Глава 154
-Достойний батько! Четверта молодша сестра зникла. Крім того, я дізнався, що вона не могла заспокоїти нашу сім’ю. Чорт знає, що вона там наробила.
Су Вон ледве стримувала свою радість від того, що її молодша сестра так провинилася. Їй довелося докласти неабияких зусиль, щоб говорити спокійно і не видати свого хвилювання.
Великий Генерал Су припинив писати. Він відірвав свій погляд від паперу і подивився на Су Вон гострими, наче лезо ножа, очима.
- Що за нісенітниця ти несеш? - Він суворо проговорив.
- Достойний батько, я кажу правду! Ця гадина, Су Ло... Отче, Ви думаєте, що моя четверта сестра зараз сидить замкнена у своєму дворі, показаний. Але вона вже давно вилізла з дому, сплевши на Ваш наказ. До мене дійшла чутка, що під час своїх схожь за межами резиденції вона посміялася образити Фею Нефритового Озера! - На останньому реченні, її голос опустився до переляканого шепота.
Щоб Су Цзянь особисто поплив до її подвір’ї, вона без вагань використала свою козиру — наївно з приводу Фей.
Су Цзянь помінявся в обличчі.
Звичайно, йому було відомо про високу позицію Феї Нефритового Озера.
Він, як ніхто інший, розумів її силу.
Су Ло посміла образити Фею Нефритового Озера? Звідки така інформація? І хто ще про це знає? Як відомо, немає диму без вогню. Отже, все ж, щось так було...
Су Цзянь відклав перо і піднявся зі свого місця.
- Це те, що ти сказав?
Хоча він все ще сумнівався у словах своєї третьої дочки, в глибині душі він вже вірив їй.
- Звичайно, все правда! Шановний батько, коли донька почула про все це, вона теж не повірила — чи мало які чутки по землі ходять. Тому, щоб не піддатися наклепу на нашу сім’ю та репутацію, ваша донька відвідала свою четверту сестру. І, я клянусь, коли я прийшла, четвертої сестри не було на її подвір'ї! - Су Вон з усіх сил намагалася закріпити свій успіх у переконанні батька.
Якщо Су Вон зможе вмовити Су Ло, Су Цзяня піти провідати його, він особисто переконається у тому, що вона говорить. Тоді навіть якщо Су Ло не образила Нефритового Озера, вона вже ніколи не зможе викрутитися і уникнути покарання.
Су Цзянь поступово починав виходити з себе. Поміркувавши, він владно заявив:
- Що ж, раз таке справа, давай сходимо, подивимося.
Су Цзяна найбільше косила у всьому цьому зв'язок з Феєю Нефритового Озера.
У Імперії, стан Дворця Нефритового Озера було настільки високим, що сім’я Су на їхньому фоні виглядала дрібною квіткою. Вони були супердержавою. Їхній старший старійшина, який багато років служить окремо, є експертом десятого рівня. А скільки експертів по всьому світі можна порахувати на пальцях однієї руки.
Завдяки його присутності ніхто не наважувався і не думав про напад на Східну Імперію Лін. Тільки ідіот не буде боятися і поважати Дворец Нефритового Озера.
Але, мабуть, все ж таки знайшлася оброблена розумом особина, яка посміялася якось образити Дворец. Ще й умудрилася образити улюблене дитя Дворца Нефритового Озера -Фею Ніфрітового Уера. Тут явно простежуються деякі суїцидні схильності.
Якщо Су Ло посміє образити Фею Нефритового Озера, то перше, що зробить Сва Цзянь, це зв'яже її по руках і ногах і німе для доставить ва Дворець Нефрітового Уера. Він без будь - якої вини передасть її і дасть їм покарання. Більш того, він готовий самостійно, у разі необхідності одягнути на шию Су Ло петлю і затягнути її потуже.
Су Цзянь швидко просувався на подвір’ї Су Ло.
Су Вон, що йшов за ним, не терпіло серця. Вона не могла не помітити ентузіазму батька.
- Отче, не стукайте. Четвертої сестри все одно немає вдома. Побачивши, що Су Цзянь замахався перед дверима, вона вирішила трохи підштовхнути його.
- Так. - І він, відкинувши всі сумніви, впевнено переступає через поріг.
Його обличчя було суворим і жорстоким, від нього так і велося наріканням.
Лу Ло вийшла на подвір'я, зустріти гостей. Коли вона помітила Су Ззяня, то поспішно опустилася на коліна і пошкодувала Великому Генералу Су.
Су Цзянь глянув на стоячу на колінах Лу Ло.
- Де Четверта Мисс? Вона у себе в кімнаті?
Лу Ло здригнулася від страху, але не посміла подивитися на пана. Її голос був тонким і слабким, наче листок комара:
- Так-так, вона там, де і повинна бути. Міс у своїй кімнаті.
Су он знущання фиркли:
- Смерть вже перейшла поріг твого будинку, а ти все продовжуєш впиратися. Всі вже знають, що Четвертої сестри немає в кімнаті. Така скромна дівчина, а має нахабство так брудно брехати своїм господарям. Тобі що, жити набридло?
Глава 155
Хоча все тіло Лу Ло тремтіло, вона твердо наполягала на своєму:
- Пані у своїй кімнаті. Це читання правда. Четверта пані жодного разу і кроку не стала за поріг будинку. Від ранку до ночі переписувала сьвяті писання, щоб прохати у пана Су. Як третя Міс може таким огидним способом обмовляти на Четверту міс?
- Пфф... - Су Вон лише посміхнулася. Їй лінь було попустити трясати повітря, сперечаючись з цією жалюгідною служницею.
- Шановний батько, чому ми повинні вірити словам служниці? Так і взагалі, навіщо щось слухати, якщо можна просто самим побачити та перевірити? Правдивість сказаного буде доведена тільки тоді, коли ми зайдемо в будинок і побачимо все на власні очі, хіба не так? - Коли Су Вон закінчувала говорити, вона потягла руку до дверей кімнати Су Ло.
У цей момент Лу Ло суворо подивилася на Су Вон, при цьому жалібно щебеча:
- Третя Міс, я не в тому положенні, щоб перелічити вам. Але, у мене все ще є сили захищати честь і репутацію Четвертої Міс. Третій міс, ви задумали щось погане по відношенню до моєї пані?
- Що ти мелеш, мерзенна служниця? Як ти смієш казати подібне, так і в присутності господаря. Жити набридло?
Та що з цією дівкою, думала Су Вон. Зазвичай скромна і найкрихітніша Лу Ломіла кинути їй виклик. Їй здавалося, що вона зараз у гущі битви і перед нею стоїть воїн, готовий до останнього захищати свою господиню та пожертвувати заради неї своїм життям. Теж мені, лицар у сяючому фарці знайшовся.
- Раніше, третя Міс вдерлася у двір, зруйнувавши вхідні двері. Тепер ви привели з собою пана Су, сказавши йому бог знає що. Що ви замислили? Що такого зробила вам Четверта Міс, що ви так до неї почуваєтеся? — З наповнених злобою червоних очей Лу Ло покотилися сльози.
- Ти, жалюгідна покоївка, як ти наважилася взагалі відкрити свою пащу і викидати з неї подібну нісенітницю?
Перемога вже була в руках Су Вон, а ця чортова тільки відтягує момент її тріумфу. Якби Су Вон уміла вбивати очима, перед ними вже давно лежав холоднокровний труп Лу Ло. Вона твердо вирішила: « Як тільки вона звільниться від Су Ло, то дістанеться і до служниці ». Їй не жити.
Ха-ха, можливо, ця просташка намагається потягнути час, сподіваючись на раптове повернення своєї господині? Мечтай, дитинко. Цього не станеться.
- Третя Міс, пані вже і так зневажає всіх. Навіщо вам ще більше поливати її брудом? Що ви отримаєте від цього? Будь ласка, залиште Четверту Міс у спокої! - Лу Ло продовжувала свердлити Су Вон очима, повні сліз і впертості стояти за свою міс до кінця.
- Яблуко від яблуні. Що пані, що її слуга - обидва грубі, безчесні і нерозумні, необізнані, коли їм дозволено говорити, а коли краще не висовуватися.
Раніше, вона відразу ж наказала б слугам вбити цю дівчину до смерті, але в присутності Су Цзяня вона не могла діяти так відкрито - необхідно було підтримувати образ білої і пухнастої днучки-скромніжки.
Тому треба було лише висміювати погляд на Лу Ло.
- Значить, я намагаюся очорнити твою господиню? Добре, маленька Лу Ло. Якщо раптом твоя пані якимось магічним способом опиниться всередині, то я присягаюся, що особисто заварю їй чай як вибачення! (п/п: іншими словами вона буде прислуговувати їй. Цей вираз часто використовується в цьому новеллі. Можна сказати ще й: "Я буду її собачкою і за будь-яким наказом господині виїятиму хвістиком," Думаю, так легше зрозуміти наскільки це принизливо)
Домовившись, вона рішуче штовхнула двері в кімнату Су Ло, відчинивши її наскрізь.
Перша увійшла Су Вон з переможною посмішкою на обличчі, за нею слідував Су Цзянь. Третя Міс була впевнена, що після нашого сьогодення перебування Су Ло в резиденції Су припинитися. Вона стане спогадом, незлагодженим непорозумінням, яке все швидко забудуть.
Але, варто було Су Вон викинути очима кімнату, як сяюча усмішка зникла з її обличчя. Вона кричала настільки, що щелепа не вивихнула.
Їй здавалося, що перед нею привид. Су Ло спокійно сиділа за письмовим столом і акуратно вимальовувала літери священних листів. Здавалося, у Су Вон зараз вибухне мозок.
Вона насправді бачить привида!
Тільки її власна фантазія, побачена лише у світі!
Адже Су Ло ніяк не могла зараз тут перебувати! Це неможливо!
Крім того, Су Ло сиділа за столом і займалася каліграфією. Величезна кішка паперу була складена на розі її столу, і кожне слово було виведено старанно та акуратно — очевидно, вона витратила багато днів.
Але, чверть години тому, Су Ло в цій кімнаті точно не було ...
Су Вон втратила дар мови. Вона відчула себе тупою куркою. Так нерозумно вона себе ще в житті не відчувала...