Поки на далекому і холодному Північному полюсі продовжувалися переговори між представниками двох народів, Азула впевнено продовжувала свою місію по звільненню моря від піратів. Західне море Мо Се вже очищало й флот народу Огня, і його метою були залишки кораблів Заходу та піратські кораблі, які орали східне море біля берегів Царства Землі. Кораблі вогню були швидшими, а їхні команди куди досвідченіші, тому наздогнати залишки піратських банд Заходу виявилося не так вже й важко. Як і планувала Азула, вони наздогнали їх у невеличкому перешийку водних земель Царства Землі та велику групу островів, що колись належала Повітряним кочівникам.
Коли пірати знали про долю своїх попередників, то не хотіли йти на бій і планували відступати. Вони прагнули якомога швидше потрапити у просторі води східного моря, де можна було б загубитися й уникнути постійного переслідування. Азула навіть не думала давати їм такої нагоди. Під час подорожі на східному флоті Народ Огня під командуванням адмірала Чана стали для піратів не лише найбільшою несподіванкою, але й останньою. З обох боків вони не мали нічого іншого, як дати бій, в якому і технічна перевага була на боці їхнього ворога. У цей день останні угруповання піратів західного моря були розбиті.
Чудом вижили морські розбійники зараз сховалися на пустельних острівних масивах, які колись належать Повітряним кочівникам, спеціально сформовані групи з сухопутних військ Народа Огня вже займалися їх пошуком.
У той самий час Азула вирішила дати собі та своїм людям трохи відпочинку, після двох великих морських боїв і безупинних погоні за піратами. За наказом флоту більшість кораблів викинула якір біля найближчих морських баз і кілька днів витягли солдатів з порту, щоб втамувати спрагу. Азули на власному кораблі, а також декілька кораблів зі свіжими командами із східного флоту зупинились біля маленького острова, що розташований досить далеко від інших і мав дуже зручний природний порт. На картах він значився, як острів Кіоші.
Висадившись на берег острова, у супроводі п’ятьох лучників Юян Азула і Тай Лі вирушили до маленького піщаного пляжу.
- Ухти, Азула! - Як завжди енергійна Тай Лі буквально стрибала від захоплення. - Це майже не відрізняється від пляжів вугільного острова!
- Азула потиснула плечима. - Ти злегка перебільшуєш місцеві красуни, але для того щоб провести день інший, цілком згодиться.
- Ваша високість, - йде трохи позаду Вашар швидко наблизився. - Накажіть розбити табір?
- Так, думаю одну ніч ми точно проведемо тут, кивнула Азула і наглухнули. - І не зважай, як ми з Тай Лі будемо переодягатися, полковнику.
- Мені дорога моя голова, принцеса, - Вашар схилився в уклоні. - Ніхто з моїх людей вас не налякає.
Коли він знову піднявся, то швидко рушив убік довколишніх пляжів зарослів і попрямував туди зі своїми людьми.
- Ось! - Тай Лі зупинилася в парі метрів від купки води і обернулась до Азули. - Давай розташувамося тут.
- Азула знову потиснула плечима і змахувала руками. – Опля!
Стіна вогню заввишки кілька метрів піднялася навколо них, відгородивши їх від зайвих очей. Дівчата швидко скинули з себе одяг і доставивши із сумок пляжі, натягнули їх на себе. Тай Лі також дістав невеликий покривало і розстелила його на піску, відразу ж плюхнулася на нього задом.
- Отже, - прикрившись рукою від сонця, вона запитливо подивилася на свою подругу. - Будемо загорети чи спочатку випробуємо воду?
- Звичайно спочатку у воду! - Азула посміхнулася, поправивши купальник і нарешті опустив вогняну стіну. - Попливемо наперегонки, як і завжди! Нагадай, який там рахунок?
- За цим рахунком стежиш тільки ти, Азула! — розсміялася Тай Лі, раптово перекурившись через голову і схопившись на ноги. - Але я майже завжди була першою!
- І я планую це виправити! - Азула махнула рукою і кинулася в бік води. - Не відставай, тай Лі, пливемо геть до того каменя!
-Эй! Це жульництво!
Не переставши сміятися, тай Лі відразу ж пішла за нею. Вона потребувала тривалого відпочинку, як ніхто інший. Її легко, по-дитськи наївна природа з явним небажанням перенесла війну, яку затіяла її принцеса. Не сказати, що дівчина була нещасна, проводячи стільки часу зі своєю вічною подругою, швидше вона просто нудьгувала за тими безтурботними днями, коли їх єдиною проблемою було домашнє завдання від вчителів в академії, а предметами обговорення є сьогодні обід на вечерю. А ще вона не любила вбивства, хоча й знала, як легко це може зробити і як іноді крихке людське тіло.
Азула добилася аж до води і стала наздогнати її подругу, кинувшись у воду. Через кілька секунд тай Лі пішла за нею і не витирала очей від бризок один одного, дівчата кинулися до позначеної мети, ритмично здійснюючи широкі гребки.
Через обраний стиль, який дозволяє розвивати максимальну швидкість, Азула майже не піднімала голови їх води, тільки іноді направляючи обличчя в сторону, роблячи короткі вдихи і наповнюючи легені киснем. Їй також потрібен був внутрішній спокій і відпочинок, але це не означало, що вона хотіла знову програти змагання.
.
.
.
10+ розділів вже на бусті!
https:/ bosty.to/matvey
https:/ bosty.to/matvey
https:/ bosty.to/matvey
.
.
.