Гнів на спотвореному обличчі Холодного Принца миттєво змінився глибокою недовірою.
Він одразу ж зрозумів, хто був наставницею Синього Кажана. Навіть по його спині пробіг холодний мороз, коли в голові спливло те обличчя та та крижана аура!
Він не виказав своїх емоцій, з усіх сил намагаючись зберегти зовнішній спокій.
Тим часом Унас, яка палала від люті, раптом забилася в судомах, виплюнувши повний рот темної рідини з незвичним запахом. Вона заплямувала розкішну мантію Холодного Принца, що символізувала його статус Червоного Кардинала. Це застало Холодного Принца, який саме збирався вимовити кілька зневажливих слів, цілком зненацька!
З рота Унас продовжувала текти темна рідина. Її обличчя почало стрімко в'янути. Жінка, яка ще секунду тому цвіла красою, в одну мить постаріла більш ніж на десять років. Її звабливе тіло поступово зсихалося, поки вона продовжувала битися в конвульсіях.
Унас була шокована, не відриваючи погляду від Синього Кажана. Вона й гадки не мала, коли встигла піддатися впливу цієї жахливої отрути!
Унас не очікувала, що Синій Диякон, яка була з ними так довго, виявиться зрадницею. Унас довіряла Синьому Кажану навіть більше, ніж Фіолетовому Привиду, адже вона завжди була більш покірною за нього!
— Ти... що... що ти зі мною зробила?! — Унас раз у раз випльовувала темну рідину. Її життєві сили стрімко згасали. Вона виглядала зовсім не так, як ще хвилину тому!
— Це подарунок у відповідь від моєї наставниці. Якщо Пан Холодний Принц і далі буде таким наївним, моя наставниця не відмовиться навідатися до вас особисто. Але коли настане той час, усе не обмежиться лише втратою вашої улюбленої жінки!
Сказавши це, Синій Кажан легко зістрибнула з голови Монарха Підземних Жаб. Її фігура розтанула в повітрі, ставши розмитою, немов привид без фізичного тіла, а потім повністю зникла серед моторошного туману армії нежиті.
Холодний Принц і Помаранчевий Привид залишилися нерухомими. У них було бажання кинутися за Синім Кажаном, але вони боялися, що теж піддалися впливу тієї жахливої отрути.
Обидва подивилися на Унас. Жінка повністю зсохлася. Її очі ледь не випадали з орбіт. Вона з труднощами простягла руку і, захлинаючись, прохрипіла Холодному Принцу:
— Допоможіть... допоможіть мені...
Холодний Принц подивився на неї зі складним виразом обличчя. Він був розлючений і схвильований. Він сумував за Унас. І йому теж було страшно!
— Салан! — раптом загорлав Холодний Принц із налитими люттю очима.
Унас уже відійшла в інший світ, холодною і нерухомою лежачи на голові Монарха Підземних Жаб. Її краса і чарівність зникли. Вона виглядала просто як стара жінка, що зазнала жахливої долі. Це був сильний удар і приниження для Холодного Принца!
— Головний Екстрадитор попереджав вас не провокувати Салан... — прошепотів Помаранчевий Привид.
— Замовкни! — Холодний Принц був за крок від того, щоб остаточно втратити самовладання.
Подарунок Салан став для нього критичним ударом. Унас була не лише мудрою радницею, вона була його найдовіренішою підлеглою. Як він міг зберігати спокій, бачачи, як його кохана Унас зазнала такої жахливої долі? Він був за крок від того, щоб перетворитися на розлюченого, пригніченого монстра!
Холодний Принц лютував, мов божевільний. Інші Сині Диякони не наважувалися підійти до нього навіть на півкроку. Вони гадки не мали, що він може зробити в такому стані!
Мо Фань залишався нерухомим. На його обличчі теж читалася глибока недовіра.
Те, що зробила Синій Кажан, застало його цілком зненацька. Зрештою, те, як Фіолетовий Привид та інші ставилися до неї, свідчило про те, що всі вони вірили в її абсолютну відданість Холодному Принцу. Вона навіть зробила великий внесок під час інциденту в Червоному Середземномор'ї. Якби Синій Кажан не ставилася так байдуже до підвищення у званні чи здобуття слави, вона б уже давно стала однією з найнадійніших підлеглих Холодного Принца...
Але навіть така людина виявилася пішаком Салан!
Неважливо, чи була вона вірна Салан від самого початку, чи перейшла на її бік пізніше, навіть думати про це було вкрай моторошно!
— Наставниці ти, до речі, дуже подобаєшся. Цей світ одного дня відвернеться від тебе. Чому б тобі не подумати про те, щоб приєднатися до наставниці, коли тобі нікуди буде йти? — голос пролунав у вухах Мо Фаня, мов подих привида. Мо Фань знав, що це була не хто інша, як Синій Кажан.
Виявилося, що Синій Кажан була значно сильнішою, ніж очікував Мо Фань. Можливо, вона приховувала свою силу через контракт Фіолетового Привида, або ж щоб захистити своє прикриття...
Мо Фань був із Синім Кажаном майже весь час після того, як проник у Чорну Церкву, проте він жодного разу не запідозрив, що вона — учениця Салан!
— Є речі, які неможливо пробачити. Я знаю, що ти не накоїла багато лиха, тому якщо ти вирішиш покинути Чорну Церкву і Салан просто зараз, я збережу тобі життя, — відповів Мо Фань.
— Хе-хе... — тихенько засміялася Синій Кажан. Її голос був приємним і чарівним. — Насправді я не розкусила твоє маскування, поки ти не поширив Матерію Темряви в тіло Фіолетового Привида. Я віддячила тобі послугою за послугу, усунувши Унас. Якщо ми зійдемося в бою, ти виявиш милосердя і збережеш мені життя, якщо я програю?
— А сама як гадаєш? — запитав Мо Фань у відповідь.
— Думаю, ти все одно мене усунеш. — Синій Кажан трималася на чималій відстані від Мо Фаня, переконавшись, що він не зможе виявити її справжнє місцезнаходження.
Схоже, Синій Кажан щось знала. Вона не наважувалася залишатися надто близько до Мо Фаня!
І справді, зараз їй краще було триматися від нього подалі. Навіть Салан була б налякана Мо Фанем, коли його кров починала закипати!
— Намагайся не коїти надто багато лихих справ; можливо, я все ж завагаюся, коли настане час усунути тебе, — запропонував Мо Фань.
— Якщо так, чи означає це, що я більш успішна, ніж Фан Шаолі?
Серце Мо Фаня похололо при згадці про Фан Шаолі.
Мо Фань був дуже добре знайомий з отрутою, яку Синій Кажан використала проти Унас. Це була та сама отрута, яку Фан Шаолі використовувала на ранчо, але цього разу вона була ще більш жахливою!
Салан чудово зналася на алхімії. Вона підмішала деякі розроблені нею жахливі хімікати в дощ, що спровокував Катастрофи в місті Бо та Стародавній Столиці. Вона також використовувала отруту, щоб залякати керівництво Храму Парфенону, і, схоже, її учні успадкували її таланти.
Мо Фань уже зустрів двох учениць Салан, і кожна з них успішно залишила сильний відбиток у його пам'яті. Йому було цікаво, скільки ще учнів має Салан...
Але зараз було не до цього!
Кров демона поступово розігрівалася, стаючи неспокійною тієї ж миті, як ланцюги були зняті...
Після сьогоднішнього дня у світі стане на одного Червоного Кардинала менше!