Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Дюку, будь ласка, зупиніться, мені боляче!

Розділ 91

Прочитано 0% глави

- Тільки подумай, Лілі: твої грубі руки тепер куди важче.

- Це все, дякуючи вам. Я наносила той цінний лосьйон, який дала мені мадам.

- Справді? Я дійсно рада, що мій подарунок десь прийшов до місця.

Коли Моллі зобразила посмішку, обличчя Лілі прийняло дивний вираз. 

- І тому...

Коли вона заговорила, Моллі змінила на неї погляд.

Коли служниця трохи заїкається, то зрештою відкрила рот так як можна обережніше.

- Ну, я трохи хвалилася цим. Подарунок від мадам...

- Лили.

Ще до того, як Лілі закінчила фразу, наче тихий тайфун, на неї накотив голос Піллен.

- Хіба я не наказала тобі не говорити про це?

- Ах, але я просто розповіла своїм найкращим друзям. Проте я й подумати не могла, що багато людей про це дізнається.

Моллі почула виправдання Лілі і не знала, що вона дійсно намагалася сказати. Коли вони зустрілися, Лілі відразу схилила голову так низько, як тільки змогла і опустила погляд у підлогу ванної.

- И?

- Ма... мадам, це... це...

Моллі посміхнулася, побачивши Лілі, що злякалась.

Проте саме Лілі особливо похвалила її лосьйон. Мабуть, вона заявила, як пишається тим, що її мадам схвалює.

- Якщо у мене випадково залишаться якісь інгредієнти після його виготовлення, я дам їх тобі.

- Правда?

- Але наступного разу більше ніколи не проси його для інших і веди себе пристойно. Адже це може призвести до інших проблем.

Однак ще треба було мати певні обмеження. Якщо стосунки між паном і його слугами стають трохи розмитими, то ситуація господаря може погіршитися в будь - який час.

- Добре! Дуже вам дякую, мадам!

- Я б теж хотіла привітати їх, але, на жаль, найближчим часом це неможливо.

Крім того, вона хотіла подякувати маркеру Нібейю особисто.

Тоді Моллі повільно шевельнула, і після ванни їй стало куди краще. Моллі мала довге волосся, і її почали прив’язувати з допомогою своїх служниць.

Коли вони обережно зачісували волосся, на них з’явилася біла шия. Її волосся, яке звисало на щоку, прибрали назад, відкриваючи тонкі риси обличчя.

- Давайте цього разу нанесемо лосьйон більш тоншим шаром. Можливо, у деяких випадках мені потрібно зробити повторний напад на нього і таким чином він може швидко всмоктуватися в мою шкіру.

- Він може впіться навіть швидше?

Моллі злегка усміхнулася, побачивши подив на обличчя Лілі.

- Звичайно, це можливо лише якщо добре слідкувати за пропорцією інгредієнтів.

Тоді Моллі одягла шаль, яку вручила Піллі.

- Є ще дещо, що мені потрібно підготувати, і я хочу, щоб ви приготували...

- Мадам, мадам!

Вона відразу ж замовкла, коли до неї швидко підійшла покоївка.

На відміну від Піллен і Лілі, вона відповідала за хол та не була служницею Молля.

- Що відбувається? 

- У нас відвідувач.     

- Відвідувач? Кто?   

Сьогодні не було заплановано жодних прийомів. Віт був раптовим.

Це так терміново? Коли Моллі нахилила голову, служниця відразу відкрила рот.

- Це леді Клеменс.

- Ах.

Моллі втратила дар мови. 

Ти вже тут.

Ар’яна була лише скороминущою тінню минулого, але як справжня дочка свого батька, вона не пропустила нагоди скористатися нагодою.

- Ладно. Скажи їй, що я зараз буду.

- Так, мадам.

Коли покоївка, яка принесла неприємні новини, нарешті зникла, Моллі з усіх сил постаралася зобразити обличчя усмішкою.

- У нас немає іншого вибору, крім, як відкласти це на деякий час.

- Мадам, з вами все гаразд?

Заспокійений голос Лілі позбавив Молли дар мови.

Насправді вона трохи нервувала. Не настільки, як її батько, але, безумовно, достатньо. Сестра вміла вивести її з рівноваги.

- Все повинно бути в порядку, - Нарешті, пробурмотіла собі під ніс Моллі.

*

- Сестра!

Губи Моллі підсмажувалися, коли Ар’ян побачила її і подарувала широкою посмішкою.

При такому розкладі Моллі вже могла уявити, хоча й туманно, як вона про себе погрожувала цю вітальню.

Однак, коли Моллі підірвалась трохи в устах, то швидко позбулася цих думок. Можливо, вона просто занадто турбувалася такими речами.

Потім Моллі, перш ніж відсунути всі свої тривожні думки на задній план, побачила усмішку Ар’ян.

- Арьян, йди сюди.

https://literna.net/uk/books/152-dyuku-bud-laska-zupinitsya-meni-bolyache

Попередня главаНаступна глава