📜 ✨️Том 1. Маленький лотос ледь показав свої гострі пелюстки. (РОЗКВІТ ТАЛАНТУ).✨️
💠Графство Цін'у. Гора Мейчжу.💠
Су Ян, сидячи навпочіпки на гілці з густим листям, був дуже засмучений.
Під деревом, дві чорні та одна біла фігури боролися між собою. Блиск мечів, кривавий вітер, кожен рух був спрямований у життєво важливі точки супротивника.
У чорному були два дорослі герої: один із гострим обличчям, як у мавпи, інший — із широкими плечима та великою талією.
Худий, розмахуючи кривим ножем, видав моторошний сміх: «Який там "Тигр світу бойових мистецтв", "Пташеня праведного шляху", я бачу, що це ніщо особливе! Ти справді думаєш, що з твоїм, розхваленим "білим шляхом", кунг-фу зможеш затоптати всіх молодих героїв?»
А товстун, хоча й мовчав, не поступався худому в жорстокості атаки: кожен його удар ножем був нестримним, сповнений люті.
Юнак у білому, що протистояв їм, був у розквіті юності, на його обличчі ще виднівся дитячий слід, але він був рішучим і видатним. Він був сам проти двох, але зовсім не панікував.
Проте, він був молодий, його внутрішньої сили було недостатньо. Хоч би якою міцною була його бойова майстерність, йому було важко протриматися довго проти атак обох, і під час бою його неминуче ранили леза.
Чистий білий одяг, заплямований свіжою кров'ю, робив його ще більш юним і вразливим, і це викликало неспокій.
Су Ян, сидячи на гілці, спостерігав за боєм, помітив, що юнак у білому отримав нове поранення, занервував і, зірвавши жменю листя з сусідньої гілки, мало не відправив його до рота.
У нього була звичка: коли нервував, любив щось жувати. Але тут не було ні жувальної гумки, ні попкорну, тож він міг лише пожувати листя.
Ззаду Головний Слуга-Квітів* Демонічної Секти раптом передав йому повідомлення у думках:
[Святий Сину, ця отрута в листі обмежена. З вашою силою, навіть якщо ви з'їсте весь ліс, це не призведе до смерті. Будь ласка, не намагайтеся вкоротити собі віку, старійшини хвилюватимуться].
Су Ян, щойно засунувши листя в рот, від почутого ледве не звалився з гілки.
Він роздратовано відповів:
[Я що збожеволів? Навіщо мені думати про самогубство, коли я вже тут?]
Головний Слуга-Квітів Демонічної Секти відповів:
[Після того, як п'ять днів тому ви вийшли із закритого тренування, опанувавши техніку "Шести Пекельних Квіткових Поховань", ви спочатку напилися до безтями, а потім намагалися стрибнути зі скелі, повіситися, прийняти отруту, утопитися... Старійшини відправили мене з вами до графства Цін'у, щоб я міг наглядати за вами, щоб ви знову не...]
[...Добре, замовкни], — Су Ян виплюнув гірке листя з рота і потер лоб.
Так, п'ять днів тому він справді робив такі дурниці.
Але це не тому, що він сам напрошувався на смерть, просто кожен, хто опинився б на його місці, збожеволів би.
Його справжнє ім'я — Чень Суян. Він був інтернет-знаменитістю, що несподівано став популярним завдяки своїй високій красі та класичним танцям. Йому пощастило, що незабаром після того, як він став популярним, його помітила молода команда, яка займалася веб-драмами, і запросила зіграти важливу другорядну роль в екранізації новели «Закляті Вороги».
Говорили, що він отримав цю роль завдяки тому, що авторка оригінальної новели особисто номінувала його та рекомендувала знімальній групі. Він довго цим пишався.
П'ять днів тому він закінчив зйомки своєї частини в серіалі, і так сталося, що це був його день народження.
Молода команда була жвавою, режисер та актори були не горді. Того ж вечора вони зібралися на спільну вечерю, щоб відсвяткувати.
Він, як головна особа вечора, звісно, напився до безтями.
Хто знав, що, прокинувшись, він справді перетворився на того лиходія, якого грав у веб-драмі — Святого Сина Демонічної Секти Су Яна!
Щоб утекти від цього фантастичного повороту, він спробував напитися, а також спробував різні способи самогубства.
В результаті, окрім того, що він зчинив галас у всій Демонічній Секти, змусив усіх старійшин тремтіти від страху і вислухав незліченну кількість повчань, нічого не змінилося.
Він вовтузився три дні, перш ніж нарешті здався. У душі він припускав, що це, мабуть, бог подорожей у часі грається з ним, змушуючи його повторно відіграти весь сценарій. Лише після того, як він повністю пройде сюжет, він зможе повернутися до реального світу.
На щастя, часова лінія цього світу збігалася з початком сценарію: у світі бойових мистецтв поповзли чутки про відкриття «Малого Нефритового Павільйону», який мав провести відбір серед всіх майстрів бойових мистецтв.
Су Ян негайно зібрав свої речі та вирушив на гору Мейчжу, щоб "відвідати" свій перший сюжетний пункт.
Тому й виникла ця сцена, де він сидить навпочіпки на гілці.
Просто, чомусь цей сюжет трохи відрізнявся від знайомого йому сценарію:
Дата відкриття Малого Нефритового Павільйону була правильною; первинний відбір полягав у тому, щоб повісити шістдесят шість нефритових дзвіночків у цьому лісі на горі Мейчжу, і люди мали їх знайти та забрати — це теж було правильно; він швидко знайшов нефритовий дзвіночок після того, як увійшов у гори — і це було правильно.
Але найважливіше — він мав негайно зустріти головного героя Ґу Фейді, щойно знайшов нефритовий дзвіночок, і вони мали почати бійку за нього — цей найважливіший момент був повністю неправильним.
Су Ян, сидячи на гілці, подивився на трьох людей, які все ще билися внизу, і його погляд зупинився на юнакові в білому, чия внутрішня сила поступово слабшала, а поранень ставало дедалі більше.
Він із сумом зітхнув і запитав Головного Слугу-Квітів, що стояв позаду: «Скажи, Ґу Фейді так ображають, я маю його рятувати чи ні?»
— Юнак у білому — це беззаперечний головний герой «Заклятих Ворогів», відомий як «Тигр світу бойових мистецтв» та «Пташеня праведного шляху» Ґу Фейді.
Головний Слуга-Квітів замовк на мить і запитав: «Святий Сину, ви зацікавлені в ньому?»
Су Ян відповів: «Я б так не сказав, але він не може померти тут, ми ще навіть не дійшли до Малого Нефритового Павільйону».
Якщо Ґу Фейді помре до Малого Нефритового Павільйону, він не зможе навчитися секретної техніки "Повернення до гнізда", то як потім розвиватиметься сюжет? Хто завдасть йому останнього удару мечем, щоб відправити його назад у реальність?
Але якщо він зараз врятує Ґу Фейді, чи не погіршить він цим і без того заплутаний сценарій?
Святий Син Демонічної Секти рятує Пташеня Праведного Шляху?
Це ж не має сенсу!
Су Ян все ще вагався, але Головний Слуга-Квітів ззаду сказав:
«Якщо Святий Сину бажає врятувати, то рятуйте. Однак, цей Ґу Фейді — єдиний син лідера Спілки Бойових Мистецтв Ґу Жохая. Ви не можете його викрасти і повернути до Секти, інакше наша Секта стане мішенню для всього світу бойових мистецтв».
Су Ян здивувався: «... Навіщо мені його викрадати?»
Головний Слуга-Квітів не промовив ані слова, але його погляд, спрямований на Су Яна, чітко давав зрозуміти: "Святий Сину, ви, очевидно, вже звикли до цього".
Су Ян не помітив його погляду і не звернув уваги на відсутність відповіді, обернувшись, щоб продовжити дивитися на трьох людей, які билися під деревом.
За кілька слів ситуація під деревом почала змінюватися.
Ґу Фейді, один проти двох, нарешті втратив внутрішню силу. Чорний товстун скористався моментом і з силою рубанув ножем.
Ґу Фейді підняв меч для захисту, хоча й заблокував лезо, але не зміг протистояти величезній силі удару. Його тіло захиталося, він відступив на кілька кроків і з гуркотом притиснувся до стовбура дерева, кашляючи кров'ю.
Худий у чорному, побачивши це, двічі пронизливо засміявся, наставив лезо на ніс Ґу Фейді та примружився: «Навіть якщо ти "Тигр" чи "Пташеня", для мене ти лише незрілий малюк! Швидше віддай нефритовий дзвіночок, який у тебе, і купи собі життя!»
Ґу Фейді підняв руку, щоб витерти кров з куточка рота, але не зміг витерти її дочиста, і замість цього забруднив усе підборіддя яскраво-червоним.
Обличчя юнака було блідим від поранення та виснаження внутрішньої сили, але в його очах була рішучість, а зіниці, як зірки, не виказували жодного натяку на відступ. Підборіддя, забруднене кров'ю, не зіпсувало його стійкості, а лише додало йому впертої лютості.
Су Ян, дивлячись на такого Ґу Фейді, захоплено цокнув язиком: погляд цієї дитини, як у маленького вовченяти, що розчепірило кігті — набагато краще, ніж той молодий актор, якого взяли у знімальну групу.
Бачачи, що Ґу Фейді не виявляє покірності, худий у чорному підморгнув товстуну, і обидва одночасно кинулися в атаку. Чотири вигнуті ножі закрутилися, немов щільна завіса, наближаючись до Ґу Фейді, який притулився до стовбура, здавалося, повністю втративши здатність чинити опір.
Су Ян, побачивши це, схопився за гілку і ледве не підвівся.
Але Ґу Фейді несподівано зігнув одну ногу, відштовхнувся від стовбура позаду, перекинувся через двох нападників, як лісовий птах, і, обертаючись у повітрі, виставив свій довгий меч — він відбивав плямисте сонячне світлення, що проникало крізь густе листя, розсипаючи його, немов галактику.
Лезо меча глибоко врізалося в спину худого в чорному, і кров хлинула рікою.
Худий закричав, упав на землю і з жахом обернувся, дивлячись на Ґу Фейді.
Товстун, який досі мовчав, одразу ж зайняв оборонну позицію, нахмурився, примружив очі та хрипко сказав: «Ти справді опанував "Метод Меча Справжнього Шуліки"
Ґу Фейді мовчав, знову підняв довгий меч, його рухи нагадували хижого птаха, що пікірує з неба, сповнений рішучості.
Худий, побачивши цю позу, заціпенів від страху.
Перш ніж він встиг видати звук, товстун схопив його, відтягнув на кілька кроків назад, ухиляючись від смертельного удару Ґу Фейді.
«Відступаємо, відступаємо!»
Тільки тоді худий отямився і стривожено закричав: «Те, що ми не можемо протистояти твоєму Методу Меча Справжнього Шуліки, не означає, що ніхто не зможе тебе вбити! Су Ян із Демонічної Секти теж прибув на гору Мейчжу, хе-хе, якщо ти зустрінеш його, подивимося, чи буде тобі так само щастити...»
Коли вони відійшли, в лісі раптом стало тихо. Навколо все ще чутно було постійне дзижчання комах і спів птахів, але дивним чином виникло відчуття повної тиші та порожнечі.
Ґу Фейді довго дивився в напрямку, куди вони втекли, потім раптом похитнувся зробивши два кроки і сперся на стовбур дерева.
Його обличчя було блідим, дихання нерівним, а довгий меч, опущений до землі, видавав швидкі та часті клацальні звуки, оскільки його рука тремтіла.
Ґу Фейді був молодий, а товстий і худий "герої" були не просто жалюгідними клоунами, а відомими грабіжниками. Він був на межі виснаження, б'ючись один проти двох. Останній прийом «Методу Меча Справжнього Шуліки» був лише імпровізованою хитрістю, щоб налякати їх, вдаючи, що він має ще сили.
«Метод Меча Справжнього Шуліки» важко вивчити і важко застосувати. Він не мав достатньої внутрішньої сили, щоб підтримати його, і покладався лише на фізичне наслідування потужного обертання меча, що лише посилило його травми.
Ґу Фейді опустив очі й деякий час відновлював дихання, доки воно не стало рівним, і лише тоді повільно підняв голову. Його очі, які все ще сяяли, як зірки, були прямо спрямовані в те місце, де ховався Су Ян. Він хрипким голосом заговорив.
«Шановний старший, який спостерігав за боєм, чи не могли б ви... з'явитися, щоб поговорити?»
~~~
⚔️У світі цієї новели Слуга-Квітів або Квітковий Слуга — це не садівник, а особистий охоронець-виконавець, який належить до елітного підрозділу Культу Демонів.⚔️