Найціннішою знахідкою у вогняній жилі була сировина для виготовлення Каменів Пробудження.
Вони мали право самі вирішувати, як продавати ці матеріали, але, найімовірніше, вони все одно опиняться в руках Магічної Асоціації. Зрештою, лише Асоціація володіла технологією перетворення цієї сировини на Камені Пробудження, які могли використовувати підлітки.
Іншим, не менш цінним ресурсом, була вогняна магічна руда.
Магічні руди були основою магічних технологій і найважливішим ресурсом, що підтримував розвиток людських міст. Вогняна жила B-класу переважно давала магічну руду B-класу, енергетичний потенціал якої важко було навіть уявити. Більшість великих жил магічної руди в країні належала уряду та військовим, і Магічна Асоціація в ці справи не втручалася.
Камені Пробудження та магічні руди — це ресурси, попит на які завжди перевищував пропозицію. Вони гарантували постійний прибуток і становили справжню цінність елементальної жили. Окрім них, там можна було знайти Духовне Насіння, Насіння Душі та Базові Кристали — речі, що формувалися і кристалізувалися протягом дуже тривалого часу.
Мо Фань дізнався про все це від Му Гуанціна під час подорожі.
Му Гуанцін виявився справжнім науковцем. Щойно мова заходила про цю тему, його очі починали світитися, втрачаючи свій звичний тьмяний вираз. Інших його довгі розповіді могли б дратувати, але Мо Фаня вони неабияк зацікавили. Він безупинно кивав головою, немов курка, що клює зерно, доки Му Гуанцін усе йому пояснював.
— Тобто виходить, що такі речі, як Духовне Насіння, Насіння Душі та Базові Кристали, є найціннішими? Одне Духовне Насіння коштує як ціла вантажівка сировини для Каменів Пробудження, не кажучи вже про Насіння Душі чи Базові Кристали, які зустрічаються ще рідше? — Мо Фань вдавав із себе старанного учня. Му Нінсюе завжди наполягала, щоб він більше вчився, тож як хороший хлопець, який слухає свою дружину, він мусив ставати освіченішим!
— ХА-ХА, так думають лише дилетанти! А от ми, вихідці з відомих кланів, знаємо правду. Те, про що ви згадали, може бути цінним, але це радше одноразовий прибуток. Наприклад, Духовне Насіння, Насіння Душі та Базові Кристали з цієї вогняної жили зникають назавжди, щойно їх видобудуть. Припустимо, загалом вони коштують близько десяти мільярдів.
— А от сировину для Каменів Пробудження та магічні руди можна видобувати з жили безперервно. Вона може легко давати нам понад тисячу тонн щороку. Ми можемо заробляти лише два-три мільярди на рік, але вже за три роки цей прибуток зрівняється з вартістю всього того, про що ви згадали. А що, якщо шахта пропрацює десять чи навіть двадцять років? Жодна фракція не відмовиться від такого стабільного джерела доходу. До того ж, ринок постійно змінюється. Зараз речі, безпосередньо пов'язані з магією, неймовірно цінуються, але хіба це означає, що речі, пов'язані з нашим повсякденним життям, втратили свою цінність? Ні, вони цінуються навіть більше! — пояснив Му Гуанцін.
Мо Фань миттєво все зрозумів, усвідомивши, що сировину та магічну руду можна видобувати з жили безперервно. Це пояснювало, чому однієї вогняної жили вистачило б для процвітання одразу трьох кланів. Це ж була справжня золота жила!
Не дивно, що всі ці фракції так одержимі ідеєю захоплення рудних жил!
— Тепер ви розумієте, наскільки важлива ця вогняна жила. Якби наш клан не зіткнувся з такими труднощами при її розробці, ми б нізащо не погодилися ділитися нею з вами, ХА-ХА-ХА! — відверто зізнався Му Гуанцін.
— Розумію. Я б теж ні з ким не ділився, якби міг упоратися сам, — погодився Мо Фань.
Ця вогняна жила виявилася справжньою фабрикою з друкування грошей. Він мусив розчистити її за будь-яку ціну. Тоді він міг би просто спокійно спати і заробляти гроші. Йому б більше не довелося перейматися тим, що в нього занадто багато Елементів. Він міг би навіть подбати ще про кілька!
Але такий величезний пиріг неможливо з'їсти самому. Поділитися з іншими було правильним рішенням. Справжній бізнесмен розуміє, що великі гроші заробляються разом. Співпраця з партнерами — це множення, а спроба заробити все самому — лише додавання. Досягти величі наодинці вкрай важко!
Клан Му знайшов жилу і зараз відповідав за її управління. Клан Дунфан брав на себе логістику та переробку — зрештою, ресурси були пов'язані з Елементом Вогню, а кращих фахівців із його обробки годі було й шукати. Це дозволило б максимізувати прибуток.
А гора Фаньсюе відповідала за збут. Будучи частиною міста-штабу, розташованого так близько до Південного Морського Поля Бою, вони змогли б продавати все зі швидкістю світла... Їхні склади пустітимуть одразу після поповнення... Троє партнерів об'єднуються, щоб заробити великі гроші і водночас допомогти суспільству — про що ще можна мріяти?
Горі Фаньсюе зараз катастрофічно бракувало коштів. Кілька днів тому Му Ліньшен скаржився Мо Фаню на астрономічні суми, які вони витрачали на наймання патрулів для гарантування безпеки нового міста.
Їм удалося заявити про себе, але будівництво просто не встигало за темпами через брак фінансування. Якщо вони не знайдуть способу подолати цю фінансову кризу, нове місто Фаньсюе перетвориться на якусь бандитську фортецю, адже ніхто не захоче оселятися в нерозвиненому місці...
Саме тому ця операція була для Мо Фаня такою критичною. Вона не лише мала вирішити, чи знайде він необхідне Насіння Душі, а й визначала долю всієї гори Фаньсюе! На щастя, він узяв із собою Чжао Ман'яня та Лінлін. Інакше він би не почувався настільки впевнено!
— До речі, нам дуже потрібен потужний маг льоду. У клані Дунфан таких майже немає, і клан Му теж не може знайти підходящого кандидата. Можливо, на горі Фаньсюе є хтось... Було б ідеально, якби поїхала Му Нінсюе. Вона б нам дуже допомогла! — сказав Дунфан Мо.
— О, щодо цього, ми вже все владнали, він от-от має бути тут... — Мо Фань якраз хотів розповісти більше, коли помітив добре одягненого юнака. З ідеально вкладеним волоссям і манерами, які абсолютно не вписувалися в атмосферу села, він стояв осторонь із гордовитим виразом обличчя. Мо Фань миттєво закричав:
— Гей, Зелений Чайнику, сюди! Ми тут!
Почувши цей крик, обличчя юнака миттєво спохмурніло.
Він попрямував до Мо Фаня, який не припиняв називати його Зеленим Чайником. Нарешті його терпець увірвався, і він буркнув:
— Ще раз мене так назвеш, і я піду. Тоді самі тут розважайтеся!
— Ой, брате Му Бай, чого ти такий серйозний? З дороги, мабуть, втомився. Може, знайти тобі якусь юну, невинну дівчину з Куньлуня, щоб вона розім'яла тобі плечі, помасажувала ноги і влаштувала повний комплекс послуг? — продовжував теревенити Мо Фань.
— У цьому немає потреби! — лоб Му Бая вкрився темними лініями від роздратування.
— О, то ти вже сам себе обслужив. Правильно-правильно, треба берегти нирки змолоду, — усміхнувся Мо Фань.
— Відвали!
Після випуску з Магічної Старшої Школи Тянь Лань Му Бай рідко лихословив, але коли поруч був Мо Фань, він просто не міг себе контролювати. Цей тип залишився таким самим виродком, яким був іще в школі. Му Бай ніяк не міг збагнути, чому стільки людей у Стародавній Столиці мріяли віддати своїх ще дитсадкових доньок заміж за цього придурка!
— Гаразд-гаразд, повернімося до справи. Я дізнався, що ти їдеш з нами, лише дорогою сюди. Це дуже небезпечна місія, і ти цілком можеш поплатитися життям... — почав Мо Фань.
— Я вже все знаю, не треба повторювати! — перебив його Му Бай.
Він був у курсі, що Му Нінсюе та Му Чжуоюнь планують своє повернення. Багато колишніх жителів міста Бо, які раніше перебралися до Стародавньої Столиці, уже вирушили на гору Фаньсюе. Зрештою, Стародавня Столиця ніколи не була їхнім домом. Вони завжди почувалися там чужинцями, що живуть під чужим дахом. Тож коли гора Фаньсюе запросила їх переїхати до нового міста, пообіцявши чимало пільг, вони погодилися без вагань!
Му Бай відчував легку провину через те, що досі не повернувся до свого клану. Він дізнався про вогняну жилу під час телефонної розмови з Му Чжуоюнем. Він вірив, що мусить зробити свій внесок, перш ніж повертатися, інакше просто не знайде спокою. Саме тому він і з'явився на Куньлуні, щоб закрити вакансію мага льоду.
Минуло чимало часу, відколи Мо Фань востаннє бачив Му Бая. Він лише час від часу чув від Чжана Сяохоу, що сила Му Бая значно зросла. Тепер він мав неабияку репутацію в Стародавній Столиці.
Як і Мо Фань та інші, Му Бай пройшов через багато випробувань, які загартували його, мов гострий меч. Коли він сказав про своє бажання приєднатися до гори Фаньсюе, Мо Фань, Му Нінсюе та Му Чжуоюнь зустріли його з розпростертими обіймами. Блукати світом наодинці було вкрай важко. Проте вони не знали напевно, чи він нарешті оговтався від того жахливого болю, який завдав йому Му Хе.
— Серйозно, чому вони беруть у команду кого завгодно? Не забувайте, що ми погодилися на співпрацю з вами лише тому, що ви обіцяли розчистити шлях до вогняної жили. Сподіваюся, ви там не здохнете. А ви поводитеся так, ніби це звичайне шкільне тренування, — скривився Дунфан Мін. Він явно мав якийсь зуб на Му Бая.
— Сяо Міне, а чого ж ти тоді з нами прешся, якщо так боїшся? Годі нас підколювати. Якщо в тебе не вистачає сміливості йти з нами, просто сиди тихо, як немовля, що чекає, поки йому передадуть клан, і міцно тримайся за свою соску! — миттєво відрізав Мо Фань.
— З якого це дива я маю йти туди і ризикувати життям? Тільки такі, як ви, мають перейматися подібними речами, а я можу просто сидіти склавши руки і насолоджуватися життям! — гордо заявив Дунфан Мін.
Два відомі клани не хотіли ризикувати життями своїх спадкоємців. Хоча Мо Фань і був лідером гори Фаньсюе, йому доводилося вирішувати багато питань самостійно, адже його клан перебував лише на стадії становлення.
Мо Фань обернувся до Дунфана Мо і запитав:
— Старий Мо, ви не будете проти, якщо я раптом вирішу вибити все лайно з вашого сина?
— Поки це нічого серйозного, то на здоров'я. Йому давно пора навчитися манер. Хіба я не казав, що мені може знадобитися ваша допомога, щоб трохи його провчити?... Він надто зарозумілий. Минулого разу, коли ви поставили його на місце, це явно пішло йому на користь, — з усмішкою відповів Дунфан Мо.
Дунфан Мін ледь не збожеволів, почувши ці слова. Цей чоловік точно його рідний батько?!
Усі навколо теж розреготалися. Дунфан Мін почувався глибоко приниженим, адже навіть власний батько не став на його бік. Він сердито пішов геть, не забувши облаяти брудну станцію.
— Що це за діра така? Тут ще гірше, ніж у найзабитішому селі під Ханчжоу!
— Оскільки всі в зборі, вирушаємо завтра вранці. Чекати більше не можна, — Дунфан Мо ставився до операції вкрай серйозно і планував брати в ній безпосередню участь.
Він прийшов не просто наглядати; у нього була важлива місія. Його завданням було стежити за Правителем Сонячного Хребта і, в разі потреби, відволікти цю могутню істоту на себе.
— Добре, тоді давайте відпочинемо перед дорогою... — погодився Мо Фань.
Команда розійшлася. Після вечері Чжао Ман'янь підняв брови і тихо прошепотів Мо Фаню:
— Тут мають бути якісь маленькі бари. Чому б нам не знайти кілька пристрасних місцевих дівчат і не поговорити про життя?
— Чудова ідея. Навряд чи тут є ще якісь розваги. До того ж, тут нас ніхто не впізнає, — сказав Мо Фань.
— Ви двоє можете йти самі, — озвався Му Бай.
— Та не корч із себе невинність. Ходімо, ми ж просто збираємося поговорити про життя, усе не так брудно, як ти думаєш, — Мо Фань силоміць потягнув Му Бая за собою. Потім він звернувся до Лінлін: — Лінлін, повернайся до кімнати і роби домашку. Ми йдемо трохи випити!
Лінлін проводжала їх поглядом, сповненим глибокого презирства.
— Хтиві тварини, — пробурмотіла вона, перш ніж піти геть.