— Цзу Сянтянь, — промовив чоловік із густими бровами таким тоном, ніби решта мали впізнати його вмить, тільки-но прозвучить його ім'я.
На жаль, відомі клани та їхніх видатних представників Мо Фань ніколи особливо не цікавили. Він уже намірився прямо спитати, хто це такий, коли Лен Цін смикнула його за рукав, натякаючи: не варто ускладнювати й без того непросту ситуацію.
— Яким же треба бути невігласом? Ти хоч знаєш, хто такий Цзу Цзімін? — гордовито озвався вродливий юнак.
— Цзу Цзімін... звучить якось знайомо, — намагався пригадати Мо Фань. Ім'я крутилося на язиці, але хто саме цей тип, він так і не міг збагнути.
— Він грав за національну збірну! — різко відрізав красень.
— А, той. Ви двоє з одного з ним клану? — нарешті збагнув Мо Фань.
То це той ідіот Цзу Цзімін — тип, що тільки й умів глузувати та підставляти інших? Навіть Гун Юй муляв очі менше, ніж він. Цей Цзу Цзімін був просто справжнім недоумком!
У фінальному матчі Світового студентського турніру Цзу Цзіміна замінила Му Нуцзяо. Понад рік він мандрував країнами на зборах, об'їздивши їх безліч, — та внесок його виявився мізернішим за досягнення Му Нуцзяо, яка й з'явилася на полі лише в останній грі.
Утім, сам Цзу Цзімін був фігурою другорядною. Справжню вагу тоді мала секретарка голови, Цзу Хуейїнь, — могутня урядовиця, що втратила посаду під тиском жителів Стародавньої Столиці через кілька необережних висловлювань!
Посада секретарки голови прирівнювалася до статусу Радника, а то й трохи перевищувала його. Тож клан Цзу не просто лишився без визнання на Світовому студентському турнірі й важливої урядової посади — він ще й потрапив під шквал суспільного осуду!
Тепер було цілком зрозуміло, чому люди клану Цзу так палко зненавиділи Мо Фаня.
Клан Цзу славився по всьому Китаю. Льодяний Клан Му знали за талановитими магами, клан Чжао — за багатствами, а клан Цзу вважали гордістю всієї країни...
Ресурсів у клану Цзу вистачало, як і розлогої мережі зв'язків: чимало його людей обіймали урядові посади, а Цзу Хуейїнь якраз і була однією з майбутніх лідерок, на яких клан покладав великі надії.
Щоб мати вагу на міжнародній арені, кланові потрібна була певна влада й у себе на батьківщині — саме це відкривало шлях до розширення впливу. Тому Цзу Хуейїнь відігравала в клані надзвичайно важливу роль: завжди трималася стримано й працювала на совість. Хай Радник Шао Чжен і не надто її жалував, вагомого приводу перешкодити її сходженню кар'єрними сходами він не мав.
На превеликий подив усіх, впала вона так жалюгідно — через кілька необачних слів, заплативши за них непомірно високу ціну. На щастя, основні активи й вплив клану Цзу тяжіли до міжнародного рівня, інакше після краху репутації в Китаї клан спіткали б значно тяжчі наслідки.
Цзу Сянтянь доводився Цзу Цзіміну старшим братом. На попередньому Світовому студентському турнірі він виступав за національну збірну і здобув неабияку славу на міжнародній арені — цілком на рівні з такою постаттю, як Герр Касас!
Загалом ті, кому в минулому вдалося прославитися на Світовому студентському турнірі, зазвичай здобували завдяки цим досягненням і статус, і гучне ім'я, — а головним чинником успіху ставала здатність досягти Верховного Рівня замолоду!
Слава, здобута на Світовому студентському турнірі...
Сила Верховного Рівня в юному віці...
Впливове родове коріння...
Будь-якого з цих трьох чинників вистачило б, щоб людина засяяла яскраво, — що вже казати про того, хто змолоду поєднав усі три відразу!
Тепер ставало зрозуміло, чому Розі так ретельно готувала вечерю для гостей: вона приймала самого Цзу Сянтяня, рівню якого поступався хіба Герр Касас...
Втім, того, що Мо Фань здатен усе зіпсувати, Розі точно не передбачила!
— До речі, ледь не забула запитати: твій раптовий візит став для мене справжньою несподіванкою, Лен Цін. Сталося щось термінове? — спробувала перевести розмову Розі, відчувши, як напружилася атмосфера.
Хто такий Цзу Сянтянь, Мо Фань і гадки не мав, а от Лен Цін чудово знала — тому й подала знак не загострювати ситуацію. Виявись він звичайним учнем якогось відомого клану, їй було б байдуже, та Цзу Сянтянь звичайною людиною аж ніяк не був!
— О, ми лише хотіли дещо запитати. Ви нещодавно придбали на аукціоні серце молодого Титана-Тирана? Ми помітили загрозу, що може поставити під удар життя жителів Афін, тож прийшли з'ясувати, звідки взялося серце і хто був продавцем, — пояснила Лен Цін.
— Ну... — Розі не знала, що й відповісти.
— Пф, дістав його наш підпорядкований клан у Греції. І що з того? Вам воно потрібне? — холодно вишкірився Цзу Куанлі.
— Взагалі-то, ми самі шукали серце Титана-Тирана, і клан Луба якраз натрапив на одне. Вони збиралися продати його згодом, та оскільки нам воно знадобилося терміново, ми попросили клан Луба виставити його на аукціон і пообіцяли найвищу ставку. Клан Луба зробив нам добру послугу, тож я запросила сюди їхнього представника — віддячити й, сподіваюся, домовитися про подальшу співпрацю, — пояснила Розі.
Почувалася вона вкрай ніяково: намагаючись перевести розмову, вона якимось дивом знову вивела її на те саме питання.
Виходить, серце Титана-Тирана надав саме клан Цзу — а грецький клан Луба був не чим іншим, як його філією!
— То це ви нещодавно забрали серце в молодого Титана-Тирана? — напряму запитав Мо Фань.
— Яке твоє діло? — озвався Цзу Куанлі.
— Тобто ви навіть гадки не мали, що дорослий Титан-Тиран Срібного Місяця вештається околицями міста?! — відрізав Мо Фань.
— Це правда? — Цзу Сянтянь перевів погляд на Розі.
Та мовчки кивнула.
— Навіть якщо й так, це справа Храму Парфенону. Ти не з Парфенону — яке маєш право нас звинувачувати? — випалив Цзу Куанлі.
— Так, я певна, Зала Лицарів розбереться з усім належно. Не варто зайвий раз хвилюватися, — сказала Розі.
— Ми помітили: Титан-Тиран Срібного Місяця з відчаю цілком може озлобитися, хоча Зала Лицарів запевняє, що нічого шаленого він не вчинить. Ми побоюємося, що він становить загрозу, тому й прийшли з'ясувати правду. Розкажіть, будь ласка, чи справді ви здобули це серце від родича Титана-Тирана Срібного Місяця. Якщо так, ми зобов'язані попередити Залу Лицарів, аби вони поставилися до нього серйозніше, — спокійно пояснила Лен Цін.