У коридорі будівлі біля озера в Університеті Перлини...
Сонячне світло лилося крізь панорамні вікна аудиторії, освітлюючи парти, стільці, електричне обладнання та стельові лампи. Єдине, що воно не могло освітити — це похмурий вираз обличчя Мо Фаня, який сидів за столом поруч із викладацькою кафедрою.
У класі були лише Мо Фань та Му Нуцзяо. Випускники мали підійти за пів години. Му Нуцзяо намагалася заспокоїти Мо Фаня, хоча ледве стримувала істеричний сміх.
— Я б нізащо на це не погодився, якби не щедрі нагороди! — вилаявся Мо Фань.
— Б'юся об заклад, декан Сяо просто дає тобі шанс відчути, як це — бути наставником. Може, він навіть зробить тебе почесним наставником Університету Перлини. Для тебе це лише плюс, — підбадьорювала його Му Нуцзяо.
Спершу Мо Фань думав, що декан Сяо просто жартує. Зрештою, він і сам усе ще був студентом цього університету, а щоб стати наставником і керувати групою випускників, потрібна була відповідна кваліфікація.
На жаль, Мо Фань недооцінив хитрість декана Сяо!
Оскільки декан Сяо був очільником інституту, його повноваження були вищими за повноваження будь-якого наставника. А якщо проект перебував під особистим керівництвом декана, він міг призначити своїм помічником-наставником будь-кого на власний розсуд.
Зазвичай для виконання завдання такого рівня потрібно було від двох до п'яти наставників, у кожного з яких під керівництвом знаходилося від трьох до семи випускників.
Наразі декан Сяо керував масштабним проектом, але наставники під його началом так і не досягли суттєвого прогресу. Йому довелося відкласти цю частину роботи. На його превеликий подив, несподівано з'явився Мо Фань і заявив, що хоче випуститися. Декан Сяо вирішив, що давати йому звичайне студентське завдання — це марнування його талантів. Тому він вирішив зробити Мо Фаня наставником і доручити йому очолити групу студентів, щоб розібратися саме з тією проблемною частиною проекту!
Декан Сяо просто не міг зробити все власноруч. Якщо Мо Фаню вдасться виконати цю роботу за нього, він із превеликим задоволенням дозволить йому випуститися з відзнакою, як той і хотів. Це означало вбити двох зайців одним пострілом!
— Я й подумати не міг, що нас справді виберуть. Цим проектом керує сам декан Сяо. Нам не пощастило, коли четверо наставників набирали студентів, бо всі місця розібрали хлопці з вищим рейтингом. Але, на наше щастя, декан Сяо зрештою призначив іще одного наставника для цього завдання. Слава небесам! — вигукнув статечний і трохи старомодний на вигляд юнак.
Підійшло ще кілька молодих і симпатичних студентів. Вони перезирнулися. Юнак із колючим волоссям запитав:
— Ви всі теж тут заради випускної місії?
— Так, думаю, наставник уже чекає на нас нагорі. Сподіваюся, це не якась сувора стара карга, інакше нам непереливки. Я вже підписав контракт із Альянсом Берегової Лінії. Чекаю лише на свій Значок Перлини, — відповів юнак, який мав такий вигляд, ніби щойно вийшов із музею.
— Хм, яка різниця, хто наставник, якщо ми достатньо сильні? — зверхньо кинув юнак із колючим волоссям.
— Хе-хе, може, й так, але кожен наставник відповідає за певну частину роботи. Якщо наша частина виявиться настільки складною, що ми не зможемо її виконати, то хоч би якими крутими ми були, Значок Перлини нам не світить, хіба ні? — зауважив старомодний хлопець.
— Ходімо вже, наставник, мабуть, чекає, — поквапила їх миловидна дівчина.
Їх було шестеро. Зустрівшись на першому поверсі, вони зібралися з духом і попрямували до аудиторії.
Зайшовши до класу, старомодний юнак побачив Мо Фаня, який сидів за викладацькою кафедрою. Він миттю насупився:
— Гей, ти що робиш? Тобі не можна сидіти на місці наставника, навіть якщо він чи вона ще не прийшли. Якщо ми зіпсуємо перше враження, то ніколи не отримаємо свої значки!
Мо Фань отетерів. Він навіть не встиг нічого відповісти.
Вродливий хлопець із колючим волоссям підійшов і грубо стягнув Мо Фаня зі стільця. Він кинув:
— Я не такий, як вони. Моя мета — випуститися з відзнакою, тож краще не роби нічого, що могло б розлютити наставника, інакше я змушу тебе пошкодувати!
Миловидна дівчина швидко підійшла, щоб залагодити конфлікт.
— Гей, заспокойтеся, ми ж одна команда. Не треба псувати настрій із самого початку!
Мо Фань люто зиркнув на студента і відрізав:
— Якщо ти зараз же не відпустиш мене, боюсь, тобі ніколи не бачити випуску з відзнакою!
— Що ти цим хочеш сказати? Погрожуєш мені? Я часто бачив таких, як ти — намагаєтеся виїхати на чужій шиї, щоб просто отримати диплом! Я б ніколи не опинився в команді з таким сміттям, якби минулого разу один ідіот не запоров усю операцію. Я попереджаю, зі мною краще не жартувати! — гнівно випалив хлопець.
Мо Фань уперше бачив такого запального й пихатого студента.
З однією лише думкою енергія елемента простору вирвалася з його тіла і вдарила по вродливому студенту. Хлопця відкинуло в самий кінець класу, де він з розмаху врізався спиною в стіну.
Студент уже збирався остаточно втратити контроль і відповісти магією, коли побачив, як Мо Фань спокійно повертається до викладацького столу і каже приголомшеним студентам:
— Я ваш наставник.
Студенти й так були шоковані тим, що Мо Фань використав магію, але почувши ці слова, вони просто втратили дар мови!
Що? Цей хлопець, приблизно їхнього ж віку, і є їхнім новим наставником?!
Здавалося, ніби небо щойно впало їм на голови. Особливо старомодному студенту та вродливому юнакові, який усе ще спирався на стіну з абсолютно порожнім поглядом.
— Він справді ваш новий наставник, а я його асистентка. Приємно познайомитися, — з широкою усмішкою сказала Му Нуцзяо, досхочу насолодившись цим видовищем.
Мо Фаню стало неабияк приємно, коли він побачив шок на обличчях присутніх. Бути наставником виявилося не так уже й погано, як він думав спочатку. Тепер він зможе як слід провчити цих зухвалих студентів...
Мгм, дівчата теж були доволі симпатичними. Він чув чутки про недобросовісних викладачів, які зловживали своїм становищем, заводячи романтичні інтрижки зі студентками. Може, і йому варто спробувати використати свій шарм?
— Нас... наставнику... вибачте, я... я не знав, що ви... — Вродливий юнак миттю розгубив усю свою пихатість. З лютого звіра він перетворився на маленького хлопчика, що затинався від страху. Він навіть не наважувався підняти очей.
— Забудь, я не буду загострювати на цьому увагу. Декан Сяо попросив мене замінити наставника і взятися за цей проект. Я також тут, щоб допомогти вам випуститися. Ті, хто виправдає мої очікування, отримають випускний значок. Але ті, хто покаже погані результати — боюсь, вам доведеться затриматися в Університеті Перлини ще на якийсь час, — Мо Фань прокашлявся і суворо вимовив свою промову.
— Звісно, ми зробимо все можливе. Наставнику, ви виглядаєте таким молодим, як ви доглядаєте за своєю шкірою?
— Наставнику, ви такий красивий.
Мо Фань миттю розплився в усмішці. Чому ці студенти помічали його красу лише тоді, коли він був наставником, а не звичайним студентом?
— А тепер я введу вас у курс справи. Декан Сяо — маг води. Він розробив магічну формацію циркуляції води, що охоплює річку, стоки та канали в Тунсяні. Вона не лише слугує для зрошення полів, а й відлякує демонічних звірів. За необхідності її можна використовувати як захист для людей. На початку проект просувався досить успішно. Інші наставники вже заклали частину магічної формації, але нещодавно джерело води в Тунсяні немовби щось заблокувало. Вода перестала текти... — Мо Фань пояснив групі суть завдання.
— Джерела води зазвичай знаходяться за межами безпечної зони, — зауважив старомодний студент.
— Саме так! Наше завдання — вирушити до джерела і з'ясувати причину зупинки води. За нашими даними, поблизу місця призначення мешкає кілька зграй демонічних звірів. Ми вирушаємо завтра. До того часу підготуйте все необхідне спорядження для подорожі, — наказав Мо Фань студентам.
— Не схоже, що це буде легка прогулянка, — з гіркою усмішкою прокоментував студент із каштановим волоссям.
— Звучить саме так, але з нами буде наставник, який нас поведе. Нам потрібно просто йти за ним, — з усмішкою відповіла мініатюрна студентка.
— Ще невідомо. Наш наставник такий молодий, тож, б'юся об заклад, він не надто сильний. Якщо там виявиться якийсь могутній монстр, ми не лише не отримаємо випускні значки, а й можемо втратити життя, — прошепотів хтось.
Після інструктажу випускників Мо Фань і Му Нуцзяо повернулися додому.
Мо Фань уважніше вивчив інформацію про проект, яким керував декан Сяо.
Він не міг не визнати, наскільки сміливою і геніальною була ідея декана. Той запропонував використовувати природну течію як джерело енергії, об'єднавши її з водними артеріями, розкиданими по Цзяннаню, для створення магічної формації циркуляції води. Це кардинально змінило б життя в регіоні: формація відлякувала б демонічних звірів, захищала врожай і слугувала б прихистком у разі небезпеки. Але найголовніше — оскільки для живлення формації використовувалася природна течія води, енергія зовсім не споживалася б!
Головна причина, чому бар'єри було так важко встановлювати і підтримувати — це колосальна кількість магічної руди та кам'яних маточок, необхідних для їхньої роботи.
Однак пропозиція декана Сяо вирішувала найбільшу статтю витрат на утримання бар'єра.
Якщо ця ідея спрацює, вона неодмінно набуде популярності і значно підвищить рівень безпеки в усьому регіоні!
— До речі, якщо вода життєво необхідна всім живим істотам, це означає, що демонічні звірі теж не стали б перекривати її течію. Чому ж вода раптом перестала текти? — здивовано запитала Му Нуцзяо.
Усі знали, що демонічні звірі ніколи б не стали руйнувати джерело води, адже без неї вони б теж загинули. Було вкрай рідкісним явищем, щоб із природним річищем щось пішло не так. Це був закон природи, якому інстинктивно підкорялася кожна жива істота.
— Ти мене взагалі слухаєш? — роздратовано запитала Му Нуцзяо, не почувши відповіді.
Мо Фань підняв на неї погляд і запитав:
— Слухай... я ж уперше виступаю в ролі вчителя. Мені здається, я непогано впорався... Але як мені поводитися завтра, щоб вони повірили, що я справді досвідчений викладач?