[Ікліс -20%]
[Дерік -20%]
[Рейнольд -10%]
[Вітер -10%]
[Калісто -10%]
У мить інтерес кожного персонажа, який я заробляла своїми потім, кров'ю і сльозами, впав. Білі написи зі знаком мінуса оточили мене з усіх боків.
<СИСТЕМА>
Вихід з режиму.
✔
Перевод: Mirasa
Дякую за читання!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert