— Я що, переоцінив захист цих брудних істот чи недооцінив силу Метеоритного Кулака? — пробурмотів Мо Фань сам до себе, коли побачив, як Трупний Генерал еретворився на гігантський, чорний як вугілля шматок після вогняного удару.
Як виявилося, все пішло зовсім не за планом. Мо Фань збирався спершу розібратися з Трупним Генералом, що випльовував отруту, адже той здавалося мав найслабший захист. Проте, коли отрута більше не становила для нього загрози завдяки обладунку, він просто-таки знищив іншого Трупного Генерала одним лише Метеоритним Кулаком!
Зрештою, цей Трупний Генерал справді був значно слабшим за того, що з сокирою. Окрім спроб протаранити його, отруйні пориви істоти більше не мали жодного ефекту на Мо Фаня. Тож не дивно, що Метеоритного Кулака, який був ще сильнішим за Вогняний Кулак четвертого рівня, виявилося цілком достатньо, аби покінчити з ним!
Позбувшись Отруйного Трупного Генерала-Гниляка, Мо Фань фактично зачистив усе довкола себе. Він уже хотів було перемкнутися на Трупного Генерала, що випльовував отруту, як раптом відчув, що щось міцно стискає його ноги…
Опустивши погляд, Мо Фань побачив, як із землі вигулькнули дві чорні металеві руки, які схопили його за щиколотки. Вони стиснули його так сильно, що, здавалося, от-от переламають кістки!
Мо Фань аж остовпів. Це мав бути третій Трупний Генерал!
Недарма він досі не зміг його виявити — той увесь цей час переховувався під землею. Такий собі спосіб уникати полум’я!
Це був Трупний Генерал із мізками. На щастя, Мо Фань встиг вчасно вдягнути повний комплект Магічної Броні Чорного Змія — інакше ця тварюка вже давно переламала б йому ноги!
— Удар Блискавки! — вигукнув він.
Мо Фань спалахнув електрикою, й розряди блискавки миттєво попрямували під землю. Удар Блискавки четвертого рівня розгалужувався на десятки дуг — мовби ціла зграя пурпурових блискавичних вугрів…
Щойно електрика проникла в землю, із-під неї одразу ж пролунав крик Трупного Генерала. Короткочасний параліч змусив істоту послабити хватку.
Скориставшись залишковою силою Кровавих Табі, Мо Фань злетів угору, виштовхуючи Підземного Трупного Генерала із ґрунту завдяки чистій фізичній силі.
Хоч Генерал усе ще тримався за ноги Мо Фаня, але, опинившись у повітрі, той лише посилив блискавичну атаку. Параліч нарешті змусив істоту відпустити його щиколотки. Вона впала на схил і скотилася вниз.
Мо Фань глянув униз і побачив, що це був бурий Трупний Генерал, у якого було лише пів тіла...
Від пояса вниз істота не мала нічого. Структура її тіла була схожа на людську, але кінцівки — неймовірно масивні, немов з чорного заліза. Вона могла і пересуватися, і навіть стрибати лише за допомогою своїх могутніх рук!
Блискавки, що вкривали її тіло, швидко зникли. Трупний Генерал миттєво зірвався з місця й кинувся на Мо Фаня, немов гігантський примат. Його тіло підлетіло в повітря, а потім, падаючи, з гучним ударом вгатило кулаками об землю, спричинивши ударну хвилю!
Кроваві Табі зникли, вичерпавши свою енергію. Використати Тінь Утечі було також неможливо, адже завдяки полум’ю довкола місцевість була добре освітлена. Ударна хвиля влучила Мо Фаню просто в груди, відкидаючи його на кілька десятків метрів…
Після кількох кульбітів він упав просто в полум’я. Сплюнувши піском, Мо Фань підвівся, тримаючись за груди.
Магічна Броня Чорного Змія мала справді божественний захист. Трупний Генерал не зміг пробити його, однак сила удару була достатньою, аби пошкодити органи Мо Фаня.
Він уже хотів було відповісти заклинанням, як раптом із неба посипався отруйний дощ. Мо Фань миттєво ухилився вбік, ховаючись від отрути.
Хоча Магічна Броня Чорного Змія була стійкою до отрути, цей дощ мав сильні корозійні властивості — все, що потрапляло під нього, розчинялося, перетворюючись на чорну калюжу. І хоч захист був надійним, ніхто не гарантував, що після такого не станеться щось непередбачене...
— Водяна Завіса! — пролунав голос.
Темно-синій, напівпрозорий бар’єр з гуркотом водоспаду впав у чорну піщану бурю. Дюжина чорних щупалець, що вирвалися з буревію, врізалася у Водяну Завісу й не змогла наблизитися до Яо Наня, який ширяв у повітрі!
Яо Нань залишився за Водяною Завісою, пильно вдивляючись у створіння, що ховалося в темряві бурі.
Це було велетенське створіння — наче людина, опухла від ожиріння й роздута ще в кілька разів. Його живіт, покритий синіми венами, займав дві третини тіла. Голова була всіяна пухлинами й наростами. Руки та ноги перетворилися на щупальця, які могли висуватися просто з плоті — довільно видовжуватися та стискатися!
Неможливо було сказати, скількох істот це створіння вже висмоктало до кістки. Інакше як пояснити такі гігантські, важкі обвислі маси плоті, що майже торкалися землі?
— То це все, на що ти здатне?
Яо Нань холодно всміхнувся. Під захистом Водяної Завіси йому вже не доводилося боятися раптової атаки щупалець із плоті. Він почав формувати Зоряну Галактику!
Усе навколо засяяло крижаним блиском. З’явилися Зоряні Візерунки, кожен із яких був наповнений сяючими Зірками. Візерунки сплелися в Зоряні Орбіти, й навколо Яо Наня утворилася магічна Зоряна Галактика!
Це була Галактика Крижаного Елементу — Закляття Високого Рівня!
— Крижана Труна! — у голосі Яо Наня з’явилась крижана рішучість. В його очах спалахнуло льодяне світло, й над чорною бурею почали збиратися морозні хмари…
Високо в небі, там, де концентрувався холод, пролунав лункий передзвін — наче дзвін на похороні. І слідом із неба почав прямолінійно опускатися крижаний об’єкт!
Це була труна. Крижана труна!
Ще незапечатана, масивна труна з льоду з усією силою врізалася в Трупного Чиновника. Від удару земля розкололася, шматки породи розлетілися в повітря!
І поки уламки ще зависали в повітрі, з труни, що стала центром вибуху холоду, в усі боки розповзлася потужна крижана енергія. Шматки каменю перетворилися на кристали льоду, а земля повністю замерзла. Гігантське тіло Трупного Чиновника повністю опинилося всередині Крижаної Труни — ніби його запечатали на вічність!
Ця труна була схожа на льодяну гору у формі труни. Вона стояла посеред поля бою, і від її крижаної присутності здригалося все навколо.
Трупний Чиновник, замкнений усередині, не мав жодного шансу вирватися. Льодяні кристали були міцніші за камінь, виплавлений у лаві. Їх було практично неможливо зруйнувати.
Яо Нань перевів погляд на гігантську постать Трупного Чиновника й важко задихався.
— Добре, що я заволодів Крижаним Насінням рівня Душі — Кристалом Сліз. Інакше знищити цього Трупного Чиновника мені було б не під силу, — Яо Нань дивився на могутню Крижану Труну. Його обличчя було блідим, але в куточках вуст з’явилася ледь помітна посмішка.
— Моя отруйна кров уже зруйнувала усе всередині нього, а тепер воно ще й повністю заморожене. Навіть якщо холод його не вб’є, то отрута зрештою знищить також і кристал нежиті в його тілі…
— Елемент Отрути та Крижаний Елемент — це елементи, що проявляють свою силу в затяжному бою. Якщо я коли-небудь досягну рівня верховного мага, як Ду Сяо, нехай мені дістанеться якийсь більш агресивний Елемент… Наприклад, Вогонь або Блискавка. Бо з такими істотами завжди повно мороки, — зітхнув він.
— А той хлопець Мо Фань ще гірший. У нього вже чотири Елементи! Як тільки він досягне високого рівня, це буде ціла армія Магів в одній особі — з такою кількістю Заклять просунутого рівня!