- Так, цей корабель справді найбільший з тих що я бачив. - Проговорив я, стоячи в повітрі над величезним кораблем-стросом.
Вигляд корабля був похмурий, як і атмосфера навколо нього.
Цей корабель мав три щогли, середнє було найбільшою і була основою корабля, до якого кріпилося зовнішнє кільце. Це кільце було свого роду стіною до основного корабля-гострового Морії. Пройти через це стіну можна було тільки по одному шляху, через ворота, які виглядали як величезний рот з великими зубами і губами.
У середині корабля був великий чорний вітрил, на якому була символія піратів Морії. Великий білий череп і пара фіолетових крил, кажанів.
Сам острів, який і був по суті кораблем, оточений фортом та кількома вежами. На острові було дуже багато лісів, і в ньому виходило лише кілька будинків. Найпоширеніший з усіх будівель, мабуть, був великим палацом у середньовічному стилі. Він нагадував мені католицький собор з мого минулого світу, а стиль архітектури схожий на французьку.
Трохи поспостерігавши за цим кораблем, я все ж вирішив спуститися прямо до палацу.
*Вшух* ***
Миттєво подолавши сто метрів, я зруйнував дах будинку і приземлився в палац. Коли пил усміхнувся, я оглянувся...
Мене оточувало кілька дивних людей. Вони були занадто блідими, і на їхніх обличчях було багато шрамів та зашитих ран. Їхні аури також були трохи незвичними для людей, надто холодні і занадто слабкі.
Ніхто з них не атакував мене, вони просто стояли і нічого не робили. Але через деякий час з натовпу вийшов високий повний мужик з величезним ротом і гострим носом. Його зуби були гострими, так само як і його вуха. На чолі у нього був шрам, а на очах чорні круглі окуляри. Носил він шкіряні фіолетові штани, дивний жилет і пару рукавичок такого ж кольору що й його штані.
Він вийшов до мене з незадоволеним обличчям і закричав:
- Ти ще хто? Як ти посмів вдертися сюди?
Я подивився на нього кряем очі і холодно проговорив:
- Приведи мені Морію і Абсалу, так само захопи Мейто Сюсуй, у тебе п'ять хвилин, раджу поквапитися.
- Э? Що? Ха... Ха-ха-Ха-хо! Ти там головою стукнувся? Ага-ха-Ха-хо. - Товстяк почав голосно реготати і плескати себе по животу.
Я посміхнувся і сказав:
- Твій час іде, раджу поквапитися.
- Ха-ха-хо... Ха... ну ти даєш, давно я не чув такої нісенітниці, хлопче, звідки? Ти хоч знаєш де перебуваєш? Може тобі до лікаря? - Єли перестав сміятися, Хогбак вирішив поставити мені питання.
Я зітхнув:
- Схоже, ти мене не зрозумів... - Потім я тупнув ногою по підлозі і сказав:
- Чорна діра.
*Ху-У*
Темний дим поширився на всі боки і почав засмоктувати всіх зомбі навколо, навіть Хогбака не залишив осторонь. Як тільки темрява доторкнулася зомбі, всі вони почали тремтіти, а через деякий час із рота кожного з них стали виводити чорні трощівки енергії, потім кожен з яких безжиттєво впав у темряву.
Залишився тільки один Хогбак зі страхом, що дивиться на мене, я посміхнувся і розвіяв покриття темряви. Я не збирався їх поглинати просто хотів перевірити силу фрукта, чи здатний він нейтралізувати дію фруктів Морії. Як не дивно, все спрацювало...
Як тільки темрява розсіялася, навколо мене була купа тіл і серед них стояв Хогбак з блідим обличчям.
Я повернувся до нього і сказав:
- Роби що я сказав.
Толстяк зковтнув і кивнув, потім втік з досить непоганою швидкістю.
Довго його чекати не довелося, через хвилин п'ять, в головний зал спустилися 5 чоловік.
Перша людина була найвищою з усіх, думаю його не даремно називають найвищим Сітібукаєм. Він виглядав як якийсь демон, роги на голові, кігті на руках, гострі зуби в роті, навіть його шкіра була не просто блідою, а світло-блакитною. Сам його тіло було занадто непропорційним, верхня частина була довга, а нижня кругла і коренальна. Його волосся було яскраво-червоними, а носив він чорне пальто і оранжеві штани.
Поруч з ним йшов досить невисокий чоловік в чорному костюмі і синих штанах. Його вигляд також був дуже незвичним, хоч зовні він нагадував людину, і ймовірно ним й являвся. Але на його обличчі була пришита морда лева, а також якщо я правильно пам'ятаю канон, у нього дуже багато частин різних тварин трансплантовані Хогбаком по всьому тілу. Загалом, цей хлопець був якимось психом.
Наступною йшла дівчина, найпомітніша і цілком нормальна. Принаймні в порівнянні з цими божевільними. Великі очі з чорними зіочками, мабуть було найбільш незвичним в ній, а далі все було не так дивно. Звичайний одяг у готичному стилі і рожеве волосся, заплетені в два хвости. На її голові була корона, а в руках рожевий парасоль.
А далі йшов Хогбак і як не дивно Рюма, але хірург привів усіх хто мені потрібен.
Мечник мав сиве волосся та тіло, як і в усіх зомбі. Він носив синій шарф який закривав його обличчя, а також кімоно з незвичайним чорним орнаментом. Ну і зрозуміло те, навіщо я прийшов. На його поясі була катана, яка була мені потрібна, думаю Зоро оцінить такий подарунок.
Морія був дуже роздратованим коли з'явився, і побачивши мене закричав:
- Хто ти така? Як ти смієш... Кхх... - Договорити він не встиг, тому що його горло було миттєво пронизено зіркою куль.
З невірством в очах Морія опустив погляд вниз, але навіть не міг зрозуміти, що сталося, а потім його очі потьмяніли і він почав падати.
У цей момент я швидко підняв руки і проговорив:
- Чорна спіраль.
Тіло Морії швидко було прикріплене до мене і я відразу ж покрив його темрявою, а потім прощупав його серце. Воно ще билося, тому сила фрукта не розлучилася, це було добре.
Я подивився на Трійцю яка стояла з шокованими особами і одного невгасимого мерця, і сказав:
- Нікуди не йдіть, я скоро закінчу, так само не раджу атакувати мене, пошкодуєте. - Я обвів чотирьох холодним поглядом, а потім покрила себе також силою темряви. Зараз треба було забрати силу фрукта Морії, тому я повинен був повністю запобігти витіку енергії, а покриття з темряви з цим ідеально керувалася.
Вбити Морію було досить просто, по-перше, він не очікував нападу, а в другому він занадто слабкий у бою. Можна сказати в плані своєї сили він слабкий Сітібукай, причина його великої нагороди і впливу, це її унікальний фрукт дозволяє створити величезну армію та сильних солдатів. У плані власної сили, напевно навіть Крокодайл його перевищує, так що не дивно, що він не зміг відчути наближення зірної кулі. Його смерть вже була визначена, як і доля його фрукта...