Коли Сун Мін прийшов до входу в ліс, він відкрив сумку, яку носив за спиною. Власник готелю - Джек, подарував йому її. Вона була звичайною і не зачарованою просторовою магією, але в ній вмістилося все, що йому потрібно у цій поході.
"Не думав, що так скоро зіткнуся обличчям до обличчя з орками..."
Він не збирався навантажувати себе, аж поки не візьме необхідну м’язову масу для бою. У Сан Міна було тіло чотирнадцятирічного хлопця, тому йому не вистачало розвитку і витривалості для боротьби з орками.
Але тепер його руки покривали мозолі. Після двох тижнів енергійних вправ він не став значно сильнішим, але після усіх цих тренувань його тіло більш-менш звикло до застосування списа.
Друга стадія Техніки Кульвіацій Підлінних Небес, однієї Гріму, Залізної Кожі, Жовтого Тіла і четвертої стадії телу та розвитку Техи - Переслідування духовного Копія.
Це поточні досягнення Сун Міна в занятті техніки культивації. Його досягнення в Техніці Переслідування духовного Копія росли швидше, ніж у інших, через досвід, якого той набрав у своєму попередньому житті, але він не міг розкрити справжню силу через обмеження, пов'язані з браком м"язів і ци. Через його слабке тіло, "Жезана Кожа" і « Кам'яне тіло» ледве прогресували, до того ж, через рідкісне використання "Одного Гріма", його розвиток виявилася складним завданням.
Він ще не був готовий; він збирався почекати, принаймні півроку, перш ніж піти битися з орками. Сон Мін з власного досвіду знав, як швидко і несподівано може прийти смерть.
Він знав, тому що помирав один раз. Він не хотів повторювати цей досвід. Тому він ретельно підготується до різних небезпек у цьому житті. Якщо він помре від лап орків, то це буде безглузда смерть.
« Але... Це рідкісна можливість отримати просторову сумку."
Простісна сумка вартістю 60 000 Ері, не та річ, від якої можна легко відмовитися.
"Хотя б не доведеться турбуватися збереженням моїх речей"
Сан Мін витягнув зі сумки скляну пляшку. Встромивши її кілька разів, він відкупорив кришку.
Повітря провіщало особливий запах. Використовуючи яд гоблінів як основи, за спогадами з попереднього життя, він створив новий отрута, смішивши з ним інші отруйні рослини з лісу ...
Новий розчин, як і початкова отрута гоблінів, мав той самий ефект зневязування. Але основна відмінність полягала в його силі та ефективності. Якщо отрута потрапляла в організм, то за п’ять хвилин він повністю паралізував би все тіло.
"Це спрацює на орках".
Сон Мін знав про це завдяки знанню з минулого життя. Коли йому бракувало сили, він виживав лише за допомогою таких хитрощів. Він відчув полегшення, коли трохи розбирався у отрути і почав покривати їм зброю.
Він покрив ядом свій спис, один короткий меч і п'ять метальних ножів.
Він повністю підготувався. Потім Сун Мін морально приготувався до гіршого і встав.
Він вже визначив основне місце розташування орків. В останні два тижні він не тільки полював на дрібну дичь, як гоблінів, кроликів і кабанов, але й збирав інформацію. Адже інформація така ж важлива, як і розвиток людського тіла.
« Я знаю маршрути їхніх патрулів, але я все одно повинен бути обережним»
« П'ять орків. У моєму теперішньому стані вони стануть непростими противниками. Чи було б легше, якби я мав напарника, якій би допомогти мені?»
Не те, щоб він раніше не думав про це.
"Але мені доведеться розділити здобич"
Не було гарантій, що Ганс мовчить про просторову сумку. І хоча з напарником буде легше перемогти п'ятьох орків, але тоді він дізнається про просторову сумку.
Кожного дня десятки тисяч іноземців відвідували цей ліс. Зазвичай вони були обережними, щоб не зіткнутися між собою.
Це було недовір’я.
Сун Мін не відрізнявся від них. Взаємодопомоги? Звучить чудово. Але насправді все не так оптимістично. Не було гарантій, що на його доброту дадуть тим же.
Він не міг довіряти іншим. Особливо тепер, коли йому ще не вистачало сил.
Вуш!
Мимо проходив Орк. У творіння було мало екіпіровки. У руці він мав сокиру з іржавим лезом, а сам не носив жодного броні. Тільки шматок зношеної тканини, яку і одягом не назвеш, був обернуться навколо його тіла. Орки в інших галузях мали пристойне спорядження, але орків Дженабіса зазвичай не знаходили гідного.
Хоч би який вид спорядження вони мали, орків прирівнювали лише до рівня простих гоблінів. Їм бракувало розуму, щоб стати реальною загрозою і покладатися лише на грубу силу.
Однак було небезпечно недооцінювати орків. Оскільки їм бракувало розуму, вони компенсували це силою і гострим пахвою. Сун Мін вилив приманку для орків, як він це зробив і в випадку з гоблінами.
Він вирішив не використовувати кров, як минулого разу. Оскільки вони мають більший нюх, ніж гобліни, то можуть вчасно його приготувати.
Засада. Сун Мін вибрав саме цю стратегію.
Якби він був у нього часом, то міг би завести в пастку. Але він не мав такої розкоші. У будь-якому випадку, він мало що міг зробити з цією силою.
Він склав 2 + 2 в голові, і дійшов висновку, що засідка - найкращий варіант. Сон Мін затамував подих; він не міг провести свою атаку зверху.
Разом з дротиками, Сун Мін приготувався використовувати більш потужну версію отрути гоблінів. Проблема полягала в тому, що він не міг пробити шкіру орком пострілом отруйного дроти з духової зброї.
Отже, метальні ножі теж не спрацювали. Він не був упевнений, що зможе проткнути верхній шар шкіри творців навіть якщо наповнить атаку ци.
— Запах... Я відчуваю запах.
П'ять патрульних орків. Це сходило з інформацією, яку Ганс дав йому. Ганс, мабуть, дізнався, що Сан Мін збирався полювати на патрульних орків. Ганс збирав трупи і потім продавав їх за гроші. Планування патрулів гоблінів і орків повинно бути для нього плечовим справою.
« П’ятеро... Мені потрібно розділити їх, але це не так вже й просто зробити."
Орки нахилилися вперед і почали принюхуватися своїми товстими носами до оточення. Це те місце, на яке Сан Мін помчився.
Зараз?
Ні. Ще рано.
Сон Мін лежав на землі в стані бойової готовності. Він покрив усе тіло брудом і викопав маленьку ямку, щоб приховати себе. Він зводив дихання до мінімуму. Зосереджений і пристойний погляд, схований десь в його покритому брудом обличчя, очікував доброї можливості для атаки.
- Це запах людини.
— Людина... Де?
— Ні тіла, ні крові.
Орки почали розмовляти між собою.
Зараз!
Сан Мін кинув у повітря камінь, який до цього часу міцно стискав в руці. Камінь, описаний кривою, приземлився за орками. Злякані раптовим звуком, орки обернулися, щоб дізнатися, що це було.
Як тільки вони повернулися до нього спиною, Сун Мін пішов вперед. Він вдихнув велику кількість повітря і, замість списа, замахнувся коротким мечем. Він активував техніку «Один Грім», кинувся до найближчого орку і вигнав меч тому в затилицю.
[Шрууук]
Орк заволопил. Сун Мін наділив такою силою, з якою тільки міг. Меч вскочив у орчову голову, після чого потекла кров, але рана виявилася не смертельною. Лезіння, подолавши раптовий суворий опір, втратило більшість своєї сили і ледве пробивало шкіру.
Сан Мін без вагань випустив меч з рук. Він навіть не намагався витягнути його. Отрута... вже почав діяти. Меч було вкрите отрутою, і через кілька хвилин усе тіло орка наповниться ним.
"Четверо зліва"
— Людина!
— Убить!
Орки зречили і разом побігли до Сун Міну. Хоч вони втекли до нього без жодних перешкод та організованості, їхні огидні види й коренисті тіла випромінювали страхаючу енергію.
— Ха!
Сон Мін глибоко зітхнув і дістав два метальних ніжки. Він загорнувся, знову використовуючи "Один Грім". Бах! Він пірнув вбік, ухиляючись від сокири, що прагнув до його голови і відскочив назад.
Бряк! Один метанний ніж потрапив у ціль і розрізав шкіру плеча одному орку. Він не намагався завдати смертельної шкоди оркам; для його цілей достатньо буде невелика рана. Коли Сун Мін відпустив ніж, він швидко рухав тіло.
- Ах ти щура!
Орк голосно заволав і широко змахував сокирою. Навіть якщо орк не міг розвивати ци, він мав більшу силу, ніж дорослий чоловік. Якби Сан Мін потрапив під удар... Його б не розрізали навпіл; більш імовірно, що його кістки роздмухувало б на шматки. Сун Мін не міг блокувати удар такого калібру.
« Він не повинен по мені потрапити! »
Залишалося ще три орки, і Сун Мін починав занепадати духом. Будь-який з них міг голими руками розірвати тіло чотирнадцятирічного хлопця. Відчувши жах від сокири, що пролетів повз його груди кілька сантиметрів, він відразу пригнувся і перекотився по землі.
Поклоняючись, Сун Мін поклав ніж з лівої руки в праву руку і швидко встав, після чого кинув його убік орки.
— Кргх!
Він не вклав в кидок ци. Орк виглядав злегка здивований, але зміг заблокувати летючий ніж, відбивши його в сторону сокирою. Цього виявилося достатньо, щоб відволікти його. Сон Мін відразу дістав списа і приготувався поставити своє життя на кон в цій схоплені.
Врам!
Коп'є вдалося проткнути груди орку.
З рота орка виризнула кров. Схопившись за спис обома руками, він спробував видерти його, але... З жахливим передчуттям, спис почав гальмувати. Найкраще рішення було відмовлено від списа, оскільки найближчий орк зревів і помахнув своїм сокирою вниз в напрямку голови Сун Міна.
- Кругом!
Лі Сун Мін підняв у розпачі списа в спробі заблокувати наступний удар.
Треск!
Копье переломилось на дві частини.
— Ах ты сукин сын! — У люті від втрати списа крикнув Сун Мін. Проте, кричачи, Сун Мін все ж нападав на орку.
Духовний рух Техніки, переслідування духовного Копія. Кінець списа підіймається вгору, щоб вдарити ворогом. Хоча половина списа не мала, Сун Мін використав кінцевий кінець і вдарив деревом вгору як мечем.
Орк, в поспіху відступаючи, говорив удар по підборіддя від Сан Міна.
« Я вже використав отруту. Цього недостатньо!»
Головна складова отрути була наконечника списа, який зараз застряг в іншому орці. У Сан Міна не вистачало отрути. На щастя, тупий удар від сокири призвів до того, що зламане дерево списа загоїлося дерев’яними шипами.
— Коло!(Не переклад)
Зібравши всі сили, він вдарив їм прямо по шиї орки. Удар від нього розтрощився хлібник. Однією лівою.
Хоч Сун Мін і втомився, з одним орком не так-то важко було впоратися. Важко дихаючи, він оглянувся навколо. Четверо орків, паралізовані отрутою, лежали на землі і смикалися, а той, шиї якого пронизало деревоподібне тіло, вже був мертвий.
— Я... Устал. — Пробурмотів Сан Мін, спльовуючи на землю. Це було безглуздо. Було безглуздо битися з декількома противниками, які він не був повністю готовий до битви.
—... але все ж...
Його душа наповнилась почуттям обов’язку. Він зміг самотужки вбити п'ятьох орків. Минулий чотирнадцятирічний Сун Мін ніколи про це не мріяв. Задоволений, Сун Мін усміхнувся, поки прямував до орків, які затремтіли від його наближення.
Він вирвав їм очі.