— Давненько не бачились, — усміхнувся Моу Фань, вітаючись із Нанью.
Та лише кинула на нього байдужий погляд, не проявивши жодних емоцій.
Ай Цзянту ж, навпаки, коротко кивнув — так він вітав Мо Фаня в команді.
— Ви двоє, ставайте в шеренгу. Он туди, — наказав декан Сунь Хе.
Мо Фань і Чжао Ман’янь рушили в кінець строю — схоже, саме там стояли запасні.
Чжао Ман’янь теж уже зустрічав Нанью. Коли вони проходили повз неї, він нахилився до вуха Мо Фаня й прошепотів:
— Та дівчина — друга за складністю дівчина для пікапу в усій команді!
Мо Фань кивнув. І справді, така жінка була справжнім викликом. Її гордість і непохитність, загартована військовою дисципліною, легко могли розбити чоловічу гідність на друзки. Та ще більше — її чарівність була настільки непідробна, що навіть інші жінки навряд чи могли перед нею встояти.
— Зачекай... друга за складністю? — здивувався Мо Фань. А хто ж тоді перша?
— Он там, — Чжао Ман’янь кивнув у бік самотньої постаті наприкінці ряду.
Мо Фань, захоплений розмовою, навіть не помітив, що там стоїть ще хтось.
Попри те, що дівчина займала непримітне місце, її довге сріблясте волосся неможливо було не помітити. Струнка фігура в облягаючій чорній сукні, розшитій білими пелюстками груші, — втілення холоду й краси. Її чорні підбори відтіняли елегантність, а сама вона нагадувала чорну троянду, що розквітла посеред крижаного світу — самотню, горду, небезпечно привабливу. Здавалося, ця краса була недосяжною, бо доторкнутися до неї — те саме, що впустити отруйну шипучу троянду на власне серце.
Моу Фань завмер, коли глянув уважніше.
Він не відразу впізнав її, та серце забилося швидше — так само, як тоді, під час їхньої першої зустрічі.
Невже... невже це вона? Його перша дружина!?
— Що правда, то правда... — прошепотів Чжао Ман’янь. — Вона не змінилася ні на крихту. Та сама крижана, як запечатаний шматок льоду. Будь-хто, хто намагатиметься підійти ближче, просто замерзне на смерть. А про те, щоб розтопити лід у її серці — годі й мріяти!
Він уже пробував із нею заговорити, адже вони разом брали участь у тренуваннях у місті Цзінлін. Та, як і очікувалося, Му Нінсюе просто зробила вигляд, що бачить його вперше. У нього не залишилося навіть здогаду, що могло б зацікавити цю дівчину — окрім, мабуть, культивації.
— Відійди, селянине, тобі не впіймати мою богиню, — Мо Фань відмахнувся з удаваною зверхністю. Вона просто не хоче показувати, як сильно сумувала за мною. Настав час возз’єднання з моєю першою дружиною!
Чжао Ман’янь лише закотив очі. Йому більше до душі було випробувати долю з Нанью — її «сталеве серце» принаймні не обпікає холодом, як у Му Нінсюе. До того ж, він добре пам’ятав ту стрілу, що вона випустила — надто вже небезпечна жінка!
Мо Фань, як і личить безсоромному типові, просто підійшов до неї.
Та не встиг він і рота відкрити, як Му Нінсюе спокійно мовила:
— Ти ще не помер?
— Ох, Сюесюе, слово «ще» тут абсолютно зайве! — скривився Мо Фань.
— Є Сінься поїхала до Греції? — тихо спитала Му Нінсюе.
— М-м, — кивнув він.
— Тоді приділяй їй більше уваги, — промовила Му Нінсюе рівно, не змінюючи тону.
Мо Фань широко відкрив рота.
Чорт, дівчина стала набагато хитрішою. Вона знала, що він буде її діставати, тож вирішила завдати удару на випередження!
Хм, вона надто наївна, якщо думає, що згадка про Є Сінься змусить його відійти. Мо Фань ніколи не відчував провини через те, що зустрічався з двома жінками одночасно!
Він аж ніяк не амбітний чоловік — його єдина життєва мета була одружитись на обох. Країна вже запровадила політику двох дітей, тож це лише питання часу, поки не з’явиться й політика двох дружин! А якщо ні — можна завжди подумати про арабське громадянство, там до двох дружин ставляться простіше.
— Не будемо про серйозне, усе якось владнається... А взагалі, з якого дива ти стала запасною? — запитав Мо Фань, дивлячись збентежено.
Мо Фань пам’ятав, що Му Нуцзяо казала йому: Му Нінсюе вийшла у попередні етапи відбору, отже мала всі шанси стати основним кандидатом.
Му Нінсюе була неймовірно талановита. Хоч вона і була трохи молодша за більшість кандидатів, виглядає дивно, що вона опинилася лише в списку запасних.
— То ти вбив Му Хе? — у відповідь спитала Му Нінсюе.
— Скажімо так — я опосередковано спричинив його смерть, — відповів Мо Фань.
Мо Фань повністю зірвав план Му Хе. У результаті Салану довелося вбити Му Хе в гніві. Ніхто цього не бачив, але Салан більше не міг зберігати маску. Як згадував Хань Цзі, він, мабуть, намагався втекти з країни — тож став вигнанцем.
Поки Мо Фань займався культивацією на горі Хуа, уряд прочистив більшість підлеглих Чорної Церкви в країні. Ймовірно, за наступні десять років їм навряд чи вдасться розгорнути діяльність у Китаї…
— Досить моторошно, — Му Нінсюе глибоко зітхнула. У її голосі прозвучав страх, коли вона дізналася, що Чорна Церква навіть проникла в її родину.
— Так, але ще моторошніше те, що Салан втік з країни. І не тому, що він досі на свободі, а тому, що це показало нам, наскільки корумпована наша система. Інакше він би не вийшов просто так, — зітхнув Мо Фань.
— Ти добре попрацював, відплативши за людей міста Бо, — Му Нінсюе рідко говорила компліменти, тож це означало, що він справді вразив її участю в боротьбі проти Чорної Церкви.
— Ага… ти стала запасною через Му Хе? — миттєво здогадався Мо Фань.
— Не має різниці.
— Чесно, це лише питання часу, і ти знову станеш основною — ти ж талант. Дивись на себе, руки в тебе мерзнуть, дай-но їх зігріти... ой, Нінсюе, що ти про мене думаєш? Я ж турбуюсь! Чому ти така зла? Швидше, прибери той лід переді мною, і я відпущу твої руки прямо зараз. Яка ж ти вузьколоба, нічого тут такого немає.
Мабуть саме тому Му Нінсюе і вирішила вдарити першою.
Вона намагалася не стільки завадити Мо Фаню докучати її, скільки не дозволити йому залицятися до неї посеред розмови!
Мо Фань став близько до Му Нінсюе. Врешті-решт, він теж був запасним.
Він невдовзі помітив гнівний і водночас заздрісний погляд одного чоловіка в офіційному вбранні, той самий, що піддражнював Чжао Ман’яня раніше. Мо Фань вже дізнався від нього, що того типа звуть Гун Юй — ще один із тих самовпевнених типів, які цікавляться Му Нінсюе.
Мо Фань завжди був великодушним. Хоч Му Нінсюе й була його «першою дружиною», це не означало, що інші не можуть милуватись нею.
Тож у взаємодії з Гун Юєм та подібними йому Мо Фань вивчив просте правило: правильна поведінка — це розчавити й потоптати їх, як бруд. І нічого складного!