Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Фіналом лиходійки може бути тільки смерть

Розділ 87

Прочитано 0% глави

***
* У цьому розділі розповідь ведеться від 3-го обличчя*

- Ваша Светлость!

Еллен вдерся до будинку марказа.

- Леді Еккарт щойно повернулася з лісу одна! Її арештували на місці і посадили у в'язницю.

- Ха? А що щодо крон-принца? Що сталося з наслідним принцом!

- Крон-принц, знайдений за підказками дочки герцога, був в терміновому порядку доставлений у палац.

- Його стан?

- Він все ще не прийшов в себе. І, ем, розмовляють....

Помічник схилився і прошепотів на вухо маркеру Еллен:

- ..... не ясно, чи отруїв він. Але на його тілі виявили кілька незначних ран.

- Правда? Отже ....

Обличчя старого просвітило. Намагання нанести отруту на випадок запеклої бійки було доброю ідеєю.

Цю відраву розшукали його щури в далекій пустелі. Її дія виявлялася не відразу, а через кілька днів, коли отрута поширювалася по всьому тілу, так що якщо вбивство неможливо, він міг вийти сухим з води.

"Ну, можливо цього разу я зможу все зробити".

Він з любов’ю подивився на свого помічника, бо думав про своє щасливе майбутнє.

- Ти, мабуть, добре попрацював, вірно? Ти говорив, стежку відрізали від скелі.

- Так, ми також замели всі сліди в лісі і зібрали упаковану зброю. Люди нового царства Лейли добре заховали його в підвалі Імператорського палацу.

- Чудово. Ті, що прокинулися до цих пір не пам’ятають того часу, як вони втратили свідомість?

- Так, Ваша Величносте.

- Радий чути....

Очі марказа Еллен забллителі. Скільки сил він вклав у цю операцію?

Коли принц повернувся з війни, він перший раз розірвав зв'язки другого Принца з підпільними групами. Через що вони втратили можливість наймати загони вбивць, як раніше. Тому шість родин, які були основними силами фракцій другого принца, мусили самі шукати людей, що відповідають амбітним нормам.

Вони зробили мисливські змагання обов’язковими для зустрічі, перетворили убивць на столичну аристократію і навчили вбивати. Одним з них був барон Тюльє, далекий родич марки Еллен.

Але усунення крон-принців було не під силу всього лише п'ятим людям. Однак, як вдало було з’ясовано, вони мали спільні інтереси і були в новому царстві Лейли. А потім навіть мобілізували люди з боку Імператриці.

В результаті, вони послали по душу крон-принца 20 вбивць.

(...) Ч-що! Все, вони все без свідомості?!

Йому стало погано, коли він почув від своїх підлеглих, що всі вбивці були знайдені в стані нестатки.

На щастя, знайти свідка і помічника наслідного принца було неважко.

(...) Вона погрожувала вистрілити в мене з арбалету і перетворити на розумову. Безсумнівно, це вона і зробила його таким!

Місце розташування дочки герцога було невідомо, і вона не могла підтвердити або спростувати свідчення леді Келлін, яка зірвалася на крики через свого полоумного нареченого. До того ж, вбивши убивць швидше за все крон-принц.

Не стільки провал вбивства, скільки факт різниці свідка вибивав грунт з-під ніг фракції другого принца. Однак у будь-якій справі є лазівки, за допомогою яких можна перевернути хід гри.

Тепер нам потрібно просто зробити дочку герцога козлом відпущення.

Маркіз Еллен грав брудним. Він вирішив все перебрехати і звалити провину на єдиного свідка.

Оскільки дочка герцога називається "бешена псиня", а її репутація знаходиться на самому дні, переконати публіку буде легко.

Спочатку він збирався влаштувати переполох, висунувши звинувачення "в помах на життя аристократів", але впав в непритомність навіть успадкований принц. Богиня Лейла була на його боці.

- Я роздам цих противних Еккартів!

Маркіз Еллен досить захихикав. Найважливіше - відразу вийти зі списку підозрюваних. І це він успішно провернув. Тепер можна планувати свій наступний хід.

У цьому розумінні дочка герцога, головна причина невдачі вбивства, була дуже хорошою здобиччю. Поки всі погляди прикуті до скаженого псину Еккартів, найманих убивць з нового царства знищать усі докази.

Принц помер би не відразу, навіть якщо б він був на торті. Як і у випадку всіх попередніх спроб вбивства, голосове, не підкріплене жодними доказами звинувачення крон-принца не матиме ваги.

- Треба б приписати їй не тільки замах на життя коханців, але й вбивство члена імператорської родини.

Якщо принц знову прокинеться, він все одно не зможе нічого витягнути з незалежних вбивць.

Коли маркіз Еллен обмірковував свій ідеальний план, він знову з радістю розважався.

- До речі, що там з Тюльє? Він досі не в собі?

- Так. До цих пір...

- Тц, цей нікчемний виродок!

Побачивши, як його помічник відводить очі, маркіз Еллен цопився мовою.

- Я отримав дорогу кров людини з патологічним гемолізом і дав йому хоч якусь роль у нашому плані, а він незрозуміло чином відупел ще сильніше, ніж був!

Барон Тюльє з раннього дитинства відставав у розвитку. Але його недіяльність була важливою, бо він був єдиним племінником Імператриці.

Після довгих пошуків маркс нарешті знайшов робітник, нехай і проблемний спосіб.

Він витратив купу золота, щоб дістати для нього засіб поліпшення мозкових функцій, з суміші крові хворого на гемолітичну анемію та мани і помовив його з Келлін, перетворивши в столичної аристократа.

'Тепер, коли він почав вести себе як людина. ... Тц.

Маркіз Еллен, який не міг стримати очей, раптом вийшов з місця.

- Ходімо до барона Тюльє.

***

У котеджі барона Тюльє панував хаос.

- Це побічний ефект магії.

Імператорський лікар похитав головою.

- Побічний ефект магії....? Тоді.... Тоді що сталося!

- Короткочасно, але вплив мани на організм тимчасово порушує роботу мозку. Ми можемо тільки дати йому час на відновлення.

Дворцевий лікар, вибачившись за свою неспроможність щось зробити, покинув будиночок.

- Хе-хе, хех. Я побачив у лісі богиню полювання. Богиня смерті. Хе-хе, хех...

- Та прийди в себе вже!

Дівчина, яка споглядає як її поїханий наречений пустить слини, істеризливо завивала. Розчарований граф Келлін намагався потішити свою дочку:

- Глорія, дитинко. Заспокойся.

- За що мені це, Отче! Мені соромно вийти в люди через нього!

- Глория....

- Як ти міг дозволити цій божевільної сучці брати участь в полювання!

Глорія лютувала, її синє волосся було з'їдене. Граф Келлін не міг сказати, що коли він передавав діамантову шахту, йому поставили умову "більше не згадувати про це".

- Хе-хе, хех. Богиня... Богиня!

Плем'я маркиза Еллен тим часом спливав слиною і обсолодився тарощився в далечінь. Це було тоді.

- Граф Келлін.

У котедж барона Тюльє увійшов чоловік.

- Ви прийшли, маркиз?

- Не потрібно.

Маркіз Еллен махнув рукою двом особам, які зібралися поклонитися йому.

- Ви теж тут. Чудово.

- На вулиці було шумно, що сталося....?

- Леді Еккарт повернулася.

На цих словах леді Келлін підскочила з місця і закричала:

- Де вона зараз?

- Її заарештували і посадили у в'язницю. Бог допомагає нам.

Маркіз заспокоїв леді Келлін.

Зараз найважливіше - це свідчення леді. У вас з ними все добре, вірно?

- Так, звичайно! Я була не одна на чаїпіті!

Леді Келлін кивнула, гнівно тремтячи. Те, що зробила леді Еккарт на чайці, розпалило в ній полум’я ненависті.

- Буду вірити.

- Я впевнений, що Еккарти не здадуться. Все гаразд, маркиз? Що, якщо крон-принц прокинеться?

Граф Келлін стурбовано дивився на нього. Тому що Еккарти завжди були грізними противниками.

- Не хвилюйтеся, доказів немає, і навіть наслідний принц, який зацікавлений у нашому викритті обличчя та єдиний свідок знаходиться на межі між життям і смертю.

Але маркиз Еллен з скорботою посміхнувся і похлопав графа Келлін по плечу:

Імператора немає в столиці. Можливо, ми позбудемося мерзенних Еккартів, скинувши на них вбивство.

Ця криза була скоріше можливістю. Рада вже заздалегідь підготувала план на випадок невдачі вбивства.

"При вигляді крові ведмедя крен-принц озверел і напав на барона Тюльє та інших аристократів".

У будь-якому випадку свідчення єдиного наслідкового принца були нічим проти свідчень безлічі палаців.

У лісовій глушині не знайдено б більше очевидців того, що сталося, тому йому було б важко довести щось.

Але раптова поява леді Еккарт і втрата свідомості наслідкового принца зробили атмосферу ще більш сприятливою.

- Навіть якщо крон-принц встане на ноги, ситуація у наших руках. Все буде скінчено ще до того, як він прокинеться.

Очі марказа Еллен зловісно світилися.

✔

Перевод: Mirasa

Дякую за читання!

Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.

Стан перекладу: редагування

https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert

Попередня главаНаступна глава