Конан раніше знала, що Деревня Скритого Ліста — це місце неймовірної різноманітності, де розквітає сотня талантів.
Цю інформацію вона отримала ще в часи свого перебування у Акацукі.
Але вона не знала, наскільки це розмаїття могло мати справу з Девні Скритого Лістою.
Село Скритого Ліста створила різні підрозділи Абу та інші установи; в справі приховування особистостей і запобігання витоку інформації до інших сіл вони були неймовірно сильні.
Конан просто спостерігала за тим, що вона бачила перед очима, і не виявляла своїх емоцій. Поміркувавши над собою, вона відкинула зайві думки і знову перевела увагу на інших людей.
Конан вже колись відчував, що читає пам'ять від Ооцуки Тонері. Тому вона досить добре запам"ятала це відчуття, але не знала, як читання думок Аоби відрізняється від методів Оозуцакі Тонері.
Вона не знала, до якої глибини Аоба може дійти, але в душі вона зовсім не хвилювалася. Незалежно від того, які фрагменти спогадів він побачить, будь-який з них зможе довести її невинність. Врешті-решт, як тільки він знайде спогади цього ніндзя-приратника, все, що між ними сталося, з'явиться як на долоні.
Конан була цілком впевнена у цьому.
Конан спостерігала за тим, як Аоба читає пам’ять, а сам Егуд та інші двоє повністю занурилися у цілком особливий стан.
Аоба швидко переглядав спогади цього ніндзя-приставника.
Хоча раніше він вже читав пам'ять цього чоловіка за допомогою системи читання думок, але це врешті-решт була система читання думки, а не таємна техніка клану Яманака. Між ними була фундаментальна відмінність.
Зараз він міг використовувати таємну техніку клана Яманака для читання пам'яті, але сам метод разючо відрізнявся від використання системи читання думок.
Оскільки він вже не використовував цього методу, певні труднощі з’являлися в його пошуках важливих спогадів.
Йому потрібно було за дуже короткий час знайти саме той спогад, який він шукав.
В одну мить.
Сцена за сценою, фрагменти спогадів швидко проносилися в його розумі.
У той же час.
Аоба синхронно транслював ці спогади в розум Мінато Намікадзе.
Сам процес пошуків спогадів Аоба також показував Мінато Намікадзе.
Без найменшого приховування!
Бо він знав, що в спогадах цього чоловіка не було жодних проблем!
А значить, і приховувати було нічого!
Це краще і чесно показати все це Мінато Намікадзе, що змусить цього ще більше повірити в достовірність цих спогадів.
Треба сказати.
Такий підхід мав певний вплив.
Поки Мінато Намікадзе був вражений дивовижною секретною технікою клана Яманака, здатною транслювати візуальні образи, він став ще більше шокований тим процесом, як Аоба шукав спогади.
Виявляється...
Саме так виглядає читання думок!
Мінато Намікадзе завжди було цікаво, як саме відбувається читання пам'яті і тепер, побачивши Аобу прогортає спогади ніндзя-крапника, він відразу все зрозумів - ось як це виглядає насправді.
Це якось задовольняло його внутрішню цікавість і дозволило зрозуміти суть процесу читання спогадів.
Врешті-решт, технологія читання пам'яті була секретною технікою клана Яманака і Мінато Намікадзе за все його життя ніколи б не з"явилася шансу навчитися її. Тому, стикаючись з подібними ситуаціями, він завжди відчував цікавість, але не міг знайти відповідей.
Але тепер він знайшов відповідь.
Його розум, рухаючись за пульсацією чакри Аоби, випливла одна картина по іншій. Ці сцени були спогадами ніндзя-приратника, які мили перед ним від першої особи. Він також відчував, як Аоба постійно перебирає ці спогади в пошуках цінної інформації.
Він бачив не тільки чужу пам'ять, але й сам процес того, як Аоба пролистував її.
Все це без будь-якої утайки з'явилося перед його поглядом.
В одну мить.
Мінато Намікадзе відчув надзвичайні почуття.
Він ніколи не зазнав чогось подібного.
Незабаром.
Аоба, що стоїть біля головних воріт у цих вузьких спогадах, знайшов сцену.
Ці фрагменти пам'яті відразу випливли перед Мінато Намікадзе.
Прямо в цій сцені ніндзя-приратник, як зазвичай, патрулював околиці, коли поблизу з'явилися три силуету, які йдуть по тракту у напрямку Дерні Скритого Листа.
Ці троє були дуже добре знайомі Мінато Намікадзе, найтриця з Акацуки, з якими він вже бачився, коли приїхав сюди. Однією з них була дівчина, яка зараз жила в Ічираку Рамен — Конан.
Сцена за сценою, наче в кіно, швидко проносилися у нього перед очима.
У цей момент.
Ця трійціянка підійшла до ніндзя-приратника.
— Ми - учні вчителя Джіраї, і ми хочемо зустрітися з Мінато Намікадзе.
Наґато з Акацуки першим повільно вимовив ці слова. Як тільки він це сказав, це відразу ж привернуло увагу ніндзя-привітників, і на обличчях кожного з них відбивалося велике здивування.
Ця картина пам'яті Мінато Намікадзе відразу ж дала йому зрозуміти, що ці троє насправді не знали ніндзя-привітника.
Кадри продовжували рухатися далі.
За цим пішли події того, як цей ніндзя-приставник відшукав Мінато Намікадзе.
А потім Трійця роздягнулася і пішла в зовсім різних напрямках.
У пам'яті цього ніндзя-приратника було чітко видно, як Наґато і Яхіко пішли кожен своєю дорогою, абсолютно не плануючи діяти разом з Конан.
Конан ж залишилася на місці, заявивши про своє бажання з'їсти миску Ічіраку Рамен і навіть використала статус пана Джірейї як загрозу.
Врешті-решт, ніндзя-приставника не залишилося іншого вибору, окрім як відвести Конан у Деревню Скритого Листа. Пригадувалося, що Конан зайшла в село з величезним захопленням і нетерпінням чекала на навколишнє середовище.
Зрештою, подивившись на багато видів рослин, вони прибули в Ічіраку Рамен і замовили одну з двох місій раміна.
І не встигла вона доїти другу порцію рамена, як з'явився Мінато Намікадзе в заклад Ічіраку Раман.
Весь цей процес надзвичайно чіткий образ пам’яті з'явився перед Мінато Намікадзе.
У цьому процесі відбуваються дуже швидко.
На відміну від минулого, коли Аоба з надзвичайною ретельністю читав спогади за допомогою системи читання думок, зараз все виглядало так, ніби включили ефект прискорення.
Такий метод був, по суті, досить біговим скануванням; все, що вони бачили перед собою, здавалося прискореним у часі, і буквально за кілька хвилин вони переглянули все що тільки що сталося.
Після цього.
Аоба не закінчив на цьому, а продовжував перегортати спогади цього чоловіка.
Зрештою, ціль, яку він хотів досягти зараз була виконана лише на сімдесят-сім відсотків. Було ще багато чого зробити.
Він безперервно перелічував усе далі в минуле.
Сцена за сценою, наче час потекло назад; звичайні люди рухалися задалеко наперед.
Це було дуже дивним. Мінато Намікадзе, а також ніндзя-привітник, чия пам'ять ясно бачили картини спогадів, і вони вважали це справжнім перемотуванням часу - навіть слова вимовлялися задом наперед, люди ходили спиною вперед, але сцени одна за іншою відмотувалися назад у зворотному порядку.
Така перемотка часу назад охопила приблизно один місяць.
Звичайно, цей час пронісся дуже швидко.
Хоча минуло цілий місяць минулого, це було схоже на перегляд фільму з затиснутою кнопкою перемотування; він використовувався багато разів для пришвидшення перегляду.
До часу місячної давності, періоду третьої світової війни ніндзя-приратник не отримував ніякої таємної інформації і жодного контакту.
На цьому моменті Аоба зупинив читання пам'яті і втягнув назад чакру, яка з"єднала його з ніндзя-приверненням та Мінато Намікадзе.
— Фух...
Аоба повільно перевів дух, заспокоїв свою чакру і неквапливо відкрив очі.
Коли він відкрив очі, ніндзя-приратник і Мінато Намікадзе теж розімкнули повіки. Вони втрьох пережили ті самі сцени, і тепер кожен з них був покритий потім, немов витратив колосальну кількість фізичних сил.
У порівнянні з цим спільним досвідом троє переглянулися, і кожен побачив одне й те ж слово в очах іншого.
— Дозвольте, я скажу першим.
Аоба глянув на Мінато Намікадзе, готуючись взяти слово, оскільки розумів: після того як вони побачили ті самі фрагменти пам'яті, його перші слова зададуть тон всьому що відбувається. Крім того, саме він читав пам'ять, а Мінато Намікадзе лише спостерігав за цим з "VIP-міс".
— М-м.
Мінато Намікадзе кивнув, нічого не додавши. Він вважав, що саме для цього покликав Аобу. Якби Аоба просто показав йому сцени спогадів, але не сказав би ні слова, він б, навпаки, здавалося, що чогось бракує.
Перейнявши ініціативу, Аоба знову кинув погляд на ніндзя-привертника, потім переклав очі на Конан, і нарешті, подивився на Мінато Намікадзе.
- Спочатку я озвучу свій висновок.
Тон Аоби став набагато серйознішим, тому що збирався сказати те, що він вважав абсолютно вірним і мав намір прийняти рішення.
- Я думаю, що Конан не має ніякого відношення до цього ніндзя-приратника.
Аоба відразу ж виключив цього ніндзя-примарника з підозр.
Цей крок був дуже потрібний.
Варто тільки розірвати зв'язок між ніндзя-приратником і Конан, тоді виправдати одну лише Конану буде не так вже й складно.
Звичайно, метою його слів було не лише довести свою невинність Конан.
Те, що він збирався зробити, виглядало як доказ невинності цього ніндзя-приставника.
— Я думаю, що з ним немає ніяких проблем. Він нормально виконував свої обов'язки, хіба що в якийсь момент піддався спокусі покладатися на авто, але він точно не приєднався до розмови з певними людьми.
Аоба не став прямо називати того, хто стояв за всім цим, а використовував заплутане позначення, тому що тільки вони з Мінато Намікадзу знали правду про третього. Про такі речі не можна було просто так розповідати стороннім людям.
https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno