Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Драко Малфой і спадок Темного Лорда ↓

Розділ 123

Прочитано 0% глави

Мої слова були пророчими, і літо почалося не просто важко, а дуже тяжко. І все через те, що прив'язок до алтару ми з мамою вирішили проводити в першу чергу. І не те щоб це було неправильно рішення... Але це не приносило мені полегшення. Просто в силу того, що пропустивши крізь своє тіло різкий потік магічної енергії пологового місця сили я банально надервся.

Нічого серйозного, але протягом наступного тижня після проведення потрібних ритуалів мені було дуже погано. А використовувати магію стало майже що неможливо... Але якщо згадати, що магія крові важко назвати звичайною магією, то й взагалі неможливо. Моє магічне тіло було перенапружено деякий час, віддаючи надзвичайно болісному болю вже в фізичному тілі. Хренова ситуація...

Особливо, якщо згадати, що ця проблема ніяк не звільняла мене від необхідності займатися іншими справами роду. Я був змушений мотати з одного місця в інше протягом першого тижня, час від часу відвідуючи гостей у менореї. І це було важко, просто, банально фізично тяжко. Але я терпів, і тим більше на самому початку мені довелося зустрічатися з найважливішими людьми для мого роду. І таких було багато. Чого коштують тільки три десятки благородних лордів, що ведуть з моїм будинком спільний бізнес.

Я навіть не хочу згадувати про своїх родичів, юристів і просто управлінців. Надто багато людей мають різні характери і, як наслідок, ставляться до мене як до нового начальника. Так, багато нових знайомств я ледве зміг би назвати приємними... Хоч би як там було, я сподівався найгіршого. І все ж мало дорослих людей можуть сприймати хлопця мого віку своїм начальником. Але воно і не страшно, поки до мене ставляться досить з повагою і тримають свою справжню думку при собі.

Тож початок канікул мені дуже не сподобалось. Особливо в тягар було, не користуйтеся магією цілий тиждень. Все ж я настільки звик до своєї сили, що без неї вже не уявляю себе. Тут же, я цілий тиждень не міг навіть Люмус запалити, що вже там говорити про звичайну магію. Добре хоч магія крові залишилася при мені, дозволяючи хоча б якось стояти наногих.

До сови, Нарцисе про свої вміння в таких специфічній магії я зізнався у перший же день після ритуалу. Секрета з даного факту я все одно робити не збирався, а бібліотека Малфоїв або Блеків може непогано так наповнити мої знання в даному напрямку магії. І нехай Нарциса помітила мене питаннями, що, як, звідки, але насправді ту не так вже й хвилювали першопричини моїх навичок. Для матері був важливим факт того, що я, її син, був досить вправним чарівником для свого віку.

Так і магія крові нехай і вважалася дуже рідкісною та специфічною, але по справжньому страшною не була, що б там сучасні лагоди не твердили простим обивальникам. Досить освічені чарівники, як і моя мати, чудово розуміють, що магія крові майже ніяк не впливає на свого володаря, але сила може стати великою. Так що так, Нарциса була тільки рада моїм досягненням. Та й розповідь про бібліотеку виручай-комнати ту більш ніж влаштував ... Хоча жінка і дивувалася на нього трохи пізніше, ніж згадувала чергову легенду старого замку.

Але не стала, вирішивши, для початку, дізнатися про мої навички в магії крові, здебільшого з моїх власних слів, і зосередиться на справах щоденних. А справи було багато. І, незважаючи на мої побоювання, навіть не з пологовими справами. Ті, кінець кінцем, обіцяли зжирити добру половину мого вільного часу, але тільки в перший час. Поки я лише вникаю у справи роду, знайомлюся з потрібними людьми і показую себе світові. Далі проблем стає набагато менше, а ті, що залишаться, цілком зможуть взяти на себе Нарциса.

Інша справа, що питання спадщини роду Блек, став перед нами як ніколи гостро. А все через те, що у роду виявляється, але були й інші спадкоємці крім мене. А якщо бути конкретнішим, то наслідниця, аж на шість років старша за мене самого. І мати цілком про ту знала, все ж деякий зв'язок зі своєю старшою сестрою, що була вигнана з роду, але не відірвана від родового вівтаря, Нарциса мала. Як наслідок, про доньку Андромеди Тонкс, колишній Блек, та теж знала...

Але навіть не планувала, що її сестра раптом захоче спробувати вибити частину спадку своєї сім'ї заради дочки... І правильно думала, як це трохи пізніше з'ясувалося. Приватна розмова двох сестер, що на живій не бачились вже багато десятиліть, відкрилася цікавий факт: Андромеда дізналася про претензиях своєї дочки пізніше нас самих... Чим була дуже незадоволена, але не могла вплинути на донечку.

Мда, і ще раз меда. У мене навіть слів не було, щоб описати ситуацію. Особливо мене напружував той факт, що Німфадора, як звали дівчину, виявляється, зараз вчиться в академії Авроров, де ту взяв під своє заступництво сам Алестор Грюм. І я не знаю, що вірному ланцюговому псу Дамбльдора потрібно було від цієї дівчинки, але загальна ситуація мені така неприємна. Я міг би стати і так, що через мою кузину сам Дамбльдор намагається запустити свої зморшкусті ручки в маєток роду Блек ...

І я не один прийшов до такого висновку, дві багатодосвідчені жінки і самі чудово зрозуміли звідки дме вітер після обговорення всієї цієї ситуації між собою. І їм, як і мені, дуже не сподобалося те, що відбувається прямо зараз. Щоб зробити свою дочку мішенню, а саме її дівчина і стане, потрібно лише знати громадськості, що вона зачепилася майном Блеків. Андромеда дуже не хотіла цього робити. І мої права на це майно не лякалися. Говорити про мене і Нарциса взагалі не варто, ми обидва були вкрай незадоволені тим, що у нас намагаються звести спадщину дуже відомого роду.

І це зовсім не гроші. У Малфоїв зараз гроші як би не більше ніж у тих самих Блеків в їх кращі роки. Куди більше нас хвилює магічна спадщина цієї родини - бібліотеки, родові артефакти, другий вівтар роду, а також багато інших унікальних і потрібних у майстерних руках речей. Віддавати все це якійсь дівиці, нехай і родичці? Звільняйте, нам потрібно більше, та й скористаємося ми всім цим як правило.

З останнім твердженням навіть Андромеда була погодна, чудово розуміючи, що якщо наші припущення правильні, то більша частина її старого роду банально піде до Дамбльдора. Ось лише згода Андромеди не мала жодного впливу на те, що вже доросла донька жінки не захотіла прислухатися до слів своєї матері. Ну, нічого. Головне, що між двома сестрами не виник конфлікт.

Щось я сумніваюся, що Нарциса була б щаслива, ділити майно з рідною сестрою і її дочкою. А ось тільки з її дочкою... Я маю на увазі, варіанти є. Хоча почати ми все одно вирішили з найпростішої розмови. Авось дівчину вдасться передурити або якось підкупити. Так і проблеми з законом, в разі чого, буде дуже менше, та й Андромеда знатиме, що з її дочкою все гаразд. Суцільна вигода...

Якщо Німфадору вдасться переконати вас, що він має спадок. А ще краще, переконати взагалі залишити авроратську Академію. Ну, просто щоб родичка була подалі від загребних рушничок Дамбльдора... У світі залишилося замало крові Блеків, щоб пускати мало не чистокровних представників цієї родини під Аваду.

https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda

Попередня главаНаступна глава