Мо Фань пішов, залишивши Чжао Ман'яня та Лінлін у меморіальній залі. Лінлін вирішила, що Пророку необхідно знати останні новини.
Вони вирушили до фортеці Північної Варти. Стародавня стіна біля неї збереглася найкраще. Її міцність та оборонні властивості значно перевершували ті ділянки Великої Стіни, які давно обвалилися і перетворилися на археологічні пам'ятки. Пророк планував використати фортецю Північної Варти як центральну ланку, з'єднавши її із залишками Великої Стіни, щоб створити лінію оборони і захистити ці землі до того, як з'явиться армія нежиті Великої Піраміди Гізи.
Від західних кордонів фортеці Північної Варти і до міста Юйлінь на сході довжина Великої Стіни становила близько сотні кілометрів.
Генерал Бінь Вей пояснила всім, що стародавня стіна не здатна збільшувати свій об'єм. Іншими словами, загальна маса стіни залишатиметься незмінною, незалежно від того, чи її зведуть угору, як високу вежу, чи розтягнуть у лінію, як довгу дамбу.
— Це як шматок пластиліну: можна розтягнути його в довжину або скачати в кульку. Можна стиснути, щоб зробити твердішим, але його об'єм не збільшиться і не зменшиться. Якщо я змушу стіну піднятися в небо, вона матиме вигляд дамби, яку ви бачили раніше, але це означатиме, що її товщина та довжина зменшаться, — пояснила Генерал Бінь Вей.
— Зрозуміло. Тобто, якщо ми з'єднаємо більше фрагментів Великої Стіни, наша лінія оборони стане довшою, товщою і ширшою? — запитав Чжан Сяохоу.
— Саме так. У мене залишилося зовсім небагато Джерельної Води Стародавньої Землі. Навіть якщо ми рівномірно розподілимо її по всій стіні, її сили надовго не вистачить. Генерал Бінь Вей — спадкоємиця сили; вона керуватиме стокілометровою стіною після її з'єднання, але нам знадобиться по магу просунутого рівня на кожній ділянці, щоб вони своєю волею постійно вливали Джерельну Воду Стародавньої Землі в мури, — зітхнув Пророк. — Багато ділянок Великої Стіни були покинуті напризволяще. Вони втратили надто багато енергії. Залишилося зовсім мало фрагментів, що збереглися так само добре, як у фортеці Північної Варти, і ще менше людей здатні їх контролювати. У нас є лише вісім придатних до використання сегментів!
— Отже, нам доведеться розділитися на вісім команд і вливати енергію кожен у свій сегмент? — запитав Командир Є Хон.
— Угу, більшість ділянок серйозно пошкоджені. Від них залишилися лише купи розпушеної жовтої землі. Деякі взагалі поховані під ґрунтом. Нам знадобиться Джерельна Вода Стародавньої Землі, щоб їх активувати. Я вже дістав трохи, — повідомив Пророк.
Джерельна Вода Стародавньої Землі була надзвичайно рідкісним ресурсом. Пророк витратив усі свої заощадження і зв'язки, щоб зібрати хоч стільки. Насправді, це була взагалі вся Джерельна Вода, яку тільки можна було дістати!
— Тоді розподілімо людей по різних ділянках! — запропонував Чжан Сяохоу.
— Ми вже обрали кандидатів? — запитала Лінлін.
— У мене є кілька надійних людей, які підійдуть для цієї місії, — відповіла Генерал Бінь Вей.
— Я зі своїми людьми триматиму Перевал Подвійної Гори! — заявив Командир Є Хон.
Генерал Бінь Вей, очевидно, залишалася захищати фортецю Північної Варти. Будучи її командиром, логічно, що саме вона керуватиме цією місією.
— Я охоронятиму Перевал Цзяньань! — виступив уперед капітан Фен Юйфей.
— Тоді я і ще двоє Карателів візьмемо на себе найсхідніший перевал, — сказав капітан Хе Фейкунь.
— Ми відповідатимемо за перевал по центру! — заявив Ці Ян із Превентивного Комітету.
— А я триматиму Перевал Шеньму! — сказав Чжан Сяохоу.
Кожен перевал потребував групи магів для його підтримки. Їм і так бракувало людей, а тут ще й довелося розділитися на вісім команд. Кожному доведеться викластися на всі сто!
— І ще одне! На кожному перевалі буде встановлено Магічний Сигнальний Вогонь. Поки перевал тримається, вогонь палахкотітиме стовпом, який буде видно за кілометри. Якщо вогняний стовп згасне, це означатиме, що перевал упав. Лінія оборони, яку ми зводимо, простягнеться на сотню кілометрів. Коли прибуде армія нежиті, наші пристрої зв'язку не працюватимуть. Магічні Сигнальні Вогні — наш єдиний спосіб знати, що відбувається на інших ділянках, — пояснив Пророк.
Його слова прозвучали вкрай похмуро. Усі чудово усвідомлювали небезпеку цієї місії. Армія нежиті могла легко їх розчавити, тож Магічний Сигнальний Вогонь був не просто індикатором того, що перевал іще стоїть — він був символом того, що полум'я їхніх життів усе ще горить!
— Ми захищатимемо Північну Долину до останнього подиху!
— До останнього подиху!
— До останнього подиху!
Перед обличчям великого лиха всі об'єдналися. Пророк бачив відвагу в їхніх очах, непохитну рішучість стояти до кінця, навіть ціною власного життя.
Велика Стіна проіснувала тисячі років. І хоча вона почала руйнуватися, хоча її покинули і забули, її дух залишався незмінним. Вона продовжувала міцно стояти, витримуючи найсильніші вітри і найлютіших звірів!
— Настав час показати цим потворам із Єгипту найсильніший захист нашої країни; ми навчимо їх, що таке незламна оборона! — проголосив Пророк.
У холодному нічному небі над Північною Долиною мерехтіли рідкісні зорі. Раптом одна з найяскравіших випромінила моторошне сяйво. Щойно з'явилося це світло, усі інші зорі вмить потьмяніли, ніби воно встановило абсолютне панування над небосхилом!
Це химерне світло взяло свій початок із далеких західних земель. Воно вистрілило в нічне небо звідкись із південних берегів Середземного моря, з'єдналося із зорями Оріона на сході, а потім перпендикулярно впало на Північну Долину на території Китаю!
Невдовзі з'явилися ще два моторошні промені, що перетинали горизонт, охоплюючи ще більшу територію, ніж перший. Їхніх кінців неможливо було розгледіти неозброєним оком.
Коли світло від зірок і промені на горизонті переплелися, центр рівнини, відомої як Степи Мандрівників, ніби перенісся в інший вимір. Усю долину огорнуло химерне сяйво та аура, що явно не належали світу живих!
Пролунав гучний металевий брязкіт. Товсті ланцюги, що досі нерухомо лежали на землі, раптом затремтіли і натягнулися до межі, ніби їх потягнули з неймовірною силою. Вони почали рухатися на південь під дванадцятьма різними кутами!
Кінці ланцюгів зійшлися під світлом Оріона, у самісінькому центрі перетину променів. Там утворився розлом, що охоплював усі ці кути. Ланцюги потягнулися прямо в нього. Незважаючи на колосальну силу натягу, об'єкт, який вони витягували з розлому, був неймовірно важким. Зрештою з нього повільно показалася золота вершина!
Це була особлива золотиста порода, що випромінювала таємничий блиск під примарним, моторошним світлом. Камені були масивними, кожен вагою в кілька тонн. Вершина, що з'явилася, уже складалася з близько сотні таких блоків. Земля почала просідати, щойно камені торкнулися її поверхні!
Жовта долина і твердий ґрунт провалилися на кілька метрів, не витримуючи ваги цього колосального об'єкта. Глибинні шари ґрунту і земна кора далеко навкруги почали тріскатися!
Поки Монархи Підземних Жаб повільно витягували золоту споруду з розлому, земля в радіусі кількох десятків кілометрів навколо долини розкололася. Якби хтось подивився вниз із висоти, він би побачив, що вся територія вкрита глибокими розломами. Найдовша тріщина простяглася на вісім кілометрів, а її глибина перевищувала чотириста метрів!
Долину було миттєво знівечено до невпізнання, а Велика Піраміда Гізи не показала ще й половини свого розміру. Долина продовжувала руйнуватися і розколюватися на частини!
Дванадцять Монархів Підземних Жаб люто ревіли, наказуючи Запряженим безупинно йти вперед.
Майже тридцять тисяч Запряжених босоніж просувалися все далі. Вони викладалися на повну, тягнучи Монархів Підземних Жаб, які, своєю чергою, тягнули за собою величну піраміду. Вони не наважувалися сповільнитися, незважаючи на крайнє виснаження. Монархи пожирали Запряжених із небаченою швидкістю. Вони ковтали навіть тих, хто рухався трохи повільніше за інших, не кажучи вже про тих, хто падав на землю без сил!
У Монархів Підземних Жаб був ще могутніший володар, перед яким вони мали довести свою корисність!
Небо над Північною Долиною сповнилося криками агонії. Це були голоси Запряжених. Роблячи синхронний крок уперед, вони видавали пронизливий стогін. Їм доводилося ідеально координувати свої рухи, щоб витягнути важку Велику Піраміду Гізи з розлому!
Люди далеко звідси могли чути ці крики, і їхні серця миттєво сповнювалися первісним жахом. Вони вже відчували ту жорстокість і тиск, що зависли в повітрі — такі сильні, що змушували живих задихатися й тремтіти від страху, а мертвих звиватися в агонії та ненависті. Байдуже, які емоції це викликало в людей, вони не мали жодної сили опиратися цьому...
Перед цією пірамідою мало схилитися все!
— ХА-ХА-ХА! Чудово, просто чудово!
На вершині скелястої гори пролунав вибух божевільного сміху. Він належав юнаку з фіолетовими очима, одягненому в розкішну червону мантію, на якій були вишиті людські обличчя, спотворені болем. Юнак нагадував фанатичного шанувальника піраміди. Зустрічаючи появу цієї величної споруди, він дав повну волю своїм емоціям. Повітря просочилося запахом смерті з Потойбіччя, але для нього це було приємніше за сонячне світло. Здавалося, він зараз піднесеться на самісінькі небеса!
Нижче на схилі за спиною юнака стояв великий натовп людей у синьому вбранні. Вони стояли навколішки, втупившись обличчями в пил на землі. Вони без упину повторювали молитви, проголошуючи свою віру, але не мали права навіть підняти погляд, щоб поглянути на щиколотки свого Червоного Кардинала!
Ці люди були настільки ж фанатичними. Вони невпинно поклонялися, вірячи, що зможуть вознестися разом зі своїм паном у червоному вбранні.
Та й справді, що в цьому світі могло бути неможливим?
Якщо Велика Піраміда Гізи перед ними була реальною, то чому Королівство Мертвих і вічне життя з найвищим статусом над іншими не могли виявитися правдою?