Генерал Бінь Вей важко дихала. На її губах виднілися чіткі сліди від зубів, з яких сочилася свіжа кров!
— Ви не пройдете тут! Ніколи! — Бінь Вей збудувала духовну стіну у своєму серці. Вона витримає кожен удар, навіть не змигнувши оком, хоч би яким потужним він був!
Ще мить тому мури стрімко обвалювалися, ледь не дозволивши створінням із Потойбіччя прорвати лінію оборони. Але цей процес раптово зупинився, коли в очах Генерала Бінь Вей спалахнула непохитна рішучість. Під її безстрашним поглядом Стіна швидко відновилася.
Щит не впав. Двотілі Демонічні Корови та Кати Потойбіччя були розчавлені на друзки!
— Чудова... чудова робота! — погляд Пророка знову став ясним. На якусь мить він був певен, що вони приречені!
Вони пережили найважчий момент. Настав час дати відсіч цим створінням із Потойбіччя за допомогою сили Великої Стіни!
— Пророку, один із вогняних стовпів зник... — приголомшено вимовив ад'ютант Генерала Бінь Вей.
— Це Перевал Цзяньань, — Пророк підвів погляд у той бік, де вогняний стовп поступово згасав.
Незважаючи на те, що фортеця Північної Варти вистояла, Перевал Цзяньань усе ж таки впав. Вони цього не очікували. Вони знову недооцінили створінь із Потойбіччя!
— Накажіть шістьом Геомантам, які залишилися, негайно закрити прогалини. Ми не можемо допустити, щоб у стіні з'явилися діри! — скомандував Пророк.
Єдиним способом зв'язку залишалися Магічні Сигнальні Вогні. Падіння Перевалу Цзяньань значно збільшило тиск на решту.
Генерал Бінь Вей уже пояснювала, що загальна маса Великої Стіни не може змінитися. Тому їм доведеться компенсувати втрату Перевалу Цзяньань за рахунок інших семи ділянок. Вони не могли дозволити собі зменшити товщину Стіни, і лише трохи могли варіювати довжину залежно від рухів ворога. А отже, їм доведеться зменшити її висоту!
Середня висота мурів становила близько сімдесяти метрів, але перед фортецею Північної Варти вона сягала вісімдесяти. Цього було достатньо, щоб зупинити всі створіння з Потойбіччя, за винятком тих, що належали до рівня Правителя. Не так багато істот могли похвалитися такими колосальними розмірами.
Однак висота Стіни миттєво впала до шістдесяти метрів, щоб заповнити прогалини зруйнованої ділянки. Це одразу ж дозволило деяким істотам вилізти по тілах своїх побратимів і дістатися вершини муру!
Двотілі Демонічні Корови не змогли пробити Стіну. Тепер прибула решта армії нежиті. Істоти, вищі за три метри, почали нагромаджуватися шарами в басейні крові, тоді як інші почали дертися по цих купах плоті, які їхні побратими перетворили на живі сходи. Досягнувши висоти в тридцять метрів, вони самі ставали "сходинками" для нежиті, що лізла слідом...
Більшість потойбічних створінь не відрізнялися велетенськими розмірами. Процес нагромадження тіл у живі сходи, якими решта могла б вилізти на мури, був не таким швидким, як уявляли собі люди. Вони повільно підбиралися до вершини Великої Стіни, але їхня кількість була просто неймовірною. Створення гір із плоті заввишки понад шістдесят метрів було лише питанням часу!
— О Небеса! — ад'ютант стояв на краю і дивився вниз. Його поле зору було заповнене понівеченими головами та розірваними тілами, що звивалися. Це видовище було так близько, що він ледь не втратив свідомість від відрази через свою трипофобію.
Насправді, ця жахлива картина розгорталася не лише перед ад'ютантом. Майже на кожній ділянці муру зростала гора плоті. Усі вони були перемішані в суцільне місиво, з якого стирчали лише руки чи голови. Деяких навіть розчавили їхні ж побратими. З цих м'ясних пагорбів струменіла кров. Відірвані руки, ноги та голови сипалися з них, наче піщинки!
— Вони лізуть на Стіну. Як нам їх зупинити?! — в паніці вигукнув ад'ютант.
Солдати інстинктивно позадкували від краю. Гнилий сморід огидної нежиті відчувався за лічені дюйми. Їхні рухи і моторошні крики лунали за кілька десятків метрів. Солдатів уже охопив жах бути з'їденими живцем, хоча вони ще навіть не вступили в прямий контакт із потойбічними створіннями!
— Тримайте позиції! Стародавній щит нашої країни має вбудовану магічну формацію. Вона не дозволить істотам дістатися вершини Стіни! — вигукнув Пророк.
Лінія оборони втратила б сенс, якби нежить могла просто перелізти через неї. Багато істот рівня Воїна могли легко стрибнути на п'ятдесят метрів у висоту!
— Царство Небес!
Генерал Бінь Вей, вочевидь, була тією, хто мав активувати магічну формацію. Коли вона спрямувала свою волю в Магічний Сигнальний Вогонь, на Великій Стіні почали проступати стародавні Руни. Руни випромінювали коричневе світло і спадали з мурів, наче осіннє листя.
Листяні Руни повільно опускалися вниз. Торкаючись нежиті, вони миттєво притискали її до землі. Нежить почала падати, ніби на неї обрушилася колосальна вага, і важко розбивалася об землю. Їхня плоть і кров розліталися в усі боки!
Нові Листяні Руни з'являлися і безперервно падали на нежить. Навіть ті, що торкалися землі, позначали це місце таким самим світлом, яке випромінювали мури, збільшуючи гравітацію на цій ділянці!
Ця сила тиснула на кожну істоту, яка намагалася подолати Стіну. Їхні тіла ставали в кілька разів важчими, ніби їх обплутали масивними ланцюгами...
Гравітаційна сила ставала потужнішою ближче до вершини мурів. На рівні землі на істот діяла лише звичайна сила тяжіння. Але вона зростала вдесятеро, щойно нежить піднімалася на десять метрів, і в п'ятдесят разів — на висоті двадцяти метрів...
Коли гори плоті сягнули висоти понад тридцять метрів, нежить на вершині відчула на собі в сто разів більший тиск, який миттєво розчавив тих, хто знаходився під ними, на криваве місиво!
З м'ясних пагорбів знову хлинула кров. Тисячі мерців перетворилися на огидну кашу, створюючи просто нудотне видовище.
Гори плоті, які нежить так відчайдушно намагалася звести, швидко обвалилися після активації магічної формації. Жодна істота рівня Воїна, Командира чи Правителя не могла уникнути її впливу!
Нищівна вага придушила потойбічних створінь і допомогла стабілізувати ситуацію. Вона також дала людям на Стіні можливість перевести подих!