Дівчата майже синхронно розвернулись на пляж, куди вказувала їм Суйки і також замерли від подиву. З того місця, де вони зараз були — стежці серед зарослих у 10 метрів від води, було дуже добре видно, як маленький металевий корабель, очевидно розрахований не більше ніж на десять чоловік незспішно, швартувався біля берега. Кілька чоловіків у однаковій одежі зістрибнули на пісок, а за ними спустилися і дві молоді дівчини, одна з яких відразу ж повибігала й опинившись стоячий на руках, пройшла так кілька метрів по піску, перш ніж плюхнутися на спину.
- Чудове місце, Азула! - Її гучний веселий голос був чути навіть замерлих у кущах будинками. - Знаєш...
Дівчина повернулася на ноги так само швидко, як впала і підбігла до своєї дружини.
- І що будемо робити? - злегка переляканий голос однією з биків змусив усіх прийти в себе. - Сюки, можеш повернутися в село?
- Ти чого! - Суйки різко розвернулась до загублених нерішучості подругам. - Ми майже рік кинемо по пів дня, шукаючи шпигунів вогню, а коли вони нарешті з'явилися, ти пропонуєш бігти?
- Ну я... - Дівчина зажмалась. - Вибачте, сестри... так який план?
- Так краще! - Кивнула інша воєводка, знову глянувши на пляж. - До того ж, їх усього семеро. П'ять чоловіків-проміжників, значить вони не маги. І дві дівчини, вони явно головні, не знаю, маги вони чи ні, але якщо схопимо їх, то інші здадуться самі.
- Отже вирішено! - З упевненістю шепнула Суйки. - Будемо спостерігати, що вони робитимуть. І коли буде шанс, несподівано нападемо. Нас шестеро, значить чотири займуться лучниками, а я і Ріна прорвемося до дівчат та схопимо їх і погрожуючи катанами заставлять чоловіків здатися.
- Якщо до цього часу ми самі їх не вирубуємо! - тихенько хминула одна з дівчат. - Головне напасти несподівано.
Переглянувшись між собою, дівчата синхронно кивнули і повільно опустилися на землю.
Через кілька хвилин п’ятеро чоловіків відлучилися від дівчат і вирушили до зарослих пляжів, під тінню дерев, де швидко розташувалися й розвіяли невеличкий багаття. Тоді як дві дівчини залишилися біля берега і від’їхали далеко від свого маленького судна, вони переодягнулися в купальники й увійшли у воду.
- Сюки, може напасти зараз? Одна дівчина шепнула - техо. - Магу вогню напевно буде незручно битися у воді.
Нам теж, шепнула Суйки у відповідь і пильно стежила за тим, як чоловіки-крадії розбивають невеликий табір. - Дочекаємося, коли вони опиняться на суходолі.
На кілька хвилин в засідці волів з'явилася повна тиша, поки Суюкі не побачила, як дві дівчини здається почали плисти у бік берега і одночасно з цим чоловіки принесли з човна намету, готуючись встановити її зовсім недалеко від них.
Зараз, - Суйки обережно розвернулась до своїх друзів. - Коли вони почнуть встановлювати намет і хтось зайде всередину, атакуйте в цей момент!
- Зрозуміла, - одна дівчина швидко кивнула. - Ходімо дівчатка, підберемося ближче, удачі, вам, Ріна, Сюкі.
Ще раз дівчина на ім’я Маф кивнула трьома своїми подругами. Приблизившись, вони знову замерли без шоргу. Схильність і несподівані напади були тим, чого їх вчили на рівні з бойцевими навичками.
Маф трохи підняла руку. Троє чоловіків трохи відділилися від інших, взявшися встановлювати намети, очевидно, не хотіли поставити їх перед зарослями. До вух дівчат чудово доходили їхні тихі веселі голоси. Один з них підніс голову і Маф різко опустила руку, її подруги кинулися вперед, вона слідом за ними. Ні крику, ні гучного звуку. Момент був ідеальний. Чоловіки, які стояли спиною, не могли їх побачити, зазвичай в їхньому боці зараз були або за, або зовсім під тканиною намети. Замітити їх міг тільки той, хто стояв ближче всіх приблизно в підлогу оберту.
І він помітив. Натренований погляд лучника миттєво вловив рух збоку.
- Тут!
Його короткий скрик пролунав перед тим, як він встиг повністю розвернутися, а утікаюча перша дівчина його знешкодити. Залізний веер, вершина якого мала потрапити у висок і вирубати чоловіка, лише проскочила по його шкірі, залишивши на ній широкий червоний слід.
Дівчина відразу спробувала виправити свою промашку, перейнявши віяло і направивши його на похитну противника, але у цей момент прилетіла збоку залізний кружок залетів їй прямо в голову, а наступного разу її суперник різко відштовхнувся рукою від найближчого дерева, його тіло отримав імпульс в потрібну сторону і його кулак влучив безпосередньо до щелепи. Дівчина впала на землю, і її свідомість виїхала з неї на підлогу. Слідом за нею впав і її противник, який і не сподівався зберегти рівновагу після свого удару, його удар носа в висок нарешті вирубила найближча візник.
Прямо над ними просвистило дві стріли. І хоча обидві були відбиті вчасно вистелені щитом, для Воїнів Кіоші фактор раптової атаки вже був упущений. З обох боків не вистачало однієї людини. Лучники на пляжі вже знову нав’язували тінь своїх луків, а час міняти план не було нічого іншого, як дотримуватися початкового плану і сподіватися свого успіху в бою. Двоє воїнів Кіоші неслися вперед, приковуючи щитами.
Поспішаючи останньою, Маф рвонула в сторону чоловіка та його партнера, який прикрив його вчасно кинутим кухлем. Його лук був в парі метрів позаду нього, щоб не заважати приготуванню їжі на стовпі. Чоловік вихопив з-за пояса кинджал, дівчина вже була в двох метрах.
Маф щиро вважала, що добре знає, як протистояти більшому й великому чоловікові в бою. Вона стільки разів робила це на тренуваннях, або рознімаючи п'яні бійки в сільській харчевні. Стиль, якого їх вчили так багато років, ґрунтувався на нападі ворога проти нього самого, інерція мала дозволити їй повалити свого противника на землю. Вона знала, що удар чоловіків завжди сильніший за її саму. Але він також розмішує і створює для неї багато можливостей. Вона також знала, що майже ніхто з чоловіків не може вдарити дівчину без секундної затримки навіть чудово розуміючи, хто перед ним.
Неймовірно швидкий удар, без будь-якої замінки чи розмаху. Він буквально вирвав її зі власних упереджень.
Чоловік вдарив її першим. Лівою рукою, не тією, в якій тримав кинджал. Раптом Маф інстинктивно прикрилася щитом і в той же момент права рука її противника відіслала гострий шматок до неї. Дівчина різко пригрозилась, сподіваючись звичайним рухом схопити руку чоловіка і перекинути його через себе, але той відразу перервав удар та зблизився за щит. Останнє, що побачила шокована дівчина, перш ніж удар коліна по підборіддя залишив її без свідомості, це закладена за пояску для пом'якшування повеселитися похлебки.
...
Все пішло зовсім не за планом, Суюкі зрозуміла це відразу, варто було побачити, як лучники біля намету схопилися за луки. У дівчини було лише два варіанти: або її подруги об’єдналися, або вони недооцінили силу своїх противників. Обидва ці варіанти означали одне, їй не можна було підвести їх. Програти у прямому бою ще не означало програти все.
- Допоможи їм, Рін! - Сюки вискочила з засідки і пішла до двох дівчат на березі. - Залиш це на мене!
Сюкі вихопила з ніжка свою катану. Летячи, що є достатньо сил, вона зосередилась на своїх цілях. На доказ того, що команда була командую від її названої сестри і гучним криком одного з лучників, ніщо не могло відволікти її.
Вона була приблизно на пів шляху, коли обидві її цілі звернули на неї увагу. Та, що була магом вогню, почала витягувати руку вперед, поки друга тільки вскакувала на ноги.
Сюки лише зшивали катану та щита, але не думали про небезпечний вогонь. Взяти двох дівчат у заручники означало врятувати її подруг, і це все, про що вона тепер думала.