Почувши слова Апас, Мо Фань аж остовпів.
Про кого ж іще їй бути, як не про того довгопикого Цзу Куанлі?
Той відверто пожирав Апас поглядом, щойно її побачив, — не будь Мо Фаня поруч, напевно, зробив би все можливе, аби до неї підступитися.
Ще за столом він це прекрасно бачив, хоч особливо й не переймався: врода Апас була справжнім лихом саме такого штибу, і він уже давно звик, як легко привертає ворожі погляди, з'являючись де-небудь із нею поруч.
— Якщо не про Цзу Куанлі, то виходить... — на обличчі Мо Фаня застигла суміш подиву й недовіри.
Му Нусінь і Лен Цін ішли попереду, про щось між собою розмовляючи, а він навмисно уповільнив крок, тримаючись позаду.
Минуло трохи часу, та слова Апас усе не йшли йому з голови — щось у них муляло, не давало спокою.
— Апас, я думав, що трохи перегнув палицю там, за столом, та, виявляється, ти ще впевненіша за мене... Визнаю, ти справді гарненька, майже як моя перша дружина. Це нормально, коли чоловік має якісь думки про вродливу дівчину, — та чому ти говориш про того Цзу Сянтяня так, наче він тебе живцем з'їсти зібрався? Хіба це не про Цзу Куанлі мало б бути? — не втримався він.
Апас похитала головою й дуже серйозно пояснила:
— Здогадатися, що Титан-Тиран Срібного Місяця от-от зірветься з котушок, мені дозволяють дрібниці — голос, вираз, рухи, стан душі, внутрішня боротьба. Це схоже на пустельних павуків, що відчувають небезпеку заздалегідь, читаючи рух вітру й температуру крові свого ворога.
— Передчувати небезпеку? — повторив Мо Фань. Він і сам чув, що деякі особливі істоти здатні на таке інстинктивно.
— Угу, приблизно так, — кивнула Апас. — Вираз обличчя, очі, рухи тіла, стан душі — усе це прямо віддзеркалює справжні думки людини, хай як старанно вона їх приховує. Той Цзу Куанлі й справді мав до мене інтерес, але це звичайна чоловіча реакція. Просто він не надто вправно її ховав — а може, й не намагався. Ти, до речі, поводився так само, щойно мене побачив...
Мо Фань зашарівся. Гаразд, він визнавав: врода Апас справді вразила його з першого погляду.
— А що там із тим Цзу Сянтянем? — поспішно перепитав він.
Апас була його Контрактним Звіром, і брехати йому їй не було жодного сенсу!
— Могло здатися, що Цзу Сянтянь не звертав на мене жодної уваги. Обличчя суворе, погляд спокійний до бездоганності — але за цим спокоєм я відчула справжні почуття. Ще коли ми йшли до виходу, він уже дивився на мене, як на здобич! — заявила Апас.
— Здобич? — холодно пирхнув Мо Фань. — Тобто ти хочеш сказати, що він гірший за того Цзу Куанлі? І при цьому чудово вміє приховувати емоції?
— Здається, річ тут у його своєрідних уподобаннях. Я помітила: ні Розі, ні Лен Цін, обидві жінки в розквіті, його не зацікавили, і навіть Му Нусінь лишила байдужим — а от до мене він відчув сильний потяг, — вела далі Апас.
— Он як? — здивовано звів брову Мо Фань.
Апас, зрештою, і досі була дівчинкою-підлітком. Гарненька, звісно, та більшість чоловіків радше звернули б увагу на Розі чи Му Нусінь — зрілих, по-справжньому жіночних, — а не саме на неї...
— Чув, буває, що з віком чоловіків усе дужче тягне до молодших. Ніколи б не подумав, що в Цзу Сянтяня саме такий заскок — і як вправно ж він його ховає! — зауважив Мо Фань.
— Ти надто м'яко про нього кажеш... його одержимість... вона може бути значно гіршою, — уточнила Апас.
У Мо Фаня відвисла щелепа.
Невже вона хотіла сказати, що Цзу Сянтянь усерйоз бачить у ній витончену здобич — і незабаром спробує щось зробити?
Він іще не оговтався від почутого, коли Лен Цін раптом зупинилась і, розвернувшись, чекала на нього з напруженим обличчям.
— Щойно надійшли новини із заходу міста. Титан-Тиран Срібного Місяця переліз через мур і жбурнув у місто величезний валун — той зрівняв із землею чотири вулиці... — повідомила вона.
— То цей звір і справді втратив глузд? — вражено випалив Мо Фань.
Здригнулася й Му Нусінь. Вона все ще чекала звістки від своїх людей, аж раптом сталося щось значно страшніше, ще до того, як з'ясувалася правда. Вихопивши телефон, вона заходилася шукати відео, які вже встигли викласти очевидці.
Слід, який валун лишив, котячись вулицями, вражав до нутра: уламки зруйнованих будинків розкидало навсібіч. На одному з відео фудблогер саме вів прямий ефір просто на вулиці — і камера випадково вихопила велетенського Титана-Тирана в кадрі. Багато глядачів на власні очі побачили, як смертоносний валун котиться просто на нещасного, якому вже не було куди тікати!
Му Нусінь не могла відірватися від екрана — від побаченого мороз пробігав по спині, а страх перед потворою накрив її з головою!
— Я ж казала, він міг зірватися з котушок будь-якої миті, навіть сьогодні вночі! — нагадала Апас.
Мо Фань поглянув на неї — сумнівів більше не лишалося: до таких речей вона й справді була напрочуд чутлива!
— Мерщій на захід міста, інші самі не втримають Титана-Тирана! — заквапила Лен Цін.
На жаль, культивація в неї ще не відновилася, тож тепер вона мало чим відрізнялася від звичайної жінки й насилу встигала за іншими.
— Зала Лицарів уже мала б туди виїхати. Залишається сподіватися, що вони встигнуть, — Мо Фань розумів: навіть якби вони рвонули туди просто зараз, було б уже запізно. Вони перебували на протилежному кінці міста!
Проти такої могутньої істоти, як Титан-Тиран Срібного Місяця, він був цілковито безсилий. Лишалося тільки сподіватися: Бріанка, Гайді, Му Бай і Чжао Ман'янь протримаються й не дадуть забрати більше невинних життів, поки не підоспіє Зала Лицарів.
Мо Фань перевів погляд назад на Апас і спохмурнів, пригадавши щойно почуте.
Цзу Сянтянь явно був серед тих, хто прагнув його смерті. Клан Цзу навряд чи мав намір йому пробачити — а тепер посередині опинилася й Апас. За тим Цзу Сянтянем справді доведеться пильно наглядати!