- Це мисливець Сон Джин Ву.
Мисливці всього світу чули гучний голос президента Асоціації Г Гун Хі. Хтось у новинах, хтось від інших людей, а дехто - через відеообмінники.
Їхня реакція була майже однаковою. Усі ставили одні й ті ж запитання.
— Невже він хоче поїхати в Японію у такий час?
- Про що Джин Ву взагалі думає?
Ці мисливці все, як їм здавалося, чудово розуміли. Неможливо було уявити, який розмір грошової винагороди дасть японський уряд, якщо хтось зможе погасити той вогонь, що поступово спалював країну дотла.
Але жодна держава у здоровому розумі не хотіла б відправляти своїх високорівних мисливців вирішувати кризу таких небачених масштабів, як ця. Тому що шанси на успіх практично не мали.
Всі добре пам'ятали монстра Ворт рівня S, Каміша. Ця істота, яка швидко скоротила кількість кращих мисливців по всьому світу, змусило спільноту мисливців стати досить закритим і незговірним.
Отже, ситуація була такою: ніхто не міг би поїхати в Японію навіть якщо б хотів. І знову ж таки, хто б туди поїхав, якщо би це було дозволено? Жоден мисливець у здоровому розумі не ризикував би своїм життям так само.
"Це просто божевілля."
До того часу, як прийшли новини з Південної Кореї, мисливці рівня S (американських громадян) почали збиратися у розкішному готелі в районі Меріленда. І, звичайно, вони почули про це.
Велика частина цих мисливців отримала значно більше можливостей від відомого "Усилителя" - пані Селнер.
Це зібрання не було б перебільшенням для збору найсильніших світів.
Тут зібралися люди, які могли лише посміятися над історією невідомого мисливця в невеликій азіатській країні.
— Через короткий час після його перепробування він вже не може п’яніти.
— Вот идиот! Може, він думає, що битися з якимись жуками - те саме що і з гігантами?
— Мисливець, який переоцінює свої сили, помирає у 100 відсотках випадків. Хто б міг подумати, що та слава, яку він отримав, вб’є цих мурашок і зрештою покінчить з ним? Як іронічно!
Всі ці люди бачили блискуче представлення Джин Ву на острові Чеджу.
Сила, яку мав Сон Джін Ву, була справді величезною. Але раса гігантів зовсім інша.
Мурашки швидко наступали і тягнули свою величезну кількість переваг. Ось чому його здатність кликати незліченну кількість створінь так добре проти них спрацювала.
Так, варто визнати, він неймовірно сильний фізично. Але як цей мисливець міг поодинці боротися проти гігантів, коли кожен з них був досить могутній, щоб виступати в якості боса будь-якого із складних підземелля Ворт рівня A?
Та й що щодо того головного велетня, який так просто схопив і прикінчив Юрія Орлова? Потрібно мати просто неймовірну спритність і швидкість, щоб провернути цю справу. Рухи монстра більше нагадували дику звірину, ніж антропоморфічну.
І ось як один-єдиний мисливець може знищити монстра, який володіє такими потужними характеристиками?
Американські мисливці почали жартома робити ставки.
— Ставлю свою яхту, що його вб'ють в перший же день! — розсміявся один.
— Ставлю своє маєток на те, що він протримається рівно два дні, — відповів другий.
Тоді я...
І тоді лунали:
— Я ось думаю, а чи станеться це?
Це сказав Томас Андре. До цього моменту він мовчки обідав у своєму кутку. Але тепер він опустив прилади і підняв погляд на своїх співрозмовників. Цей хлопець входив у п'ятірку мисливців національного рівня.
Після завершення операції по усуненню Каміра почали з’являтися дуже сильні пробуджені. Але жоден з них не міг перевершити рівня тих мисливців, які вижили в гіршій кризі, що сталася за всю історію людства.
Коли Томас посміхнувся, всі інші швидко припинили свою бістовну базіку.
— Я ставлю свою гільдію Іскачів, що він дійде до кінця. Тоді чоловік розслаблено обгорнув очима інших мисливців. За темними окулярами не було видно вираження його обличчя. Томас Андре безшумно вийшов з ресторану.
—...
—...
Як тільки він пішов, у залі запанувала напружена тиша. Але незабаром один мисливець ненавмисно здригнувся і порушив затяжну мовчанку:
- А цей хлопець знає, як зіпсувати атмосферу?
- І робить так вже не вперше. Краще просто забудь про нього, друже.
— Так. Навіть якщо цей корейський мисливець дійсно сильний, цих гігантів рівня S майже неможливо зупинити самотужки.
Інший мисливець, мовчазний слухаючи все це осторонь, вставив своє слово:
- А я чув, що він буде не один. З ним поїде ще один мисливець.
Все було саме так, як вони і підозрювали. Навіть якщо цей корець і був божевільним, то навіть він не став би ходити до цього пекла самотужки. Інші мисливці кивнули, і один з них раптом запитав:
- І що це за ідіотський рівень S зав'язався?
- Ні, я чув, що це не рівень S.
Троє мисливців, почувши це, почали багатозначно передивлятися.
Цей мисливець збирався битися з гігантами рівня S, але він брав із собою мисливців, який був оцінений навіть нижче цього рівня!
- З ним піде хілер рівня A?
— Неа. Це танк рівня D на ім'я Ю Джин Хо або щось таке.
Як би наперед домовився, всі троє несподівано забули про те, що хотіли сказати. У приміщенні знову запанувала тиша.
Цей мисливець на ім'я Сон Джин Ву, мабуть, недорахувався навіть не одного болтика в голові, а відразу декількох. А може, всі ці божевільні мали якесь загальне розуміння один одного?
І тоді у них проскочила думка про те, що Томас Андре підтримав начинання Сон Джин Ву не було випадковістю.
***
Національний аеропорт Інчхона.
— А, почекай. Пропустіть! — Ю Джин Хо грубо пробився через натовп людей, що перешкоджала їм іти.
Його обличчя приховували величезні темні окуляри, а в обох руках було по валізу з екіпіровкою.
Рішення, яке він випромінював було настільки серйозне, що могло затьмарити якусь супер-кінозіру, яка збиралася здійснити ефектний вихід у кульмінаційній бойовій сцені.
— Пропустіть-е! — Ю Джин Хо безцеремонно протаптував собі дорогу. За ним мовчки слідував Джин Ву.
— Щелк-щелки-шолки!
Репортери безупинно щикали своїми камерами, боячись пропустити хоча б мить з Джін Ву. Хоча S-ранговий мисливець, на відміну від Ю Джин Хо, який був явно збуджений від цієї поїздки, залишався вкрай спокійний і зібрані.
Як тільки Японія почула новину про те, що Джін Ву захотів туди поїхати, вони прислали приватний літак. І, звичайно ж, розібралися з усіма формальностями.
Перед тим як вони ступили на борт літака, Джін Ву помітив пару знайомих осіб, які прийшли провести їх. Це був президент Асоціації Ґон Хі і начальник відділу нагляду Ву Джин Чоль.
Вони обмінюються поглядами і кивнули один одному в якості привітання. А потім зібралися разом, щоб поговорити між собою. В аеропорту було досить шумно. Але троє кращих мисливців мали дуже тонке чуття, тому їм не потрібно було трудитися і підвищувати голос.
Го Гун Хі заговорив першим. На його обличчі чигала сумна неохота.
- І навіть зараз я сподіваюся, що ти передумаєш.
Джін Ву міг вважатися найбільшою силою, якою володіла Південна Корея. І цілком очевидно, що Гвен Хі не хотів відпускати такого бійця кудись ще.
Просто кажучи, хіба не могло щось трапитися в Південній Кореї у його відсутності? На його жаль, Джин Ву вже все вирішив.
— Простите. Я хочу поїхати туди.