— Лінлін, ну що там? — Мо Фань увійшов до кімнати Лінлін.
— Це отруйна слина. Ґрунт роз'їдено, але, боюся, це не Темний Демонічний Звір і не Проклятий Звір, — відповіла Лінлін.
— Ні? — здивувався Мо Фань. Він вважав це беззаперечним доказом, але виявилося, що це не належить ні Темним Демонічним Звірам, ні Проклятим Звірам.
— Вона ще більш їдка. Вона не лише зупинила ріст будь-яких рослин у ґрунті більш ніж на чотири роки, а й зробила його отруйним. Я пам'ятаю, що Міський загін мисливців був тут, щоб розслідувати чиєсь отруєння. Не можу сказати, чи пов'язані ці дві події. Нам потрібно більше підказок, але Чорна Церква ховається в тіні під чудовим маскуванням. У цьому маєтку близько двох тисяч людей. Нам потрібно більше інформації, щоб вирахувати їх серед інших, — серйозно сказала Лінлін.
Мо Фань кивнув. Він одразу ж розповів Лінлін гарні новини про те, як вони з Му Нінсюе натрапили на Карлі та капітана міських мисливців минулої ночі.
— Приємно це чути; принаймні це відволіче Чорну Церкву на деякий час. Ми все ще не можемо сказати напевно, чи пов'язана Карлі з Чорною Церквою, але я вважаю її дуже підозрілою, — сказала Лінлін.
— Є ще дещо... але я не впевнений, чи має це стосунок до Чорної Церкви, — Мо Фань відкинув незначні деталі, пояснюючи дивний інцидент.
Лінлін поринула в глибокі роздуми, почувши про інтрижку між Жун Шеном, Ван Сюйсу, Чжао Піньлінем та Ґо Веньї.
— Можливо, це не пов'язано з Чорною Церквою.
— Я теж так думаю, хоча тут і є щось підозріле. Найімовірніше, Чжао Піньлінь використовує якийсь брудний трюк, щоб змусити дівчину підкоритися йому. Гадаю, тут може допомогти поліція... — сказав Мо Фань.
Через два дні до маєтку прибула нова група гостей. Це був почет шанованого вченого. Він був відомий тим, що допомагав людям, які мали проблеми в сучасному житті, використовуючи логіку та буддизм. Простіше кажучи, він був відомим, впливовим оратором. Люди називали його Майстер Міньтянь.
Майстер Міньтянь організував виступ у маєтку. У день виступу зібралося близько чотирьох тисяч слухачів. На щастя, маєток був досить просторим. Навіть із такою кількістю людей там не було тісно.
Майстер Міньтянь мав чудову репутацію. Більшість відвідувачів були багатими людьми, які твердо вірили у вчення цього чоловіка.
Оратор — доволі рідкісна професія у світі магії. Само собою зрозуміло, що Мо Фань і Лінлін без вагань визнали Майстра Міньтяня дуже підозрілою ціллю. Зрештою, промивання мізків Чорною Церквою було досить страхітливим!
Бар...
Чжао Піньлінь пив із роздратованим виглядом.
Офіціантка з червоним метеликом з'явилася з-за кутка. Її каштанове волосся вільно спадало на плечі. Фан Шаолі сіла навпроти чоловіка з усмішкою:
— Що таке? Хіба ти не задоволений?
— Ця жінка, вона навіть не знає мого імені. Вона просто жінка, вона має пишатися тим, що привернула мою увагу! — Чжао Піньлінь грюкнув склянкою об стіл.
— Ти говориш про срібноволосу жінку. Вона справді досить особлива. Судячи з її манер, я бачу, що вона з поважної родини, — сказала Фан Шаолі.
— Гм!
— А як щодо іншої жінки? — запитала Фан Шаолі.
— Я відіслав її назад у кімнату.
— Вже набридла лише за кілька днів? Що ж, це логічно. Вона не була твоїм першим вибором. Якщо я правильно пам'ятаю, ти спочатку постукав у двері срібноволосої жінки, — зауважила Фан Шаолі.
— Звідки ти знаєш? — Чжао Піньлінь був приголомшений.
— Ми дуже уважно спостерігаємо за нашими потенційними клієнтами. Я перевірила особу цієї жінки для тебе. Вона член невеликої магічної родини зі столиці. Схоже, вона лише маг початкового рівня, тож ти не зможеш домогтися свого з нею так само, як із Ван Сюйсу, — усміхнулася Фан Шаолі.
— Що мені тоді робити? — Чжао Піньлінь уперше насолоджувався гострими відчуттями. Всі його думки займала Му Нінсюе. Чомусь, чим важче було її завоювати, тим бажанішою вона ставала!
— Ти мусиш стати сильнішим, — сказала Фан Шаолі.
— Як я можу стати сильнішим? Я не маг...
— Тобі не обов'язково бути магом. Хто б до нас не приєднався, ми дозволяємо їм керувати істотою, яка не обов'язково слабша за мага. Я можу дати тобі одну, зважаючи на те, наскільки сильне твоє бажання заволодіти срібноволосою жінкою. У майбутньому ця істота навіть зможе допомагати тобі з крадіжками, вбивствами або будь-якими іншими потребами, — сказала Фан Шаолі.
— Керувати істотою? Як викликач? — із цікавістю запитав Чжао Піньлінь.
— Угу, щось на зразок цього, але тобі доведеться принести жертву. Щоб довести свою щирість, я пропоную тобі пожертвувати нам жінку, яка тобі вже набридла. Це перетворить її на твою рабиню і помістить під твій контроль, поки вона страждатиме від нескінченних тортур і болю! — сказала Фан Шаолі.
Чжао Піньлінь отетерів.
Він визнав, що Ван Сюйсу його добряче дратувала. Коли він уперше доторкнувся до неї, то відчув задоволення від помсти. Однак жінка весь час щулилася і благала його. Вона не переставала плакати. Чжао Піньліня це неймовірно дратувало.
Він втратив інтерес до Ван Сюйсу, але це не означало, що він принесе її в жертву!
Побачивши вагання Чжао Піньліня, Фан Шаолі дістала якісь документи. Вона поклала їх перед ним.
Чжао Піньлінь глянув на документи й був шокований, виявивши, що це звіт про смерть. Померлою значилася не хто інша, як Ван Сюйсу!
Іншими словами, Фан Шаолі підготувала все заздалегідь!
— У цьому звіті про смерть сказано, що вона загинула внаслідок нещасного випадку, і це станеться після вашої поїздки. Якщо ти погодишся, ніхто ніколи тебе не запідозрить. Відсьогодні вона буде твоєю рабинею. Ти побачиш, як вона намагатиметься заслужити твою прихильність, наче цуценя, благатиме тебе... Це перше випробування, щоб стати одним із нас. Ти не можеш бути учнем без раба. Тим не менш, ми допоможемо тобі отримати срібноволосу жінку лише після того, як ти станеш учнем. Вона маг. Хоча вона лише маг початкового рівня, нашій групі теж доведеться заплатити певну ціну. Перш ніж виконати свою частину угоди, ми маємо знати, наскільки ти амбітний і наскільки готовий приєднатися до нас. Досить смішно, якщо ти жалієш жінку, до якої вже втратив інтерес, — розмірковувала Фан Шаолі.
Чжао Піньлінь вагався. Він знав, що зробив щось нелюдське, але це все ще було в межах його допустимих кордонів.
Однак, якщо Ван Сюйсу помре або перетвориться на рабиню, як казала Фан Шаолі, це буде перетином межі...
— Можна я виберу когось іншого? Когось, кого я не знаю? — запитав Чжао Піньлінь. Він не заперечував проти того, щоб хтось зник із цього світу. Йому просто треба було вибрати безпритульного волоцюгу. Всім байдуже, якщо вони зникнуть.
— Не можна, ми маємо бачити твою рішучість! — голос Фан Шаолі змінився. Він звучав як наказ, із сильним тиском!
Чжао Піньлінь подивився на неї. Він нарешті відчув, що ця жінка — не просто маленька офіціантка, яка намагається його спокусити. Її присутність була такою ж страшною, як у величезного звіра, що міг проковтнути його одним ковтком!
— Ви серйозно кажете, що я не тільки можу отримати те, що хочу зараз, а й набагато більше, якщо приєднаюся до вас? — запитав Чжао Піньлінь низьким голосом.
— Звісно! Я знаю, що ти постійно думав про те, щоб замінити свого двоюрідного брата, який принизив тебе раніше, але, на жаль, у тебе немає такої ділової хватки, як у нього.
— Добре... я приєднаюся до вас.
— Чудово, ти мусиш завершити ритуал власноруч, — Фан Шаолі кивнула Чжао Піньліню. Вона прибрала свою ауру і лагідно всміхнулася: — Якби ти похитав головою, я б сьогодні ввечері перетворила на раба тебе. Мені подобається перетворювати чоловіків, які зазіхали на мене, на рабів, яких я можу шмагати щодня, хе-хе!
Лагідна усмішка перетворилася на злісний оскал. Чжао Піньлінь мимоволі здригнувся. Він тихо запитав:
— Ваша... ваша посада вища?
— Я скажу тобі, коли ти завершиш ритуал. Я покладаю на тебе великі надії, чоловіче з дикими амбіціями та нескінченною жадібністю!