Мо Фань повернувся до Хух-Хото і пересів на рейс до Ханьчжуна. Щойно залишивши Темну Безодню, він отримав нові відомості. Старий пастух, який став свідком знищення свого містечка, отямився.
Діставшись лікарні, Мо Фань одразу помітив, що в палаті панувала гнітюча тиша.
Озирнувшись, він побачив, що Цюй Кана і Фуцзє не було. Решта членів Превентивного Комітету зібралася навколо ліжка старого.
Порожній погляд старого пастуха свідчив про пережитий ним глибокий психологічний шок. Мо Фань навіть засумнівався, чи справді чоловік отямився.
— Мо Фаню, тобі варто послухати, що він каже, — похмуро промовив Чжао Ман'янь.
Мо Фань підійшов ближче. Руки старого пастуха дрібно тремтіли.
— Дідусю, ви справді бачили піраміду? — серйозно запитав Мо Фань.
Він примчав сюди одразу після того, як йому по телефону коротко переказали свідчення старого. Мо Фань вирішив, що краще почути все з перших вуст.
Старий підняв голову і подивився на Мо Фаня тьмяним поглядом. Потім ледь помітно кивнув.
— Можете коротко описати, що сталося, коли ви її побачили? Я бачив піраміду в Єгипті, тому хочу порівняти її з тією, що бачили ви, — сказав Мо Фань.
— Було смертоносне світло, Царство піраміди... безліч мерців, чорні й сірі, трикутне дзеркало... — слова старого було ледве чути.
Коли людина переживає екстремальне горе і жах, її мозок часто вибірково стирає з пам'яті найболючіші сцени.
Саме в такому стані зараз перебував старий пастух. Він став свідком чогось неймовірно жахливого і тепер ледве міг зв'язати слова докупи, щоб описати деталі. Усе, що врізалося йому в пам'ять — це піраміда, нежить і море крові...
— Смертоносне світло піраміди... Мо Фаню, тільки Царство піраміди дозволяє нежиті вільно розгулювати посеред білого дня. Я розпитав його про це ще до твого приїзду. Його опис цього світла точно збігається зі світінням міражів, які ми бачили в Єгипті. Не думаю, що старий усе це вигадав, — сказав Чжао Ман'янь.
— Нежить Стародавньої Столиці все ще лежить у своїх гробницях. До цього інциденту вони не мають жодного стосунку, — Мо Фань подивився у вікно. З якоїсь причини ясне небо за вікном не здавалося йому теплим. Було відчуття, ніби якась імла застилає його.
— Невже це справді мерці з Єгипту? Але з якого дива єгипетська нежить опинилася на північному кордоні нашої країни? Це ж просто неможливо! — невіряче випалив Ці Ян.
Він ніколи раніше не чув, щоб єгипетська нежить з'являлася в інших країнах. Ці Ян уже доповів про інцидент до Магічної Асоціації, але Асоціація Бейго (Північної Країни) наполягала, що це просто здичавілі мерці вилізли зі своїх могил і вирізали містечко.
Мо Фань хотів поставити ще кілька запитань, коли до палати увірвалися кілька людей у біло-помаранчевій формі Союзу Примусу. Один із них був у високому дивакуватому капелюсі з претензією на артистичність.
Хе Фейкунь гордовито підійшов до них:
— Я Каратель Магічної Асоціації Бейго, Хе Фейкунь! У нас є кілька питань до цього вцілілого!
Він явно не просив дозволу, а лише ставив їх перед фактом.
— Старий, ти казав, що бачив піраміду? — підозріло запитав Хе Фейкунь.
— Я... я вже все вам розповів! — старий був психологічно нестабільним. Відчувши недовіру у голосі чоловіка, він миттєво зірвався.
— Пхе, і треба ж було вигадати таку нісенітницю! Ти, мабуть, вигороджуєш справжнього злочинця, я маю рацію? — Хе Фейкунь зробив іще крок уперед.
— Як ви смієте таке казати?! — обурився Ці Ян.
— Кажу те, що вважаю за потрібне! Тепер цією справою керує Союз Примусу Бейго. Можете звинувачувати мене, якщо щось піде не так. Ваш Превентивний Комітет може займатися своїми справами, але не лізьте в наші, — зневажливо відрізав Хе Фейкунь.
Не чекаючи відповіді, він підійшов до старого і владно гаркнув:
— Яка ще піраміда? Я впевнений, що це справа рук якогось божевільного мага нежиті. Ми забираємо цього старого з собою.
— Що? Він наш єдиний свідок. Ви не можете просто так його забрати! — розлютився Ці Ян.
— Може, ви хоч іноді мізками користуватиметеся? — огризнувся Хе Фейкунь. Він кинув зневажливий погляд на Превентивний Комітет та групу Мо Фаня і додав: — Усе містечко вирізали, а чому він вижив? Він не володіє магією. Якщо він справді все бачив, то як йому вдалося вціліти? А найбезглуздіше те, що він каже про піраміду! Піраміди в Єгипті! Відколи це в нашій країні з'явилися піраміди? Жодне його слово не має сенсу. Він або божевільний, який утратив розум і плете нісенітниці, або спільник злочинця, який намагається заплутати слідство!
Члени Превентивного Комітету не знали, що й сказати.
Чесно кажучи, спочатку вони були готові повірити старому. Зрештою, він дійсно бачив нежить, а його опис збігався з деталями, знайденими на місці трагедії. Проте, щойно він згадав про піраміду, всі вирішили, що старий просто ще не оговтався від шоку.
— Я виб'ю з нього корисну інформацію. Хіба Превентивний Комітет не повинен відстежувати Чорну Церкву? Якщо це справді пов'язано з ними, я не проти вашої участі. А якщо ні — то не плутайтеся під ногами! — гаркнув Хе Фейкунь.
Не давши нікому й слова вставити, Хе Фейкунь схопив старого пастуха і потягнув його до виходу. Від таких грубощів і допитів у старого стався черговий нервовий зрив. Він почав жбурляти все, що траплялося під руку, і проклинати всіх навколо.
— От бачите, я ж казав, що він збожеволів, — холодно вишкірився Хе Фейкунь, обернувшись наостанок.
Мо Фаня, Чжао Ман'яня та Лінлін аж трусило від люті. Вони приїхали сюди аж із іншого кінця країни, щоб знайти зачіпки і дізнатися правду, а цей покидьок з'явився нізвідки і довів їхнього головного свідка до божевілля. Як їм тепер продовжувати розслідування?
— Що скажеш, Мо Фаню? — запитав Чжао Ман'янь.
— Не знаю. Слова старого дійсно звучать як маячня. Піраміда... це ж неможливо. Їдучи сюди, я теж думав, що це робота якогось злого мага нежиті, — зізнався Мо Фань.
— Послухай запис. Скажи, чи схожий його опис Царства піраміди на правду. Бо в мене від усього цього голова обертом іде, — сказав Чжао Ман'янь.
Чжао Ман'янь увімкнув запис. Це були свідчення старого про Царство піраміди, які він дав ще до приїзду Мо Фаня.
Мо Фань уважно вислухав і спохмурнів.
— Не думаю, що людина, яка ніколи не бачила Царства піраміди, змогла б описати його з такою точністю, — заявив Чжао Ман'янь.
— Погоджуюсь. Схоже, він справді його бачив, — кивнув Мо Фань.
— Виходить, він дійсно бачив піраміду?
— Хіба в цьому світі справді існує сила, здатна перемістити піраміду так далеко? — риторично запитав Мо Фань.
— Боюся, що так, — відповіла Лінлін.
Опис старого був неймовірно точним. Якщо їм вдасться з'ясувати, чому вижив лише він, це доведе, що кожне його слово — правда!
— Немає сенсу губитися в здогадках. Вони — наша єдина зачіпка, — тихо промовив Мо Фань.
— Ти про Пастуха і Чен Їн? — перепитав Чжао Ман'янь.
— Угу. Але я дуже сподіваюся, що старому просто здалося, і він переплутав сцени з якогось фільму з тим, що сталося насправді, — додав Мо Фань.
Не те щоб Мо Фань не співчував старому пастуху, але навіть йому було важко уявити наслідки появи справжньої піраміди в Бейцзяні...
Зазвичай подібними інцидентами опікувався Союз Примусу. Було очевидно, що Хе Фейкунь — звичайнісінький покидьок і бездар. Але, на жаль, пріоритетом Превентивного Комітету залишалося відстеження Чорної Церкви і спроба вийти на її керівництво.
Пастух і Чен Їн досі залишалися на волі, живучи як звичайнісінькі люди. Вони навіть поводилися напрочуд дружелюбно з незнайомцями. Нікому б і на думку не спало пов'язати їх із Чорною Церквою.
Мо Фань теж не поспішав діяти. Чорна Церква завжди відзначалася надзвичайною обережністю. Ці двоє досі не зрушили з місця, хоча й були впевнені, що успішно втекли. Можливо, їхнє керівництво побоювалося, що вони можуть привести "хвіст", якщо їхні особистості були розкриті.
— Слухай, а може бути таке, що Холодний Принц і Головний Екстрадитор уже просто списали їх з рахунків? — Чжао Ман'янь почав утрачати терпець.
Пастух і Чен Їн занадто довго залишалися на місці. Дія Скверни Темряви Мо Фаня не була вічною. Щойно її ефект розсіється, ці двоє миттєво зникнуть, і всі їхні зусилля виявляться марними!
— Їхній ранг у Чорній Церкві не такий уже й низький. Не думаю, що від них так легко відмовляться. Вони, мабуть, просто перестраховуються, — впевнено відповів Мо Фань.
— А що, якщо вони не відіграють ключової ролі в змові, яку готує Чорна Церква? — засумнівався Чжао Ман'янь.
Така ймовірність теж існувала. Вони мусили враховувати всі сценарії та можливі ризики.
— Ми зробили все, що змогли, — лише відповів Мо Фань.
Єдине, що залишалося Мо Фаню — це не зводити з них очей. Вони були важливою зачіпкою, заради якої Лен Цін пожертвувала своїм життям. Він мусив іти за ними до кінця. Навіть якщо йому не вдасться вийти на керівництво Чорної Церкви, він не шкодуватиме, адже зробив усе, що було в його силах!
Їхні цілі демонстрували неабияке терпіння, але Мо Фань теж не поспішав. Він продовжував культивувати, використовуючи енергію від нещодавнього покращення Маленького Кулона-Вугра.
Його Елемент Тіні був за крок від прориву. Він цінував кожну секунду, сподіваючись збільшити свої шанси проти Чорної Церкви до того, як почнеться відкрите протистояння!
Чжао Ман'янь, якому було відверто нудно, продовжував ходити туди-сюди. Щоразу, повертаючись до Мо Фаня і бачачи, як той спокійно медитує, він відчував, що от-от збожеволіє від нудьги.
Чжао Ман'янь уже зібрався було піти, як раптом очі Мо Фаня різко розплющилися і хижо зблиснули!
— Прорив? — запитав Чжао Ман'янь.
— Угу! І... вони нарешті зрушили з місця! — відповів Мо Фань.