"Прошу, залиш це на мене, хен!" - Джин Ву здавалося, що він до цих пір чує впевнений голос Ю Джін Хо.
"Знаюся, він буде в порядку", - слабосила людина повинна впоратися. Виручити хороші гроші за добуті трофеї було важливо для гільдії.
Звичайно, це просто прекрасно, що віце-президент гільдії сповнений енергії і ентузіазму. Але хіба не краще найняти кваліфікований персонал для таких справ? Джін Ву вирішив, що варто потім підшукати працівників. З цими думками він вийшов з підземної парковки.
І раптом...
"М-м?"
Вдалеку він помітив добре знану фігуру, яка йшла до будівлі гільдії. І ця знайома фігура теж зрозуміла, що Джин Ву дивиться на неї.
— Ох...
Вона відразу ж припинила йти, застигши на місці.
Страх відобразився на обличчі Ча Гаен і вона стала крок за кроком відступити назад. Нарешті, вона розвернулась повністю і почала тікати.
"Що?!"
Джін Ву був абсолютно шокований тим, що зараз відбувалося перед його очима.
Звичайно, він міг би спробувати зрозуміти, чому вона побігла, зазявши його обличчя. Але йому зараз було не до цього.
"Думаєш, ти зможеш так просто втекти від мене?" - подумав він із впевненістю звернувся до дівчини.
Що вона взагалі собі задумала?
Джін Ву раптом охопило впертість і він, активувавши свою здатність "Бистрий біг", кинувся вперед.
Час сповільнився, і тільки фон рухався з сліпучою швидкістю. Відстань між ним і Ча Гаєн різко зменшилась. Мисливець почав розмірковувати:
"Якщо я вихоплю її зі спини або навіть спробую торкнутися, то вона може постраждати, так що..."
Джін Ву легко підстрибнув у повітря, розвернувся і приземлився перед втечуючою Ча Гаєн.
- Що?
Її очі відразу округли.
Тепер шлях до відступу був відрізаний. Вона не встигла нічого зробити, як Джин Ву схопив руками її плечі.
— Кия!
Отже, гонка між двома мисливцями S ранга підійшла до фіналу. Тепер, коли Ча Хеен була спіймана ним, вона не могла змусити себе навіть подивитися на хлопця. Джін Ву ж продовжував дивитися на неї дуже здивованим поглядом, а потім спокійним тоном задав хвилююче його питання:
— Чому ти втекла, коли побачила мене?
Ча Хаен мовчала.
Ну, тут він може трохи поступитися і сказати, що вона могла б втекти. Ладно.
— Якщо ти збиралася втекти, то навіщо взагалі прийшла в мій офіс? — продовжив він.
Якщо вона так сильно хоче уникнути його, то їй краще не ходити в місця, де може її зустріти. Прямого запитання Джін Ву змусив Ча Гаен відповісти голоском, що був тихіше дзижчання комара.
— Моя машина... все ще на твоєму парковці...
"А, точно. Там останні кілька днів стояла незнайома машина, так?" - згадав Джін Ву.
У той день, коли Ча Хеен прийшла в офіс, сказавши, що вона хоче приєднатися до гільдії...
Після того, як вони "телепортувалися" в Асоціація мисливців з офісу гільдії, вона забула забрати свою машину із підземної парковки. І повернулася за нею тільки зараз.
"Видимо, вона намагалася пробратися на парковку за своєю машиною, тому що сьогодні наша гільдія повинна була піти в рейд", - слухав мисливець.
Шкода, вона не вчла, що йому потрібно всього трохи більше двох годин, щоб пройти рейд підземля ранга А. У результаті двоє молодих людей знову зустрілися. Вона спробувала втекти від нього, але в результаті він все ж схопив її.
"Мда..."
Джін Ву продовжував мовчки дивитися на неї. Ча Хаен опускала свою голову все нижче і менше. Він безнадійно зітхнув і повільно відпустив її плечі.
— Знаєш, тобі не треба тікати від мене, — сказав Джін Ву з дружніми усмішками. - Людина завжди може змінити свою думку, чи не так?
І правда, хіба люди не можуть повністю втратити свою зацікавленість або несподівано її знайти, якщо його взагалі ніколи не було? Хіба не так працює людське серце? Вони не повинні так уникати один одного.
Але Ча Гаєн не затримувала мовчання.
І незважаючи на те, що вона не сперечалася з ним, її голова все ще була опущена.
"Може вона просто не хоче розмовляти зі мною?", можливо він поводився неправильно.
Цілком ймовірно, що їй не дуже сподобалося те, як він раптово схопив її.
— Ну, раз так...
Джін Ву злегка кивнув їй на прощання і повернувся щоб піти. Але не встиг він цього зробити, як Ча Гаен швидко схопила його за рукав.
- Пробач мені.
— Що?.
Коли вже чотири, ні, п’ять знаків випливли над головою Джін Ву, вона зрештою перестала сумніватися. Дівчина відкрила свій рот і сказала:
- Може підемо прогуляємося ненадовго?
Ще хвилину тому вона втікала від нього, а тепер хоче поговорити?
Мабуть, коли вона побачила повне замішання Джін Ву, Ча Гаен швидко пояснила:
— Мисливець Мін Бюн Гу хотів, щоб я передала тобі повідомлення.
Вираз обличчя Джин Ву різко змінилося. Він не очікував почути від неї це ім'я.
— Повідомлення? - перепитав хлопець.
Вона ствердно закивала. Голова Ча Хаен швидко рухалася вгору і вниз.
- Він просив мене сказати тобі дещо. Це стосується твоїх сил, Мисливець Сон.
Але як це можливо? Джин Ву ніяк не контактував з Мисливцем Мін Бюн Гуном особисто. І єдина зустріч відбулася, коли Джін Ву зовсім недавно перетворив Мін Бюн Гуна на Теневого Солдата.
Померлий Мисливець чудово виконав свою роботу, і завдяки йому Ча Хаен залишилася живою. Саме Мін Бюн Гуну вони зобов'язані тим, що можуть зараз так стояти і розмовляти.
Але все ж, коли у нього був час, щоб залишити повідомлення?