Шлях був довгим, пролягаючи через незліченні гори та хребти. Нововідкрита вогняна жила знаходилася на значній відстані від цивілізації.
Захід Китаю був малонаселеним, з високими горами, безкрайніми рівнинами, густими лісами та тихими долинами. Знайти рідкісну вогняну жилу в таких місцях було надзвичайно складно. На щастя, після тривалих і ретельних досліджень місцевості два відомі клани знайшли безпечний шлях до неї. Вони навіть облаштували перевал на Сонячному Хребті Куньлуня спеціально для обслуговування вогняної жили.
Цей перевал називався станція Ван'ян. Колись це було занедбане село, але завдяки інвестиціям двох відомих кланів воно поступово перетворилося на невелике містечко.
Шанхайський клан Му та Дунфан тісно співпрацювали з місцевою владою. Уряд сподівався, що розвиток цього віддаленого села потягне за собою розширення доріг, залізниць та безпечних зон. Увага до внутрішніх регіонів та західних територій значно зросла після того, як східне узбережжя опинилося під загрозою вторгнення морських монстрів.
Клан Му вже давно закріпив за собою право власності на Сонячний Хребет. Місцева влада, Магічна Асоціація та військові не претендували на частку з цієї території. Їхньою головною метою був розвиток станції Ван'ян, адже це дозволило б місцевій владі розбудувати містечко Тяньюй. Саме тому військові та уряд охоче сприяли кланам Му та Дунфан.
Перевал усе ще виглядав досить суворо. Дерев'яні дошки, каміння та цемент були складені по всій території. Через віддаленість залізниці ще не були прокладені, а дороги здебільшого залишалися ґрунтовими. Вантажівки, що безперервно під'їжджали до станції, здіймали хмари пилу та розбризкували багнюку навколо...
— Ми плануємо прокласти тут дороги, але це стане можливим лише після того, як ми отримаємо доступ до вогняної жили, — пояснив Дунфан Мо, який прибув особисто.
Будівництво доріг вимагало колосальних витрат. Лише такі потужні клани могли дозволити собі подібні інвестиції. Це принесло б величезну користь селу Ван'ян, значно полегшивши їм зв'язок із зовнішнім світом. Залишатися відрізаними в горах, щоразу долаючи перевали лише для того, щоб дістати необхідні припаси, було вкрай незручно.
— Що перевозять ці вантажівки? — запитав Мо Фань, помітивши, що, окрім доставки ресурсів, вони вивозять зі станції різнобарвне каміння із зазубреними краями.
— Це чотири Кольорові Руди низької якості. Гори Куньлунь багаті на Руди Вітру, Землі, Вогню та Блискавки. Ці чотири види Кольорових Руд забезпечують сировиною безліч міст. Раніше клан Му навіть відкрив тут невеликий центр збору цих руд для подальшого продажу в Магічному місті. Цей бізнес щорічно приносив їм кілька сотень мільйонів.
— Кілька років тому Му Гуанціна призначили керівником цього бізнесу. Під час однієї з інспекцій він випадково натрапив на старого мисливця, який виявив сліди вогняної жили. Вони об'єднали зусилля для її пошуку. І вогняна жила справді знайшлася — чиста жила B-класу. Му Гуанціна миттєво підвищили до старійшини клану і призначили відповідальним за неї, — з усмішкою додав Дунфан Мо, кинувши погляд на чоловіка років тридцяти неподалік. Він, очевидно, був чудово обізнаний із ситуацією.
Му Гуанцін був дуже скромним і мовчазним чоловіком протягом усієї подорожі. Спочатку Мо Фань думав, що це просто рядовий член клану Му, який поїхав за компанію. Хто б міг подумати, що цей чоловік керує вогняною жилою і власне є тим, хто її відкрив!
— Мені просто пощастило, тут нічим хизуватися, — спокійно відповів Му Гуанцін.
— Справа не лише у везінні. Далеко не кожен погодився б проміняти комфортне ж!ття в місті на ці суворі землі, не кажучи вже про те, щоб особисто інспектувати тут бізнес клану... — в голосі Дунфана Мо чулася повага.
— Дядьку Мо, припиніть мене вихваляти; я просто відповідально ставлюся до своєї роботи. Будь-хто інший теж міг би знайти цю жилу. Наша найбільша проблема зараз — як її розкопати. Насправді, тут на заході приховано чимало таких скарбниць, як Сонячний Хребет, але дістатися до них украй складно. Військові, уряд та відомі клани не бажають іти на такі величезні ризики. Якби наш клан не об'єднав зусилля з вашим, відомим своїми неперевершеними знаннями Елемента Вогню, ми б гадки не мали, що робити з цією жилою. Більше того, інші відомі клани могли б просто відібрати її в нас. Якби військові захотіли забрати її, ми б не надто переймалися — це був би наш внесок у розвиток країни. Але ми боїмося, що деякі відомі клани планують привласнити її, здійснюючи тиск і поглинаючи нас, — зізнався Му Гуанцін.
— На жаль, цього разу клан Дунфан не виправдовує свого імені. Боюся, нам бракує сил для виконання цього завдання. Ми відповідаємо лише за видобуток і переробку руди... — Дунфан Мо перевів погляд на Мо Фаня.
— Дядьку Мо, мені здається, ви переоцінюєте можливості цього хлопця. Наш клан Дунфан може поступатися в інших сферах, але коли йдеться про Елемент Вогню — нам немає рівних. Навіщо дозволяти якомусь чужаку втручатися в наші справи? — невдоволено буркнув Дунфан Мін.
Дунфан Мін був давнім знайомим Мо Фаня. Після невдалої спроби вступити до Союзу Примусу йому не залишалося нічого кращого, окрім як повернутися до клану і спробувати знайти себе тут.
Дунфан Лє був значно прямолінійнішим. Хоча був час, коли він терпіти не міг Мо Фаня, він був щиро вражений його талантами під час відбору до національної збірної і був готовий піти на примирення. А от Дунфан Мін виявився значно мстивішим. Він досі таїв образу на Мо Фаня за те, що сталося в Ханчжоу!
— Ти тут лише для того, щоб допомагати. Не перебивай, хіба не бачиш, що дорослі обговорюють справи? — зверхньо кинув Мо Фань, не збираючись панькатися з Дунфаном Міном.
Дунфан Мін був за крок від того, щоб зірватися.
Ким цей Мо Фань себе уявив? Колись у нього був шанс натовкти пику цьому вискочці. Якби не ресурси, які Мо Фань отримав у національній збірній, він би ніколи його не перевершив!
— Сяо Міне, не гарячкуй, час уже забути старі образи. — Дунфан Мо був батьком Дунфана Міна і не збирався терпіти невихованість сина. Він був цілком прихильним до Мо Фаня і, змінивши тон, сказав: — Мо Фаню, оскільки Сяо Мін приблизно твого віку, будь ласка, не соромся давати йому поради.
— Сяо Мін?... ХА-ХА-ХА, без проблем, я з радістю за ним пригляну, — розреготався Мо Фань, почувши дитяче прізвисько Дунфана Міна. Решта теж не змогли стримати сміху!
Дунфан Мін вважалося незвичним ім'ям, але коли Дунфан Мо назвав його "Сяо Мін", це миттєво нагадало всім підручники для початкової школи!
Обличчя Дунфана Міна перекосилося, наче печений баклажан. Йому було настільки соромно, що він не зміг видавити із себе ні слова.
(ПП: прикол тут в тому, що Сяо Мін це типу стандартний персонаж в навчальних підручниках в Китаї. типу Сяо Мін має 5 яблук. йому дали ще 2. Скільки всього яблук у Сяо Міна)
Машини дісталися станції Ван'ян біля підніжжя Сонячного Хребта. На цій території розташовувалося понад сотня пагорбів і гір різних розмірів. Їхня висота значно перевищувала висоту сусідніх гір і хребтів. Улітку, коли сонячне проміння заливало Сонячний Хребет, особливості його рельєфу затримували тепло, утворюючи на головних хребтах аномально високу температуру, яку звичайна людина просто не могла б витримати.
Подейкували, що близько трьохсот років тому на Сонячний Хребет упав метеорит, утворивши між горами гігантську палаючу вирву. Ця вогняна жила не з'явилася раптово рік чи два тому; вона формувалася природою за наявності ідеальних умов.
Ресурси вогняної жили були надзвичайно рідкісними та цінними. Му Гуанцін виявився вельми обізнаним. Спираючись на місцеві легенди та стародавні записи, він зміг визначити розташування жили, незважаючи на складну географію Сонячного Хребта. Він навіть приблизно вирахував, скільки років вона вже існує.
Вогняна жила горіла тут уже близько трьохсот років. Можливо, раніше вона не була настільки вражаючою. Вона досягла своїх нинішніх масштабів лише після багатьох років перебування під сонцем у такому унікальному середовищі...
Вогняна жила не лише була джерелом Духовного Насіння та Насіння Душі. Навіть непримітні камінці звідти, після належної переробки, перетворювалися на Напрямні Камені — джерело енергії, що використовувалося для навчання цілого покоління магів вогню.
Після підняття рівня моря маги стали на вагу золота. Не кожен міг стати магом, тому така елементальна жила відігравала критичну роль у Пробудженні нових магів.
Мо Фань розумів: головною причиною того, що магічні школи набирали обмежену кількість студентів, був саме дефіцит Каменів Пробудження.
До того ж, точний секрет виробництва Каменів Пробудження знала лише Магічна Асоціація. Іншими словами, без дозволу Магічної Асоціації не міг Пробудитися жоден новий маг. Магічна Асоціація постачала Камені Пробудження всім фракціям у світі!
Магічна Асоціація збирала сировину для створення Каменів Пробудження з усього світу і сама встановлювала на них ціни.
Елементальні жили, як-от ця вогняна жила, містили в собі енергію Пробудження відповідного Елемента, очищену самою природою. Магічна Асоціація вдосконалювала цю енергію, щоб пробуджувати Зоряний Пил у тілі людини.
Елементальна магія вважалася частиною природи. Камені Пробудження, які Магічна Асоціація зазвичай постачала до шкіл, здебільшого походили з елементальних жил, і саме тому більшість магів як перший Елемент пробуджували саме Елементальну магію.
Оскільки вогняні та блискавичні жили зустрічалися найрідше серед усіх елементальних жил, магів, які могли пробудити Елемент Вогню чи Блискавки, було значно менше.
Мо Фань дізнався про все це під час відпочинку в Храмі Парфенону. Головною причиною того, чому Храм Парфенону перевершував більшість інших фракцій, було те, що він не підпорядковувався Магічній Асоціації. Засновники Храму Парфенону створили його як незалежну організацію завдяки унікальному поєднанню Елементів Благословення та Зцілення, міць яких виходила за межі можливостей Магічної Асоціації. Як наслідок, Магічні Асоціації були змушені кланятися перед Храмом Парфенону...
Хоча спочатку Мо Фань у це не вірив, правда полягала в тому, що за наявності достатньої кількості грошей і ресурсів можна було пробудити БУДЬ-ЯКИЙ Елемент. Що ж стосується юних магів у школах, то Елементи, які вони могли пробудити, залежали переважно від їхньої вдачі та природних задатків організму.
Якщо комусь щастило, і Камінь Пробудження, яким він користувався, походив із вогняної жили, то ця людина мала набагато вищі шанси пробудити Елемент Вогню.
Але якщо студенту діставався низькоякісний Камінь Пробудження з домішками Елементів Землі та Вітру, а його обробка включала Елементи Води та Світла, та ще й сам студент мав змішані задатки організму — було практично неможливо передбачити, який саме Елемент він пробудить.
Усе зводилося до ймовірностей Пробудження Елементів. Високоякісний Камінь Пробудження та Напрямний Камінь конкретного Елемента значно підвищували ці шанси. Це не означало, що низькоякісний Камінь Пробудження ніколи не міг би пробудити Елемент Блискавки, але шанси на це були один на десять тисяч, а то й один на сто тисяч!
Єдиною розрадою було те, що не існувало Елементів, кращих за інші. Магам потрібно було лише зосередитися на підвищенні власної культивації. Зрештою, усе залежало від того, який маг виявиться сильнішим!