Аша’руя дивилася на Ізішу, яка лежала в труні у формі листка. Їй здавалося, що жінка просто спить. Її брови злегка тремтіли, а владний вираз обличчя зупинив Аша’рую від того, щоб підійти ближче.
Аша’руя підсвідомо зробила кілька кроків назад. Вона повернулася до заступника Господаря Зали, який охороняв це місце.
Заступник Господаря Зали нічого не сказав. З коридору почувся голос Великої Музи Меллаури. Вона поспішила до труни й уважно оглянула останки Ізіші, перш ніж з полегшенням зітхнути.
— Ви вже знали? — запитала Аша’руя.
— Так, — кивнула Велика Муза Меллаура.
— Ви серйозно думаєте, що вона єдина, хто може принести вам славу? Як на мене, вона натомість веде Храм Парфенону в глибоку прірву! — прямолінійно заявила Аша’руя.
— Аша’рує, враховуючи, скільки років ти провела в Храмі Парфенону, ти повинна розуміти, що статус Храму Парфенону з роками падає. І не лише тому, що ми ще не обрали нову Богиню, а й тому, що наші лідери в минулому були надто слабкими, надто милосердними. Незліченна кількість людей по всьому світу страждає, Чорна Церква постійно зчиняє хаос, зла сила поширює свій вплив, епідемії забирають життя, а демонічні звірі готові будь-якої миті піти в наступ. Наш природний ворог, Титани-Тирани, теж став неспокійним. Згадай часи, коли при владі була Ізша: наш Храм Парфенону ніколи не боявся жодної країни і ніколи не йшов на компроміси з жодною з них! — сказала Меллаура.
Тут були присутні лише Аша’руя, Меллаура та заступник Господаря Зали Ланьцзінь, який охороняв останки Ізіші.
Заступник Господаря Зали Ланьцзінь був не слабшим за Гейлона. Він був старим лицарем і рідко розмовляв.
— Аша’рує, ти завжди тверезо дивишся на речі; тобі варто вибрати свій бік, поки ще є час. Інакше ти втратиш будь-яку опору в Храмі Парфенону, — попередила Меллаура.
— Схоже, Анді теж загинула від ваших рук. Ви вдавали відданість і вірність Анді, але весь цей час намагалися її вбити! — Аша’руя сухо засміялася.
— Анді була розумною. Вона знала, що програла не іншим Святим, а своєму майстру, тому обрала саме такий спосіб покінчити з життям, — відповіла Меллаура.
— А як щодо Паніцзя? — запитала Аша’руя.
— Вона? Хіба ти не зрозуміла, що вона від самого початку була однією з нас? — усміхнулася Меллаура.
— Є Сінся її не вбивала, Паніцзя сама наклала на себе руки, чи не так? — зробила висновок Аша’руя.
— Так, усій цій справі потрібен був запал. Мати Храму підвищила Є Сінся до Святої, тому нам потрібен був вагомий привід, щоб визнати її винною. Не хвилюйся, поки Ізіша знову не посяде місце Богині, смерть Паніцзя — це, по суті, просто довгий сон. Ізіша не дозволить вірній учениці померти ось так. Крім того, вона не триматиметься за роль Богині вічно, їй потрібна спадкоємиця, — сказала Меллаура з усмішкою.
Меллаура стояла прямо біля труни. Вона бачила, як тіло Ізіші повністю зцілюється, а її міцно стиснуті очі кліпають.
Меллаура була на сьомому небі від щастя, побачивши це. Вона так довго чекала на цей день!
— Ви говорите так, ніби все це заради Храму Парфенону, але, як на мене, ви просто не бажаєте відмовлятися від своєї влади. Вам подобається зосереджувати у своїх руках величезний авторитет! — сказала Аша’руя.
— Молоде покоління ненадійне, тому ми не маємо іншого вибору, окрім як докласти більше зусиль іще на кілька років. То ти вже прийняла рішення? Аша’рує, ти розумніша за Анді; ти весь цей час залишалася нейтральною, не створюючи загрози жодній зі сторін, але ти знаєш, що ми цього не дозволимо. Ти або підкоришся нам, або будеш знищена! — заявила Меллаура.
Аша’руя поглянула на тіло Ізіші і холодно промовила:
— Я вважаю, що Салан усе ще надто милосердна, раз не порубала Ізішу на м'ясний фарш!
Обличчя Меллаури миттєво спохмурніло. Зневажливі слова Аша’руї чітко висловили її позицію.
— Ти справді думаєш, що в неї є шанс!? Ізіша точно відплатить їй у десятикратному розмірі! — люто огризнулася Меллаура.
Аша’руя відступила назад. У її руці раптом з'явився тонкий чорний меч. Вона стрімко кинулася до труни Ізіші з мерехтінням і вдарила прямо в лоб Ізіші.
Бездиханне тіло раптом розплющило очі, витріщившись прямо на Аша’рую з холодним і нещадним виразом!
— Яке нахабство! — закричала Меллаура.
Заступник Господаря Зали Ланьцзінь не очікував, що Аша’руя зробить щось подібне. Він швидко підійшов до труни і вивільнив золоте світло, щоб захистити тіло Ізіші!
Аша’руя стрімко відвела меч назад, ніби вже знала, що її план не спрацює. Її нога залишила чорну троянду на землі, коли вона швидко зникла в темному коридорі...
Меллаура та заступник Господаря Зали Ланьцзінь були надто стурбовані безпекою Ізіші. Вони не очікували, що Аша’руя виявиться такою хитрою. Вона вдала, що твердо налаштована забрати Ізішу із собою на той світ, але насправді планувала втекти!
— За нею, не дайте цій маленькій сучці втекти і зруйнувати наш план! — наказала Меллаура.
Заступник Господаря Зали Ланьцзінь зник із легким мерехтінням, залишивши по собі залишкове зображення. Він швидко кинувся навздогін за Аша’руєю.
Заступник Господаря Зали Ланьцзінь був неймовірно сильним. Незабаром він наздогнав Аша’рую і став перед нею з холодним обличчям. Він нічого не сказав, але в його очах читався сильний убивчий намір.
— Навіть ти готовий їм підкоритися? Ти хоч уявляєш, ким насправді є дівчина, яку засудили до Темної Страти!? — запитала Аша’руя, розуміючи, що вона не рівня заступнику Господаря Зали Ланьцзіню.
— Я повинен зробити вибір! — нарешті озвався заступник Господаря Зали Ланьцзінь.
— Ізіша не використовувала Закляття Воскресіння Храму Парфенону, хіба ти цього не бачиш!? — вигукнула Аша’руя.
— Я знаю, будь ласка, вибачся перед Вень Таєм від мого імені, — заступник Господаря Зали Ланьцзінь підняв руку. Синє полум'я люто запалало на його долоні. Його світло освітлювало бліде обличчя Аша’руї.
Вираз обличчя Аша’руї став холодним. Її очі крижано блиснули.
Темний промінь зійшов із неба і накрив Аша’рую. Він перетворився на шматки броні, що прикріпилися до тіла Аша’руї, даруючи їй силу темряви.
— Схоже, ти теж пов'язана зі злими силами, — спокійно зауважив Ланьцзінь.
— Храм Парфенону перетворився на чийсь ігровий майданчик. Навіть якщо в неї є перевага, я так легко не здамся! — Аша’руя витягла меч і вдарила вперед. Темне світло, схоже на меч, вивільнило поглинаючу енергію, змусивши Ланьцзіня відступити.
Ланьцзінь використав вогонь як щит для захисту.
Енергія темного світла виглядала лякаюче, але насправді це був лише відволікаючий маневр. Коли Ланьцзінь знову сфокусувався, Аша’руя вже давно розчинилася в повітрі, залишивши по собі лише слід чорного вітру.
Аша’руя втекла в ліс. Вона відчувала, як Ланьцзінь женеться за нею, наче вовк, що йде по запаху здобичі.
Вона озирнулася довкола і краєм ока помітила свій священний палац серед гір, але там уже не було безпечно. Вона не мала жодного уявлення, скільки людей із Храму Парфенону підкорилися Ізіші. Вона стане їхньою наступною мішенню, щойно Є Сінся помре. Ізіша не дозволить жити жодній конкурентці!
Небо здригнулося від оглушливого крику. Здавалося, Чорний Тотемний Змій прорвав половину магічної формації. Невелика частина його тіла вже опинилася за межами бар'єра.
Аша’руя зціпила зуби і стрімко побігла до Чорного Тотемного Змія.
Їй доведеться покластися на силу Чорного Тотемного Змія, щоб покинути Храм Парфенону. Керівництво Храму Парфенону повністю підкорилося Ізіші. Навіть попри те, що вона була Святою, вони все одно могли засудити її за якимось безглуздим звинуваченням. Це був Храм Парфенону; достатньо було кількох слів, щоб засудити людину до смерті!
— Гейлоне, Шоушенку, вони скоро втечуть. Я посилю магічну формацію своєю магією, щоб вона знищила змія! — Аша’руя з'явилася перед двома Господарями Зал.
— Свята, тут небезпечно; вам варто піти в безпечне місце, — озвався Лицар Золотого Сонця.
— Усе гаразд, якщо ми дозволимо їм утекти, Храм Парфенону буде зганьблений, — сказала Аша’руя.
Зовні вона здавалася спокійною, але насправді дуже хвилювалася, що Гейлон і Шоушенк підкорилися Ізіші. Якщо так, у неї не буде жодного шансу на втечу.
— Не має значення, чи прорвуться вони крізь магічну формацію. Мої люди вже чекають зовні. Вони не зможуть утекти, але нам безперечно дуже допоможе, якщо Свята погодиться посилити магічну формацію. З цим Тотемним Звіром досить складно впоратися, — кивнув Гейлон, погоджуючись дозволити Аша’руї посилити магічну формацію.
Магічна формація була творінням Вень Тая. Саме Вень Тай встановив непробивний захист для Храму Парфенону. Цей чоловік передав Аша’руї контроль над магічною формацією, тому зазвичай саме вона відповідала за її обслуговування.
Аша’руя попрямувала до магічної формації. Її енергія не могла відрізнити друзів від ворогів, проте вона не завдала шкоди Аша’руї. Вона навіть розчистила для неї шлях.
Щойно Аша’руя увійшла в магічну формацію, прибув Ланьцзінь із убивчою аурою і витріщився на Аша’рую, яка сховалася в магічній формації.
— Чому ти тут? Хіба ти не повинен охороняти Залу Богині? — Гейлон підняв брови і запитав невдоволеним тоном.
— Аша’руя вступила у змову з Чорною Церквою і розрубала останки Ізіші на шматки. Я прийшов заарештувати її за наказом Великої Музи Меллаури, — сказав Ланьцзінь так гладко, ніби вже давно придумав це виправдання.