Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1549 - Прорив силоміць!

Прочитано 0% глави

Охорона тут стояла нежартівська. Навіть найпростіші проходи під наглядом вартових прикривали магічні формації. Досить було наблизитись — і сигнал тривоги вмить розлітався по всій лінії.

Саме тому пробратися до міста виявилося справжньою морокою, та Мо Фаню було вже байдуже до всього. Лишалась одна думка — аби Апас була жива. Іншого шляху, крім як прорватися напролом, не залишалось!

Пронизливий звук, наче удар по натягнутій струні, розколов тишу — щойно Мо Фань, Му Бай і Гайді перетнули магічну лінію, зайшлася сирена. Білі промені вдарили по них з усіх боків, засліплюючи так, що годі було розгледіти бодай щось довкола.

— Порушники!

— До бою!

Патрулі не забарилися. Кілька магів осідлали велетенських птахів — своїх бойових скакунів — і зірвалися з дозорних веж, палаючи лютим поглядом!

— Негайно назвіться, інакше зустрінете руйнівні закляття! — прогримів капітан, ширяючи в повітрі верхи на здоровенному червоному птасі.

— Хріна лисого я вам щось скажу! — гнів захлеснув Мо Фаня з головою. Він твердо намірився прорватися силою.

Долоня спалахнула вогнем — і полум'я шугнуло в небо.

Базові закляття зривалися з рук Мо Фаня блискавично. Ледь перше злетіло вгору, як слідом ринули друге, третє, четверте! Вогняні Вибухи злилися в довгий шлейф вогняних куль!

Кулі вибухнули просто в небі. Вибухова хвиля розкидала патрульних навсібіч, розтрощивши стрій ущент. Одного навіть скинуло з неба.

Пір'я велетенських червоних птахів зайнялося полум'ям. Вогонь від вибухів розсипався в повітрі, збиваючи патрульним можливість формування магії.

— Вир Хаосу!

Сліпуче сяйво до краю обмежило видимість — і одночасно виказало власну позицію. Гайді пустила в хід Магію Хаосу, поглинаючи білі промені.

Хаос лише посилив те світло. Коли вир закрутився у зворотний бік, він випустив назад у вартових ще яскравіше сяйво. Осліплені власним же світлом, ті мов повтрачали цілі, а варто було їм ворухнутись чи атакувати — цілком могли поцілити у власних побратимів!

— Сюди! — Му Бай повів їх за собою. Стрімкий потік води здійнявся під його ногами, несучи мага просто до стіни попереду.

На мурах чатувало десь із тридцятеро бойових магів, та сила в них виявилась не дуже вражаючою. Проти хвилі, яку сформував Му Бай, вони не мали жодного шансу. Вояки миттю кинулись урозтіч, навіть не встигши з'єднати свої Зоряні Шляхи.

Коли хвиля вже майже сягнула стіни, Му Бай зістрибнув із неї сальтом назад. А потік, наче розлючений звір, з гуркотом врізався в мур.

Шалена хвиля повалила дозорні вежі на землю, змівши по дорозі кількох солдатів, надто повільних, щоб устигнути відскочити.

— В атаку! — гаркнув якийсь командир. Полум'я всіх мастей і розмірів спалахнуло довкола Му Бая ще до того, як хвиля остаточно розсіялась.

Здебільшого це були Вогняні Вибухи, доповнені чималою жменею Вогняних Кулаків. Уночі траєкторія кожного спалаху проступала виразно, а кількість атак просто вражала.

— Морозне Дзеркало! — вимовив Му Бай, повільно здіймаючи руки. Довкола нього в повітрі виткалися товсті крижані дзеркала, вкриваючи весь простір. На вигляд вони здавались тендітними, та дзеркала на різних відстанях і висотах закрутилися проти годинникової стрілки, гасячи полум'я, що лилося з усіх боків. Жодна іскра не торкнулася Му Бая!

— Тримайся ближче, нема часу тут вовтузитися, — кинув він.

Побачивши, як Му Бай розчищає дорогу, розправившись із магами в небі, Мо Фань миттю обернувся тіньовим птахом і поспішив наздогнати його.

— Попереду ще один загін, — Мо Фань помітив групу солдатів за поваленою стіною. Здавалося, вони чекали тут від самого початку, готові стріти будь-яких порушників.

— Маги вітру, — Гайді вловила щільний тиск повітря попереду — ознака того, що ті вже спрямовували закляття всі разом!

Закляття Вітряного Диска здатні накопичуватись одне на одне без жодної магічної формації. Достатньо кількох магів вітру одночасно — і на світ народжується справжня буря!

— Не можна дати їм довести закляття до кінця! — холодно пирхнув Му Бай, тицьнувши пальцем уперед. Крижані дзеркала довкола нього раптом набрали неймовірної швидкості й полетіли в загін магів вітру, наче величезні бурульки!

Ціла хвиля магів вітру повалилась додолу, кров бризнула по піску. Загін винищили вщент за одну мить.

Володіння Му Бая Магією Льоду вражало до глибини душі. Крига лише позбавляла магів вітру кінцівок, не торкаючись самого життя. Тож він міг би прибрати цих солдатів другого сорту одним порухом руки!

Вартові й близько не були елітними воїнами. Проти Мо Фаня та його товариства вони не мали жодного шансу!

Сирена загула ще гучніше. Мо Фань зиркнув на військову фортецю неподалік і помітив кілька крилатих постатей, що вже наближалися.

Вартові, вочевидь, добре тямили в ситуації. Розуміючи, що ворог їм не по зубах, вони негайно підняли на ноги сильніші загони поблизу!

— Пройдемо тут — і ми в місті, — промовив Мо Фань.

Чисельна перевага армії була приголомшливою. Утрьох годі й думати продовжувати цей бій без кінця. Найкращий шанс — прослизнути в місто раніше, ніж підоспіє підкріплення, і там залягти на дно.

Основні сили армії наразі билися з демонічними звірами. Навряд чи хтось стане розкидатися бійцями заради трьох порушників. Тож трійці лишалося одне — прослизнути в місто, поки не нагрянули сильніші вояки чи маги.

До самого міста від стіни лишалось якихось п'ять кілометрів. Колись ця смуга теж належала Каїру, та коли почалися бойові дії, людей звідси евакуювали.

Вулиці, будівлі й склади тут зводили нашвидкуруч, абияк. Принаймні за цивільних під час сутичок можна було не тривожитись.

Та казарм навколо вистачало. Найбільше лякала думка, що ось-ось з'явиться потужний загін і перекриє дорогу... Столиця Єгипту виявилась далеко не найлегшим горішком для прориву!

Попередня главаНаступна глава