Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Наручу: я з'їв золотий фрукт!

Розділ 437. Ніхто не погодиться (Частина 2])

Прочитано 0% глави

Итак... а раз так, то можна ж іноді дозволити собі трохи розслабитися, вірно?

Цунада стояла, стискаючи в руці вибивалку для килимів. Її погляд на метал блискавки. Вона холодно дивилася на двох чоловіків, які схилили коліна перед нею, і час від часу з погрозою била по долоні.

— Кажи, продовжуй. Ну ж бо, я хочу почути всі твої виправдання.

Вона перевела погляд на другого винуватця.

— И ты, Джирая. Твій старий вже навів стільки аргументів. Він так важко працює, що немає нічого поганого в тому, щоб ти зводив його на зле місце? А яке виправдання у тебе?

Джірая поковтнув і, злякавшись на Цунаді, зашукав усміхнувся:

— Я... Я хотів доповісти братові про те, що побачив в країні Водоворотів...

- Твоєму брату потрібні твої промови? Він Хокаґе! Він знає більше за тебе і в найменших подробицях! І це все, що ти зміг придумати за цей час? Та я вб'ю тебе!

Почувши недобре, Джірая зірвався з місця. Цунаді відразу ж погналася в погоню. Врешті-решт, Джірая все ж був наздожене і одним могутнім ударом відвезли в політ пряміком у скелі Хокаґе ...

***

Сутки потому.

Юя, прикриваючи долонею щоку, зайшов у кабінет Хокаґе.

Нара Шика, кинувши погляд на його все ще припухле обличчя, насмішливо підвів брову.

— Пані Цунаде, голова шпиталю... Я не знаю, що таке співчуття.

— І не кажи, — зітхнув Юя. - Вже все розпухло, а вона все щипала і прагла.

Він не втримався і з образою додав:

— Я ж ні слова не кажу, коли вона таємно біжить до Ігорного будинку...

Нара Шия думала очі. Хто не знав про це маленьке захоплення головою лікарні? Та й не програла вона так вже багато - в основному тому, що власники закладів не сміли у неї вигравати по-крутному. Хто знає, в чиїй сім'ї не знайдеться хворий? Всі лікарі Конохі були її учнями, і будь-який раз могла знадобитися її допомога. Тому, якщо Цунаде не виграє, то в більшості випадків на шкірі лізли.

— Ладно, проїхали, — відмахнувся Юя. - Що там з справами в країні Водоворотів? Вирішили питання?

Шікаї холодно посміхнувся.

— Вы решили? Як би не так. Просто люди, яким потрібні лише гроші, готові погодитися на компенсацію в двісті п'ятдесят тисяч ре на людину. Але хіба люди з клану Узумаки на це підуть?

Він зробив паузу, і в його голосі задзвенів метал.

- Загальна сума скоротилася з чотирьох мільярдів до одного. Хто ж на таке погодиться?

https://literna.net/uk/books/143-naruchu-ya-z-i-v-zolotii-frukt

Попередня главаНаступна глава