— Чи справді це необхідно? Це ваш сімейний бізнес, і гість, якого директор Чжао пішов зустрічати особисто, має бути дуже важливим. Якщо через ваші дії вони не зможуть укласти угоду, ви також не зможете виправдатися перед главою клану, — порадила жінка в синій сукні.
— А тобі яке діло? — огризнувся Чжао Ман’янь.
— Брате Чжао, ходімо до сусідньої кабіни. Вона теж непогана, — порадив йому Мо Фань.
— Я хочу цю. Попроси Чжао Юцяня обговорити свої справи в сусідній кабіні. Я не часто тут буваю, тож можу вибрати будь-яку кабіну, яку захочу. Мені байдуже, що це королівська кабіна, мене просто дратує твоє ставлення. Я можу змиритися, якщо Чжао Юцянь так зі мною поводиться, бо він мій старший брат, але ким ти себе вважаєш, щоб просити мене піти? — вилаяв її Чжао Ман’янь.
Жінка змішаної крові в синій сукні зблідла, дізнавшись, що Чжао Ман’янь перекладає провину на неї. Вона не стала більше сперечатися з ним, а попросила решту персоналу перенести страви до сусідньої кабіни.
— Не чіпайте мою смачну їжу та напої, накрийте собі в сусідній кабіні самі! — насупився Чжао Ман’янь і холодно гаркнув, побачивши, що персонал намагається забрати столи та стільці.
В очах жінки змішаної крові майнула ненависть, проте вона знала, що нерозумно знову сперечатися з Чжао Ман’янем. Хоч би що сталося, Чжао Ман’янь усе одно був другим сином лідера Клану Чжао. Як найманий працівник, навіть маючи рацію, вона, найімовірніше, все одно буде покарана!
Побачивши вираз очей жінки, Мо Фань схопив жменю винограду і почав запихати його до рота. Він з цікавістю подивився на Чжао Ман’яня і запитав:
— У тебе на неї зуб?
— Зуб? Не зовсім, мені просто не подобається, що підлеглі мого брата ставляться до мене так, як він. Якщо я не провчу їх, вони можуть навіть забути, що моє прізвище теж Чжао! — виплюнув Чжао Ман’янь.
— Гадаю, такий фуердай, як ти, має право поводитися зарозуміло, але б'юся об заклад, тебе завжди лупцює батько! — усміхнувся Мо Фань.
— Це було раніше, принаймні зараз я представник національної збірної. Я більше не їм дарма, чи не так? — сказав Чжао Ман’янь.
— Не дивно, що такий ледар, як ти, останнім часом напрочуд працьовитий. Якби ти не був у національній збірній, б'юся об заклад, ти б навіть не наважився так зірвати злість на жінці, — хихикнув Мо Фань.
— Хіба це не правда? Я міг терпіти це, коли вони так поводилися зі мною в минулому, оскільки це правда, що я вмів тільки витрачати гроші і чіпляти дівчат. Тоді від мене не було ніякої користі, але тепер я Просунутий Маг, член національної збірної, майбутня опора країни і висхідна зірка! Можливо, мій батько навіть розглядатиме мене як свого наступника, а підлеглі мого брата думали, що можуть поводитися зі мною як із брудом?! — пирхнув Чжао Ман’янь.
— Як звати ту жінку? Бачу, вона збирається поскаржитися твоєму братові, — сказав Мо Фань.
— Гадки не маю, але всі, хто працює на мого брата, однакові: у них у всіх погана пам'ять, — сказав Чжао Ман’янь.
Невдовзі Мо Фань почув кроки по килиму за межами кабіни. Оскільки Мо Фань був Магом Простору, він був досить чутливим навіть до найменших рухів.
Судячи з кроків, цілком імовірно, що Чжао Юцянь прийняв важливого гостя, і, здавалося, гостем насправді була жінка. Її хода була надзвичайно легкою, наче шляхетна кішка елегантно ступала по килиму.
Як і очікував Мо Фань, вони увійшли до сусідньої кімнати. Мо Фань міг смутно відчути, як жінка в синій сукні шепоче щось на вухо Чжао Юцяню. Чжао Юцянь на мить завагався, перш ніж піти за своєю гостею до сусідньої кімнати.
VIP-гостя не затрималася в кімнаті надовго. Вона пішла після короткої розмови.
Жінка не дозволила Чжао Юцяню провести її. Вона вийшла з кімнати сама, ніби прямувала в якесь інше місце в Аукціонному Домі Сан-Марко.
У сусідній кімнаті Чжао Юцянь змахнув рукою і з гуркотом скинув декоративну чашку на підлогу.
Він сильно вдарив по чашці, і вона мало не розлетілася на друзки, хоча впала на килим.
Офіціантка відчула, як стиснулося її серце. Чашка коштувала кілька сотень тисяч, і вона майже розбилася!
— У тебе мозок як у свині? Ти знала, що він прийшов, щоб насолити мені, і все одно не здогадалася ввічливо запросити його до сусідньої кімнати? — Чжао Юцянь підвівся і вилаяв жінку в синій сукні.
— Я... я не знала, що він ваш брат, — тихо зізналася жінка.
— Ти неймовірно тупа! Навіть якщо ти ніколи не зустрічала його особисто, ти мала бачити його фотографії! — вилаявся Чжао Юцянь.
— Я підвела вас.
— Вона так рішуче і швидко відхилила мою пропозицію. Цікаво, з ким вона збирається працювати далі, якщо не погодилася працювати зі мною. Сподіваюся, це не той старий лис Каріо! Чому так важко прочитати її думки?! — пробурмотів Чжао Юцянь собі під ніс. Він одразу замовк, почавши розмірковувати над ставленням своєї гості.
Жінка в синій сукні здригнулася. Вона не могла повірити, що чоловік, який секунду тому влаштував істерику, одразу почав аналізувати зустріч із гостею. Те, як він перемкнув увагу, було досить лякаючим.
Чжао Ман’янь увійшов до кімнати зі зловтішною посмішкою.
— Брате, я можу сказати, що тобі не вдалося укласти угоду, просто глянувши на твоє обличчя.
Чжао Юцянь підвів погляд і глянув на чашку на підлозі. Він миттєво усміхнувся:
— Хто, в біса, скинув чашку на підлогу? Швидко підніми її, це виглядає негарно. Ох, Чжао Ман’янь, будь ласка, не створюй проблем, коли в мене запланована зустріч із важливим клієнтом. Якщо ти перейдеш межу, я точно розповім про це батькові, і ти більше не зможеш витрачати свої кишенькові гроші як заманеться.
— Дві кімнати не так вже й відрізняються, і судячи з того, як швидко вона тобі відмовила, б'юся об заклад, у неї із самого початку не було наміру працювати з тобою. Вона просто була ввічливою, прийшовши сюди особисто і повідомивши тобі своє рішення. Це не має до мене жодного стосунку, тому, будь ласка, не звалюй провину на мене. Крім того, хіба ти не повинен був підготувати кімнату для мене, оскільки я сказав тобі, що приїду? — знизав плечима Чжао Ман’янь із таким самим зловтішним виглядом.
— Гаразд, ти маєш рацію, що це не має до тебе жодного стосунку, але оскільки мені не вдалося укласти угоду, ти теж не отримаєш жодних переваг. Боюся, ресурси, виділені тобі наступного місяця, значно скоротяться. О, залишимо це, я читав твої повідомлення. Ти просиш Насіння Душі Блискавки? — запитав Чжао Юцянь.
— Так, він шукає його, і це він надав труп Темного Майстра Меча, — сказав Чжао Ман’янь, вказуючи на Мо Фаня.
Чжао Юцянь пильно подивився на Мо Фаня, не виказуючи жодних емоцій.
Насправді це був перший раз, коли Чжао Юцянь справді подивився на Мо Фаня.
— Вражає, що ти зміг здобути щось подібне в твоєму віці... Насіння Душі Блискавки, еге ж, я попрошу когось пошукати його. Я дістану його для тебе, якщо знайду, але в мене зараз обмежені кошти, тобі доведеться спочатку переказати мені гроші, — сказав Чжао Юцянь.
— Пішов ти, ти справді думаєш, що я не заплачу? Хіба ти не можеш просто заплатити за нього авансом? — вилаявся Чжао Ман’янь.
— Ніколи не знаєш напевно, — хихикнув Чжао Юцянь.
— Тримай, — Чжао Ман’янь грубо всунув картку в руки Чжао Юцяню.
Чжао Юцянь негайно перевірив гроші на картці і цмокнув губами:
— Ох, Чжао Ман’янь, коли ти зможеш бути як він і заробити мені вісімсот п'ятдесят мільйонів?
— Я народився, щоб витрачати гроші. Я вважаю, що швидкість, з якою я витрачаю гроші, осоромить твою здатність їх заробляти, — відповів Чжао Ман’янь.
— До речі, я чув, що ти береш участь у Світовому студентському турнірі, всі у Венеції обговорюють це. Як твій брат, я погано виконував свою роботу, доглядаючи за тобою. Я знайду найкращого коваля у Венеції, щоб викувати тобі захисне спорядження як подарунок, щоб побажати тобі всього найкращого на турнірі, — сказав Чжао Юцянь.
— Не переймайся, якщо це лише якийсь мотлох.
— Майстер у Венеції приймає замовлення лише від ста мільйонів як мінімум.
— О, тоді я з радістю прийму подарунок як вибачення.
— Можеш вважати це подарунком-вибаченням за те, що я не сприймав тебе серйозно. Старайся на турнірі, не дай главі клану подумати, що гроші, вкладені в тебе, — це марна трата, — сказав Чжао Юцянь.
— З ким ти щойно зустрічався? — Чжао Ман’янь змінив тему.
— З розкішною леді, такою вродливою, що навіть такий чоловік, як я, спокусився.
— О? — Чжао Ман’янь підняв брови.
Він був дуже добре знайомий зі своїм старшим братом. Цей чоловік ніколи не виявляв інтересу до жінок, як і до чоловіків. Єдине, що його цікавило, — це гроші, особливо коли шалено велика сума переказувалася на його рахунок...
Якщо жінка була настільки вродливою, щоб зачарувати Чжао Юцяня, вона мала бути красунею катастрофічного рівня. Якби Чжао Ман’янь знав заздалегідь, він би почекав біля входу. Щоразу, коли Чжао Ман’янь був у поганому настрої, йому ставало набагато краще після того, як він бачив гламурну леді.
— Як її звати? — запитав Мо Фань. У повітрі кімнати висів унікальний аромат. Мо Фань відчув, що він дивно знайомий.
— Аша’руя, — відповів Чжао Юцянь, не намагаючись приховати особу своєї клієнтки.
— О, зрозуміло, — сказав Мо Фань і знову принюхався.
— Вона гідна бути моєю жінкою. — На обличчі Чжао Юцяня з'явилася посмішка.
— Судячи з твоїх слів, я можу сказати, що вона навіть розмовляти з тобою не хоче, — поглузував з нього Чжао Ман’янь.
— Я нічого не можу вдіяти, якщо ти так думаєш. До речі, твоя звичка їсти фастфуд зовсім не змінилася. Подивись на всіх дівчат, які були в тебе в школі, — глузливо відповів Чжао Юцянь, хоча це звучало так, ніби старший брат піклується про молодшого.
Ці слова миттєво розлютили Чжао Ман’яня.
— Я чув, як хтось згадував мені, що дівчина з Клану Му теж у національній збірній. Якщо ти справді на щось здатен, просто владнай із нею стосунки, щоб два клани могли об'єднатися через ваш шлюб. У нас є гроші, а в Клану Му є влада. Ми могли б легко знову стати могутньою силою! — сказав Чжао Юцянь.
— Ти маєш на увазі Му Нінсюе? — здригнувся Чжао Ман’янь.
— Му Нінсюе? Ти серйозно? Навіть Клан Чжоу не наважується взяти її, я забув, як звали іншу дівчину...
— Му Тін’їн? — підказав Мо Фань.
— Так, це вона; владнай із нею справи, і ти зробиш клану велику послугу, навіть якщо зганьбишся на Світовому студентському турнірі, — сказав йому Чжао Юцянь.
— Я б не взяв її, навіть якби вона сама запропонувала! — миттєво відмовився Чжао Ман’янь.