Варто було сказати зірватися з її губ, як жінка різко, навідмашь помахнула своєю іскрицькою битвою -
ХЛИЩ!
Повітря в кабінеті буквально розірвало на шматки з оглушливим, подібним до вибуху петарди бавовною. Фіолетові блискавки засяяли її обличчя, на якому охолола хижа усмішка.
Рекс намертво зафіксував погляд, що б'ється в її руці грозовим батогом. Його обличчя затремтіло до межі. Бігти? Найгірше, що ви можете зробити зараз, — це підставити противнику спину. При такому неймовірному розриві в чистій характеристиках подібні дії були рівнозначними добровільному самогубству.
А раз так -
— ХА-А - А-а! — Стрибний, яростий рик потряс стіни.
Великан пішов в атаку першим! Його велетенська двометрова туша зірвалася з місця, наче важкий артилерійський снаряд. Зтиснувши правий кулак до кришталика в костяках, він поклав у цей удар всю свою величезну вагу інерцію розджену, стягуючи його прямо на незнайомку!
Стречна кількість повітря звисала так, ніби її стискали гідравлічним пресом. Ця отруйна, руйнівна хвиля кінетичної енергії на мить навіть змогла витіснити вдушливу ментальну аура, що походить від жінки.
У цю ж секунду троє позосталих бойців синхронно рвали з місця. Їхні дії мали зв’язок з сотнями боїв, рефлексом, що влучив у саму підкорку: один пішов на флангу зліва, другий заходив справа, а третій швидко розривав дистанцію для вогню.
Однак, дивлячись на це ідеальне тактичне оточення, жінка лише зневажливо кричала губами. Вона знову зробила невловимий рух пензлем -
ХЛИЩ!
Електрична шкварка збожеволіла! Довгий хлист, поєднаний з концентрованою плазмою, віялом розсік простір, розпадаючись у політ на тисячі маленьких електричних розрядів. Ці віттясті блискавки, наче зграя голодних неонових драконів, б’ють на всі боки!
Решта найманців були змушені у паніці ухилятися, повністю втрачаючи темп атаки. І тільки Рекс, до крові стиснувши зуби, продовжив перетирати напролом!
Він з силою впечатав підошву важкої ботинки у підлогу, чому все будівля жалілось здригнулося, а під його ногами засміялися глибокі тріщини в залізобетоні. Чоловік дуже розлютився через електричний шторм, прослизаючи крізь завісу. Розряди струму з тріском впивалися у тіло, миттєво облякуючи шкіру і змушуючи м’язові волокна згинатися в жорстоких спазмах, але він не зупинився ні на долю секунди.
Рейкс не знав, які ще тузи ховає ця баба в рукавах, і через скільки хвилин сюди підтягнеться решта її загону. Але він усвідомлював, що його єдиний шанс — викластися на всі сто відсотків.
Зменшити дистанцію! Зв'язати її ближнім боєм! Виграти для капітана і хлопців хоча б кілька цінних секунд для втечі!
Один крок! Два! Три! Між ним і жінкою залишалося менше двох метрів!
І тут... Він побачив її посмішку. Знущання, посмішку хижака.
Грозовий батіг в її долоні раптово розчинився у повітрі, наче його і не було. У наступну мить жінка сама зробила різкий крок назустріч, занесла праву руку і... Просто вдарила у відповідь своїм акуратним кулачком!
— Фізичний контакт - далеко не найсильніша моя сторона... - Її голос говорив знущатися м'яко. — Але ж нікчема, тобі до мене як до місяця!
Два кулаки з глухим і страшним гуркотом зустрілися в повітрі!
БА-А-АМ!
Звук цього зіткнення нагадував удар двох тектонічних плит. Рекс відчув, як крізь його руку лавиною пішла нищівна, абсолютно хтонічна сила. Права кінцівка миттєво оніміла, кістки всередині неї затремтіли, а все його масивне тілом живим снарядом відлетило назад!
БУМ!
Його спина на величезній швидкості вражалася у стоячу стіну. З цього удару густий армований бетон розлетівся так легко, ніби був зроблений з крихкого гіпсокартону.
БАМ! БАМ! БАМ! БАМ!
Він зніс своїм тілом п'ять капіталових стін підряд! Кожна перегородка кабінетів розлетілася на шматки під вагою гігантського гіганта, не в змозі навіть на відсоток загальмувати цю божевільну траєкторію. І в кінцевому підсумку -
Його тіло набило протилежний фасад будівлі, вилетівши на відкрите повітря! Стометрова висота нічного Чикаго прийняла його в свої обійми.
В офісі запанувала труна, мертва тиша. Блер спостерігала за цією сценою з відвислою щелепою, а срібний пістолет із глухим стуком вивалився з її ослаблених пальців. Що вона тільки що побачила? Цей величезний амбал, який в упор жрал свинець і навіть не морщився, полетів у вікно від одного-єдиного удару цієї тендітної жінки? Пробив п'ять бетонних стін наскрізь?
Це... Це чудовисько взагалі можна називати людиною?
Жінка в чорному злегка покрутила зап'ястим, розмінна руку і з ледачою цікавістю перевела погляд на позосталих бійців. На її губах знову заграла легка ухмилка.
— А фізично він мав недружелюбну силу, — байдуже констатувала вона. - Але на цьому все.
Її хижий погляд ковзав по трьом чоловікам і завмер на Айві:
— Ну що... Тепер ваша черга.
Договаривши, вона плавно вкинула руку долонею вгору. Між її пальцями знову шалено заплюшували фіолетові іскри, формуючи контури нової електричної бити.
Обличчя Айві стало родючого кольору. Рекс був найсильнішим танком і головним бойовим авангардом їхніх команд. Його залежна живучість в купі з бойовим Талантом дозволяли йому протягом деякого часу на рівних обмінюватися ударами навіть з системними Мисливцями S-класу. І тим не менш, його тупо помножили на нуль одним зустрічним джебом! Бойовий потенціал цієї баби розламував всі стандартні рамки системи.
Три найманці не боялися, бо в них був глухий і приречений смертник. Але вони повинні були приготуватися до свого останнього ричання, як у найсуворіший момент!
РРРЕР-Р-ВУУМ!
Раптом за розбитими панорамними вікнами пролунав оглушливий рев літака! З темних висот неба прямо до рівня зруйнованого поверху сильно спикував важкий чорний вертоліт у армійській бойовій модифікації. Лютість гвинта шалено розсівала повітря, нагнаючи потужні потоки штормового вітру в розбитому офісі.
Нісова турель бойової машини хижако довернулась вглиб приміщення, і шестистулковий кулемет Гатлінга втупився акурат в точку, де стояла жінка у чорному.
На місці пілота Чжана Мен, чиї очі горіли лютим вогнем, намертво зафіксував приціл на фігурі ворога і до упору вдав гашетку!
ТРА-ТА-ТА-ТЕ!
З шести стовбурів вирвалися довгі язики полум’я! Шквал великих Aalibus патронів свинцевим зливнем обрушився на позицію незнайомки. Ці снаряди, створені для того, щоб в решіто крошити легкий бронетехнік з шаленою швидкістю почали перемивати внутрішній простір офісу.
Вираз обличчя жінки зазнав кардинальних змін. На пістолетні кулі їй було плювати, але приймати в лоб авіалінійної гармати вона явно не збиралася. Вона миттєво розірвала дистанцію, відходячи вглиб коридорів і намагаючись знайти сховок!
Але для важких армійських патронів ці стіни були не міцніші за папір.
ТУК-ТУК-Так!
Почергово з легкістю пошила бетон, залишаючи на собі пробоїни завбільшки з кулак. Точки матеріалів, пил та бетонна крихта миттєво заволокли весь простір щільною вежею. Жінка була змушена лаятись, ухиляючись від цього свинцевого пекла; її грозовий кнут кілька разів штовхався для відповіді, але густина заграваного вогню щоразу намертво притискувала його до підлоги.
— Швидше! Стрибай! — Лі Вей висунувся по поясу з відкритого люка другого пілота, відчайдушно махаючи руками в офісі людям. - Пулемет візьме її всього на пару мигвин! Швидше, чорт забирай!
Айві не вагалася ні секунди. Вона різко розвернулась і на максимальній швидкості рвонула до зяючого прошарку в панорамному вікні. Троє найманців були тінню, що йшли за нею.
Три метри до краю... два... один...
Стрибок!
Перший боєць рибкою вимахнув у порожнечу, цілуючись акурат в відкриту десантну кабіну зависшого вертольота. Ван Кунь, намертво закріпившись біля краю люка, вчасно викинув руку вперед, і на льоту спіймав хлопця за зап’ясті та сильним ривком втягнув його всередину.
Другий! Третій!
За лічені секунди вся ударна група опинилася на борту. У проломі вікна залишилася лише Айві. Вона на долю секунди обернулася назад, глибоко заповненого димом кабінету, а потім перевела погляд на ту дальню стіну, яку своїм тілом пробив улітав вниз Рекс ...
— Айви, швидше! — Лі Вей буквально виходив брудним потім від шаленого напруження. — Часу в обріз! Я зміг зламати і заглушити радари ПВО воєнного всього на кілька хвилин! Як тільки вони очухаються — нам хана!
Дівчина стиснула зуби і відштовхнулась від кромки! Ван Кунь намертво перехопив її мініатюрну долоню, з силою втягуючи Балансіровщика на підлогу десантного відсіку.
- Так! Вона на борту! — Заорал він у всю горлянку. — Капитан, рвом когти звідси!
Але Чжен Мену потягнути важіль управління на себе, щоб завести вертоліт у крутий вираж, як жінка в чорному вже встигла видужати від кулеметного пресінга!
Вся покрита сірою будівельним пилюкою, з розтріпаними волоссями — ця раптова атака явно зіпсувала зачіску і довела її до кипіння. У її очах, спрямованих на вихідну машину, спалахнула першоджерела душі, первісний гнів.
- Думали, так просто підете? - Її голос зірвався на шипіння. - Не в цьому житті!
Вона вкинула руку, і фіолетові розряди на її долоні запульсували з ранок силою, протягом секунди сформувавши масивний двометровий спис із чистої виблискуваної плазми. Електрика заповнила весь зруйнований поверх. Жінка несподівано подалася вперед і з усієї сили мітнула снаряд вдогону вертольоту!
Суворий спис з воєм розрізав нічне повітря, залишаючи за собою іонізований шлейф та намагаючись пробити паливні бактерії.
Але на суворому обличчі Чжен Мена в цей момент проникла кровожерлива, жорстока ухмилка:
— Ну давай, сука, я тільки цього і чекав!
Його палець миттєво перемістився на сусідній тумблерну панель і з силою втиснув червону кнопку пуску.
ФЬЮИТИ!
ФЬЮИТИ!
У той самий час з двома кінцями, що стоять на борту вертольота, одночасно зірвалися дві некеровані літаки. Коли снаряди залишали за собою щільні хвости сірого диму і спалахи вихлопу, вони пішли по траєкторії — одному лівому й іншому правіше.
БА-А-A-МУ-УМ!
Ракети здетонували всередині замкнутого поверху майже одночасно. Здіймаючись на нічну небу, розпалений грибоподібний вибух знизився і вибивав залишки осікання будівлі. Густий чорний дим і язик полум’я поглинули весь верхній ярус корпорації « Energy Gene ».
І в той самий момент, коли десант у кабіні вертольота полегшено видихнув, порахувавши, що з переслідувачем покінчено... Смертоносне вогняне повітря з тріском пробило сліпучу фіолетову блискавку!
...
https://literna.net/uk/books/156-teritoriya-ihri-vid-kazhana-vampira-do-loli-tira