Скандал навколо нашої з Крумом бійки як швидко спалахнула, так і скоро й утих. Навіть щоденний пророк не зміг підвищувати інтерес школярів до цієї події, хоча за межами Хогвортсу наш конфлікт все ще був на слух. Але це не змінювало справи, а те, що учні мали набагато більше блукаючих тем для обговорення — Священний вечір. А саме та його частина, де хлопчиків по хорошим варто було б запросити дівчаток вже зараз.
І це все ламало голову, хто піде з ким і кого запросить. У той час точилися суперечки між чоловіком і жіночою частиною Хогвортсу. І це легше за все вирішити з цією ситуацією, тим, хто вже і так є у деяких відносинах або тими, які вже встиг скласти поручку з обраним батьками партнером. Такі ось пари в будь-якому випадку повинні були йти на бал разом... Ну, якщо форс-магорних обставин не виникне.
У моєму випадку все було більш ніж спокійно, адже Дафна прийняла моє запрошення у великому залі під час обіду. Так, щоб вся школа знала з ким саме я йду, а зацікавлені у мені дівчата зайвих проблем... Але, Пенсі на мене все одно кілька образилася через те, що та таємно надіялася на запрошення від мене. Але не доля, доведеться дівчині йти на свято з моїм сусідом по кімнаті - Теодором Нотт, що сам попросив у мене дозвіл на запрошення Пенсі на бал.
При цьому я чудово відчував, що хлопець ні на що в її відношенні не розраховує, відмінно бачачи, як саме на мене дивиться дівчинка. Але на балі все одно треба було йти, при цьому його пара повинна була відповідати його становищу в суспільстві ... А таких дівчат небагато, навіть на факультеті змій. Хоча, якщо бути зовсім чесним, таких дівчат достатньо, але всі вони вже схопилися або старші студенти, чи навпаки - ще не закінчили перші два курси...
Ось хлопець і попросив мене допомогти в цій справі, сподіваючись на те, що я дозволю цьому побути супроводжувам для моєї фаворітки. Відмовляти цього я не став, тим більше, що моїх сквайрів дуже оперативно прибрали до рук сестри Патіл, які точно знають, як на бал я тих не запрошу, але і віддалятися від моєї компанії не збиралися. Розумний хід, тим більше, що Краб і Гойл, навіть після смерті батька продовжують залишатися моїми помічниками...
Останнім часом, правда, я тих майже не гружу, але це не означає, що користі від них немає або оной занадто мало. Ні, якраз навпаки, ця пара здоров'я, нехай і не блищала успіхами в навчанні або інтелектом у цілому, але на спільних пиятиках з болгарами виявилися себе з найкращими сторонами, сдумавши подружитися майже з кожним другим із позначених мною людей. Та й у вірності хлопців сумніватися не доводиться, порівняно поки їхні батьки все ще не знають про відродження свого лорда.
Загалом так, за сестер я не хвилювався, та і їх хід оцінив, пообіцявши тим з танцю... Правда, дівчата самі розраховували не тільки на танець, але й не дивно. А ще, що Дафна з Пенсі теж домовились між собою як і в якій послідовності вони будуть тягати мене під квітучу омелу... Так, дівчата вже дозріли для поцілунків, нехай про щось більше поки що і не думають.
І це навіть добре, адже підтримувати стосунки з їхніми батьками я не дуже хочу... Правда, цього літа в будь-якому випадку потрібно буде перевести необхідні переговори з їхніми батьківами. Бо дівчаткам вже зараз гормони почали носити дах, що буде наступного року, якщо я продовжу тих нехтувати... Нічого хорошого не вийде, це точно. Та й сестри Патіл можуть вломити мене на щось ось таке, я не сумнівався у них. От тільки обижати свою наречену і обранку подібною зрадою я не дуже й хотів. Тим і так доведеться перетравити той факт, що у мене з однією незвичайною китаянкою кілька особливих відносин.
До речі, сам Чжоу Чанг на баллі запросив досить багато хлопців, але своєю незвичною і екзотичною красою та дуже зрілою фігурою та приваблювала багатьох. У тому числі двох наших чемпіонів Поттера і Діггорі. Ось тільки якщо останній я наказав дівчині посилати далеко і надовго, то ось Поттера поки попросив качка промаринувати в його очікуванні відповіді. Перш ніж отримати довгождану відповідь, нехай хлопець трохи похвилюється.
А відповідь, ймовірно, буде більш ніж додатною. Я все ще хотів показати тому дуже видовищне бачення того, як одна мила китаянка покірно усміхає мене ... Цей самісінький пан Поттер. Так, це має бути непогано. Я навіть готовий дозволити Чжоу Чанг пограти з Поттером в парочку... Звичайно, не переходячи певних обмежень. Все ж я той ще власник, щоб дозволити будь-якому там шрамоносцям псувати мою іграшку.
Ммм, я вже в очікуванні чергового спалаху емоцій з боку мого « головного ворога». Все ж перший раз з Герміоною мені саме те і запам'ятався, що на фоні мого тріумфу Поттер повільно але вірно ламався під нападом власного відчаю, образи та образа. І це так реагує на Герміону, що насправді не так вже й сильно цікавить роль дівчини. Що ж станеться з хлопчиком, коли я буду розважатися з Чжоу Чанг прямо на його очах ... Навіть уявити складно.
Хоча, саме так і можна сказати моєму новому ворогу Вікторі Краме з його спробою запросити Герміону на бал. Мабуть, хлопець не сприйняв мої слова на рахунок дівчини в сер'єз... За що й поплатився, отримавши відмову від дівчини... Але не задовольнившись ним, продовжуючи наполягати на своєму. Тоді Герміона і взяла час на роздуми, перебігши до мене та запитавши, що робити... Ну і за своєю порцією ласок, кінець же.
Ця Гриффіндорка дуже швидко звикла до солодкого, нехай деякі мої ігри все ще лякають і відштовхують ту. Ну, тут вже нічого не зробиш, тим більше, що розважатися з Чжоу Чанг і Герміон по черзі - це занадто довго. А моя китаянка давно вже проходить курс правильної секс-рабині... До якого дуже скоро приєдналася і Герміона, просто через моє небажання залишати ту без уваги.
Але не будемо про мої розваги, тим більше, що найбільш веселе мене в будь-якому випадку чекає саме після балу. І зараз я говорю навіть не про своїх дівчат, а про те, що чекає на Поттера і, можливо, Краму. Хоча останній все ще залишається під питанням. Все ж як маг він далеко не так слабкий, як той же Поттер може і злізти в самий невідповідний момент ... І це я ще не кажу про те, що пам'ять тому буде запуд зробити куди-небудь складніше. Просто через те, що оклюменцію той знає більш ніж добре, на відміну від тієї ж легалменіції.
Я ліпше зосереджуся на тому, щоб одягнути мою незабутню наречену. На жаль, це не просто бажання догодити Дафні. Звичайно, цей одяг не обійшовся без останнього. Але головна мета цієї зміни — саме вбрання. Адже з страху я вже виріс, а переробляти ті чари займе куди більше часу, ніж навіть замовлення нового костюма.
Просто через те, що в Британії не так вже й багато майстрів-рефракторів, які готові взятися за переділку мої костюмчики. А комусь менш кваліфікованому я таку справу не довірю, адже від зачарувань на моєму костюмі залежить не тільки мій комфорт під час важливих зустрічей, але й моя безпека... Перефарбовувати одяг, що більше підходить за визначенням: "магічною доспехою", це та ще завдання, яке вимагає не тільки навичок, але й часу.
Власне, саме через це я зазвичай і заваляю спочатку заготовки під мій майбутній одяг, зшитими в основному із дуже дорогих тканин, придатних для накладання на них чар та рун, і не менш дорогий шкіри ... Іноді разом з лускою її минулого володаря. Ті ж самі чоботи з драконячої шкури нехай і не коштують за них грошей, але іноді бувають дуже зручною та корисною.
Правда, головна цінність мого одягу полягає не в матеріалах, з яких вона зроблена, а тих чарах і рунах, що закріплені на одязі. Іноді, на якійсь частині мого гардеробу доводиться працювати відразу кільком майстрам, що, природно, сильно піднімає ціну на мої шмотки ... Настільки, що іноді мене навіть пожадливість починає душити, але в такі моменти я пам’ятаю, як не Том Ріддела, сирота і безпристрійник з магглового світу. Ні, я - Драко Малфой-Бляк, а отже вишукана розкіш мені більш ніж дозволена... Іноді я забуваю про це, піддаючись пам’яті й досвіду Тома.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda