— Там теж Монарх Підземних Жаб? — запитав Мо Фань, вказуючи на смертоносне світло в нічному небі.
— Я ж казала, це не твоя справа! — здавалося, Синій Кажан трохи розлютилася.
Проте підозр у неї не виникло. Здібні члени Чорної Церкви зазвичай завжди діяли на власний розсуд.
— Буду вважати це за "так"! Не можу дочекатися, щоб це побачити! — вигукнув Мо Фань.
— Побачити що? — здивовано перепитала Синій Кажан.
— Хіба тобі не кортить побачити, яку церемонію підготував для нас Пан Холодний Принц? Невже тобі не цікаво, що саме тягнуть ці Монархи Підземних Жаб? — Мо Фань відповідав тоном типового маніяка.
— Напевно, цікаво, — байдуже кинула Синій Кажан.
Мо Фань ще не відновив свої сили після поранень. Було малоймовірно, що він зможе зупинити Монарха Підземних Жаб.
До того ж, він був упевнений, що Монарх Підземних Жаб не один. Членів Чорної Церкви відправили в різні місця саме для того, щоб викликати цих потвор!
Кожен Монарх Підземних Жаб контролював близько двох тисяч Запряжених. Ці раби були набагато сильнішими за звичайну нежить і нагадували справжню армію, що прямувала до Центральних Рівнин.
Самі Запряжені вже становили величезну загрозу для Центральних Рівнин, але Мо Фаня найбільше непокоїло те, що ховалося на іншому кінці ланцюгів Монархів. Він досі не стикався з жодним із лідерів Чорної Церкви. Він не сумнівався, що за цією змовою стояли люди рівня Головного Екстрадитора, Унас та Холодного Принца. Ці Сині Диякони, на яких він натрапив, були лише пішаками в їхній грі.
Ситуація нагадувала ті самі ланцюги Монархів Підземних Жаб. Запряжені йшли попереду, за ними тягнулися самі Монархи, більшість яких усе ще перебувала в Потойбіччі. Але позаду них приховувалося щось іще смертоносніше!
Мо Фань не міг дозволити собі розкрити прикриття просто зараз. Монарх Підземних Жаб був далеко не один. Знищення одного з них лише трохи б відтермінувало план Чорної Церкви. У цьому не було сенсу.
Північний Олень не був випадковим іменем, яке Мо Фань щойно вигадав. Насправді це був один із важливих агентів Чорної Церкви, якого змогла ідентифікувати Лен Цін. Це була не просто людина, а кодове ім'я, відоме серед членів організації, і воно, вочевидь, мало неабияку репутацію.
Лен Цін дізналася це ім'я. Вона могла б використати його, щоб урятуватися від переслідування, але не стала цього робити. Коли Мо Фань ішов слідом за Пастухом та Чен Їн, чоловік із цим кодовим іменем помітив його і представився як Північний Олень. Щоб успішно проникнути в ряди Чорної Церкви, Мо Фань пішов ва-банк: він перебив усіх членів організації, надісланих Головним Екстрадитором, включно з Пастухом, Чен Їн і самим Північним Оленем!
Після тієї битви Мо Фань був справді виснажений, але він навмисно витерпів біль від дзьобів стерв'ятників...
Монархів Підземних Жаб було декілька. Пастух і Чен Їн були лише частиною цієї змови. Мо Фань чудово усвідомлював ризики: його могли будь-якої миті викрити, якщо він назветься Північним Оленем і проникне в Чорну Церкву. Але іншого вибору він не мав!
Слід, яким ішла Лен Цін, обірвався на Північному Олені, тому Мо Фань не знав, з чого почати. Небезпека, що чатувала попереду, залишалася абсолютною невідомістю. Мо Фаню доведеться продовжувати свою гру, поки він не дізнається фінальний план Чорної Церкви...
На щастя, методи Холодного Принца були не такими заплутаними, як у Салан. Якби Мо Фань навіть примудрився замаскуватися під Синього Диякона під час втілення змови Салан, він, найімовірніше, усе одно б нічого не зрозумів, адже ключем до її плану був холодний дощ, який міг піти будь-якої миті!
— Мені шкода цих людей. Поглянь, цей фермер навіть не знає, куди йому йти, — зневажливо кинула Синій Кажан, дивлячись на одного з селян.
Мо Фань здивовано глянув на чоловіка.
— Ваше завдання — просто стояти тут і дивитися? — запитав Мо Фань.
— Я ж казала, не твоя справа! — огризнулася Синій Кажан.
— Ходімо глянемо, що там. Може, якась неприємність станеться, — сказав Мо Фань, вказуючи на тьмяне смертоносне світло вдалині.
Синій Кажан трохи повагалася, але зрештою кивнула.
Вони вдвох попрямували до світла. Ритуал проводився за безплідним пагорбом. Не придивившись, було неможливо відрізнити це світло від нічного неба.
Перетнувши пагорб, Мо Фань відчув огидний запах. Швидше за все, це був специфічний сморід Темних Демонічних Звірів і Проклятих Звірів — сморід, що викликав у нього бажання перебити їх усіх просто на місці!
Мо Фань та Синій Кажан продовжили йти. Оскільки вони обоє були Синіми Дияконами, Чорні Жерці на вході падали перед ними навколішки, демонструючи свою покірність. Різка прірва між рангами в Чорній Церкві нагадувала епоху феодалізму!
Мо Фань ідеально ввійшов у роль Північного Оленя, який славився своєю дивною поведінкою. Проходячи повз, він просто наступив на голову одного з Чорних Жерців, який чимось йому не сподобався, вдавлюючи його обличчя в бруд.
— Що ти робиш? — з огидою запитала Синій Кажан.
— Хіба не бачиш? У всіх інших голови майже торкаються землі, а його була за десять сантиметрів від неї. Він виявляє до нас недостатньо поваги, — байдуже відповів Мо Фань.
Побачивши таку жорстокість, інші Чорні Жерці миттєво опустили голови ще нижче. Вони навіть не наважувалися глянути на черевики Мо Фаня.
Обличчя Жерця, на якого наступив Мо Фань, було залите кров'ю. Попри всю злість, яку він відчував, він не посмів сказати й слова чи бодай якось опиратися.
— Коли ти досягнеш мого рангу, зможеш наступати на обличчя кому завгодно, навіть мені... — Мо Фань глухо розсміявся і гордовито пройшов повз Чорного Жерця.
Синій Кажан утратила дар мови. Змахнувши рукою, вона наказала одному зі своїх людей забрати пораненого.
Ідучи далі, вони нарешті побачили більше Синіх Дияконів. Незліченні прокляті знаки витали в повітрі за пагорбом. Вони складалися у химерний Зоряний Палац, формуючи браму, що з'єднувала різні виміри.
Брама все ще перебувала на стадії створення. Це здавалося грандіозним проектом. Мо Фань уже бачив щось подібне у виконанні Пастуха та Чен Їн, яких він успішно ліквідував.
Але хтось устиг викликати Монарха Підземних Жаб до них. Мо Фань не зміг цьому запобігти. Йому залишалося лише терміново повідомити Чжао Ман'яня, сподіваючись, що фортеця зможе його зупинити...
— Схоже, ти залишив свій пост? — пролунав хрипкий голос.
Мо Фань побачив, що до нього звертається Синій Диякон. Він миттєво впізнав його за голосом: це був той самий чоловік, що раніше був із Синім Кажаном. Його ранг, схоже, був дещо вищим...
Чоловік подивився на Мо Фаня і, побачивши його вкрите шрамами обличчя, засміявся:
— Як воно — мати знівечене обличчя?
— Не так уже й погано, принаймні Синій Кажан досі вважає мене привабливим! — хмикнув у відповідь Мо Фань.
Вони обоє були Синіми Дияконами, тож церемонитися не було потреби. Оскільки цей чоловік погодився прийняти його, тепер вони були напарниками, хоча він і залишався за старшого.
— Ми перевірили село. Нічого підозрілого, — повідомила Синій Кажан.
— Фіолетовий Привид, — чоловік простягнув руку, наче справжній джентльмен.
— Північний Олень, — Мо Фань заклав руки за голову, повністю проігнорувавши дружній жест Фіолетового Привида.
— Знаю... — Фіолетовий Привид пильно подивився на Мо Фаня. Його погляд був сповнений підозри.
Фіолетовий Привид явно був куди хитрішим і підступнішим за наївну Синього Кажана. Він не довіряв Мо Фаню повністю. Він міг повірити, що це Північний Олень, але за стільки років звик підозрювати всіх навколо. Ця звичка не раз допомагала йому викривати шпигунів, що намагалися проникнути до їхніх лав. Фіолетовому Привиду давно доручили завдання виловлювати "кротів". Він роками піддавав їх тортурам...
— Як успіхи? — поцікавився Мо Фань.
— Краще, ніж у вашої групи; принаймні нас усіх не переб'ють, — Фіолетовий Привид кинув погляд на кількох магів, які розгортали магічну формацію.
Ці маги жертвували своїми душами, щоб відкрити браму до Потойбіччя. Кілька смертей були неминучими. Ці маги були неймовірними фанатиками: вони добровільно віддавали життя за Церкву в обмін на обіцянку високого статусу в королівстві мертвих!
Правда ж полягала в тому, що більшість Синіх Дияконів у всю цю маячню не вірили. Вони вірили лише Червоним Кардиналам, а учні та Жерці під їхнім контролем були для них просто витратним матеріалом, рабами, яким можна було віддавати накази!
Сині Диякони дорожили власними життями, але при цьому були жорстокішими за будь-кого!
— В усьому винен Пастух, бовдур. Він навіть не помітив, що за ним стежать. На щастя, Головний Екстрадитор передбачив такий варіант... — сказав Мо Фань.
— О? Виходить, ти один із людей Головного Екстрадитора? Як його звати? — примружившись, запитав Фіолетовий Привид.
— Ти мене підловив! Може, я і є шпигун із Союзу Примусу, бо я справді гадки не маю, як його звати. Але це означало б, що тут усі із Союзу Примусу, адже ви теж не знаєте його імені... — відповів Мо Фань.
— Я не питаю його ім'я! — гаркнув Фіолетовий Привид.
— А, Багряний Демон, — невимушено відповів Мо Фань.
Фіолетовий Привид здригнувся, але невдовзі розсміявся. Усі його підозри розвіялися.
Мо Фань із полегшенням видихнув, побачивши, що чоловік утратив пильність.
На його щастя, він почув кодове ім'я Головного Екстрадитора, коли підслуховував розмову Чен Їн і цього самого Екстрадитора в печері. Інакше цей підозрілий Синій Диякон неодмінно б його викрив!
— Ти теж один із людей Головного Екстрадитора, Фіолетовий Привиде? — запитав Мо Фань.
— Ага, я один із Семи Привидів, — відповів Фіолетовий Привид.
Холодний Принц керував Сімома Привидами. Серед них Багряний Демон був Головним Екстрадитором, тоді як Помаранчевий, Жовтий, Зелений, Блакитний, Індиго та Фіолетовий Привиди були Дияконами і Великими Дияконами. Їхня влада була трохи більшою, ніж у звичайних Синіх Дияконів.
— Не дивно, що ти на останньому місці... — хмикнув Мо Фань, побачивши гордий вираз обличчя Фіолетового Привида.
— Що ти щойно сказав?! — обличчя Фіолетового Привида перекосилося. З його тіла, наче буря, вирвалася вбивча аура.
— Заспокойся. Я розповім тобі дещо на знак подяки за те, що ти врятував мені життя, — продовжив Мо Фань.
— Пхе, якщо це якась нісенітниця, я згодую тебе стерв'ятникам і подбаю, щоб від тебе навіть кісточки не залишилося! — пригрозив Фіолетовий Привид.
— Я бачив старого фермера. Він у паніці безцільно блукав навколо, але зараз прямує сюди. Люди, яких ти поставив на варту, що, просто для декорації? — поцікавився Мо Фань.
Фіолетовий Привид подивився на Синього Кажана. Жінка кивнула, підтверджуючи, що теж бачила цього старого.
— А що з ним не так? — запитала Синій Кажан.
— Він із Союзу Примусу! — заявив Мо Фань.