Більшість горгон наближалися до рівня Командира, тоді як найслабші медузи перебували на рівні Воїна. Натомість ламії мали найширший діапазон рівнів. Рядові ламії були справжньою карою по всій Африці.
Окрім них, існував ще один вид із такою ж величезною популяцією — мутація ламій, яких називали Повзунами. Одна ламія могла народити ціле гніздо таких виродків за тиждень. Ці Повзуни не були звичайною породою. Вони мали химерні, викривлені тіла, а їхня кількість нагадувала справжню сарану. У них майже не було захисту, і навіть найслабше Базове Закляття могло позбавити їх життя, але вони мали ікла змій і хвости скорпіонів, були надзвичайно спритними, хитрими й увертливими. Бойові маги в Єгипті гинули не так часто від рук ламій, як від Повзунів, що атакували із засідки!
Демонічні звірі, що нападали на південь Нового Суеца, складалися переважно з Повзунів та ламій. Вони збиралися на південних околицях міста, з висоти нагадуючи кілька чорних струмків. Ці струмки зливалися у величезну чорну орду, що звивалася в огидних формах!
— Відверто кажучи, розвиток магії дав нам забагато розваг. Люди перестали сидіти вдома і розмножуватися ночами. Погляньте на цих демонічних звірів, б'юся об заклад, вони постійно влаштовують оргії, коли їм нудно. Тільки так можна пояснити, чому вони розмножуються так швидко. Їхньої кількості вистачить, щоб просто роздавити нас! — зауважив Чжао Ман'янь.
— Ми, люди, дбаємо про якість потомства, а поглянь на цих химерних Повзунів. Їхня головна мета в житті — отруїти до смерті живу істоту, більшу за них самих. Інших цілей у них просто немає, — прокоментував Мо Фань.
Мо Фань багато читав про демонічних звірів Єгипту, поки одужував у Храмі Парфенону. Греція насправді була досить близько до Єгипту, тому в їхніх культурах було багато спільного.
— Тобі не страшно? — здивовано запитала Гайді.
— Не дуже; це вони мають нас боятися! Навряд чи ці жалюгідні істоти здатні завдати нам шкоди, але я не можу сказати того самого про інших пасажирів, — відповів Мо Фань.
— Ну... Гайді страждає від страху перед повзучими комахами, тому, будь ласка, наглядайте за нею, — тихо попросила Бріанка.
Мо Фань, Чжао Ман'янь та Му Бай аж роти пороззявляли. Вони подивилися на Гайді і помітили, що її обличчя зблідло, а вираз став украй знервованим після того, як вона лише раз зиркнула на демонічних звірів.
— Чого смієтеся? Ви теж мусите чогось боятися! — роздратовано випалила Гайді, помітивши їхні глузливі усмішки.
— Не дивно, що пані Сейлан так наполягала, щоб ти поїхала з нами. Якщо ти не можеш подолати свою трипофобію, ти стаєш такою ж беззахисною, як звичайна маленька дівчинка, перед павуками, мишами та комахами. На їхнє нещастя, я — справжнє прокляття для цих видів, що беруть кількістю! — самовпевнено заявив Мо Фань.
Полум'я Палаючого Заходу Сонця було найефективнішим проти слабких демонічних звірів у великих кількостях. Повзуни, може, й не належали до комах, але вони ідеально підходили під апетит Палаючого Заходу Сонця! Тому Мо Фань зовсім не переймався тим, що літак от-от приземлиться просто посеред поля бою.
До того ж, на борту була верховна магеса з чотирма елементами верховного рівня! Можливо, їм навіть не доведеться й пальцем поворухнути, щоб розібратися з демонічними звірами!
Літак почав знижуватися. Пасажири замість того, щоб безглуздо лаятися, почали молитися.
Повітря було просякнуте міазмами ламій. Замість яскравого пообіднього сонця літак раптом опинився в тьмяних сутінках. Звичайні люди могли дуже легко отруїтися.
Змії та скорпіони харчувалися гнилою плоттю нежиті, але водночас були слугами та охоронцями деяких могутніх мерців. Брудний газ, який вони постійно виділяли, був схожий на мертвецьку ауру нежиті. Тому, коли вони з'являлися у величезних кількостях, у повітрі завжди стояв їдкий сморід.
— Давненько я не розминався, — задумливо промовив Мо Фань.
Гайді мала трипофобію, але Мо Фань був її повною протилежністю. Маленький Кулон-Вугор уже давненько не збирав Есенцій Душі. Есенції Душі, які він зібрав минулого разу під час різанини нежиті, пішли на погашення боргу за використання Елемента Демонізації. Тепер йому потрібні були нові Есенції Душі, щоб посилити свою Магію Блискавки!
Контроль Мо Фаня над Елементом Блискавки був не таким вражаючим, як над Елементом Вогню, тому він не міг змінювати форму магії блискавки за власним бажанням. Якби він зміг ще більше посилити Базові, Середні та Просунуті Закляття, то отримав би змогу використовувати їх інакше. Це було б надзвичайно корисно, особливо враховуючи дванадцятикратне посилення його Магії Блискавки!
— Тобі не варто марнувати сили, якщо солдати все одно нас захищатимуть, — зауважив Му Бай.
— Точно, не забувай, навіщо ти тут! — додав Чжао Ман'янь.
— Та я ж просто сказав! — обурився Мо Фань.
Загін магів у коричневій військовій формі розчистив смугу на льотному полі.
— Міос, це останній рейс. Ми відступимо негайно після його приземлення, — доповів засмаглий капітан.
— Гаразд, накажи своїм солдатам бути напоготові, не дозвольте Повзунам прорвати периметр, — сказала Міос.
— Їх занадто багато. Втримати їх усіх неможливо, але ми захистимо пасажирів будь-якою ціною. Зрештою, на кону репутація авіації країни, — кивнув капітан.
Більшість смуг на аеродромі були перекриті. Призначена смуга світилася індикаторами, щоб направити літак, що знижувався.
— До речі, вони вимкнули світло на смузі, яку захопили демонічні звірі? — раптом запитала Міос у одного з представників авіакомпанії.
— Я не певен! Диспетчерська більше недоступна через Повзунів. Ми не могли керувати освітленням. Більшість персоналу евакуювали. Я тут лише для того, щоб увімкнути світло на цій смузі, — відповів чоловік.
Міос підняла погляд і втупилася крізь хмарний серпанок у напрямку, куди прямував літак.
Літак раптом відхилився від курсу і почав знижуватися на іншу смугу, що знаходилася на певній відстані.
— Дідько, хіба пілот не помітив, що світло увімкнули саме на цій смузі?!
— Перешкоди для наших пристроїв зв'язку занадто сильні...
— Швидко, ми мусимо негайно прориватися до смуги В6. Ми маємо знищити Повзунів до того, як літак приземлиться! — випалила Міос.
Взвод із сотні солдатів остовпів. За планом, літак мав безпечно приземлитися на смугу, яку вони охороняли. Після зупинки вони б евакуювали пасажирів; місія виконана! Вони й подумати не могли, що пілот сяде на смугу, яку вже давно кишіла Повзунами!
Гуркіт літака був оглушливим. Величезний міжнародний лайнер знижувався з висоти чотирьох тисяч метрів, поступово наближаючись до землі в умовах сильної турбулентності.
Смуга кишіла моторошними скорпіонами та комахами розміром із кулак. Коли літак приземлився на високій швидкості, його шасі чавили демонічних звірів, залишаючи за собою три жахливі сліди чорної крові!
Смуга була завдовжки близько трьох тисяч метрів. Літак проїхав півтори тисячі метрів, поки не сповільнився, роздавивши на своєму шляху від п'ятисот до шестисот скорпіоноподібних та змієподібних демонічних звірів. Їхні трупи були розірвані на шматки, а кров та тілесні рідини розмазані по всій смузі. Після їхньої смерті в повітрі швидко рознісся сморід.
Цей сморід миттю привернув увагу їхніх родичів. Як наслідок, чорні повзучі істоти стрімко наближалися до літака з обох боків і ззаду, поки він усе ще сповільнювався. Невдовзі вони повністю оточили літак.
— Хіба не казали, що тут будуть солдати, щоб нас захистити?! — заверещав араб. Він уже наклав у штани.
Інші пасажири теж були за крок від паніки. Літак приземлився просто в гніздо Повзунів. Будь-хто був би приголомшений видовищем істот, що насувалися на них хвиля за хвилею!
— Єгипетські Авіалінії — це реально найбільш ненадійна авіакомпанія, яку я коли-небудь бачив. Схоже, нам доведеться покладатися лише на себе. — Мо Фань підвівся і хруснув кісточками пальців.
Екіпаж не наважувався відчинити двері. Ці Повзуни не були надто сильними, і хоч їхня кількість вражала, вони не могли пробити міцну металеву обшивку літака.
Пілот та бортпровідники були шоковані. Вони гадки не мали, що робити.
Потворні чорні скорпіони вже повзали по ілюмінаторах. Вони дряпали їх, керовані базовим інстинктом атакувати живих людей усередині літака!
— Армія скоро буде тут, будь ласка, зберігайте спокій! — головна стюардеса з усіх сил намагалася заспокоїти пасажирів.
— Вони залізуть усередину... АААА! — жінка раптом несамовито заверещала.
Люди обернулися і з жахом побачили моторошного скорпіона розміром із кулак усередині літака. Істоті якимось дивом вдалося прослизнути всередину. Вона спритно повзла по стіні.
Скорпіон стрибнув на жінку просто під час її крику. Він цілився просто їй у шию!
Му Бай сидів найближче до неї і відреагував в останню мить. Він клацнув пальцем і випустив у скорпіона бурульку. Вона влучила в істоту в повітрі й прибила її до стіни!
— Вони, мабуть, пробралися всередину через шасі. Ці істоти достатньо малі, щоб пролізти в щілини, — зауважив Му Бай.
— Усередині тут небезпечніше. Головна стюардесо, відчиняйте двері! — скомандував Мо Фань.
У літаку було надто тісно. Мо Фань не наважувався використовувати тут свою магію. Він боявся, що може випадково завдати шкоди людям!
— Ти що, з глузду з'їхав? Хіба вони не залізуть усередину, якщо ми відчинимо двері?! Я не хочу помирати! — загорлав юнак із величезним носом, що сидів позаду них.
Раніше цей хлопець постійно вихвалявся, демонструючи свої знання під час польоту. Він вочевидь намагався привернути увагу двох розкішних жінок, Бріанки та Гайді. Втім, він би вже був героєм, якби не наклав у штани за таких обставин. Від його колишньої пихи не залишилося й сліду; тепер він лише несамовито верещав!
— Ми мусимо покинути літак якнайшвидше. Повзуни — це не проблема, але якщо ми чекатимемо, поки з'являться ламії, у нас не буде жодного шансу на втечу, — спокійно продовжив Мо Фань.
Якщо вони чекатимуть на армію, солдати прийдуть лише для того, щоб забрати їхні трупи. Зрештою їм доведеться розбиратися з ситуацією самостійно. Однак у літаку була понад сотня пасажирів.